рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Первісне мистецтво

Первісне мистецтво - раздел Культура, Петрогліфи кам’яної могили як джерело культурного і духовного життя стародавніх людей «В Петрогліфах Наука Знаходить Найцінніші Документи Для Вивчення Первісного М...

«В петрогліфах наука знаходить найцінніші документи для вивчення первісного мистецтва і відбитих в ньому побуту, виробництва й ідеологічних уявлень стародавньої людності й взагалі людського розуму, що мають велике значення для питань розвитку мислення і виникнення розуміння внутрішнього ладу світу», - говорить Г.Кюн [13]. Слiдiв культових вiдправлень Кам’яна Могила має дуже багато. Це i обрядово-культовi мiсця iсторичних епох, i наскельнi рисунки. Саме вони, тисячі зображень, викарбувані й прокреслені на плитах гротів та печер, забезпечили зараз світову славу Кам’яній Могилі.

На жаль, у питанні хронології зображень Кам’яної Могили поки що немає певної чіткості. Перші дослідники петрогліфів О. М. Бадер і В. М. Даниленко були схильні датувати групу силуетних зображень палеолітичним часом. М. Я. Рудинський, навпаки, вік цих рисунків значно омолоджував, відносячи їх до епохи міді – бронзи. Нова думка про датування наскельних зображень висунута В.М. Гладиліним. Спираючись на західноєвропейські аналогії, він частину лінійних рисунків, зокрема так звані супряги биків, датує раннім періодом епохи бронзи, а більш ранні силуетні зображення відносить до неолітичного часу [2]. Можливо, частина силуетних реалістичних зображень Кам’яної Могили була виконана і людьми дніпро-донецької культури, які проникли в Приазовські степи. В цьому зв’язку слід нагадати, що серед прикрас Маріупольского могильника відомі реалістичні зображення бика, які деталями виконання нагадують силуетні малюнки Кам’яної Могили [11. - C. 212].

За стилем наскельні малюнки Кам’яної Могили розпадаються на дві основні групи: більш реалістичних рисунків, виконаних в техніці протирання поверхні силуету тварин, і лінійних зображень. Останні нерідко дуже схематизовані і стилізовані. В цій же техніці виконані численні геометричні фігури. В основному вони наносилися на пісковик не фарбами, як, наприклад, у Франції чи на Південному Уралі, а протиралися шматком твердого каменю. В рідкісних випадках прадавні митці покривали утворені заглибини червоними і чорними мінеральними фарбниками. Тільки нещодавно виявлено живописні малюнки, виконані жовтогарячою і чорною фарбами [11. – C. 212].

Характерною ознакою петрогліфів Кам’яної Могили є лінійно-геометричні накреслення, яких виявлено дуже багато. В більшості вони абстрактні і не мають конкретних образів, тематика деяких з них різноманітна і складна. Аналізуючи особливості петрогліфічних комплексів, дослідники встановили єдину і безперечну лінію їх розвитку від неоліту до пізньої бронзи, виявили, що вони належать одному в етнічному відношенні населенню, яке проживало в степах Приазов’я. Цей висновок переконливо підтверджується тим, що петрогліфи Кам’яної Могили одношарові, вони ніде не перекривають один одного [8.- C.11]. Щодо спорідненості наскельних кам’яномогильських малюнків, то О. Бадер, почавши їх вивчення, насилу знаходив аналогії виявленим тут рисункам. Майже всі аналогії він черпав з окремих областейБ аж до Північної Африки [1].

Загалом, Меліпольсько-Терпіннівська експедиція виявила на Кам’яній Могилі понад 50 знаходищ з петрогліфами, кожне з яких має свій номер. Перші номери дано знаходила північної частини Кам’яної Могили: №1-4 – рештки «північно-східного навісу», №5 – кишеня «північного грота-навісу», № 6-8 – плити, що відірвалися від «північного гроту», № 9 – грот «бика» ( його ще називають грот «мамонта»), № 10-24- «західна група плит». Подальші номери належать знаходищам південно-західного схилу горба – №25-35. «Східний грот» утворюють знаходила під номера 36-48. Знаходища № 49-51 лежали в багатьох місцях горба Кам’яної Могили і були досліджені в різний час. Тож розглянемо петрогліфи найвизначніших гротів, які відображають розвиток образотворчого мистецтва, а деколи й форм господарства стародавніх людей [10.- C.123]

Опис знаходищ з петрогліфами, відкритими на Кам’яній Могилі, треба починати з невеликого комплексу накреслень, виявленій на зовнішній поверхні північного краю пісковикового щита, Наскельні малюнки знаходища №1-7 (дод.1) складаються з решітки, обрамованої не зовсім правильної форми – ширшим з правого боку і незавершеним внизу. Вище накреслено довгасте ялинко подібне зображення. В сюжетах вкритої малюнками поверхні вирізняються велика «щитоподібна фігура» і кілька зображень з широким використанням мотиву «косої сітки», які не виключають можливість бачити в них зображення якихось пристосувань до рибальства і знарядь лову. Тут же бачимо й ламану, зигзагову лінію, можливо, зображення води [10. – C. 25-29]. Досі зберігся так званий «грот-кишеня»,як кажуть геологи, з великим висунутим вперед козирком, від якого відірвалися дві величезні плити №7 – першою і № 6 – другою. Якщо скласти ці плити докупи, то утворилося б печеро подібне заглиблення у 22-23 метри завдовжки. Характерною рисою цих гротів є те, що для накреслення та оздоби використовувались природні нерівності й напливи нижньої поверхні плит. Так з’явилось на плиті № 7 людиноподібне зображення – антропоморфна стела, а на плиті № 6 в такий же спосіб оброблений рельєф нагадує рибу з великою головою [ 9. – C.13-17]

Знаходище № 9грот «бика» (дод. 2) - чи не найвидатніше знаходите з петрогліфами на Кам’яній Могилі. Його південно-східна плита вкрита суцільним килимом складних лінійно-геометричних та зооморфних рисунків. На особливу увагу заслуговує значна кількість в малюнках так званих лунок, невеличких круглих заглиблень різного діаметра, характерних елементів орнаментики на камені в епоху бронзи. Грот «бика» вражає кількістю реалістичних зображень ( стаття бадера. Руд. С 44), переважно биків, виконаних у своєрідній манері заглибленого силуету з відбиттям всієї площі всередині контура, антитетичного горельєфові, яка не зустрічається ні в одному зі знаходищ Кам’яної Могили. На стелі грота вирізняються три групи зображень: група з трьох тварин, двох боків і телиці, що йдуть одне за одним; група з чотирьох биків, які обернулися рогами в різні боки ; група зображень, в якій серед накреслень, що не піддаються усвідомленню, нанесено поколінну постать людини , що стоїть з піднесеними вгору руками, з розчепіреними пальцями в позиції заклинателя-ворожбита. Наскельні малюнки подають розгорнуту картину скотарського чи хліборобсько-скотарського характеру, в якій тваринний світ представлений двома групами – диких звірів і домашньої худоби, яку взято людиною під захист. [10. – C. 41-47]

У гроті «бика» спостерігається зображення ще однієї тварини – коня. Уздовж північного карнизу гроту зображено фігури двох коней, що нібито стоять в загороді. Отже, в зображення грота «бика» відбилися дві різні періоди доби бронзи: ранішня епоха - епоха бика і пізніша – епоха коня

Знаходища № 25-28, що складаються з групи чотирьох плит, дістали назву «кінські плити». Спідня поверхня трьох більших з них суспіль вкрита малюнками. Вони об’єднані однією манерою письма, в основному в техніці протирання досить широких і неглибоких ліній з округлим дном. Стародавній художник сміливо й лаконічно відтворив фігури коней. У правому куті плити № 26 коні зображені у незвичних ракурсах з витягнутою головою. В окремих випадках художник спробував передати складний поворот тіла, хоча це йому не завжди вдавалось. Проте він двома-трьома лініями передав головне – рух. Угорі плити – зображення кобилиці. В розумінні рівня художнього відтворення натури на першому місці стоять зображення косулі й кобилиці, паралелі яким можна вказати лише у відомому зображення оленя з Вінгена в Нордфіорді в Норвегії та зображенні молодого оленя в комплексі зображень на о. Леванцо в Сицилії. Вся площа грота вкрита довгими й короткими лініями, що перехрещуються між собою під різними кутами: серед них привертає увагу фігура у вигляді руки з дуже довгими пальцями [10. – С. 59-66] «Кінські плити» являють собою найбагатше знаходище:
плита №25 (дод. 3) – понад 10 зображень коня в різних положеннях, серед яких кінь, впряжений в колісницю, кінь з вершником, зображення косулі (кінець ІІ – поч.. І тис.до н.е.);
плита №26 – ловитва коней, майстерно передані характерні для коней рухи;
плита №27 – площу для малюнків виділено овалом. У центрі – кінь і колесоподібні фігури, лінеарні накреслення, скомбіновані в гратчасті, хрестовидні;
плита №28 – мальована площа має форму трикутника [9. – C. 24].

Знаходища № 34 а ( дод. 4) і 34 б – група з двох плит із зображення «слідів» людських стоп. Їх вкривають лінійно-геометричні малюнки у вигляді драбино подібних фігур і рослинних елементів. Серед них зображено людські стопи різної форми і найрізноманітніших розмірів, яких понад 50. Необхідно підкреслити, що пар ніг не було відбито ніде. як це ми бачимо в петрогліфах інших територій. На велику увагу заслуговують «сліди» стоп з відбитками якогось плетива, очевидно взуття. Вирізняється своїми розмірами й оформленнями величезний «слід» стопи, можливо, в сандалії – 35 см завдовжки, шириною 15 см в пальцях і 8 см коло п’ятки. Він обведений різко прокресленою лінією. Необхідно підкреслити, що плити стоп Кам’яної Могили не знаходять відповідних паралелей ні в Північній Скандинавії, ні в пам’ятках приатлантичного Заходу Європи. Якусь співзвучність з кам’яномогильськими зображеннями стоп можна вбачати лише в Південній Швеції, в знаходищі Г’юлаторп [10. – C.71-72]

Знаходища № 36-48 становлять групу плит «східного гроту». Провідними є витягнуті лінії і навіть хвилясті, іноді значної довжини, зустрічається велика кількість лунок. Ця група становить становить єдину цілісність не тільки згаданою манерою «широкого малюнку» , а й загальним характером спостережених накреслень. На плиті № 37 ( дод. 5) схематично накреслена пара биків (тобто їх роги, ярмо і дишло), які тягнуть якийсь предмет; виконаний у вигляді прямокутника, розкритого вниз, перекресленого трьома паралельними лініями, - прообраз якогось хліборобського знаряддя чи знаряддя транспорту [10. – C. 75-79]

1.2 Відображення ідеологічних уявлень у «протошумерських»

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Петрогліфи кам’яної могили як джерело культурного і духовного життя стародавніх людей

Реферат на тему: Національний університет Києво Могилянська академія.. Кафедра історії..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Первісне мистецтво

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Письменах
Сенсаційна доповідь, нещодавно зроблена московським ученим Анатолієм Кифішиним в Інституті археології Російської академії наук, викликала, з одного боку, інтерес, а з другого — жорстку критику фахі

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги