Теоретичні питання - раздел Химия, З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ 1. Структура Та Номенклатура Азотистих Основ, Нуклеозидів І Нуклеотидів. Міно...
1. Структура та номенклатура азотистих основ, нуклеозидів і нуклеотидів. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди.
2. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх регуляції (циклічні нуклеотиди – 3’,5’-АМФ, 3’,5’-ГМФ).
3. Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення. Первинна структура нуклеїнових кислот, полярність полінуклеотидів, особливості первинної структури ДНК та РНК.
4. Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експериментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен трансформації). Молекулярна маса, розміри та нуклеотидний склад молекул ДНК вірусів, прокаріотів та еукаріотів.
5. Вторинна структура ДНК, роль водневих зв’язків у її утворенні (правила Чаргафа, модель Уотсона-Кріка), антипаралельність ланцюгів.
6. Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія з катіонними лігандами; гіпо- і гіперхромний ефекти; денатурація та ренатурація ДНК.
7. Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК; особливості структурної організацїї (вторинної та третинної) різних типів РНК.
8. Молекулярна організація ядерного хроматину та рибосом еукаріотичних клітин. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.
9. Фази клітинного циклу еукаріотів. Біохімічні механізми контролю вступу клітини до мітозу; сdс2–кіназа, циклін.
10. Біосинтез пуринових нуклеотидів; cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ, ГМФ, АТФ, ГТФ. Регуляція біосинтезу пуринових нуклеотидів за принципом негативного зворотного зв’язку (ретроінгібування).
19. Регуляція експресії генів прокаріотів: схема регуляції за Ф. Жакобом та Ж. Моно. Будова Lac–оперону E.сolі; принципи його функціонування ( репресія, індукція ).
20. Регуляція експресії генів еукаріотів на рівні транскрипції; cистема транскрипційних сигналів – промоторні послідовності, енхансери, атенюатори, сайленсери.
21. Особливості молекулярної організації та експресії геному в еукаріотів. Ядерний хроматин еукаріотів; ковалентна модифікація гістонів та НГБ як один з механізмів контролю експресії генів.
22. Генетичні рекомбінації; транспозони. Рекомбінації геному прокаріотів (трансформація, трансдукція, кон’югація). Процеси рекомбінації у еукаріотів на прикладі утворення генів H– та L–ланцюгів молекул імуноглобулінів.
23. Ампліфікація генів (гени металотіонеїну, дигідрофолатредуктази): визначення, біологічне значення.
24. Мутації: геномні, хромосомні, генні (точкові); роль у виникненні ензимопатії та спадкових хвороб людини. Біохімічні механізми дії хімічних мутагенів – аналогів азотистих основ, дезамінуючих, алкілуючих агентів, ультрафіолетового та іонізуючого випромінювання.
25. Біологічне значення та механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій; пігментна ксеродерма; репарація дезамінування цитозину.
26. Генетичний (біологічний) код; його властивості. Характеристика таблиці генетичного коду.
27. Рибосомальна білоксинтезуюча система. Компоненти білоксинтезуючої системи рибосом.
28. Будова транспортних РНК та механізм активація амінокислот. Аміноацил–тРНК–синтетази.
29. Етапи та механізми трансляції: ініціація, елонгація, термінація. Ініціюючі та термінуючі кодони мРНК; роль білкових факторів рибосом в трансляції.
30. Регуляція трансляції. Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну.
32. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції. Антибіотики – інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх біомедичне застосування.
34. Генна інженерія, або технологія рекомбінантних ДНК: загальні поняття, біомедичне значення. Технологія трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК; застосування рестрикційних ендонуклеаз. Клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів та діагностикумів (гормонів, ферментів, антибіотиків, інтерферонів та ін.).
35. Ланцюгова полімеразна реакція; її біомедичне застосування в діагностиці інфекційних та спадкових хвороб людини, ідентифікації особини ("ДНК–діагностика").
36. Гормони та інші біорегулятори у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини. Визначення, властивості. Класифікація гормонів за хімічною будовою, місцем синтезу.
37.Регуляція гормональної секреції за прямим та зворотнім зв’язком в організмі людини ( навести приклади ). Фактори, що впливають на секрецію та характер дії гормонів.
38. Мішені гормональної дії; типи реакцій клітин на дію гормонів. Рецептори гормонів: мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори, їх молекулярна організація. Білки – трансдуктори.
39. Мембранний і мембранно-цитозольний механізми дії гормонів ( похідних амінокислот, пептидних, білкових ) за участю наступних месенджерних систем:
· фосфоінозитидної системи (значення Gq, ІФ3, ДАГ, системи Са2+/кальмодулін, серинових, треонінових протеїнкіназ);
· тирозинових протеїнкіназ на прикладі інсулінового рецептора).
· Гормони гіпоталамусу ( ліберини та статини, значення нейрофізинів ) і епіфіза ( мелатонін ). Механізм їх дії.
40. Характеристика гормонів підшлункової залози:
· ендокринна функція підшлункової залози (інсулін, глюкагон, соматостатин, панкреатичний поліпептид):
· інсулін – будова, біосинтез та секреція; характеристика інсулінових рецепторів, молекулярні механізми дії (вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків; рістстимулюючі ефекти інсуліну; фактори росту та онкобілки);
· глюкагон – хімічна природа і біологічна дія гормону;
41. Катехоламіни: адреналін та норадреналін. Хімічна природа, реакції синтезу, біологічна дія.
42. Механізм дії (цитозольний) тироїдних гормонів щитоподібної залози та стероїдних гормонів (цитозольні та ядерні рецептори).
43. Тиреоїдні гормони щитоподібної залози:
· структура та біосинтез тиреоїдних гормонів;
· біологічні ефекти Т4 та Т3;
· патологія щитоподібної залози; особливості порушень метаболічних процесів за умов гіпер- та гіпотиреозу;
· механізми виникнення ендемічного зобу і його попередження.
жіночі статеві гормони: естрогени – естрадіол, естрон (С18-стероїди), прогестерон (С21-стероїди); фізіологічні та біохімічні ефекти; зв'язок з фазами менструального циклу; регуляція синтезу та секреції;
чоловічі статеві гормони (андрогени) – тестостерон, дигідротестостерон (С19-стероїди); фізіологічні та біохімічні ефекти, регуляція синтезу та секреції;
клінічне застосування аналогів та антагоністів гормонів статевих залоз.
47. Механізм дії паратгормону і кальцитоніну. Паратгормон – будова, механизм гіперкальціємічної дії. Кальцитріол: біосинтез; вплив на абсорбцію Са2+ та фосфатів в кишечнику. Кальцитонін – будова, вплив на обмін кальцію і фосфатів.
48. Клініко-біохімічна характеристика порушень кальцієвого гомеостазу (рахіт, остеопороз). Гіперпаратиреоїдизм і гіпопаратиреоїдизм. Розподіл Са2+ в організмі; молекулярні форми кальцію в плазмі крові людини. Роль кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостазі кальцію.
49. Загальна характеристика гормоноподібних речовин. Біохімічні основи гормональної регуляції процесів травлення: гормони ГЕП (гастро-ентеро - панкреатичної) – системи тракту. Гастрин. Холецистокінін. Секретин.
50. Біогенні аміни з гормональними та медіаторними властивостями: будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії ( норадреналіну, дофаміну, серотоніну, мелатоніну, гістаміну). Рецептори біогенних амінів; рецепторна дія лікарських засобів, антагоністи гістамінових рецепторів.
біосинтез простаноїдів та тромбоксанів; простагландинсинтазний комплекс (циклооксигеназа, пероксидаза), їх біологічні та фармакологічні властивості;
біосинтез лейкотрієнів; 5-ліпоксигеназа, їх біологічні властивості;
клінічне застосування ейкозаноїдів, аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.
52. Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової тканини
хімічний склад головного мозку;
нейроспецифічні білки та ліпіди ( гангліозиди, цереброзиди, холестерол );
особливості амінокислотного складу мозку;
роль системи глутамінової кислоти; ГАМК – шунт.
53. Енергетичний обмін в головному мозку людини:
значення аеробного окислення глюкози;
зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу;
54. Нейромедіатори (ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін, збуджувальні та гальмівні амінокислоти).
55. Молекулярні основи біоелектричних процесів на мембранах нейронів.
56. Рецептори для нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук
57. Пептидергічна система головного мозку. Опіоїдні пептиди (енкефаліни, ендорфіни, динорфіни).
58. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
59. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів (нейролептиків, антидепресантів анксіолітиків, ноотропів).
60. Ферменти, що забезпечують біосинтез та розщеплення нейромедіаторів (декарбоксилази амінокислот, ацетилхолінестераза, моноаміноксидаза, диаміноксидаза).
61. Ультраструктура та біохімічний склад міоцитів; структурна організація саркомерів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін. Молекулярна організація товстих та тонких філаментів.
62. Екстрактивні речовини м’язів, азотисті і безазотисті, їх хімічна природа і роль. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення скелетних і гладеньких м'язів.
63. Молекулярні механізми м'язового скорочення: сучасні уявлення про взаємодію м'язових філаментів. Особливості скорочення скелетних м’язів. Особливості скорочення гладеньких м’язів.
64. Сучасні уявлення про енергетичне забезпечення скорочення і розслаблення м’язового волокна. Макроергічні сполуки м’язів. Структура, утворення і роль АТФ, креатинфосфату, креатинфосфокіназ, джерела АТФ у м'язах.
65. Клітинна організація та особливості обміну м’язової тканини серця. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляції скорочення кардіоміоцитів.
66. Серце як ендокринний орган. Кардіопептиди, їх роль.
67. Біохімічні зміни при інфаркті міокарда. Зміна активності ензимів плазми крові та інших маркерів при гострому інфаркті міокарду в динаміці.
68. Метаболічні зміни при хронічних серцевих захворюваннях.
69. Біохімічні зміни та діагностика при м’язових дистрофіях.
70. Патобіохімія м'язів – міопатії. Метаболічні міопатії. Порушення обміну речовин у скелетних м'язах при старінні.
71. Патобіохімія гіпертонічної хвороби. Зміни біохімічних показників на різних стадіях гіпертонічної хвороби та їх оцінка. Симптоматичні артеріальні гіпертензії.
72. Пояснити механізм утворення подвійної спіралі ДНК.
73. Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК.
74. Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнові кислоти? Визначити основні компоненти нуклеопротеїну (білка, азотистої основи, пентози, фосфорної кислоти) в його гідролізаті. Поясніть принципи методів.
75. Пояснити принцип методу визначення вмісту сечової кислоти в біологічній рідині з реактивом Фоліна. Клініко-діагностичне значення визначення сечової кислоти в крові та сечі.
76. Пояснити протипухлинну дію антибіотиків. Чи всі антибіотики можуть бути використаними як протипухлинні? Поясніть механізм дій афідиколіну, актиноміцину D.
77. Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів ініціації: стрептоміцину, ауринтрикарбоксилової кислоти, рифаміцину, рифампіцину.
78. Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів елонгації: аміцетину, хлорамфеніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину, тетрациклінів.
79. Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів термінації: анізоміцину, хлорамфеніколу, еритроміцину, лінкоцину, стрептоміцину.
80. Поясніть механізм дії інтерферонів.
81. Поясніть механізм дії дифтерійного токсину.
82. Поясніть молекулярні механізми мутацій. Які найбільш поширені мутагени Ви знаєте?
83. Поясніть, як методи генної інженерії можуть бути використані в біології та медицині.
84. Осадження інсуліну сульфосаліциловою кислотою. Яка хімічна природа інсуліну? Чи є реакція специфічною?
85. Біуретова реакція з гормонами білкової та пептичної природи. Які гормони білкової та пептичної природи Ви знаєте?
86. Виявлення адреналіну хлоридом заліза (III). Поясніть принцип методу. Яка хімічна природа адреналіну? Напишіть його формулу.
87. Виявлення йодовмісних гормонів. Поясніть принцип методу. Які гормони відносяться до цієї групи.
88. Яким методом можна виявити метаболіти гормонів стероїдної природи? Які гормони відносяться до цієї групи? Поясніть принцип методу.
89. Принцип методу визначення активності ацетилхолінестерази
90. Клініко-діагностичне значення визначення креатину і креатиніну сечі. Пояснити принцип методу.
імені Данила Галицького... КАФЕДРА БІОлогіЧНОЇ ХІМІЇ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Теоретичні питання
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Теоретичні питання
1. Структура та номенклатура азотистих основ, нуклеозитів і нуклеотидів. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди.
2. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у м
Якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів
Принцип методу.Для вивчення хімічного складу нуклеопротеїнів зручно користуватися дріжджовими клітинами. Продукти гідролізу можна виявити в гідролізаті реакціями, специфічними для
Дослід 1. Біуретова проба на поліпептиди.
Принцип методу.Біуретова реакція – характерна на сполуки, що містять у своєму складі не менше двох пептидних зв’язків. Такі речовини у лужному середовищі утворюють з СuSO4
Дослід 2. Срібна проба на пуринові основи.
Принцип методу.Пуринові основи з аміачним розчином аргентуму нітрату утворюють осад, що забарвлюється у світло-коричневий колір.
Матеріальне забезпечення:
Дослід 3. Проба Тромера на рибозу і дезоксирибозу.
Принцип методу.Моно- і дисахариди, які мають у своєму складі вільний півацетальний гідроксил, здатні у лужному середовищі відновлювати метали (аргентум, купрум, вісмут та інші). Ме
Дослід 4. Молібденова проба на фосфатну кислоту.
Принцип методу.Фосфати у кислому середовищі утворюють з молібдатами забарвлені фосфатно-молібденові комплекси.
Матеріальне забезпечення: гідролізат дріждж
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Пояснити механізм утворення подвійної спіралі ДНК.
2. Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК.
3. Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнов
A. Зворотня транскрипція
B. Дерепресія оперону
C. Репресія оперону
D. Конваріантна реплікація
E. Зворотня трансляція
2. Із нітратів, нітритів і нітрозамінів в органі
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. –
Теоретичні питання
1. Біосинтез пуринових нуклеотидів:
cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ, ГМФ, АТФ, ГТФ; регуляція біосинтезу пуринових нуклеотидів за принципом негативного зв
Дослід 2. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.
Принцип методу.Метод грунтується на здатності сечової кислоти відновлювати фосфатвольфраматний реактив до фосфатвольфраматного синього, інтенсивність забарвлення якого пропорційна
Література
Основна:
1. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 270-283.
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 20
Дослід 1. Визначення ДНК за фосфором.
Принцип методу.Метод грунтується на отриманні вільних нуклеїнових кислот із наступним визначенням кількості ДНК за фосфором, що утворюється у формі фосфату після мінералізації (спа
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Пояснити протипухлинну дію антибіотиків. Чи всі антибіотики можуть бути використаними як протипухлинні? Поясніть механізм дій афідиколіну, актиноміцину D.
2. 7. Пояснити моле
Е. Фосфатні залишки
6. Похідне уридину – фторурацил, який перетворюється в клітині в фтордезоксиуридилат – сильний незворотній інгібітор тимідилатсинтази. Як пояснити факт пригнічення фторурацилом
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 469–544. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 200
Дослід № 1. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).
ПЛР – це високоспецифічний метод експрес–діагностики, що дозволяє множити певні нуклеотидні послідовності до утворення необмеженого числа копій генів в таких кількостях, які можна виявити методом м
Приклад задачі
У хворої з попереднім діагнозом на трихомоніаз для ПЛР використали зішкреби епітеліальних клітин уретри. Після виділення ДНК та приєднання праймерів до кожного з ланцюгів ДНК недобудованими залишил
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків – інгібіторів ініціації: стрептоміцину, ауринтрикарбоксилової кислоти, рифаміцину, рифампіцину.
2. Обґрунтувати механізм дії антибіотикі
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 300-329. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 200
Теоретичні питання
1. Гормони та інші біорегулятори у системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини. Визначення, властивості. Класифікація гормонів за хімічною будовою, місцем синтезу.
2. Регуляці
Дослід 2. Реакція Фоля.
Принцип методу.Сірковмісні амінокислоти, особливо цистеїн і цистин, при кип’ятінні з лугом втрачають сірку, яка відщеплюється у вигляді сірководню. Сірководень, взаємодіючи з лугом
Дослід 3. Реакція з хлорним залізом.
Принцип методу. Адреналін легко окиснюється на повітрі з утворенням адренохрому, який дає смарагдово-зелене забарвлення із феруму хлоридом.
Матеріальне забезпеченн
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Пояснити хімічну природу інсуліну за реакцією осадження сульфосаліциловою кислотою. Пояснити специфічність цієї реакції.
2. За допомогою яких реакцій можна виявити білково-пе
Література
Основна:
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 330-385. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009
Теоретичні питання
1. Механізм дії (цитозольний) тироїдних гормонів щитоподібної залози та стероїдних гормонів (цитозольні та ядерні рецептори).
2. Тиреоїдні гормони щитоподібної залози:
· структура
Дослід 1. Якісна реакція на 17-кетостероїди сечі.
17-кетостероїдами називають всі стероїди, які мають кето-групу біля 17-го вуглецевого атома, такі як андростерон. Вони утворюються із стероїдів, які мають ОН-групу в 17-му положенні (кортизол, корт
Дослід 2. Якісна реакція на йод в розчині тироксину.
Принцип методу. При руйнуванні молекули тироксину утворюється йодистий калій, з якого йод легко витісняється йодноватим калієм. Йод, який виділився, дає синє забарвлення з крохмале
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Виявлення йодовмісних гормонів. Поясніть принцип методу. Які гормони відносяться до цієї групи.
2. Яким методом можна виявити метаболіти гормонів стероїдної природи? Які гормо
D. Стимулюють фосфороліз глікогену
Е. Підвищують активність глікогенфосфорилази
3. В організмі людини деякі амінокислоти перетворються у гормони. Вкажіть, у яку гормоноподібну сполуку може перетворитися
Теоретичні питання
1. Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової тканини
хімічний склад головного мозку; нейроспецифічні білки та ліпіди ( гангліозиди, цереброзиди, холестерол );
Контроль виконання лабораторної роботи
1. У чому полягає принцип методу Мішеля визначення активності холінестерази у сироватці крові? Клініко-діагностичне значення визначення холінесттерази крові.
2. Вказати нормальні зн
Література
Основна :
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009
Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.
Мета заняття:Знати склад і біохімічні особливості метаболізму м’язової тканини, її функціонування в нормі і при деяких патологіях. Вміти кількісно визначати креатинін і креатин у с
Теоретичні питання
1. Ультраструктура та біохімічний склад міоцитів; структурна організація саркомерів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін. Молекулярна організація товстих та тонких філаментів.
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Клініко-діагностичне значення визначення креатину і креатиніну в сечі? Пояснити принцип методу визначення.
2. В яких одиницях вимірюють кількість креатиніну в сечі?
3. П
D. Посилений розпад м’язових білків
Е. Накопичення в м’язах молочної кислоти
4. Для синтезу АТФ скелетні м’язи і міокард використовують як субстрати окиснення різноманітні речовини. Яка із них утилізуєть
Ндивідуальна самостійна робота студентів
1. Зв’язок метаболізму м’язової тканини серця з обміном у нервовій, ендокринній системах, печінці, легенях, судинах.
2. Ушкодження серця та біохімічна діагностика при деяких захворюваннях
Література
Основна:
1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 468 – 477.
2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 20
А. Зворотня транскрипція
B. Дерепресія оперону
C. Репресія оперону
D. Конваріантна реплікація
E. Зворотня трансляція
2. Із нітратів, нітритів і нітрозамінів в органі
D. Піримідинові нуклеозиди
Е. Фосфатні залишки
2. У сучасних біохімічних дослідженнях для діагностики спадкових захворювань, виявлення присутності в організмі певних вірусів (в тому числі ВІЛ),
Література
1. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – 664 с.
3. Гонський Я.І., М
Теоретичні питання
1. Потреби організму людини в поживних речовинах – вуглеводах, ліпідах, білках. Енергетична цінність основних поживних речовин. Раціональне харчування. Азотистий баланс організму. Вміст поживних ре
Розрахунок.
І позначка відповідає кількості вільної хлоридної кислоти.
ІІІ позначка відповідає загальній кислотності.
Середнє арифметичне значення між ІІ і ІІІ позначками відповідає загальній
Дослід № 3. Бензидинова проба на кров.
Принцип методу:реакція базується на окисненні бензидину до п-хінондііміду киснем, який утворюється при розкладі гідрогену пероксиду під дією гемоглобіну крові.
Мат
B. Дегідрогеназа
C. АлАТ
D. АсАТ
E. Карбоксипептидаза
6. Під час дослідження секреторної функції шлунка виявлено гіпохлоргідрію. Активність якого ензиму при цьому зни
B. Реакцію Уффельмана
C. Уреазний метод
D. Реакцію з резорцином
E. Пробу Фелінга
9. У пацієнта підозрюють хронічний панкреатит, оскільки у нього спостеріга
Теоретичні питання
1. Вітаміни як незамінні біологічно-активні компоненти харчування, що необхідні для організму людини. Історія відкриття вітамінів. Розвиток вітамінології в Україні.
2. Екзо- і ендогенні гі
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Виявлення вітаміну С реакцією з метиленовим синім. Поясніть принцип методу.
2. Виявлення вітаміну Е реакцією з феруму хлоридом. Поясніть принцип методу.
E. Гепарин
Приклади тестів “Крок-1”
1. У хворого дистрофія скелетної мускулатури. При якому гіповітамінозі це спостерігається ?
A. Вітамін Е
B. Вітамін В
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 106-114. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 200
Теоретичні питання
1. Кров – внутрішнє середовище організму. Склад крові, плазми, сироватки крові. Формені елементи крові: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Об’єм крові, рН крові.
2. Гомеостатичні, фізико-х
Дослід 1. Виявлення оксигемоглобіну (НbО2)Fе2+.
Принцип методу. У разі отримання похідних гемоглобіну (окси-, карбокси-, метгемоглобіну) використовують їх властивості, зокрема те, що оксигемоглобін – нестійка сполука, карбоксиге
Дослід 3. Визначення геміну (Fе3+).
Хід роботи:1. Визначення лужного геміну (ОН). До розчину оксигемоглобіну додають 2 – 3 краплі 5 % розчину натрію гідроксиду і нагрівають до зміни кольору. Спостерігають зникнення с
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Клініко-діагностичне значення визначення концентрації гемоглобіну крові, похідних гемоглобіну. гемінової групи гемоглобіну. Поясніть принцип методу.
2. Клініко-діагностичне зн
Література
Основна:
1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009.
Теоретичні питання
1. Основні групи білків плазми крові, їх склад та вміст в нормі і при патології. Фактори, що впливають на вміст білків у плазмі крові: гіпер- , гіпо- , диспротеїнемії. Парапротеїнемії. Навести прик
Практична робота
Дослід 1. Фракціонування білків плазми крові методом висолювання: визначення альбумінів і глобулінів плазми крові.
Принцип методу.Білки можна в
Дослід 3. Визначення рівня середніх молекул (СМ).
Рівень середніх молекул у сироватці крові визначають методами гель-хроматографії на сефадексі, високовольтного електрофорезу, іонообмінної хроматографії і спектрофотометрії.
Спектрофотомет
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Клініко-діагностичне значення визначення альбумінів і глобулінів крові.
2. Принцип методу визначення залишкового азоту крові. Клініко-діагностичне значення його визначення.
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009
Теоретичні питання
1. Загальна характеристика системи гемостазу в організмі людини: судинно-тромбоцитарний і коагуляційний гемостаз.
2. Згортальна система крові; характеристика компонентів (факторів) згортан
Дослід 1. Реакція з цистеїном на вікасол.
Принцип методу.Розчин вікасолу в лужному середовищі за присутності цистеїну забарвлюється в лимонно-жовтий колір.
Матеріальне забезпечення:0,05 % розчин в
Дослід № 2. Визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).
Принцип методу. метод ґрунтується на преципітації великоглобулярних імунних комплексів, які циркулюють у крові, високомолекулярним поліетиленгліколем (ПЕГ) з подальшим обліком резу
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 518 - 527. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. – Київ: Нова книга, 20
Теоретичні питання
1. Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Біохімічні функції гепатоцитів. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків, синтезі сечовини, обміні пігментів, синтезі жо
Контроль виконання лабораторної роботи
1. Поясніть принцип методу визначення вмісту білірубіну та його фракцій в сироватці крові колориметричним діазометодом. Клініко-діагностичне значення визначення фракцій білірубіну.
Ндивідуальна самостійна робота студентів
1. Клініко-біохімічна характеристика недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження; біохімічні механізми розвитку печінкової енцефалопатії.
2. Змін
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009
Теоретичні питання
1. Детоксикаційна функція печінки; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
2. Типи реакцій біотрансформації чужорідних хімічних сполук у печінці.
3. Реакції мікросо
Методи якісного визначення фенацетину та його метаболітів
Фенацетин (ацетофенітидин, ацетилфенітидин, фенідин) – 1-етокси-4-ацетамінобензол – має жаропонижуючу, протизапальну і болевгамовуючу дію. Він застосовується при головних болях, невралгії. Входить
Дослід 2. Виявлення фенацетину в сечі.
Принцип методу. Ця проба полягає в тому, що в організмі фенацетин і його метаболіт парацетамол підлягають біотрансформації, в результаті чого утворюється – амінофенол. При його ная
Контроль виконання лабораторної роботи
1.Пояснити спосіб оцінювання детоксикаційної функції печінки за утворенням гіпурової кислоти (Проба Квіка). Написати реакцію кон’югації.
2. Фенацетин метаболізуєтьс
Література
Основна:
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С
Теоретичні питання
1. Біологічна роль води та її розподілення в організмі людини. Ендогенна вода. Водний баланс, його види.
2. Регуляція водно-сольового обміну, його порушення. Дегідратація і гіпергідратація
Практична робота
Дослід 1. Колориметричний мікрометод визначення калію в сироватці крові (метод Лазарева Н.)
Принцип методу.Іони калію в присутності іонівPb2+,
Контроль виконання лабораторної роботи
1. При визначенні калію колориметричним методом за Лазаревим Н. утворюється нерозчинний у воді осад К2Pb[Cu(NО2)6] – купрогексанітрит калію-плюмбуму – в присутності
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 545 - 550. Гонський Я.І.,Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмед
Практична робота
Для лабораторних досліджень використовують ранішню сечу. Забір сечі повинен проводитись в стерильних умовах, щоб уникнути попадання бактерій та грибів. Забір сечі, особливо добовий, вимагає консерв
Дослід 1. Фізико-хімічні властивості сечі.
Матеріальне забезпечення:сеча, мірний циліндр, колбочки, набір урометрів, індикаторний папір „Ріфан”, піпетки, пробірки.
Визначення кількості сечі. Виділення сечі за певни
Дослід 2. Виявлення патологічних компонентів сечі.
2.1. Виявлення білку в сечі.
Принцип методу.Для виявлення білку в сечі найчастіше застосовують реакцію осадження за допомогою сульфосаліцилової кислоти.
М
Проба Барфуда
До 2 мл сечі добавляють 1 мл реактиву Барфуда (ацетат міді розчинений в оцтовій кислоті) і нагрівають на водяній бані 5 хв. При наявності глюкози з’являється осад закису міді.
За результат
Виявлення крові в сечі (Бензидинова проба).
Принцип методу. Реакція базується на окисненні бензидину до п-хінондиіміну киснем, який утворюється внаслідок розкладу гідрогену пероксиду за присутності крові.
Ма
Виявлення жовчних кислот (Проба Петтенкофера).
Принцип методу. Метод базується на здатності жовчних кислот давати яскраво-червоне забарвлення з оксиметилфурфуролом, який утворюється при дії концентрованої сульфатної кислоти на
Е. Аміноацидурію
3. Для діагностики захворювання мутну сечу, що має лужну реакцію, підкислили і підігріли. При цьому осад зник. Чим зумовлена каламуть сечі?
А. Слизом із сечовиділ
Література
Основна:
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 551 - 559. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрме
Теоретичні питання
1. Загальна характеристика біохімічного складу міжклітинної речовини сполучної тканини: волокна (колагенові, ретикулярні, еластичні) й основна аморфна речовина.
2. Білки волокон сполучної
Контроль виконання лабораторної роботи
1. У крові та сечі жінки віком 63 роки, яка хворіє на ревматизм, підвищена концентрація оксипроліну. Що є основною причиною гіпероксипролінемії?
А. Активація пролілгідроксилази
D. Тканинного дихання
Субстратного фосфорилування
2. Із віком у хрящовій тканині людини знижується швидкість відновлення протеогліканів, що призводить до зменшення ступеня їх гідратац
Література
Основна:
Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. – Київ: Нова книга, 2007. – С. 596 – 619. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2
Теоретичні питання
1. Потреби організму людини в поживних речовинах – вуглеводах, ліпідах, білках. Енергетична цінність основних поживних речовин. Раціональне харчування. Азотистий баланс організму. Вміст поживних ре
Новости и инфо для студентов