Водний фітоценоз

Розглянемо питання про ярусний розподіл водних рослин: одні з них вільно плавають на поверхні води (нейстон) або в її товщі (планктон), інші прикріпляються до поверхні грун­та| і не мають кореневої системи як такої, треті укоріняються в грунті водойм. Так, наприклад, асимілюючі органи білого латаття й малої ряски знаходяться|перебувають| на поверхні води. Але|та| столони| ряски вільно плавають на по­верхні|, а листя латаття відростають від кореневищ, що знаходяться|перебувають| в товщі грунту. Вегетативні органи пухирчатки, рдеста| блискучого|лискучого| і харової| водорості можуть знаходитися|перебувати| на од­ній| глибині в товщі води, але|та| пухирчатка – вільноплаваюча| рослина, рдест| має кореневище в товщі грунту, а харовая| водорость прикріпляється до поверхні грунту.

Тому для водних рослин слід виділяти яруси прикріплених|скріпляти| видів, які вказують на |вказувати| глибину, на якій розташовується листя раслин|, створюючих ці яруси, й яруси вільноплаваючих| видів. Деякі планктонні|планктон| організми, не пов'язані з певними| глибинами, займають|позичають| у фітоценозах положення|становище|, аналогічне тому, яке займають|позичають| між'ярусні епіфіти| в наземних фітоценозах, в основному це мікроскопічні водорості.

Таким чином, ярусність є однією з основ­них| особливостей фітоценозу, що виникла в процесі природного добору| різних форм для сумісного|спільного| життя.