Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду та величини

Сила струму, мА	Змінний струм частотою 50 Гц	Постійний струм
0,6 - 1,5	Початок відчуття: слабке свербіння, пощипування шкіри	Не відчувається
2-4	Відчуття поширюється на зап'ястях, злегка зводить м'язи	Те саме
5-7	Больові почуття посилюються у всій кисті, судороги, слабкий біль у руці до передпліччя	Початок відчуття: слабке нагрівання шкіри
8-10	Сильний біль, судороги у руці, руки важко відривати від електродів	Нагрівання посилюється
10–15	Нестерпний біль у всій руці. Руки не можна відірвати від електродів	Нагрівання посилюється ще більше
20-25	Сильний біль. Руки миттєво паралізуються, відірвати їх від електродів неможливо, ускладнюється дихання	Шкіра сильно нагрівається, відчувається внутрішнє нагрівання, незначне скорочення м'язів рук
50-60	Параліч дихання. Порушується робота серця	Сильне нагрівання. Руки не можна відірвати від електродів
80-100	Параліч дихання. При тривалості дії струму 3 сек.	Параліч дихання і більше — фібриляція серця
	Те саме, за менший строк	Параліч дихання. При тривалості 3 сек. і більше — фібриляція серця

 

2. Електробезпека – це система організаційно-технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електробезпека включає наступні технічні засоби:

- Ізоляція – захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує їх нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом. Розрізняють: основну (робочу), додаткову (при пошкодженні основної), подвійну (основна + додаткова) тощо.

- Захисне заземлення навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Мета цього заходу полягає в тому, щоб всі неструмоведучі конструкції з металу мали б малий опір по відношенню до землі. Цей опір повинний бути в багато разів менший, ніж опір тіла людини. У випадку пошкодження ізоляції споживача і виникнення напруги на корпусі коло «корпус-людина-земля» буде мати опір знач­но більший за коло «корпус - заземлюючий пристрій - земля», тоді основна части­на струму буде протікати через заземлення, а струм, що проходитиме тілом люди­ни, значно зменшиться. Необхідно виконувати у всіх випадках при напругах 500 В і вище, а також у приміщеннях з підвищеною небезпекою принапругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму.

- Занулення – навмисне з'єднання потенційно небезпечних частин із заземленою нейтраллю електрообладнання до 1 кВ з метою автоматичного вимкнення пошкодженої ділянки мережі. Занулення перетворює замикання на корпус у однофазне коротке замикання

- Захисне вимкнення – захист швидкої дії, що здійснює автоматичне вимкнення всіх фаз ділянки мережі для забезпечення безпечних умов для людини. Основні вимоги: висока чутливість, малий час відімкнення, селективність дії, надійність.

- Мала напруга – номінальні напруги не більші 42 В змінного струму і 110 В постійного струму – зменшують небезпеку ураження, однак їх використання обмежене складністю електромереж і потужністю електроспоживачів

- Вирівнювання потенціалів – зниження різниці потенціалів між різними потенційно небезпечними частинами, шляхом їх з'єднання між собою.

- Електричне розділення

- Захисне огородження струмоведучих частин електроустаткування

- Блокування – забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини огороджених електроустановок під час проникнення в них без зняття напруги.

- Запобіжна сигналізація – звукова та світлова – несе інформацію, що попереджує про небезпеку.

- Знаки безпеки: запобіжні написи, попереджувальні, заборонні, наказові та показуючи знаки.

- Засоби індивідуального захисту тощо.

При використані електричної енергії в побуті додержуються наступних заходів безпеки:

1. Автоматичні вимикачі та запобіжники повинні бути справними

2. Не використовувати електроприлади з пошкодженою ізоляцією.

3. При використанні потенційно небезпечних приладів (електроплити, пральні машини тощо) використовувати заземлення або занулення.

4. Виключити можливість доступу дітей до електроприладів та відкритих розеток

5. За необхідності (відкритий доступ до струмоведучих частин обладнання) використовувати засоби індивідуального захисту (гумові рукавиці, діелектричні боти, гумові килимки і доріжки, інструмент з ізольованими ручками, спецодяг).

 

3. Необхідно людину звільнити від провідника (при цьому дотримуватись правил безпеки, щоб самому не бути ураженим електричним струмом), або вимкнути джерело електричного струму (зробити заземлення, коротке замикання)

Якщо одяг потерпілого загорівся, потрібно збити полум'я або загасити вогнегасником (порошковим), забороняється гасити водою.

Негайно викликати швидку допомогу, незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий при свідомості (стійке дихання і є пульс), але до цього втрачав свідомість, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий утруднює дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити повний спокій, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпілий, котрий знаходиться без свідомості, прийде до тями, слід дати йому випити 15—20 краплин настоянки валеріани і гарячого чаю.

Не можна дозволяти потерпілому рухатися.

Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але у нього не намацується пульс, необхідно відразу зробити йому штучне дихання. За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.

Тема: Основи виробничої санітарії і гігієни.

План:

1. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці. Умови праці.

2. Виробничий шум і вібрації.

3. Освітлення виробничих приміщень і робочих місць.

 

1. Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних заходів, направлених на усунення потенційно небезпечних чинників і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

Гігієна праці – це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які направлені на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Відповідно до Гігієнічної класифікації праці, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - оптимальні умови праці - такі, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас - допустимі умови праці - такі рівні чинники виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і на їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас - шкідливі умови праці - наявність шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

4 клас - небезпечні (екстремальні) умови праці - такі рівні чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

 

2.Шум - небажанні для людини хаотичні звуки, які виникають при хвилеподібних механічних коливаннях в твердих, газоподібних середовищах і рідинах; це набір звуків різної частоти та інтенсивності. Рівень шуму, правильніше рівень звукового тиску вимірюється в децибелах (дБ).

Больовий поріг — це звук з інтенсивністю 140 дБА. Поріг дискомфорту (біль у вусі) відповідає звуковому тиску понад 120 дБ. Шум з рівнем звукового тиску до 30—35 дБ не турбує людину. Підвищення рівня звукового тиску до 40—70 дБ зумовлює значне навантаження на нервову систему, спричиняючи погіршення самопочуття, зниження продуктивності розумової праці. Вплив шуму з рівнем понад 75 дБ протягом тривалого часу викликає погіршення слуху. При дії шуму з високим рівнем (понад 140 дБ) можуть статися розрив барабанних перетинок, контузія, а при шумі з вищим рівнем (понад 160 дБ) може настати смерть.

Неспецифічні зміни в органах та системах людини особливо проявляються при дії високочастотного шуму. Робітники скаржаться на головний біль, запаморочення, погіршення пам'яті, підвищену втомлюваність, порушення сну, серцебиття та біль в ділянці серця. Спостерігається дисфункція шлунка, зміна кислотності шлункового соку.

Загальне захворювання організму з ураженням органу слуху та центральної нервової та серцево-судинної систем називають шумовою хворобою.

Джерелами шуму на виробництві є;

1) Шум характерний для підприємств дробіння, розмелювання, просіювання, 80-120дБ.

2) Робота двигунів, компресорів, вентиляторів, 80-120дБ.

3) Цукрові заводи: - ремонтно-силовий цех, миття, 90-95дБ.

4) Тютюнові фабрики: тютюнорізальні верстати, укладальні машини, 90-95 дБ.

5) Молокозаводи і м'ясокомбінати: розливання і закупорювання молока, сепаратори, насоси, забій тварин і т. д., 75-85дБ

6) Робота машин в с/г, 70-100дБ.

Довгий вплив шуму на людину призводить до зниження рівня виробництва продукції на 10-60%.

Вібрація - механічні коливання частин машин, агрегатів, комунікацій і споруд під впливом динамічно неврівноважених деталей і вузлів які обертаються. Вібрація відбувається внаслідок:

- технологічної необхідності;

- несправного технічного стану обладнання.

За способом впливу на людину вібрація поділяється на два види:

а) загальна вібрація (вібрація робочих місць), котра передається через опорні поверхні на тіло людини;

б) локальна, котра передається через руки та ноги людини.

Вібрація справляє на людину наступні впливи:

— подразнювальний;

— зміщення органів;

— деформації тканин та клітин окремих органів.

Наслідками впливу вібрації є:

▪ зниження працездатності;

▪ порушення функцій центральної нервової системи;

▪ порушення функцій опорно-рухового апарату;

▪ порушення функцій статевих органів.

Засоби усунення шуму і вібрації.

1. Усунення шуму в місці його утворення (заміна металевих деталей на пластмасові, зубчастих і ланцюгових передач на клинописові, застосування пружних прокладок, заміна ударних процесів на без ударні, все це знижує шум на 5-15дБ).

2. Використання огороджувальних, шумо- і віброізоляційних, шумо- та віброгасильних, шумо- та вібропоглинаючих засобів.

3. Застосування індивідуальних засобів захисту (навушники, шоломи, крісла, м'які рукавиці, вітрозахисне взуття).

4. При роботі з вібраціями роблять перерви 20хв. Через 1-2 години після початку зміни і 30хв. Через 2 години після обідньої перерви.

5. Заборона проїзду важких машин через центральні вулиці міст.

 

3. Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски — тимчасове засліплення.

Виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом тощо);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

 

Освітлення за походженням поділяють на природне, штучне і комбіноване.

Природне освітлення має високу біологічну і гігієнічну цінність. Розрізняють бокове (через вікна в стінах), верхнє (через світлові отвори в перекритті) та комбіноване.

Нормується природне освітлення залежно від характеру зорових робіт, метеорологічних умов і виражається коефіцієнтом природного освітлення.

Коефіцієнт природного освітлення - це виражене у % відношення фактичного освітлення в приміщенні до зовнішнього освітлення.

Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

 

Штучне освітлення створюється при недостатньому природному освітленні. Нормується в межах від 5 до 5000 лк в залежності від призначення приміщень, умов та роду роботи, яка виконується.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють:

1) Робоче – основне освітлення для забезпечення умов для виконання роботи. Розрізняють: загальне (для освітлення всього приміщення), місцеве (освітлення робочого місця або його частини) і комбіноване.

2) Аварійне - забезпечує мінімальне освітлення при раптовому вимкненні робочого.

3) Евакуаційне – освітлення в місцях небезпечних для проходу, а також для освітлення евакуаційних шляхів

4) Спеціальне - охоронне, чергове освітлення.

Джерелами штучного освітлення є лампи: розжарювання, газорозрядні, люмінесцентні, ртутні лампи високого тиску, галогені, ксенонові лампи високого тиску та інші

Світильники з лампами розжарювання класифікуються:

1. По конструктивному виконанню: відкриті, закриті, пилонепроникні, вологонепроникні (захисні), вибухозахисні

2. По розподіленню світлового потоку: прямого світла (на робочу поверхню), розсіяного світла (верхня частина стін), відбитого світла (на стелю)

Для підвищення освітлення за рахунок відбитого (розсіяного) світла стелю та верхні частини стін фарбують у світлі кольори.

Нагляд і контроль за освітленням:

1. Чистити скло вікон 2 рази в рік ( мало пилу) 4 рази в рік (багато пилу)

2. Чистити світлові прилади 4-12 раз в рік ( від пилу)

3. Заміну ламп індивідуально (після перегорання) і груповим методом через 7500 годин роботи.

Тема: Соціально-політичні небезпеки.

План:

1. Поняття соціальних конфліктів

2. Війни.

3. Тероризм.

4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення.

5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння.

 

1. Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.

Конфлікт, який виникає в суспільстві є соціальним конфліктом

Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним. Політичні інститути, організації, рухи, втягуючись у конфлікт, активно обстають певні соціально-економічні інтереси. Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичної значущості, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні та інші відносний.

Соціальні конфлікти бувають:

- Політичні

- Суспільні

- Економічні

Існує дві форми перебігу конфліктів:

§ відкрита - відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

§ закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба

 

1. Війна - це збройна боротьба між: державами Сіх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між: певними політичними силами.

Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941-1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під час в'єтнамської війни в 1960-ті роки було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.

У XX ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб. Наведемо приклади локальних військових конфліктів середини та кінця XX ст. Це війна у В'єтнамі, воєнні дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та низка інших «малих» війн. Кожна з них принесла людські втрати, біль і страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур.

Сучасний світ дуже малий і вразливий для війни. Врятувати і зберегти його неможливо, якщо не покінчити з думками та діями, які століттями будувалися на прийнятності та припустимості війн і збройних конфліктів.

 

2. До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угрупувань (тобто тероризм). В наш час явище тероризму досить поширене.

Тероризм - це форма політичного екстремізму, застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. Тероризм здійснюється окремими способами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний епосі вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

§ напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

§ захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

§ захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація - звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація-вимога викупу);

§ насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

§ викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

§ політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

§ вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних екранізацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині - це «кримінальний тероризм» всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

 

3. Глобальна злочинність - ще одна гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).

Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна вміти захистити себе в ситуаціях, пов'язаних з насильством.

Найсуворіші покарання, передбачені Карним кодексом, встановлюються за вбивство та зґвалтування. Статеві злочини через серйозність фізичних та психологічних наслідків для жертв належать до особливо важких посягань. Кримінальні дані свідчать, що цей злочин (зґвалтування) має тенденцію до зростання. Потерпілі, як правило, в міліцію не заявляють через страх громадського розголосу, а також не хочуть переживати неприємну процедуру слідства та суду. За результатами вибіркових досліджень, на кожне зґвалтування, за яким ведеться слідство, припадає 6-8 злочинів, які залишаються без покарання. Тому злочинці і коять нові й нові напади.

 

4. Формування засад ринкової економіки (перехідний період) створило в Україні принципово нову соціальну та економічну ситуацію. Зараз все більшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та джерелом багатства, наявністю чи відсутністю приватної власності. Саме прибуток і форма його отримання стають головним структуроутворюючим чинником українського суспільства, що свідчить про становлення в Україні ринкових відносин та первинного капіталізму. Водночас набувають сили і негативні чинники:

§ формування нової соціальної диференціації та відповідних критеріїв її оцінки свідчить про нездорові відносини у суспільстві;

§ надто різкий поділ на бідних та багатих;

§ процеси збіднення та збагачення мають деформований характер.

Алкоголь і здоров'я. Мабуть у нас немає жодної сім'ї, яку прямо чи опосередковано не хвилювала б проблема алкоголізму.

Алкоголь - висококалорійний продукт, швидко забезпечує енергетичні потреби організму. А в пиві і сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів та ароматичних речовин.

У нашому організмі немає жодного органу, на який би алкоголь не діяв негативно. Незначна кількість його осідає в порожнині рота, далі - в системі травлення: в шлунку - близько 20% і в кишечнику - близько 80%, Вже через 5 хвилин після вживання спиртного алкоголь виявляється в крові, а через 2 години всмоктується повністю. Алкоголь всмоктується досить швидко в кров, яка розносить його по всьому організму. Але розподіляється алкоголь в різних тканинах організму нерівномірно і, як встановлено, основна його доза всмоктується в мозок.

Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольне марення, епілепсія.

П'янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які п'ють частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинністю - 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння

Тютюнокуріння. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння - основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн - фактор ризику більш ніж 25 хвороб. Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців.

Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігається не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий строк.

Тема: Комбіновані небезпеки.

План:

1. Природно-техногенні небезпеки.

2. Природно-соціальні небезпеки.

 

1. У наш час практично будь-який катастрофічний процес (забруднення, селі, зсуви, пилові бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив сполучається з природними явищами.

Природні стихійні явища є відхиленнями від звичайних природних процесів. Вони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Але природне середовище загалом, наприклад, у масштабі всієї біосфери, може впоратись з наслідками природних стихій за рахунок саморегулювання за досить невеликий термін. Але для людини вони становлять небезпеку через те, що загрожують здоров'ю та завдають економічних збитків.

Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в багатьох випадках спричиняють процеси, не властиві природнім системам, формують стійкі за часом відхилення від нормального стану екосистеми. Особливо небезпечні процеси, які призводять до накопичення забруднень у заключних ланках ланцюгів живлення.

До природно-техногенннх небезпек належать і екологічні небезпеки. У багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру: посилення парникового ефекту, кислотні дощі, забруднення Світового океану, зниження родючості ґрунтів, деградація лісів та ландшафтів, зменшення біологічного різноманіття.

Парниковий ефект. Люди тисячоліттями намагались впливати на погоду, а зараз ми раптом опинились на порозі суттєвої зміни клімату, спричиненої людиною. Розглянемо цю проблему детальніше. Світова енергія проникає крізь атмосферу, поглинається поверхнею землі, перетворюється в теплову і виділяється у вигляді інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ на відміну від інших природних компонентів атмосфери, інфрачервоне випромінювання поглинає. При цьому він нагрівається і у свою чергу нагріває атмосферу. Тобто, чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим теплішою вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03%.У наш час люди збільшують концентрацію вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне паливо, внаслідок чого концентрація вуглекислого газу за XX ст. зросла приблизно на 20%, що може призвести до потепління клімату.

Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопного палива, що в недалекому майбутньому значне надходження вуглекислого газу в атмосферу неминуче. Однак існують заходи зменшення вуглекислого газу в атмосфері, зокрема:

- Збільшення ККД використання пального на транспорті;

- Енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю базується на спалюванні викопного палива;

- Розробка та впровадження сонячних та інших без паливних джерел енергії;

- Припинення вирубки лісів, особливо тропічних;

- Організація та підтримка компаній, які насаджують дерева.

Порушення озонового шару. Ультрафіолетове випромінювання (компонент сонячного випромінювання) проникає крізь атмосферу, поглинається тканинами живих організмів і викликає руйнування молекул білка та ДНК. Ми захищені від агресивного впливу ультрафіолетового випромінювання шаром озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні землі. Цей шар зазвичай називають озоновим екраном. Необхідність його збереження не потребує доведення. Але деякі забруднювачі його руйнують. Серйозну загрозу озоновому шару становлять хлорфторвуглеводні (фреони).Вони використовуються як хладоагенти в холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах. Фреони використовують також для очищення електронних пристроїв і виготовлення твердих полістиролових ізоляційних матеріалів,

Кислотні дощі. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотними називають будь-які опади - дощі, тумани, сніг, - кислотність яких вища за нормальну. На значних територіях промислове розвинених країн випадають опади, кислотність яких перевищує нормальну в 10 -1000 разів. Хімічний аналіз кислотних опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внаслідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади пов'язані насамперед з роботою вугільних електростанцій, транспорту і промислових підприємств.

Під впливом кислотних дощів також відбуваються деградація лісів. Можливі такі шляхи їх впливу на рослинність.

§ Порушення поверхні при прямому контакті;

§ Вимивання мінеральних речовин;

§ Вимивання алюмінію та інших токсичних елементів;

Виникнення пустель. Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та поселених людиною, завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Найбільш руйнівний вплив на ґрунт має ерозія, тобто процес вивітрювання або вимирання часток ґрунту. Потоки води або вітру виносять з ґрунту гумус, глину, роблять його все більш грубим. Пісок - це те, що залишається-Іншими словами, внаслідок ерозії земля може втрачати родючий шар ґрунту доти, поки не перетвориться в пустелю, тобто відбувається її опустелювання.

Страждає від ерозії ґрунт, не захищений рослинним покровом. Найважливішими причинами, які призводять до оголення ґрунту внаслідок ерозії та виникнення пустель, є:

§ Часта оранка;

§ Перевипас худоби;

§ Вирубка лісів;

§ Засолення ґрунтів унаслідок зрошення.

 

2. Проблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чинники природного та антропогенного походження, які у великих кількостях перебувають в природному середовищі, на виробництві і в побуті. Біологічне забруднення пов'язане з присутністю в воді, повітря у ґрунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів і таке інше. Деякі мікроорганізми викликають масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій.

Епідемія- Масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності. Окрім того розповсюдженню захворювань сприяють певні соціальні умови, викликаючи так звані соціальні хвороби.

Соціальні хвороби- це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язане з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.).

Отже, до природно-соціальних небезпек належать: епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманія тощо.

Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірусна інфекція. Відомо мінімум сім збудників захворювання -А, В, С, Б, Е, О, та ТТV, різних за симптоматикою та серйозністю наслідків. Найрозповсюджуваніший і найменш небезпечний - гепатит А. Його з повним правом можна віднести до так званих хвороб "брудних рук", пов'язаних із нехтуванням правил гігієни. Збудник гепатиту А потрапляє в організм людини також із забрудненою водою та їжею. Як правило, гепатит А не дає людині важких хронічних форм. Хворі виліковуються вже через два тижні.

Вірус С, який спеціалісти називають "ласкавим вбивцею", - найпідступніший. Досить тривалий час захворювання проходить безсимптомно, але в більшості випадків закінчується важкими ураженнями печінки. Частіше цією формою гепатиту заражаються при медичних маніпуляціях, наприклад, при переливанні крові.

Необхідно детальніше зупинитися на такому захворюванні, як туберкульоз, через те, що епідемія туберкульозу в Україні стала реальністю.

Туберкульоз(сухоти) - це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання. Туберкульозна паличка (паличка Коха) може викликати ураження не тільки органів дихання (легень, бронхів, гортані), а й кишечнику, сечостатевих органів, шкіри, кісток, суглобів, головного мозку тощо, але в переважній кількості випадків (80-90%0 спостерігається ураження легень. Основне джерело розповсюдження інфекції - хворий на туберкульоз, який виділяє мокроту з бактеріями. Зараження відбувається, коли здорова людина вдихає дрібні крапельки рідкої або частки висохлої мокроти хворого на туберкульоз. Палички Коха можуть потрапити і через ушкоджену шкіру або слизову оболонку носа чи рота, а також при вживанні в їжу молока, м'яса від хворої на туберкульоз худоби.

Прояви хвороби залежать від стану організму, характеру та ступеня ушкодження окремих органів і систем. Загальними ознаками для всіх форм хвороби є: підвищення температури, потовиділення ночами, • погіршення сну і апетиту, »втрата ваги, дратливість, «зниження працездатності. При туберкульозі легень також спостерігається кашель сухий або з виділенням мокроти, може виникнути легенева кровотеча

Харчові інфекції. Харчові інфекції (дизентерія і холера) виникають при активному розмноженні і утворенні токсинів збудників в організмі. Ці заразні захворювання передаються від однієї людини до іншої через харчові продукти, воду, рідше іншими шляхами. Разом з їжею в організм вносяться збудники різних захворювань. Найбільшу небезпеку представляють збудники шлунково-кишкових захворювань, їжа служить для них лише переносником, доставляє їх в ті органи людини, де вони здатні активно розмножуватись і виробляти токсини.

Харчові отруєння- Збудники харчових отруєнь на відміну від збудників харчових інфекцій здатні жити та розмножатись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичення в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2-24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в області живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками.

Харчові токсикошфекцд, Ця група захворювань займає проміжне положення між харчовими інфекціями та харчовими отруєннями .Проходять вони подібно до отруєнь, як гострі шлунково-кишкові захворювання, але вони заразні. Пояснюється це здатністю збудників розмножуватись як у продуктах харчування, так і організмі людини.

Захворювання які передаються статевим шляхом. В останні роки в Україні різко погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом (ЗПСПІ).

Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом. У цю категорію входять декілька груп, наприклад:

§ Хвороби, які викликають віруси - геніальний герпес, СНІД, вірусні геніальні бородавки та ін;

§ Паразитарні короста та ін.; оптимальні умови для передавання створюються при статевих контактах;

§ Бактеріальні - сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;

§ Грибкові - кандідоз на статевих органах та ін. Можуть виникати і без зараження, а як наслідок антибіотикотерапії, але передається і статевим шляхом.

Розглянемо найбільш поширені захворювання, які передаються статевим шляхом:

Сифіліс- це хвороба всього організму, перші прояви якої найчастіше бувають на статевих органах. Людина заражається сифілісом від хворого. Зараження, як правило, відбувається статевим шляхом, дуже рідко можливе зараження через поцілунки, а також через предмети домашнього вжитку,

Слід пам'ятати, що сифіліс виліковується. Лікування тим ефективніше, чим раніше воно розпочате. Від зараження сифілісом можна вберегтися. Для цього треба уникати випадкових статевих контактів.

Гонорея. Збудником гонореї є бактерія - гонокок. Заражаються гонореєю найчастіше при статевому контакті з хворою людиною .Перші прояви хвороби з'являються через 3-5 днів після зараження-Перебіг хвороби у чоловіків і жінок має деякі відмінності.

Гонорею виліковують. І чим швидше розпочате лікування, тим кращі наслідки. Уберегти себе від зараження можна. Для цього потрібно пам'ятати про небезпеку випадкових статевих контактів.

Онкологічні захворювання.В останні роки збільшилась кількість хворих на рак як в Україні, так і у всьому світі. Кожна четверта людина в світі має шанс захворіти на рак, котрий посідає друге місце серед причин смертності. Щорічно в Україні фіксується 160.000 нових випадків, на обліку перебуває більше 700.000 хворих.

Сутність природи раку полягає в тому, що клітини тканини перероджуються і можуть розповсюджуватись на інші органи. Звичайно, клітини завжди ростуть, діляться і відмирають.

СНІД - синдром набутого імунодефіциту. Перші випадки СНІДу було зареєстровано в червні 1981р. в Центрі контролю за захворюваннями в Атланті (США).

У 1982 р. Центр контролю за захворюваннями у США офіційно повідомив про реєстрацію нового захворювання, названого синдром набутого імунодефіциту.

Перші повідомлення про СНІД свідчили, що це хвороба виключно гомосексуалістів. Однак невдовзі було виявлено, що СНІД часто вражає також наркоманів, які вводили внутрішньовенно героїн брудним шприцом або голкою.

Шляхи передавання ВІЛ-інфекції:

§ При статевому контакті з інфікованою людиною;

§ Під час переливання крові та під час пересадки органів та тканин;

§ При неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами, нанесенні татуювання;

§ При пошкодженні шкірних покривів, слизової оболонок, медичним інструментом, забрудненням ВІЛ, при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами та органами;

§ Від інфікованої матері - плоду під час вагітності чи при годуванні грудним молоком.

Наркотики та наркоманія. Кількість наркоманів зростає у всьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознаки епідемії.

Незважаючи на те, що зловживання наркотиком стало однією з найгостріших світових проблем XX - XXI ст., досвід вживання людьми наркотичних речовин, вимірюється тисячоліттями. Початкове вживання наркотиків було пов'язане з релігійними та побутовими звичаями. Багато тисяч років тому наркотики почали використовуватися служителями різних релігій для досягнення стану містичного екстазу при виконання культових обрядів та ритуалів.

Класифікація наркотиків та типи залежності.Сьогодні наркоманія є світовою проблемою, вона присутня на всіх континентах і демонструє тенденцію до непохитного зростання.

Залежність характеризують:

§ Сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

§ Тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

§ Психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;

§ Згубні наслідки для особистості і суспільства

Звикання характеризують:

§ Бажання подальшого прийому наркотиків з метою поліпшення настрою;

§ Незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;

§ Деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але відсутність фізичної залежності (відсутність абсгинентного синдрому);

§ Негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана,

Психічна залежність- це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості котру цей наркотик задовольняє.

Фізична залежність- це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв'язку з фармакологічного дією наркотику на живу клітину.

Людина і наркотик. Процес звикання до наркотику розвивається поступово протягом тижнів, місяців і навіть років, тому важко визначити межу часу, на котрій людина стає наркоманам.

З часом наркомани перестають реагувати на інші види задоволення. Ніщо для них не може бути краще за наркотичний "кайф" і ніщо не може бути страшніше за абстиненту кризу, тобто "ломку". В цей період наркоман здатний на вбивство, крадіжку, зраду заради мінімальної дози наркотику.

Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД ( серед хворих на СНІД 70% це наркомани).Це зумовлено як фактором введення наркотиків ін'єкцією, так і ризикованою психічно неадекватною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, в тому числі і сексуальній.

Тема: Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі.

План

1. Поняття урбанізації.

2. 3абруднення атмосфери міст та міських приміщень

3. Забруднення питної води в містах.

4. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

 

1. Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVII - XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції у світовій економіці.

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпочалася в 1926 -1939 рр., тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла у 2,4 рази. За 1940 -1970 рр. Чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише у 1,9 рази. З середини 50-х років XX ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні ЗО років частка міського населення в Україні зросла у 2,2 рази та становила на кінець XX ст. близько 70% загальної чисельності населення. В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ; Дніпропетровськ; Одеса; Донецьк; Харків; Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже у 2,5 рази і досягла на 2000 рік 2млн 600 тисяч мешканців.

Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного повітря, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатність зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми , вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів. Отже в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей:

- Постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води;

- Контроль і запобігання забруднення повітря;

- Водних ресурсів, грунтів;

- Утилізація та захоронення нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного "життєвого" простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням та інші.

 

2. Основними джерелами забруднення атмосфери є транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.

У містах зосереджена основна маса транспортних засобів. Це вантажний, власний та громадський транспорт. Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів в атмосферу. В Україні зареєстровано більше 1 мли вантажних автомобілів та близько 3 млн легкових.

Міста - це основні споживачі енергії. Місто споживає енергію у різних формах Досить широко використовується викопне паливо - кам'яне вугілля, нафтопродукти та природний газ. Це вже само по собі визначає забруднення міст продуктами згорання.

Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму.

Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища СІЛА, повітря всередині міських приміщень забруднено у 100 разів більше ніж зовні.

Причини забруднення повітря приміщень:

§ Забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах.

§ Невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів.

§ Аерозолі.

§ Очисники, які містять хлор або аміак.

§ Лакові та воскові покриття підлог.

§ Зволожувачі повітря.

§ Розпилювачі від комах (інсектициди).

§ Дим від цигарок.

Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:

§ Ефективний засіб проти токсинів – домашні рослини;

§ Замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку і

§ поставивши на 1 -2 години в кімнаті; в закритих невеликих приміщеннях (холодильники, туалет) поставити відкриту коробку з харчовою содою; внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни.

§ Замість відбілювачів використовувати харчову соду або буру;

§ Робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;

§ Обладнати кухню витяжною шафою;

§ Не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими засобами.

 

3. Питна вода - найважливіший фактор здоров'я людини. В крани міських квартир питна вода потрапляє з річок, водосховищ, озер, з підземних глибин. Найчистіша підземна (особливо глибинна, артезіанська) вода. Але для великих міст цієї води не вистачає.

За даними ВООЗ, вода може містити 13 тисяч токсичних речовин, водою передається до 80% усіх захворювань, від яких у світі щорічно вмирає 25 мли осіб.

Щоб природна вода була придатна для вживання, вона проходить декілька стадій очищення та знезараження на водопровідних станціях, способи очищення забруднених вод можна об'єднати в такі групи: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні.

Проблема забезпечення населення України якісною питною водою з кожним роком ускладнюється, стає більш гострою. Склалася ситуація, коли практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту до джерел водопостачання. Питна вода стає активним чинником шкідливого впливу на здоров'я і першопричин виникнення багатьох небезпечних масових інфекційних захворювань, зокрема вірусного гепатиту А.

Про недостатню ефективність існуючої технології очистки води свідчать високий рівень захворюваності населення кишковими інфекціями. Взагалі ж на сьогодні відомо близько 100 хвороб, які "дарує" нам питна вода.

Яку ж воду треба пити, щоб бути здоровим? Одні спеціалісти радять пити воду кип'ячену та відстояну, інші наполягають на воді "срібній", через те що срібло вбиває мікроорганізми.

Згідно з розпорядженням Київської міської держадміністрації, в місті збудовано та введено в експлуатацію 25 павільйонів роздачі артезіанської води.

У торговельних закладах можна придбати різноманітні індивідуальні та колективні фільтри для водопровідної води, але лише деякі з них здатні зробити воду максимально безпечною. Універсальних фільтрів, здатних повністю очистити воду від усіх шкідливих домішок, просто не існує. Але в наш час фільтри стали предметом першої необхідності.

 

4. Для мешканців міста шум - справа звичайна. Досить часто людина навіть не замислюється над його протиприродністю. В будь-якому регіоні міста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює підприємство, поблизу злітають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять холодильники і пральні машини, в під'їздах - ліфти.

За останні 30 років у всіх великих містах шум збільшився на 12-15 дБ, а суб'єктивна гучність виросла в 3-4 рази.

Шум знизив продуктивність праці на 15-20%, суттєво підвищив ріст захворюваності. Експерти вважають, що у великих містах шум скорочує життя людини на 8-12 років.

Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики ввели термін "шумова хвороба" .Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота, дратливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху.

Ефективним заходом боротьби з шумом в містах є озеленення. Дерева, які посаджені близько одне від одного, оточені густими кущами, значно знижують рівень техногенного шуму і покращують міське середовище.

До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація Джерелами вібрації в міста є: *рейковий транспорт, * автомобільний транспорт, * будівельна техніка, * промислові установки.

Зазвичай вібрація розповсюджується від джерела на відстань до 100м.Найбільш потужне джерело вібрації - залізничний транспорт. Коливання ґрунту поблизу залізниці перевищує землетрус силою 6-7 балів. В метро інтенсивна вібрація розповсюджується на 50 - 70 м.

Несприятливо впливають на організм людини і електромагнітні випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот радіохвильового діапазону. В помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура, телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку. Якщо поруч знаходиться постійне джерело електромагнітного випромінювання, яке працює на аналогічній (чи є кратною) частоті, що може призвести до збільшення або зменшення нормальної частоти роботи людського органа, то наслідком цього можуть бути головний біль, порушення сну, перевтома, навіть загроза виникнення стенокардії.

Тема: Надзвичайні ситуації мирного часу.

План:

1. НС: загальна характеристика і причини виникнення. Аварії та катастрофи.

2. Стихійні лиха

3. Система оповіщення населення і попереджувальні заходи.

 

1. Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя та діяльності людини в результаті аварії, катастрофи, стихійного лиха, епідемії тощо.

Аварія - це порушення нормальної роботи певного механізму або процесу, що призводить до пошкодження обладнання, будівель, споруд, викликає значні матеріальні збитки, створює загрозу життю та здоров'ю людини.

Катастрофа - це аварія значних масштабів з трагічними наслідками.

Надзвичайні ситуації бувають природного і антропогенного характеру.

Аварії поділяють по шкалі теоретичних збитків.

1. Мала технічна аварія-до 10⁵ $

2. "Рядова" технічна аварія- до 10⁶ $

3. Крупна технічна аварія до 10⁷ $

4. Крупна техногенна або природна катастрофа (аварія)- до 10⁹ $

5. Локальна соціально-політична катастрофа з екологічними наслідками-до 10¹²$

6. Крупна природна катастрофа (землетрус)-до 10¹²$

7. Крупномаштабна природно-антропогенна катастрофа (Аральське море)-до 5* 10¹² $

8. Величезна техногенна катастрофа ( Чорнобильська АЕС)- до 5* 10¹² $ ( "Три Майл Айленд" США)- до 2*10¹¹ $

9. Величезна соціально-політична катастрофа з глобальними наслідками (світова війна)- до 10¹⁷$

10. Глобальна катастрофа з порушенням умов життя на Землі- збитки ««{економічно бездумно).

В розрахунках людське життя економічно вимірюється в 2*10⁶ $, що у 1,5 раза нижче практики високорозвинутих країн.

Найчастіше аварії трапляються на:

- транспорті (автомобільний, залізничний. Повітряний),

- енергетичних об'єктах (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, АЕС).

- об’єктах вугільної промисловості, -в сховищах і складських приміщеннях,

- на підприємствах, які використовують вибухові і отруйні речовини.

Загальні аварії часто виникають внаслідок пожежі, вибуху, поломки механізму, терористичного акту тощо.

Людський фактор є основним серед причин виникнення аварій:

- порушення правил експлуатації обладнання машин і механізмів,

- недотримання трудової і технологічної дисципліни,

- недотримання Т.Б.

- відсутність належного нагляду за станом обладнання, машин і механізмів,

- порушення технології виробництва

- через стихійні лиха

 

2. Стихійне лихо - це надзвичайне природне явище, яке діє з великою руйнівною силою, порушує нормальну життєдіяльність населення, руйнує будівлі та споруди, знищує матеріальні цінності, призводить до загибелі людей, тварин і рослин. Найбільш характерними природними стихійними лихами є:

Землетрус - сильне коливання і переміщення ділянок земної кори у вигляді короткотривалих (5-10 сек.) поштовхів, які виникають внаслідок порушення рівноваги у глибині земної кори.

Бувають вулканічні і моретруси. Сила коливань вимірюється за шкалою Ріхтера від 1 до 12 балів.

1920р.-провінція Ганьсу (Китай) -180.000 осіб загинуло.

1976р.-Тань-Шань (Китай) -240.000 осіб загинуло.

1988р.-Спітак (Вірменія) «150.000 осіб загинуло.

Відомий ефект передачі енергії на відстані.

Повінь - затоплення значної частини суходолу внаслідок підйому рівня води у водоймах через:

- бурхливе таїння снігу, льодовиків або випадання рясних опадів.

- вітрові нагони води з моря в гирла річок.

- прорив загороджувальних споруд водою (дамб).

Зсуви - це переміщення великої маси ґрунту по схилам гір і річок. Основною причиною виникнення є надлишкове насичення підгрунтовими водами глинистих порід до текучого стану.

Селевий потік (сель)- це стрімкий рух з гір води з домішками піску, каміння, мулу і переміщують комки масою до 20т.

Пожежі - це стихійне поширення вогню, який вийшов з під контролю людини.

Трапляються на торф'яниках в степах і лісах. Пожежі бувають верхні, низові і підземні.

- верхні пожежі рухаються по вершинам дерев з швидкістю 8км/год, під час сильного вітру до 25 км/год.

- низові горіння трави, листя і т.д.

- підземні - горіння торф'яників.

Снігові замети - виникають внаслідок сильних снігопадів і завірюх. Через них може припинитись рух автотранспорту, ускладнюється зв'язок, порушується життя селищ та міст.

 

3. В залежності від виду та розміру аварії чи стихійного явища можливі різні види сповіщення. Так при повені, сповіщення може бути заздалегідь через систему цивільної оборони та метеорологічної служби по узгодженню з органами місцевої влади та Міністерства по надзвичайним ситуаціям. Сповіщення по таким ситуаціям проводиться через радіо, телебачення та газети.

На основі цієї інформації підприємства та установи відповідні служби і підрозділи міста і області проводять організаційні та технічні заходи по уникненню або зменшенню негативного впливу надзвичайної ситуації.

Надзвичайні ситуації створюються за короткий час (пожежі, вибухи, зсуви),тому важливо своєчасне оповіщення населення про надзвичайну ситуацію, яке проводиться по радіо, телебаченню, а підприємства та організації відповідного району міста, селища додатково по телефону.

На багатьох підприємствах та установах застосовується гучномовна система сповіщення персоналу від диспетчера до відповідних робочих місць чи окремих приміщень. Для двостороннього зв'язку між окремими підрозділами підприємства чи об'єкта використовується як телефонний зв'язок так і різні види технологічного зв'язку (гучномовний, світловий, звуковий, кодовий).

Тема: Укриття населення в захисних спорудах.

План.

1. Класифікація захисних споруд

2. Укриття найпростішого типу

3. Протирадіаційні укриття

4. Сховище

 

1. Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій і стихійних лих, а також від вражаючої дії зброї масового знищення і звичайних засобів ураження.

Захисні споруди розділяють:

а) За призначенням:

- для захисту населення

- для розміщення органів управління (КП,ПУ,вузла зв'язку-ВЗ)

- для медичних закладів.

б) За місцем знаходження:

- вбудовані;

- відокремлені;

- у метрополітені;

- у гірських виробках

в) За терміном будівництва:

- зведені завчасно;

- швидко зведені;

г) За захисними властивостями:

- найпростіші укриття;

- протирадіаційні укриття;

- сховища;

 

2. У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Щілини будують відкритими і перекритими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею в 1,2-2 рази і частково захищає від світлового випромінювання і проникаючої радіації.

Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання-повністю, від ударної хвилі-у 1,5-3 рази, проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання-у 200-300 разів, надійно захищає від осколкових і кулькових бомб і запалювальних засобів.

Відкрита щілина - зигзагоподібна траншея з кількох прямих ділянок довжиною до 15м. Стінки щілини укріпляють дошками, очеретом, жердинами та іншим матеріалом. Коли є час і в разі потреби, щілину перекривають шпалами або малогабаритними залізобетонними плитами.

Влаштовують шар гідроізоляції з толі, руберойду, плівки, утрамбованої глини і насипають шар ґрунту товщиною 50-60см. У перекритій щілині роблять вхід з одніс? або двох сторін з дверима і тамбуром. Для вентиляції встановлюють витяжну коробку. Нормальна місткість щілини 10-15чол.

 

3. Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ відносять спеціально побудовані споруди і будівлі господарського призначення (погреби, підвали, овочесховища) пристосовані під укриття, і звичайні житлові будівлі.

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації. Наприклад, підвали дерев'яних будинків послабляють радіацію в 7-12 разів, а кам’яних - у 200-300 разів.

У ГГРУ розрахованому на 50чол. і більше повинно бути не менше двох виходів розміром 80* 180см. Для підсилення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері, замуровують тріщини і щілини, роблять ґрунтову підсипку ззовні біля стін.

Укриття провітрюється природною вентиляцією через припливний і витяжний канали.

У пристосованих під укриття приміщеннях встановлюють бочки з водою з розрахунку 3-4 літра на одну людину на добу, В туалеті - виносна тара або вигрібна яма. Освітлення від електромережі або переносними електричними ліхтарями. В укритті встановлюють лавки для відпочинку і стелажі для продуктів харчування.

 

4. Сховище є найбільш надійно захисна споруда, яка захищає від усіх уражальних чинників:

§ високих температур шкідливих газів;

§ радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин;

§ обвалів і уламків споруд і будівель;

§ засобів масового ураження;

§ стихійних лих.

Сховище обладнується комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу.

За місцем знаходження сховища бувають вбудованими (у підвалах будинків) і відокремленими.

За місткістю розрізняють: - малі сховища 150-300 чол.; середнє 300-600чол.; великі понад 600чол.

Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ).

ФВУ очищує зовнішнє повітря, розподіляє його по відсіках і створює у захисному приміщенні надлишковий тиск, що перешкоджає проникненню зараженого повітря через тріщини і щілини.

Система водопостачання забезпечує людей водою від водопровідної мережі, передбачається аварійне джерело води. Влаштовується система каналізації. Освітлення сховище від електромережі, в аварійних випадках - від автономної електростанції або акумуляторів.

Запас продуктів робиться з розрахунку тіп на 2 доби для кожної людини у сховищі. В сховищі знаходяться прилади дозиметричного контролю (ДП-5); прилади хімічної розвідки (ВПХР); засоби індивідуального захисту (ЦП-7; ЗЗК); індивідуальні засоби медичного захисту (ІП-2); засоби гасіння пожеж; шансовнй інструмент і т. д.

Тема: Засоби індивідуального захисту.

План.

1. Засоби захисту органів дихання:

а) найпростіші засоби захисту.

б) призначення, будова і принцип дії респіратора

в) фільтрувальні протигази.

г) ізолюючі протигази.

2. Засоби захисту шкіри:

а) звичайні засоби захисту.

б) спеціальні засоби захисту.

 

1. а). Найпростіші засоби захисту органів дихання - проти пилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.

Проти пилова тканинна маска складається з двох частин з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні - для кращої фільтрації -ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи( 30-35 см).

Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її" край має бути нарівні очей, а нижній заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім!, верхні - на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.

б). Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ПІБ-1 ("Пелюсток").

Респіратор Р-2 складається із фільтрувальної напівмаски з наголовником. Напівмаска має два клапани вдиху і один - видиху. У клапана видиху є запобіжний екран. Зовнішня частина напівмаскн виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня - з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і поліетиленом є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся

Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання При видиханні повітря з під