Реферат Курсовая Конспект
Лекція № 4. · Водний фітоценоз - раздел Образование, Лекція № 4. ...
|
Лекція № 4.
Тема: ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ФІТОЦЕНОЗУ
План:
1. Вертикальна структура: наземні фітоценози.
Ярусність: лісовий фітоценоз.
· Надземна ярусність
· Підземна ярусність
· Водний фітоценоз
2. Горизонтальна структура.
· Мозаїчність.
· Комплексність.
3. Синузіальность
Вертикальна структура: наземні фітоценози.
Ярусність: лісовий фітоценоз.
Кожен фітоценоз характеризується не лише певним видовим складом, а й властивою саме йому структурною організацією.
Під структурою рослинного співтовариства|спілки| розуміється розподіл надземної й підземної маси рослин в просторі|простір-час|.
Просторова структура рослинного співтовариства|спілки| включає: надземну і підземну ярусність, синузиальність| та мозаїчність фітоценозу.
Ярусністю фітоценозу називають розміщення органів рослин різних видів на різних висотах над поверхнею грунту і на різних глибинах в грунті.
Розрізняють ярусність надземну і підземну.
Синузія, по Гамсу, є сукупність (об'єднання, група) особин одного виду (синузія першого порядку) або схожих видів (синузії другого і третього порядків).
Синузія другого порядку|ладу| – сукупність особин|осіб| різних видів, що відносяться до схожої життєвої форми. Види, що створюють синузію другого порядку|ладу|, повинні рости|зростати| разом| і регулярно зустрічатися в даному поєднанні. Наприклад, кленово-дубовий древостій| широколистяного лісу.
Синузія третього порядку – сукупність видів, спільно створюючих або ярус, або одноярусне співтовариство. Види, що входять в її склад, відносяться до різних класів життєвих форм. Відносна самостійність таких синузій підтверджується і тим, що даний ярус або поєднання ярусів може виступати й окремо як фітоценоз. Наприклад, мохово-чагарничкова синузія соснового лісу здатна існувати на просіці самостійно, хоча зовнішній вигляд її буде дещо іншим, ніж під пологом лісу.
Популяції окремих видів (синузії першого порядку|ладу|) можуть скласти синузію другого порядку|ладу| і разом з іншою синузією другого порядку|ладу| – синузію третього порядку|ладу|. Види, створюючі синузію третього порядку|ладу|, повинні регулярно зустрічатися в даному поєднанні при схожій обстановці.
Таким чином, синузії можуть бути дифузно змішаними в одному і тому ж просторі|простір-час|.
Невизначеність поняття синузії надалі викликала|спричиняла| різні його тлумачення.
Т. Ліпмаа об'єднував синузії, схожі за ознаками, ядро характерних|вдача| видів, визначеного складу життєвих форм і екології, в один уніон|. Таким чином, уніон| – це типологічна одиниця синузії.
Синузіям та уніонам| властива гомогенність і стабільність рослинності, тобто яка знаходиться|перебуває| в рівновазі з|із| умовами місцепроживання.
В. Н. Сукачев визначав синузії таким чином (1957): синузії – це «структурні частини фітоценозів, що характеризуються певним видовим складом, певним екологічним характером видів, їх складових, просторовою або тимчасовою відособленістю, а отже, і особливим мікросередовищем, що створюється рослинами даної синузії».
Схоже визначення дає і А. П. Шенніков (1964): «Такі структурні частини|частки| фітоценозу, відмежовані в просторі|простір-час| (що займають|позичають| особливу екологічну нішу), відрізняються одна від одної в морфологічному, флористчному, екологічному і фітоценотичному стосунках, називають синузіями».
Трохи інакше розглядає|розглядує| їх Н. А. Міняєв (1963). Він указує|вказує|, що синузія є просте рослинне угрупування, що характеризується конкурентними стосунками між особинами|особами|, що входять в її склад.
Б. Н. Норін (1965) вважає, що«синузією буде просторово відособлене, однорідне, одноярусне, зімкнуте в надземних або підземних частинах угрупування рослин».
Таким чином, в розумінні синузії намічаються два підходи:
- синузія – поняття екологічне, воно охоплює рослини, що відносяться до однієї життєвої форми в співтоваристві|спілці|;
- синузія – поняття структурне, ценотичне|.
Прихильники|прибічники| останньої точки зору розуміють під синузією або будь-яку хоч скільки-небудь відособлену частину|частку| співтовариства|спілки| (Сукачев і його послідовники), або тільки|лише| ті структурні частини|частки|, які складені екологічно однорідними рослинами. Останню точку зору розвивають Н. А. Міняєв, |очевидно|, Б. Н. Норін і особливо послідовно П. Д. Ярошенко (1961).
Синузією можуть бути:
· ярус, складений рослинами, що відносяться до однієї життєвої форми, якщо він однорідний на всій території, зайнятій|заклопотаній| фітоценозом;
· частина|частка| ярусу в межах ділянки, зайнятої|заклопотаної| мікрофітоценозом, якщо весь ярус неоднорідний і в різних мікрофітоценозах, що створюють дане співтовариство|спілку|, представлений|уявляти| рослинами, які відносяться до різних життєвих форм;
· сукупність епіфітів|, що відносяться до однієї життєвої форми в межах всього фітоценозу, якщо відсутні варіації в їх екологічних особливостях або в межах|упродовж| мікроценозу, якщо в різних| мікроценозах| епіфіти| представлені|уявляти| різними життєвими формами;
· сукупність рослин, що зумовлюють|зумовлюють| аспект, характеризуються розвитком в одні й ті ж терміни;
· в деяких випадках (у одноярусних фітоценозах) синузія може збігатися з|із| мікрофітоценозом.
Таким чином, набувають|придбавають| визначеності й поняття «синузія» та поняття «мікрофітоценоз».
– Конец работы –
Используемые теги: Лекція, Водний, фітоценоз0.061
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція № 4. · Водний фітоценоз
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов