РНД прищитоподібних залоз.

Показаннядо проведення сцинтиграфії: підозра на аденому чи гіперплазію прищитоподібної залози.

Методика дослідження. Основними радіонуклідними методами дослідження прищитоподібних залоз є радіонуклідна візуалізація (сцинтиграфія) і радіоімунний аналіз паратгормону.

Радіонуклідна візуалізація прищитоподібних залоз.Метод ґрунтується на одержанні зображення просторового розподілу двох тропних РФП: ²⁰¹Тl-хлориду, що накопичується в паренхімі прищитоподібних залоз і щитоподібної залози, і ^99мТс-пертехнату, котрий депонується тільки в щитоподібній залозі.

Сцинтиграфію проводять за допомогою гамма-камери.

Внутрішньовенно вводять два РФП: ^99мТс-пертехнатат активністю 37 МБк і ^20ІТ1-хлорид — 55—75МБк. Через 30 хв після введення ^99мТс-пертехнатату проводять сцинтиграфію і отримують зображення щитоподібної залози, а через 4—6 год після введення ²⁰¹Тl-хлориду на сцинтиграмі отримують сумарне зображення прищитоподібних і щитоподібної залоз.

Оцінка результатів. Комп’ютерною обробкою сцинтиграфічного зображення методом субтракції виділяється сумарна сцинтиграма прищитоподібних залоз та щитоподібної залози, одержана за допомогою ²⁰¹Тl-хлориду. На підсумковому знімку методом субтракції отримують сцинтиграму прищитоподібних залоз. Найчастіше виявляють аденоми прищитоподібних залоз у вигляді осередків підвищеного поглинання РФП, які внаслідок надлишкової продукції паратгормону (гіперпаратиреоз) можуть викликати розвиток гіперпаращитоподібної остеодистрофії – хвороба Реклінгаузена. При гіпотиреозі спостерігається низький рівень паратгормону, гіпокальціємія, гіперфосфатемія.

Рівень гормонів прищитоподібних залоз (паратгормону і кальцитоніну) визначають за допомогою стандартних тест-наборів „Amersham”, „Імунотех”, „Палатом” та ін.

Крім радіонуклідної візуалізації, інформацію про стан прищитоподібних залоз можна одержати з допомогою УЗД, МРТ, КТ, ОФЕКТ та ПЕТ.