ПОБУДОВА ТІНЕЙ

Тіні додають аксонометричному зображенню предмету велику наочність. Слід пам’ятати, що тінь буває:

а) власна, контур якої відокремлює освітлену частину предмету від неосвітленої його частини;

б) падаюча – тінь від предмета на площину або на поверхні інших предметів Контур власної тіні визначається залежно від напряму світлових променів.

Напрям променів приймають з композиційних міркувань без рекомендації якогось певного його положення, як це було при побудові тіней в ортогональних проекціях.

У разі необхідності за напрям аксонометричної проекції променя світла l¹ приймають напрям діагоналі паралелепіпеда, притуленого своїми гранями до аксонометричних площин проекцій. Проекція діагоналі l¹ на площину П₁ дозволяє одержати горизонтальну проекцію l₁¹ променя світла (рис. 9).

У практичній діяльності нахил аксонометричної проекції променя l¹ до горизонтальної прямої вибирають в межах кута α= 40°– 60°, що забезпечує дотримання умов правдоподібності освітлення (рис. 9). У процесі побудови тіней в косокутній ізометрії або диметрії доцільно вибрати напрямок променя l¹ під 30°до горизонтальної прямої, а напрямок його проекції – під 15°(рис. 9).

Під час побудови тіней в аксонометрії зберігаються всі основні положення тіней в ортогональних проекціях. При цьому переважно використовують спосіб променевих перетиніві спосіб зворотних променів.

Рисунок 9 – Напрямок променів та їх проекцій

Для побудови тіні на поверхні використовують допоміжні площини – посередники, переважно проекцюючі, які проходять через ℓ'.