рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

В.3.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС

В.3.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС - раздел Философия, ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Аварійно-Рятувальні Роботи У Зоні Нс Це Дії Спрямовані На Пошук, Захист І Рят...

Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС це дії спрямовані на пошук, захист і рятування людей, матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час негайного періоду ліквідування НС, та на локалізацію зони впливу небезпечних чинників, що виникають у разі аварій, катастроф та стихійного лиха.

Невідкладні роботи у зоні НС це першочергові роботи щодо відновлення окремих споруд, усунення пошкоджень у мережах та системах комунальних і виробничих комунікацій, створення умов безпеки праці рятувальників та мінімально необхідних умов для життєзабезпечення населення, санітарного очищення та знезараження територій, здійснення протиепідемічних заходів та охорони правопорядку.

Аварійно-рятувальні роботи складаються з розвідки зони НС (інженерна, пожежна, радіологічна, хімічна, біологічна, медична, ветеринарна, повітряна, водяна, підземна розвідка), пошуку потерпілих, деблокування та транспортування їх із місць загрози життю і здоров’ю до пункту прийому потерпілих медичними працівниками. На другому етапі проводяться роботи з рятування матеріальних та культурних цінностей та локалізації зони НС.

Для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до виду і масштабів НС, характеру та обсягу можливих робіт, утворюється по мірі прибуття до зони НС наявних сил ешелоноване угрупування сил і засобів. Роботи у зоні НС проводяться за розподілом території на сектори, ділянки та об’єкти робіт. Кількість ділянок залежить від обсягу робіт та кількості сил, які виділяються для їх проведення.

До складу першого ешелону як правило включаються:

аварійно-рятувальні служби, що постійно обслуговують території та об’єкти де сталася аварія або інша небезпечна подія, що призвела до НС;

чергові сили органів і підрозділів цивільного захисту відповідного гарнізону на території якого виникла НС;

органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС;

сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної служби медицини катастроф, розташовані у зоні виникнення НС;

чергові сили з проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, пошуково-рятувальних робіт на водних об’єктах, пошуку та рятування туристів.

Основну частину аварійно-рятувальних робіт у зоні НС виконують чергові сили органів і підрозділів ЦЗ та професійні аварійно-рятувальні служби.

Професійні аварійно-рятувальні служби створюються, як державні, комунальні або служби громадських організацій для обслуговування окремих територій та підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню професійними аварійно-рятувальними службами, визначається згідно з законодавством.З метою підвищення організації проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на закріплених територіях і об’єктах професійні аварійно-рятувальні служби під час обслуговування здійснюють контроль за готовністю територій і об’єктів до ліквідації НС та виконують роботи щодо їх запобігання і мінімізації наслідків.

До складу аварійно-рятувальних служб входять органи управління, аварійно-рятувальні формування та допоміжні підрозділи.

На підприємствах, в установах, організаціях із шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварій можуть створюватися і спеціалізовані об’єктові аварійно-рятувальні служби (формування) з працівників цих підприємств, установ, організацій за погодженням з професійною аварійно-рятувальною службою, що обслуговує об’єкт.

До складу сил другого ешелону включаються сили і засоби необхідні для проведення інших невідкладних (аварійно-відновлювальних) робіт та забезпечення дій при ліквідації наслідків НС:

комунальні аварійно-відновлювальні підрозділи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. на території яких виникла НС;

спеціальні формування центральних органів виконавчої влади для виконання специфічних робіт пов’язаних з ліквідацією НС;

військові частини, у випадках передбачених законодавством;

формування спеціалізованих служб цивільного захисту.

Спеціалізовані служби цивільного захисту (оповіщення і зв’язку, протипожежна, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, медична, охорони громадського порядку, інженерна, комунальна, транспортного забезпечення, енергетики і світломаскування, сховищ та укриттів, технічна, матеріального забезпечення, технічного забезпечення, торгівлі і харчування, постачання паливно-мастильних матеріалів) створюються для забезпечення заходів захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у центральних і місцевих органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування.

При наявності бази за рішенням відповідного начальника цивільного захисту можуть бути створені й інші спеціалізовані служби: водозабезпечення, газозабезпечення, метрополітену, водного (річкового, морського) транспорту, обеззаражування територій та споруд тощо.

Для виконання своїх специфічних завдань кожна служба, створює невоєнізовані формування спеціалізованої служби цивільної оборони.

Розрахунки у потребі в формуваннях спеціалізованих служб цивільної оборони визначаються керівниками підприємств, установ, організацій за погодженням з територіальним органом управління до компетенції якого віднесені питання ЦЗ виходячи з наявності людських ресурсів, необхідних фахівців, техніки, матеріальних засобів, а також місцевих умов. При визначенні потреби у формуваннях за основу береться обсяг покладених на конкретний об’єкт завдань з цивільного захисту у відповідності зі специфікою його галузевої діяльності.

Потреба в об’єктових спеціалізованих формуваннях для підготовки і проведення евакуаційних заходів (збірні, проміжні, приймальні евакопункти, автомобільні колони) визначається місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на базі яких створені відповідні евакуаційні комісії.

Організаційно об’єктові невоєнізовані формування спеціалізованих служб складаються з команд, бригад, дружин, колон, груп, ланок, відділень, постів.

Забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється за рахунок інженерно-технічних, медико-біологічних, транспортно-комунікаційних, матеріальних, фінансових та інших ресурсів.

Результативність дій певною мірою залежить від своєчасного медичного, транспортного, інженерного, дорожнього, гідрометеорологічного, технічного та матеріального забезпечення дій сил і заходів в районах проведення робіт.

Під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт спеціальною комісією з ліквідації НС визначається розмір збитків, затверджуються відповідні акти та пропозиції щодо залучення матеріальних резервів для ліквідації НС, готуються матеріали і документи до експертної комісії з визначення рівнів та класів НС щодо виникнення, розвитку НС та ліквідації її наслідків.

Основні шляхи підвищення готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також ефективності застосування сил і засобів при ліквідації наслідків НС:

оптимізація чисельності та раціональне розміщення формувань, аварійно-рятувальних та спеціалізованих служб з урахуванням особливостей техногенно-екологічного стану та оперативності реагування на НС;

розвиток і вдосконалення технічного оснащення сил реагування на НС;

запровадження системи атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників;

завчасна й цілеспрямована підготовка органів управління, формувань і служб до можливих дій на основі прогнозу можливої обстановки та планів реагування на НС;

своєчасне реагування на виникнення надзвичайної ситуації; приведення у готовність та висування у зону НС необхідних сил і засобів; організація ефективної розвідки й розгортання системи управління;

всебічна оцінка обстановки, ухвалення обґрунтованого рішення на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

створення і нарощування необхідного угрупування сил, організоване уведення його на ділянки й об'єкти робіт, проведення погоджених дій з порятунку потерпілих і локалізації вторинних джерел ураження;

безперервне проведення рятувальних та інших невідкладних робіт до повного їхнього завершення за умови своєчасної зміни підрозділів з метою відновлення їхньої працездатності;

застосування ефективних способів і технологій проведення робіт, що забезпечують найбільш повне використання можливостей рятувальних підрозділів (за видами робіт);

безперервне управління діями підрозділів, формувань і служб, підтримкою стійкої взаємодії між ними стосовно до характеру робіт і сформованій обстановці;

організація всебічного забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, життєзабезпечення й психологічна допомога рятувальникам і постраждалому населенню.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ... ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ... ОСНОВИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: В.3.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Під редакцією Болотських Михайла Васильовича
    Рецензенти: Коротинський П.А. –заступник директораДепартаменту управліннярятувальних сил МНС України. Лисиченко Г.В. –

Передмова
На даний час ризик виникнення надзвичайних ситуацій на території України є високим. Зростає масштабність наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, що ставить проблему запобігання виникненню на

Скорочення
  АЕС – атомна електрична станція АКВ – автомобільні колони для перевезення вантажів АКН – автомобільні колони для перевезення населення АКТ – автомобільні

В.1. Кроки історії – від місцевої протиповітряної оборони до цивільної оборони і далі до цивільного захисту
22 квітня 1915 року вперше в історії воїн німецькою армією було застосовано хімічну зброю у вигляді газової атаки хлором. Жертвами її стали 5 тис. французьких та бельгійських солдат. У 1917 році не

В.2. Міжнародне право з питань захисту людей
У серпні 1949 року в Женеві, за ініціативою ООН, були зібрані представники громадських захисних організацій практично з усіх країн світу, в результаті роботи яких були прийняті Женевські конвенції

В.3. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
Соціологічні опитування шкали цінностей населенням показують, що більшість громадян віддають перевагу таким цінностям як справедливість, права людини, стабільність і безпека. Всі ці цінності пов’яз

В.3.1. Системні характеристики державного управління у сфері ЦЗ
Розвиток суспільства та рівень його безпеки відбувається під впливом соціального управління, цілеспрямованого впливу людей на власну суспільну, колективну і групову життєдіяльність, яке складається

В.3.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки
Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання техногенної та природної безпеки, в частині безпеки у НС, повинно здійснюва-тися багатопланове, в загальному комплексі заходів з регулюв

В.3.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення НС
Завчасне реагування на загрозу виникнення НС є сукупністю організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів,

В.3.3.1. Негайне реагування
Негайне реагування наводиться, як виконання взаємоузгоджених дій органів управління ЕДС НС стосовно негайного отримання інформації, своє-часного повідомлення населення, зацікавлених структур, аналі

В.3.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється з метою створення умов, необхідних для збереження життя і здоров’я людей у зоні НС, маршрутах евакуації та місцях відселення пост

Правова основа цивільного захисту
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, орг

Принципи та завдання ЦЗ
ЦЗ здійснюється на принципах: гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на безпечне функціонування;

Класифікація НС залежно від причин виникнення
Згідно з ДК 019-2001 залежно від причин, які можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються: НС техногенного характеру – НС, що виниклі в результ

Класифікація НС природного і техногенного характеру залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
Відповідно до "Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями" НС залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів

Загрози виникнення НС
Останні роки населення та територія України перебувають під суттєвим негативним впливом чинників, які призводять до виникнення НС і небезпечних подій, загибелі людей, погіршення умов життєдіяльност

Підтоплення
Підтоплення території пов'язано з підвищенням рівня ґрунтових вод до верхніх шарів ґрунту і супроводжується зволоженням ґрунтів, заболочуванням місцевості, затопленням низин. Підтоплення викликає з

Загрози пожеж в природних екосистемах
Небезпека пожеж в екосистемах території України є досить значною. Землі лісової фундації в Україні займають площу понад 10,7 млн. га і розподіляються територіально нерівномірно. Лісистість на Поліс

Загрози медико-біологічного характеру
Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання населення, масові отруєння (неінфекційні захворювання) людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських твари

У списку особливо небезпечних хвороб у 2005 році в Україні зареєстровано високо патогенний грип птиці.
Національний перелік шкідників, хвороб рослин та бур’янів, які мають карантинне значення в Україні, сьогодні налічує 117 видів,з яких 20 обмежено поширені на території країни.

Загрози радіаційної небезпеки
Радіаційний вплив є однім з самих небезпечних техногенних чинників, які негативно відображаються на умовах життя населення і на навколишньому середовищі. В Україні об'єктами ядерної і раді

Загрози хімічної небезпеки
У даний час відповідно до Міжнародного Регістра в світі використовуються в промисловості, сільському господарстві і для побутових потреб більше 6 млн. токсичних речовин. 60 тис. з них виробляється

Загрози гідродинамічної небезпеки
До основних чинників гідродинамічної небезпеки відносяться гідротехнічні споруди, за допомогою яких створюється і концентрується певний об'єм води: дамби, греблі, шлюзи. На території Украї

Чинники небезпеки на транспорті
У транспортній галузі України функціонує: 6 залізниць, 32 аеропорти, 20 державних морських торговельних портів, 10 річкових портів, 97 авіа та близько 150 судноплавних компаній різних форм вла

Трубопровідний транспорт
По території України, проходить понад 45 тис. км магістральних трубопроводів, серед яких 37,6 тис. км – магістральних газопроводів, 4,7 тис. км – магістральних нафтопроводів і 3,3 тис. км – продукт

Трубопровідний транспорт
По території України, проходить понад 45 тис. км магістральних трубопроводів, серед яких 37,6 тис. км – магістральних газопроводів, 4,7 тис. км – магістральних нафтопроводів і 3,3 тис. км – продукт

Трансграничні загрози
На території України і суміжних з нею держав розташовані об'єкти, вірогідні аварії на яких можуть створювати загрозу поразки населення і навколишнього середовища в межах прикордонних територій. До

Соціально-політичні загрози
Чинниками небезпеки соціально-політичного характеру, здатними привести до надзвичайної ситуації в Україні є: можливості терористичних актів; наявність великої кількості озброєння,

Органи управління ЄДС ЦЗ
Структуру ЄДС ЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ. Очолює ЄДС ЦЗ

Сили і засоби ЄДС ЦЗ
Складовою ЄДС ЦЗ є сили ЦЗ (відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ, а також недержавні, добровільні рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідн

Загальні положення про Державну комісію з питань ТЄБ та НС
Діяльність Державної комісії з питань ТЕБ та НС визначається Кабінетом Міністрів України [25], діяльність комісій з питань ТЄБ та НС регіонального, місцевого та об'єктового рівнів здійснюється відп

З питань ТЄБ та НС
На об'єктові служби та засоби лягає головний тягар з попередження та ліквідації наслідків НС, захисту життя і здоров'я робітників та службовців, врятуванню матеріальних та культурних цінностей, зах

Оповіщення та інформування
Одним з головних заходів захисту населення від НС є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок і правила поведінки

Загальні питання
Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах (ЗС) ЦЗ. З ціє

Сховища
Сховища повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (

Протирадіаційні укриття
Протирадіаційніукриття (ПРУ) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються від впливу іонізуючих випромінювань при радіоактивному забрудненні місцевості і припускати безупинне перебування в ни

Евакуаційні заходи
Захист населення і територій цє система загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзви

Загальні положення з евакуації
Евакуація - комплекс заходів щодо організованого вивезення (виведення) населення з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його у безпечних районах (місця

Евакуаційні органи, їх призначення.
Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення (працівників) за рішенням керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовря

Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
Розвідка: своєчасне отримання достовірних даних з радіаційної, хімічної, пожежної, медичної, біологічної, ветеринарної, обстановки у небезпечних районах, на маршрутах евакуації і у безпечн

Радіаційний захист
З метою ефективної реалізації завдань ЦЗ, зменшення втрат та недопущення шкоди населенню та територій в разі виникнення НС, пов'язаних з аваріями на радіаційно небезпечних об'єктах, та в разі засту

Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на АЕС
Специфіка цього забруднення полягає у тому, що радіонукліди залишаються зв’язаними у аерозольних частинах та природно хімічно неактивними, отже, у більшості своєї нерозчинними. На радіоакт

Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
При ядерному вибуху ізотопи розпилюються до молекулярного, атомного стану. Радіоактивне зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об’єктів навколишнього с

Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Радіаційні аварії на АЕС можуть виникати, як в результаті виходу з ладу технологічного обладнання та технічних систем, а також з недоліків проектних розробок систем безпеки. Характер та масштаби ра

Хімічний захист
  Хімічний захист – це комплекс заходів ЦЗ щодо захисту населення та територій у разі хімічного забруднення в умовах мирного та воєнного часу. Мета хімічного захисту:

Характеристика НХР, які використовуються у промисловому виробництві України.
Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і /або завдати шкоди довкіллю.

Визначення ступеню хімічної небезпеки об’єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до[51]визначено чотири ступеню хімічної небезпеки ХНО та ХНАТО. Ступень хімічної небезпеки ХНО визначається по кількості населення, яке попадає

Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
Для визначення ступеню поразки особового складу ЦЗ та населення необхідно визначити дозу випромінювання, потужність дози та ступень радіоактивного забруднення. Доза випромінювання – це ене

Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
Іонізуючі випромінювання виявляються по тих ефектах, які проявляються при їх взаємодії з речовиною. Розрізняються такі методи виявлення випромінювань та їх вимірювання: сцинтиляційний, при

Прилади дозиметричного контролю
У залежності від завдань, що виконуються, прилади радіаційної розвідки поділяються на : індикатори радіоактивності–призначені для виявлення радіоактивного зараження місцев

Спеціальне майно цивільного захисту
Спеціальне майно ЦЗ є складовою частиною матеріальної основи ЦЗ. До спеціального майна тривалого зберігання відносяться засоби РХЗ, медичне майно і засоби зв'язку. Основним завданням трива

Засоби радіаційного і хімічного захисту
Табельні засоби РХЗ, що надходять на постачання ЦЗ поділяються на такі види: засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри (ЗІЗ): (фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, з

Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
Основним керівним документом по організації тривалого зберігання майна ЦЗ є « Інструкція з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» [63]. Тривале зберігання спеціаль

Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
Основним керівним документом по організації тривалого зберігання майна ЦЗ є « Інструкція з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» [63]. Тривале зберігання спеціаль

Спеціальна обробка.
  Спеціальна обробка містить у собі проведення дезактивації, дегазації і дезінфекції об'єктів: транспорту, техніки, одягу, взуття, засобів захисту , а при необхідності і санітарної об

Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
Для здійснення спеціальної обробки застосовуються спеціальні рецептури, призначені для дезактивації транспорту, техніки, ЗІЗ ізолюючого типу, для дегазації відкритих ділянок шкіри людини, обмундиру

Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС
Особливістю робіт із дезактивації було те, що вони велися в основному, у сільських населених пунктах, що характеризуються різнотипними будівлями і спорудами, великою кількістю господарських споруд,

Біологічні засоби ураження
  Біологічні засоби ураження - це збудники ряду важких інфекційних хвороб, яки можуть бути застосовані для поразки людей, тварин і рослин. У якості біологічних засобів можуть

Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
Для захисту від біологічних засобів використовуються: індивідуальні і колективні засоби захисту, що надійно захищають органи подиху і шкірні покриви людини; спеціальні і підручні

Основні заходи медичного захисту у НС
Медичний захист ЦЗ - це сукупність заходів з охорони здоров’я особового складу формувань та населення, підтримування належного рівня санітарно-епідеміологічного стану серед особового складу формува

Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
Вітчизняний і міжнародний досвід свідчить, що може скластися ситуація, за якої виникає потреба у наданні невідкладної медичної допомоги значній кількості постраждалих у короткий проміжок часу.

Заходи забезпечення РІНР
Забезпечення дій сил і засобів в районах проведення робіт організовується з метою створення для них необхідних умов успішного виконання поставлених завдань. Основними видами забезпечення є: розвідк

Заходи безпеки при виконанні РІНР
За рішенням комісії або штабу з ліквідації НС органи управління функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ планують і здійснюють заходи щодо: забезпечення безпеки органів управління

Забезпечення життєдіяльності населення у НС
Життєзабезпечення населення у випадку НС мирного та воєнного часу – це комплекс заходів, спрямованих на задоволення потреб населення у матеріальних засобах та умовах, необхідних для підтримання їх

Вимоги до вибору районів розміщення заміських зон
Райони заміських зон повинні бути розташовані за межами 50 км (30 км) зон навколо АЕС, поза зонами можливого руйнування, небезпечних радіоактивних забруднень, хімічного зараження, катастрофічних за

Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
Забезпечення евакуйованих продуктами харчування у заміській зоні повинно здійснюватися через місцеву мережу продовольчих магазинів та підприємств громадського харчування сумісно з органами робочого

Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
Торгово-побутове обслуговування евакуйованих здійснюється че­рез місцеві торговельні організації, мережі громадського харчування та побутового обслуговування, а також шляхом розширення та збільшенн

Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері ЦЗ
Ефективність виконання заходів ЦЗ в значної мірі визначається фінансовим та матеріальним забезпеченням. Досвід ліквідації аварії на ЧАЕС підтверджує: стале фінансове та матеріальне забезпе

Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації НС.
  Основними законодавчими та нормативно-правовими документами з цього питання є [10,11,23,31]. Фінансування заходів щодо попередження, ліквідації НС та їх наслідків здійснюєт

Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків
Основними законодавчими та нормативно-правовими документами регулюючими питання порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків є [2,10,11,27]

Навчально-практичні заходи з навчання населення за місцем роботи та проживання
Комплексні об'єктові навчання та тренування є вищою колективною формою навчання і основним методом перевірки готовності до дій виробничого та управлінського персоналу, заключним етапом підготовки в

Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
Пошук шляхів щодо розв’язання проблем з підвищення рівня свідомості та загальної культури населення у питаннях безпеки життєдіяльності а також нормативно визначена потреба із створення для громадян

Закони України
1. № 15/98 - ВР від 14.01.1998р. "Про захист населення від впливу іонізуючих випромінювань" 2.

Постанови Кабінету Міністрів України
23. № 140 від 04.02.1999 р. "Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків&q

Накази МНС України
49. № 65 від 20.09.2004 р "Положення про Оперативно рятувальну службу цивільного захистуМіністерства України з питань надзвичай

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги