Розрахунок стіни підвалу

Розрахункова схема стіни підвалу береться у вигляді одно прогонової балки з шарнірним опиранням на рівні низу перекриття над підвалом на рівні підлоги підвалу (за наявністю бетонної підлоги); за відсутності бетонної підлоги – на рівні підошви фундаменту. Стіни підвалу розраховуються на вертикальні і горизонтальні навантаження. Якщо вісь стіни першого поверху збігається з віссю стіни підвалу, то навантаження від поверхів, які знаходяться вище, вважається прикладеним з випадковим ексцентриситетом, що дорівнює 2 см. Цей ексцентриситет може бути направлений у сторону внутрішньої або зовнішньої поверхонь стіни.

Горизонтальні навантаження беруться у вигляді бокового тиску ґрунту і навантаження, які знаходяться на поверхні землі і беруться не меншими 1000 кН/м².

Для зручності розрахунку тимчасове нормативне навантаження на поверхні землі заміняють доповнюючим еквівалентним шаром ґрунту , м:

,

де - об’ємна маса ґрунту.

Епюра бокового тиску ґрунту на 1 см стіни являє собою трапецію з верхніми та нижніми основами та :

;

,

де - коефіцієнт для навантаження на поверхні землі;

- коефіцієнт навантаження для об’ємної ваги ґрунту;

- висота епюри тиску ґрунту;

- розрахунковий кут внутрішнього тертя, береться за (12).

Моменти в підвальній стіні від бокового ґрунту можуть бути визначені за формулою:

де - розрахункова висота стіни підвалу;

- відстань від верха стіни підвалу до розтягнутого горизонтального перерізу.

Епюра згинаючих моментів від вертикальних і горизонтальних навантажень, що діють на стіну підвалу, будується звичайним методом будівельної механіки.

Розрахунком на нецентрове стиснення перевіряють перерізи стіни підвалу, в яких момент або поздовжня сила має максимальне значення: на рівні низу перекриття, на рівні верху і низу простінка (за наявністю проекту), а також з найбільшим прогоновим моментом.

 

5 ВКАЗІВКИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ТА РОБОЧИХ КРЕСЛЕНЬ

 

Пояснювальна записка пишеться з одного боку стандартних аркушів чорнилами. Вона складається з титульного аркуша встановленої форми, змісту, основної текстової частини, переліку літератури.

Виконані в пояснювальній записці розрахунки повинні супроводжуватись коротким поясненням, посиланням на нормативну, довідкову і навчальну літературу, розрахунковими схемами та рисунками.

Рисунки, схеми та креслення виконуються олівцем акуратно у вигляді ескізів.

Усі розрахункові формули слід виписувати в літерному означенні, прийнятому за СНиП, а потім робити числові підстановки величин, які входять до формули в порядку розташування літерних позначок.

Якщо результат розрахунків має розмірність, то крім числа додають одиниці виміру.

У кінці пояснювальної записки дається перелік використаної літератури та заголовки.

Графічний матеріал проекту виконується на 1,5-2 аркушах паперу формату А1.

Робочі креслення повинні розроблятися відповідно до вимог “Єдиної системи конструкторської документації” (ЄСКД) (див. “Методические указания по внедрению в строительстве единой системы конструкторской документации ЕСКД”. – М.: Стройиздат, 1971).

Графічний матеріал на аркушах розташовується за бажанням того, хто виконує проект. Однак рекомендується таке його розташування.

Ліва сторона аркуша і ширина 16 см по всій висоті. Тут подано: відомості деталей; специфікації на всі конструктивні елементи; вибірка сталі.

На правій стороні першого аркуша розташовується опалубний (маркірувальний) план перекриття в масштабі 1:100; 1:200 (при великих розмірах будівлі в плані необхідно робити розрив на кресленні і показати фрагмент плану). На опалубному плані представлено ескізне зображення розташування арматури в плані і всі необхідні прив’язочні розміри колон другорядних і головних балок. Схема армування нерозрізної плити дається в масштабі 1:20. Під схемою армування робиться виноска арматурних стержнів у вигляді ескізів з усіма заготівельними розмірами.

Перерізи балки, які належать до схеми армування, на опорах і в прогонах викреслюються в масштабі 1:10.

На другому аркуші даються маркірувальні схеми перекриття поперечної та поздовжньої рам каркаса в масштабі 1:100; 1:200. Види залізобетонних конструкцій (опалубні креслення) збірних залізобетонних конструкцій викреслюються в масштабі 1:20. На кресленнях видів залізобетонних конструкцій і їх розрізах повинні бути зображені контури і габаритні розміри конструкцій, закладні вибори, отвори тощо.

Крім того, повинні бути зображені риски розбивочних осей, мітки і надписи, що забезпечують правильну орієнтацію елементів і вказані місця опирання елементів при транспортуванні, монтажі і складання.

На кресленні розробляються схеми армування панелі, ригеля, колони і розрізи, які до них належать. На схемах армування елементів і розрізах повинні бути показані контури, вказані габаритні розміри елементів, необхідні для прив’язки арматурних виробів (каркасів, сіток, окремих стержнів), товщина захисного шару бетону, розміри випусків арматури за грані бетону, фіксатори, що забезпечують проектне положення арматури; нижче схеми армування ригеля показують виноску арматурних каркасів, огинаючу епюру моментів і епюру матеріалів. Креслення розрізів, які належать до схем армування, виконують в масштабі 1:10. Норми позицій арматурних і закладних виробів на видах і схемах армування мають наскрізну нумерацію, послідовність запису їх дотримується у відомостях на специфікаціях. На схемах армування проставляють скорочені виноски позицій (тільки номер позиції), на розрізах до схем – повні, із зазначенням номера позиції, діаметра стержня, класу сталі, кількості стержнів даного діаметра або ритмічно розташованих стержнів. Якщо стержні однієї позиції показані на декількох розрізах, то повну виноску проводять тільки на одному з них. Позиції виносять від обох кінців кожного стержня і від вигинів. На аркушах розробляються примітки, де вказуються технічни умови на виробництво робіт, виготовлення, умови транспортування, монтажу і складання. На робочих кресленнях показані розрахункові схеми елементів конструкцій і таблиці нормативних, розрахункових, короткочасних і тривалих навантажень. Розробці і оформленню робочих креслень необхідне попереднє ретельне вивчення ГОСТу 21.503-80. “Конструкции бетонные и железобетонные. Рабочие чертежи”.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

Нормативні документи

1. ГОСТ 21.501-80. Архитектурные решения. Рабочие чертежи.

2. ГОСТ 25.192-82. Бетоны. Классификация и общие технические требования.

3. ГОСТ 21.503-80. Конструкции бетонные и железобетонные. Рабочие чертежи.

4. ГОСТ 8279-81. Сетки сварные для железобетонных конструкций. Технические условия. Рабочие чертежи.

5. ГОСТ 23.279-78. Сетки сварные из стержневой арматуры диаметром до 40 мм. Общие технические условия.

6. ГОСТ 21.502-78. Схемы расположения элементов сборных конструкций.

7. Пособие по проектированию бетонных и железобетонных конструкций их тяжелого бетона (без предварительного напряжения). – М., 1989.

8. Руководство по проектированию предварительно напряженных железобетонных конструкций из тяжелого бетона. – М.: Стройиздат, 1989.

9. СНиП 2.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1984.

10. СНиП 2-22-81. Каменные и армокаменные конструкции. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1983.

11. СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1986.

12. СНиП 2.02.02-83. Основания зданий и сооружений. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1985.

13. СНиП П-90-81. Производственные здания промышленных предприятий. – М.: Стройиздат, 1982.

14. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. – М.: Стройиздат, 1983

Посібники та довідкова література

15. Байков В.Н., Сигалов Э.Е. Железобетонные конструкции. Общий курс. – М., 1991.

16. Барашиков А.Я. и др. Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование. – К.: Вища школа, 1987.

17. Бондаренко В.М. и др. Расчет железобетонных и каменных конструкций. – М.: Высшая школа, 1988.

18. Голышев А.Б. и др. Проектирование и каменные конструкции. – М.: Высшая школа, 1988.

19. Кудзис А.П. Железобетонные и каменные консрукции. – М.: Высшая школа, 1988.

20. Лопатто А.Э. Проектирование элементов железобетонных конструкций. – К.: Вища школа, 1987.

21. Мандриков А.П. Примеры расыета железобетонных конструкций. – М.: Стройиздат, 1989.

22. Овечкин Л.И., Маилян Р.Л. Строительные конструкции. – М.: Стройиздат, 1974.

23. Попов Н.Н. и др. Проектирование и расчет железобетонных и каменных конструкций. – М.: Вища школа, 1989.

24. Улицкий Н.Н. и др. Железобетонные конструкции. – К.: Будівельник, 1972

 

Додаток 1

 

Значення коефіцієнтів , , для розрахунку згинальних елементів прямокутного поперечного перерізу

 

0,01	0,995	0,01	0,36	0,82	0,295
0,02	0,99	0,02	0,37	0,815	0,301
0,03	0,985	0,03	0,38	0,81	0,309
0,04	0,98	0,039	0,39	0,805	0,314
0,05	0,975	0,048	0,4	0,8	0,32
0,06	0,97	0,058	0,41	0,795	0,326
0,07	0,965	0,067	0,42	0,79	0,332
0,08	0,96	0,077	0,43	0,785	0,337
0,09	0,955	0,085	0,44	0,78	0,343
0,1	0,95	0,095	0,45	0,775	0,349
0,11	0,945	0,104	0,46	0,77	0,354
0,12	0,94	0,113	0,47	0,765	0,359
0,13	0,935	0,121	0,48	0,76	0,365
0,14	0,93	0,13	0,49	0,755	0,37
0,15	0,925	0,139	0,5	0,75	0,375
0,16	0,92	0,147	0,51	0,745	0,38
0,17	0,915	0,155	0,52	0,74	0,385
0,18	0,91	0,164	0,53	0,735	0,39
0,19	0,905	0,172	0,54	0,73	0,394
0,20	0,9	0,18	0,55	0,725	0,399
0,21	0,895	0,188	0,56	0,72	0,403
0,22	0,89	0,196	0,57	0,715	0,408
0,23	0,885	0,203	0,58	0,71	0,412
0,24	0,88	0,211	0,59	0,705	0,416
0,25	0,875	0,219	0,6	0,7	0,42
0,26	0,87	0,226	0,61	0,695	0,424
0,27	0,865	0,236	0,62	0,96	0,428
0,28	0,86	0,241	0,63	0,685	0,432
0,29	0,855	0,248	0,64	0,68	0,435
0,30	0,85	0,255	0,65	0,675	0,439
0,31	0,845	0,262	0,66	0,67	0,442
0,32	0,84	0,269	0,67	0,665	0,446
0,33	0,835	0,275	0,68	0,66	0,449
0,34	0,83	0,282	0,69	0,655	0,452
0,35	0,825	0,289	0,7	0,65	0,455

Додаток 2