ОЦІНКА КОМПЛЕКСНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

 

Комплексна ефективність управління персоналом підприємства розраховується як відношення фактично досягнутих відповідних показників до базисних значень кінцевих результатів діяльності підприємства, зважених за допомогою вагових коефіцієнтів значимості функцій керівництва щодо нормативного значення ефективності, рівного 100 балам.

Зміст оцінки комплексної ефективності управління персоналом підприємства полягає у наступному:

1. За допомогою методу експертних оцінок і кореляційного аналізу визначається перелік економічних, соціальних і організаційних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства.

Перелік таких показників встановлюється на основі вивчення нормативно-законодавчих актів, матеріалів підприємства, форм і інструкцій для складання статистичної і оперативної звітності.

2. Задаються критерії досягнення визначених кінцевих результатів з найменшими витратами ресурсів і високою якістю товарів.

Чисельні значення таких критеріїв визначаються з фінансових документів, форм статистичної і оперативної звітності і розраховуються у виді процентного відношення фактичного значення кінцевого результату до базисного:

Xі = Рф_і : Рб_і · 100% , (13.7)

 

де: Хі - процентне відношення і-го часного показника ефектив-

ності, %;

Рф_і - фактичне значення і-го показника кінцевого результату за

звітний період;

Рб_і - базисне значення і-го показника кінцевого результату (план,

норматив, факт попереднього періоду) за звітний період.

 

Критерій Xі свідчить про ступінь досягнення фактичного кінцевого результату (виконання, перевиконання, недовиконання).

Для того, щоб критерії більш об'єктивно відображали результати управління персоналом підприємства, не перекривали один одного, їх попередньо корегують.

П_і = f(Xі) , (13.8)

 

де: П_і - чисельне значення скорегованого і-го показника кінцевого

результату, %;

f(Хі)- математична функція корегування і-го показника.

 

При цьому використовують 4 залежності:

1) лінійна висхідна (П = Х), коли заохочується кожен відсоток досягнення кінцевого результату, а при недовиконанні приймається його фактичне значення (має відношення до соціальних показників);

2) лінійна низхідна (П = 200 - X), коли заохочується досягнення результату з найменшими витратами ресурсів, а за перевитрату ресурсів нараховується менше число балів. Ця функція застосовується для таких ресурсних показників, як витрати на 1 грн. товарообігу, фонд заробітної плати, плинність робочих кадрів, втрати робочого часу;

3) піраміда, коли заохочується тільки 100%-не досягнення кінцевого результату і не заохочується недовиконання або перевиконання. При цьому чисельне значення скорегованого показника до 100% визначається за формулою П = X, а при X > 100% - за формулою П = 200 - X;

4) лінійна зворотна (штрафні санкції) передбачає нарахування негативних відсотків за формулою П = -X, коли чисельне значення такого показника приводить до негативних явищ у діяльності підприємства (наприклад, розкрадання матеріальних цінностей, виробничий травматизм, порушення трудової дисципліни). Ці показники не плануються, а враховуються у виді штрафних санкцій.

3. За допомогою зазначених показників-критеріїв і вагових коефіцієнтів, визначених методом експертних оцінок і рангової кореляції, розраховується комплексний показник ефективності, у якому порівнюються різні економічні, соціальні і організаційні показники з урахуванням їх важливості.

Комплексний показник ефективності визначається шляхом підсумовування часткових показників ефективності, що відображають кінцеві результати діяльності підприємства, використання ресурсів, соціальну діяльність і організаційну результативність праці персоналу підприємства.

Часткові показники визначаються за результатами виконання економічних, соціальних і організаційних показників шляхом множення відсотків їхнього виконання на вагові коефіцієнти значимості функцій керівництва:

ЧП_і =П_і · В_і , (13.9)

де: ЧП_і - значення і-го часткового показника ефективності управління персоналом підприємства, бали,

П_і - виконання економічних, соціальних і організаційних показ-

ників, %;

В_і - ваговий коефіцієнт і-го часткового показника, частка.

Ваговий коефіцієнт показує відносну важливість відповідного показника в загальній сукупності показників комплексної ефективності.

Він також вводиться для усунення розбіжності інтересів підприємства, трудового колективу і кожного робітника. Вагові коефіцієнти прямо пропорційно впливають на величину часткових показників ефективності роботи.

Вони визначаються методом експертних оцінок, шляхом ранжирування показників із присвоєнням їм питомих ваг у частках одиниці. При цьому для окремих показників кінцевих результатів діяльності підприємства доцільно зафіксувати певне значення частки в розмірі не менш 0,5, залишивши на показники результативності праці, організаційної і соціальної ефективності питому вагу 0,5. У цьому випадку буде дотримуватися пріоритет результатів економічного розвитку підприємства.

Комплексний показник ефективності управління персоналом підприємства (Е_уп, у балах) визначається за формулою:

, (13.10)

де: n - число часткових показників ефективності.

 

Оцінка підсумкового значення комплексного показника ефективності управління персоналом підприємства залежить від його чисельного значення:

- якщо воно менш 95 балів, то управління персоналом підприємства є незадовільним;

- якщо воно знаходиться в діапазоні 95 - 100 балів, то управління персоналом підприємства є задовільним (але не використані всі можливості);

- якщо воно в діапазоні 100 - 105 балів і виконані всі часткові показники, то управління персоналом підприємства є добрим,

- якщо воно більш 105 балів, то загальна оцінка ефективності управління персоналом підприємства є відмінною.