З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Данила Галицького

 

 

КАФЕДРА БІОлогіЧНОЇ ХІМІЇ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для практичних занять

З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

(для студентів медичного факультету)

 

Частина ІI

 

ЛЬВІВ 2013

 

Методичні вказівки підготували:

Проф. Скляров О.Я., доц. Бондарчук Т.І., доц. Макаренко Т.М., в.о.доц. Федевич Ю. М., ст. викл. Хаврона О.П., ас. Білецька Л.П.., ас. Гринчишин Н.М., ас. Мазур О.Є.

 

За редакцією акад. УАН, д. мед. н., проф. Склярова О. Я.

 

Рецензент:

проф. кафедри фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проф. Музиченко В. О.

 

 

Затверджено на засіданні методичної комісії з хімічних дисциплін та фізики фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

від „ 7 ” травня 2012 року

протокол № 2

 

ЗМІСТ

	стор
Загальні правила техніки безпеки при роботі студентів у навчальній хімічній лабораторії
Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.
Тематичний план практичних занять з модуля 4.
Тематичний план лекцій модуля 4
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.
Тема № 1. Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.
Тема № 2. Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну.
Тема № 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.
Змістовий модуль № 13. Основи молекулярної генетики.
Тема № 4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.
Змістовий модуль № 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.
Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
Змістовий модуль № 15. Біохімія нейро-гуморальної регуляції метаболізму.
Тема № 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.
Тема № 7. Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.
Змістовий модуль № 16.Біохімія м’язової тканини і механізми її скорочення.
Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.
Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 4.
Модуль 5. Біохімія тканин та фізіологічних функцій
Тематичний план практичних занять з модуля 5
Тематичний план лекцій модуля 5
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
Змістовий модуль № 17.Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.
Тема № 1. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.
Тема № 2. Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.
Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.
Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.
Тема № 5. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.
Змістовий модуль № 19.Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.
Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.
Тема № 7. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.
Тема № 8. Дослідження водно-сольового та мінерального обмінів.
Тема № 9. Сечоутворювальна функція нирок. Нормальні та патологічні компоненти сечі.
Тема № 10. Дослідження біохімічних складників сполучної тканини.
Тема № 11. Підсумковий контроль. Модуль 5.

 

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

2. У хімічній лабораторії працювати тільки в медичних халатах та шапочках. Довге волосся має бути акуратно підібране. 3. На робочому місці залишати тільки необхідні речі (книгу, зошити, ручки),… 4. Кожен студент повинен працювати за закріпленим за ним місцем, перехід на інше робоче місце без дозволу викладача…

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

Балів, „4” – 12 балів, „3” – 9 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів (9 × 8 = 72).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав за тести і теоретичні питання не менше 50 балів.

 

 

Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю

І етап - письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожний… ІІ етап - письмова відповідь на 4 теоретичні питання; III-етап - перевірка… Теоретичні питання та питання з практичних навичок оцінюються:

Теоретичні питання

2. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх… 3. Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення.… 4. Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експериментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен…

Практична робота

Якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів

Матеріальне забезпечення:500 мг пекарських дріжджів або 100 мг сухих дріжджів, 10% розчин H2SO4, пробірки, піпетки, фільтрувальний папір, водяна… Хід роботи: У велику широку пробірку (15 x 1,5 см) кладуть 500 мг пекарських… Через 1 – 1,5 год після початку кипіння рідину охолоджують і фільтрують. У фільтраті виявляють продукти гідролізу…

Дослід 1. Біуретова проба на поліпептиди.

Матеріальне забезпечення:гідролізат дріжджів, 10 % розчин NaOH, 30 % розчин NaOH, 1% розчин CuSO4, пробірки, піпетки. Хід роботи:До 5 крапель гідролізату додають 10 крапель 10 % розчину NaOH і 1… У висновку пояснити, що в даній реакції виявляються пептидні зв’язки, якими амінокислоти сполучаються між собою.

Дослід 2. Срібна проба на пуринові основи.

Матеріальне забезпечення: гідролізат дріжджів, конц. розчин NH4OH, 1% розчин AgNO3, пробірки, піпетки. Хід роботи:10 крапель гідролізату нейтралізують концентрованим аміаком і… Зробити висновок.

Дослід 3. Проба Тромера на рибозу і дезоксирибозу.

Матеріальне забезпечення:гідролізат дріжджів, 30 % розчин NaOH, 1% розчин CuSO4, 7 % розчин CuSO4, пробірки, піпетки. Хід роботи: До 5 крапель гідролізату додають 10 крапель 30 % розчину NaOH і 5… У висновку звертається увага на те, що рибоза окислюється, а гідрат окису міді відновлюється до закису міді.

Дослід 4. Молібденова проба на фосфатну кислоту.

Матеріальне забезпечення: гідролізат дріжджів, молібденовий реактив, пробірки, піпетки. Хід роботи: До 10 крапель молібденового реактиву (розчин молібденового амонію…  

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Пояснити механізм утворення шпильок в молекулі тРНК. 3. Які надмолекулярні комплекси утворюють нуклеїнові кислоти? Визначити… 4. Що таке повний і неповний гідроліз нуклеопротеїнів?

РНК вірусу СНІДу проникла всередину лейкоцита і за допомогою ензима ревертази спричинила синтез у клітині вірусної ДНК. В основі цього процесу лежить...

A. Зворотня транскрипція

C. Репресія оперону D. Конваріантна реплікація E. Зворотня трансляція

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Структура, властивості та біологічне значення нуклеопротеїнів, фосфопротеїнів, ліпопротеїнів та глікопротеїнів.

2. Особливості синтезу та розпаду нуклеопротеїнів, глікопротеїнів і протеогліканів.

 

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 96-113. Вдовенко Н.В. Фізіологічна роль та… 4. Кордюм В., Похоленко Я., ДНК- вакцины – расширение возможностей // Вісн.… 5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С.…

Теоретичні питання

2. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: реакції; регуляція. Клініко-біохімічна характеристика оротацидурій. 3. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів;… 4. Катаболізм пуринових нуклеотидів; cпадкові порушення обміну сечової кислоти. Клініко-біохімічна характеристика…

Практична робота

 

Дослід 1. Кількісне визначення сечової кислоти в сироватці крові.

Матеріальне забезпечення:сироватка або плазма крові, 10 % розчин натрію дигідрогенвольфрамат дигідрату, 10 % розчин натрію карбонату, 0,35 М розчин… Хід роботи:У центрифугову пробірку вміщують 0,5 мл сироватки крові та 4 мл… Визначення сечової кислоти в сироватці крові   Контрольна проба Стандартна проба …

Дослід 2. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі.

Матеріальне забезпечення:сеча, фосфатвольфраматний реактив Фоліна, 20% розчин натрію карбонату Na2CO3, 0,01н розчин калію фериціаніду K3[Fe(CN)6]… Хід роботи:Паралельно до 1,5 мл сечі та 1,5 мл стандартного розчину сечової… Вміст сечової кислоти (в міліграмах) в добовій сечі вираховують за формулою:

Контроль виконання лабораторної роботи

1. Пояснити принцип методу визначення вмісту сечової кислоти в біологічній рідині з реактивом Фоліна. Клініко-діагностичне значення визначення сечової кислоти в крові та сечі.

2. Похідне уридину, фторурацил, перетворюється в клітині на фтордезоксіуридилат – сильний незворотній інгібітор тимідилатcинтази. Як пояснити факт пригнічення фторурацилом швидкого поділу ракових клітин у експериментальних тварин?

Приклади тестів “Крок-1”

У сечі місячної дитини виявлено підвищений вміст оротової кислоти. Дитина погано набирає масу тіла. Які речовини потрібно використати для нормалізації метаболізму?

А. Уридин

B. Аденозин

C. Гуанозин

D.Тимідин

E. Гістидин

 

2. Утворення тимідилових нуклеотидів, які використовуються для біосинтезу ДНК, відбувається з дУДФ, що спершу гідролізується до дУМФ, а далі метилюється. Яка сполука слугує донором метильних груп?

A. Лецитин

B. Холін

C. Метилентетрагідрофолат

D. Метіонін

E. Карнітин

 

3. У реакції перетворення рибози на дезоксирибозу під час утворення дезоксирибонуклеотидів, що використовуються для синтезу ДНК, бере участь низькомолекулярний білок тіоредоксин. Він містить дві SH-групи, що можуть переходити в окиснену форму. Який коензим використовується для відновлення тіоредоксину?

А. Коензим Q

B. ПАЛФ

C. НАДФН

D. НАДН

E. АМФ

 

4. Чоловіка віком 60 років прооперували з приводу раку простати. Через 2 місяці йому призначили курс хіміотерапії. До комплексу лікарських препаратів входив 5-фтордезоксіуридин – інгібітор тимідилатсинтази. Синтез насамперед якої речовини блокується під дією цього препарату?

А. іРНК

B. рРНК

C. тРНК

D. ДНК

E. Білка

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Особливості процесів синтезу та розпаду пуринових і піримідинових нуклеотидів в нормі та при патології.

2. Роль аденілових нуклеотидів в регуляції активності ферментів.

Література

1. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 270-283. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця:… 3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини.-Тернопіль: Укрмедкнига,… 4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

Практична робота

 

Дослід 1. Визначення ДНК за фосфором.

Матеріальне забезпечення:Тканина печінки щурів, 1 н розчин натрію гідроксиду (NaOH), 30 % розчин натрію гідроксиду (NaOH), насичений розчин натрію… Хід роботи: 1. Оброблення тканин основою. Наважку тканини печінки масою 100 мг нагрівають з 1 мл 1 н розчину натрію гідроксиду у…

Дослід 2. Аналіз екстрактів антибіотиків методом тонкошарової рідинної хроматографії (ТШХ).

Матеріальне забезпечення:посудина з розчинниками, силікагелеві пластинка, суміш антибіотиків, мікропіпетки. Хід роботи: 1. Приготувати силікагелеві хроматографічні пластинки на алюмінієвій основі (Merck UV259). Відступивши 1–1,5 см від…

Контроль виконання лабораторної роботи

2. 7. Пояснити молекулярні механізми мутацій. Які найбільш поширені мутагени ви знаєте? 3. На чому грунтується метод отримання ДНК? 4. Який принцип визначення ДНК за фосфором?

D. Піримідинові нуклеозиди

Е. Фосфатні залишки

6. Похідне уридину – фторурацил, який перетворюється в клітині в фтордезоксиуридилат – сильний незворотній інгібітор тимідилатсинтази. Як пояснити… 7. У пацієнта діагностовано пігментну ксеродерму. Його шкіра є надзвичайно…  

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Сучасні методи дослідження ДНК і РНК, їх клінічне значення.

 

Література

Додаткова: 1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. –… 2. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С.…

Практична робота

Дослід № 1. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Принцип методу. ПЛР базується на багатократному повторюванні циклів синтезу (ампліфікації) специфічної ділянки ДНК–мішені з… Матеріальне забезпечення:1) Обладнання: прилад ампліфікатор (забезпечує… 2) Реактиви: Для виділення ДНК з досліджуваних зразків застосовують фенольний або гуанідиновий методи. Використовують…

Схема проведення ПЛР

1. підготовка клінічних зразків (біоптати тканин, крапля крові, сперма, слиз жіночих статевих органів, осад сечі, волосся людини, зішкреби епітеліальних клітин тощо);

2. виділення ДНК зі зразків (ДНК–матриці генів клітин, вірусів і бактерій більш стійкі, ніж РНК, і тому вони придатні для ПЛР після тривалого часу, навіть після тисячолітньої давності їх існування);

3. проведення циклів полімеразної ланцюгової реакції (реакції ампліфікації) – кожний цикл складається з трьох стадій з різними температурними режимами.

На першій стадії при 94˚С проходить розділення ланцюгів ДНК (денатурація ДНК), на другій при 50–65˚С – приєднання (відпалювання) праймерів до гомологічних послідовностей на ДНК–мішені і на третій при температурі 72˚C – синтез нових ланцюгів ДНК, тобто комплементарна добудова ДНК шляхом подовження праймера у напрямку 5’–3’ з участю ДНК–полімерази в присутності іонів магнію.

Таким чином, у першому циклі ампліфікації синтезуються продукти, які стають матрицями для другого циклу ампліфікації, в результаті якого, власне, і утворюється досліджуваний специфічний фрагмент ДНК – амплікон. Починаючи з третього циклу, амплікони стають матрицями для синтезу нових ланцюгів, тобто у кожному циклі здійснюється подвоєння кількості копій, що дозволяє за 25–40 циклів напрацювати фрагмент ДНК, обмежений парою відібраних праймерів, у кількості, якої достатньо для її детекції за допомогою електрофорезу;

4. розділення продуктів ампліфікації методом горизонтального електрофорезу в агарозному або поліакриламідному гелі; виявляють смуги фрагментів ДНК (ампліконів) за допомогою флуоресцентного барвника (хромофора) – бромистого етидія;

5. перенесення геля на скло трансілюмінатора;

6. аналіз результатів при ввімкнутому трансілюмінаторі, а саме виявлення фрагментів аналізованої ДНК у вигляді оранжево-червоних смуг при УФ–випромінюванні з довжиною хвилі 310 нм; кількість апмпліконів визначають за інтенсивністю їх флуоресценції. Отримані результати можна документувати фотографуванням гелів з використанням оранжевого або інтерференційного (594 нм) світлового фільтру.

 

Практична робота студентів передбачає вирішення теоретичної задачі з полімеразної ланцюгової реакції. Для запропонованої ділянки ДНК необхідно написати продукти першого, другого і третього циклів ампліфікації (приєднання нуклеотидів відбувається за принципом комплементарності) і написати структуру амплікону.

 

Приклад задачі

                     

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків – інгібіторів елонгації: аміцетину, хлорамфеніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину,… 3. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків – інгібіторів термінації:… 4. Пояснити механізм дії інтерферонів.

Тема самостійної індивідуальної роботи для студентів

1. Характеристика процесів транскрипції в нормі та при патології. Програмована загибель клітини. Апоптоз та його біохімічні механізми.

2. Генна інженерія. Клонування. Застосування методів генної інженерії у сучасній медицині.

 

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 469–498, 509–544. Баранов В.С. Генная терапия –… 6. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.:…

Змістовий модуль № 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.

Тема № 5. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів.

Мета заняття: Вивчити молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (на прикладі катехоламінів) на клітини-мішені за участю сигнальних молекул-посередників. Засвоїти методи якісного визначення інсуліну, адреналіну в біологічних рідинах.

Актуальність теми: Розуміння біохімічних механізмів впливу гормонів білково-пептидноїприроди на активність внутрішньоклітинних систем дозволяє проаналізувати причини, які лежать в основі розвитку порушень, викликаних розладами у функціонуванні ендокринних залоз, що здійснюють синтез цих гормонів, а також формує у студентів підходи до можливості корекції патологічних станів, що виникають при гіпо- або гіперфункцій відповідних залоз внутрішньої секреції.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати біохімічні та фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини.

Ø Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів білково–пептидної природи, похідних амінокислот виконуваній функції та механізму дії на клітини мішені.

Ø Трактувати молекулярні механізми дії гормонів білково–пептидної природи та похідних амінокислот (на прикладі катехоламінів) на клітини мішені за участю сигнальних молекулярних посередників.

Теоретичні питання

2. Регуляція гормональної секреції за прямим та зворотнім зв’язком в організмі людини ( навести приклади ). Фактори, що впливають на секрецію та… 3. Мішені гормональної дії; типи реакцій клітин на дію гормонів. Рецептори… 4. Мембранний і мембранно-цитозольний механізми дії гормонів ( похідних амінокислот, пептидних, білкових ) за участю…

Практична робота

Реакції, що виявляють особливості хімічної структури гормонів

Нсуліну та адреналіну.

Гормони – біологічно активні органічні речовини різної хімічної природи. Інсулін є простим білком, що містить сірковмісні амінокислоти; адреналін – похідний амінокислоти тирозину.

Дослід 1. Біуретова реакція.

Принцип методу. Інсулін є простим білком і дає характерні кольорові реакції на білок.

Матеріальне забезпечення: 10 % розчин NaOH, СuSO₄, інсулін.

Хід роботи: До 10 крапель інсуліну додають 5 крапель 10 %-го розчину NaOH і краплю розчину CuSO₄. Рідина забарвлюється у фіолетовий колір.

Зробити висновок.

Дослід 2. Реакція Фоля.

Матеріальне забезпечення:реактив Фоля, інсулін. Хід роботи: До 5 крапель інсуліну додають 5 крапель реактиву Фоля і кип’ятять.… Зробити висновок.

Дослід 3. Реакція з хлорним залізом.

Матеріальне забезпечення: хлорне залізо, аміак, адреналін. Хід роботи: До 3 крапель розчину адреналіну додають 1 краплю розчину хлорного… Зробити висновок.

Контроль виконання лабораторної роботи

2. За допомогою яких реакцій можна виявити білково-пептидні гормони? Які гормони білкової та пептидної природи ви знаєте? 3. Виявлення адреналіну хлоридом заліза (III). Поясніть принцип методу. Яка… 4. Що лежить в основі зміни забарвлення реакційної суміші у біуретовій реакції, реакції Фоля?

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Ендокринні функціїї підшлункової залози в нормі та при патології.

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 170 – 203. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая… 4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.:…  

Змістовий модуль № 15. Біохімія гормональної регуляції.

 

Тема № 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.

Мета заняття: Вміти аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз, що відповідають за синтез стероїдних та тиреоїдних гормонівта узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень. Знати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл Са²⁺ в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини, вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостаз кальцію.

Актуальність теми: Стероїдним та тиреоїднимгормонам належить важлива роль у механізмі підтримки гомеостазу організму. Шляхом впливу на генетичний апарат клітини вони здатні змінювати інтенсивність обміну речовин в клітинах-мішенях і в організмі в цілому. Усвідомлення механізмів нейрогуморальної регуляції обміну речовинстероїдними та тиреоїдними гормонами дає основу для діагностики правильної та раціональної терапії при ендокринопатіях.

Конкретні завдання:

Ø Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень.

Ø Трактувати молекулярні механізми прямої регуляторної дії на геном клітин – мішеней гормонами стероїдної природи.

Ø Пояснити біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень ендокринної системи організму.

Ø Трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл кальцію в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини, вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостазі кальцію.

 

Теоретичні питання

2. Тиреоїдні гормони щитоподібної залози: · структура та біосинтез тиреоїдних гормонів; · біологічні ефекти Т4 та Т3;

Практична робота

Дослід 1. Якісна реакція на 17-кетостероїди сечі.

Принцип методу. Метод базується на реакції 17-кетостероїдів з m-динітробензолом у лужному середовищі з утворенням продуктів конденсації… Матеріальне забезпечення: 30 % розчин їдкого натру, розчин м-динітробензолу,… Хід роботи: В пробірку наливають 5 крапель сечі, 5 крапель 30 % розчину їдкого натрію, обережно нашаровують 0,5 мл…

Дослід 2. Якісна реакція на йод в розчині тироксину.

5 КІ + КІО3 + 3 H2SO4 ® 3 І2 + 3 K2SO4 + 3 H2O I2 + крохмаль ® синє забарвлення Матеріальне забезпечення: тироксин, 10 % розчин H2SO4, 10 % розчин йодноватого калію, крохмаль, лакмус.

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Яким методом можна виявити метаболіти гормонів стероїдної природи? Які гормони відносяться до цієї групи? Поясніть принцип методу. 3. Чим пояснити виникнення синього забарвлення розчину у якісній реакції на… 4. Хворий довгий час отримував кортикостероїдні гормони, а потім різко припинив їх приймати. Які зміни в обміні…

D. Стимулюють фосфороліз глікогену

  3. В організмі людини деякі амінокислоти перетворються у гормони. Вкажіть, у… А. Гістамін

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Перетворення арахідонової кислоти в організмі людини та вплив її продуктів на біохімічні процеси.

Література

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.330-385. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця:… Додаткова: 1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 170 –182, 184-197.

Тема №7. Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.

Мета заняття: Знати склад і біохімічні особливості обміну речовин у нервовій тканині, її функціонування в нормі і при деяких захворюваннях.… Актуальність теми: Головний і спинний мозок є основними органами, через які… Конкретні завдання:

Теоретичні питання

2. Енергетичний обмін в головному мозку людини: значення аеробного окислення глюкози; зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу; 3. Нейромедіатори (ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін,… 4. Молекулярні основи біоелектричних процесів на мембранах нейронів.

Практична робота

Дослід 1. Визначення активності холінестерази в сироватці крові титраметричним методом Мішеля.

Матеріальне забезпечення:1,5% ацетилхолін, 1% фенолфталеїн, 0,01М натрію гідроксид, термостат, пробірки. Хід роботи. В дві пробірки вносять по 1мл ацетилхоліну 1,5%, далі в одну з них… Розрахунок. Вираховують різницю V=Vд - Vк ,

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Вказати нормальні значення активності холінестерази в сироватці крові: A. 10 – 15 мкмоль/(с-л) B. 12 – 30 мкмоль/(с-л)

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 542 с. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.…    

Змістовий модуль № 16. Біохімія м’язової тканини і механізм її скорочення.

 

Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.

Актуальність теми: У м’язовій тканині є специфічні риси метаболізму в залежності від віку людини, патологічних станів в них, викликаних як… Конкретні завдання: Ø Аналізувати біохімічний склад м’язів і роль білків в побудові їх структури.

Теоретичні питання

2. Екстрактивні речовини м’язів, азотисті і безазотисті, їх хімічна природа і роль. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення… 3. Молекулярні механізми м'язового скорочення: сучасні уявлення про взаємодію… 4. Сучасні уявлення про енергетичне забезпечення скорочення і розслаблення м’язового волокна. Макроергічні сполуки…

Практична робота

Дослід 1. Кількісне визначення креатиніну в сечі за методом Фоліна:

Принцип методу. Метод базується на кольоровій реакції (реакція Яффе) креатиніну з пікриновою кислотою в лужному середовищі з подальшим визначенням інтенсивності забарвлення на ФЕКу. Концентрацію креатиніну в сечі знаходять за калібрувальним графіком.

 

 

А

0,4

 

0,3

 

0,2

 

0,1

0,5 1,0 1,5 c (мг)

 

Крива залежності оптичної густини розчину креатиніну від його концентрації

Матеріальне забезпечення: насичений розчин пікринової кислоти, 10% розчин гідроксиду натрію, ФЕК, мірні циліндри на 100 мл, мірні піпетки, скляні палички.

Хід роботи:В один мірний циліндр відміряють 0,5 мл сечі (дослід), а в другий – 0,5 мл дистильованої води (контроль). В обидва циліндри добавляють по 0,2 мл 10% гідроксиду натрію і по 3 мл насиченого розчину пікринової кислоти, перемішують вміст циліндрів, залишають на 5 хв, потім доводять дистильованою водою до 100 мл, перемішують скляною паличкою і вимірюють на ФЕКу екстинкцію досліду проти контролю в кюветах товщиною шару 1 см із зеленим світлофільтром.

 

Знаючи екстинкцію, за калібрувальним графіком визначають вміст креатиніну в досліді і розраховують кількість креатиніну, виділеного з сечею за добу за формулою:

 

 

а х V_доб

Х = ;

V_досл

 

де а – кількість креатиніну, знайдена за калібрувальним графіком;

V_доб – добовий об’єм сечі, мл;

V_досл – об’єм сечі, взятий для аналізу, мл;

(коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/доб) дорівнює 8,84)

Пояснити отриманий результат. Зробити висновки.

Клініко-діагностичне значення.В середньому за добу з сечею виділяють креатиніну у чоловіків 8,8-17,7 ммоль/добу (1,0-2,0 г/добу), а у жінок – 7,1-15,9 ммоль/добу (0,8-1,8 г/добу). Збільшення виділення креатиніну спостерігається при надмірному вживанні м’ясної їжі (екзогенний креатинін), при розпаді білків протоплазми, при посиленій фізичній роботі, акромегалії, при цукровому і нецукровому діабетах, інфекційних та інших захворюваннях (ендогенний креатинін). Виділення креатиніну значно зменшується при захворюваннях нирок, м’язовій дистрофії, гіпертиреозі, анемії, лейкемії, у старшому віці, при хронічному нефриті з уремією (при цьому вміст його в крові збільшується). Креатинін, на відміну від багатьох інших низькомолекулярних речовин, не реабсорбується і через те за його екскрецією з сечею можна оцінювати стан клубочкової фільтрації.

Дослід 2. Кількісне визначення креатину в сечі.

Принцип методу.Креатин у сечі визначають тим самим методом, що й креатинін, попередньо перетворивши креатин у креатинін у кислому середовищі при нагріванні.

Матеріальне забезпечення:сеча з попереднього досліду, насичений розчин пікринової кислоти, 10% розчин гідроксиду натрію, концентрована соляна кислота, ФЕК, мірні циліндри на 100 мл, мірні піпетки, скляні палички, водяна баня.

Хід роботи:В одну пробірку відмірюють 0,5 мл сечі (дослід), а в другу - 0,5 мл дистильованої води (контроль). В обидві пробірки добавляють по 0,1 мл концентрованої соляної кислоти і ставлять їх в киплячу водяну баню на 3 хв Після охолодження в обидві пробірки добавляють по 0,2 мл 10% гідроксиду натрію і по 3 мл насиченого розчину пікринової кислоти, перемішують вміст пробірок і залишають на 5 хв. Потім вміст пробірок кількісно переносять у мірні циліндри на 100 мл, змиваючи пробірки тричі по 10 мл дистильованою водою. Доводять об’єми до мітки - 100 мл. Вимірюють екстинкцію на ФЕК у кюветі з товщиною шару 1 см із зеленим світлофільтром проти контролю. За калібрувальним графіком визначають вміст креатиніну в досліді і розраховують його кількість у сечі за добу за формулою (див. Дослід 1).

Цей креатинін складає суму креатину і власне креатиніну. При визначенні кількості креатину знаходять різницю між показниками креатиніну з досліду 2 і досліду 1. Цю різницю множать на 1,16 – коефіцієнт перерахунку відповідності рівня креатиніну кількості креатину, тобто це відношення молекулярних мас креатину і креатиніну – 131 : 113 = 1,16.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновки.

Клініко-діагностичне значення.Нормальна екскреція креатину з сечею становить у чоловіків 0 – 0,3 ммоль/добу, у жінок 0 – 0,61 ммоль/добу. У сечі здорової дорослої людини при нормальному фізичному навантаженні креатину, як правило, немає. Поява його в сечі – креатинурія – спостерігається при підвищеному м’язовому навантаженні, у період росту дітей (до 14 – 17 років), у період вагітності, у ранньому післяродовому періоді, при вуглеводному і білковому голодуванні, у осіб похилого віку, при загоюванні значних переломів, оперативних втручаннях. Креатинурія спостерігається при посиленому розпаді тканин (опіки, рак, туберкульоз), авітамінозі Е, цукровому діабеті, паренхіматозному гепатиті.

Контроль виконання лабораторної роботи

2. В яких одиницях вимірюють кількість креатиніну в сечі? 3. Про що свідчить збільшення чи зменшення креатиніну в сечі? 4. Чим пояснити, що за кількістю креатиніну в сечі оцінюють стан клубочкової фільтрації?

D. Посилений розпад м’язових білків

  4. Для синтезу АТФ скелетні м’язи і міокард використовують як субстрати… А. Глікоген

Ндивідуальна самостійна робота студентів

2. Ушкодження серця та біохімічна діагностика при деяких захворюваннях (тиреотоксикоз, гіпотеріоз, гіперкортицизм, цукровий діабет, захворювання… 3. Використання біохімічних показників для оцінки активності ендоміокарду.…  

Література

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 468 – 477. 2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 585… 3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 300 – 308/…

Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 4.

Теоретичні питання

2. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх… 3. Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення.… 4. Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експериментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен…

РНК вірусу СНІДу, проникла всередину лейкоцита і за допомогою ензима ревертази спричинила синтез у клітині вірусної ДНК. В основі цього процесу лежить...

А. Зворотня транскрипція

C. Репресія оперону D. Конваріантна реплікація E. Зворотня трансляція

У сечі місячної дитини виявлено підвищений вміст оротової кислоти. Дитина погано набирає масу тіла. Які речовини потрібно використати для нормалізації метаболізму?

А. Уридин

B. Аденозин

C. Гуанозин

D.Тимідин

E. Гістидин

 

4. Утворення тимідилових нуклеотидів, які використовуються для біосинтезу ДНК, відбувається з дУДФ, що спершу гідролізуються до дУМФ, а далі метилюються. Яка сполука слугує донором метильних груп?

A. Лецитин

B. Холін

C. Метилентетрагідрофолат

D. Метіонін

E. Карнітин

 

5. Чоловіка віком 60 років прооперували з приводу раку простати. Через 2 місяці йому призначили курс хіміотерапії. До комплексу лікарських препаратів входив 5-фтордезоксіуридин – інгібітор тимідилатсинтази. Синтез насамперед якої речовини блокується під дією цього препарату?

А. іРНК

B. рРНК

C. тРНК

D. ДНК

E. Білка

 

6. Для лікування урогенітальних інфекцій використовують хінолони – інгібітори ензима ДНК–гірази. Який процес порушується під дією хінолонів насамперед?

А. Ампліфікація генів

В. Реплікація

С. Зворотна транскрипція

D. Репарація

E. Рекомбінація генів

 

7. В організм людини потрапили іони ртуті. Це призвело до збільшення частоти транскрипції гена, необхідного для детоксикації важких металів. Ампліфікація гена якого білка лежить в основі цього процесу?

А. Металотіонеїну

B. Церулоплазміну

С. Інтерферону

D. Трансферину

E. Феритину

 

8. При захворюванні на дифтерію спостерігається інгібування процесу трансляції у клітинах людини за рахунок втрати фактором елонгації еEF-2 властивості здійснювати транслокацію пептидного залишку з А- на П-сайт рибосом. Який фермент є причиною блокування еEF-2?

A. АДФ-рибозилтрансфераза

B. еIF-2-Протеїнкіназа

C. Пептидилтрансфераза

D. Пептидилтранслоказа

E. Гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансфераза

 

9. Для лікування інфекційних бактеріальних захворювань використовують антибіотики (стрептоміцин, неоміцин, каноміцин). Який етап синтезу білків мікробної клітини вони інгібують?

A. Реплікацію

B. Транскрипцію

C. Трансляцію

D. Процесинг

E. Сплайсинг

 

10. Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на тремор і гіпокінезію. Біохімічний аналіз крові показав знижену кількість дофаміну. Вкажіть з якого метаболіта-попередника він утворюється?

А. Диоксифеніламіну

В. Тирозину

С. Тираміну

D. Фенілаланіну

Е. Фенілпірувату

 

11. Хворий скаржиться на поліурію (5 л сечі на добу) і спрагу. Біохімічні показники: вміст глюкози в крові 5,1 ммоль/л, питома густина сечі 1,010. Глюкоза та кетонові тіла відсутні. Яка можлива причина такого стану?

А. Мікседема

В. Стероїдний діабет

С. Цукровий діабет

D. Тиреотоксикоз

Е. Нецукровий діабет

 

12. Який основний представник мінералокортикостероїдів?

А. Кортикостерон

В. Гідрокортизон

С. Дигідрокортикостерон

D. Альдостерон

Е. Синестрол

 

13. Токсин правцю викликає тонічне напруження скелетних м’язів і судин тому, пригнічує секрецію із нервового закінчення нейромедіатора:

А. ГАМК

В. Норадреналіну

С. Ацетилхоліну

D. Гліцину

Е.Глутамату

 

14. Для ранньої діагностики м’язових дистрофій найбільш інформативним є підвищення активності в плазмі крові певного ферменту. Вкажіть його?

А. Лактатдегідрогеназа

В. Аланінамінотрансфераза

С. Аспартатамінотрансфераза

D. Креатинкіназа

Е. Альфа-амілаза

 

Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок

1. З мінералізатом ДНК провели реакцію з розчином амонію молібдату і отримали позитивну реакцію – молібденову синь. Який складник ДНК дає позитивну реакцію?

А. Пуринові основи

В. Піримідинові основи

С. Пуринові нуклеозиди

D. Піримідинові нуклеозиди

  2. У сучасних біохімічних дослідженнях для діагностики спадкових захворювань,… А. Електрофорезу

Література

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – 664 с. 3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига,… 4. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення // За ред. проф. Склярова О.Я., Київ:…

Модуль 5. Біохімія тканин та фізіологічних функцій

Тематичний план практичних занять з модуля 5

Тематичний план лекцій з модуля 5

  Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) № п/п Тема …

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

Балів, “4” – 10 балів, “3” – 7 балів, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів

Times; 10 = 70).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

 

Методика проведення та критерії оцінювання підсумкового модульного контролю

І етап - письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожний… ІІ етап - письмова відповідь на 4 теоретичні питання; III-етап - перевірка практичних навичок – 1 питання.

Теоретичні питання

2. Характеристика процесу травлення в шлунку: механізм активації та специфічність дії ферментів (пепсин, гастриксин, ренін). Біохімічні аспекти… 3. Механізм утворення та роль хлоридної кислоти. Кислотність шлункового соку… 4. Травлення білків у тонкій кишці: протеолітичні ферменти підшлункової залози та тонкої кишки, механізм їх…

Практична робота

 

Дослід 1. Визначення загальної кислотності, загальної хлоридної кислоти, вільної хлоридної кислоти та зв’язаної хлоридної кислоти в одній порції шлункового соку.

Принцип методу.Шлунковий сік титрують 0,1 н розчином NaОН у присутності змішаних індикаторів за принципом суміші сильної та слабкої кислот. Сильною кислотою в шлунковому соку є хлоридна кислота, точка еквівалентності якої при титруванні лежить у нейтральному середовищі. Слабкою кислотою є зв’язана хлоридна кислота, групи-СООН білків, органічні кислоти, кислі фосфати, точка еквівалентності яких при титруванні з сильною кислотою лежить у слабо лужному середовищі.

Матеріальне забезпечення: профільтрований шлунковий сік, 0,1 н розчин їдкого натру, 0,5 % розчин п-диметиламіноазобензолу, 0,5 % розчин фенолфталеїну, бюретки, колбочки, піпетки.

Хід роботи. У колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю п-диметиламіноазобензолу та 2 краплі фенолфталеїну. При наявності в шлунковому соку вільної хлоридної кислоти він забарвлюється в червоний колір, а при її відсутності відразу з’являється жовте або оранжеве забарвлення. Титрують вільну хлоридну кислоту 0,1 н розчином NaОН з бюретки до появи оранжевого забарвлення і записують результат (І позначка). Не додаючи лугу в бюретку, продовжують титрування до появи лимонно-жовтого забарвлення і записують результат (ІІ позначка). Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення (ІІІ позначка від нуля).

Розрахунок.

ІІІ позначка відповідає загальній кислотності. Середнє арифметичне значення між ІІ і ІІІ позначками відповідає загальній… Зв’язану хлоридну кислоту визначають за різницею між вмістом загальної хлоридної кислоти та вільної.

Дослід № 3. Бензидинова проба на кров.

Матеріальне забезпечення:патологічний шлунковий сік, 10 % розчин бензидину в оцтовій кислоті, 3 % H2O2, піпетки, пробірки, штатив. Хід роботи:До 1 – 2 мл патологічного шлункового соку з підвищеною кислотністю… Зробити висновок.

Дослід № 4. Уреазний метод виявлення в шлунковому соку Helicobacter pylori.

Матеріальне забезпечення:патологічний шлунковий сік, 0,5 % спиртовий розчин фенолфталеїну, 1 % розчин сечовини, піпетки, пробірки, штатив. Хід роботи:До 1 – 2 мл патологічного шлункового соку додають 1 – 2 мл сечовини… Зробити висновок.

B. Дегідрогеназа

D. АсАТ E. Карбоксипептидаза  

B. Реакцію Уффельмана

D. Реакцію з резорцином E. Пробу Фелінга  

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Сучасні вимоги до компонентів раціонального харчування. Роль харчових добавок.

Література

4. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – С. 137 – 167. Клінічна біохімія / За ред. … Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. -.М.:… 2. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія: Посібник / Скляров О., Сольскі Я., Великий…

Тема № 2. Дослідження функціональної ролі водорозчинних (коферментних) та жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.

Актуальність теми:Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни беруть участь в обміні речовин як коферменти і активатори багатьох ферментативних та не… Конкретні завдання: Ø Трактувати роль водорозчинних та жиророзчинних вітамінів та їх попередників як компонентів харчування у…

Теоретичні питання

2. Екзо- і ендогенні гіпо- та авітамінози, їх причини та наслідки. Гіпервітамінози: можливі причини та наслідки. 3. Вітаміни В1 і В2, їх будова, коферментна роль, джерела для людини, добова… 4. Будова, властивості вітаміну Н та пантотенової кислоти. Роль коферментів карбоксибіотину і КоАSH в обмінних…

Практична робота

 

Дослід 1. Відновлення метиленової синьки аскорбіновою кислотою.

Матеріальне забезпечення: 0,01 % розчин метиленового синього, 10 % розчин Na2CO3, 1 % витяжка з шипшини, дистильована вода, пробірки. Хід роботи:У дві пробірки додають по одній краплі 0,01 % розчину метиленової… Зробити висновок. Пояснити отриманий результат.

Дослід 2. Реакція з феруму хлоридом на виявлення вітаміну Е.

Матеріальне забезпечення:токоферол (0,1 % спиртовий розчин), 1 % розчин феруму хлориду, пробірки. Хід роботи:В суху пробірку вливають 4-5 крапель 0,1 % спиртового розчину… Зробити висновок. Пояснити отриманий результат, вказати на причини появи червоного кольору.

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Виявлення вітаміну Е реакцією з феруму хлоридом. Поясніть принцип методу.   3. У пацієнтки спостерігається порушення перебігу вагітності, існує загроза викидня. Дефіцит якого вітаміну може…

D. Кокарбоксилаз

E. Гепарин

1. У хворого дистрофія скелетної мускулатури. При якому гіповітамінозі це спостерігається ? A. Вітамін Е B. Вітамін В1

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Ендогенні гіповітамінози. Причини та механізми розвитку при захворюваннях травної та серцево-судинної систем.

2. Біологічно-активні добавки до їжі. Їх роль у профілактиці патологічних станів та збалансованому харчуванні людини.

 

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 126-129, 145-157, 165-168. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф.… 4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.:…  

Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.

Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.

Актуальність теми:Дихальна функція еритроцитів здійснюється за рахунокгемоглобіну. Завдяки здатності приєднувати кисень при його високому… У діагностиці невідкладних станів важлива роль належить визначенню… Конкретні завдання:

Теоретичні питання

2. Гомеостатичні, фізико-хімічні і біологічні властивості крові. 3. Гемоглобін, його структура (особливості первинного, вторинного, третинного… 4. Фізіологічні типи гемоглобіну різних етапів розвитку організму. Похідні гемоглобіну, їх значення.

Практична робота

Дослід 1. Виявлення оксигемоглобіну (НbО2)Fе2+.

Матеріальне забезпечення: спектроскоп, натрію дитіоніт, розчин крові. Хід роботи: У мірний циліндр на 50 мл вливають 1 мл дефібринованої крові і… Зробити висновок. Звернути увагу на те, що вивчення спектрів поглинання дає можливість виявити оксигемоглобін.

Дослід 3. Визначення геміну (Fе3+).

2. Визначення кислого геміну. До розчину оксигемоглобіну додають 2 – 3 краплі 5 % розчину хлоридної кислоти. Спостерігають зміну кольору і зникнення… Зробити висновок. Звернути увагу на вплив кислот і лугів на властивості… Клініко-діагностичне значення.У судово-медичних експертизах ідентифікацію крові проводять за утворенням геміну.

Дослід 4. Колоїдна (осадова) проба Вельтмана на визначення стану білків крові.

Матеріальне забезпечення:пробірки, 0,5 % розчин кальцію хлориду, сироватка крові. Хід роботи: До 4,9 мл дистильованої води додають 0,1 мл сироватки крові, вміст… Якщо пластівці в пробірці не з’являються, то до розчину додають ще 0,1 мл СаСl2 і знову нагрівають до кипіння.…

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Клініко-діагностичне значення використання колоїдних (осадових) проб.   3. Де переважно синтезуються порфірини та їх ізомери?

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Оцінка стану системи крові та її біохімічних функцій.

2. Порушення кислотно-основного стану: ацидози, алкалози. Причини і способи корекції.

 

Література

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига,… 3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Київ-Тернопіль:… Додаткова: Березов Т.Г., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 65 – 71. Березов Т.Г.,…

Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.

Мета заняття: Знати основні білки плазми крові та вміти використовувати їх кількісні показники для діагностики гіпер- і гіпопротеїнемій, диспротеїнемій, парапротеїнемій, спадкових захворювань, пов’заних з недостатнім синтезом тих чи інших білків крові. Знати небілкові азотовмісні сполуки крові, що складають залишковий азот та засвоїти методи визначення залишкового азоту і середніх молекул крові та вміти застосовувати отримані показники в діагностиці захворювань.

Актуальність теми:У плазмі крові виявлено і описано понад 100 білків, які відрізняються між собою за фізико-хімічними та функціональними властивостями. Серед них є транспортні білки, ферменти, інгібітори ферментів, гормони, фактори коагуляції, антитіла, антикоагулянти, антиоксиданти та інші.

Білки плазми визначають її властивості: колоїдно-осмотичний тиск і, тим самим, постійний об’єм крові, в’язкість крові, підтримання постійного рН крові та функції, а саме: захисну, регуляторну, терморегуляторну, дихальну, трофічну тощо.

Залишковий азот є важливим показником стану білкового обміну. Значення небілкового азоту і його окремих компонентів проводиться з метою діагностики порушень функції нирок, печінки, ендогенної інтоксикації при ряді захворювань та оцінки ступеня ниркової недостатності.

Конкретні завдання:

Ø Провести розділення білків на фракції методом висолювання.

Ø Знати діагностичне значення зростання в крові вмісту білків „гострої фази” запальних процесів.

Ø Розуміти молекулярно-біохімічні механізми змін вмісту в плазмі крові секреторних та тканинних ферментів.

Ø Охарактеризувати основні азотовмісні небілкові сполуки, їх метаболічне походження.

Ø Вміти визначити залишковий азот крові.

Ø Оволодіти спектрофотометричним методом визначення середніх молекул.

Ø Дати оцінку отриманим результатам і використати їх у клініко - діагностичних цілях.

Теоретичні питання

2. Альбуміни і глобуліни. Суть методу електрофорезу білків плазми крові. Електрофореграми при різних захворюваннях. 3. Глікопротеїни крові, їх будова, біологічна роль, зміна складу при… 4. Білки гострої фази запалення: С-реактивний білок, церулоплазмін, гаптоглобін, кріоглобулін, α1-антитрипсин,…

Практична робота

Принцип методу.Білки можна виділити з розчинів у вигляді осадів. Існує багато різних способів осадження білків. Осадження білків концентрованими розчинами нейтральних солей (амонію сульфату,… Якщо до розчинів білків додавати солі лужних і лужноземельних металів, то їх іони адсорбуються молекулами білків,…

Дослід 2. Визначення залишкового азоту крові (метод Боданського).

Матеріальне забезпечення:кров, 10 % розчин трихлорацетатної кислоти, сульфатна кислота концентрована, гідрогену пероксид концентрований, 12,5 М… Хід роботи: 1. Отримання безбілкового фільтрату.

Дослід 3. Визначення рівня середніх молекул (СМ).

Спектрофотометричний метод належить до експрес-методів. Принцип методу. Полягає у вимірюванні на спектрофотометрі при λ=254 і… Матеріальне забезпечення:сироватка крові, 10 % розчин трихлорацетатної кислоти, 10 % розчин натрію гідроксиду,…

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Принцип методу визначення залишкового азоту крові. Клініко-діагностичне значення його визначення.   3. При гепатиті, інфаркті міокарда в плазмі крові різко зростає активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Які…

Як за вмістом залишкового азоту крові та загального азоту сечі диференціювати ретенційну і продукційну азотемії?

Приклади тестів „Крок-1” 1. У пацієнта вміст загального білка в плазмі крові в межах норми. Які серед… А. 35-45 г/л

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.

2. Оцінка показників азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові

3. Кількісні зміни залишкового азоту крові при парентеральному харчуванні, переливанні крові, застосуванні плазми, сироватки чи плазмозамінників.

4. Біохімічні аспекти використання деяких лікарських препаратів при азотемії.

Література

Додаткова: 1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. –… 2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 567 – 598.

Тема № 5. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.

Мета заняття: Знати роль компонентів згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем в підтриманні агрегатного стану крові. Давати характеристику біохімічним компонентам імунної системи, знати біохімічні механізми виникнення імунодефіцитних станів.

Актуальність теми: Згортання крові є складним фізіологічно-біохімічним процесом, захисною реакцією організму на крововтрату. Знання біохімічної характеристики згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові є необхідними для розуміння механізмів підтримання агрегатного стану крові за умов норми та при численних захворюваннях, а також для їх своєчасної корекції фармпрепаратами.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати біохімічні механізми функціонування згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові.

Ø Оволодіти методами дослідження системи згортання крові та фібринолізу, вміти трактувати отримані результати.

Ø Знати роль компонентів загортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові в патохімії синдрому дисемінованого внутрішньо судинного зсідання крові, атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.

Ø Характеризувати клітинні та біохімічні компоненти імунної системи.

Ø Пояснювати механізми виникнення імунодефіцитних станів.

Теоретичні питання

2. Згортальна система крові; характеристика компонентів (факторів) згортання. Механізми активації та функціонування каскадної системи згортання… 3. Роль вітаміну К у реакціях коагуляції (карбоксилування глутамінової… 4. Спадкові та набуті порушення судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу.

Практична робота

Дослід 1. Реакція з цистеїном на вікасол.

Матеріальне забезпечення:0,05 % розчин вікасолу, 0,025 % розчин цистеїну (зберігають у холодильнику), 20 % розчин їдкого натру, пробірки, піпетки. … Хід роботи.У пробірку наливають 5 – 10 крапель 0,05 % спиртового розчину… Зробити висновок. Пояснити отриманий результат.

Дослід № 2. Визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).

Матеріальне забезпечення:сироватка крові, 0,1 М боратний буфер (рН = 8,4), 4 % розчин поліетиленгліколю-6 000, спектрофотометр, пробірки. Хід роботи.Уконтрольну пробірку вносять 2,7 мл 0,1 М боратного буферу (рН 8,4)… Зробити висновок.

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Система протеїну С – біохімічний механізм антикоагулянтної дії.

2. СНІД – молекулярний механізм виникнення, патохімічні зміни.

Література

Додаткова: 1. Березов Т.Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1998. –… 2. Виговська Я.І. Дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові. Український журнал гематології та трансфузіології.…

Змістовий модуль № 19. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.

Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.

 

Мета заняття: Засвоїти біохімічні основи метаболізму гему. Навчитися за біохімічними показниками крові та сечі проводити диференційну діагностику жовтяниць. Знати основні біохімічні функції печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, простих і складних білків, у знешкодженні токсичних речовин.

Актуальність теми: У печінці відбувається метаболізм білірубіну – продукту розпаду гему. Порушення процесів метаболізму білірубіну викликають захворювання жовтяниці, діагностика яких проводиться за біохімічними показниками крові та сечі. Печінка займає центральне місце в обміні речовин, підтримуючи гомеостаз внутрішнього середовища організму. З цим органом пов’язані найголовніші детоксикаційні реакції речовин ендогенного та екзогенного походження.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпідрегулюючої, білоксинтезуючої, сечовиноутворювальної, пігментної, жовчоутворювальної.

Ø Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць.

Ø Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії (синтез і катаболізм глікогену, глюконеогенез) та при патологічних змінах – гіпо-, гіперглікемії, глюкозурії.

Ø Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження.

Ø Визначити білірубін у сироватці крові. Дати оцінку проведеним дослідженням і зробити висновок.

 

Теоретичні питання

2. Порушення біохімічних процесів в печінці при окремих захворюваннях (цитолітичний, холестатичний та інші синдроми). Діагностика біохімічних… 3. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Хімізм реакцій розриву… 4. Патобіохімія жовтяниць: гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова), їх…

Практична робота

Дослід 1. Визначення вмісту білірубіну в сироватці крові.

Принцип методу. Білірубін взаємодіє з діазореактивом з утворенням азобілірубіну рожевого кольору. Інтенсивність забарвлення розчину пропорційна концентрації білірубіну і може бути визначена фотометрично при зеленому світлофільтрі (довжина хвилі 530-560 нм). Кон’югований білірубін дає швидку (пряму) реакцію. Реакція некон’югованого білірубіну значно повільніша. Додаванням акселераторів (кофеїн та ін.) вільний білірубін можна перевести в розчинний стан і визначити кількість загального білірубіну. При використанні буферного розчину без акселераторів визначається кон’югований білірубін, а при використанні буферного розчину з акселераторами – загальний білірубін. Кількість некон’югованого білірубіну дорівнює різниці між кількістю загального і прямого білірубіну.

Визначення вмісту білірубіну рекомендують виконувати відразу ж після отримання проб, щоб попередити його окиснення на світлі; вплив прямого сонячного світла може бути причиною 50% зниження вмісту білірубіну вже через одну годину. Проби повинні бути проаналізовані протягом 2 год з момента забору крові, якщо вони зберігаються при кімнатній температурі, і в темряві, або протягом 12 год при умові зберігання при температурі 2-8 °С в темряві. Гемоліз еритроцитів прямо пропорційно знижує показники кількості білірубіну, який визначається у сироватці крові; виражена ліпемія обумовлює підвищені показники білірубіну.

Матеріальне забезпечення:сироватка крові; реагент 1 без акселератора; реагент 1 з акселератором; реагент 2; пробірки; дистильована вода; піпетки; ФЕК.

Хід роботи:

Визначення проводять за схемою:

Реактиви	Дослід	Контроль	Дослід	Контроль
	Зв’язаний білірубін	Зв’язаний білірубін	Загальний білірубін	Загальний білірубін
реагент 1 без акселератора	3 мл	3 мл	-	-
реагент 1 з акселератором	-	-	3 мл	3 мл
реагент 2	0,075 мл	0,075 мл	0,075 мл	0,075 мл
сироватка крові	0,4 мл	-	0,4 мл	-
вода дистильована	-	0,4 мл	-	0,4 мл

 

Суміші швидко перемішують і точно через 5 хв визначають оптичну густину при зеленому світлофільтрі (560 нм) проти контрольних проб з дистильованою водою. Кількість білірубіну визначають за калібрувальною кривою.

Пояснити отримані результати. Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення.У нормі вміст загального білірубіну становить 1,7-20,5 мкмоль/л (0,1-1,2 мг/100 мл), некон’югованого – 1,7-17,1 мкмоль/л (0,1-1,0 мг/100 мл), кон’югованого 0,86-4,30 мкмоль/л(0,05-0,25 мг/100 мл). Токсична дія високих концентрацій білірубіну крові проявляється ураженням центральної нервової системи, виникненням некротичних ділянок в паренхіматозних органах, пригніченням клітинного імунітету, розвитком анемії внаслідок гемолізу еритроцитів. Важливу роль в токсичній дії білірубіну відіграє його фотосенсибілізуюча дія. Білірубін, як метаболіт протопорфірину, одного з найбільш активних фотосенсибілізаторів, здатний, використовуючи квантову енергію світла, переводити хімічно інертний молекулярний кисень у надзвичайно активну, синглетну форму. Синглетний кисень руйнує будь-які біологічні структури, окиснює ліпіди мембран, нуклеїнові кислоти, амінокислоти білків. У наслідок активації ним перекисного окиснення ліпідів і відщеплення глікопротеїнів, а також високомолекулярних пептидів мембран виникає гемоліз еритроцитів. Нагромадження в крові білірубіну вище 27,4-34,2 мкмоль/л призводить до відкладання його в тканинах і появи жовтяниці. В залежності від причини жовтяниця може бути надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна), підпечінкова (обтураційна).

При гемолітичній жовтяниці печінка не встигає зв’язувати велику кількість вільного білірубіну, що утворюється внаслідок підсиленого гемолізу еритроцитів. У результаті в плазмі крові спостерігається підвищений вміст білірубіну (до 90-100 мкмоль/л) за рахунок вільного білірубіну. Така форма жовтяниці спостерігається при гемолітичній, перніціозній анемії.

При паренхіматозній жовтяниці внаслідок пошкодження гепатоцитів знижується кон’югаційна здатність печінки, знижується синтез жовчі, кон’югований білірубін частково попадає назад у кров. Білірубінемія різного ступеня, яка при цьому спостерігається, розвивається за рахунок фракції як зв’язаного, так і вільного білірубіну. Паренхіматозна жовтяниця виникає при жирових гепатозах (стеатозах), гепатитах (вірусних, токсичних), цирозах печінки.

При обтураційній жовтяниці внаслідок закупорки (камінцями, пухлиною) жовчних протоків жовч переповнює їх і попадає в русло крові. Білірубінемія, яка при цьому розвивається, характеризується значною вираженістю (до 170-700 мкмоль/л) в основному за рахунок фракції зв’язаного білірубіну.

У новонароджених внаслідок стерильності кишки білірубін не перетворюється у похідні (метаболіти), але активно всмоктується у кров, зумовлюючи гіпербілірубінемію. Крім того, у новонароджених часто спостерігається тимчасова понижена активність білірубінглюкуронілтрансферази, що є причиною жовтяниці новонароджених, яка характеризується високим вмістом у крові некон’югованого білірубіну.

Захворювання, що викликають зростання некон’югованого білірубіну: гемолітична анемія, перніціозна анемія, жовтяниця новонароджених, хвороба Жільбера, синдром Криглера-Найяра, синдром Ротора.

 

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Яка концентрація білірубіну в крові здорової людини? 3. У хворого на гепатит показник де Рітіса (відношення активності АсАТ до… 4. У хворого вміст альбумінів у крові становить 15 г/л при нормі 32-55 г/л, протромбіновий час – 40 с при нормі 12-20…

Ндивідуальна самостійна робота студентів

2. Зміни біохімічних показників при гострому гепатиті, викликаному вірусами чи алкогольною інтоксикацією, їх діагностична оцінка. 3. Зміни біохімічних показників при хронічному гепатиті, цирозі,…  

Література

Додаткова: Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 551 - 565. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная… 3. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.:…

Тема № 7. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.

Актуальність теми: У печінці знешкоджуються ендотоксини та ксенобіотики, які є чужорідними для нормальних метаболічних шляхів, можуть змінювати і… Конкретні завдання: Ø Трактувати роль процесів метаболізму та біотрансформації ксенобіотиків.

Теоретичні питання

2. Типи реакцій біотрансформації чужорідних хімічних сполук у печінці. 3. Реакції мікросомального окиснення; індуктори та інгібітори мікросомальних… 4. Електронно-транспортні ланцюги ендоплазматичного ретикулуму. Генетичний поліморфізм та індуцибельність синтезу…

Практична робота

Методи якісного визначення фенацетину та його метаболітів

Метаболізм.Фенацетин метаболізується шляхом дезалкілування і гідроксилювання. При дезалкілуванні в якості метаболітів утворюються парацетамол,… Виявлення фенацетину за продуктами його гідролізу.Більшість реакцій виявлення… Дослід 1. Утворення індофенолового барвника.

Дослід 2. Виявлення фенацетину в сечі.

Матеріальне забезпечення: 10 % розчин хлоридної кислоти, 1 % розчин нітриту натрію, 1 % розчин свіжоприготовленого розчину α-нафтолу в 10 %… Хід роботи:До 1 мл сечі додають 2-3 краплі 10 %-го розчину хлоридної кислоти і…

Дослід 3. Виявлення саліцилової кислоти в крові та сечі за реакцією із феруму нітратом (III).

Матеріальне забезпечення:0,55% розчин заліза нітрату (III), 0,04 н розчин нітратної кислоти. Хід роботи. До 0,5 мл сечі або плазми крові додають 4,5 мл 0,55% -го розчину… Зробити висновок. Пояснити отриманий результат.

Контроль виконання лабораторної роботи

2. Фенацетин метаболізується в організмі людини шляхом: А. Дезалкілування і гідроксилювання В. Дезалкілування

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Реакції мікросомального окиснення та кон’югації в біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

 

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 551 – 565. Справочник по лабораторным методам…  

Тема № 8. Дослідження водно-сольового та мінерального обмінів.

Актуальність теми:У зв’язку з тим, що для життєдіяльності організму людини присутність води і неорганічних речовин є обов’язковою і вони можуть…  

Теоретичні питання

2. Регуляція водно-сольового обміну, його порушення. Дегідратація і гіпергідратація (гіперволемія та гіповолемія), біохімічні механізми… 3. Мінеральний обмін. Класифікація мінеральних елементів, шляхи їх… 4. Метаболічна роль Nа+, К+ ; гормональна регуляція їх обміну. Механізм дії Nа+, К+-АТФ-ази та її регуляція.

Практична робота

Принцип методу.Іони калію в присутності іонівPb2+, Cu2+ і NО-2 утворюють нерозчинний у воді осад К2Pb[Cu(NО2)6] – купрогексанітрит калію-плюмбуму,… Матеріальне забезпечення:1) 5 % розчин ацетату натрію СН3СООNа · 3 Н2О; 2)… Хід роботи:У центрифужну пробірку вносять 0,5 мл розчину ацетату натрію, 0,1 мл досліджуваної сироватки крові і 0,5 мл…

Контроль виконання лабораторної роботи

А. Pb 2+ В. Cu 2+ С. NО-2

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Мікроелементози людини.

2. Діагностика водно-електролітного складу організму.

3. Вплив радіоактивних ізотопів, рентгенівського опромінення та інших видів опромінення на порушення мінерального балансу.

4. Методи визначення показників водно-сольового та мінерального обмінів (метод полуменевої фотометрії, іонометричне визначення, хімічні методи).

 

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 704 с. 2. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.:…  

Тема № 9. Сечоутворювальна функція нирок. Нормальні та патологічні компоненти сечі.

Мета заняття: Знати фізико–хімічні властивості сечі; основні біохімічні показники нормальних і патологічних компонентів та шляхи їх проникнення в… Актуальність теми:Біохімічний аналіз сечі є обов’язковим в амбулаторних і… При біохімічному дослідженні виявляють як нормальні, так і патологічні компоненти сечі. Біохімічний аналіз сечі дає…

Практична робота

Аналіз сечі проводять, починаючи з оцінки фізико-хімічних властивостей: кількість, колір, запах, прозорість, реакція (рН) і густина сечі.

Дослід 1. Фізико-хімічні властивості сечі.

Визначення кількості сечі. Виділення сечі за певний проміжок часу (за день, ніч або повністю за добу) називається діурезом. Об’єм сечі вимірюють… Клініко-діагностичне значення:У нормі доросла людина за добу виділяє в… 1.1. Колір сечі.Колір сечі визначають у склянці з безбарвного скла у відбитому світлі на білому фоні.

Хімічне дослідження на розрізнення організованих осадів від неорганізованих.

Матеріальне забезпечення:пробірки, 10 % розчин ацетатної кислоти, 5 % розчин гідроксиду натрію. Хід роботи:У 2 пробірки наливають по 5 мл сечі і додають у першу пробірку 1 мл… За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Реакція сечі. Визначення рН сечі за допомогою індикаторного паперу.

За результатами проведеного експерименту зробити висновки. Точніше визначають рН сечі потенціометричним методом. Клініко-діагностичне значення.Реакція сечі (рН) у здорової людини коливається… Великий вплив на реакцію сечі має характер харчування. При посиленому білковому харчуванні (м’ясо) сеча стає більш…

Дослід 2. Виявлення патологічних компонентів сечі.

Принцип методу.Для виявлення білку в сечі найчастіше застосовують реакцію осадження за допомогою сульфосаліцилової кислоти. Матеріальне забезпечення: сеча, що містить білок (патологічна) і нормальна… Хід роботи:У першу пробірку наливають 2 мл нормальної сечі, у другу пробірку – 2 мл патологічної. У обидві пробірки…

Кількісне визначення вмісту білка у сечі за методом Робертса-Стольнікова-Брандберга.

Матеріальне забезпечення:нормальна сеча і патологічна сеча, 50 % розчин нітратної кислоти (або розбавлена водою концентрована нітратна кислота 1:1),… Хід роботи: В 6 пробірок наливають по 2 мл води. В першу добавляють 2 мл сечі,… За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Проба Фелінга

У пробірку вносять по 10 крапель розчинів Фелінга І (сульфату міді) і ІІ (лужний розчин сегнетової солі), перемішують, додають 20 крапель сечі, нагрівають до кипіння. При наявності глюкози в сечі випадає жовтий або червоний осад.

Проба Барфуда

За результатами проведеного експерименту зробити висновки. Ця окисно-відновна реакція відрізняється від інших (Троммера, Ніландера,…  

Виявлення крові в сечі (Бензидинова проба).

Матеріальне забезпечення:сеча, 10 % розчин бензидину в ацетатній кислоті, 3 % розчин гідрогену пероксиду, піпетки, пробірки, штатив. Хід роботи: До 3 мл сечі добавляють 2-3 краплі 3 % пероксиду водню і 2 – 3… За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

Виявлення жовчних кислот (Проба Петтенкофера).

Матеріальне забезпечення: концентрована сульфатна кислота, 10 % розчин сахарози, пробірки, піпетки. Хід роботи: У пробірку наливають 2-3 мл сечі, додають 1-2 краплі 10 % розчину… За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

D. Алкаптонурію

Е. Аміноацидурію

3. Для діагностики захворювання мутну сечу, що має лужну реакцію, підкислили і підігріли. При цьому осад зник. Чим зумовлена каламуть сечі? … А. Слизом із сечовидільних шляхів В. Мікрофлорою, що розкладає сечовину з утворенням NН3

Ндивідуальна самостійна робота студентів

1. Патобіохімія нирок. Клініко–біохімічні зміни при гломерулонефриті, амілоїдозі, пієлонефриті, гострій та хронічній нирковій недостатності.

2. Біохімічні механізми регуляції водно-сольового обміну та роль нирок в утворенні сечі.

 

Література

3. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред.проф. О.Я. Склярова. –Медицина, 2010. – 360 с. Біохімічні показники в нормі і при… Додаткова: 1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. М.: Медицина, 1998. – С. 608 - 624. Дядик О.І. Роль…

Теоретичні питання

2. Білки волокон сполучної тканини: колагени, еластин, глікопротеїни та протеоглікани. 3. Біосинтез колагену та утворення фібрилярних структур. 4. Структура та роль складних вуглеводів основного аморфного матриксу сполучної тканини – глікозаміногліканів…

Практична робота

 

Дослід 1. Кількісне визначення гідроксипроліну (оксипроліну) у сечі.

Матеріальне забезпечення: реактив Ерліха, 3 н розчин сірчаної кислоти, 6 % розчин гідрогену пероксиду, 2,5 н розчин натрію гідроксиду, 0,01 М розчин… Хід роботи.У першу пробірку відміряють 1мл профільтрованої сечі, у другу – 1мл… За калібрувальним графіком визначають вміст гідроксипроліну в дослідній пробі і розраховують кількість…

Контроль виконання лабораторної роботи

А. Активація пролілгідроксилази В. Деградація колагену С. Порушення функції нирок

B. Мікросомального окиснення

C. Пероксидного окиснення ліпідів

D. Тканинного дихання

2. Із віком у хрящовій тканині людини знижується швидкість відновлення протеогліканів, що призводить до зменшення ступеня їх гідратації та втрати… А. Катепсинів, глікозидази В. Ізомерази, дегідрогенази

Е. b-Глюкуронідази

 

4. Підвищена ламкість судин, руйнування емалі та дентину в хворих на цингу здебільшого зумовлено порушенням дозрівання колагену. Який етап модифікації проколагену порушено при цьому авітамінозі?

А. Глікозилування гідроксилізинових залишків

В. Видалення з проколагену С-кінцевого пептиду

С. Утворення поліпептидних ланцюгів

D. Відщеплення N-кінцевого пептиду

Е. Гідроксилування проліну

Література

Додаткова: Березов Т.Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 661 – 679. Марри Р., Греннер Д., Мейес П. Биохимия…  

Тема № 11. Підсумковий контроль. Модуль 5.

Теоретичні питання

2. Характеристика процесу травлення в шлунку: механізм активації та специфічність дії ферментів (пепсин, гастриксин, ренін). Біохімічні аспекти… 3. Механізм утворення та роль хлоридної кислоти. Кислотність шлункового соку… 4. Травлення білків у тонкій кишці: протеолітичні ферменти підшлункової залози та тонкої кишки, механізм їх…

Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок

1. у шлунковому соку пацієнта при дослідженні виявлена молочна кислота. Для її виявлення використали... A. Бензидинову пробу B. Реакцію Уффельмана

Література

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 744 с. 4. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення //… 5. Практикум з біологічної хімії // За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2002. – 298 с. Ситуаційні задачі та…