рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами

Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами - раздел Образование, МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА Принцип Вирішення Міжнародних Спорів Мирними Засобами Зафіксовано В Статуті 0...

Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами зафіксовано в Статуті 00Н і Декларації про принципи міжнарод¬ного права. Згідно з п. З ст. 2 Статуту 00Н «усі Члени Організа¬ції Об'єднаних Націй вирішують свої міжнародні спори мирними засобами так, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир та без¬пеку і справедливість». Цей принцип означає обов'язок держав розв'язувати усі спори, які виникають між ними, виключно мир¬ними засобами.

У міжнародно-правових актах постійно розвиваються засоби мирного розв'язування міжнародних спорів, і, більше того, встановлюється юридичне зобов'язання держав використати такі за¬соби. Наприклад, відповідно до ст. 33 Статуту ООН сторони, які беруть участь в будь-якому спорі, «повинні насамперед старатися вирішити спір шляхом переговорів, обслідування, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіо¬нальних організацій або угод чи іншими мирними засобами за своїм вибором».

Аналіз міжнародних договорів і угод останніх років показує, що з'явилось чимало нових положень, які є подальшим розвит¬ком відповідних норм Статуту ООН. З-поміж них можна назвати обов'язок держав «докласти зусилля до того, щоб у короткий час дійти до справедливого розв'язання, що спирається на міжнарод¬не право», обов'язок «продовжувати шукати взаємо погоджені шля¬хи мирного врегулювання спору», а у тих випадках, коли спір не вдається розв'язати, «утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити становище».

Важливо підкреслити і те, що в останні роки нормативний зміст принципу став предметом ретельного аналізу на нарадах експертів НБСЄ. Наприклад, підсумковий документ Наради в Вал-леті (Мальта, 1991 р.) передбачав утворення в Європі спеціаль¬ного органу — «механізму НБСЄ з урегулювання спорів», що діє як орган примирення.

Таким чином, за останні роки спостерігається, з одного боку, зростання питомої ваги мирних засобів вирішення міжнародних спорів, а з іншого — прагнення держав збагатити нормативний зміст принципу згідно з новими реаліями міжнародно-правових відносин.

2.3. Принцип невтручання у справи, які входять до внутрішньої компетенції держави -

Сучасне розуміння цього принципу в найбільш загальному ви¬гляді подається в п. 7 ст. 2 Статуту 00Н, де сказано, що Органі¬зація Об'єднаних Націй не має «права на втручання в справи, що по суті належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави». Вказана заборона, звичайно, розповсюджується і на дії будь-яких учасників міжнародного спілкування.

Офіційне тлумачення цього принципу конкретизовано в таких авторитетних міжнародних документах, як Декларація про прин¬ципи міжнародного права 1970 року, Заключному акті НБСЄ, Де¬кларації ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності і суверенітету від 21 грудня 1965 року та ін. Згідно з Декларацією 1970 року, принцип невтру¬чання означає заборону прямого або непрямого втручання з будь-яких причин у внутрішні або зовнішні справи будь-якої держави. Відповідно з цією Декларацією данин принцип містить такі елементи:

а) заборона збройної інтервенції й інших форм втручання або загрози втручання, спрямованих проти правосуб'єктності держави або проти її політичних, економічних і культурних основ;

б) заборона використання економічних, політичних та інших заходів з метою домогтися підкорення собі іншої держави в здійс¬ненні її суверенних прав і одержання від неї будь-яких переваг;

в) заборона організації, заохочення, допомоги або допускання збройної, підривної або терористичної діяльності, спрямованої на зміну ладу іншої держави насильницьким шляхом;

г) заборона втручання у внутрішню боротьбу в другій державі;

д) заборона застосування сили для позбавлення народів вільно обирати форми їх національного існування;

е) право держави вибирати свою політичну, економічну, со¬ціальну і культурну систему без втручання інших держав.

Загальновідомо, що міжнародне публічне право «у принципі» Не регулює питання внутрішнього становища держав, а тому втручанням повинні вважатися будь-які заходи держав або між¬народних організацій, за допомогою яких останні зроблять спро¬бу перешкодити суб'єкту міжнародного права займатися справа¬ми, які входять до його внутрішньої компетенції. Але з цього загального правила є виняток щодо застосування примусових заходів на підставі розділу VII (п. 7 ст. 2 Статуту ООН). На¬приклад, якщо Рада Безпеки ООН констатує, що події, які від¬буваються в межах території будь-якої держави, загрожують міжнародному миру і безпеці, такі події перестають бути внут¬рішньою справою даної держави, і, отже, дії Об'єднаних Націй стосовно цих подій не будуть кваліфіковані як втручання у внут¬рішні справи держави. З цього випливає й інший висновок: кон¬цепція невтручання не означає, що держави можуть довільно від¬нести до своєї внутрішньої компетенції будь-які питання. На¬справді критерієм, який дозволяє правильно підходити до з'ясу¬вання цього питання, є міжнародні зобов'язання держав, у тому числі й їх обов'язки за Статутом ООН.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА

МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА Поняття міжнародного публічного права Майже ідентичне визначення... ОБ ЄКТИ ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО... ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА Поняття основних...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття міжнародного публічного права
У світовій юридичній літературі існує велика кількість різно¬манітних визначень міжнародного публічного пряна. Наприклад, американська доктрина міжнародного права в найзагальнішій формі визначає це

Загальний характер сучасного міжнародного публічного права
Із закінченням другої світової війни, утворенням Організації Об'єднаних Націй розпочався новий етап у розвитку міжнародного публічного права. Ця точка зору тепер домінує у світовій літера¬турі з мі

Співвідношення міжнародного публічного права
і внутрішньодержавного права Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержав¬ного права становить не тільки теоретичний, але Гі практичний ін¬терес. Наведемо звичайний приклад з кн

Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
Поділ права на «публічне» і «приватне» відомо із стародав¬ніх часів. Римський юрист Ульпіан так визначив ці поняття: «Пуб¬лічне право, яке (відноситься) до становища Римської держави, приватне, яке

Система міжнародного публічного права
Система сучасного міжнародного публічного права — це склад¬ний конгломерат різних елементів, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права. Звичайно, ядро сучасного міжна¬родного права с

Міжнародне публічне право і інші соціальні норми
Співвідношення норм права та інших соціальних норм — пи¬тання, яке часто виникає в теорії і в практиці. Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв'язків між народами в різн

Процес утворення та класифікація норм міжнародного публічного права
Міжнародно-правове регулювання здійснюється особливим, юридичним засобом — шляхом утворення юридичне обов'язкових правил поведінки, встановлення прав та обов'язків для суб'єктів права. Правило пове

Джерела міжнародного публічного права
Проблема джерел міжнародного публічного права активно ди¬скутується вченими юристами-міжнародниками, оскільки , його теоретичне розв'язання безпосередньо пов'язане із практичним втіленням у життя з

Кодифікація та подальший розпиток міжнародного публічною права
У системі міжнародного публічного права існує велика кіль¬кість не досить чітких і не завжди між собою узгоджених норм. До того ж нормативні юридичні акти видавалися в різні часи та в зв'язку з різ

Поняття основних принципів
Як і будь-яка інша юридична дисципліна, міжнародне публіч¬не право містить певні загальні принципи, ідо сформувалися як результат абстрагування основних елементів правових норм, які входять до скла

Юридичне тлумачення основних принципів міжнародного публічного права
У загальній теорії права під юридичним тлумаченням розумі¬ють розкриття змісту закону юридичних норм1. Отже, тлумачення юридичних норм (принципів) — це діяльність по уясненню або роз'ясненню змісту

Принцип заборони застосування чи загрози силою
Уперше цей принцип проголошений у Статуті ООН. Згідно з п. 4 ст. 2 Статуту «всі Члени Організації О'бєднаних Націй утри¬муються в міжнародних відносинах від загрози силою або її за¬стосування як пр

Принцип співробітництва держав
Стосовно цього принципу Статут 00Н передбачає (п. З ст. 1) серед інших загальних ідей Організації здійснення міжнародного співробітництва в розв'язанні проблем економічного, соціального, культурног

Принцип рівноправності і самовизначення народів
Цей принцип є міжнародно-правовим відображенням народно¬го і національного суверенітету. Згідно з ним кожний народ і нація мають право власною волею визначати свою долю, розв'я¬зувати питання свого

Принцип суверенної рівності держав
Суверенна рівність — поняття юридичне. Фактично вплив дер¬жав на міжнародне життя та міжнародне право неоднаковий. Він залежить від могутності держави, кількості і складу населення, рівня економічн

Основні права та обов’язки держав
Держава як суб'єкт міжнародного публічного права є носієм певної сукупності міжнародних прав і зобов'язані.. З-поміж них виділяються деякі права й обов'язки, які мають основоположне значення для її

Статус індивіда в міжнародному публічному праві
Однією з дискусійних проблем міжнародного права є питання про міжнародну правосуб’єктність індивіда. В доктрині існують різні думки з цього приводу. В принципі вони залежать від по¬глядів того чи і

Міжнародно-правове визнання держав і урядів
У міжнародно-правових відносинах найбільш важливим аспектом. інституту визнання в цілому є визнання держав, урядів і органів національного опору та визволення. Звичайно, при утворенні нової держави

Правонаступництво держав
Внаслідок таких політичних подій, як повне розчленування іс¬нуючої держави, відокремлення частини держави, деколонізація якоїсь частини держави, злиття існуючих держав, цесія або анексія в міжнарод