Суспільних дисциплін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України

Запорізький електротехнічний коледж

Запорізькогонаціональноготехнічногоуніверситету

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засіданні ПЦК

Суспільних дисциплін

від “___” ___________ 201_ р.

№ __

 

Голова ПЦК В. Б. Чорнолуцький

 

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Конспект лекцій

для всіх спеціальностей коледжу

 

Викладач В. Б. Чорнолуцький

 

 

 

Конспект лекцій з предмету «Історія України» для студентів денного відділення всіх спеціальностей розглянуто на засіданні методичної ради коледжу та рекомендовано для використання у навчальному процесі.

 

Голова методичної ради В. В. Кузьменкова

 

Конспект лекцій з предмету «Історія України» для студентів денного відділення всіх спеціальностей оформлено згідно з вимогами стандартів коледжу.

 

Фахівець із стандартизації В. О. Білий

 

Передмова

Конспект лекцій з предмету «Історія України» призначено для студентів коледжу всіх відділень та спеціальностей. Його матеріал розроблений у… Для успішного володіння знаннями з предмету «Історія України» слід мати добру… Предмет «Історія України» взаємопов’язаний з іншими предметами суспільно-гуманітарного циклу і його відомості…

Загальні відомості про трипільську культуру та проблема її походження

Одночасно відбуваються значні зміни у стародавньому суспільстві. Виконувати тяжкі фізичні роботи міг переважно чоловік. Тому головна роль у сім’ї… Найяскравішим явищем серед енеолітичних племен на території сучасної України… Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. кв. км.). Жодна з…

Тип господарства та заняття трипільських племен

Проте, система землеробства була ще досить примітивною. Окремі вчені, навіть, називають трипільську культуру «культурою пересувних землеробів». Цим… Крім того, трипільці вирощували велику рогату худобу, свиней, овець та кіз,… Що стосується ремесел, то трипільці майстрували й використовували різноманітні знаряддя з кременю (ножі, серпи,…

Трипільські поселення, суспільний лад і духовний світ трипільців та історичне значення трипільської культури

Тут знайдені також поселення-гіганти площею від 150 до 450 га, які налічували понад 2 тис. жител. Найголовнішим елементом у плануванні таких… Житла трипільців були переважно наземними, одно- чи двоповерховими і різними… В основі суспільного устрою трипільських племен лежали матріархальні, а згодом і патріархальні родові відносини.…

Тема 2. Витоки українського народу та його державності

 

План

1. Проблема походження слов’ян в історичній науці

2. Перші письмові згадки про слов’ян та археологічні пам'ятки
слов’янської старовини

3. Слов’яни на початку та в середині I-го тис. н. е.

4. Східні слов’яни на території сучасної України у переддержавну добу

5. Історична наука про проблему походження українського народу

 

Проблема походження слов’ян в історичній науці

Сучасні українці є однією з гілок історичного слов’янства, походження і етногенез якого на сьогодні остаточно не з’ясовано. Про нього можна говорити… Про походження і місце початкового проживання слов’ян є кілька версій. Перша з… Грунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять також висновок, що слов’яни (протослов’яни), принаймні від…

Перші письмові згадки про слов’ян та археологічні пам'ятки слов’янської старовини

Вперше слов’яни згадуються лише в І ст. н.е. під назвою «венедів». Про це пише, зокрема, вчений-енциклопедист Пліній Старший (24-79 рр. н. е.). За… Найдавніші знайдені археологічні матеріали належать до зарубинецької культури.… Безпосереднє відношення до формування східного слов’янства мало населення північного ареалу поширення черняхівської…

Слов’яни на початку та в середині І тис. н.е.

Готський історик Йордан та візантійські автори другої половини VI ст. знали дві групи слов’ян, що проживали на півдні Європи: склавінів і антів. За… На початку І тис. н. е. у антів виникає державне об’єднання, до складу якого… Певний час анти межували з готами, які проживали в причорноморських степах у ІІ-ІV ст. Відносини між обома народами…

Східні слов’яни на території сучасної України у переддержавну добу

Друга половина І тис. — це час, коли загальнослов’янська спільнота остаточно розпадається на три гілки: східну, західну та південну. В нових умовах… Протягом VII ст. східні слов’яни зосереджувалися на правому березі Дніпра.… Характерним для політичної організації того часу було утворення племінних союзів, які в міру свого зміцнення і…

Історична наука про проблему походження українського народу

Таким чином, в стародавню добу Україну населяло розмаїття народів і племен. Всі вони залишили свій слід в історії країни, маючи в давнину власні… Що ж стосується походження власне українського народу, то стосовно цього в… В Російській імперії, практичного до самого кінця її існування, офіційною та пануючою була точка зору про існування…

Список літератури

2. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посібник.- К: 3нання-Прес, 2001 - с.25-31. 3. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посібник.- К: МАУП,…  

Початки державності

Підсумовуючи розгляд проблеми походження централізованої держави на чолі з Києвом, слід зазначити, що її формування було наслідком органічного… Розвиток ремесла, зародження товарного виробництва зумовили поглиблення… Посилення об’єднавчих тенденцій у суспільстві, укрупнення територіальних утворень, їх військова активність вимагали…

Список літератури

1. Історія України /Під ред. В. А.Смолія - К.: Альтернативи, 1997. - с. 22-24.

2. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України : Навчальний посібник. -
К.: Знання-Прес, 2001. - с. 32-36.

3. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. - К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ - 2000», «Магнолія плюс», 2003. - с. 22-23,30-31.

 

Тема 4. Україна княжої доби та її роль у світовій історії

 

План

1. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Київської Русі в
ІХ-ХП ст.

2. Запровадження християнства на Русі

3. Причини феодальної роздрібненості Київської Русі

4. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі в
період феодальної роздрібненості

5. Галицько-Волинське князівство

6. Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.

 

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Київської Русі в ІХ-ХІІ ст.

Київська Русь відкрила новий - феодальний період в історії народів Східної Європи. Вони не знали рабовласницької формації. Феодалізм зароджувався у… Головною особливістю раннього етапу східноєвропейського феодалізму було… Київська Русь була ранньофеодальною державою з притаманною таким державам соціально-становою структурою. На найвищому…

Запровадження християнства на Русі

Християнство поширювалось з давніх-давен у Криму. Протягом IX ст. воно набуло поширення і в Києві, де було багато християн і серед княжої дружини.… Охрещення Русі, яке за літописом датується 988 р., й організація церкви були… Християнізація України-Русі зміцнила державну єдність, освітила владу великого князя і його «божественний» авторитет,…

Причини феодальної роздрібненості Київської Русі

Починаючи з 30-х років XII ст. у Київській Русі значно посилилися відцентрові тенденції. Держава, що виглядала міцною і непорушною, раптом почала… Серед причин, які призвели до політичної роздрібненості Київської Русі, можна… 1. Прагнення окремих князівств до самостійності. Вони були зумовлені еволюцією економіки, дальшим розшаруванням…

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Київської Русі в період феодальної роздрібненості

ХІІ-ХШ ст. на Русі - це період феодальної роздрібненості. В середині XII ст. єдина до цього Київська Русь розпалася на ряд окремих земель: Київську,… В нових князівствах відбувалося зміцнення місцевого державного апарату та… Водночас на Русі зберігалися монархія з номінальним центром у Києві, а також єдина руська православна церква із…

Галицько-Волинське князівство

Тут були родючі землі з традиційною культурою обробки землі. У долинах рік проживало сільське населення, яке займалося землеробством (сіяли жито,… Соціальна верхівка складалася з великих землевласників-князів та бояр.… Відносній незалежності й самостійності Галицько-Волинської землі сприяла і її певна віддаленість від Києва. Після…

Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.

Нова хвиля монгольського нашестя розпочинається 1237 р., коли орди загарбників під проводом онука Чингісхана Батия вдерлися на Русь, яка була… Протягом наступного 1241 р. орди Батия завоювали Галицьку та Волинську землі,… Завоювання давньоруських земель ордами монголо-татарів стало можливим завдяки великій чисельній перевазі загарбників…

Список літератури

1. Історія України /Під ред. В. А.Смолія - К.: Альтернативи, 1997 - с. 22-56.

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI
століття: навчальний посібник. Видання третє. - К.: ООО «Одісей», 2002. - с. 67-
119.

3. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посібник. - К.: Знання -
Прес, 2001.- с. 36-92.

4. Чайковський А. С., Шевченко В. Ф. Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. - К.: А.С.К., 1999. - с. 12-25.

Тема 5. Україна в складі Польщі

План

1. Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVIII ст. Люблінська унія

2. Україна в складі Речі Посполитої

3. Національний та релігійний рух в Україні

 

Польська експансія на українські землі в другій половині XIV – середині XVIII ст. Люблінська унія

При цьому більшу частину українських земель було спочатку приєднано до Великого князівства Литовського, що утворилося у XIII ст. У його складі… Проте поступово в Україні почали посилюватися позиції польської держави. Ще в… Але, з кінця XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукали ці держави до об’єднання, яке відбувалося…

Україна в складі Речі Посполитої

Зв’язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України. Річ Посполита була однією з найбільших держав тогочасної Європи з населенням… Згідно з новим адміністративно-територіальним устроєм українські землі, що опинилися у складі Польщі було поділено на…

Національний та релігійний рух в Україні

Місце цієї надто поміркованої опозиції заступала шляхетсько-старшинська, більшість якої залишалася вірною батьківській «руській» вірі – православ’ю… Значну роль в активізації суспільного життя в цей час відіграли і братства, як… Наприкінці XVI ст. подібні братства виникли в ряді інших міст: Красноставі, Городку, Галичі, Дрогобичі та ін.

Список літератури

1. Історія України /Під ред. В. А. Смолія – К: Альтернативи, 1997 р. – с. 57 – 77.

2. Король В. Ю. Історія України – Київ: «Феміна», 1995 – с. 32-38.

3. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2001 – 93-114.

4. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посіб. – К: МАУП, 2001. – с. 44-54, 59-71.

5. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене.-К: «Каравела», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія-плюс», 2003. – с.59-65.

 

Тема 6. Козацька доба

План

1. Причини зародження козацтва

2. Сутність українського козацтва

3. Реєстрове козацьке військо

4. Організація Запорозької Січі

5. Адміністративно - політичний устрій Січі

Причини зародження козацтва

Центральним явищем історії України ХVІ-ХVШ ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі риси українського народу. Воно виникло і сформувалось у… Що стосується причин виникнення козацтва, то на думку відомого його дослідника… Характерною рисою суспільно-політичного розвитку українських земель ХV - першої половини ХVІ ст. було зосередження…

Сутність козацтва

Термін «козак» на письмі вперше згадується в Початковій монгольській хрониці під 1240 р. й означав самітню людину, «схильну до завоювання». У… Формування козацького стану, зростання його чисельності вело до розширення… На новоколонізованих землях склався самобутній козацький лад, цілком спрямований проти феодальних порядків. В цій…

Реєстрове козацьке військо

Зростання козацтва викликало занепокоєння серед правлячих кіл Польщі й Литви. Втечі й показачення селян позбавляло феодалів робочих рук і… Ідея взяти частину козаків на державну службу виникла ще на початку XVI ст.… Реєстровим встановили платню з державної скарбниці, вони звільнялись від усяких податків і поборів, одержували землю…

Організація Запорозької Січі

Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликали активну протидію… Дванадцять порогів (Кодацький, Звонецький, Ненаситець, або Дід поріг, Вольний… Далі на південь, нижче від порогів, Дніпро розливався широкою низовиною, приймав у себе багато приток - Томаківку,…

Адміністративно-політичний устрій Січі

Вищою законодавчою владою на Січі виступала Козацька рада, в якій мали право брати участь всі без вийнятку козаки й котра вирішувала найголовніші… Крім кошового отамана, до складу найвищих урядовців також входили суддя, писар… Вже на другу пол. XVI ст. Січ. мала чітку військову організацію. Все запорозьке військо ділилося на курені, кількість…

Список літератури

1. Історія України/ Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. - Львів: Світ, 1966. - с.93-97.

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до
XXI століття: Навчальний посібник. Видання третє. - X.: ООО «Одісей»,
2002. - с. 167-173.

3. Король В. Ю. Історія України. - К.: Феміна, 1995. - с.39-40, 42-43.

4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навчальний посібник. -
К.: Знання-Прес, 2001. - с. 122-137.

5. Історія України/ Під. ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернатива, 1997. - с.68-69.

6. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навчальний посібник. - К.:
МАУП,2001.-с.52-59.

7. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. — К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ – 2000», «Магнолія плюс», 2003. - с.66-68.

 

Тема 7. Визвольна війна українського народу середини XVII ст.

План

1. Причини, характер та рушійні сили визвольної війни

2. Перший та другий періоди визвольної війни. Початок формування української держави

3. Переяславська Рада 1654 р. та її історичне значення. Третій та четвертий періоди визвольної війни

 

Причини, характер та рушійні сили визвольної війни

У ході цієї війни відбулися докорінні зміни у житті українського суспільства - у державному устрої, у соціально-економічних відносинах, у духовній… Серед причин національно-визвольної війни насамперед слід відзначити… Неабияке значення мав стрімкий розвиток національної самосвідомості українців (усвідомлення ними своєї етнічної…

Перший та другий періоди визвольної війни. Початок формування української держави

Національна-визвольна війна продовжувалася тривалий час, розвивалася поступово і суперечливо. В зв’язку з цим, питання про її хронологічні межі до… Отже, спираючись на широку джерельну базу, на дослідження вітчизняних і… Перший період (1648-1649 рр.)

Переяславська Рада 1654 р. та її історичне значення. Третій та четвертий періоди визвольної війни

Після невдалої для козаків Берестецької битви та укладення Білоцерківської угоди 18 вересня 1651 р., гетьман активізував відносини з Москвою. Перша… Хмельницький розумів, що без союзників Україна не вистоїть. Що собою являли… Контакти з російським царем підтримувалися і в 1649 р. Зокрема, у березні 1649 р. Москва надіслала перше офіційне…

Список літератури

1. Історія України/Під ред. В. А. Смолія. - К.: Альтернативи, 1997 - с. 77-94.

2. Кормич Л. І.,Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI
століття: навчальний посібник. Видання третє. - К.: ООО «Одісей», 2002.-с. 190-206.

3. Король В. Ю. Історія України. - Київ : «Феміна», 1995 - с. 45-49.

4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України : Навч. посіб. - друге вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Пресс, 2003. - с. 164-187.

5. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001. - с. 72-84.

6. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. - К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ – 2000», «Магнолія плюс», 2003 - с. 80-92.

 

 

Тема 8. Велика руїна

План

1.Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр.

2. Розчленування України на Правобережну та Лівобережну

3. Капітуляція П. Дорошенка та поразка визвольної боротьби

 

Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр.

Після смерті Б. Хмельницького 1657 р. гетьманом України став його молодший син Юрій, але правив він недовго, бо був надто молодий (16 років) і не… Таким чином, в Україні династичний принцип гетьманської влади поступився… Ліквідація спадкоємного гетьманату, на думку деяких дослідників, негативно позначалася на долі національно-визвольної…

Розчленування України на Правобережну і Лівобережну

Лівобережні полки, що схилялися до Москви, обрали на старшинській раді в Козельці 1662 р. своїм гетьманом Якима Сомка, міщанина за походженням,… Я. Сомко недовго гетьманував на Лівобережжі. У вересні 1663 р. його,… Отримавши гетьманську булаву , Брюховецький проводив відверто промосковську політику. Став першим з українських…

Капітуляція П. Дорошенка та поразка визвольної боротьби

Розуміючи, що Річ Посполита не надасть допомоги у реалізації його плану П. Дорошенко уклав союз із Кримом, пішов на зближення з Туреччиною. Багато… На початку лютого 1668 р. в Лівобережній Україні вибухнуло антимосковське… Відкрилася перспектива відродження воз’єднаної Української держави. Проте вкрай несприятливою залишалася геополітична…

Список літератури

1. Історія України/під ред. В. А.Смолія. – К.: Альтернативи, 1997.-с.94 – 113.

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний посібник. Видання третє. - X.: ООО «Одісей», 2002.-с. 206 – 215.

3. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003.-с. 188-213.

4. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. – К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ – 2000», «Магнолія плюс», 2003.-с.92 – 97.

5. Чайковський А. С., Шевченко В. Ф. Історія України: посібник для старшокласників та абітурієнтів. – К.: А.С.К., 1999.-с.54 – 60.

 

 

Тема 9. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності

 

План

1. Становлення Гетьманщини

2. Іван Мазепа та загострення україно-московських протиріч

3. Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація

 

Становлення Гетьманщини

Після занепаду Правобережної України в другій половині XVII ст. все більшого значення набуває новий політичний центр, що зорганізувався на… Вища влада продовжувала залишатися за гетьманом, який обирався Козацькою радою… На чолі полку стояв полковник. До полкової старшини відносилися обозний, писар, суддя, осавул і хорунжий. Вона…

І. Мазепа та загострення україно-російських протиріч

Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині і належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав високу освіту, навчаючись у… Це був складний для України час. «Коломацькі статті» 1687 р. (договірні статті… Ставши гетьманом, І. Мазепа прагнув об’єднати в єдиний державний організм усі українські землі. Його ідеалом була…

Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація

Значним ударом царизму по автономії Гетьманщини було створення у травні 1722 р. Малоросійської колегії (1722-1727) - центрального органу російської… Крім того, фактично скасовувалася вільна торгівля. Українцям заборонялося… Після смерті Петра І (1725 р.) російські імператори намагалися обмежити українське самоврядування. Але із зміною…

Список літератури

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний посібник. Видання третє. - К.: ООО «Одісей»,… 3. Король В. Ю. Істрія України. - Київ: «Феміна», 1995. - с. 56 - 58, 61 - 62,… 4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003.…

Наддніпрянщина під владою самодержавства

Територія України, яка входила до складу Росії була зрештою поділена на три генерал-губернаторства і дев’ять губерній (Волинську, Катеринославську,… Генерал-губернатори в межах підпорядкованих їм територій мали майже необмежену… Царизм усіляко зміцнював в Україні самодержавний кріпосницький лад і, опираючись на російських поміщиків, які отримали…

Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії

Селянам належало менше ніж половина всіх земельних угідь. Господарське життя мало екстенсивний характер, переважала відстала трипільна система.… У відповідь посилюється селянська боротьба у формах скарг і втеч, підпалів,… Одночасно з цим відбувалося пробудження національного життя і зародження національного руху.

Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку XX ст.

Як в Наддніпрянській, так і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства: - активувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної… - посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська;

Україна в російській революції 1905-1907 рр. та Першій світовій війні

А) Революція 1905-1907 рр. та Україна

Російсько-японська війна 1904 -1905 рр. і поразка в ній Росії у поєднанні з глибокою кризою і безправ’ям народу прискорили революційні події, які почалися з розстрілу у неділю 9 січня 1905 р. робітничої демонстрації у Санкт-Петербурзі. Революційна боротьба прокотилася по всій країні, у тому числі і в Україні: 12 січня 1905 р. відбулися страйки робітників Київської фабрики металевих виробів №4, заводу Гретера і Криванека. Пізніше страйки поширилися на Катеринослав, Харків, Бердичів та інші міста України. Вимоги повалення самодержавства, запровадження 8-годинного робочого дня та інші підхопили сотні тисяч робітників, яких підтримало селянство (весною та влітку 1905 р. в Україні відбулося близько 1700 селянських виступів).

Революційних рух робітничого класу й селянства істотно вплинув на армію та флот. Майже два тижні - з 14 до 25 червня 1905 р. - тривало повстання на броненосці “Потьомкін», де матроси - у переважній більшості українці - на чолі з Г. Вакуленчуком та П. Матюшенком захопили корабель. У листопаді 1905 р. у Севастополі відбулися збройні повстання на крейсері «Очаків», броненосці «Св. Пантелеймон», міноносці «Свирепий» та ін. Одним з керівників повстання був лейтенант П. Шмідт.

Загальноросійський політичний страйк змусив царя видати 17 жовтня 1905 р. маніфест, за яким народу надавалися окремі політичні свободи, а також обіцялося скликати законодавчу Думу. Слід зазначити, що цей маніфест багато в чому задовольнив буржуазію та буржуазні партії - російські, українські, єврейські. Проте протилежним було ставлення до нього переважної більшості робітників, селян, прогресивної інтелігенції, соціал-демократичних організацій. Вони не припиняли боротьбу з царизмом. Стали лунати заклики до збройного повстання. По всіх містах України розгорнулися маніфестації з вимогами знищення монархії. У відповідь не це почалися погроми революціонерів та євреїв. Найстрашніші погроми сталися в Одесі, Києві, Катеринославі, Донбасі.

У ряді міст України створювалися профспілки. До грудня 1905 р. вони з’явилися в усіх великих містах. Ще влітку 1905 р. почали виникати місцеві організації Всеросійської селянської спілки. В Україні було створено понад 120 сільських і волосних організацій спілки, 12 повітових і 7 губернських комітетів.

Значно посилилися виступи проти царизму в армійських частинах. У деяких містах Росії, зокрема у Владивостоці, Ташкенті, Кронштадті, відбулися виступи солдатів і матросів. 18 листопада 1905 р. повстали сапери Києва на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським. В Україні назрівало революційне повстання.

Під час революційної боротьби трудящих мас виникли такі організації, як Ради робітничих депутатів. Московська Рада робітничих депутатів під керівництвом більшовиків 7 грудня 1905 р. оголосила загальний політичний страйк, який 9 грудня переріс у збройне повстання. Російських робітників підтримали пролетарі Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси. У Горлівці та Олександрівську робітники вийшли на збройне повстання. Грудневе повстання стало апогеєм першої революції в Росії. Однак всі ці виступи не переросли в загальне збройне повстання. Після їх придушення революція пішла на спад.

Ще майже два роки тривали робітничі, селянські та студентські виступи. Хоча вони вже не мали великого розмаху. Свідченням цього є те, що загалом у Росії кількість страйкарів у 1906 р. перевищувала 1 млн., а в 1907 - 740 тис, в українських губерніях - відповідно понад 100 і близько 55 тис.

В Україні революція носила і національно-визвольний характер, оскільки національне питання було на передньому плані боротьби.

Національний рух в період революції мав значні здобутки. Так, після Маніфесту 17 жовтня з’явилася легальна українська преса. Всього в 1905-1907 рр. виходило 24 періодичні видання.

Активізації суспільно-політичного життя під впливом революційних подій сприяли відомі діячі української культури Б. Грінченко, Леся Українка, П. Мирний, М. Коцюбинський та інші. Культурно-просвітницьку роботу посилили в цей час організації «Просвіти», які в 1905 - 1907 рр. створюються в Києві, Одесі, Чернігові та інших містах. Відкривалися українські школи, здійснювалися спроби викладання українською мовою в університетах.

Активну діяльність розгорнула Українська думська громада,яка об’єднувала понад 40 депутатів-українців у І та II Державних думах. Вона вимагала автономії для України, вільного розвитку української мови та культури. Для допомоги в роботі думської громади до Петербургу зі Львова переїхав М. Грушевський. За його участю було налагоджено видання журналу «Український вісник», а пізніше - газети «Рідна справа» (Вісті з Думи).

Підсумовуючи можна зазначити, що незважаючи на поразку, революція 1905-1907 рр. сприяла піднесенню й утвердженню національної самосвідомості українського народу.

 

Б) Трагедія Першої світової війни

1 серпня 1914 р. спалахнула Перша світова війна, в якій взяли участь 38 з 59 держав світу (3/4 населення земної кулі), було мобілізовано 65 млн. солдатів, з яких 10 млн. загинуло і понад 20 млн. поранено. Ворогуючи сторони переслідували одну мету; загарбання чужих територій, встановлення контролю за джерелами сировини та ринками збуту, боротьбу проти національно-визвольних та соціальних рухів тощо.

Українці були змушені брати участь у цій війні з обох сторін і, не маючи своєї держави, захищати чужі інтереси (понад 3,5 млн. українців було в російській армії і 250 тис. в австро-угорській). До них слід додати 2,5 тис. українських січових стрільців, загони яких були сформовані у 1913 р. у Львові на основі молодіжних військових організацій «Січові стрільці», «Січові стрільці II», «Стрілецький курінь» при товаристві «Сокіл». На початку війни в Галичині було 96 таких загонів.

У стратегічних планах воюючих сторін українські землі займали істотне місце. Росія готувалася загарбати Галичину, Буковину і Закарпаття. Австро-Угорщина прагнула приєднати Волинь і Поділля. Німеччина мала на меті взяти під свій протекторат найбагатшу країну Європи.

Війна розколола українські політичні сили і, тим самим, ослабила український рух.

У ставленні до війни українські партії зайняли різні позиції.

Партії Західної України активно підтримували уряд Австро-Угорщини у війні з Росією, сподіваючись, що у разі поразки Росії держави-переможці допоможуть українцям створити самостійну державу.

Уже в перший день війни - 1 серпня 1914 р. - вони об’єдналися в Головну Українську Раду (ГУР)з метою мобілізувати сили українців для війни з Росією, при цьому, москвофіли-емігранти утворили в Києві «Карпатсько-руський визвольний комітет», який закликав українців Галичини зустрічати російську армію хресними ходами.

Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднозначно. Більшість українських партій, в т.ч. частина УСДРП на чолі з С.Петлюрою, керівництво ТУП підтримали Росію у війні. В той же час, частина ТУП (його Київська рада) пропонувала українцям дотримуватися у війні нейтралітету. Частина УСДРП на чолі з В.Винниченком засудила війну й виступила за поразку Росії, але невдовзі він віддав перевагу співробітництву з русофілами, рупором яких був журнал «Украинская жизнь», що виходив у Москві за редакцією С. Петлюри.

Найбільш вороже настроєні щодо Росії соціалісти (УСДРП, «Спілка») емігрували до Західної України і створили у Львові 4 серпня 1914 р. Союз Визволення України (СВУ).Серед них - В. Дорошенко, Д. Донцов, М. Меленевський, М. Залізняк, А. Жук. Своєю метою СВУ проголосив утворення самостійної української держави і для її досягнення вирішила співробітничати з Німеччиною та Австрією проти Росії. Вони розраховували на те, що в перебігу війни буде знищено основу національного гніту - царизм. В свою чергу уряд Австро-Угорщини мав намір всебічно використати цю організацію, аж до шпигунства в Росії. Політичні сили, які представляли українців у Росії і на території Лівобережної України виступили проти такої політики СВУ. Зокрема, Товариство українських поступовців на чолі з М. Грушевським дуже негативно поставилося до таких дій ГУР і СВУ.

Незважаючи на це, російський уряд негайно розпочав переслідування українства - було закрито «Просвіту» і українські видавництва, заборонено друкування українською мовою. М. Грушевського вислали до Симбірська, потім до Казані і, нарешті, - до Москви, де він пробув до революції 1917 р.

Одночасно почалося переслідування українців у Галичині. Поляки, австрійці і мадяри звинуватили їх у москвофільстві. Тисячі людей опинилися в концтаборах у Талергофі (біля Грацу), Гнаві, Гмюнді, Терезієнштадті (у Талергофі загинуло понад 30 тис. українців).

На початку війни в Галичині розгорнулися найбільші битви. На вересень 1914 р. російська армія захопила більшу частину Галичини і майже всю Буковину. Невдовзі тут було утворене нове генерал-губернаторство на чолі з реакціонером Г. Бобринським, за наказом якого було закрито всі українські школи, культурні установи, періодичні видання. Особливих переслідувань зазнала греко-католицька церква. Її митрополита А. Шептицького було депортовано до Суздаля. Понад 12 тис. діячів місцевої інтелігенції були депортовані до Сибіру.

Взимку 1914-1915 рр. війська Південно-Західного фронту вели кровопролитні бої за Карпати. У березні 1915 р. була взята фортеця Перемишль. Однак контрнаступ австро-угорських і німецьких військ змусив російську армію до осені 1915 р. залишити Польщу, Литву, Буковину, значну частину Галичини, частину Латвії й Білорусі. Навесні 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О.Брусилова знову зайняли Буковину й південні райони Галичини.

Проте війна дедалі більше набувала кровопролитного і затяжного характеру. На кінець 1915 р. втрати російської армії становили 3 млн.400 тис. чоловік, у тому числі 1 млн. 578 тис. полоненими.

Назріла криза промислового виробництва, обсяг якого скоротився на 30-50%. В Україні до січня 1917 р. погасло 36 доменних печей. На 1 млн. 880 тис. десятин скоротилися посівні площі (на 200 млн. пудів знизився врожай зернових у порівнянні з 1913 р.), почалися перебої з продовольством, наростала інфляція. Все це зумовило наростання класової боротьби. В 1915 р. в Україні відбулося 113 страйків, у яких брало участь 48 тис. робітників, а в 1916 р. відбулося вже 218 страйків, кількість учасників зросла в них до 193 тис.

Розгортали антивоєнну агітацію соціал-демократичні сили України. Набував нового піднесення національно-визвольний рух, що свідчило про наближення нової революції.

 

Список літератури

1. Історія України / Під ред. В. А.Смолія. - К.:Альтернатива, 1997.-с. 152-154, 177-183.

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до
XXI століття: навчальний посібник. Видання третє. - X.: ООО «Одісей», 2002. -
с.323-331,352-359.

3. Король В. Ю. Історія України. - К: «Феміна», 1995. - с. 114-117, 121-
122.

4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навчальний посібник 2-
ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес, 2003. - с.345-351,365-372.

5. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навчальний посібник. -
К.: МАУП, 2001. -с. 140-147,155-156.

6. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для неісторичних
спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене.
- К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ – 2000», «Магнолія плюс», 2003. - с.128-
132.

 

 

Тема 11. Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.

План

1. Лютнева революція 1917 р. в Росії та утворення Центральної Ради. Універсали
Центральної Ради та їх історичне значення

2. Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України

3. Конституція УНР 1918 р. і падіння Центральної Ради

4. Гетьманат П. Скоропадського: здобутки та прорахунки

5. Доба Директорії

6. Західноукраїнська Народна Республіка

 

Лютнева революція 1917 р. в Росії та утворення Центральної Ради

Універсали Центральної Ради та їх історичне значення

В Україні 4 (7) березня 1917 р. було утворено представницький орган української демократії - Центральну Раду, організаторами якої виступили… Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського, а його заступником - В.… У ряді міст народні маси обрали ради робітничих, а солдатських депутатів, яких на кінець 1917 р. було біля 300.

Україно-більшовицька війна. Брест-Литовський мирний договір та його значення для України

Для встановлення своєї влади в Україні більшовики розгорнули роботу щодо створення своїх рад в УНР і зобов’язали місцеві військові частини, які… З грудня 1917 р. Раднарком Росії проголосив «Маніфест до українського народу з… 30 грудня Раднарком ухвалив резолюцію, в якій звинувачував Центральну Раду у зриві мирних переговорів і вимагав від…

Конституція УНР 1918 р. і падіння Центральної Ради

18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ. Загальна їх чисельність становила 450 тис. чоловік. Уже 1 березня радянські військові сили… Повертання Центральної Ради у супроводі німецьких військ викликало у населення… Окупанти ж переконалися, що для забезпечення визначених поставок продовольства Центральна Рада не мала реальних…

Гетьманат П. Скоропадського: здобутки та прорахунки

Фактично гетьман і його уряд перебували в повній залежності від німецько-австрійського окупаційного режиму. Політика гетьманського уряду мала протирічливий та неоднозначний характер.… Характерними рисами внутрішньої політики було скасування таких нововведень Центральної Ради, як націоналізація великих…

Доба Директорії

Прихід у грудні 1918 р. до влади Директорії започаткував нову добу у розвитку національно-демократичної революції - добу Директорії УНР. Директорія була урядом соціалістичного спрямування. Прийшовши до влади, вона… 3 21 по 29 січня 1919 р. працював Трудовий конгрес, який схвалив Акт Злуки, висловився за демократичний лад в Україні,…

Західно-Українська Народна Республіка

У жовтні 1918 р. почався розпад Австро-Угорщини, яка терпіла поразку в І світовій війні і була охоплена революційно-визвольним рухом. 18 жовтня 1918 р. українські політичні діячі та церковні ієрархи Східної… З національною Радою співпрацював Військовий комітет, створений у вересні 1918 р. офіцерами-українцями австрійської…

Список літератури

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний посібник. Видання третє. - К.: ООО «Одісей»… 3. Король В. Ю. Історія України. - Київ: «Феміна», 1995. - с. 123-138. 4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. Посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес,…

Голод 1921 - 1923 рр. як результат політики «воєнного комунізму» та Громадянської війни

Між тим, сільське господарство - основна на той час галузь економіки країни перебувала в катастрофічному стані: порівняно з 1913 р. посівні площі в… Водночас із загостренням цього дефіциту великі райони Південної України (перш… Становище ускладнювалося тим, що перевага в продовольчому постачанні надавалася промисловим районам, а не голодуючим у…

Утворення СРСР: місце та роль України в цьому державному утворенні

Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії утворилося шість радянських республік - Російська Федерація, Україна,… Так, наприкінці 1920 р. УСРР і РРФСР уклали «Союзний робітничо-селянський… 3 іншого боку, навіть ця - обмежена форма державності закріплювала існування українського народу як етносоціальної…

Політика «коренізації», її особливості й наслідки на українських землях

Для культурного будівництва в Україні у міжвоєнний період було характерне з одного боку певне українське відродження у 20-ті роки і крайня… Успіхи в національно-культурному будівництві 1920-х - поч. 1930-х рр. були… Отже, щоб зміцнити свій вплив у республіках, партія змушена була розмовляти з населенням його мовою і створити власних…

Утвердження антинародного колгоспного ладу в Україні та голодомор 1932-1933 рр.

Політика примусової суцільної колективізації сільського господарства була чи не найважливішою складовою сталінського воєнно-комуністичного штурму… Курс на колективізацію проголосив ХV з’їзд ВКП(б) у 1927 р., а з 1929 р.,… Згідно з більшовицькою доктриною, шлях до соціалізму був пов’язаний з переходом селянства до колективного виробництва.…

Україна в умовах великого терору

Наприкінці 20-х - на початку 30-х рр. політична система Радянського Союзу, зберігаючи зовні усі атрибути демократії, фактично перетворилася на… Невід’ємною частиною тоталітарної системи влади був репресивний апарат, який… Органи ДПУ - НКВС розгорнули масові жорстокі репресії проти всіх прошарків населення.

Список літератури

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний посібник. Видання третє.- К.: ООО «Одісей»,… 3. Король В. Ю. Історія України. -Київ: «Феміна», 1995. - c. 143-146,… 4. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання -Прес, 2003.…

Тема 13. Україна в Другій світовій війні.

План

1. Початок Другої світової війни і Україна

2. Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною. Рух Опору

3. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз’єднання
українських земель

 

Початок Другої світової війни і Україна

Агресивна політика фашистської Німеччини, захоплення нею ряду європейських країн, провал радянських ініціатив щодо колективної безпеки, політика… 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Зв’язані з нею договірними… Згідно з пактом і таємним протоколом та з врахуванням означеної на карті за особистим підписом Сталіна і Ріббентропа…

Українські землі в умовах окупації фашистською Німеччиною. Рух Опору

Захоплюючи українські землі, німецькі агресори та їхні румунські й угорські поплічники відразу ж встановили жорстокий окупаційний режим. Він був… В основі окупаційної політики, яка здійснювалась в Україні, лежала расова… Окупаційний режим в Україні переслідував, таким чином, дві головні мети: політичну та економічну. Політична…

Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Воз’єднання українських земель

Внаслідок переможних Сталінградської та Курської битв було створено сприятливі умови для початку визволення України. Ці завдання здійснювали війська… 18 грудня 1942 р. військами 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала… Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська…

Список літератури

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: Навчальний посібник. Видання третє-К.: ООО «Одісей»… 3. Король В. Ю. Історія України. - Київ: «Феміна», 1994.- с. 154-180. 4. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посіб.- К.: МАУП, 2001.- с. 220-243.

Тема 14. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток Україні від

Другої половини 40-х до початку 80-х років XX ст.

 

План

1. Післявоєнна відбудова та нова хвиля масових репресій другої половини 40-х-початку 50-х років в Україні

2. Голод 1946-1947рр. в Україні

3. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х-перша половина 60-х років)

4. Наростання кризових явищ у соціально-економічному, політичному і культурному житті (друга половина 60-х-середина 80-х років)

5. Розгортання правозахисного і дисидентського руху

 

1. Післявоєнна відбудова та нова хвиля масових репресій другої половини 40 х-початку 50-х років в Україні.

 

Війна призвела до небаченого руйнування економіки України. Після війни її промислово-виробничий потенціал становив 20% проти рівня 1940 р.

Відбудова господарства починалася відразу ж після визволення українських земель, а вже в травні 1945 р. було відбудовано 30% зруйнованих промислових потужностей.

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п’ятирічний план (1946-1950 рр.) відбудови народного господарства, що передбачав доведення на кінець п’ятирічки валової промислової продукції до 113% проти 1940 р.

Відбудова народного господарства здійснювалася по кількох основних напрямках. Найбільша увага приділялася відбудові промисловості. Серед її особливостей можна виділити наступні: по-перше, важливою проблемою відбудови були капіталовкладення. США відмовили у наданні кредитів Радянському Союзу, який не став учасником плану Маршалла. Поставки за рахунок репарацій із Німеччини, допомога з-за кордону були незначними. Основним джерелом інвестицій були внутрішні резерви.

По-друге, відбудова господарства розпочалася з важкої промисловості. При цьому уряд керувався політичними мотивами: створити такий воєнно-промисловий комплекс, який би служив гарантом оборони країни і базою перемоги світового соціалізму над капіталізмом. В Україні за декілька років були відновлені шахти Донбасу, Дніпрогес і великі теплові електростанції, металургійні заводи. У 1948 р. машинобудівних заводів працювало більше, ніж до війни.

По-третє, розвиток важкої промисловості відбувався за рахунок легкої, сільського господарства, науки і культури, які фінансувалися за залишковим принципом. Так, інвестиції в легку промисловість складали 12-15% усіх промислових капіталовкладень.

По-четверте, посилилися диспропорції в розвитку промисловості на користь галузей воєнно-промислового комплексу.

По-п’яте, якщо на Заході і в Японії післявоєнна відбудова промисловості здійснювалася на базі прогресивних технологій і науки, то в СРСР досягнення науково-технічного прогресу впроваджувалися повільно. Підприємства працювали за старими технологіями, надзвичайно високими були енерго-і матеріаломісткість виробів. Цим було обумовлене технічне відставання Радянського Союзу від Заходу.

І, нарешті, по-шосте, важливими джерелом відбудови став героїчний ентузіазм народу. 90% працюючих були охоплені різними формами соціалістичного змагання.

У результаті: в 1950 р. важка промисловість перевершила, а легка-ледве досягла 80% довоєнного рівня у вартісних показниках. За фізичними обсягами рівня 1940 р. вдалося досягти лише в середині 50-х років. Проте Україна знову зайняла традиційне місце паливно-металургійної бази Радянського Союзу.

Відбудова сільського господарства проходила в надзвичайно складних умовах:

-скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки, коней;

-важким було становище селян: мізерна оплата праці, високі податки на підсобне господарство, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне забезпечення, виплати по тимчасовій непрацездатності;

-ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946-1947 рр.(це питання буде розглядатися окремо).

Крім того, капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми, вони складали не більше 7% загального обсягу асигнувань. Здійснювалася політика «ножиць» цін стосовно сільського господарства. Державні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20-ть разів.

У результаті: на кінець 1950 р. сільське господарство не досягло довоєнного рівня, про що свідчать такі дані: валове виробництво зерна становило 77%, врожайність зернових - 82% від рівня 1940 р.

З метою стабілізації фінансової системи у грудні 1947 р. було здійснено грошову реформу, під час якої вилучено гроші в усіх, хто якимось чином зміг їх заощадити. За банківськими вкладами до 3 тис. крб. обмін грошових знаків відбувався у співвідношенні 1:1, вклади від 3 до 10 тис. крб. скорочувалися на 1/3, а вклади понад 10 тис. – на 2/3. Найбільше постраждали ті, хто зберігав гроші на руках: вони отримали лише один новий карбованець за 10 старих. Водночас зі здійсненням грошової реформи у країні було скасовано карткову систему і підвищено ціни.

У Західній Україні продовжувалася політика «радянізації», перервана війною.

Процес відбудови у «воз’єднаних» районах УРСР відбувався набагато складніше, ніж на сході республіки. Характер змін, що відбулись у процесі відбудови в Західній Україні, суперечливий і неоднозначний. Було докорінно модернізовано економічний потенціал району, реконструйовано старі заводи і фабрики, відбудовано і споруджено 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств. Упродовж 1945-1946 рр. у Львові стали до ладу заводи – електроламповий, інструментальний, сільськогосподарських машин та ін. До Львова прибуло 14 тис. робітників і майже 2 тис. інженерів для надання допомоги місцевим кадрам. Обсяг валової продукції промисловості за п’ять років (1946-1950 рр.) збільшився в 3,2 рази.

Однак радянська модель індустріалізації переносила на західноукраїнські землі диспропорції в розвитку окремих галузей: легка і харчова відставали, важка і хімічна домінували. Крім того, галузі були не самостійними, замкненими й самодостатніми, з цілковитою залежністю від союзного центру. Під час спорудження нових об’єктів, як і раніше, майже не враховувались екологічні аспекти функціонування підприємств.

Радикальні аграрні реформи в Західній Україні здійснювались без урахування місцевої специфіки, політичної ситуації в областях. Державні органи широко використовували звичні та перевірені раніше заходи проти тих, хто не бажав ставати членом колгоспів – здійснювалося так зване розкуркулювання – виселення у віддалені райони СРСР заможних селян із сім’ями, а також тих, хто їх підтримував. Примусову колективізацію було здійснено в основному протягом 1948-1949 рр. До середини 1950 р. 7190 колгоспів об’єднали 98% селянських господарств. Факти свідчать про те, що протягом 1945-1950 рр. з політичних міркувань було репресовано, здебільшого депортовано без суду і слідства й навіть без письмового рішення , 300-500 тис. західних українців. Це викликало обурення і опір. Дехто втікав в ліси й приєднувався до загонів УПА, вступав до підпільних організацій ОУН, які вели боротьбу проти радянської влади.

Цю боротьбу крім ОУН - УПА очолювала також греко–католицька церква. Тому вона була ліквідована більшовиками в 1946 р. Боротьба ж проти ОУН - УПА виявилася надзвичайно кровопролитною і тривала до сер. 50-х рр.

Українську повстанську армію тривалий час очолював Р. Шухевич, а політичне керівництво здійснювала Організація українських націоналістів (ОУН) на чолі з С. Бандерою. УПА користувалася широкою підтримкою місцевого населення, проти якого апарат НКВС розгорнув масові каральні акції. Лише після загибелі у 1950 р. головнокомандувача УПА Р. Шухевича її діяльність починає занепадати. Хоча, як зазначалося вище , окремі загони повстанців діяли до середини 50-х рр. Але і після цього опір тоталітарному режиму не припинявся. Він почав набувати інших форм.

Соціально-політичне та культурне життя в Україні в повоєнні роки мало надзвичайно суперечливий характер. Ключові позиції лишалися в Комуністичної партії, яка на січень 1946 р. налічувала 320 тис. членів. Морально-політична ситуація в Україні в повоєнні роки визначалася подальшим посиленням культу особи Й. Сталіна. Розпочинався новий виток репресій: проти військових і військовополонених, проти діячів науки й культури, державних працівників. Становище в Україні особливо загострилося, коли в березні 1947 р. з ініціативи Й. Сталіна з поста Першого секретаря ЦК КП(б)У було усунуто М. Хрущова і на його місце було поставлено Л. Кагановича (очолював найвище керівництво республіки з березня по грудень 1947 р.). Обіймаючи посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У , Л. Каганович намагався довести, нібито «боротьба з українським буржуазним націоналізмом» не завершилась і її необхідно продовжувати. При цьому Л. Каганович використовував досвід, набутий ще у 20-ті роки, коли він уперше очолював республіканську парторганізацію.

Розгорнулася нещадна боротьба з «українським націоналізмом», безперервно мінялися й зазнавали утисків керівні кадри, серед яких було чимало колишніх партизанів і воїнів, що відзначилися на фронтах. Так, у 1949-1952 рр. за звинуваченнями в українському націоналізмі з КП(б)У було виключено понад 22 тис. членів партії, або 3% загальної чисельності.

Слід відзначити, що ця боротьба розгорталася в умовах ідеологічної кампанії по «наведенню порядку» в галузі науки, культури, літератури і мистецтва, розпочатої в 1946-1947 рр. під керівництвом секретаря ЦК ВКП(б) А. Жданова.

Розгорнулася нищівна критика інститутів історії України та історії української літератури Академії Наук, творчих спілок, редакцій ряду газет і журналів. Здійснювалися кампанії проти видатних діячів української культури - письменників М. Рильського, В. Сосюри, Ю. Яновського, композиторів В. Данькевича, кінорежисера О. Довженка та інших, яких звинувачували в «ідеологічних помилках» і «українському буржуазному націоналізмі».

Після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна в Україні почалися «чистки» серед науковців. Тих, хто не поділяв поглядів академіка Т. Лисенка, було звільнено з кафедр вузів, установ АН УРСР. Серед них академік АН УРСР М. Гришко, професори С. Гершензон, І. Поляков, Л. Делоне та ін.

У 1948 р. розгорнулась кампанія боротьби з «низькопоклонством перед Заходом», а згодом - з «космополітизмом». Наприкінці 40-х – на початку 50-х років розпочалися репресії проти єврейських літераторів, митців, учених, діяльність яких була пов’язана з Україною. Часто сфабриковані справи, судові процеси закінчувались для звинувачених не лише тривалими ув’язненнями, а й розстрілами

Вороже ставлення до діячів науки, освіти, літератури, музичного мистецтва було характерною ознакою того часу. Переважну більшість митців було офіційно реабілітовано лише наприкінці 1980-х рр. під час горбачовської перебудови.

Таким чином, історичний розвиток України в 1945-1953 рр. відбувався в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму.

 

Голод 1946-1947 рр. в Україні

Як вже зазначалося вище, особливо складним у повоєнний період було становище сільського господарства, яке внаслідок війни та колективної системи… Катастрофу сільського господарства України довершила жорстока посуха. Валовий… Почався голод 1946-1947 рр., який охопив значну територію, де проживали мільйони людей, передусім південь: Одеську,…

Розгортання правозахисного і дисидентського руху

Термін «дисиденти» був занесений із Заходу і вживався для визначення інакодумців, які в тій чи іншій формі відкрито висловлювали свої погляди, що… -сер. 50-х рр. - 1968 р. - зародження дисидентства, його ідеологічне та… -1968 – 1976 рр. - піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля;

Список літератури

2. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: Навчальний посібник. Видання третє. - Х.: ООО «Одисей»,… 3. Король В. Ю. Історія України. - К.: «Феміна», 1995. - с. 184-211. 4. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001. - с. 244-270.

Тема 15. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна

Україна у сучасному світі

 

План

1. Утвердження національної державності

2. Конституційний процес в незалежній Україні

3. Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства на сучасному етапі, його зовнішньополітичні орієнтири

 

Утвердження національної державності

Після смерті Л. Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії – Ю. Андропов(1982-1984 рр.) та К. Черненко (1984-1985 рр.) – виявилося не в змозі… Загальна криза суспільства загострювалася. Питання змін перетворилося в… Викликані перебудовою бурхливі зміни в суспільстві сприяли відродженню національно-визвольних процесів.…

Конституційний процес в незалежній Україні

З самого початку державотворчі процеси в незалежній Україні надзвичайно ускладнювалися через відсутність нової Конституції. Саме вона мала визначити… Зрозуміло, що ця проблема не могла залишатися поза увагою всіх відповідальних… - 24 жовтня 1990 року Верховна Рада Української РСР утворила Конституційну комісію (Комісію з розробки нової…

Проблеми соціально-економічного та політичного реформування українського суспільства на сучасному етапі, його зовнішньополітичні орієнтири

Утвердження реальної політичної незалежності неможливе без утворення стабільної високоефективної національної економіки. Між тим, в момент проголошення незалежності, Україна виявилася немічною і… Розпад СРСР, розрив усталених за довгі роки торгово-економічних зв’язків з пострадянськими республіками, зволікання з…

Список літератури

1. Кормич Л. І., Багацький В. В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: навчальний посібник. Видання третє. - Х.: ООО «Одісей», 2002. - с. 444-474.

2. Лановик Б. Д., Лазарович М. В. Історія України: Навчальний посібник 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. – с. 593-656.

3. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. - с. 271-311.

4. Світлична В. В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. – К.: «Каравелла», Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. - с. 226-265.