Україна в умовах великого терору - раздел История, Суспільних дисциплін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Наприкінці 20-Х - На Початку 30-Х Рр. Політична Система Радян...
Наприкінці 20-х - на початку 30-х рр. політична система Радянського Союзу, зберігаючи зовні усі атрибути демократії, фактично перетворилася на тоталітарну, яку дослідники називають режимом особистої влади Сталіна, або сталінщиною.
Невід’ємною частиною тоталітарної системи влади був репресивний апарат, який повинен був тримати суспільні процеси під жорстким контролем, знищувати будь-яку опозицію сталінському режиму, будь-які прояви інакомислення. Знаряддям здійснення репресій були каральні органи ДПУ, підпорядкованого наркомату внутрішніх справ (НКВС). (У 1934 р. замість ДПУ створено Головне управління державної безпеки).
Органи ДПУ - НКВС розгорнули масові жорстокі репресії проти всіх прошарків населення.
Масові репресії були захисною реакцією тоталітарного режиму, оскільки при наявності широкої опозиції цей режим не зміг би забезпечити свого існування.
Ідейним обґрунтуванням масового терору стало теорія Сталіна про неминуче загострення класової боротьби в міру просування до соціалізму та необхідність у зв’язку з цим посилення пильності і боротьби проти «ворогів народу».
Каральні органи посилювали пошук «ворогів народу», «контрреволюціонерів», «ворогів соціалізму», збільшувалися масштаби насильства.
В Україні репресії здійснювалися в особливо страшних розмірах: сталінський режим прагнув знищити рух за самоутвердження української нації. Пленум ЦК ВКП(б) у листопаді 1933 р. дійшов висновку, що «на Україні основною небезпекою є український буржуазний націоналізм», і поставив завдання «завдати нищівних ударів по націоналістичним петлюрівським елементам, які засіли в різних ділянках соціалістичного будівництва української соціалістичної культури». Це рішення пленуму разом з положенням Сталіна про загострення класової боротьби стало основою масового терору в Україні.
Основними напрямками масових репресій в республіці були по-перше, репресії проти селянства (розкуркулювання, штучний голодомор 1932-1933 рр.).
По-друге, боротьба з «підпільними націоналістичними організаціями». Першою була сфабрикована справа проти «Спілки визволення України» («СВУ»), за якою в 1930 р. було засуджено 45 чоловік - відомих українських вчених, письменників, політичних діячів колишньої УНР. Серед них - академік, заступник голови Центральної Ради у 1917 р. С. Єфремов, академік М. Слабченко, колишній голова уряду УНР В. Чехівський, колишній міністр закордонних справ УНР А. Ніковський. Після процесу над «СВУ» «розкрили» велику кількість «ворожих організацій», зокрема «Український національний центр» (її керівником оголосили М. Грушевського, його звинуватили в «буржуазному націоналізмі» і вислали в Кисловодськ, де у 1934 р. вчений помер при нез’ясованих обставинах), «Українську військову організацію». Протягом 1930-1937 рр. органи ДПУ - НКВС «викрили» в Україні 15 великих «підпільних терористичних і диверсійних організацій націоналістів» (за підрахунками окремих дослідників , всього у 30-ті роки в Україні було влаштовано гучні процеси над учасниками більш як 100 вигаданих «центрів» і «комітетів»).
По-третє, репресії проти членів КП(б)У, яких звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі», у «ворожій діяльності», у «відсутності пильності», в «троцькізмі» і т.п. Ще у 1932 р. в Україні розпочалася (на рік раніше, ніж загалом в СРСР) масова чистка партійних рядів. З КП(б)У пачками виключали й заарештовували працівників різних сфер суспільного життя, які свого часу вступили до партії. Протягом 1932-1936 рр. чисельність КП(б)У зменшилася більш як на половину. Під час масових репресій другої половини 30-х рр. знищено переважну більшість членів ЦК КП(б)У, українського уряду. Загинули X. Раковський, Ю. Коцюбинський, С. Косіор, В. Чубар, М. Скрипник та інші. Вцілів лише Г. Петровський, якого звільнили з роботи й жорстоко переслідували.
По-четверте, боротьба з «націоналістичними елементами» в Академії наук України: репресовано багато вчених, розігнано цілі наукові інститути.
По-п’яте, боротьба проти релігії і церкви. Нових нищівних ударів зазнала українська православна церква: було репресовано 72 митрополити, єпископи та архієпископи, 2 тис. священиків, до 1939 р. закрито близько 70% церков, які діяли в 20-х роках, спалено декілька тисяч ікон, зруйновано чимало храмів, інших пам’ятників культури. У 1930 р. була примусово розпущена Українська автокефальна православна церква. Другу п’ятирічку (1933-1937 рр.) оголосили «п’ятирічкою знищення релігії».
По-шосте, гоніння проти українських письменників, діячів мистецтва. Жертвами репресій стали десятки тисяч діячів національної культури. Лише за один 1934 р. було розстріляно 28 письменників, серед них М. Зеров, Г. Косинка, К. Буревій та ін. Протягом 1934-1938 рр. було заарештовано більше половини членів і кандидатів у члени Спілки письменників України. Був розігнаний театр «Березіль», його керівник, драматург Лесь Курбас загинув у концтаборі. Культурний процес потрапив під контроль партійно-державних чиновників. Якщо 20-і рр. ввійшли в історію України як період «національного відродження», то 30-і рр. дослідники назвали «розстріляним відродженням».
І, нарешті, по-сьоме, чистка військових кадрів: був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з І. Якіром, репресовано 150 чоловік командного складу Харківського військового округу на чолі з І. Дубовим. Репресії проти командного складу викликали гострий кадровий голод в армії. Напередодні війни лише 7% командирів мали вищу військову освіту.
В цілому, масові репресії мали наступні наслідки:
- тотальний терор торкнувся усіх категорій населення, були фізично знищені мільйони українців, внаслідок чого українська нація зазнала величезних демографічних втрат;
- занепала українська національна культура, знизився інтелектуальний потенціал української нації;
- відбулася деформація морально-етичних відносин (насаджувалася атмосфера страху та абсолютної покори, заохочувалися доноси, формувалася тоталітарна свідомість);
- посилилась економічна і політична залежність України від центру;
- шляхом репресій відбулося остаточне утвердження тоталітарного режиму,
абсолютної політичної влади Сталіна.
Мало що змінилося й після прийняття нової конституції України 1937 р. Непрямі вибори було замінено прямими при таємному голосуванні, скасовано категорію так званих «експлуататорських верств», яка раніше не мала права брати участь у політичному житті. Замість з’їздів рад різних рівнів почали діяти Верховна і місцеві ради, що збиралися на сесії і формально мали деякі парламентські ознаки. Було проголошено основні права й обов’язки громадянина.
Фактично ж положення цієї конституції не реалізовувалися. Сталінська система вирішувала суспільно-політичні й соціально-економічні проблеми на власний розсуд, незважаючи на конституційні норми.
Все темы данного раздела:
Передмова
Конспект лекцій з предмету «Історія України» призначено для студентів коледжу всіх відділень та спеціальностей. Його матеріал розроблений у відповідності з програмами складеними на
Загальні відомості про трипільську культуру та проблема її походження
Якісно новим періодом розвитку первісного суспільства став мідно-кам’яний вік (енеоліт), який у межах України датується IV-III тис. до н.е. У цей час з’являються перші металеві вироби – мідні та зо
Тип господарства та заняття трипільських племен
Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вже вирощували на своїх полях і городах всі основні культури: пшеницю, ячмінь, просо, бобові. Трипільці, які жили в межиріччі Дністра і Пруту, з
Трипільські поселення, суспільний лад і духовний світ трипільців та історичне значення трипільської культури
Трипільські селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу рік і потоків. В основному це були родові або племінні тривалі поселення, що налічували від десятка до сотні жител та господарськ
Проблема походження слов’ян в історичній науці
Сучасні українці є однією з гілок історичного слов’янства, походження і етногенез якого на сьогодні остаточно не з’ясовано. Про нього можна говорити лише в загальних рисах, використ
Проблема походження слов’ян в історичній науці
Сучасні українці є однією з гілок історичного слов’янства, походження і етногенез якого на сьогодні остаточно не з’ясовано. Про нього можна говорити лише в загальних рисах, використ
Слов’яни на початку та в середині І тис. н.е.
Готський історик Йордан та візантійські автори другої половини VI ст. знали дві групи слов’ян, що проживали на півдні Європи: склавінів і антів. За цими авторами, перші складали зах
Східні слов’яни на території сучасної України у переддержавну добу
Друга половина І тис. — це час, коли загальнослов’янська спільнота остаточно розпадається на три гілки: східну, західну та південну. В нових умовах старі назви (венеди, анти) в проц
Історична наука про проблему походження українського народу
Таким чином, в стародавню добу Україну населяло розмаїття народів і племен. Всі вони залишили свій слід в історії країни, маючи в давнину власні самоназви та свої (довші чи коротші)
Список літератури
1. Історія України/Під.ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997. - с.18-21,47-48.
2. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посібник.- К: 3нання-Прес, 2001 - с.25
Початки державності
Підсумовуючи розгляд проблеми походження централізованої держави на чолі з Києвом, слід зазначити, що її формування було наслідком органічного розвитку східнослов’янських племен, зу
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Київської Русі в ІХ-ХІІ ст.
Київська Русь відкрила новий - феодальний період в історії народів Східної Європи. Вони не знали рабовласницької формації. Феодалізм зароджувався у них на базі первіснообщинного лад
Запровадження християнства на Русі
В 980 р. Київським князем став Володимир Великий (980-1015 рр.), який започаткував нову добу в історії Київської Русі. За Володимира завершилось об’єднання східнослов’янських земель у складі Київсь
Причини феодальної роздрібненості Київської Русі
Починаючи з 30-х років XII ст. у Київській Русі значно посилилися відцентрові тенденції. Держава, що виглядала міцною і непорушною, раптом почала втрачати політичну єдність і розділ
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Київської Русі в період феодальної роздрібненості
ХІІ-ХШ ст. на Русі - це період феодальної роздрібненості. В середині XII ст. єдина до цього Київська Русь розпалася на ряд окремих земель: Київську, Володимиро-Суздальську, Новгород
Галицько-Волинське князівство
Внаслідок роздрібненості на політичній карті могутньої Київської Русі з’явилося більше десятка князівств. Одним з найбільших з них було Галицько-Волинське князівство. Територія його простягалася ві
Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.
Хоча й були деякі позитивні моменти феодальної роздрібненості, про які йшлося вище, втрата державної єдності та князівські міжусобиці підірвали могутність Київської Русі, чим і скористалися зовнішн
Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVIII ст. Люблінська унія
У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі – України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися аг
Україна в складі Речі Посполитої
Зв’язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України.
Річ Посполита була однією з найбіл
Національний та релігійний рух в Україні
Після Люблінської унії 1569 р. посилився суспільно-політичний рух на українських землях як протидія польсько-католицькій експансії. Зростає православна магнатсько-шляхетська опозиція, яку очолив кн
Причини зародження козацтва
Центральним явищем історії України ХVІ-ХVШ ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі риси українського народу. Воно виникло і сформувалось у другій половині ХV-ХVІ ст. як протест
Сутність козацтва
Термін «козак» на письмі вперше згадується в Початковій монгольській хрониці під 1240 р. й означав самітню людину, «схильну до завоювання». У словнику половецької мови це слово під
Реєстрове козацьке військо
Зростання козацтва викликало занепокоєння серед правлячих кіл Польщі й Литви. Втечі й показачення селян позбавляло феодалів робочих рук і збільшувало лави «неслухняного», «свавільно
Організація Запорозької Січі
Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликали активну протидію магнатів та шляхти. Вони не могли змир
Адміністративно-політичний устрій Січі
Українське козацтво витворило власну військово-політичну і господарську організацію, поступово перетворюючи її у своєрідну державу зі значними підконтрольними територіями, багатотисячною армією, ад
Причини, характер та рушійні сили визвольної війни
Велике народне повстання, що вибухнуло навесні 1648 р., відіграло важливу роль не лише в історії українського народу, а й у політичному житті всієї Східної Європи.
У ході цієї війни відбул
Перший та другий періоди визвольної війни. Початок формування української держави
Національна-визвольна війна продовжувалася тривалий час, розвивалася поступово і суперечливо. В зв’язку з цим, питання про її хронологічні межі до сьогоднішнього дня залишається дис
Переяславська Рада 1654 р. та її історичне значення. Третій та четвертий періоди визвольної війни
Після невдалої для козаків Берестецької битви та укладення Білоцерківської угоди 18 вересня 1651 р., гетьман активізував відносини з Москвою. Перша спроба переговорів відбулася напр
Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр.
Після смерті Б. Хмельницького 1657 р. гетьманом України став його молодший син Юрій, але правив він недовго, бо був надто молодий (16 років) і не мав належного досвіду. Склавши влад
Розчленування України на Правобережну і Лівобережну
Лівобережні полки, що схилялися до Москви, обрали на старшинській раді в Козельці 1662 р. своїм гетьманом Якима Сомка, міщанина за походженням, сестра Ганна якого була першою дружин
Капітуляція П. Дорошенка та поразка визвольної боротьби
Боротьбу національно-патріотичних сил за об’єднання України очолив черкаський полковник Петро Дорошенко, обраний замість П. Тетері гетьманом Правобережної України (1665 – 1676 рр.). Він показав себ
Становлення Гетьманщини
Після занепаду Правобережної України в другій половині XVII ст. все більшого значення набуває новий політичний центр, що зорганізувався на Лівобережжі й увійшов у наукову літературу
І. Мазепа та загострення україно-російських протиріч
Вирішальним моментом у стосунках між Україною і Москвою стало гетьманування Івана Мазепи (1687 – 1709 рр.).
Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині і належав до давнього роду
Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація
Після перемоги в Полтавській битві, Петро І здійснює заходи по ліквідації автономного устрою України. Так, у 1709 р. цар призначив до І. Скоропадського свого резидента, який мав контролювати діяльн
Список літератури
1. Історія України/Під ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997. - с. 114 - 125.
2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний
Наддніпрянщина під владою самодержавства
Наприкінці XVIII ст. більшість українських земель опинилася під владною Росії. В Україні царизм здійснював колоніальну політику, намагаючись передусім знищити сліди давньої автономії.
Тери
Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії
З кінця XVIII ст. Галичина, Північна Буковина й Закарпаття, на території яких проживало понад 2 млн. українців (із загальної кількості населення 2,5 млн чоловік), потрапили до складу Австрійської і
Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку XX ст.
Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Си
Універсали Центральної Ради та їх історичне значення
Лютнева революція 1917 р. почалася у Петрограді 23 лютого. Уже ввечері 27 лютого було утворено Петроградську Раду робітничих і селянських депутатів. Того ж дня утворився перехідний орган влади-Тимч
Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України
Для встановлення своєї влади в Україні більшовики розгорнули роботу щодо створення своїх рад в УНР і зобов’язали місцеві військові частини, які перебували під їхнім впливом, підтрим
Конституція УНР 1918 р. і падіння Центральної Ради
18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ. Загальна їх чисельність становила 450 тис. чоловік. Уже 1 березня радянські військові сили залишили Київ, а через тиждень до мі
Гетьманат П. Скоропадського: здобутки та прорахунки
Утворена 29 квітня 1918 р. держава базувалася на поєднанні монархічних, республіканських і диктаторських засад. Уряд гетьмана складався з великих землевласників, військових, помірно-консервативних
Доба Директорії
Прихід у грудні 1918 р. до влади Директорії започаткував нову добу у розвитку національно-демократичної революції - добу Директорії УНР.
Директорія була урядом соціалістичн
Західно-Українська Народна Республіка
У жовтні 1918 р. почався розпад Австро-Угорщини, яка терпіла поразку в І світовій війні і була охоплена революційно-визвольним рухом.
18 жовтня 1918 р. українські політичні
Список літератури
1. Історія України / Під ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997. - с.184-261.
2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний
Голод 1921 - 1923 рр. як результат політики «воєнного комунізму» та Громадянської війни
З закінченням Громадянської війни - на кін. 1920 - поч. 1921 рр. більшовицька Росія і Україна опинилися в ситуації глибокої економічної, соціальної та політичної кризи, викликаної з одного боку воє
Утворення СРСР: місце та роль України в цьому державному утворенні
Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії утворилося шість радянських республік - Російська Федерація, Україна, Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія
Політика «коренізації», її особливості й наслідки на українських землях
Для культурного будівництва в Україні у міжвоєнний період було характерне з одного боку певне українське відродження у 20-ті роки і крайня ідеологізація культурного життя в 30-х рок
Утвердження антинародного колгоспного ладу в Україні та голодомор 1932-1933 рр.
Політика примусової суцільної колективізації сільського господарства була чи не найважливішою складовою сталінського воєнно-комуністичного штурму кінця 20-х - початку 30-х років.
Список літератури
1. Історія України /Під ред. В. А.Смолія. - К.: Альтернатива, 1997. - С.265-270, 274-275, 281-288, 294-296.
2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до
Початок Другої світової війни і Україна
Агресивна політика фашистської Німеччини, захоплення нею ряду європейських країн, провал радянських ініціатив щодо колективної безпеки, політика «умиротворення» агресора, авторами я
Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною. Рух Опору
Захоплюючи українські землі, німецькі агресори та їхні румунські й угорські поплічники відразу ж встановили жорстокий окупаційний режим. Він був людиноненависницький, визначався вин
Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз’єднання українських земель
Внаслідок переможних Сталінградської та Курської битв було створено сприятливі умови для початку визволення України. Ці завдання здійснювали війська Центрального, Воронезького, Степ
Список літератури
1. Історія України / Під ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997.- с. 309-325.
2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: Навчальний
Голод 1946-1947 рр. в Україні
Як вже зазначалося вище, особливо складним у повоєнний період було становище сільського господарства, яке внаслідок війни та колективної системи господарювання повністю деградувало.
Розгортання правозахисного і дисидентського руху
Термін «дисиденти» був занесений із Заходу і вживався для визначення інакодумців, які в тій чи іншій формі відкрито висловлювали свої погляди, що незбігалися з офіційною політикою.
Список літератури
1. Історія України / Під ред. В. А. Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. - с.326-359.
2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: Навчальний посі
Утвердження національної державності
Після смерті Л. Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії – Ю. Андропов(1982-1984 рр.) та К. Черненко (1984-1985 рр.) – виявилося не в змозі належним чином відреагувати на вимоги ч
Конституційний процес в незалежній Україні
З самого початку державотворчі процеси в незалежній Україні надзвичайно ускладнювалися через відсутність нової Конституції. Саме вона мала визначити принципи формування і здійснення
Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства на сучасному етапі, його зовнішньополітичні орієнтири
Утвердження реальної політичної незалежності неможливе без утворення стабільної високоефективної національної економіки.
Між тим, в момент проголошення незалежності, Україн
Новости и инфо для студентов