КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ

Ознаки класифікації систем	Класи і підкласи систем	Характеристика
Природа елементів	Реальні (фізичні)	Об’єкти, які складаються з матеріальних елементів (механічні, біологічні, соціальні та інші підкласи систем та їх комбінації)
Абстрактні	Сукупність елементів, які не мають прямих аналогів в реальному світі; це продукт мислення людини (плани, ідеї, системи рівнянь, теорії т.і.)
Походження	Штучні	Результат діяльності людини; має конечну ціль свого функціонування та генетичний опис тобто план, по якому створена його структура, зв’язані функції частин, що складають її
Природні	Виникли без втручання людини (клімат, сонячна система та інші);важко сформулювати ціль їх існування
Змішані	Виникають та розвиваються природно та шляхом втручання людини;цілі мають ієрархічну структуру;цілі вищого рівня (мета ціль) несуть суб’єктивний характер, а на нижчих рівнях для різних підсистем мають місце як суб’єктивні та об’єктивні цілі
Характер зв'язків із зовнішнім середовищем	Закриті (інтровертні)	Системи, що мають із зовнішнім середовищем лише один зв’язок (у систему або із системи)
Відкриті (екстровертні)	Системи, що мають із зовнішнім середовищем прямі й зворотні зв’язки; вхід і вихід
Ступінь складності систем	Прості	Складаються з невеликого числа елементів та зв’язків між ними (телефонний апарат)
Складні	Включають в себе велике число простих систем (телефонна станція)
- омнікаузальні	Складні системи, поведінка яких дуже добре передбачається
- партикаузальні	Складні системи, поведінка яких погано передбачається
Дуже складні	Включають в себе велике число складних систем (телефонний зв’язок)
Види систем	Біологічні	Живі організми
Технічні	Сукупність виробів, що складаються із збиральних одиниць і деталей, що виконують певні задані функції
Соціально - економічні	Комплексні структури, що складаються із економічних, виробничо – технічних і соціальних структур, які виконують різні завдання
Виробничі (як різновид соціально – економічних систем)	Структури, що складаються із функціональних і виробничих підрозділів і випускають продукцію чи надають послуги виробничого характеру
Екосистема	Сукупність чинників природного середовища, методів і засобів забезпечення його життєдіяльності на Землі
Спосіб опису поведінки системи	Детерміновані (функціональні)	Системи, поведінка яких точно описується однозначними функціями; поведінка завжди передбачена (падіння предмету)
Стохастичні (імовірнісні)	Системи, поведінка яких описується в термінах розподілів випадкових величин або ймовірностей; поведінка несе імовірнісний характер (гра, ціноутворення)
Розмір	Малі	Системи із кількістю одиничних компонентів меншою 30
Великі	Системи із кількістю одиничних компонентів від 31 до 300
Дуже великі	Системи із кількістю компонентів понад 300
Зміна властивостей	Статистичні	Системи з одним становищем (скала)
Динамічні	Системи мають більшість можливих становищ, які можуть змінюватися (економіка різних країн)
Структура	Екстракаузальні	Системи, структури яких задаються зовнішніми причинами
Інтеркаузальні	Системи, структури яких визначаються внутрішніми властивостями
Однорідність або різноманітність структурних елементів	Гомогенні	Структурні елементи системи однорідні, тому взаємо заміняють один іншого
Гетерогенні	Системи складаються з різнорідних елементів, не володіють властивостями взаємозаміни
Змішані	В систему входять як однорідні, так й різнорідні елементи
Ступень організованості	Погано організовані (дифузні)	Системи характеризуються будь-яким набором макропараметрів та закономірностями, яки виявляються дослідженням не всього об’єкту чи класу явищ чи процесів, а виділенням та вивченням будь-якої вибіркової сукупності
Добре організовані	Системи, в яких визначені всі компоненти системи та їх взаємозв’язки як між собою так і з цілями системи
Що само організуються	Системи, які мають деякі ознаки дифузних систем (стохастичність поведінки, нестабільність відокремлених параметрів), непередбаченість поведінки, здібність адаптуватися до зовнішніх умов, що змінюються, здібність протистояти ентропійним тенденціям.

Після проведення класифікації систем дамо більш детальнішу характеристику деяким класам систем.

Детерміновані і стохастичні системи

Детермінованою вважається система, в якої складні частини взаємодіють точно прогнозуючим чином. При дослідженні детермінованої системи не виникає невизначеності. Якщо задано попереднє становище системи та звісна програма переробки інформації, то, визначив динамічну структури системи, можливо передбачити її наступне становище. Напроти для імовірнісної (стохастичної) системи не можливо зробити точного детального передбачення. Таку систему детально досліджувати та встановлювати з більшою імовірністю, як вона буде себе вести в будь – яких умовах. Однак система все ж - таки остається невизначеною та будь-який прогноз відносно її поведінки ніколи не вийде з логічних рамок імовірнісних категорій.

Простою детермінованою системою є система з невисокого числа елементів, яка має невелику кількість внутрішніх зв’язків та характеризується визначеною динамічною поведінкою. Будь – який логістичний процес при умовах, що він відповідним чином визначений, може відноситься до систем цього класу до того часу, поки не почнеться реальний процес. Ця система починається імовірнісною, як тільки починається реальний процес. Рішення, які приймаються персоналом та конкретні умови можуть внести фактори, які не піддаються обліку, тому система стає імовірнісною.

До класу простих детермінованих систем можливо віднести систему розміщення складів на території розподілу, яка оцінюється виходячи з вимог забезпечення переміщення продукції по визначеним маршрутам. В результаті такої постановки задачі, мінімізуються відстані, які повинна проходити продукція в процесі збереження та доставки. Однак, якщо повинно досліджувати реальні процеси, які протікають при переміщенні продукції, то система стає імовірнісною.

Аналогічно можливо розглядати рівні складності для випадків, коли системи, що визначаються цими рівнями, не детерміновані. Розглянемо приклад складних імовірнісних систем. Так, є запас визначеного виду продукції. Запас може уявляти собою товар на полках магазину або на складі, резерв, який зберігається на випадок форс – мажорних обставин, продукцію у вигляді буферного запасу між двома буферними процесами. Склад такої системи достатньо складний, тому що процеси руху запасів описуються за допомогою апаратів математичної статистики. Іншими словами, ці процеси імовірнісні за своєю природою. Якщо система має дуже багато входів та багато виходів, то її слід віднести до класу складних імовірнісних систем.

Багатоцільові системи

… … - - ЦІЛЬ

Під управлінням розуміється, особливим чином орієнтована дія на систему, яке забезпечує додання їй необхідних властивостей або станів.

Призначення цілі і вибір засобів її досягнення складають значення вивчення систем. Можна сказати, що існування теорії систем виправдане можливістю, з її допомогою досягати бажаного стану систем.

Ціль – одна з центральних категорій систем.

Ціль – це бажаний стан систем, це певна реакція на виході системи, інваріант поведінки системи.

Цілі невіддільні від засобу їх досягнення.

Те, що є цілями з однієї точки зору, є засобами з іншою, те, що доцільно зробити, часто залежить від того, що можна зробити.

У системному аналізі передбачається, що будь-яку ціль можна досягти різними засобами, і тоді виникає проблема вибору.

Критерій – це правило, показник, на які спираються ті або інші засоби досягнення цілі.

Критерій, в загальному випадку доповнює поняття цілі, і указує на ефективний спосіб її досягнення.

Формулювання цілі і уявлення про неї, залежить від стадії пізнання об'єкту, і в процесі розвитку уявлень про об'єкт, цілі можуть переформулюватися.

На формування цілі впливають зовнішні і внутрішні чинники.

Системний підхід свідчить, що система функціонує одночасно як ціле і як частина вищестоящої системи і тому має дві цілі:

1) головну ціль – самозбереження;

2) функціональну ціль - збереження вищестоящої системи, в яку дана входить як частина.

Діяльність по управлінню складається з наступних етапів: визначення цілі, прогнозування, рішення, здійснення дії, контроль над результатами. Етап визначення цілі стоїть на першому місці.

В залежності від того скільки цілей перед собою ставить система, системи бувають: багатоцільові та одноцільові.

Одноцільові системи - системи орієнтовані на досягнення однієї цілі (система обслуговування, кар’єра). Система ставить перед собою тільки одну ціль, яку необхідно досягти.

Виходячи з умов функціонування системи та її призначення, система може ставити перед собою не одну, а декілька цілей. Вони будуть мати однакове значення для життєвого циклу системи. Такі системи називають багатоцільовими.

Багатоцільові системи – системи направлена на досягнення декількох цілей (людина, багато профільна фірма).

 

Рефлексівні та нерефлексівні системи

 

Системи також поділяються на рефлексивні та нерефлексивні.

Рефлексивнісистеми однозначно реагують (рефлектують) на дії середовища та й на власне становище, ефективні при функціонуванні системи в стандартних ситуаціях, на які система наперед планується. Достоїнством рефлексивної структури є її простота: система реагує заданим чином на всі планомірні дії. Коли ситуація стає більш складною, нетривіальною, тоді потребується підключення особливих процедур прийняття рішень, що відповідає нерефлексивності.

Нерефлексивні системи характеризуються відсутністю однозначності дій, допускається багатозначність. При цьому виникає воля прийняття рішень. Тому система тримає в собі того, хто приймає рішення. Нерефлексивні системи використовують для рішення задач, які неоднозначно формалізовані або слабко формалізовані, або коли цілі та відповідні рішення не формалізуються зовсім.

Системи організаційного управління

Якщо в якості об’єкта управління розглядати колективи людей, то таку систему можна вважати організацією. Іншими словами, будь – яка організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі. Група людей вважається організацією:

ü якщо складається по крайній мірі з двох людин, які вважають себе частиною цієї групи;

ü якщо мають одну мету (бажане кінцеве становище або результат), яку приймають як загальну всі члени групи;

ü якщо складається з людин, які свідомо працюють разом, щоб досягнути бажаної для всіх цілі.

Організація може бути різної складності, яка визначається складністю поставлених перед організацією цілей.

Організаційна система управління включають в себе: орган управління, який здійснює процес управління системою, та об’єкт управління, який здійснює реалізацію задач. (Рис.4.1.).

Процес управління організацією уявляє собою одноразовий, багаторазовий та неперервний процес виробки управляючих дій u (t) та передавання їх об’єктам управління для виконання та досягнення цілі (цілей управління).

ОРГАНІЗАЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ