Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Юридичний факультет
Навчальний комплекс
для студентів заочної форми навчання
III курс
VI навчальний семестр
Напрям підготовки: 0601 - Право
Спеціальність 6.060100 - Правознавство
Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр
Харків – 2013
Навчальний комплекс для студентів III курсу юридичного факультету заочної форми навчання (6 навчальний семестр). Навчальний комплекс містить теми контрольних робіт, рефератів, загальний перелік питань до іспитів та заліків, передбачених навчальним планом на VI навчальний семестр, список літератури до кожної дисципліни, теми курсової роботи та загальні методичні рекомендації щодо її написання та оформлення.
Даний комплекс розрахований на студентів III курсу юридичного факультету заочної форми навчання.
ЗМІСТ
1. Вступ......................................................................................................................
2. Перелік іспитів і заліків літньої екзаменаційної сесії........................................
3. Види роботи та оцінювання за модульно-рейтинговою системою..................
4. Завдання з навчальних дисциплін........................................................................
4.1. Криміналістика…………….…………………………………………………
4.2. Політична історія сучасного світу………………………………………….
4.3. Аграрне право………………............................................................................
4.4. Судова бухгалтерія та правова статистика…………………………………..
4.5. Фінансове право…….......................................................................................
4.6.Господарське право..........................................................................................
4.7 Кримінальний процес.....................................................
5. Загальні рекомендації...........................................................................................
6. Список груп
ВСТУП
Даний комплекс розроблений з метою методичного забезпечення навчального процесу на юридичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Подані матеріали можуть бути використані для підготовки фахівців за спеціальністю „Правознавство” освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”.
Методичний комплекс розрахований на студентів 3 курсу заочної форми навчання для підготовки до літньої екзаменаційної сесії (VІ семестр 2012/2013 навчального року).
Посібник містить перелік завдань з навчальних дисциплін, які вивчаються у шостому семестрі, та короткі методичні рекомендації, необхідні для їх виконання. У разі відсутності інформації з дисципліни – письмова контрольна работа буде надана під час складання сесії.
Перелік іспитів та заліків літньої екзаменаційної сесії:
Іспити:
1. Політологія
2. Фінансове право
3. Господарське право
4. Кримінальний процес
5. Криміналістика
ЦП ОЧ
КП ОЧ
Заліки:
1. Аграрне право
2. Судова бухгалтерія та правова статистика
3. Політична історія сучасного світу
4. Громадські об’єднання
Види роботи та оцінювання
Заочне відділення
Курс 6 семестр
Навчальний рік
Літня сесія
Р
№з/п | Назва дисципліни | Викладач | Оцінювання |
1. | Політологія | Викл.Роботягова Ірина Володимирівна | Іспит |
2. | Фінансове право | Ст.викл. Ростовська Каріна Валеріївна Каф. державно-правових дисциплі , к. 431 | Іспит |
3. | Господарське право | Ст.викладач Романченко Олексій Михайлович Каф. цивільно-правових дисциплін к.429а | Іспит |
4. | Аграрне право | Доц.Пейчев Констянтин Прокофійович Каф. цивільно-правових дисциплін к.429а | Залік |
5. | Кримінальний процес | Доц.Бондаренко Олексій Олексійович Каф.правосудя к.432 | Іспит |
6. | Криміналістика | Доц. Даньшин Максим Валерійович Каф. кримінально-правових дисциплін, к.432 | Іспит |
7. | Судова бухгалтерія та правова статистика | Доц.Слінько Дмитро Сергійович Каф. кримінально-правових дисциплін к.432 | Залік |
8. | Політичня історія сучасного світу | Доц.Передерій Олександр Сергійович Каф. державно-правових дисциплі , к. 431 | Залік |
9. | Громадські об’єднання | Доц.Зубенко Анна Вікторівна Каф.конституційного,муніципального й міжнародного права к. к.433 | Залік |
КРИМІНАЛІСТИКА
Форма контролю:
· контрольна робота (реферат)
· іспит
Політична історія сучасного світу
Форма контролю:
· Залік
· Контрольна робота
Аграрне право. Заочна форма навчання
Форма контролю:
· Контрольна робота
· Практичне заняття
· залік
Дисципліна «аграрне право» – вивчається студентами юридичного факультету заочної форми навчання протягом одного семестру.
В лекціях не можливо освітити всі питання курсу, тому потрібно самостійно вивчати рекомендовану навчальну літературу, насамперед учбові посібники на які даються посилання. В зв’язку з постійним удосконаленням аграрного законодавства, слід регулярно знайомитися з періодичними виданнями, такими , як «Відомості Верховної Ради України», «Зібрання постанов Уряду України», «Бюлетень Верховного Суду України» газети «Голос України», «Урядовий кур’єр» та ін.
Написання контрольної роботи з цієї дисципліни є важливою формою самостійного вивчення теоретичних питань та опрацювання їх на практиці.
Контрольна робота складається з теоретичних питань та задач. В письмовій відповіді не дозволяється: пряме переписування текстів, скорочення слів, використання неперевірених фактів, статистичних даних тощо.
Оформлення посилань на застосовані джерела – обов’язкове. Обсяг контрольної роботи – максимум 15 аркушів формату А–4, 14 шрифтом, полуторним інтервалом. Якщо студенту зручніше виконувати роботи письмово від руки – це можливо, але чітко дотримуйтесь вимог щодо обсягу роботи (пропорційно розмаху почерку). Відповідь на завдання має бути розгорнутою, змістовною, аргументованою. Наприкінці контрольної роботи слід вказати список використаної літератури. Виконану роботу студент здає в встановлені терміни до деканату заочного навчання для реєстрації.
Учбовою програмою передбачається три варіанти контрольної роботи. Вибір варіанту є чітко фіксованим – за першою літерою прізвища студента.
Перша буква прізвища студента | Варіант контрольної роботи |
З літери «А» по «3» включно | № 1 |
З літери «І» по «П» включно | № 2 |
З літери «Р» по «Я» включно | № 3 |
Готуючись до практичних занять необхідно підготуватися до відповідей на контрольні запитання та вирішити запропоновані задачі.
Виконуючи практичні завдання, слід ретельно вивчити обставини справи, визначитись із правовідносинами про які йде мова та застосувати до них відповідні норми законодавства. Письмова відповідь повинна бути ретельно обґрунтована, розгорнута та мати посилання на застосовані норми права.
Орієнтовна сітка годин «Аграрне право»
Кількість годин – лекцій 8 годин, практичні заняття – 2 годин, індивідуальна робота – 69 годин.
Теми | Лекції | Семінари |
1. Аграрне право як галузь права | 1 год. | |
2. Правовий статус сільськогосподарських кооперативів | 1 год. | |
3. Правовий статус фермерських господарств | 1 год. | |
4. Правовий статус особистого селянського господарства | 1 год. | |
5. Правове регулювання використання природних ресурсів у сільському господарстві | 1 год. | |
6. Правове регулювання аграрного ринку | 1 год. | |
7. Правове регулювання тваринництва | 1 год. | |
8. Правове регулювання рослинництва | 1 год. |
Варіант №1
1. Поняття аграрного права.
2. Загальна характеристика джерел аграрного права.
Задача №1
Власник особистого селянського господарства Сидоренко звернувся до відділення комерційного банку з проханням відкрити йому банківський рахунок для обслуговування діяльності з продажу сільськогосподарської продукції.
Працівник банку повідомив Сидоренко, що згідно з вимогами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, банки відкривають поточні рахунки за балансовим рахунком 2600, фізичним особам, що не здійснюють підприємницької діяльності – за балансовим рахунком 2620.
Посилаючись на вказану Постанову НБУ та на те, що Сидоренко буде отримувати гроші на рахунок від продажу сільськогосподарської продукції працівник банку заявив Сидоренко що для відкриття рахунку йому потрібно зареєструватись як фізична особа підприємець.
Чи законні вимоги працівника банку?
Задача №2
Відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) фізичні та юридичні особи є суб’єктами права приватної власності, які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно із Державним класифікатором України, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 №97, існують такі форми власності: приватна, державна корпоративна власність, державна власність, комунальна власність, комунальна корпоративна власність.
Визначте форми власності до яких можуть відноситись сільськогосподарські кооперативи. Складіть обґрунтовану відповідь.
Варіант №2
1. Закони та підзаконні акти в системі джерел аграрного права.
2. Локальні нормативно правові акти як джерела аграрного права.
Задача № 1
В колективному договорі сільськогосподарського товаровиробника були встановлені взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
Зокрема було зазначено, що частина заробітної плати, яка нарахована в грошовому виразі, може виплачуватися натурою. Колективним договором визначається формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою та натуральною формами заробітної плати, ціни для нарахування, терміни виплати, перелік видів продукції, якими виплачуватиметься заробітна плата.
Чи відповідає натуральна форма оплата праці вимогам законодавства. Чи може колективний договір врегулювати вказані питання?
Задача № 2
Громадянину України Сидоренко при прийнятті на роботу в сільськогосподарський кооператив на посаду агронома було повідомлено, що відповідно до статуту кооперативу він може бути прийнятий на роботу тільки після вступу в члени кооперативу з відповідною сплатою вступного та членського внеску.
Чи відповідає вказане положення статуту законодавству України?
Варіант №3
1. Метод правового регулювання в аграрному праві.
2. Поняття сільськогосподарського підприємства та загальна характеристика його видів (кооперативи, фермерські господарства, господарські товариства).
Задача № 1
Обласне управління сільського господарства направило підлеглим районним установам лист наступного змісту:
«Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі – Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Статтею 31 Земельного кодексу України встановлено перелік земельних ділянок, які входять до земель фермерського господарства, зокрема, земельна ділянка, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Однак, частиною третьою статті 7 Закону визначено, що для ведення фермерського господарства громадянам України передаються у власність і надаються в оренду земельні ділянки із земель державної або комунальної власності.
Отже, виходячи з вищевикладеного, слід зауважити, що в Земельному кодексі України та Законі України «Про фермерське господарство» відсутня норма, яка б надавала право фізичній особі, власнику землі, здавати в оренду свою землю іншій фізичній особі для створення нею фермерського господарства.
Чи відповідає вимогам законодавства викладена позиція? Чи можуть при створенні фермерського господарства використовуватись землі орендовані у фізичних осіб?
Задача № 2
Статутом сільськогосподарського кооперативу передбачено наступні положення:
1. Правління кооперативу укладає трудові договори (контракти) у разі найму на роботу виконавчої дирекції кооперативу.
2. Виконавчий директор приймається на роботу на умовах контракту.
3. За згодою сторін між кооперативом та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.
Чи відповідають вказані положення трудовому та аграрному законодавству України.
Практичне заняття
Тема: Правовий статус сільськогосподарських кооперативів.
Контрольні питання:
1. Загальні ознаки кооперативів.
2. Поняття сільськогосподарського кооперативу (СК) та його специфічні ознаки.
3. Види СК та їх характеристика.
4. Загальні умови та етапи створення СК.
5. Основні вимоги до змісту статутів СК.
6. Право на членство в СК.
7. Порядок вступу до СК.
8. Права та обов’язки членів СК, асоційоване членство.
9. Припинення членства у СК.
10. Джерела формування власних коштів СК.
11. Способи отримання прав на землю СК.
12. Повноваження загальних зборів СК та порядок їх скликання.
13. Повноваження правління та голови СК, порядок їх обрання.
14. Перетворення СК в господарські товариства.
Задача № 1
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва з метою запобігання виникненню порушень прав власності членів садівничих товариств надав роз’яснення про організаційно-правову форму «обслуговуючий кооператив» (код 320), що введена Законом України «Про кооперацію» та повідомив про наступне.
Прийняття 5-го серпня 2009 року постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році» (№844) висвітлила нову проблему – з’ясувалося, що, коли громадяни – члени садових товариств звернулися за отриманням актів на володіння земельними ділянками, їм було відмовлено через те, що вони, нібито, не мають права володіння власними ділянками, так як ці права належать вже не їм, а обслуговуючим кооперативам.
За останні часи багато садових товариств були перетворені без узгодження з усіма членами садового товариства в обслуговуючі кооперативи. А обслуговуючі кооперативи мають інші повноваження ніж садові товариства.
Для запобігання вказаних непорозумінь Держкомпідприємництвом разом з Держкомстатом і Держспоживстандартом змінено Класифікацію організаційно-правових форм та повернуто організаційно-правові форми садових та інших товариств (наказ Держспоживстандарту від 25 вересня 2009 року №342) шляхом запровадження нових кодів для:
– житлово-будівельного кооперативу – 321 (попередній код – 182);
– гаражного кооперативу – 322 (попередній код – 184, 185);
– садівничого кооперативу – 950 (попередній код – 183).
Прийнявши до уваги позицію Держкомпідприємництва аргументуйте, відповідно до законодавства, положення про можливість чи не можливість перетворення садівничого товариства в обслуговуючий кооператив.
Задача № 2
Державна податкова інспекція (ДПІ) відмовила сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу (СОК) в реєстрації як неприбутковій організації, вказуючи наступне.
Обслуговуючі кооперативи, відповідно до Закону України від «Про сільськогосподарську кооперацію» здійснюючи обслуговування членів кооперативу, не ставлять за мету отримання прибутку. Поряд з цим іншим особам обслуговуючі кооперативи відповідно до свого статуту надають послуги в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Крім того, статтею 21 Закону встановлено, що для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди. Отже, за своєю економічною суттю пайовий фонд є аналогом статутного фонду, який створюється підприємствами для проведення господарської (підприємницької) діяльності.
Враховуючи викладене вище, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не можуть бути включені до Реєстру неприбуткових установ і організацій та, відповідно, скористатися податковими пільгами, передбаченими пунктом 7.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Кооператив оскаржив відмову ДПІ до суду.
Чи підлягає позов задоволенню? Чи може СОК бути неприбутковою організацією?
Задача № 3
Члена сільськогосподарського кооперативу – Шишко було виключено з кооперативу за порушення статуту.
Для проведення розрахунків Шишко звернувся до кооперативу з заявою про повернення йому:
- вступного внеску;
- пайового внеску;
- земельної ділянки переданої кооперативу при вступі.
Чи підлягають вимоги Шишко задоволенню?
Задача № 4
Сідоров, який працював у сільськогосподарському кооперативі вирішив продати частину свого паю Поспелову. На чергові загальні збори кооперативу прийшов Поспелов та заявив що він також є членом кооперативу та буде приймати рішення, голосувати, але йому було відмовлено.
Який порядок вступу до кооперативу? Чи має право голосу на загальних зборах Поспелов?Які права залишаються у Сідорова після продажу частини свого паю?
Рекомендована література
Основна література до всіх тем:
1. «Аграрне право України» підручник за редакцією академіка АпрН України, доктора юридичних наук, професора Погрібного О. О. Київ. «Істина» 2006.
2. Жушман В. П. «Аграрне право та законодавство України» Харків. «Одісей» 2006.
Судова бухгалтерія та правова статистика.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
для самостійної підготовки до заліку
Список законодавчих і підзаконних актів, нормативного матеріалу та рекомендованої літератури до всіх тем курсу
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ВАРІАНТ I
ВАРІАНТ II
ВАРІАНТ III
ВАРІАНТ IV
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Література
1. Хозяйственное право: Учебник /В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др. Под ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
2. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учебное пособие. – Х.: Одиссей, 2004.
3. Господарське право: Практикум /В.С. Щербина, Г.В. Пронська, О.М. Вінник та інші. За заг. ред. В.С. Щербини. - К.: 2001. – 320 с.
4. Предпринимательское право Украины: Учебник /Р.Б. Шишка, А.М. Сытник, В.Н. Левков и др. /Под общ. ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шишки. – Х.: Эспада. 2001. – 624с.
5. Предпринимательское (хозяйственное) право. В 2 Т. Т.1: Учебник /Отв. ред. О.М.Олейник. – М.:Юристъ, 1999. – 726 с.
6. Коммерческое право: Учебное пособие /Под ред. М.М. Рассолова. – М.: ЮНИТИ; Закон и Право, 2001. – 461 с.
7. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право: Учебное пособие для вузов. – 2-е изд., испр. и доп. - М.: Изд-во РДЛ, 2001. – 904 с.
8. Коммерческое право: Ученик /А.Ю.Бушев, О.А.Городов, Н.Л.Вещунова и др.; Под. ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевой. – СПб., Издательство Санкт-Петербургского университета, 1998. – 518 с.
9. Підприємницьке право: Навч. посіб. /Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іваненко Л.М. – К.: Істина, 2001. – 480 с.
10. Грущинський І.М., Цікало В.І. Практикум з підприємницького права України. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2000. – 56 с.
11. Ершова И.В. Предпринимательское право: Учебник. – М.: Юриспруденция. 2002. – 512 с.
12. Підприємницьке право: Підручн. /За ред. О.В. Старцева/ 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.
13. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств. Підручник для студентів юрид. вузів. – Харків: Право, – 2000. – 288 с.
14. Правовое и организационно-экономическое регулирование хозяйственной деятельности. – Киев: Кондор. – 2002. – 316 с.
15. Гайворонський В.М. Предмет і суб єкти господарського права: конспект лекцій. – Харків: Нац. юрид. академія Укр. – 1994. – 29с.
16. Аксенов И., Платонов С. Что такое предпринимательство // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – №7.
17.Гордеева Ю. Психологические предпосылки успешного предпринимательства //Предпринимательсво, хозяйство и право. – 2000. – № 3.
18. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства //СПб: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1994. – 208 с.
19. Ротань В. Застосування Цивільного та Господарського кодексів України (Коментар до ст. 9 ЦК і ст. 4 ГК) //Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – С.3- 7.
20. Саниахметова Н.А. Конституционное право на предпринимательскую деятельность //Юридический вестник. – 1996. – №1. – С. 73-74.
21.Саніахметова Н.В. Підприємницьке право: Суб’єкти підприємництва. Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2001 – 704 с.
22. Господарські і підприємницькі відносини в економіці України та їх правове забезпечення. //Право України. – 1996. – № 11-12.
23. Грушинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві //Право України. – 1996. – №2.
24. Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 212 с.
25. Азимов Ч.Н. Гражданин. Предпринимательство. Закон. – Х.: Основа. – 1991. – 93 с.
26. Попов А.А. Торговое право: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. и перераб. – Х.: Изд. Группа «РА-Каравелла», 2000. – 328 с.
27. Зинченко С.А., Лапач В.А. Субъект предпринимательства как юридическое лицо //Государство и право. – 1995. – №7.
28. Кочергіна К. Організаційно-правові форми комерційних юридичних осіб за законодавством України //Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №6. – С. 45.
29.Вінник О. Характерні риси господарських організацій //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 2, 3.
30. Беляневич Є. Физическое лицо как субьект хозяйственных отношений //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 1.
31. Голодницкий 3. Виды юридических лиц в новых Кодексах. Организационно-правовые формы юридического лица: системный анализ ГК и ХК //Юридическая практика. – 2004. – № 8. – С. 18 –19.
32.Мычка А. Унитарно-корпоративные предприятия: проблемы правореализации на Украине //Юридическая практика. – 2004. – № 17. – С. 15.
33. Гордієнко О. Малі підприємства: критерії правового статусу і проблеми його вдосконалення //Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 8.
34. Вінник О. Правове становище дочірніх підприємств //Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 1. – С. 3.
35. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: Правове становище /Вінник О.М. – К.: Знання, 1998. – 308 с.
36. Все про господарські товариства /Під ред. Коссака В.М. Львів: "Вільна Україна". – 1992. – 46 с.
37. Вінник О. Закрите акціонерне товариство і товариство з обмеженою відповідальністю: порівняльна характеристика і проблеми вдосконалення правового регулювання //Підприємництво, господарство і право. – 1997. – №8.
38. Винник О.М. Общества с ограниченной ответственностъю: преимущества и недостатки //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 7.
39. Вінник О. Виробничий кооператив як різновид підприємницької організації //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 1.
40. Горленко В. Поняття кооперативу в Україні //Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С.11.
41. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Учебное пособие. – Харьков: Эспада. – 2001. – 288 с.
42.Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. – Харьков: Право. – 1998. – 256 с.
43. Щербина О.В. Правове становище акціонерів за законодавством України. – К.: Юрінком Інтер. – 2001. – 160 с.
44. Научно-практический комментарий Закона Украины «О хозяйственных обществах» //Под ред. Е.Р. Кибенко. – Харьков. – 2000.
45. Баторшина Н. Філії та представництва. Особливості правового статусу //Юридичний журнал. – 2002. – № 6. – С. 63.
46. Бейцун І. Проблеми правосуб’єктності обєднань юридичніх осіб //Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 45.
47. Грудницкая С. Порядок формирования обьединений предприятий: структура и компетенция органов обьединения //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 9. – С.9.
48. Березюк О. Господарські об'єднання: стан законодавства та перспективи розвитку //Право України. – 1998. – № 3. – С.28.
49. Кривенко О. Ринок капіталу та холдинги в Україні // Юридичний вісник України. – 2003. – 9 серпня. – С. 7.
50. Онуфрієнко О. Правове становище саморегулівних організацій на ринку цінних паперів //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 79 - 81.
51. Хєда С. Особливості правового становища представництв іноземних компаній в Україні //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 37.
52. Красовська А. Державна реєстрація як умова реалізації права на підприємництво в Україні //Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 7. – С. 62.
53. Єременко О. До питання про державну реєстрацію юридичних осіб //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 40.
54. Елов В. Засновницькі документи про створення господарських об'єднань, їх зміст //Право України. – 1998. – № 1.
55. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. – X.: «Одиссей», 1999. – 464 с.
56. Поляков Б., Замойский И. Проблеми реорганизации юридических лиц //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 5.
57. Грицай А. Патентование: сущность торгового петента, порядок его получения и возврата //Всё о бухгалтерском учёте. – 2000. – № 108. – С. 81.
58. Мизюк В. Когда приобретается торговый патент //Всё о бухгалтерском учёте. – 2000. – № 45. – С. 19.
59. Ковалёв Д. Когда получается льготный торговый патент //Всё о бухгалтерском учёте. – 2000. – № 108. – С. 83.
60. Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право: Курс лекцій. – Київ: Вид-во Європейського університету фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу. – 1999. – 136 с.
61. Кузьмина С.А. Механизм защиты интересов субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренции. – Донецк. – 1999.
62. Саниахметова Н. Конкурентное законодательство в государствах с развитой рыночной экономикой //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 5-7.
63. Тотьев К.Ю. Правовой статус хозяйствующего объекта, занимающего доминирующее положение на товарном рынке //Хозяйство и право. – 1995. – № 2. – С. 80-90.
64. Саніахметова Н., Мельник С. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб’єкта господарювання на ринку: поняття та види //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 3-5.
65. Саніахметова Н., Мельник С. Дискримінаційні зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб’єкта господарювання на ринку // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 3-5.
66. Саніахметова Н., Мельник С. Підстава і види юридичної відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 3. – С. 27-30.
67. Саниахметова Н.А. Охранительные правовые меры в контроле за экономической концентрацией субъектов предпринимательской деятельности //Актуальные проблемы государства и права. – Вып. 4. – Одесса, 1998. – С.82-87.
68. Саниахметова Н.А. Правовые средства противодействия монополизму в предпринимательской деятельности //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 8.
69. Саниахметова Н.А. Демонополизация экономики и правовой механизм ее обеспечения // Юридический вестник. – 1996. – № 4.
70. Дахно И. Недобросовестная конкуренция и промышленная собственность в Украине //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 11. – С. 31-34.
71. Каштанов О. Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання: сутність, форми та суб’єкти //Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 7. – С. 56-59.
72. Каштанов О. Види антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання //Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 47-50.
73. Безух О. Неправомірне використання ділової репутації в конкуренції //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 24-27.
74. Грось Л. Способы защиты деловой репутации //Хозяйство и право. – 1996. – № 12.
75. Коваль И. Копирование внешнего вида изделия конкурента //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 11-13.
76. Саниахметова Н.А., Черемнова А.И. Законодательство Украины о коммерческой рекламе. – Х.:Одиссей, 1999. – 256 с.
77. Банківське право України: Навч. посібн. кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селиванов А.О. та ін. /За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2000.
78. Костюченко О.А. Банківське право: Навч. посібн. – К.: МАУП, 1998.
79. Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. – М.: Финстатинформ, 1993. – 140 с.
80. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування і функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
81. Биржевое дело. Под ред. О.И. Дегтярева, О.А. Кандинской, М.: Юнити. – 1997.
82. Гвозденко А. А. Основи страхування. – М. 1998. – 299с.
83. Заруба О.Д. Страхова справа. – К., 1998.
84. Страхове право України за ред. Д.П. Біленчук, П.Д. Біленчук, О.М. Залетов, Н.І. Клименко. – К “Атіка”. – 1999. – 366 с.
85. Чапичадзе Я.А. Правовое регулирование страховой деятельности в Украине. Учебное пособие. – Харьков: „Апекс+”, 2004. – 416 с.
86. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. – Х. – 1997.
87. Витрянский В.В. Договоры: порядок заключения, изменения и расторжения, новые типы: Комментарий к новому ГК РФ. – М., 1996.
88. Красько И.Ю. Прекращение (расторжение) и изменение хозяйственного договора //Бизнес. – 1996. – № 46.
89. Зобов язальне право: теорія і практика. – Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів /За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
90. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.: Статут, 1999. – 848 с.
91. Витрянский В.В. Договоры: порядок заключения, изменения и расторжения, новые типы: Комментарий к новому ГК РФ. – М., 1996.
92. Вилкова Н.Г. Договорное право в международном обороте. – М.: Статут, 2002. – 511с.
93. Чернышов К. Новые понятия договорного права //Хозяйство и право. – 1995. – №11.
94. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Навч. посібник /Беляневич О.А. – К.: Наукова думка, 2002. – 280 с.
95. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. – Х., 1997.
96. Брагинский М.И. Договор подряда и подобные ему договоры. – М.: «Статут», 1999. – 254 с.
97. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Посібн. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 560 с.
98. Мілаш В.С. Підприємницький (комерційний) договір: поняття та правові особливості. – Полтава: AMCI. - 2004. – 145 с.
99. Розенберг М.Г. Контракт международной купли продажи. Современная практика заключения. Разрешения споров. – М.: Книжный мир, 2000.
100. Азімов Ч.Н. Забезпечення договірних зобов`язань /Под ред. Кузьменко Н.М. – Х 1995.
101. Дзера Н. Некоторые вопросы признания сделок недействительными в предпринимательской деятельности //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – №4.
102. Шишка Р.Б. Инвестиционное право Украины. – Х.: Эспада. – 2000. – 176 с.
103. Богатирев А.Г. Инвестиционное право. – М.: Росс. право, 1992. – 272 с.
104. Вінник О.М. Інвестиційне право. Навч. посібн. – К.: Атака, 2005. – 264 с.
105. Омельченко А.В. Інвестиційне право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 1999. – 176 с.
106. Кібенко О.Р. Інвестиційна діяльність: визначення, суб єкти, класифікація та співвідношення з підприємницькою діяльністю //Вісник ун-ту внутрішніх справ. – Вип. 6. – 1999. – С. 217-221.
107. Сімсон О.Е. Істотні умови і класифікація інвестиційних договорів //Підприємництво, господарство і право. – 2001. № 3. – С. 18-21.
108. Федорчук Д. Про співвідношення понять „інвестиції”, „іноземні інвестиції” та „прямі іноземні інвестиції” //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 8-11.
109. Кібенко О.Р. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій в Україні (міжнародно-приватно-правовий аспект): Автореф. дис. канд. юр. наук: 12.00.03 /Нац. юрид. акад. України. – Х., 1998. – 22 с.
110. Коссак В.М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). – Львів.: Центр Європи, 1996. – 216 с.
111. Коссак В. Правове регулювання іноземних інвестицій: цивільно-правовий аспект. – Львів.: Центр Європи., 1996.
112. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. – К., – 1996.
113. Отаманова Ю.Є. Інноваційне право України: проблеми теорії та систематизації. – Харків: Вид. СПДФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 120 с.
114. Святоцткий О.Д., Крайнєв П.П., Ревуцький С.Ф. Правове забезпечення інноваційної діяльності в Україні: питання теорії і практики /За ред. О.Д. Святоцького. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”., 2003. – 80 с.
115. Тарасенко О. Реформа системи банкрутства в Україні. — К., 2000.
116. Семенюк Ю. Правове регулювання банкрутства в Україні //Юридичний вісник України. – 1999. – 11 – 17 лютого. – С. 31-32.
117. Логвіненко Л. Аналіз процесов, пов’язаних з банкротством підприємств //Економіка. Фінанси. Право. – №5. – 2000.
118. Поляков Б.М. Процедура банкротства в Украине: теория и практика. – Д.: Изд-во «Донбасс», 2001.
119. Терещенко О.О. Фінансова санкція та банкрутство підприємств: Навч. посібн. – К.: Вид-во КНЕУ., 2000.
120. Поляков Б. Практика применения Закона Украины «О возобновлении платежеспособности должника или признании его банкротом» //Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 10.
121.Сгара Э. Мировое соглашение в процедуре санации //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 13-15.
122. Терещенко О. Мировой опыт санации предприятия //Финансовая Украина. – 1996. – № 8. – С. 25.
123. Белов А.П. Международное предпринимательское право: Практическое пособие. – М.: Юридический Дом “Юстицинформ”, 2001. – 336 с.
124. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1997. – 194 с.
125. Гонта А. Внешнеэкономическая деятельность: резиденты, агенты, принципалы, посредничество и агентские соглашения в экспортно-импортных операциях //Бизнес – 1996. – № 25-26.
126. Богун В. Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні //Право України. – 1998. – № 4.
127. Попов А.А. Правовые основы внешнеэкономической деятельности: Учебное пособие. – Харьков: Каравела, 2001. – 358 с.
128. Саниахметова Н. Новое в законодательстве о внешнеэкономическом бартере // Бизнес. – 1999. – 25 окт. – С. 99-104.
129. Хєда С. Особливості правового становища представництв іноземних компаній в Україні //Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 37.
130. Комаров В.В. Международный коммерческий арбитраж. – Х.: Основа. – 1995.
131. Гостюк М.Т., Жук Л.В. Особенности вхождения территориальных образований в систему хозяйственных связей //Формирование механизма свободной экономической зоны в условиях рыночных отношений, – ч.1. – Черновцы., 1991. – С. 34-46.
132. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Свободные экономические зоны. М.: Ось – 89., 1997. – 197 с.
133. Данько Т.П., Окрут З.М. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве: Учеб. пособие /Рос. экон. академия им. Г.В. Плеханова. – М.: ИНФРА-М., – 1998. – 168 с.
134. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законоость. – М.: Юрид. лит. – 1976.
135. Малеин Н.С. Современные проблемы юридической ответственности // Государство и право. – 1994. – №6.
136. Чернодчук В., Чернодчук Т. До питання щодо оперативно-господарських санкцій //Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №3.
137. Куртов Д. Предпринимательская ответственность и эффективность функционирования предприятия //Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №4. – С. 56-62.
138. Примак В. Відповідальність підприємницьких товариств //Юридичний вісник України. – 2002. – №21.
139. Липницький Д., Болотова Г. Нове у відповідальності по Господарському Кодексу України //Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 8-10.
140.Матвеев Г.К. Основания имущественной ответственности частных предпринимателей //Государство и право. – 1993. – №9.
141.Мостовенко С.В. Цивільно-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності на територіях із спеціальним режимом підприємництва //Держава і право. – 2005. – № 27. – С. 406-412.
142. Чистяков П.М. Контроль органів державної податкової служби України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню: теорія та практика реалізації. – Ірпінь, 2004. – 22 с.
Укладач:Ст.викладач кафедри цивільно-правових дисциплін
Романченко Олексій Михайлович
Програма навчальної дисципліни
Кримінальний процес» за новим КПК
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Модуль І
“Основні положення кримінальної процесуальної теорії”
Тема 1.Поняття, сутність і завдання кримінального процесу.
Тема 2. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії.
Тема 3. Засади кримінального провадження.
Тема 4. Суб’єкти кримінального провадження.
Тема 5. Докази і доказування в кримінальному провадженні.
Тема 6. Процесуальні строки і процесуальні витрати.
Тема 7. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов.
Тема 8. Заходи забезпечення кримінального провадження.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Модуль IІ
“Досудове розслідування”
Тема 9. Загальні положення досудового розслідування.
Тема 10. Провадження слідчих (розшукових) дій.
Тема 11. Провадження негласних слідчих (розшукових) дій.
Тема 12. Повідомлення про підозру.
Тема 13. Зупинення і закінчення досудового розслідування.
Тема 14. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Модуль ІІІ
“Провадження у суді першої інстанції”
Тема 15. Підсудність та підготовче судове провадження.
Тема 16. Судовий розгляд.
Модуль ІV
“Провадження з перегляду судових рішень. Виконання судових рішень”
Тема 17. Провадження з перегляду судових рішень.
Тема 18. Виконання вироку, ухвал та постанов суду.
Модуль V
“Особливі порядки кримінального провадження. Міжнародне співробітництво у сфері кримінального судочинства”
Тема 19. Особливі порядки кримінального провадження.
Тема 20. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.
Контрольні роботи для студентів заочної форми навчання
Контрольна робота з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» виконується письмово за одним із варіантів. Студенти, прізвища яких починаються на літери від «А» до «Д», готують варіант І; від «Е» до «К» – ІІ варіант; від «Л» до «П» – ІІІ варіант; від «Р» до «Ф» – ІV варіант; від «Х» до «Я» – V варіант.
Варіант І
Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика.
Процесуальна характеристика засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.
АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
КУРС
СЕМЕСТР
Опис навчальної дисципліни
Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
Кількість кредитів – 1,5 | Галузь знань __0601-Право__ (шифр і назва) | Нормативна | |
Напрям підготовки _7.06.0101 - Правознавство _ (шифр і назва) | |||
Модулів – 2 | Спеціальність (професійне спрямування): _______________ | Рік підготовки: | |
4-й | 4-й | ||
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва) | Семестр | ||
Загальна кількість годин - 54 | 7-й | 7-й | |
Лекції | |||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - | Освітньо-кваліфікаційний рівень: | 18 год. | 4 год. |
Практичні, семінарські | |||
18 год. | 2 год. | ||
Лабораторні | |||
год. | год. | ||
Самостійна робота | |||
18 год. | год. | ||
ІНДЗ: год. | |||
Вид контролю: залік |
Теми семінарських занять
№ з/п | Назва теми | Кількість годин |
Правовий статус громадських об'єднань в Україні | ||
Правові засади організації та діяльності політичних партій в Україні |
Методи контролю
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовують такі методи оцінювання знань та умінь:
- поточний контроль (оцінювання усних і письмових відповідей на практичних заняттях, поточне тестування)
- модульний контроль у формі тестування (після вивчення кожного модуля);
- оцінка за самостійну роботу і виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;
- підсумковий контроль (іспит).
Розподіл балів, які отримують студенти
· Приклад для заліку
Поточне тестування та самостійна робота | Сума | |
Модуль 1 | Модуль 2 | |
·
Шкала оцінювання
Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
для екзамену, курсової роботи (проекту), практики | для заліку | ||
90 – 100 | А | відмінно | зараховано |
80-89 | В | добре | |
70-79 | С | ||
60-69 | D | задовільно | |
50-59 | Е | ||
1-49 | FX | незадовільно | не зараховано |
Індивідуальне навчально - дослідне завдання
Ø Порядок створення громадських об'єднань.
Ø Господарська та інша комерційна діяльність громадських об'єднань.
Ø Громадські організації з міжнародним статусом.
Ø Документи, необхідні для реєстрації громадських організацій.
Ø Легалізація політичних партій в Україні.
Ø Політичні партії й вибори. Політичні партії й український парламент.
Ø Держава й релігійні організації.
Ø Право на альтернативну службу.
Ø Профспілки й держава: аспекти взаємовідносин. Гарантії діяльності профспілок.
Ø Права профспілок щодо організації страйків та проведення інших масових заходів.
Ø Господарська діяльність та майнові права благодійних організацій.
Ø Порядок припинення діяльності благодійної організації.
Рекомендована література
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141.
2. Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№ 15.-Ст. 188.
3. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації"
від 16 вересня 1997 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1997. -
№ 46. - Ст. 292
4. Закон України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" від 1 грудня 1998 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № І. -Ст. 2.
5. Закон України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.
6. Закон України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 р.// Голос України від 12 травня 2001 р.
7. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р.// Відомості Верховної Ради України. -1999.-№45.-Ст. 397.
8. Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації-" від 23 квітня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. -Ст. 283.
9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян" від 26 лютого 1993 р. № 140// ЗП Уряду України. - 1993. - № 7. - Ст. 144.
10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян" від 26 лютого 1993 р. № 144// ЗП Уряду України. - 1993. - № 7. - Ст. 145.
11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження
Положення про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію
об'єднань громадян" від 26 лютого 1993 р. № 143 // ЗП Уряду України. -
1993.-№7.-Ст. 147.
12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок реєстрації філіалів, відділів, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій закордонних держав в Україні" від 26 лютого 1993 р. № 145 // ЗП Уряду України. - 1993. - № 7. - Ст. 149.
Рекомендована література
1. Білоус А. Політичні об'єднання України. - К., 1993.
2. Голобуцький О.П., Криворучко Т.Г., Кулик В.О., Якушик В.М. Політичні партії України. - К., 1996.
3. Журавський B.C. Політичний процес в Україні: аналіз, пошуки, рішення.-К., 1995.
4. Кормич Л.І. Громадські об'єднання та політичні партії сучасної України. - К., 2004.
5. Королев В.И. Политические партии Украины и Крыма в XX столетии: Учебное пособие. - Симферополь, 1998.
6. Кремінь В., Базовкін Є. Політичні партії України: порівняльний аналіз програмних документів. - К., 1993.
7. Слинько Т.Н Законодательство Украины об обьединениях граждан. Информационный бюллетень. - Харьков, 1998.
Цивільне право. Особлива частина.
Форма контролю:
· модульна контрольна робота
· іспит
ВСТУП
Продовжуючи вивчення навчальної дисципліни «Цивільне право» Ви вже маєте за плечима певний запас знань із її «Загальної частини». Тепер ми приступаємо до освоєння «Особливої частини» цього предмету, в межах спеціального курсу, обумовленого регулюванням відповідних правовідносин Книгою 5-ю «Зобов’язальне право» ЦК України.
Навчальна нормативна дисципліна «Цивільне право. Особлива частина» присвячена вивченню інститутів Зобов’язального права, загальних положень про зобов'язання та про договір, системи договірних та недоговірних зобов'язань.
Навчальна програма дисципліни побудована відповідно до системи цивільного права України як галузі права та юридичної науки й передбачає вивчення основних його інститутів. Безумовно, програма передбачає опанування основними положеннями Цивільного Кодексу України низки спеціальних Законів цивілістичного спрямування та інших нормативних актів.
Метою курсу є досягнення всебічного глибокого розуміння природи і сутності цивільних правовідносин, змісту основних норм цивільного права, підготовка до вивчення нормативного курсу «Міжнародне приватне право», ряду спеціальних цивілістичних дисциплін та – до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців-правознавців.
Предметом вивчення дисципліни «Цивільне право. Особлива частина» є: основні принципи, доктринальні засади, правові джерела, окремі поняття, терміни, визначення, дефініції, юридичні категорії та інститути зобов’язального права, специфіка правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, особливості вирішення основних конструкційно-догматичних проблем цивільного права, які зберігають своє науково-практичне значення під час аналізу та розробки сучасного праворозуміння.
Для студентів групи ЗЮП 31 теми 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19.
Для студентів групи ЗЮП 32 теми 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20.
Для студентів групи ЗЮП 33 теми 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21.
Згідно зі списком групи студенти, які зазначені в них під непарними (нечетными) номерами, виконують 1 задачу, якій присвячено непарний номер за власним вибором із кожної теми.
І навпаки, згідно зі списком групи студенти, які зазначені в них під парними (четными) номерами, виконують 1 задачу, якій присвячено парний номер за власним вибором із кожної теми.
У кожного студента всього за цією дисципліною повинно бути виконано 7 задач.
Тема 2. Виконання і припинення зобов’язання
Додатковий матеріал до теми
ЦК України. Глави 48, 50. Ст.ст. 526-545; 598-609
Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія, Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160с.
Карапетов А.Г. Иск о присуждении к исполнению обязательства в натуре. М.: Статут, 2003. – 190с.
Сарбаш С.В. Исполнение договорного обязательства третьим лицом. М.: Статут. 2003.–92с.
Сарбаш С.В. Исполнение взаимных обязательств.–М.: Статут, 2004.–96с.
Тема 3. Забезпечення виконання зобов’язання
Неустойка. Порука. Гарантія. Завдаток. Іпотека.
Тема 4. Правові наслідки порушення зобов’язання
Додатковий матеріал до теми
ЦК України. Глава 16. Ст.ст. 204-214; глави 52,53. Ст.ст.626-654.
Каперчук В. Зміна або розірвання договору за ЦК України// Право України.– 2003. – №8.– С.118-119.
Міхно О. Поняття та види підстав припинення цивільно-правового договору// Право України. – 2004.– № 5.– С.135-137.
Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин в сфері приватного права// Юр.вестник.– 2002.– №3.– С.105-109.
Сібільов М. Зміст цивільно-правового договору// Вісник Академії правових наук України: Зб. Наук. Праць. № 1(32) 2003р.: Збірник наукових праць: Научное издание.– Х.: Право, 2003.
Тема 6. Цивільно-правове регулювання купівлі-
Продажу. Поставка. Міна. Держзамовлення.
Контрактація, забезпечення ресурсами,
Як повинна бути вирішена справа? Як була б вирішена справа, коли б Ліпатов подарував холодильник батькові?
Завдання 7. В лютому 2007 року П’янов і Реутов придбали в магазині по електрообігрівачу вітчизняного виробництва однієї й тієї ж моделі. Через 6 місяців в квартирі П’янова відбулася пожежа, вигоріла підлога в одній із кімнат, були попсовані меблі і домашні речі. Причиною пожежі став несправний обігрівач, що мав виробничі дефекти, а саме погану ізоляцію нагрівальних елементів. П’янов вирішив звернутися з позовом про відшкодування спричиненої йому шкоди, але виявилося, що магазин, де був придбаний обігрівач, ліквідований.
Дізнавшись про випадок з електрообігрівачем П’янова, Реутов вирішив повернути свій обігрівач виробнику.
Чи має право П’янов звернутися з позовом про відшкодування причинених збитків до виробника електрообігрівачів і у який термін?
Чи може П’янов повернути товар, якщо виявить виробничий дефект у своєму обігрівачу? Чи зміниться рішення, якщо буде установлено, що виробник встановив для електрообігрівачів гарантійний термін протягом 3 місяців?
Завдання 8. 29 вересня 2006 року ТОВ “Трансгаз” уклало договір з АТ “Фелікс” про поставку 20 тон зрідженого газу: 10 тон марки Пропан і 10 тон марки Бутан. Договором передбачалась доставка газу на АЗС АТ “Фелікс” та попередня оплата 50% вартості газу.
24 грудня 2006 року АТ “Нафтогаз” доставило 20 тон газу марки Пропан на АЗС. Голова правління АТ “Фелікс” звернувся за консультацією до адвоката з таких питань: а) чи може він відмовитись від прийняття газу у зв'язку з тим, що на даний час на АЗС тривають ремонтні роботи; б) чи зможе він, прийнявши 20 тон газу марки Пропан вимагати від ТОВ “Трансгаз” поставки 10 тон газу марки Бутан.
Дайте відповіді на питання голови правління АТ “Фелікс”.
Завдання 9. Між ТОВ “Арія” та СПД ФО Шепіловим укладено договір міни, відповідно до умов якого товариство зобов’язалося передати підприємцю вантажний автомобіль “УАЗ” в обмін на двокімнатну квартиру, що належала Шепілову. Однак натомність російської вантажівки Шепілову було запропоновано автомобіль “БелАЗ”. Враховуючи те, що ціна автомобіля “БелАЗ” значно нижче ціни квартири, Шепілов погодився прийняти її при умові, що ТОВ “Арія” здійснить доплату у розмірі 3400 грн. Відповідна домовленість була оформлена додатковою угодою до первісного договору.
Через деякий час ТОВ “Арія” відмовилось від сплати 3400 грн. та стало вимагати від Шепілова повернення “БелАЗу” посилаючись на те, що договір поставки, який було укладено між сторонами не передбачав такої істотної умови як строк виконання і тому, не може вважатися укладеним.
Шепілов же вважає, що сторони уклали первісно договір міни і строк не являється істотною умовою цього договору. Сама ж по собі умова про доплату не перетворює договір міни на купівлю-продаж або поставку. Спір було передано до господарського суду.
Вирішіть справу.
Тема 7. Цивільно-правове регулювання договорів
Дарування, ренти, довічного утримання
Додатковий матеріал до теми
ЦК України. Глави 55, 56. Ст.ст. 717-743.
Домбругова А. Договір дарування: новели цивільного законодавства // Юр. вісник України. - 2003.-13-19 грудня (№50). С.14.
Сердюк Л. Договір ренти // Юр. вісник України. - 2003.-23-29 серпня (№34).С.14.
Тімуш І. Рента як ризиковий договір (цивільно-правові аспекти) // Право України. - 2004.- № 1 –С.52-55.
Прутська О. Пошук ренти: оцінка негативних наслідків // Підприємництво, господарство і право. - 2002.- №7.-С.127-129
Тема 8. Цивільно-правове регулювання майнового
Найму (оренди). Прокат. Найм земельної
Ділянки. Найм будівлі або іншої капітальної
Споруди, транспортного засобу, державного та
Вирішіть справу.
Завдання 4. 08 березня 2007 року Крамаренко взяв на прокат піаніно строком на один рік, уклавши відповідний договір з пунктом прокату. У зв'язку з від'їздом у тримісячне відрядження Крамаренко передав піаніно у тимчасове користування своєму приятелеві Повху з умовою, що той буде користуватися піаніно протягом часу находження Крамаренко у відрядженні та сплатить останньому за користування суму, що дорівнює сумі плати за прокат, яку має сплатити Крамаренко за той же строк. Повх поставив піаніно біля батареї центрального опалення, і незабаром в інструменті з'явилися дві тріщини. Після закінчення строку договору Крамаренко повернув піаніно прокатному пункту, але інструмент не прийняли і запропонували Крамаренку відремонтувати піаніно за власний рахунок. Крамаренко відмовився виконати цю вимогу, вважаючи, що у псуванні піаніно винен Повх, а не він.
Додатковий матеріал до теми
Цивільний кодекс України. Глава 59. Ст.ст. 810-826.
Житлове право України: Навч. Посібник / М.К. Галентич, Г.Г. Коваленко, - К.: Юрінком Інтер, 2002.
Сліпченко С.О., Мічурін Е.О., Соболєв О.В. Житлове право України: Науково – практичний посібник. – Харків: Еспада, 2003.-344 с.
Крашенинников П.В. Жилищное право. М.: “Статут”, 2003 – 286 с.
Бюлетень законодавства, юридичної практики України. – 2004.-№3: Житло та комунальні послуги: законодавство і судова практика. – 272 с.
Тема 10. Цивільно-правове регулювання відносин,
Пов’язаних з виконанням робіт. Підряд на
Проектні та пошукові роботи. Побутовий та
будівельний підряд. Виконання науково-
дослідних або дослідно-конструкторських,
Повязаних з наданням послуг. Транспортні
Зобов’язання.Перевезення. Транспортне
Тема 12. Цивільно-правове регулювання відносин із
Тема 13. Цивільно-правове регулювання договору
Додатковий матеріал до теми
ЦК України. Глава 68. Ст.ст. 1000-1010
Завидов Б. Договор поручительства // Хозяйство и право. - 1997.- №12.- С.107-112.
Закон України “Про нотаріат” від 02.09.1993р. // Зібрання законодавства України (серія 3).- 2000.- №9.- Ст.114.
Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затв. наказом мінюсту України 03.03.2004р. №20/5 // Офіційний вісник України. - 2004.- №10.- Ст.639.
Положення про Єдиний реєстр доручень (посвідчених у нотаріальному порядку): Затв. наказом Мінюсту України від 29.05.99р., №29/5 // Офіційний вісник України. - 1999.- №24.- Ст.1128.
Примак В. Винагорода за договором доручення // Юр. вісник України. - 2001.- №31.- С.9.
Тема 14. Цивільно-правове регулювання договорів
Пов’язаних з наданням фінансових послуг.
Розрахункових відносин. Позика. Кредитний
Договір. Банківський вклад (депозит).
Тема 17. Цивільно-правове регулювання відносин в
Сфері розпорядження майновими правами
Інтелектуальної власності. Ліцензійний договір.
Тема 18. Цивільно-правове регулювання відносин з
Односторонніх правочинів. Cпільнa діяльність.
Тема 19. Недоговірні зобов’язання із правомірних дій.
Зобов’язання, що виникають із односторонніх
Тема 20. Зобов’язання, що виникають із завдання
Тема 21. Спеціальні випадки відповідальності за
Заподіяння шкоди. Відшкодування шкоди.
На яке коло питань розраховане завдання?
Завдання 4. С/г кооператив заявив позов про стягнення з Кутікова та Хлудова 3600 грн. збитку на тій підставі, що діти відповідачів (13-річний Кутіков та 14-річний Хлудов) розклали вогнище біля скирди соломи і вчинили пожежу, внаслідок якої згоріло 10 т соломи.
Суд узяв до уваги матеріальне становище відповідачів і задовольнив позов частково, стягнувши з них суму збитку солідарно. При перегляді справи в апеляційному порядку рішення місцевого суду було змінено: з Кутікова стягнуто 1500 грн., а з Хлудова - 2100 грн., оскільки відповідальність батьків повинна бути дольовою, а не солідарною.
Чи правильно вирішена справа?
Література
1. Азимов Ч.Н. Залоговое право - X., 1993.
2. Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. - Калинин, 1976.
3. Барінов Н.А. Права громадян по договору побутового замовлення та їх захист. -М., 1973.
4. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. -X.: Консум. 1997.
5. Брагінський М.І. Загальне вчення про господарські договори (на рос. мові). -Мінськ, 1967.
6. ВерькинаТ.И. Страхование домашнего имущества. -М., 1989.35. Граве К.А., Лунц Л.А. Страхование. - М., 1960.
7. Гражданское право Украины. Часть 1 / Под ред. А.А.Пушкина, В.М.Самойленко. X.: «Основа», 1996.
8. Гражданское право. Т. 2 / Под ред. проф. Е.А.Суханова. - М, 1993.
9. Грибанов В.П. Межі здійснення і захисту цивільних прав (на рос. мові). - М,1972.
10. Донцов C.I. Способи забезпечення виконання зобов'язань іі Радянська юстиція. -1973. - №8. С. 17-19.
11. Загальна теорія цивільного права / За ред. О.А.ПідопІригори. -К., 1991,
12. Загальні положення про підряд // Російська юстиція. - 1997. - № 1, 9.
13. Загорулько А.И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъектами гражданского арава. - X.,Консум,1996.
14. Зобов'язальне право. За Під ред. О.В.Дзери. - К.:.Юршком Інтер, 1998.
15. Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. - М.. 1980. -Гл.111.
16. Кройтор В.А. Защита прав граждан и организаций. - X., 1995.
17. Кройтор В.А. Защита прав потребителя. Харьков: АО «Бизнес Информ», 19%. -С.278—284.
18. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. -Львів, 1992.
19. Невзгодіна О.Л. Представництво по радянському цивільному праву (на рос. мові). -Томськ, 1980.
20. Новіцький І.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов'язання. - М., 1950. - С.401-411.
21. Осокин Н.Н. Ответственность за нарушение обязательств по договорам контрактации. - М., 1988.
22. Радянське цивільне право. Т.1 (на рос. мові) / За ред. проф. В.П.Маслова І О.АЛушківа. - К., 1993.
23. Радянське цивільне право. Т.1. (на рос. мові) / За ред. О А. Красавчикова. - М., 1985.
24. Самойленко В., Кройтор В. Юридический справочник владельца автомобиля. Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. - С.3-36.
25. Свердлик Г'.Д. Принципи радянського цивільного права (на рос. мові). -Красноярськ, 1985.
26. Тархов В.А. Цивільне право. Загальна частина (на рос. мові). - Чебоксари, 1997.
27. Цивільне право / За ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. - К., 1995.
28.Цивільне право. Загальна частина / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. - К.: Вентурі, 1995. С. 146-151.
29. Шевченко Я.Н. Основи сімейною законодавства. - К., 1982.
30.Яковлев В.Ф, Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин (нарос. мові). -Сверддовськ, 1972,
31.Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид./ За заг. ред. В.Т. Маляренка. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 560 с.
32. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я.М. Шевченко. -Т.1. Загальна частина. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре", 2003. - 520 с.
33. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг ред. Я.М. Шевченко. -Т.2. Особлива частина. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре", 2003.-408 с,
34. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. коя.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін., За ред. О.В. Дзери, Н.С. Ку:шєцової. - 2-е вид., допов і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1. - 736 с,
35. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6-ти томах. Т.1. Книга 1/Р.Б. Шишка, В.А. Кройтор, Я.О. Чапічадзе, М.О Самойлов; За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтора. — Харків: Еспада, 2004. - 176 с.
36. Цивільне право України: Навчально-методичний посібник для сам ост. вивч.дисц.: У 2-х частинах – Ч.2-га/ За ред.. С.І.Шимон. – К.: КНЕУ, 2006.–312с.
37. Завдання до практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України” для студентів ІІІ курсу / Уклад.: Л.М. Баранова, В.І. Борисова та ін. - Х: Нац. юрид. акад. України. 2004
38. Програма навчальної дисципліни “Цивільне право України”/ Уклад.: В.І. Борисова, Л.М. Баранова, І.В.Жилінкова та ін. - Х: Нац. юрид. акад. України. 2004. -28 с.
39. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін., За ред., О.В. Дзери, Н.С. Кузнецовоь- 2-е вид., допов і нсрероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 2. - 640 с.
40. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, N ЗО (23.07.96), ст. І41.
41. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-. 44. - Ст. 356.
42. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, N21-22 (30.05.2003), ст. 144.
43. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до N28, ст. 573.
44. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, N 3-4 (25.01.2002), ст. 27.
45. Кодекс торгівельного мореплавства // Відомості Верховної Ради України, 1995, N 52(26,12.95), ст. 349.
46. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 25 (22.06.93), ст. 274.
47. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» II Відомості Верховної Ради України, 1991, N 38 (17.09.91), ст. 508.
48. Закон України «Про приватизаційні напери» II Відомості Верховної Ради України, 1992, N24(16.06.92), ст. 352.
49. Закон України «Про банки та банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 2001, N 5-6 від 09.02.2001, ст. З0.
50. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради УРСР,1991, N30 (23.07.91 ),ст. 379.
51. Закон України «Про заставу» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 47 (24.11.92), ст. 642.
52. Закон України "Про приватизацію державного майна" // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст. 348.
53. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» // Відомості Верховної Ради України., 1992, N 36 (08.09.92), ст. 524.
54. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 49 (03.12.91), ст. 682.
55.Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» //Відомості Верховної Ради України, 1992, N 20 (19.05.92), ст. 272.
56. Закон України «Про споживчу кооперацію» II Відомості Верховної Ради України, 1992, N ЗО (28.07.92), ст..414.
57. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 47 (19.11.91), ст.646.
58. Закон України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» // Відомості Верховної Ради України, 1994, N 14 (05.04.94), ст. 78.
59. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" // Відомості Верховної Ради України, 2004, N 11 (12.03.2004), ст. 140.
60. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» // Відомості Верховної Ради України, 19.95, N1 (03.01.95).
61. Правила побутового обслуговування населення. Затв. постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» від 16.05.94р. // Урядовий кур'єр,1994, 04.06.94 №86
62. Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним. Постанова ленуму Верховного Суду Української РСР від 28 березня 1972 р. із змінами від 29 листопада 1974 р. // Зб. постанов Пленуму Верховного Суду Української РСР (1962-1984 p.p.).- К..1985.- Ст.114.
63. Про судову практику по справах про визнання угод недійсними. Постанова №3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №3. С.83—86 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду Україпи. - К,, 1977.
64. Робоча навчальна программа з дисципліни «Цивільне право. Особлива частина»/ Уклад.: Р.А.Майданик, О.О.Отраднова, А.О.Кодинець та ін. - К: Нац. Університет ім..Т.Шевченко. 2007. -77 с.
65. Порядок заняття торговельною діяльністюі правила торговельного обслуговування населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №108 // Урядовий кур'єр, 1995, 2, 21.02.95 N28.
66. Правила биржевой торговли. Сборник нормативных актов о предпринимательской деятельности на Украине II Биржевое законодательство с комментарием и образцами документов. - X., 1993.
Укладач: доц. Лісніча Тетяна Володимирівна, каф. цивільно-правових дисциплін.
Кримінальне право України. Особлива частина.
ВСТУП
Метою вивчення навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» є підготовка висококваліфікованих і конкурентноздатних фахівців, які відповідають світовим стандартам і спроможні ефективно виконувати сучасні завдання, демонструючи глибокі знання кримінального права України та вміння правильно використовувати її положення у подальшій своїй практичної діяльності.
Завдання вивчення курсу складається, насамперед, у оволодінні особами, які навчаються, навичками наукового та практичного застосування норм та інститутів Особливої частин при розгляді конкретних ситуацій, аналізу складу злочину, тощо. Викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті та юридичного змісту кримінального закону, взаємозв’язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосування.
Вивчення дисципліни «Кримінальне право. Особлива частина» передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки, за якого студент повинен:
- ознайомитись з особливостями Особливої частини кримінального права України;
- виробити навички застосування кримінально-правових норм у практичній діяльності;
- засвоїти характеристику окремих складів злочинів, основи кваліфікації злочинів.
Під час засвоєння дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» передбачається широке вивчення законодавчих і підзаконних актів, різного роду державних програм, спрямованих на боротьбу зі злочинністю.
Поточний контроль пропонується здійснювати за допомогою усного опитування слухачів на семінарських заняттях, розв’язання ними на практичних заняттях ситуацій із судово-слідчої практики, крім цього пропонується тестування за основними темами дисципліни.
По закінченню вивчення дисципліни особи, які навчаються повинні знати загальну та особливу частини кримінального законодавства, пріоритети кримінальної політики держави, значення науки кримінального права для правозастосовчої діяльності правоохоронних та інших органів; вміти використовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права, виробити навички правильного використання норм і інститутів кримінального права при кваліфікації злочинів; формувати в осіб, які навчаються ставлення до кримінального права, що виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, точного і неухильного виконання законів України, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення державного і громадського обов’язку, поваги до прав, честі й гідності людини.
Програма зазначеної навчальної дисципліни розроблена відповідно до Законів України «Про освіту» від 23 травня 1991 р., «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р., Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 р., інших нормативних актів Міністерства освіти та науки України та Міністерства внутрішніх справ України.
Під час розробки програми враховані міжпредметні зв’язки із різними навчальними дисциплінами (в тому числі, спеціальними), наприклад: теорією держави та права, логікою, історією держави та права України, адміністративним правом, конституційним правом, кримінологією, кримінальним процесом тощо. Засвоївши основні положення Загальної частини кримінального права, студенти мають можливість краще сприймати й засвоювати матеріал інших галузевих правничих дисциплін.
Мета навчального курсу полягає в такому:
- оволодіти й засвоїти Загальну та Особливу частини кримінального законодавства, ознайомитись з пріоритетами кримінальної політики держави, значенням науки кримінального права для правозастосовчої діяльності правоохоронних та інших органів;
- вміти використовувати отримані знання в процесі застосування норм кримінального права, виробити навички правильного використання норм і інститутів Загальної та Особливої частин кримінального права при кваліфікації злочинів;
- формувати в осіб, які навчаються поважного ставлення до кримінального закону як важливого засобу захисту прав, свобод і законних інтересів людини, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань.
ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ ПІДГОТОВКУ
Для забезпечення якісного навчання у самостійній формі пропонується виконати наступні завдання:
1. Оволодіти необхідною нормативною базою, що є правовим забезпеченням застосування державних примусових заходів.
2. Ознайомитись та вивчити теоретичні положення, викладені в навчальній та науковій літературі з питань Особливої частини кримінального права України.
3. Здійснити задану аналітичну та пошукову роботу.
Контроль якості виконання поставлених завдань, окрім поточного контролю на практичних (семінарських) заняттях, пропонується здійснятись у таких формах:
а) контрольна робота;
б) іспит.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Контрольна робота призначена для вироблення чи закріплення навичок з пошукової та аналітичної роботи в галузі кримінального права України. Її зміст полягає в ознайомленні з матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, підготування вибірки з 3-5 обвинувальних вироків за завданою темою та наступному їх кримінально-правовому аналізі.
Ознайомлення з матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, як правило, полягатиме у знаходженні відповідного сайту в Інтернеті та ознайомленні з його змістом.
Підготування вибірки з 3-5 обвинувальних вироків за завданою темою – це відбір 3-5 обвинувальних висновків за завданою темою в матеріалах Єдиного державного реєстру судових рішень та роздрукування їх.
Кримінально-правовий аналіз складається:
- з усвідомлення змісту обвинувальних вироків, виокремленні з них відомостей, що відносяться до кримінально-правової кваліфікації та інших відомостей, що мають кримінально-правове значення (обставини, що обтяжують чи пом’якшують покарання тощо);
- відтворенні змісту відповідного складу (складів) злочинів за допомогою чинних нормативних актів, наукової та навчальної літератури;
- порівнянні висновків кримінально-правової кваліфікації закріплених в обвинувальному вироку зі змістом складу злочину та викладенні ходу та результатів здійсненого порівняння в письмовому виді.
Таким чином, до контрольної роботи має входити такі складові:
1. Титульний лист.
2. План.
3. Матеріали обвинувального висновку №1 за завданою темою.
4. Матеріали кримінально-правового аналізу обвинувального висновку №1 (викладення дослідження кримінально-правової кваліфікації закріпленою в обвинувальному вироку, викладення змісту відповідного складу злочину з посиланням на джерела, викладення порівняння між висновками кримінально-правової кваліфікації закріпленими в обвинувальному вироку зі змістом складу злочину).
5. Матеріали обвинувального висновку №2 за завданою темою.
6. Матеріали кримінально-правового аналізу обвинувального висновку №2.
7. Матеріали обвинувального висновку №2 за завданою темою.
8. Матеріали кримінально-правового аналізу обвинувального висновку №3.
9. Перелік використаних джерел.
Тема обирається з переліку відповідно номеру у списку навчальної групи.
Теми контрольних робіт:
1. Злочини проти основ національної безпеки України.
2. Умисне вбивство двох або більше осіб або малолітньої дитини або жінки яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
3. Умисне вбивство заручника, або вчинене з особливою жорстокістю, або вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
4. Умисне вбивство з корисливих мотивів, або з хуліганських мотивів, або особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
5. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення чи поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
6. Умисне вбивство вчинене на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України.
7. Вбивство через необережність.
8. Катування.
9. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
10. Зґвалтування.
11. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
12. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
13. Крадіжка.
14. Грабіж.
15. Розбій.
16. Вимагання.
17. Шахрайство.
18. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
19. Умисне знищення або пошкодження майна.
20. Злочини у сфері господарської діяльності.
21. Злочини проти довкілля.
22. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
23. Незаконне заволодіння транспортним засобом.
24. Хуліганство.
25. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою збуту.
26. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
27. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
28. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.
29. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Кваліфікуючи ознаки.
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1. Структура Особливої частини Кримінального кодексу України. Критерії поділу на розділи та статті.
2. Кримінально-правова кваліфікація, поняття і етапи.
3. Склад злочину – правова модель і основа кваліфікації злочинів. Поняття і ознаки складу злочину. Обов‘язкові й факультативні ознаки складу злочину. Класифікація складів злочинів.
4. Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя.
5. Загальна характеристика злочинів проти національної безпеки України – визначення, родовий об’єкт і класифікація. Особливості суб‘єктивної сторони цих злочинів.
6. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Кваліфікуючі ознаки.
7. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Відмежування від умисного убивства.
8. Державна зрада. Поняття і форми державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
9. Диверсія: поняття та види диверсійних дій. Зміст мети як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину диверсії. Відмінність диверсії від терористичного акту, а також від суміжних злочинів проти життя та здоров‘я особи, власності, довкілля та громадської безпеки.
10. Вбивство. Поняття, види.
11. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство двох або більше осіб.
12. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
13. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство заручника.
14. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.
15. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
16. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство з корисливих мотивів.
17. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство з хуліганських мотивів.
18. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
19. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
20. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
21. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене на замовлення.
22. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
23. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 КК України.
24. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання.
25. Умисне вбивство матір‘ю своєї новонародженої дитини.
26. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
27. Вбивство через необережність.
28. Доведення до самогубства.
29. Поняття і види тілесних ушкоджень.
30. Критерії визнання ступеню тілесного ушкодження.
31. Умисне тяжке тілесне ушкодження. Кваліфікуючи ознаки.
32. Відмежування заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від вбивства.
33. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Кваліфікуючі ознаки.
34. Умисне легке тілесне ушкодження, його поняття види, критерії визнання.
35. Побої та мордування. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність завдання побоїв від нанесення тілесних ушкоджень.
36. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього злочину. Кваліфікуючі та особливо ознаки. Особливості конструкції складу злочину.
37. Погроза вбивством. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від готування до злочину чи замаху на злочин.
38. Катування. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність цього злочину від нанесення побоїв та мордувань.
39. Залишення в небезпеці. Кваліфікуючі ознаки.
40. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані Кваліфікуючі ознаки.
41. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.
42. Захоплення заручників. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування від позбавлення волі або викрадення людини.
43. Зґвалтування. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки зґвалтування.
44. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті від зґвалтування.
45. Примушування до вступу в статевий зв‘язок. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування примушування до вступу в статевий зв‘язок від зґвалтування.
46. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмежування його від зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
47. Розбещення неповнолітніх. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
48. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
49. Перешкоджання здійсненню виборчого права. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
50. Порушення недоторканності житла. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
51. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.
52. Злісне невиконання обов‘язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
53. Загальна характеристика та види злочинів проти власності. Об’єкт і предмет злочинів проти власності.
54. Проникнення у житло, інше приміщення чи сховище, як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності.
55. Завдання значної шкоди як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності.
56. Використання інституту співучасті при конструюванні кваліфікуючих ознак злочинів проти власності.
57. Крадіжка. Відмежування від грабежу та привласнення чи розтрати.
58. Грабіж. Кваліфікуючи ознаки.
59. Розбій. Кваліфікуючи ознаки.
60. Вимагання. Кваліфікуючи та особливо кваліфікуючи ознаки.
61. Розмежування грабежу, розбою і вимагання.
62. Шахрайство. Кваліфікуючи ознаки.
63. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Кваліфікуючи ознаки.
64. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Кваліфікуючи ознаки.
65. Розмежування шахрайства і заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
66. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
67. Умисне знищення або пошкодження майна. Кваліфікуючи ознаки.
68. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
69. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
70. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.
71. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.
72. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
73. Протидія законній господарській діяльності. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від вимагання.
74. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю. Відмежування цього злочину від адміністративного правопорушення, а також від шпіонажу.
75. Обман покупців та замовників. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення цього злочину із шахрайством.
76. Випуск або реалізація недоброякісної продукції.
77. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів. Кваліфікуючі ознаки.
78. Фіктивне банкрутство.
79. Контрабанда. Кваліфікуючі ознаки.
80. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від шахрайства і службового підроблення.
81. Загальна характеристика злочинів проти довкілля – визначення, родовий об’єкт і класифікація. Незаконна порубка лісу.
82. Незаконне полювання. Кваліфікуючі ознаки.
83. Забруднення моря.
84. Поняття громадської безпеки, загальна характеристика та види злочинів, передбачених ІХ розділом Особливої частини Кримінального кодексу України.
85. Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності та особи, що підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.
86. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Кваліфікуючі ознаки.
87. Бандитизм.
88. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
89. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.
90. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності.
91. Поняття злочинів проти безпеки виробництв, їх загальна характеристика та види. Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак.
92. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
93. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Відмежування цього злочину від суміжних.
94. Незаконне заволодіння транспортним засобом. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом.
95. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
96. Групове порушення громадського порядку.
97. Масові заворушення. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.
98. Хуліганство. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючи ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.
99. Наруга над могилою. Відмінність від злочинів проти власності.
100. Ввезення, виготовлення, збування й розповсюдження порнографічних предметів. Кваліфікуючі ознаки.
101. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
102. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
103. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою збуту. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
104. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Кваліфікуючі ознаки злочину.
105. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Кваліфікуючі ознаки.
106. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
107. Розголошення державної таємниці. Кваліфікуючі ознаки.
108. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. Кваліфікуючі ознаки.
109. Ухилення від призову на строкову військову службу.
110. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Кваліфікуючі ознаки.
111. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Кваліфікуючі ознаки.
112. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадської порядку й державного кордону або військовослужбовцеві.
113. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу. Кваліфікуючі ознаки.
114. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця.
115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від вимагання.
116. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.
117. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації. Особливості законодавчої конструкції злочину.
118. Самоправство.
119. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Кваліфікуючи ознаки.
120. Визначення службової особи в кримінальному праві України. Відмежування його від поняття державного службовця.
121. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
122. Зловживання владою або службовим становищем, характеристика основного складу. Відмежування від перевищення влади і службових повноважень.
123. Зловживання владою або службовим становищем. Кваліфікуючи ознаки.
124. Перевищення влади і службових повноважень, характеристика основного складу. Відмежування від зловживання владою або службовим становищем.
125. Перевищення влади і службових повноважень. Кваліфікуючи ознаки.
126. Службове підроблення. Кваліфікуючи ознаки.
127. Службова недбалість. Кваліфікуючи ознаки.
128. Хабарництво. Загальна характеристика і співвідношення із корупцією.
129. Предмет хабарництва і його значення для кваліфікації.
130. Одержання хабара. Кваліфікуючи ознаки.
131. Провокація хабара. Кваліфікуючи ознаки.
132. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя – визначення, родовий об’єкт і класифікація.
133. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт. Кваліфікуючи ознаки.
134. Примушення давати показання. Кваліфікуючи ознаки.
135. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Кваліфікуючи ознаки.
Укладач: Доц. Лантінов Ярослав Олександрович, каф кримінально-правових дисциплін.
П.І.Б. | № Наказу на зарахування | № Наказу на відрахування | № Залікової книжки | |
1. Волковський Микита Анатолійович | ||||
2. Гайсинський Родіон Геннадійович | ||||
3. Ганжук Олексій Андрійович | ||||
4. Гудименко Яна Віталіївна | ||||
5. Дрогало Олександр Юрійович | ||||
6. Каракова Айсель Інтігам кизи | ||||
7. Котлярова Лідія Юріївна | ||||
8. Красноголовець Олександр Михайлович | ||||
9. Кузьменко Ростислав Ігорович | ||||
10. Кулага Валентин Іванович | ||||
11. Магаммедзаде Севіндж Расул кизи | ||||
12. Матевосян Юліанна Сержиківна | ||||
13. Манежний Денис В’ячеславович | ||||
14. Меньшикова Вікторія Юріївна | ||||
15. Нелень Олександр Сергійович | ||||
16. Осіпова Карина Андріївна | ||||
17. Первушин Олександр Володимирович | ||||
18. Понкратов Едуард Валерійович | ||||
19. Привалов Ігор Олегович | ||||
20. Прядка Костянтин Олексійович | ||||
21. Сенько Марина Геннадіївна | ||||
22. Скрипань Владислав Олександрович | ||||
23. Сідоров Михайло Вадимович | ||||
24. Стоєва Лідія Миколаївна | ||||
25. Тат’янченко Карина Костянтинівна | ||||
26. Федорова Дар’я Дмитрівна | ||||
27. Ель-Шаманді Самір Хассан |