Цивльна процесуальна правоздатнсть та цивльна процесуальна дздатнсть як умови правосуб ктност у цивльному процес

Цивльна процесуальна правоздатнсть та цивльна процесуальна дздатнсть як умови правосуб ктност у цивльному процес. Цивльна процесуальна правоздатнсть встановлена законом можливсть мати цивльн процесуальн права та обов язки, а саме, бути учасником цивльного процесу.

Закон нада цивльну процесуальну правоздатнсть в рвнй мр всм громадянам та юридичним особам ст.100 ЦПК, маючи на уваз тльки можливсть х участ у цивльному процес як сторн та приведених до них осб. В цьому розумнн цивльне процесуальне законодавство не припуска няких обмежень процесуально правоздатност. Вс особи, що мають суб ктивне матеральне право, повинн мати можливсть звернення за його захистом, отже мати цивльно-правову правоздатнсть.

Цивльна процесуальна правоздатнсть пов язана з правоздатнстю в матеральному прав цивльному, трудовому, смейному, земельному, адмнстративному, коли визначаться можливсть бути стороною чи третьою особою. Судовий захист передбача, що особа, яка звертаться за ним може мати спрне право. Тому цивльна процесуальна правоздатнсть виника одночасно з правоздатнстю в матеральному прав. Процесуальна правоздатнсть громадян виника з моменту народження та припиняться з смертю.

Але якщо правоздатнсть в матеральному прав виника з визначеного вку наприклад трудова, шлюбна, то вдповдно й процесуальна наста з того ж моменту. Юридичн особи мають процесуальну правоздатнсть з моменту виникнення. Припинення юридично особи веде до припинення його процесуально правоздатност. Однак за змстом правоздатнсть в матеральному прав не тотожна процесуальнй правоздатност. Якщо правоздатнсть в матеральному прав можливсть мати вдповдн матеральн права та обов язки цивльн, трудов, шлюбно-смейн, то цивльна процесуальна правоздатнсть можливсть мати цивльн процесуальн права та обов язки, а саме бути стороною, третьою особою. Вс громадяни та органзац надлен законом однаковою процесуальною правоздатнстю на вдмну вд цивльного права, що встановлю, як правило, спецальну правоздатнсть юридичних осб. Для виконання процесуальних прав та обов язкв в суд через виконання процесуальних дй необхдно мати процесуальну дздатнсть.

Цивльна процесуальна дздатнсть можливсть особисто виконувати сво права та передавати ведення справи представнику, а саме можливсть особисто виконувати процесуальн д 9самому пред являти позов, укладати мрову угоду, вдмовитися вд позову чи визнати позов, заявляти клопотання в процес, доказувати т.д в цьому вдмннсть цивльно процесуально дздатност вд дздатност в матеральному прав можливсть особисто укладати угоди, отримувати власнсть т.д Юридичн особи мають процесуальну дздатнсть з моменту виникнення.

Процесуальн права та обов язки юридично особи виконуються його органами безпосередньо чи через представникв.

Повна процесуальна дздатнсть громадян виника з досягненням повнолття, а саме з 18 роквч.1 ст.101 ЦПК, а у випадку емансипац з 16 рокв. Права та нтереси неповнолтнх у вц вд 14 до 18 рокв, а також громадян, визнаних обмежно дздатними, захищаються в суд х законними представниками. Однак суд повинен у таких випадках залучати до участ у справ самих неповнолтнх чи громадян визнаних обмежено дздатними.

Так особи мають право виконувати вс процесуальн д. Будь яких обмежень процесуально дздатност закон не дозволя. Д по розпорядженню матеральним правом вдмова вд позову, визнання позову вони можуть виконувати тльки за згоди законних представникв. У випадках, передбачених законодавством, по справам, що виникають з трудових та шлюбно-смейних право вдношень, з угод, пов язаних з розпорядженням отриманим заробтком, а також у справах, що виникають з нанесення шкоди, неповнолтн мають право особисто захищати в суд сво права та нтереси.

Залучати законних представникв до участ в справ у таких випадках не обов язково, виршення питання залежить вд точки зору суду. У випадках, коли законом дозволяться вступ у шлюб до досягнення 18 рокв, дздатнсть в повному обсяз набуваться з моменту вступу у шлюб. Це положення повнстю спвпада з цивльною процесуальною дздатнстю. За осб, повнстю недздатних малолтн, особи, що не досягли 14 рокв та н процес ведуть х законн представники.

Д недздатного, в тому числ пред явлений ним позов, можуть набрати чинност у випадку пдтвердження х законними представниками. Законний представник може пдтвердити вс д недздатного чи деяк з них, не пдтверджен ним д втрачають юридичне значення. Це стосуться тльки абсолютно недздатних осб. Суб кти, що ведуть справу Серед безпосередньо зацкавлених у результатах юридичного процесу суб ктв група, що викону сво функц для забезпечення реалзац чужих нтересв, маючи свою метою найбльш ефективний розгляд юридично справи.

Основним членом ц групи суд. Ст.55 Конституц Украни каже Права та свободи людини та громадянина захищаються судом. Кожному гарантуться право на оскарження в суд ршень, дй чи бездяльност органв державно влади, мсцевого самоврядування, посадових та службових осб. За цивльно-процесуальним законодавством судом розглядаються справи - по суперечках, що виникають з цивльних, смейних, трудових та кооперативних правовдношень, якщо хоча б одню з сторн в спор громадянин, за винятком випадкв, коли ршення таких суперечок вднесено до ведення нших органв - справи, що виникають з адмнстративно-правових вдношень, перелчених в ст.236 ЦПК деяк порушення закону про вибори, скарги на д посадових осб та н справи особливого провадження, перелчен в ст.254 ЦПК визнання громадянина беззвтно вдсутнми чи померлими, всиновлення дтей, встановлення фактв, як мають юридичне значення.

Можливсть застосування судово влади для захисту прав, законних нтересв та свобод громадян та органзацй постйно розширються, про що свдчить встановлена пдвдомчсть суду справ по трудових, земельним, державним, адмнстративним, фнансовим правовдношенням. днсть судово влади виклика необхднсть унфкац судово системи на основ створення диного та рвного для всх громадян та органзацй державного суду з покладенням на нього виконання функцй правосуддя по справах, що виникають з правовдношень, врегульованих нормами цивльного, трудового, смейного, земельного, адмнстративного та нших галузей матерального права у об днаному процесуальному порядку.

Виходячи з далектичного зв язку цивльного права з цивльним процесуальним днсть змсту та форми, цивльну процесуальну форму в ототожненн з цивльним судочинством можливо розглядати умовно в тому план, що й забезпечуться життя реалзаця, захист цивльного права змсту, однак слд мати на уваз, що цивльне судочинство ма свй притаманний йому змст та процесуальну форму.

Змстом буде дяльнсть суду та учасникв процесу д та правовдношення, а цивльною процесуальною формою об ктивний зовншнй вияв створення, закрплення та оформлення вдповдно дяльност. Наприклад, дяльнсть суду по розгляду справи складаться з сукупност дй спрямованих на розгляд доказв за допомогою визначених законом засобв доказування.

Така дяльнсть виконуться у чтко визначеному законом порядку, по встановлених правилах, у встановленй процесуальнй форм судового засдання, безпосередньо, усно, а саме процесуальн д виконуються у визначенй процесуальнй форм та фксуються у визначених процесуальних документах. Таке розумння процесуально форми вдбиваться у деяких нормах ЦПК ст 137 позовна заява податься до суду у письмовому вигляд ст 211 постановлене судом ршення виноситься у письмовому вигляд ст 159 розгляд справи проходить в судовому засданн ст 160 розгляд справи проходить безпосередньо, усно та при незмнному склад суддв.

Таким чином, пд цивльною процесуальною формою слд розумти встановлений цивльним процесуальним правом зовншнй засб виконання процесуальних дй, що виконуються по встановленим правилам, у встановленому порядку судом, органом судового виконання та всма учасниками процесу при розгляд та виршенн справи, переврц законност та обрунтованост постановленого по ньому ршенн, а також закрплення процесуальних дй у передбачених процесуальних документах.

Цивльна процесуальна форма обумовлена снуючими в Укран суспльними вдношеннями та характеризуться демократизмом, який базуться на закрплених в нормах цивльного процесуального права принципах, оптимально поднуючи в соб простоту та доступнсть, необхднсть та доцльнсть, вона ма забезпечити як оперативнсть так й результативнсть виконання завдань, покладених на цивльне судочинство.

Ось чому дяльнсть суду у цивльному процес чтко регламентована ЦПК. Суд суддя не може виходити у процес ведення справи за рамки прав та обов язкв, що йому надано законодавством. Кожна стадя процесу чтко обмежена нормами права для бльш глибокого та правильного розгляду справи судом та винесення вдповдного, вдповдаючого нормам закону ршення.