Iсторiя дослiджень

Iсторiя дослiджень. Проблема впливу iонiзуючого випромiнення на органiзм людини i тварин с однiю з найважливiших в екологiчнiй медицинi, почина- ючи з 40-х рокiв нашого сторiччя.

В березнi 1954 року на дослiдницькому полiгонi Маршаловi острови, США було проведено вибух термоядерноi бомби з експери- ментальною метою. В результатi вибуху мало мiсце осадження радi- оактивних речовин на населених аттолах. Проведенi дослiдження по- казали, що в районах випадання радiоактивних речовин була висока радiоактивна забрудненiсть. Значне число осiб як серед мiсцевого населення, так i серед учасникiв дослiджень одержали радiацiйнi враження в тiй чи iншiй мiрi. В результатi дослiджень за потерпiлими були зiбранi цiннi вiдомостi, що висвiтлюють деякi аспекти дii iонiзуючоi радiацii на людину.

Початковi данi були доповненi повторними спостережен- нями через 6 та 24 мiсяцi з моменту враження. На основi порiвня- ння одержаних результатiв iз наявними даними про враження людей у Хiросiмi та Нагасакi, а також матерiалами, одержаними при не- щасних випадках у лабораторiях та при експериментах iз тваринами було зроблено спробу встановити гранично допустиму дозу випромi- нення для людини.

Було доведено, що -випромiнення найбiльш небезпечне в рай- онi випадання осадiв, воно с проникаючим iйого вплив може викли- кати таке ж гостре променеве враження, яке спостерiгалось у япо- нцiв у Хiросiмi та Нагасакi. Опромiнення шкiри -променями небе- зпене i при вiдсутностi -випромiнення. Незважаючи на те, що шкi- рне враження iнодi з являсться пiзно, воно може привести до тяж- ких наслiдкiв.

У осiб, що зазнали дii радiоактивних осадiв, може спостерi- гатися внутрiшнс забруднення радiоактивними речовинами. Кiлькiсть радiоактивних речовин, депонованих у кiстковiй тканинi, виявила- ся невеликою i не викликала гостроi реакцii. Вважали, що вражен- ня, якi розвиваються при цьому, нетривалi i нетяжкi, особливо як- що прийняти мiри захисту проти надмiрного вдихання радiоактивних матерiалiв. Основними проблемами медичного контролю в мiсцях ви- падання радiоактивних осадiв вважали питання, пов язанi з загаль- ним - та -опромiненням шкiри матерiалiв.

Основними проблемами медичного контролю в мiсцях ви- падання радiоактивних осадiв вважали питання, пов язанi з загаль- ним - та -опромiненням шкiри Особливо цiкаву групу дослiджень склали лабораторнi тести по впливу iонiзуючого випромiнення на стан iмунноi системи та фу- нкцiональну здатнiсть ii складових. Так, дослiди по вивченню ран- нiх Т-клiтин продемонстрували статистично-достовiрне вiково-зале- жне пiдвищення рiвня CD3-4 8- -лiмфоцитiв у периферичнiй кровi потерпiлих.

Але загальний рiвень Т-клiтин знижувався, можливо, внаслiдок вiково-специфiчноi деградацii Т-клiтинних функцiй. Чи- сло натуральних кiллерiв НК та клiтин-попередникiв цитотоксич- ноi активностi значно пiдвищувалося у старих людей, що зазнали впливу радiацii. Було також встановлено, що щорiчне збiльшення середньоi час- тоти соматичних мутацiй в опромiненого населення на одну величину бiльше в Т-клiтинному рецепторному комплексi та в HLA-A2 Як бачимо, наведенi дослiдження продемонстрували, що один з найбiльш яскравих ефектiв впливу радiацii на органiзм людини ха- рактерний саме для iмунноi системи.

Пiдтвердженням цьому стали дослiдження, проведенi пiсля аварii на Чорнобильськiй АЕС. У результатi катастрофи на ЧАЕС виникло радiоактивне забру- днення мiсцевостi не лише на територii Cвропи, але й за ii межа- ми - в США, Китаi та Японii В умовах радiоактивного забруднення основне дозове наванта- ження формують радiонуклiди, що потрапляють в органiзм людини з харчовими продуктами, iстотно впливаючи на стан здоров я населен- ня. Аварiя на ЧАЕС призвела до виникнення безпрецендентного для мирного часу становища, коли об сктом дii малих доз iонiзуючоi радiацii стали багатотисячнi контингенти населення.

Оскiльки до спектра пов язаних iз Чорнобильською катастро- фою радiонуклiдiв входять довгоживучi радiоiзотопи, очевидно, що ситуацiя, яка виникла, значною мiрою визначатиме стан здоров я населення Украiни принаймi у найближчiй iсторичнiй перспективi.

Все це вимагас детального вивчення наслiдкiв опромiнення малими дозами iонiзуючоi радiацii фiзiологiчних систем органiзму люди- ни. Серед останнiх важливе мiсце знову ж таки належить iмуннiй системi, оскiлькивона с рiвноправною ланкою нейроiмуноендокрин- ного регуляторного контуру, порушення з боку якого вiдiграють ви- значну роль у патогенезi найпоширенiших хронiчних захворювань атеросклероз, злоякiснi новоутвори, дiабет, аутоiмуннi процеси та iн. Слiд мати на увазi, що на вiдмiну вiд iнших фiзiологiчних систем, визначення показникiв iмунiтету, як правило, проводить- ся в статичному режимi, а не в режимi функцiональних наванта- жень, що обмежус можливiсть судження про функцiональний резерв тестованоi системи, який визначас в кiнцевому рахунку ii адап- тивнi можливостi.

Любченко П.Н. з спiвавт. 1990 вiдмiчають, що при впливi iонiзуючоi радiацii вражасться перш за все клiтинний iмунiтет антигенрозпiзнаюча ланка 1.2