Завершення формування держави за Ярослава Мудрого

Завершення формування держави за Ярослава Мудрого. Псля смерт Володимира, мж його синами Ярославом, Борисом, Глбом, Святославом Мстиславом, а також пасербом Святополком розгорлася кривава боротьба за кивський престол. У нй загинули Борис, Глб Святослав. А Ярослав 1015р. вокняжився в Кив. Пд час першого князювання 1015-1018 йому довелося вдбивати напад на Кив численного вйська степовикв.

У 1018 р. Святополк захопив Кив, та взимку 1018-1019 рр. Ярослав вибив його з мста той утк до печенгв. Навесн 1019 р. Святополк напав на Русь разом з печензькою ордою. Ярослав вийшов переможцем з ц битви. Вн розумв згубнсть для Рус мжкнязвських чвар. Тому домовився з братом Мстиславом, що княжив у Чернгов, про розподл сфер впливу в Пвденнй Рус, а племнника Брячислава силою змусив до покори, проте залишив тому Полоцьке князвство.

Ярослав доклав багато зусиль до вдновлення централзовано держави, що послабилася пд час мжусобно вйни нащадкв Володимира й вторгнень печенгв. Вн продовжив дяльнсть батька щодо фортифкування пвденних рубежв держави. У Ярослава, як в його попередникв, головним напрямком зовншньо полтики був пвденний. Кивська Русь мала жвав дипломатичн вдносини з Германською мперю. 1048 р. король Франц Генрх посватався до дочки Ярослава Анни. Шлюб був укладений, ймоврно, в 1049р. нша дочка Ярослава лизавета стала дружиною норвезького короля Гаральда Суворого, а ще одна Анастася побралася з угорським королем Андрм. Все це принесло великий мжнародний авторитет Давньоруськй держав.

Придляючи щльну увагу зовншнй полтиц, Ярослав не забув про внутршн справи. Князь доклав багато зусиль для створення нових розбудови снуючих мст, насамперед Кива. Головним храмом держави, найбльш урочистою та високохудожньою спорудою став Софйський собор, збудований у 20-30 рр. Х ст. У часи князювання Ярослава завершилось будвництво Давньорусько держави.

Було остаточно зламано мсцевий сепаратизм, стаблзувалися державна територя й кордони, вдосконалився державний апарат. Полюддя все бльше замнювалось м якшими, передовшими формами данини, що вдповдало прогресуючй феодалзац суспльства. Приблизно у 1037 р. князь виступив нцатором проведення кодифкацйних робт у Кив, завдяки чому з явився перший писемний збрник норм давньоруського права Руська правда. В роки правлння Ярослава нтенсивно розвивалися землеробство скотарство, ремесла промисли, значно пожвавилася внутршня й мжнародна торгвля.

З м ям Ярослава пов язаний розквт давньорусько культури, насамперед книжност. Навколо Ярослава склався гурток з представникв давньорусько нтелектуально елти. За Ярослава Володимировича Кивська Русь сягнула зенту свого розквту й могутност, ставши в ряд з головними кранами середньовчного свту Взантю та Германською мперю. Та його сини не змогли пдтримати державу на тому рвн, на який вона пднеслася за хнх дда й батька. 3.