В.3.1. Системні характеристики державного управління у сфері ЦЗ - раздел Философия, ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Розвиток Суспільства Та Рівень Його Безпеки Відбувається Під Впливом Соціальн...
Розвиток суспільства та рівень його безпеки відбувається під впливом соціального управління, цілеспрямованого впливу людей на власну суспільну, колективну і групову життєдіяльність, яке складається з двох типів: саморегулювання суспільства (безпосереднє управління); державного управління (через спеціально створені структури держави).
Державне управління – цілеспрямований організаційний, регулюючий та контролюючий вплив суб’єкта державного управління на об’єкт державного управління шляхом запровадження державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, через діяльність органів державної влади, наділених необхідною компетенцією.
Для дослідження проблем державного управління використовується методологія системного підходу, яка дозволяє аналізувати будь який об’єкт або явище, як систему у єдності всіх її складових, що безперервно взаємодіють, як між собою, так і з зовнішнім середовищем.
Система – це сукупність взаємодіючих елементів, які мають інтегральні властивості, не притаманні кожному з цих елементів окремо.
Особливостями будь якої системи є її цілісність, структурність, ієрархічність організації (тобто наявність сукупності підсистем різного рівня, які розташовані у порядку поступовості), наявність різних типів необхідних комунікацій між елементами та наявність інтегрованої якості, цілеспрямованість функціонування на корисний результат.
В управлінні як суб’єктом, так і об’єктом управлінського впливу виступає людина. Специфіка державного управління як виду управління полягає в тому, що воно спирається на владу - організаційну силу суспільства, здатну до примусу та поширює свій вплив на все суспільство.
Суб’єктом державного управління є орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи посадова особа, яка наділена владними повноваженнями зі здійснення державного управління.
Об’єктом державного управління відповідно до організаційно-структурного критерію виступають формально визначені структури (область, місто, район, підприємство), а за функціональними критерієм види діяльності.
За своєю структурою система державного управління охоплює такі складові:
управляючу систему;
управлінську діяльність (вплив);
сфери і галузі суспільного життя.
Свого логічного завершення державне управління набуває з визначення мети та цілей функціонування системи щодо практичної реалізації організаційних, виконавчо-розпорядчих функцій із втілення в життя вимог законодавства і здійснення на цій основі управлінського впливу щодо певних сфер, галузей, об’єктів.
За джерелом виникнення й змістом основні види цілей державного управління утворюють таку структуру:
суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства;
соціальні, які відображають влив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей;
економічні, які характеризують і утверджують економічні відносини, що забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно-політичних цілей;
духовні, пов’язані зі сприйняттям культурних цінностей та з підключенням духовного потенціалу суспільства в реалізацію суспільно-політичних цілей.
Градація цілей державного управління може здійснюватися за будь якими засадами наприклад за обсягом, за результатами, за часом тощо. Але переважно цілі державного управління поділяються на стратегічні, тактичні, оперативні.
Обґрунтованість і дієвість цілей державного управління визначається їх залежністю від певних ресурсів і забезпеченості ними.
Функції державного управління взаємозумовлені з цілями і відображають способи здійснення юридично визначених управляючих впливів. За критерієм змісту, характером і обсягом впливу поділяються на:
загальні які мають місце в будь якій управлінській взаємодії органів управління з об’єктами управління (аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання, робота з персоналом, облік, контроль);
спеціальні реалізуються як правило в окремих сферах, галузях і визначаються в основному запитами об’єктів управління. Ці функції є основними бо для їх реалізації утворюються системи управління.
Керуючись прийнятою в теорії класифікацією систем, державне управління у сфері цивільного захисту можна віднести до складних, відкритих, динамічних, цілеспрямованих систем.
Складність системи визначається можливістю розчленування її на підсистеми за різними ознаками – структурними (органи управління, сили та засоби за відповідними територіальними рівнями), функціональними (запобігання та ліквідація наслідків НС спрямоване на захист населення, тварин, рослин, об’єктів економіки і довкілля), діяльними за основними заходами у сфері ЦЗ тощо. Іншою прикметою складності є те, що зміни в будь якому її окремому елементі, впливають на інші елементи та функціонування системи в цілому.
Відкритість системи обумовлене ступенем впливу зовнішнього середовища (яким виступають надзвичайні ситуації) на систему та її поведінку.
Практично всі реальні (фізичні) системи є динамічними. Система функціонує у просторі та часі. Процес функціонування системи є перехід її з одного стану (повсякденної діяльності) в інший (підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану). Чим і визначається її динамічність.
Цілеспрямованість означає, що відносно зовнішнього середовища система виступає і відповідно сприймається як щось єдине та всі її елементи служать однієї цілі:
реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.
Зазначена ціль реалізуються управляючою складовою системи державного управління у сфері цивільного захисту яка представляє собою організаційну структури державних органів, організацій, їх персоналу, матеріальні та інформаційні ресурси, що виділяються і витрачаються суспільством на формування та реалізацію державно-управлінських впливів і підтримання життєдіяльності самого суб’єкта управління у складі трьох визначених національним законодавством державних систем:
цивільної оборони України (ЦО);
єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС НС);
єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДС ЦЗ).
Інтегрованою національною системою протидії НС виступає ЄДС ЦЗ.
Таким чином, з позиції системного підходу, сама національна система державного управління у сфері цивільного захисту в організаційному аспекті представляється як складна взаємодія трьох державних систем які в свою чергу є організованою державою сукупністю суб’єктів (державних органів, громад, посадових осіб, окремих громадян), об’єднаних цілями і завданнями із захисту населення, тварин, рослин, об’єктів економіки і територій від наслідків надзвичайних ситуацій. Кожна з трьох систем має власні територіальні і функціональні підсистеми та сама є ієрархічною частиною більш загальної системи забезпечення національної безпеки. Як частини системи національної безпеки ЦО, ЄДС НС та ЄДС ЦЗ мають певні інформаційні зв’язки з іншими підсистемами загальної системи – політичної, воєнної, екологічної, техногенної, соціальної, економічної, науково-технологічної, інформаційної безпеки.
Побудова організаційної структури, розміщення і взаємодія її елементів, вертикальні та горизонтальні зв’язки, форма зв’язків формується під впливом як зовнішніх (потенціальних загроз притаманних різним територіям) так і внутрішніх (демократизму і стилю державного управління тощо) факторів з урахуванням правового поля, визначеному Конституцією і законами України та підзаконними актами Президента і Уряду.
Слід також зазначити, що існування в Україні трьох державних систем, дві з яких є єдиними, які будуються за однаковим територіально-виробничим принципом, мають практично єдині координуючі і постійні органи управління сили і засоби, певним чином дублюють одна одною є для держави проблемою системного характеру.
У зв’язку з цим доцільним буде розглянути систему державного управління у сфері ЦЗ у функціональному аспекті враховуючи спеціальні функції визначені цілями державної політики та основні компоненти самого процесу протидії НС.
Формалізацію процесу протидії НС, спрямованого на захист населення, тварин, рослин, об’єктів економіки і довкілля доцільно визначити через розгляд терміну НС, за яких виникає або явна загроза, або безпосереднє ураження об’єктів захисту.
Універсальними причинами НС офіційні джерела перш за все називають аварії, стихійні лиха, катастрофи, що знаходить своє підтвердження у визначенні і самого терміну НС у законах України, підзаконних актах та державних стандартах України, які з різною мірою деталізації, визначають НС як “порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою стихійним лихом … ”. При цьому у законі [16] причини порушення нормальних умов продовжуються гранично визначеним переліком “епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження”, згідно [10] подальший перелік причин не конкретизується, а використовується термін “або іншою небезпечною подією”, в ДСТУ “Безпека у НС” цей термін замінюється на “іншими чинниками”, але всі джерела констатують “що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат”, або “до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/ або значних матеріальних втрат”.
Водночас недостатньо з’ясованим всі наведені визначення залишають лише поріг небезпечності наслідків, з якого подія із небезпечної стає надзвичайною ситуацією. Цю прогалину ліквідують діючі в державі Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій де одиницями виміру подій визначенні показники: кількості осіб, голів, факту виникнення події, тоннажу, часу, площі, або кількісний вираз перевищення ГДК та їх порогові значення. Порогові значення показників ознак для НС у транспортній, виробничій сферах, сфері життєзабезпечення, у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини різні. Так показник загибелі або травмування людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод дорівнює від 5 та 15 осіб відповідно, поряд з показниками загибелі або травмування людей внаслідок аварій, катастроф, отруєнь та нещасних випадків від 3 та 10 осіб, від 2 та 5 осіб при руйнуванні підземних споруд, пожеж (крім побутових пожеж), та вибухів, та від 1 особи при захворюванні на екзотичні особливо небезпечні інфекційні хвороби (чума, натуральна віспа і т.п.).
При цьому слід підкреслити, що вартісний показник розміру заподіяної шкоди класифікаційними ознаками не наводиться. Таки
й показник розміру заподіяних (очікуваних) збитків у вартісному показнику (для державного рівня більш 150 тис. мінімальних заробітних плат, регіонального рівня більш 15 тис. мінімальних заробітних плат, місцевого більш 2 тис. мінімальних заробітних плат) визначений Порядком класифікації НС за їх рівнями, затвердженим ПКМУ від 24.03.04 р. №368.
За обсягами технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків: для державного рівня встановлено не менш одного відсотка від обсягу видатків двох чи більше місцевих бюджетів регіонів; для регіонального не менш одного відсотка від обсягу видатків двох чи більше місцевих бюджетів районів (міст обласного значення); місцевого рівня коли обсяги перевищують власні можливості об’єкту де виникла НС.
За критерієм загинуло (постраждало) людей: державний рівень понад 10 (300) осіб; регіональний понад 5 (100) осіб; місцевий понад 2 (50) осіб; об’єктовий коли критерії НС не досягають зазначених розмірів. Цей критерій знижується до понад 5 (100), 3-5 (50-100), 1-2 (20-50) за умови якщо матеріальні збитки перевищують відповідно 25, 15, 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Таким чином для віднесення будь якої небезпечної події до НС необхідно порівняти фактичні наслідки події з пороговими значеннями показників ознак НС, а для визначення рівня НС класифікувати її за критеріями територіального поширення, обсягами задіяних матеріальних і технічних ресурсів для ліквідації та розміром заподіяних або очікуваних матеріальних збитків від НС.
Рис. В.1а.
Тобто феномен НС полягає в тому, що визначальним критерієм для переходу небезпечної події в статус НС та її класифікації за рівнем, стають встановлені державою залежно від реальних соціально-економічних умов кількісні показники наслідків та матеріальних і технічних ресурсів необхідних для їх ліквідації (рис. В.1а) , в той час як ймовірність виникнення або частота реалізації небезпеки відіграє лише допоміжну функцію, яка дозволяє: враховувати величини фінансових вкладень у підтримку та підвищення загального рівня убезпечення об’єктів, комплексів, систем від НС, з урахуванням домірності кількісних характеристик можливих втрат і реальних фінансових можливостей.
Враховуючи складові наведеного терміну НС основними компонентами, що характеризують будь яку ситуацію як надзвичайну, стають: джерела деструктивних впливів (уражальні чинники), об’єкти ураження і захисту та ресурси захисних заходів.
До уражаючих чинників можна віднести групи факторів, що характеризуються фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією визначеною відповідними параметрами та які можуть зумовити такі стани, за яких виникає або загроза, або безпосереднє ураження людей чи об’єктів.
Об’єктами ураження і захисту стають населення, тварини, рослини, об’єкти економіки, території та довкілля як такі, що вимагають здійснення захисних заходів.
Ресурсами захисних заходів є інженерно-технічні, медико-біологічні, транспортно-комунікаційні, матеріальні та фінансові ресурси для компенсації втрат і покриття видатків на ліквідацію негативних наслідків, а також сили і засоби, якими здійснюється захист населення і територій від реальних або можливих уражаючих чинників.
Кожна зміна станів компонентів ситуації відбувається під впливом взаємозумовлених зовнішніх і внутрішніх факторів.
У часі процес перебігу стану компонентів формуючих НС визначаються трьома характерними періодами (фазами) розвитку і протидії НС:
початковий період (рання фаза) характеризується появою на території зон потенційного ризику, де зростає загроза ймовірного виявлення уражаючих чинників;
період первинного впливу (фаза реалізації) характеризується появою зон ураження;
після кризовий період (завершальна або пізня фаза) характеризується післядією, вторинним виявом уражаючих чинників (у зонах післядії).
Відповідно системою протидії НС з метою зменшення збитків та підтримання достатнього рівня убезпечення (захищеності) населення і територій впродовж початкового періоду здійснюються запобіжні заходи, протягом первинного впливу рятувальні заходи з реагування (локалізації наслідків), впродовж після кризового - ліквідація наслідків та відновлювальні роботи.
Таким чином, враховуючи спеціальні функції, що визначені цілями державної політики у сфері цивільного захисту, та розглянути нами компоненти процесу протидії НС, систему у функціональному аспекті можна визначити за складовими або підсистемами першого рівня:
запобігання виникненню НС,
ліквідації наслідків НС.
Реагування на НС в окрему підсистему не виділяється, так як в умовах повсякденної діяльності здійснюються запобіжні заходи із завчасного реагування на НС, у режимі підвищеної готовності та НС з негайного реагування разом із заходами з ліквідації наслідків НС.
Все темы данного раздела:
Під редакцією Болотських Михайла Васильовича
Рецензенти:
Коротинський П.А. –заступник директораДепартаменту управліннярятувальних сил МНС України.
Лисиченко Г.В. –
Передмова
На даний час ризик виникнення надзвичайних ситуацій на території України є високим. Зростає масштабність наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, що ставить проблему запобігання виникненню на
Скорочення
АЕС – атомна електрична станція
АКВ – автомобільні колони для перевезення вантажів
АКН – автомобільні колони для перевезення населення
АКТ – автомобільні
В.1. Кроки історії – від місцевої протиповітряної оборони до цивільної оборони і далі до цивільного захисту
22 квітня 1915 року вперше в історії воїн німецькою армією було застосовано хімічну зброю у вигляді газової атаки хлором. Жертвами її стали 5 тис. французьких та бельгійських солдат. У 1917 році не
В.2. Міжнародне право з питань захисту людей
У серпні 1949 року в Женеві, за ініціативою ООН, були зібрані представники громадських захисних організацій практично з усіх країн світу, в результаті роботи яких були прийняті Женевські конвенції
В.3. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
Соціологічні опитування шкали цінностей населенням показують, що більшість громадян віддають перевагу таким цінностям як справедливість, права людини, стабільність і безпека. Всі ці цінності пов’яз
В.3.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки
Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки, в частині безпеки у НС, повинно здійснюва-тися багатопланове, в загальному комплексі заходів з регулюв
В.3.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення НС
Завчасне реагування на загрозу виникнення НС є сукупністю організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів,
В.3.3.1. Негайне реагування
Негайне реагування наводиться, як виконання взаємоузгоджених дій органів управління ЕДС НС стосовно негайного отримання інформації, своє-часного повідомлення населення, зацікавлених структур, аналі
В.3.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС
Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС це дії спрямовані на пошук, захист і рятування людей, матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час негайного періоду ліквідування НС, та на ло
В.3.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється з метою створення умов, необхідних для збереження життя і здоров’я людей у зоні НС, маршрутах евакуації та місцях відселення пост
Правова основа цивільного захисту
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, орг
Принципи та завдання ЦЗ
ЦЗ здійснюється на принципах:
гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на безпечне
функціонування;
Класифікація НС залежно від причин виникнення
Згідно з ДК 019-2001 залежно від причин, які можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру – НС, що виниклі в результ
Класифікація НС природного і техногенного характеру залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
Відповідно до "Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями" НС залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів
Загрози виникнення НС
Останні роки населення та територія України перебувають під суттєвим негативним впливом чинників, які призводять до виникнення НС і небезпечних подій, загибелі людей, погіршення умов життєдіяльност
Підтоплення
Підтоплення території пов'язано з підвищенням рівня ґрунтових вод до верхніх шарів ґрунту і супроводжується зволоженням ґрунтів, заболочуванням місцевості, затопленням низин. Підтоплення викликає з
Загрози пожеж в природних екосистемах
Небезпека пожеж в екосистемах території України є досить значною. Землі лісової фундації в Україні займають площу понад 10,7 млн. га і розподіляються територіально нерівномірно. Лісистість на Поліс
Загрози медико-біологічного характеру
Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання населення, масові отруєння (неінфекційні захворювання) людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських твари
У списку особливо небезпечних хвороб у 2005 році в Україні зареєстровано високо патогенний грип птиці.
Національний перелік шкідників, хвороб рослин та бур’янів, які мають карантинне значення в Україні, сьогодні налічує 117 видів,з яких 20 обмежено поширені на території країни.
Загрози радіаційної небезпеки
Радіаційний вплив є однім з самих небезпечних техногенних чинників, які негативно відображаються на умовах життя населення і на навколишньому
середовищі. В Україні об'єктами ядерної і раді
Загрози хімічної небезпеки
У даний час відповідно до Міжнародного Регістра в світі використовуються в промисловості, сільському господарстві і для побутових потреб більше 6 млн. токсичних речовин. 60 тис. з них виробляється
Загрози гідродинамічної небезпеки
До основних чинників гідродинамічної небезпеки відносяться гідротехнічні споруди, за допомогою яких створюється і концентрується певний об'єм води: дамби, греблі, шлюзи.
На території Украї
Чинники небезпеки на транспорті
У транспортній галузі України функціонує: 6 залізниць, 32 аеропорти, 20 державних морських торговельних портів, 10 річкових портів, 97 авіа та близько 150 судноплавних компаній різних форм вла
Трубопровідний транспорт
По території України, проходить понад 45 тис. км магістральних трубопроводів, серед яких 37,6 тис. км – магістральних газопроводів, 4,7 тис. км – магістральних нафтопроводів і 3,3 тис. км – продукт
Трубопровідний транспорт
По території України, проходить понад 45 тис. км магістральних трубопроводів, серед яких 37,6 тис. км – магістральних газопроводів, 4,7 тис. км – магістральних нафтопроводів і 3,3 тис. км – продукт
Трансграничні загрози
На території України і суміжних з нею держав розташовані об'єкти, вірогідні аварії на яких можуть створювати загрозу поразки населення і навколишнього середовища в межах прикордонних територій. До
Соціально-політичні загрози
Чинниками небезпеки соціально-політичного характеру, здатними привести до надзвичайної ситуації в Україні є:
можливості терористичних актів;
наявність великої кількості озброєння,
Органи управління ЄДС ЦЗ
Структуру ЄДС ЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ.
Очолює ЄДС ЦЗ
Сили і засоби ЄДС ЦЗ
Складовою ЄДС ЦЗ є сили ЦЗ (відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ, а також недержавні, добровільні рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідн
Загальні положення про Державну комісію з питань ТЄБ та НС
Діяльність Державної комісії з питань ТЕБ та НС визначається Кабінетом Міністрів України [25], діяльність комісій з питань ТЄБ та НС регіонального, місцевого та об'єктового рівнів здійснюється відп
З питань ТЄБ та НС
На об'єктові служби та засоби лягає головний тягар з попередження та ліквідації наслідків НС, захисту життя і здоров'я робітників та службовців, врятуванню матеріальних та культурних цінностей, зах
Оповіщення та інформування
Одним з головних заходів захисту населення від НС є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки
Загальні питання
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах (ЗС) ЦЗ. З ціє
Сховища
Сховища повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (
Протирадіаційні укриття
Протирадіаційніукриття (ПРУ) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному забрудненні місцевості і припускати безупинне перебування в ни
Евакуаційні заходи
Захист населення і територій цє система загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзви
Загальні положення з евакуації
Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місця
Евакуаційні органи, їх призначення.
Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення (працівників) за рішенням керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовря
Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
Розвідка:
своєчасне отримання достовірних даних з радіаційної, хімічної, пожежної, медичної, біологічної, ветеринарної, обстановки у небезпечних районах, на маршрутах евакуації і у безпечн
Радіаційний захист
З метою ефективної реалізації завдань ЦЗ, зменшення втрат та недопущення шкоди населенню та територій в разі виникнення НС, пов'язаних з аваріями на радіаційно небезпечних об'єктах, та в разі засту
Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на АЕС
Специфіка цього забруднення полягає у тому, що радіонукліди залишаються зв’язаними у аерозольних частинах та природно хімічно неактивними, отже, у більшості своєї нерозчинними.
На радіоакт
Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
При ядерному вибуху ізотопи розпилюються до молекулярного, атомного стану. Радіоактивне зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об’єктів навколишнього с
Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Радіаційні аварії на АЕС можуть виникати, як в результаті виходу з ладу технологічного обладнання та технічних систем, а також з недоліків проектних розробок систем безпеки. Характер та масштаби ра
Хімічний захист
Хімічний захист – це комплекс заходів ЦЗ щодо захисту населення та територій у разі хімічного забруднення в умовах мирного та воєнного часу.
Мета хімічного захисту:
Характеристика НХР, які використовуються у промисловому виробництві України.
Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і /або завдати шкоди довкіллю.
Визначення ступеню хімічної небезпеки об’єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до[51]визначено чотири ступеню хімічної небезпеки ХНО та ХНАТО.
Ступень хімічної небезпеки ХНО визначається по кількості населення, яке попадає
Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
Для визначення ступеню поразки особового складу ЦЗ та населення необхідно визначити дозу випромінювання, потужність дози та ступень радіоактивного забруднення.
Доза випромінювання – це ене
Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
Іонізуючі випромінювання виявляються по тих ефектах, які проявляються при їх взаємодії з речовиною. Розрізняються такі методи виявлення випромінювань та їх вимірювання:
сцинтиляційний, при
Прилади дозиметричного контролю
У залежності від завдань, що виконуються, прилади радіаційної розвідки поділяються на :
індикатори радіоактивності–призначені для виявлення радіоактивного зараження місцев
Спеціальне майно цивільного захисту
Спеціальне майно ЦЗ є складовою частиною матеріальної основи ЦЗ. До спеціального майна тривалого зберігання відносяться засоби РХЗ, медичне майно і засоби зв'язку.
Основним завданням трива
Засоби радіаційного і хімічного захисту
Табельні засоби РХЗ, що надходять на постачання ЦЗ поділяються на такі види:
засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри (ЗІЗ): (фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, з
Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
Основним керівним документом по організації тривалого зберігання майна ЦЗ є « Інструкція з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» [63].
Тривале зберігання спеціаль
Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
Основним керівним документом по організації тривалого зберігання майна ЦЗ є « Інструкція з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» [63].
Тривале зберігання спеціаль
Спеціальна обробка.
Спеціальна обробка містить у собі проведення дезактивації, дегазації і дезінфекції об'єктів: транспорту, техніки, одягу, взуття, засобів захисту , а при необхідності і санітарної об
Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
Для здійснення спеціальної обробки застосовуються спеціальні рецептури, призначені для дезактивації транспорту, техніки, ЗІЗ ізолюючого типу, для дегазації відкритих ділянок шкіри людини, обмундиру
Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС
Особливістю робіт із дезактивації було те, що вони велися в основному, у сільських населених пунктах, що характеризуються різнотипними будівлями і спорудами, великою кількістю господарських споруд,
Біологічні засоби ураження
Біологічні засоби ураження - це збудники ряду важких інфекційних хвороб, яки можуть бути застосовані для поразки людей, тварин і рослин.
У якості біологічних засобів можуть
Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
Для захисту від біологічних засобів використовуються:
індивідуальні і колективні засоби захисту, що надійно захищають органи подиху і шкірні покриви людини;
спеціальні і підручні
Основні заходи медичного захисту у НС
Медичний захист ЦЗ - це сукупність заходів з охорони здоров’я особового складу формувань та населення, підтримування належного рівня санітарно-епідеміологічного стану серед особового складу формува
Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
Вітчизняний і міжнародний досвід свідчить, що може скластися ситуація, за якої виникає потреба у наданні невідкладної медичної допомоги значній кількості постраждалих у короткий проміжок часу.
Заходи забезпечення РІНР
Забезпечення дій сил і засобів в районах проведення робіт організовується з метою створення для них необхідних умов успішного виконання поставлених завдань. Основними видами забезпечення є: розвідк
Заходи безпеки при виконанні РІНР
За рішенням комісії або штабу з ліквідації НС органи управління функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ планують і здійснюють заходи щодо:
забезпечення безпеки органів управління
Забезпечення життєдіяльності населення у НС
Життєзабезпечення населення у випадку НС мирного та воєнного часу – це комплекс заходів, спрямованих на задоволення потреб населення у матеріальних засобах та умовах, необхідних для підтримання їх
Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
Райони заміських зон повинні бути розташовані за межами 50 км (30 км) зон навколо АЕС, поза зонами можливого руйнування, небезпечних радіоактивних забруднень, хімічного зараження, катастрофічних за
Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
Забезпечення евакуйованих продуктами харчування у заміській зоні повинно здійснюватися через місцеву мережу продовольчих магазинів та підприємств громадського харчування сумісно з органами робочого
Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
Торгово-побутове обслуговування евакуйованих здійснюється через місцеві торговельні організації, мережі громадського харчування та побутового обслуговування, а також шляхом розширення та збільшенн
Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері ЦЗ
Ефективність виконання заходів ЦЗ в значної мірі визначається фінансовим та матеріальним забезпеченням.
Досвід ліквідації аварії на ЧАЕС підтверджує: стале фінансове та матеріальне забезпе
Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації НС.
Основними законодавчими та нормативно-правовими документами з цього питання є [10,11,23,31].
Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації НС та їх наслідків здійснюєт
Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків
Основними законодавчими та нормативно-правовими документами регулюючими питання порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків є [2,10,11,27]
Навчально-практичні заходи з навчання населення за місцем роботи та проживання
Комплексні об'єктові навчання та тренування є вищою колективною формою навчання і основним методом перевірки готовності до дій виробничого та управлінського персоналу, заключним етапом підготовки в
Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
Пошук шляхів щодо розв’язання проблем з підвищення рівня свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності а також нормативно визначена потреба із створення для громадян
Закони України
1.
№ 15/98 - ВР
від 14.01.1998р.
"Про захист населення від впливу іонізуючих випромінювань"
2.
Постанови Кабінету Міністрів України
23.
№ 140
від 04.02.1999 р.
"Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків&q
Накази МНС України
49.
№ 65
від 20.09.2004 р
"Положення про Оперативно рятувальну службу цивільного захистуМіністерства України з питань надзвичай
Новости и инфо для студентов