Біосферні, природні заповідники, національні природні парки

(станом на 01.01.2002)

 

					Площа зе-
№ пор.	Назва	Розташування	Рік створення	Загальна площа, га	мель, нада­на в постій-
					не користу-
					вання, га
		Біосферні заповідники
	Асканія-Нова	Херсонська область		33 307,6	11312,2
	Чорноморський	»	1985 (розши-	89 129,0	70 509,0
			рений у 1998)
	Карпатський	Закарпатська область	1993 (розши-	53 630,0	31 977,0
			рений у 1997)
	Дунайський	Одеська область	1998 (на базі	46 402,9	22 662,0
			ПЗ «Дунай-
			ські плавні», шо
			існує з 1981 р.)
		Природні заповідники
	Кримський	Автономна		44 175,5	44 175,5
		Республіка Крим
	Канівський	Черкаська область		2 049,3	2 049,3
	Український	Донецька область		2 768,4	2 768,4
	степовий
	Луганський	Луганська область		1 575,5	1 575,5
	Поліський	Житомирська область		20 104,0	20 104,0
	Ялтинський	Автономна		14 523,0	14 523,0
	гірсько-лісовий	Республіка Крим
	Мис Мартьян	»		240,0	240,0
	Карадазький	»		2 855,2	2 855,2
	Розточчя	Львівська область		2 084,5	2 084,5
	Медобори	Тернопільська	1990 (розши-	10 516,7	10 516,7
		область	рений у 2000)

117

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

Глава 2

Біоекологія

 

Закінчення табл. 2.2

 

					Площа зе-
№ пор.	Назва	Розташування	Рік створення	Загальна площа, га	мель, нада­на в постій­не користу-
					вання, га
	Дніпровсько-	Дніпропетровська		3 766,2	3 766,2
	Орільський	область
	Єланецький	Миколаївська область		1 675,7	1 675,7
	степ
	Горгани	Івано-Франківська		5 344,2	5 344,2
		область
	Казантипський	Автономна		450,1	450,1
		Республіка Крим
	Опукський	»		1 592,3	1 592,3
	Рівненський	Рівненська область		47 046,8	47 046,8
	Черемський	Волинська область		2 975,7	2 975,7
		Національні природні парки
	Карпатський	Івано-Франківська		50 303,0	38 591,0
		область
	Шацький	Волинська область	1983 (розши-	48 977,0	18 810,0
			рений у 1999)
	Синевир	Закарпатська область		40 400,0	27 208,0
	Азово-	Херсонська область		52 154,0	52 154,0
	Сиваський
	Вижницький	Чернівецька область		7 928,4	7 013,4
	Подільські	Хмельницька область		261 316,0	3 015,0
	Товтри
	Святі Гори	Донецька область		40 589,0	11878,0
	Яворівський	Львівська область		7 078,6	2 885,5
	Сколівські	»		35 684,0	24 702,0
	Бескиди
	Деснянсько-	Сумська область		16 215,1	7 272,6
	Старогутський
	Ужанський	Закарпатська область		39 159,3	14 904,6

Сучасні ретельні еколого-економічні розрахунки й моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе лише за умови, що не менше ніж 10—15 % його площі зайнято заповідними територіями рангу заповідника чи заказника. На-

явність розвиненої мережі заповідних територій — необхідна (хоч і не достатня) умова збереження біорізноманітності. Тому кожна держава, яка приєдналася до Конвенції про біорізноманітність, зобов'язана підтримувати й розвивати мережу заповідних тери­торій, насамперед — заповідників.

Потрібно менше мисливців — більше сторожів у заповідниках, менше мисливських товариств — більше товариств захисту тварин, менше мисливської літератури — більше літератури біологічної. І тоді останні акти трагедії диких тварин, які людство впише в історію життя на планеті Земля, матимуть гарний фінал!

І. І. Акимушкін,

російський біолог,

публіцист

Заповідник — це виділені державою території й акваторії, в ме­жах яких охороняються природні об'єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність: типові чи рідкісні ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, рідкісні геологічні утворення, угруповання рослин і тварин із ха­рактерним генофондом тощо. Заповідники беруться під охорону закону, на їхній території категорично забороняються всі види господарської діяльності (мисливство, рибальство, вилов тварин, усі види лісокористування, заготівля сіна, лікарських трав, зби­рання квітів, випасання худоби), застосування будь-яких хімічних засобів, шумових дій. У заповіднику вводиться певний заповід­ний режим. Це або абсолютне заповідання, тобто цілковите невт­ручання людей у природні процеси, або заповідання обмежене, за якого для досягнення максимальної природної рівноваги й максимального збереження екосистем допускається здійснення певних біотехнологічних заходів (наприклад, вилов тварин, що надміру розмножилися, створення штучних водопоїв, проти­ерозійний захист тощо). Всього у світі створено більш як 11 тис. заповідних територій, що мають статус заповідника чи національ­ного парку.

Заповідники, які являють собою найхарактернішу еталонну ділянку біосфери даної фізико-географічної зони або біома й де діє режим абсолютного заповідання, мають найвищий статус — це біосферні (або еталонні) заповідники. Сьогодні в світі є близько 350 біосферних заповідників, і чотири з них розташовані на тери­торії України: Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський та Дунайський.

Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля

Глава 2

Біоекологія

 

< т ❁

У заповідниках із нижчим статусом на більшості території вво­диться режим обмеженого заповідання, хоч обов'язково є також і ділянки абсолютної заповідності. В Україні 17 таких заповідних територій (рис. 2.13): у Поліссі це Поліський і Рівненський заповідники; в лісостепу — заповідники Канівський, Дніпровсь-ко-Орільський, Розточчя та Медобори; в степовій зоні — Український степовий, Луганський та Єланецький степ; у Карпа­тах — заповідник Горгани; в Криму — заповідники Карадазький, Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Казантипський, Опукський і Мис Мартьян; у Прикарпатті — Черемський запо­відник.

Крім указаних природних заповідників, в Україні є 54 істор и ко- культури их та історико-архітектурних заповідники. Серед них такі всесвітньо відомі, як Шевченківський у Каневі, Києво-Печерський, Софія Київська, Асканія-Нова тощо.

Національні природні парки — це території, що створюються для збереження природних комплексів, які мають екологічну, істо­ричну й естетичну цінність завдяки сприятливому поєднанню природних і культурних ландшафтів, і для використання їх у рекре­аційних, виховних, наукових і просвітницьких цілях. В Україні є 11 національних парків, таких як Шацькі озера, Подільські Товтри, озеро Синевир тощо.

Заказники — це території й акваторії, на яких охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, пе­чери, території з унікальними геологічними утвореннями тощо). На території заказників дозволяється обмежена господарська діяльність, але тільки така, що не завдає шкоди об'єктам, які охороняються (наприклад, обмежена заготівля сіна в лісових заказниках, збирання морської трави зостери в приморських заказниках, регламентоване полювання на окремих видів тварин у заповідно-мисливських господарствах). На території України практично в кожній області є принаймні кілька заказників.

Пам'ятки природи являють собою окремі невідновлювані при­родні об'єкти, які мають наукове, історичне чи культурно-есте­тичне значення, наприклад: водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, рідкісне геологічне відслонення. Останнім часом до пам'яток природи дедалі частіше почали відносити також неве­ликі території (площею до кількох сотень квадратних метрів), зайняті популяціями рідкісних та реліктових видів або попу-

120

s