Надземна ярусність

Розподіл рослин по надземних ярусах визначає неоднакова освітленість, яка призводить|призводить| до відмінностей в температурному режимі й режимі вологості|вогкості|.

У одних і тих же ярусах знаходяться|перебувають| рослини однакової висоти, схожі або відмінні за своїми екологічними особливостями (наприклад, хвойні та листяні породи), але|та| що мають приблизно однакову потребу в освітленні.

Рослини різних ярусів впливають один на одного. Рослини верхніх надземних ярусів світлолюбніші|світлолюбиві|, ніж рослини нижніх ярусів, і краще пристосовані до коливань температури й вологості|вогкості|. Під своїми кронами вони створюють умови слабкої|слабої| освітленості та стабільної температури і вологості|вогкості|. Тому нижні яруси утворені рослинами, у|біля| яких потреба в світлі менша.

У свою чергу|своєю чергою| рослини нижніх ярусів впливають на рослини верхніх ярусів. Так, наприклад, ярус мохів в ялиновому або ялицевому лісі накопичує|скупчує| значну кількість вологи; трав'яний покрив|покривало| лісу бере участь в процесі грунтоутворення, формуючи опад|, тощо.

До того або іншого ярусу слід відносити рослини, що досягли звичайного|звичних| для даного виду|виду| розмірів. Молоді ж рослини, що тимчасово входять до складу нижчих ярусів не повинні в них включатися. Не слід виділяти в особливий ярус ті екземпляри|примірники| того або іншого виду|виду|, які тимчасово настільки пригноблені, що не здатні|здібні| розмножуватися насінним або вегетативним шляхом|колією|.

Так, якщо в результаті|унаслідок| вибіркової рубки|вирубування| в змішаному липово-ялиновому лісі, де липа утворювала другий ярус під покривом|покривалом| ялин, липа набула чагарникової форми і перестала розмножуватися як насінним, так і вегетативним шляхом|колією|, її не можна виділяти в особливий ярус. В цьому випадку причиною того, що липа набула форми чагарника, є|з'являється| постійна рубка|вирубування| вищих стовбурів|стволів| цього дерева. Якщо рубку|вирубування| припинити, то липа приймає властиву їй деревну форму. Якщо ж липа в лісі під впливом затінювання набуває чагарникової форми і втрачає|розгублює| можливість до насінного розмноження, хоча зазвичай|звично| при цьому розмножується вегетативно, її слід виділити в особливий ярус.

У тих випадках, коли пригноблений стан|достаток| рослини, які мешкають в одному з нижніх ярусів, триває довго, їх потрібно зараховувати до цього ярусу і за відсутності здатності до вегетативного розмноження.

Молоді рослини поступово зростають|виростають|. Тому їх, так само як рослини, низькорослість|низькорослий| яких підтримується яким-небудь стороннім по відношенню до фітоценозу чинником|фактором|, відносять до пологу.

Пологом (Сукачов, 1930) називають тимчасовий ярус, утворений молодими рослинами або рослинами, пригнобленими сторонніми по відношенню до фітоценозу чинниками|факторами| (наприклад, рубкою|вирубуванням|).

Таким чином, кожен вид входить до складу тільки|лише| одного ярусу, а в інших ярусах екземпляри|примірники| цього виду|виду| присутні тимчасово і тимчасово утворюють по­лог|, розташований між ярусами фітоценозу.

Не всі яруси однакові. Одні з них, утворені тільки|лише| деревами або тільки|лише| чагарниками і чагарничками, постійні й зберігають систему стовбурів|стволів| та гілок, а у ряді випадків і листя, цілорічно. Інші ж непостійні. Вони утворені трав'янистими рослинами, надземні частини|частки| яких повністю або частково відмирають в несприятливий період року.

Говорити про оформлений ярус можна тільки|лише| у тому випадку, коли рослини в даному ярусі стоять достатньо|досить| густо, внаслідок чого затінювання примушує|заставляє| їх витягуватися до одного загального|спільного| рівня. Взаємний вплив рослин, створюючих ярус, виражається|виказує| ступенем|мірою| проектного покриття цього ярусу. Про невиражену|виказувати| ярусність, тобто про різновисокість| рослин говорять коли такої зімкнутості немає (Раменський, 1938).

При виділенні ярусів виділяють два (або три) яруси дерев, один або два яруси чагарників, три яруси трав, один ярус надгрунтового покриву|покривала|.

В. В. Алехін (1950) пропонував деревним ярусам привласнити буквений індекс Аі називати A₁ – верхній деревний ярус, А₂ – середній деревний ярус і т. д., ярус чагарників він позначив індексом В, ярус трав – С|із|, ярус надгрунтового покриву|покривала| – D.

Г. Дюрье виділяє крупні яруси: дерев, чагарників, трав, надгрунтового покриву|покривала|, а в межах цих ярусів – підяруси|.

В. Н. Сукачов намічає яруси: перший, другий, якщо потрібно – третій деревинний, чагарників, трав, надгрунтового покриву|покривала|. При цьому останні три яруси (чагарників, трав і надгрунтового покриву|покривала|) можна підрозділяти на підяруси|.

Епіфіти і ліани дуже часто розвивають своє листя в певних ярусах лісу. Так, крупні ліани зазвичай|звично| мають довгі безлисті стебла|стеблини|, і їх крона розвивається в кронах дерев то­го| або іншого ярусу. Інші види епіфітів| та ліан розвивають листя на різній висоті.

Рослини, що розвивають своє листя в різних ярусах, називають між'ярусними (або позаярусними|) рослинами.

Зазвичай|звично| серед ярусів угруповання|спілки| виділяють головний, який зумовлює| умови існування у фітоценозі. У надземній частині|частці| фітоценозу головним ярусом зазвичай|звично| буває один з верхніх: або верхній деревинний в лісах, або найбільш зімкнутий трав'яний на лугах і в степах й так далі. Проте|однак| в деяких випадках головним ярусом (у який входить едифікатор фітоценозу) виявляється|опиняється| нижній|, наприклад ярус сфагнових мохів на торф'яному болоті або в заболочених місцях|місце-милях|.

Деякі яруси можуть в малозміненому вигляді|виді| входити до складу декількох фітоценозів. Так, ярус з|із| пануванням брусниці може зустрічатися в лісі з|із| європейської ялини, в лісі з|із| сибірської ялини і навіть в лісі зі|із| звичайної сосни. Ці яруси називаються такими, пов'язаними|єднальний|. Уявлення про їх самостійність невірно. По-перше, при їх детальному вивченні не виявляється повної|цілковитої| схожості між ярусами, що пов'язані|єднальний|, в різних фітоценозах. По-друге, їх самостійність пояснюється тим, що під пологом різних деревних порід можуть створитися схожі умови.

В лісах україни частіше трапляються чотири-, п’яти-, рідше багатоярусні фітоценози: в сосново-дубових лісах у першому ярусі (заввишки 22-26 м ) росте сосна, у другому (заввишки 16 – 20 м) – дуб черешчатий, у третьому (заввишки 2-4 м) – ліщина звичайна, в четвертому (заввишки до 2 м) – види лісового різнотрав’я, в п’ятому (заввишки 0,05 – 0,2 м) – трапляються синузії лісових мохів.

Кожен ярус, що входить до складу фітоценозу, робить вплив на інші яруси і у свою чергу|своєю чергою| підпадає під їх вплив. Тому фітоценоз необхідно розглядати|розглядувати| як щось ціле, а яруси фітоценозу – як його структурні частини|частки|, які в деяких випадках можуть бути відносно самостійними.