АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ.

6.1. Автоматичне регулювання тиску і витрати газу.

6.2. Автоматизація ГРС (ГРП).

6.3. Автоматизація об’єктів зберігання та розподілу рідких газів.

 

Автоматизація систем газопостачання.

Основна задача автоматизації систем газопостачання зводиться до підтримання тиску газу в заданих границях і забезпечення безпеки роботи установок.

6.1. Автоматичне регулювання тиску і витрати газу.

Структура систем газопостачання може бути різноманітною, в залежності від розмірів населених пунктів і числа і потужності споживачів.

В газопостачанні використовуються регулятори тиску, що принципово не відрізняються від регуляторів загально промислового призначення.

В техніці газопостачання використовуються терміни: регулятор «до себе», якщо він регулює тиск на підводі, і «після себе», при підтриманні низького тиску на відводі. Відповідно вхідні сигнали регулятор дістає з двох боків.

 

 

 

 

Привід затвора зменшує витрату при зниженні Р1 (варіант «до») і при збільшенні Р2. Імпульсні трубки під’єднуються до різних порожнин регулятора. При використанні такого регулятора у варіанті «після» необхідно змінити положення регулюючого органу на протилежне. Найбільше поширення дістали регулятори «після себе».

В системах газопостачання також часто використовуються і регулятори непрямої дії: пневматичні, електричні і рідше гідравлічні.

Для забезпечення належної якості регулювання використовують пневматичні регулятори непрямої дії . Це є найпростіший підсилювач з пристроєм типу сопло-заслінка (в техніці газопостачання підсилювачі називають «пілотами»). Регулятор стабілізує низький тиск Р2 за рахунок використання потоку газу з високим тиском Р1 (може бути примінене автономне джерело, наприклад, стиснуте повітря). Сильфонний давач 2 з задаючим пристроєм 3д сприймає зміну тиску Р2 і перетворює в переміщення заслінки 3, що прикриває при збільшенні Р2 сонло С. Тиск в лінії 1 збільшується і передається на мембрану виконавчого пристрою, що закриває затвор регулюючого органу, після чого тиск починає падати до заданого. У випадку невеликого перепаду Р1-Р2 при дроселюванні газу проходить переохолодження, або обмерзання дроселюючих органів, тому слід передбачувати обігрів регулюючих органів. Для прикладу при зміні тиску від 4 до 0,3МПа температури газу знижується на 17...18°С на одиницю тиску.

 

 

 

 

6.2. Автоматизація ГРС (ГРП)

Газороздільна станція складається зі наступних вузлів: вхідних газопроводів, пиловловлюючих пристроїв, пристроїв редукування газу першого і другого ступеню, одоризаційних пристроїв, ємностей для збору конденсату, вихідних газопроводів, пристроїв управління і захисту. Найбільш широко використовуються чотири схеми редукування, що забезпечують підтримування тиску і витрати газу в різний час доби і про значних збуреннях, котрі зображені на рис. 6.3-6.6.

	Рис.6.3. Ця схема передбачує редукування при допомозі двох регуляторів, що встановлені послідовно.

 

 

Закон регулювання тиску газу вибирають з врахуванням динамічних властивостей газової мережі, характеру режиму газопостачання і допустимої статичної похибки регулювання.

Найчастіше використовують П і ПІ регулятори.

Якщо режим газоспоживання носить перемінний характер, доцільно примінити двох імпульсні регулятори тиску газу, котрі реагують одночасно на зміну тиску і витрати, що покращує якість процесу регулювання.

 

Схемою автоматизації ГРС або ГРП крім регулювання тиску газу передбачаються:

1. Конроль тиску газу до і після вузлів редукування, температури і витрати газу;

2. Сигналізація знижень тиску газу;

3. Автоматичний захист (приміняються захисні клапани і автоматичні відсікачі);

4. Дистанційне переключення або відключення вузлів редукування.