Постінституціоналізм, неоінституціоналізм та їх особливості
Постінституціоналізм, неоінституціоналізм та їх особливості - раздел Образование, Класична школа політичної економії Другим Етапом Розвитку Інституціоналізму Став Постінституціоналізм. На Цьому ...
Другим етапом розвитку інституціоналізму став постінституціоналізм. На цьому етапі дуже велике значення надавалось статистичному аналізу соціально-економічних процесів, їх моделюванню та проектуванню. Представниками цього напрямку були Дж. Р. Коммонс, який розвивав так званий соціально-правовий інституціоналізм, та У.Мітчелл, який надавав перевагу кон'юнктурно-статистичному аналізу.
Так У. Мітчелл (1874-1948 рр.), використовуючи математичні методи, намагався сконструювати модель безкризового розвитку економіки, досліджував причини ділових циклів. Він приходить до висновку про необхідність державного регулювання економіки для того, щоб запобігти економічним кризам. Під державним регулюванням У. Мітчелл розумів адміністративне регулювання, пов'язане з розробкою системи державних законів, спрямованих на заборону деяких видів бізнесу, формування монополій, втручання в біржову діяльність. У. Мітчелл одним з перших економістів почав розраховувати біржові індекси і слідкувати за динамікою курсу акцій.
Неоінституціоналізм став третім етапом у розвитку інституціоналізму. Він почав формуватися в кінці 60-х років XX ст. Його представниками є Дж. Гелбрейт, Р. Коуз, Г. Беккер, Дж. Бьюкенен (США).
Дж. Гелбрейт розробив теорію зрівноважуючих сил в ціноутворенні. Він показав, що механізм вільного ринкового ціноутворення в сучасних умовах вже не діє. Ціни зрівноважуються в результаті дії двох протилежних тенденцій:
- з одного боку – монополії та олігополії, які домінують в економіці країни, намагаються завищувати ціни;
- з іншого боку – антимонопольна політика держави, спрямована на зменшення цін. В цьому ж напрямі діють профспілки і спілки споживачів, які слідкують за динамікою цін.
Особлива роль у сучасних умовах належить профспілкам, які контролюють ринок праці, а також мають монопольне положення на цьому ринку.
Дж. Гелбрейт висунув також теорію "конвергенції" двох систем і показав, що на певному етапі історичного розвитку капіталізм і соціалізм об'єднуються в єдину соціально-економічну систему. При цьому Дж. Гелбрейт вбачав елементи соціалізму у вже існуючій капіталістичній системі: соціальний захист населення, існування безкоштовного медичного обслуговування, безкоштовної освіти. Змінюється і психологія людей: вони стають більш духовними і уважними до проблем інших людей, зростає їх соціальна активність.
Одним з відомих сучасних представників неоінституціоналізму є Гаррі Беккер (США). Його відома робота – "Злочин та покарання: економічний підхід".
Г. Беккер намагається пояснити соціальні явища – розлучення, злочинність, прийняття урядових рішень – з позицій аналізу співвідношення вигод та витрат. У кожній своїй дії людина зіставляє вигоди, які вона отримує, з втратами або затратами, які вона несе.
Так, процес злочинності Г. Беккер пояснює як співвідношення доходів, які сподівається отримати злочинець від своїх злочинних дій, і втрат, які він може понести, якщо буде спійманим. Якщо ступінь вірогідності бути спійманим набагато менший, ніж бути неспійманим, злочинець піде на злочин. При цьому він також враховує альтернативну можливість отримати такий самий доход, але іншим шляхом.
Пояснення Г.Беккером розлучень також будується на аналізі співвідношення вигод, які людина має в шлюбі, з втратами, які вона при цьому несе.
Теорії Г. Беккера дуже популярні в наукових та суспільних колах США. Особливе значення має аналіз Беккером необхідності збільшення вкладень у "людський капітал" і, насамперед, у сферу освіти.
У книзі "Теорія розподілу часу" Г. Беккер доводить свою тезу про подорожчання фактора часу. Із збільшенням рівня доходів людина починає інакше оцінювати свій час. Якщо час, втрачений на роботу, приноситиме більший дохід, ніж домашнє господарство, то люди, і перш за все жінки, кинуть домашнє господарство і підуть працювати. Отже, кожна одиниця часу оцінюється з позицій того, що людина втрачає і що вона при цьому отримує. Якщо отримані вигоди менше втрачених, то час використовується не раціонально.
Ще один з представників неоінституціоналізму Дж. Бьюкенен (США) відомий своєю теорією суспільного вибору. В своїй праці "Свобода, ринок і держава" (1986 р.) Дж. Бьюкенен використовує економічний аналіз при дослідженні такого політичного явища, як вибори органів державної влади.
Дж. Бьюкенен підкреслює, що і ринкова економіка, і державне регулювання економіки мають ряд недоліків. Головне – навчити державних чиновників приймати вірні політичні рішення. Але досягги цього досить важко, оскільки кожен політичний кандидат йде на вибори зі своїми власними інтересами і виборці не вірять в їх щирість та правдивість. В результаті створюється певний ринок політичних ідей, на якому кандидати формують пропозицію ідей, а виборці формують попит на ці ідеї.
На політичному ринку йде обмін обіцянок політиків на голоси виборців. Вибори будуть ефективними, якщо більшість вибраних політиків будуть відображати інтереси більшості виборців. Отже, в основі теорії суспільного вибору лежить застосування економічних методів до вивчення політичних процесів. Політичні рішення – це вибір альтернативних варіантів. І якщо на ринку люди обмінюють яблука на огірки, то в політиці сплачують податки в обмін на суспільні блага. Але це не досить раціональний обмін, оскільки податки платять одні, а блага отримують інші. Тому держава повинна виконувати лише захисні функції і не брати на себе функції участі у виробничій діяльності. Суспільні блага треба перетворити в товари та послуги, які продаються на ринку.
Бьюкенен отримав в 1986 р. Нобелівську премію за свої роботи.
Ще одним напрямком сучасного інституціоналізму є економічна теорія прав власності, представлена роботами Рональда Коуза та Артура Пігу. Ця теорія звертає увагу на необхідність забезпечення прав власності, не порушуючи при цьому інтересів інших людей. Якщо худоба завдає шкоди сусіду, який вирощує пшеницю, необхідно компенсувати йому збитки, оскільки порушені його права власності. Кожна економічна діяльність супроводжується не лише прямими, але й зовнішніми ефектами, які можуть виступати або як вигоди, або як втрати. Ринок не має механізмів нейтралізації негативних зовнішніх ефектів (забруднення навколишнього середовища, викиди в атмосферу забруднюючих речовин, паління тощо).
Артур Пігу, який займався цією проблемою раніше Коуза, вважав, що для подолання негативних зовнішніх ефектів необхідне державне втручання і встановлення спеціальних податків.
Коуз виступив проти державного втручання, оскільки державне регулювання потребує додаткових затрат. Він вважав, що необхідно складати взаємовигідні договори обох сторін, в яких відображатимуться додаткові витрати та додаткові вигоди від подолання зовнішніх ефектів.
Була сформульована так звана "теорема Коуза", згідно з якою проблема зовнішніх ефектів може бути вирішена шляхом узгодження між зацікавленими сторонами на базі зіставлення вигоди та витрат. Умовами досягнення такого узгодження виступають:
1) чітке визначення прав власності;
2) досить невелика вартість погодження, в якому бере участь невелика група учасників.
Головне – установити та розмежувати права власності, тобто права володіння та використання, управління та відчуження, права захисту, спадкування та відповідальності, отримання доходів та компенсації.
Не податки, не державний арбітраж, а ринкові відносини та права власності захистять від побічних зовнішніх ефектів.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Історія економічної думки - це лабораторія, в якій розглядаються досягнення економістів-теоретиків з точки зору методології: чому виникли певні економічні погляди в той чи інший час
Економічна думка в докапіталістичну епоху
Економічна теорія як наука з'явилася лише в XVIII - XIX ст., разом з розвитком промисловості, товарного виробництва і ускладненням економічних структур (банків, бірж, фінансово-кредитних посередник
Меркантилізм та його економічна політика
Першою економічною школою вважається школа меркантилізму. "Mercante" – в перекладі з італійської означає "купець". Ідеї цієї школи відображали погляди класу торговців, купців, я
Загальна характеристика класичної політичної економії
Дійсно науково-економічна школа виникає дещо пізніше теорії меркантилістів. Її батьківщиною стала Англія – країна, де почалася перша в світі технічна революція, країна, яка дала світу систему фабри
Економічне вчення А. Сміта
Адам Сміт (1723-1790 рр.) – один з найвідоміших і найшановніших економістів світу, і хоча його ідеї були розроблені більш ніж 200 років тому, вони й зараз ще не втратили своєї актуальності.
Практичний аналіз в теорії А.Сміта
1. В своїх практичних рекомендаціях А. Сміт виходив з того, що головний мотив економічної діяльності людини - це її своєкорисний інтерес, егоїзм суб'єкта, який веде своє господарство, щоб задовольн
Економічне вчення Д. Рікардо
Давид Рікардо(1772-1823 рр.) виступає як завершувач англійської класичної політичної економії. Головна робота Д. Рікардо "Початки політичної економії та податкового обкладання".
Теоретичні погляди Ж.Б.Сея
1. Сей виходить з того, що на всіх етапах розвитку суспільства діють однакові економічні закони. Цей погляд на економічні закони з позицій антиісторизму складає базу інших ідей Сея.
2. Сей
Нова історична школа в Німеччині в кінці XIX ст.
В кінці XIX ст. в Німеччині виникає так звана "нова історична школа", її представниками були Т. Шмоллер (1838 – 1917 рр.) та Л. Брентано (1844 – 1931 рр.).
Представники цієї школ
СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ
4.1 Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі та його загальна характеристика.
4.2 Критично-утопічний соціалізм у Франції. Концепції А. Сен-Сімона
СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ
4.1 Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі та його загальна характеристика.
4.2 Критично-утопічний соціалізм у Франції. Концепції А. Сен-Сімона
Особливості англійського утопічного соціалізму
На відміну від французьких однодумців, погляди англійських соціалістів-утопістів мають такі суттєві особливості:
1. Вони повністю заперечували можливість існування в майбутньому суспільств
Виникнення та основні риси маржиналізму
Школа маржиналізму виникла в кінці XIX ст. і спочатку була представлена в Англії роботами С. Джевонса (1835-1882 рр.), в Німеччині – Г. Госсена (1810-1858 рр.) і австрійськими економістами К.
Кембріджська школа. Теорії А. Маршалла
В кінці XIX ст. у західноєвропейській економічній думці починається формування неокласичної традиції.
Неокласична школа– це напрям економічної думки, який намагається поєднати в своєму еко
Основні ідеї А. Маршалла
1. А. Маршалл вперше започаткував в економічний аналіз фактор часу, розрізняючи короткостроковий та довгостроковий періоди в діяльності фірми, коли всі її ресурси змінні.
2. А Маршалл пров
Американська школа маржиналізму. Д. Кларк та його теорії
Джон Бейтс Кларк (1847 - 1938 рр.) є засновником "американської школи" маржиналізму. Головними роботами Дж. Кларка є роботи: "Розподіл багатства" (1899 р.) та "Сутність еко
Сторичні умови зародження марксизму
Закінчення промислового перевороту в більшості країн Західної Європи привело до формування промисловості як провідної галузі економіки, а також до виникнення цілої армії робітників.
Повна
КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ В РІЗНИХ КРАЇНАХ
7.1 Історичні умови виникнення кейнсіанства та його загальна характеристика.
7.2 Теоретична система Дж. М. Кейнса. Макроекономічний аналіз.
7.3 Економічна програма
Теоретична система Дж. М. Кейнса. Макроекономічний аналіз
У своєму теоретичному аналізі Кейнс виступив досить різким опонентом класичної економічної школи і, насамперед, теорії дії "невидимої руки" економічних законів А. Сміта. Він показав, що р
Економічна програма Дж. М. Кейнса
Державне регулювання економіки. У своїй економічній програмі дій уряду Дж. М. Кейнс пропонував :
У своїх діях уряд повинен здійснити ряд заходів, спрямованих на підтри
Економічні проблеми в працях декабристів
На початку XIX ст. економічна думка в Росії була представлена ідеями декабристів. У русі декабристів існували дві течії або два погляди на шляхи розв'язання економічних проблем Росії:
1. П
Економічні погляди О. Герцена, М. Огарьова, М. Чернишевського
Ідеї декабристів набули подальшого розвитку в роботах великих російських демократів О. Герцена, М. Огарьова та М. Чернишевського.
Вони проводили різку критику кріпацтва в Росії і виступали
ХРЕСТОМАТІЯ
И сделался большой ропот в народе и у жен его на братьев своих Иудеев. Были и такие, которые говорили: поля свои и виноградники свои, и домы свои мы закладываем, чтобы достать хлеба от голода. Были
Евангелие. От Матфея. Гл. 21, стих 12.
И посылают к Нему учеников своих с иродианами, говоря: Учитель!... Итак скажи нам: как Тебе кажется: позволительно ли давать подать кесарю, или нет? Но Иисус, видя лукавство их, ска
Евангелие. От Марка. Гл. 12, стих 41, 42.
...Некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться; призвав же десять рабов своих, дал им десять мин и сказал им: употребляй
Деяния Святых Апостолов. Гл. 4, стих 32, 34, 35.
Но когда растянули его ремнями, Павел сказал стоявшему сотнику: разве вам позволено бичевать Римского гражданина, да и без суда? Услышав это, сотник подошел и донес тысяченачальнику
Послание к Римлянам. Гл. 13, стих 5, 6, 7.
Послушайте вы, богатые: плачьте и рыдайте о бедствиях ваших, находящих (на вас). Богатство ваше сгнило, и одежды ваши изъедены молью. Золото ваше и серебро изоржавело, и ржавчина их
Законы Хаммурапи.
Законы вавилонского царя Хаммурапи – важный источник социальной истории Вавилона первой половины II тысячелетия до н. э. Законы были высечены на черном базальтовом столбе (обнаруженном в 1902 - 190
Старовавилонские хозяйственные и юридические документы.
(СВД, 31) Дом Иддин-Эа у Иддин-Эа, владельца дома, Илиуннени за наемную плату на один год нанял. В качестве наемной платы за один год 1 сикль 15 ше серебра Илиуннени Иддин-Эа серебро отвесит. Из не
Древний Китай.
Мэи-Цэы (Учитель Мэн)
Древнекитайский философ (приблизительно 372-289 гг. до н.э.). Книга, названная его именем, содержит мысли его самого и его учеников,
ДРЕВНЯЯ ИНДИЯ
"Артхашастра, или наука политики"
Древнеиндийский трактат политико-экономического характера, сложившийся между первыми вехами до нашей эры и первыми веками нашей
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Аникин А.В. Путь исканий: Социально-экономические идеи в России до марксизма – М: Политиздат, 1990. – 220 с.
2. Аникин А.В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономи
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов