Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту
Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту - раздел Философия, ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни Менеджмент. Поняття та зміст менеджменту. Поняття та сутність менеджменту Кожна Дієздатна Людина, Підростаючи, Стаючи Дорослою, Не Може Не Пізнати На П...
Кожна дієздатна людина, підростаючи, стаючи дорослою, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішення. Як здатність до комунікації, так і здатність приймати рішення, - це вміння, яке розвивається з досвідом. Кожний з нас протягом дня приймає сотні, а може, і тисячі рішень.
До рішення відносяться як малозначний вибір одягу чи взуття для роботи, так і вибір місця навчання, роботи чи супутника життя. Хоч, як правило, альтернатив багато, майже всі щоденні рішення ми приймаємо без систематичного обдумування. Що стосується Інших рішень, наприклад, про те, куди йти вчитися, працювати після закінчення навчального закладу або який стиль життя задовольнив би нас, то ми приймаємо їх після роздумів, які тривають днями, місяцями, роками.
Однак в управлінні організацією прийняття рішення - більш систематизований процес, ніж в особистому житті. Ставки найчастіше набагато вищі. Особистий вибір індивідуума впливає на його особисте життя І на небагатьох пов'язаних з ним людей. Менеджер вибирає напрямок дії не тільки для себе, а й для організації та інших працівників. Менеджери вищих Ієрархічних рівнів великих організацій дуже часто приймають рішення, які пов'язані з великими грошима, сильно впливають на життя багатьох людей.
Відповідальність за прийняття важливих організаційних рішень-важка моральна ноша.
Прийняття і виконання чисельних рішень в значній мірі забезпечує реалізацію цілей будь-якої організації. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює виробництво чи надання послуг у невиробничій сфері. Рішення слабке, прийняте передчасно або із запізненням, знижує результативність праці колективу чи окремих виконавців.
Рішення - це творчий процес вироблення однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставленої цілі.
Вироблення і прийняття управлінського рішення - ключова процедура в діяльності менеджера, яка визначає весь подальший хід процесу управління, впливає на кінцевий результат діяльності організації.
Рішення відносяться до числа творчих операцій в технології управлінських робіт і являють собою розгорнутий в часі логіко-розумовий, емоційно-психологічний, організаційно-правовий акт, що виконується менеджером а межах своїх повноважень одноособово або з залученням інших осіб.
Потреба у прийнятті рішення виникає у зв'язку з обставинами:
*зовнішніми - наказ вищої організації, регулювання взаємовідносин з кооперативними підприємствами та організаціями;
*внутрішніми - відхилення від заданих параметрів виробництва або надання послуг, резервів, порушення трудової дисципліни, заохочення працівників і т. ін.).
Рішення є відповідною реакцією на внутрішній і зовнішній впливи, вони спрямовані на розв'язання проблем і максимальне наближення до заданої цілі.
Увага!
Для того, щоб виявити сукупність видій і груп рішень, які приймають на підприємстві, оцінити їх якість, визначити, з чиєї ініціативи вони приймаються, в якому порядку і якими методами – опрацьовуються, які фактичні сторони їх реалізації, використовуються документи адміністративного діловодства, проводяться спеціальні спостереження за розпорядчою діяльністю апарату управління й анкетні опитування керівників підприємств та їх підрозділів.
Прийняття рішень – це центр оперативної діяльності, тому менеджери повинні здійснювати її якнайкраще. Ця робота потребує затрат часу і енергії, а також перманентного прагнення до найвищої майстерності.
У. Джек Дунган
Одним з вихідних питань дослідження в теорії прийняття управлінських рішень є розробка класифікації рішень. В залежності від різних ознак рішення об'єднуються у такі групи.
Класифікація управлінських рішень
1. за сферою охоплення: *загальні (стосуються всієї організації); *часткові (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем);
2. за часом дії: *стратегічні; *тактичні; *оперативні;
3. за характером дії: *директивні, *нормативні, *методичні, *рекомендаційні, *дозволяючи;
4. за напрямом впливу: *направлені на зовнішнє середовище (взаємовідносини з постачальниками, споживачами тощо); *направлені на внутрішню систему;
5. за функціональним призначенням: *планові, *організаційні, *регулюючі; *контрольні, *активізуючи;
6. за характером і змістом: *творчі, *прийняті за аналогією; *інтуїтивні (базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору);
7. за способом прийняття: *індивідуальні, *колективні;
8. за рівнем прийняття: * на вищому рівні управління, * на нижчому рівні управління, *на середньому рівні управлінні;
9. за ступенем повноти інформації: *прийняті в умовах визначеності, *прийняті в умовах невизначеності, *прийняті в умовах ризику;
10. за методом підготовки: *креатині (творчі, оригінальні, приймаються творчими особистостями); *евристичні (нові, пошукові, які приймаються з допомогою евристичних методів); *репродуктивні (відтворюючі, традиційні).
Встановлюючи інші ознаки, класифікацію рішень можна продовжити. Класифікація рішень у менеджменті дає можливість керівникам глибше зрозуміти зміст і значення своєї діяльності, раціональніше розподілити час па виконання окремих видів робіт. Для кожного виду рішень розробляють систему інформації, що орієнтує керівників у підготовці рішень, виборі кращого варіанта і реалізації прийнятого рішення.
Хоча практика прийняття різноманітних рішень нараховує тисячоліття, однак фундаментальна теорія рішень ще не склалася. Проблема прийняття ефективних рішень цікавила ще древньогрецьких філософів, Давньогрецький філософ Аристотель (384-322 рр. до н. є.) розробив учення про силогізм (грец. Syllo-gissmos, Наприклад: всі метали - електропровідники, мідь -метал, отже, мідь - електропровідник), обґрунтував твердження про те, що в процесі міркування не можна підмінювати один предмет думки іншим, одночасно визнавати два висловлювання, що виключають одне одного тощо.
Англійський філософ-матеріаліст Ф.Бекон (1561-1626 рр.) детально розробив метод дедукції і довів, що в процесі пізнання можна рухатись не лише від загального до часткового (як це робив Аристотель), а й від часткових міркувань до загальних висновків.
У формування теорій рішень чималий внесок зробив французький філософ і математик Р. Декарт (1596-1650 рр.),який сформулював відомі правила:
1. Не приймати за істинне що 6 там не було, доки не переконаєшся, що немає упередженості в судженнях, вважати вірним тільки те, що с абсолютно зрозумілим і визначеним, жодним чином не може бути піддане сумніву.
2. Розчленовувати кожну частину цілого, яке підлягає дослідженню, на стільки поділів, скільки можливо і потрібно для правильного розв'язання питання.
3. Керувати ходом своїх думок, щоб, починаючи з найпростішого і легко пізнаваємого, піднімаючись мало-помалу, як по східцях, приходити до пізнання найскладнішого.
4. Завжди робити перелік настільки повним і огляд усього, що підлягає дослідженню, настільки вичерпним, щоб досягти абсолютної впевненості в тому, що нічого непропущено.
Нині питанням подальшої розробки і розвитку теорії прийняття рішень займаються економісти, юристи, філософи, кібернетики, математики, соціологи, психологи та ін. Окремі з них розглядають теорію прийняття рішень у сфері менеджменту як самостійну наукову дисципліну. Існують також інші трактування теорії прийняття рішень. У вузькому розумінні це статистична теорія, в якій розробляється чіткий апарат вибору найкращого ч певної кількості альтернативних рішень в умовах невизначеності і ризику. Нерідко теорія прийняття рішень розглядається як сукупність формальних прийомів оптимізації рішень.
За більш широким тлумаченням В. Г. Шоріна, теорія прийняття рішень включає дослідження операцій, математичний аналіз, моделювання, а також евристичні методи обґрунтування рішень і теорію Ігор. Американські вчені С. Бір і М. Старр складовими кількісної теорії прийняття рішень вважають також системний аналіз, імітаційне моделювання, методи експертних оцінок.
з дисципліни Менеджмент... ЗМІСТ... Модуль Змістовний модуль Поняття та зміст менеджменту Поняття та сутність менеджменту Зовнішнє та внутрішнє середовище...
Значення та завдання менеджменту
Основне в менеджменті – ставити перед собою цілі, які б відповідали інтересам підприємства.
Значення менеджменту полягає й у тому, що він об’єднує капітал та співробітників ф
Еволюція менеджменту
Як предмет науки менеджмент пройшов певні етапи свого розвитку, які в зарубіжній літературі отримали наступні назви:
Þ домонополістичний етап ( до 1900 р.);
Þ
Канали та засоби комунікацій
Для менеджера доступними є два типи комунікацій: формальні та неформальні.
Формальні комунікації – передбачені організаційною структурою. Формальні комунікації поділяю
Комунікаційні бар’єри
До комунікаційних бар’єрів належать:
1. Конкуренція між повідомленнями. У ситуаціях, коли на отримувача одночасно діє кілька джерел інформації, адресат надає перевагу тому
Умови прийняття управлінських рішень
Успішне прийняття рішень базується на таких умовах: *право, *повноваження, *обов'язковість, *компетентність, *відповідальність.
Право прийняття рішень ма
Технологія розробки рішень
Розробка рішень у менеджменті становить основу управлінського процесу.
Управлінський процес - це комплекс взаємопов’язаних операцій, що виконуються у певній послідовно
Сутність планування. Стратегічне планування
Функція плануванняпередбачає розв'язання двох глобальних питань: якою має бути реальна мета організації і що слід робити членам організації, щоб досягти її.
Передумовою пл
Варіанти стратегічного вибору
Найбільш досконалими класифікаціями стратегічного вибору є:
- за характером галузі та макросередовища;
- за характером виробництва і реалізації конкурентних переваг.
з
Диференціація.
Підхід до диференціації власного продукту набирає різноманітних форм: власний імідж, особливі риси, найкраще технічне обслуговування, придатність окремих запасних частин, загальна цінність для поку
Формулювання цілей та місії організації
Після вибору загальної стратегії бізнесу настає фаза її реалізації. Це передбачає наступні етапи:
- визначення місії організації;
- формулювання організаційних цілей (довго, серед
Дерево цілей
«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
«
Реалізація стратегічного плану
Стратегічне планування має сенс, тільки тоді коли воно реалізується. Основними компонентами реалізації стратегії є: тактика, політика, процедури, правила, бюджет.
Тактикая
Типи повноважень
Розрізняють два типи повноважень: лінійні та апаратні (штабні).
Лінійні повноваження — це повноваження, які передаються безпосередньо від к
Суть мотивації
Мотиваціяявляє собою процес спонукування себе та інших до певної діяльності, спрямованої на досягнення особистих цілей або ж цілей організації. У кінцевому підсумку мотивація виявл
П’ятирівнева ієрархія потреб Маслоу
Абрахам Маслоу у 40-х роках ХХ-го століття створив теорію "ієрархії потреб. Це була одна з перших спроб класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку.
Теорію ЖВЗ Альдерфера
Теорія ієрархії потреб не знайшла одностайної підтримки, тому були запропоновані деякі модифікації до неї. Найвідоміше вдосконалення запропонував Клейтон Алдерфер — так звану "теорі
Теорія трьох потреб МакКлелланда
МакКлелланд запропонував власну теорію — "трьох потреб, де наголошує на потребах вищих рівнів, бо на його думку, потреби нижчих рівнів відіграють дедалі менше значення (під час еволюції
Двухфакторна теорія Герцберга
Модель побудова на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженері технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання: „В яких ситуаціях після виконання службових обов'язк
Теорія очікування В. Врума
Теорія очікування (сподівання), заснована на дослідженнях Віктора Врума, стверджує, що наявність активної потреби не є єдиною необхідною умовою мотивації людини для досягнення певного результату. Л
Теорія справедливості
Теорія справедливості пропонує інше пояснення того, як люди розподіляють та спрямовують свої зусилля для досягнення поставленої мети. Люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до
Застосування різних термінів підкріплення
Графік застосування заохочення
Природа підкріплення
Вплив на поведінку після застосування
Вплив на поведінку в разі незастосування
Види контролю
Класифікації контролю відбувається за різними ознаками:
1. Характеристики, пов'язані з простором, засновані на наявності летучого та стаціонарного
Процес контролю
Процес контролю — це діяльність об'єднаних у визначену структуру об'єктів конт
Встановлення стандарту
Контрольна діяльність, як і вся управлінська праця, розпочинається з встановлення мети, яку необхідно відобразити у вимірюваних величинах, якщо це можливо.
Під час здійснення процесу контр
Поведінкові аспекти контролю
Люди є невід'ємним елементом контролю. Тому при розробці процедури контролю менеджер повинен брати до уваги поведінку людей. Менеджери часто навмисно роблять процес контролю видимим
Суть лідерства
Для того, щоб успішно здійснювати управлінські функції, потрібно менеджеру уміти вести за собою підлеглих. Виступаючи сьогодні в ролях керуючого, дипломата, вихователя, новатора і просто людської і
Форми впливу та влади
Влада — це можливість реально вплинути на поведінку інших людей, тобто влада — це знаряддя впливу. свою чергу, вплив — це будь-яка поведінка однієї люди
Типологія керівництва
Розрізняють за особистими якостями три види керівників: автократичний, демократичний та ліберальний.
Автократичний тип керівника відрізняється схи
Теорії особистих якостей лідера
Науковці досліджують, якими рисами характеру чи якостями повинен володіти ідеальний керівник.
Моделі великої п'ятірки. Чинниками великої п'ятірки є:
1. Екстравертність. Рис
Теорії „Х” та „Y” МакГрегора
Девід МакҐрегор наприкінці 50-х років XX ст. розробив теорії "X" та "Y", шо характеризують стилі управління. Спираючись на класифікацію А.Маслоу та на ту обставину, що керівники
Теорія "Z".
У розвиток ідей Д. Мак-Грегора щодо стилю керівництва, висловлених у вигляді теорій "X" та "Y", у 1981 р. У. Оучі висунув теорію "Z".
Вихідни
Теорія Таннебаума-Шмідта
Результати теоретичних досліджень МакГрегора знайшли відображення і отримали розвиток у моделі автократично-демократичного континуума стилів керування Танненбаума-Шмідта (див. рис.4.1)
Стилі лідерства Р. Лайкерта
Американський дослідник Ренсіса Лайкерта будь-якій керівник обов'язково тяжіє до однієї з крайнощів: орієнтації або на роботу, або на людину. Обидві якості в значній мірі одночасно не продемонструв
Решітка менеджменту Р. Блейка та Д. Мутона
Найбільшу увагу та визнання дістала розробка Робертом Блейком та Джейном Мутоном управлінської решітки (гратки).
Автори доводять, що керівники організацій діють за двома паралельними напря
Модель Фідлера
Модель Фідлера стала наступним кроком у розвиток теорії, оскільки вона зосереджує увагу на ситуації і виявляє три фактори, які впливають на поведінку керівника:
1. Стосунки між
Теорія життєвого циклу
Поль Герсі та Кен Бланшар "теорію життєвого циклу", згідно якої стилі лідерства залежать від "зрілості" керівників. Зрілістю тут вважається не вікова категорія, а здатність нест
Сутність конфлікту, його види
Конфлікт— це ситуація, набір обставин, при якій виникає:
1) зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів;
2) відсутність згоди між двома чи більше суб'єктами;
Різка зміна подій чи умов.
Розглянемо докладніше кожну з причин конфлікту.
Розподіл ресурсів. Будь-яка загальна власність, в нашому випадку спільні організаційні ресурси (сировина, матері
Характеристики темпераменту
Типи вищої нервової діяльності
Особливості нервових процесів
Тип темпераменту
Сила
Врівноваженість
Способи розв’язання конфліктних ситуацій
Способи вирішення конфліктних ситуацій розподіляються на дві категорії: структурні та міжособистісні.
До арсеналу структурних методівналежать:
- роз'яснення ви
Стреси, причини їх виникнення
Стресова ситуація - це явище, яке виникає внаслідок пере — або недовантаження працівників робочими завданнями, психологічною несумісністю, незадовільними умовами праці та безліччю
Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
1. Зміст категорії “ефективність управління”
Управління, як і будь-який інший вид діяльності, вимагає своєї конкретної оцінки, визначення його ефективності.
Понят
Концепції визначення ефективності управління
На будь-якому рівні організації менеджери намагаються досягати високих результатів. Однак загальна згода щодо змісту категорії “ефективність” відсутня. Відмінності у визначенні управлінс
Підходи до оцінки ефективності управління
Поряд із наведеними концепціями в теорії і практиці менеджменту склались три найбільш поширені підходи до оцінки ефективності управління: інтегральний, рівневий та часовий.
Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залеж
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Не приймати за істинне що 6 там не було, доки не переконаєшся, що немає упередженості в судженнях, вважати вірним тільки те, що с абсолютно зрозумілим і визначеним, жодним чином не може бути піддане сумніву.
Новости и инфо для студентов