Контроль за усуненням виявлених порушень законів, причин та умов, що їм сприяють.

Після внесення документу прокурорського реагування необхідно здійснювати контроль за отриманням своєчасної відповіді службових осіб про вжиття відповідних заходів, а також повнотою усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють.

У разі неповного усунення порушень та неналежного реагування керівництвом органів та установ на внесені прокурором документи доцільно підготувати подання керівнику вищого рівня (начальнику УМВС України у регіоні) за підписом керівництва прокуратури обласного рівня. Доцільно також надсилати інформаційні листи до облдержадміністрацій про стан законності у місцях застосування заходів примусового характеру міськрайвідділів ОВС для вжиття заходів щодо поліпшення умов тримання осіб, які там тримаються.

При встановленні даних, що документи прокурорського реагування розглянуто несвоєчасно або залишено без розгляду, прокурор вправі скласти протокол про адміністративне правопорушення на підставі ч. 2 ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (залишення посадовою особою без розгляду протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис).

 

 

СПИСОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ:

(станом на 17.10.2011)

1. Конституція України (1996 р.)

2. Pішення Конституційного Суду України № 10-рп/2011 від 11.10.2011.

3. Кримінальний кодекс України (2001 р.)

4. Кримінально-процесуальний кодекс України (1960 р.)

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення (1984 р.)

6. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991.

7. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990.

8. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992.

9. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996.

10. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003.

11. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994.

12. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994.

13. Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 02.06.2005.

14. Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001.

15. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992.

16. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000.

17. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» від 19.06.2003.

18. Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 р.), ратифікована Верховною Радою України 26 січня 1987 року.

19. Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року.

20. Європейська Конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 р.), ратифікована Верховною Радою України 24 січня 1997 року.

21. Європейська Конвенція про видачу правопорушників (1957 р.), ратифікована Верховною Радою України 16 січня 1998 року.

22. Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року.

23. Європейська Конвенція про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів (1985 р.), ратифікована Верховною Радою України 15 листопада 2001 року.

24. Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1979 року).

25. Основні принципи поводження з в’язнями (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року).

26. Європейські в’язничні правила (прийнято Комітетом Міністрів Ради Європи 11 січня 2006 року).

27. Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 року (Постанова Верховної Ради України про приєднання від 22 вересня 1995 року).

28. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями (1 Конгрес ООН з профілактики злочинності і поводження з в’язнями. Звіт Секретаріату від 30 серпня 1955 року).

29. Мінімальні стандартні правила ООН щодо заходів, не пов’язаних із тюремним ув’язненням (Токійські правила). Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року.

30. Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню чи ув’язненню у будь-якій формі (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1988 року).

31. Настанова з ефективного розслідування і документування катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Стамбульський протокол. (наданий Верховному комісару ООН з прав людини 09.08.1999)

32. Наказ Генерального прокурора України від 06 квітня 2011 року № 7 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян».

33. Рішення розширеного засідання колегії Генеральної прокуратури України від 23 червня 2006 року про стан додержання конституційних прав громадян у місцях застосування заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням їх особистої свободи, попереднього ув’язнення та позбавлення волі.

34. Рішення розширеного засідання колегії Генеральної прокуратури України від 16 червня 2007 року про стан законності та прокурорського нагляду при виконанні покарання у виді обмеження волі і виконання рішення колегії Генеральної прокуратури України від 23.06.2006.

35. Рішення розширеного засідання колегії Генеральної прокуратури України від 11 червня 2009 року про стан додержання конституційних прав громадян під час їх перебування у кімнатах для доставлених чергових частин і місцях застосування заходів примусового характеру органів внутрішніх справ та прокурорського нагляду з цих питань.

36. Лист Генеральної прокуратури України від 26 лютого 2007 року № 16-73 вих.-46окв–07 прокурорам АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя «Щодо неналежного виконання рішення розширеного засідання колегії Генеральної прокуратури України від 23.06.2006».

37. Наказ МВС та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23 квітня 2001 року № 300/73 «Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержанні встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час досудового слідства».

38. Наказ МВС України від 31 серпня 2006 року № 894 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ».

39. Інструкція про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, затверджена наказом МВС України від 11 вересня 2001 року № 785.

40. Наказ МВС України від 25 вересня 2006 року № 946 «Про затвердження норм забезпечення господарським інвентарем кімнат для затриманих чергових частин, ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні».

41. Наказ МОЗ та МВС України від 06 липня 2004 року № 331/645 «Про надання затриманим і заарештованим особам, хворим на туберкульоз, спеціалізованого лікування під охороною у територіальних протитуберкульозних медичних закладах».

42. Наказ МВС України від 10 жовтня 2005 року № 860 «Про внесення змін та доповнень до наказу МВС України від 04.10.2003 № 1155» (в частині додержання конституційних прав затриманих та взятих під варту осіб).

43. Наказ МВС України від 28 квітня 2009 року № 181 «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань».

44. «Норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року № 336.

45. Відомчі будівельні норми України «Будинки і споруди. Відомча інструкція з проектування кімнат для затриманих і доставлених чергових частин органів внутрішніх справ. Загальні положення та типові проектні рішення.» (ВБН В.2.2-1-2006), затверджені наказом МВС України від 27 грудня 2006 року № 1261.

46. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затверджена наказом МВС України від 22 лютого 2001 року № 185.

Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки на практиці, залежно від характеру питань, що перевіряються, та виявлених порушень, виникає необхідність застосування інших нормативних актів.