рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ВІД РЕДАКТОРА

ВІД РЕДАКТОРА - раздел Образование, Педагогічна майстерність: Підручник Підручник Підготовлено З Урахуванням Тенденцій Сучас­ного Розвитку Педагогічн...

Підручник підготовлено з урахуванням тенденцій сучас­ного розвитку педагогічної теорії і практики. У цьому ви­данні автори зберегли основні концептуальні положення, ви­кладені в їхніх виданих раніше підручниках і посібниках з цього курсу1, які були базовими при розробленні навчаль­ної дисципліни «Педагогічна майстерність», витримали ви­пробування часом і залишаються актуальними для сучасної вищої педагогічної школи. Це насамперед ідея професійного навчання, зорієнтованого на особистість майбутнього вчителя, актуалізацію потреби у професійному самопізнанні й само­вихованні, вироблення гуманістичної професійної позиції. На відміну від моделі навчання, яка заснована на предмегоцен­тричній традиції, що збереглася до наших днів, відповідно до якої професійне навчання зводиться до засвоєння предмет­них знань та інформації з теоретичних курсів педагогіки і психології, ми пропонуємо модель, де студент — не об'єкт, який механічно засвоює і відтворює знання, а суб'єкт навчан­ня і сучасної практики шкільного життя.

Від першої сходинки — пізнання структури, особливос­тей педагогічної діяльності, специфіки педагогічної професії як професійної системи «людина — людина» — студент пря­мує до усвідомлення того, що особистість учителя є головним «інструментом» його успішної діяльності, а від цього — до осмислення ступеня власної готовності відповідати таким про­фесійним вимогам, як глибина знань, розвиненість педагогіч­ного мислення, певних здібностей, умінь і навичок.

1 Див.: Основи педагогического мастерства / Под ред. Й. А. Зязю-на. — К., 1987; Основи педагогического мастерства / Под ред. Й. А. Зя-зюна. — М., 1989, Педагогічна майстерність / За ред. І. А. Зязюна. — К., 1987.


Друга сходинка у професійному навчанні — робота над собою, розвиток особистих задатків, удосконалення психотех­ніки, мовлення, невербальної поведінки, необхідних для кон­струювання та організації продуктивного педагогічного діа­логу.

Запропонована в підручнику система навчання дає змогу студентам не тільки усвідомити когнітивні аспекти такого діалогу, а й опанувати сутність емоційної організації його побудови, яка забезпечується здатністю вчителя співпережи­вати і співчувати вихованцеві, відтворювати його внутрішній стан, проникати у світ його переживань і прагнень. У цьому, на нашу думку, закладено великі ресурси гуманізації мислення майбутніх педагогів, формування у них почуття професійної відповідальності за наслідки взаємодії з учнями.

Актуальним є розуміння педагогічної майстерності як ком­плексу властивостей особистості вчителя, що забезпечують високий рівень самоорганізації його в професійній діяльності.

Ми розглядаємо педагогічну майстерність як вищу, твор­чу активність учителя, що виявляється в доцільному викори­станні методів і засобів педагогічного взаємовпливу в кожній конкретній ситуації навчання й виховання.

Ця доцільність є результатом взаємодії принаймні двох чинників. Перший є системою знань і уявлень про закони навчання, розвиток особистості дитини і відповідно про тех­нологію та прийоми, які забезпечують такий розвиток і здатність учителя створювати педагогічні технології на підставі ха­рактеристик педагогічної ситуації та індивідуальних особли­востей дитини. Другий чинник становить індивідуальні особ­ливості педагога: його спрямованість, здібності та психофізичні дані. Для вчителя важливо не тільки знаходити педагогічне рішення, а й уміти реалізовувати його в ситуації педагогіч­ної взаємодії. Отже, педагогічна доцільність діяльності вчите­ля — це, по-перше, результат оволодіння психологічними та педагогічними знаннями, вміннями, навичками, по-друге — наслідок раціонального використання потенціалу індивіду­альності у процесі педагогічної взаємодії. Інакше кажучи, педа­гогічну майстерність можна розглядати як вияв свого «Я» у професії, як самореалізацію особистості вчителя у педагогічній діяльності, що забезпечує реалізацію особистості учня.

Спостереження свідчать про те, що джерелом, яке забез­печує творчу активність майбутніх педагогів, є мотиви само-актуалізації особистості у сфері професійної діяльності. Меха­нізмом виникнення таких мотивів є система професійно-ціннісних орієнтацій особистості вчителя, в якій домінантну


роль відіграють гуманістична спрямованість діяльності педа­гога і його соціальна відповідальність.

Особливістю запропонованої моделі професійного навчан­ня є її громадянська спрямованість, орієнтація на розвиток со­ціальне значущих цінностей майбутніх педагогів професій­ної честі, обов'язку, готовності до професійного самовдоскона­лення. Ми прагнули спрямувати майбутнього педагога до роз­думів стосовно морально-етичної цінності роботи сучасного вчителя, готовності його до навчання і виховання учнів. Спо­діваємося, що наш із читачами діалог спонукатиме їх до діало­гу внутрішнього, який визначатиметься активною роботою дум­ки, почуттів, душі й серця, адже це є передумовою набуття тієї генеральної педагогічної якості, яку В. Сухомлинський визна­чив як спрямованість на людину, здатність дорожити іншою людиною, поважати її як найвищу цінність.

Сучасна ідея технологізації освіти сформувала у певної частини науковців і шкільних педагогів думку про те, що успіх у навчально-виховному процесі школи майбутнього забезпечуватиметься зрештою тільки якістю використовува­них технологій. Саме вони вважаються гарантом отримання добрих педагогічних результатів. І хоч одна й та сама техно­логія може використовуватися вчителями, які мають різний рівень професіоналізму, проте значних відмінностей у їхній роботі не буде. Розвиток школи майбутнього з цих позицій пов'язується не з підвищенням професіоналізму, удоскона­ленням майстерності вчителя, а із запровадженням якісних технологій.

Віддаючи належне ідеї технологізації освіти, ми не може­мо погодитися з думкою, що вона усуває проблему педагогіч­ної майстерності. Безумовно, XXI ст. внесе корективи у роз­виток педагогічних парадигм, зміняться суспільні функції вчителя. Проте важко уявити по-справжньому гуманістичне суспільство без учителя — духовного провідника, наставника, помічника, а відтак — учителя, який володіє мистецтвом впли­вати, будити думку, спонукати, заражати. Розвиток нації мож­ливий лише за умови існування її освіченої, високодуховної, інтелігентної частини — професійного учительства. Педа­гогічна майстерність — його кредо.

Сподіваємося, що підручник з педагогічної майстерності допоможе майбутнім учителям зрозуміти суспільну зна­чущість педагогічної професії, специфіку діяльності, відчути себе суб'єктом цієї діяльності, опанувати механізми викори­стання особистісного потенціалу для розв'язання педагогіч­них завдань навчання і виховання.


Автори впевнені в тому, що їхня інтерпретація важливих питань педагогічної дії, її впливу на учіння та розвиток осо­бистості зацікавить не лише педагога і студента педагогічного навчального закладу, а й кожного вчителя, зокрема й того, хто має великий досвід роботи. Підручник написаний на стикові різних наук, зокрема філософії, етики, естетики, логіки, рито­рики, психології, соціальної психології, педагогіки, історії пе­дагогіки і психології, соціології, фізіології вищої нервової діяльності.

На теренах СРСР перший посібник з педагогічної май­стерності створений в Україні. Його авторами були викла­дачі Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Королен-ка. Перша кафедра педагогічної майстерності також була ство­рена у Полтаві, її очолила проф. Н. М. Тарасевич, член автор­ського колективу цього підручника і всіх попередніх видань, присвячених цій проблемі. За програмою полтавчан працюва­ло близько 300 кафедр педагогічної майстерності в усіх ви­щих педагогічних навчальних закладах Радянського Союзу.

Автори бажають всім учителям України досягти високо­го рівня педагогічної майстерності й нести своїм учням велику радість Краси педагогічної дії.



 


У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання та виховання учнів залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, — важко сказати, що найважливіше. Безумовно, величезною у справі виховання є роль учителя, його особистості. В. Сухомлинський у статті «Суспільство і вчитель» описує випадок у сільській школі, де молода вчителька, мало обізнана з методикою, завдяки самовідданій праці і ба­жанню спілкуватися з учнями змінила ставлення дітей до вивчення іно­земної мови: якщо раніше директорові доводилося змушувати батьків вплинути на своїх дітей, які вперто не хотіли читати остогидлі їм пара­графи, то тепер учні юрбою ходили за вчителькою й просили: «Антоніно Андріївно, допоможіть перекласти це речення», «Подивіться, чи немає помилок у дописі до стіннівки...». Коли через два роки ця вчителька пішла у відпустку, а на її місце призначили нового, досвідченого вчителя, ставлення учнів до іноземної мови різко змінилося: цілими тижнями діти не заглядали до підручника. Коли ж їхня улюблена вчителька повер­нулася з відпустки, вони знову засіли за переклади, з'явилися оголошен­ня щодо проведення різних цікавих заходів. Ті самі діти, та сама програма, та інший учитель, інша особистість, здатна домагатися чудових результа­тів. Кожний із нас може навести подібний приклад, бо вчитель-майстер надовго залишається в пам'яті своїх учнів. Такою вже є ця професія.

Тисячі професій народжуються і вмирають. Але живуть і до цього часу найдавніші з них — хлібороба, будівельника, лікаря, вчителя. Та й серед цих вічних професій учительська посідає особливе місце: вона — початок усіх професій. Змінюються умови й засоби виховання, та не­змінним залишається головне призначення вчителя — навчити людину бути Людиною.

Що нового можна сказати про цю професію? Написано багато кни­жок, де показано і велич педагогічної праці, і труднощі її.


Спробуймо поглянути на професію педагога з різних позицій з гло­бальних — яку роль відіграє в суспільстві ця професія, з позиції учня — чого чекає дитина від педагога, ким він є для неї, з позиції вчителя — якими є його обов'язки, як він розуміє їх"?

Чого чекає суспільство від учителя? Воно може існувати, якщо його громадяни розподілять між собою сфери застосування своїх сил, коопе­рування яких дає змогу людству розвиватися Головні сфери виробницт­во, наука, мистецтво Виробництво — основа життя суспільства, воно забез­печує людей необхідними засобами існування Наука відкриває нові знання, технологи, що дають змогу розвивати виробництво, сприяють усвідомлен­ню сутності буття Та не лише інтелектуальною діяльністю і виробництвом живе людина Велику роль відіграє духовна царина, яку живить мистецт­во через відображення дійсності в художніх образах Наука і мистецтво впливають на виробництво, удосконалюючи його Проте для цього потрібні люди, які ввібрали б у себе досвід, набутий попередніми поколіннями, і були б готові розвивати далі і виробництво, і науку, і мистецтво Педаго­гічна діяльність як форма вияву активного ставлення людини до навко­лишньої дійсності сконцентрована в галузі залучення молодого покоління до накопичення суспільного досвіду (в освіті) Для того щоб з'ясувати взаємозв'язок різних сфер людської діяльності і побачити місце педаго­гічної професії, уявімо цю систему у вигляді схеми

Педагог має справу з конкретними людьми дітьми свого класу, школи, іншого закладу, проте його завдання не лише особистісно, а й суспільне зумовлене — підготовка підростаючого покоління до актив- ної участі в житті суспільства Чому суспільство змушене відкривати школи, тримати армію вчителів? Для того, щоб нові покоління могли включитися у різні сфери життя (розвивати науку, мистецтво, вироб­ляти продукцію, поширювати досвід) Саме тут, в освіті, у згорнутому вигляді діти проходять попередній шлях людства і засвоюють ті ре­зультати, яких воно досягло впродовж тисячоліть

За багатовікову історію людина нагромадила величезний досвід Сус­пільство зацікавлене в тому, щоб відібрати з нього найцінніше, необхід­не для засвоєння молодим поколінням, щоб через засоби масової інфор­мації, а головним чином через школу і вчителя, трансформувати його у свідомості молоді Призначення вчителя — бути ланкою у передаванні суспільного досвіду, сприяти соціальному прогресові Під час навчання педагог передає пізнавальний досвід, допомагаючи дітям опанувати зна-


ряддя праці — трудовий, організовуючи взаємини у процесі діяльності людини — моральний.

Брак цілеспрямованої гуманістичної освіти може призвести як до інтелектуальної, так і до моральної деградації нових поколінь. На вчите­ля покладено соціальну відповідальність за наслідки його праці. Його роль як організатора освіти, виховання не може бути перебільшеною: за рівень розвитку нового покоління він відповідає перед державою. Особливо значущою є місія вчителя у наш час, коли виразно позначив­ся небезпечний для долі цивілізації розрив між технічною підготовкою людини і рівнем її соціальної свідомості, її моральності. Саме цей роз­рив є однією з причин ядерної загрози, що нависла над світом, екологіч­ної, продовольчої та інших глобальних проблем. Усе це потребує підви­щення культури народу, а отже, гуманізації освіти. І тому для школи і вчителя сьогодні надзвичайно важливим є соціальне замовлення — виховати поборників виживання людства, збереження планети, що ста­ла нашою спільною домівкою.

Виступаючи 1994 р. в Полтаві на Всеукраїнській конференції з пи­тань сільської школи, академік О. А. Захаренко, директор Сахнівської школи, що на Черкащині, застерігав від «страшних суховіїв», які знищу­ють посіяне вчителем зерно мудрості (погіршення генофонду нації, зник­нення учителів-універсалів на селі, уніфікація навчання, соціальна неза­хищеність учителя). Хто зупинить їхню нищівну дію, хто поверне людям розум? Школа і вчитель. Закликом до усвідомлення своєї відповідаль­ності перед суспільством і кожною дитиною пролунали слова цього муд­рого педагога: «Вчителю, не допускай, щоб за тебе думали!».

Позиція вчителя завжди специфічна. З одного боку, він готує своїх вихованців до потреб певного моменту, до конкретних запитів суспільства (нині актуальною є орієнтація на ринкові відносини, виховання дисциплі­нованості тощо). З іншого боку, вчитель, об'єктивно залишаючись носієм і провідником культури, несе в собі позачасовий чинник, беручи участь у формуванні особистості як синтезу всіх багатств людської культури. Вчи­тель — це людина, скерована в майбутнє, він формує у молодих людей активне і відповідальне прагнення оновлення світу, в якому вони живуть.

Служіння сьогоденню і втілення гуманістичної місії сповнюють дра­матичну долю вчителя, який нерідко скутий вказівками й рекомендація­ми адміністрації, поточними потребами. Що більше вчитель підпоряд­ковує свою діяльність конкретним запитам дня, то меншою мірою він є гуманістом і моральним наставником. Піднестися над буденністю, усві­домивши своє покликання, і гідно йому служити — ось що нині найваж­ливіше для вчителя. Хоча діяльність учителя суспільно зумовлена і спря­мована на завдання соціалізації людини, кінцеву мету своєї праці йому слід бачити в пріоритетах самої людини, дитини, в ім'я якої й існує суспільство. Це принципова позиція в роботі педагога, якою він керуєть­ся повсякчас, і особливо у складних ситуаціях, коли постає питання вибору конкретного розв'язку.


Чого чекає дитина від педагога, ким він є для неї? Здавалося б, усе просто носій знань, приклад для наслідування Та коли ми читаємо твори самих учнів про їхніх наставників, коли діляться спогадами про улюбле­ного вчителя першокурсники, серед багатьох теплих слів завжди рефреном звучить вдячне «Вона розуміла нас, вірила в нас, кожному могла зарадити» Потрапляючи з дому в клас як невеличкий осередок суспільства, кожна дитина різною мірою відчуває труднощі у встановленні стосунків, засвоєнні пізнавального, морального, естетичного досвіду й чекає від учителя на допо могу в самовизначенні Об'єктивно в кожної дитини є потреба усвідомлю­вати себе особистістю, тобто бути впевненою у повазі до себе, у власній значущості і звідси — у позитивній оцінці з боку інших людей1 і учень чекає від учителя передусім розуміння своїх проблем, прагнень, він вдячний над усе за створені для самоутвердження умови Вчитель забезпечує учневі визнання через вияв власного ставлення і організацію атмосфери життя в класі, через створення ситуацій розвитку учня на уроці і в позаурочному спілкуванні Залучаючи дитину до діяльності, вчитель скеровує й на пізнання світу і себе в ньому, дозуючи допомогу, реалізує важливий принцип вихо- вання «Допоможи мені, щоб я зробив це сам»

Отже, для дитини, підлітка, юнака вчитель потрібний як організатор життєдіяльності, що забезпечує кардинальні потреби людини у само-актуалізації і визнанні

Які обов'язки вчителя, його професійні функції? Педагогічна про­фесія виникла на ранніх етапах розвитку людства у зв'язку з потребою передати набутий досвід Необхідність підготовки нових поколінь до трудової діяльності зумовила виокремлення навчання і виховання в самостійну галузь Представникам цієї професії доручалося передава ти знання, навчати володіння знаряддями праці 3 часом учителями ставали жерці, а в Давній Греції з'явилися особи, які займалися навчан­ням дітей і підлітків спеціально, — вільнонаймані вчителі Масового характеру професія вчителя набула у зв'язку з розвитком шкільної справи, коли для виробництва й торгівлі знадобилися грамотні робітники

І хоча головне завдання вчителя — навчати і наставляти — не змінювалося з плином часу, за змістом самого навчання і виховання можна побачити, як ускладнювалися функції педагога

Традиційно на перше місце висувалася навчальна (дидактична) функ ція вчителя Вважалося, що він як носій знань передає їх учням і чим більше володіє ними сам учитель, тим краще засвоять науку діти з ча сом, коли обсяг знань зріс до неможливості осягнути їх однією люди­ною, дидактична функція вчителя почала формулюватися так не пе редавати знання, а вчити, як здобувати їх Діяльність учителя не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні бути організато ром її засвоєння, проводирем у лабіринті знань Школа має бути не коморою знань, а середовищем думки — заповідав В Сухомлинський

1 Глассер У Школы без неудачников — М , 1991 — С 27


От тоді-то предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Велику роль у діяльності вчителя відіграє розвивальна функція. Сутність її — у створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, для її саморозкриття, самоутвердження. Найскладнішою є ви­ховна функція. Бути вихователем — означає вміти трансформувати цілі, що їх поставило суспільство перед школою, у конкретні педагогічні завдання — формування необхідних якостей особистості у кожного шко­ляра. Визначальним при цьому є «соціокультурний діалог у системі «пе­дагог — дитина» на основі її розуміння, прийняття і визнання»1.

Виховна функція полягає в організації діяльності, «спрямованої на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на його вільне і відпові­дальне самовираження»2.

Зрештою, метою виховання є самовиховання учня, тобто спону­кання його до керування своїм розвитком.

Процес навчання і виховання вчитель організовує у співдружності з сім'єю, громадськістю. Звичайно, роль школи провідна, адже вона здійснює вплив через кваліфікованих фахівців, підготовлених до робо­ти з дітьми. Вчителі мають домагатися єдності своїх вимог з вимогами сім'ї, що стає можливим за умов реалізації ще однієї їхньої функції — громадсько-педагогічної. Вчитель здійснює цю функцію, відвідуючи до­мівку учня, під час проведення батьківських зборів.

У вихованні молодого покоління так чи інакше бере участь майже все доросле населення. Педагогічна діяльність може бути професійною і не­професійною. Непрофесійна — це вид педагогічної діяльності, якою займа­ються всі люди (батьки, керівники виробництв, установ тощо) в повсяк­денному житті, не маючи спеціальної педагогічної освіти і педагогічної кваліфікації. Здійснюючи виховний вплив, вони діють здебільшого інтуї­тивно, не завжди вміючи чітко пояснити чи обґрунтувати свою позицію.

Професійна педагогічна діяльність потребує спеціальної освіти і здійснюється у спеціальних навчально-виховних та освітніх закладах. Фахівець діє свідомо, спираючись на систему принципів, правил, прийомів.

Складниками професіоналізму в будь-якій професії є компетентність та озброєність системою вмінь. У педагогічній діяльності для професіона­ла замало лише цих двох компонентів. Потрібні певні особистісні якості, адже сам педагог є інструментом впливу на учня. Цей інструмент — його душа — має бути чутливим до іншої людини, гуманним у своїх помис­лах. Про головну ознаку вчительського хисту І. Франко писав:

Який же дар дістали ті,

Що так дітей учити вміють?

Мені здається, в скарбі тім

Любві найбільш дісталось їм.

1 Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К., 1998. — С. 197.

2 Там само. — С 27.


З ним перегукується і В. Сухомлинський: «Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей»1.

На завершення слід уточнити сутність основних понять, якими ми послуговувалися, визначаючи професію вчителя. Хто такий учитель? У Педагогічній енциклопедії засвідчено: «Спеціаліст, що веде навчаль­ну і виховну роботу з учнями у загальноосвітніх школах різних типів»2. Але слово «учитель» вживається і в широкому розумінні — авторитет­на мудра людина, яка має великий вплив на людей. Вчителями назива­ли творців наукового вчення (Арістотель, Сократ), релігійного (Хрис-тос, Будда, Аллах), проповідників цих учень, мислителів, філософів, які вказують людям шлях до життя, людей, що створили свої школи в науці, мистецтві, тобто тих, чий авторитет є загальновизнаним, хто має своїх послідовників — учнів. Добре, коли професія і визнання поєдну­ються в одній людині — скромному і чесному трудареві, покликаному навчати й виховувати дітей у школі.

Поряд зі словом учитель ми вживаємо і слово педагог як поняття загальніше. Педагог — це фахівець, який займається навчально-вихов­ною роботою в школі чи дитячому садку, школі-інтернаті чи виправній колонії, працівник позашкільного закладу, керівник народної освіти, викладач вищого навчального закладу.

В Україні понад 22 тис. загальноосвітніх навчальних закладів. У них навчається близько 6 млн. учнів і працює 561 тис. учителів3.

Мережа дошкільних закладів охоплює 970 тис. вихованців, позашкіль­них — 1,1 млн. дітей, професійно-технічних — 479 тис.4 Якщо поверну­тися до схеми різних галузей діяльності людини, наведеної на початку розділу, то ці цифри ще раз засвідчують величезну значущість педаго­гічної освіти для суспільства, яке покладає на вчителів великі надії, доручаючи їм збереження духовного потенціалу нації.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Педагогічна майстерність: Підручник

УДК Гриф надано Міністерством освіти ББК я г науки України лист від лютого...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ВІД РЕДАКТОРА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ СТРУКТУРА
Педагогічна діяльність — об'єкт дослідження різних галузей педа­гогічної науки. Дидактика вивчає загальні закономірності навчання як складової педагогічної діяльності. Методика розробляє ефективні

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ ЯК МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Педагогічна взаємодія є сукупністю педагогічних ситуацій, тобто окре­мих і водночас взаємопов'язаних фрагментів педагогічної діяльності, кожен з яких містить у собі всі її ознаки: є певні суперечно

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Що стоїть за поняттям педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра? Пригадаймо зародження колонії їм Горького у «Педагогічній по­емі» Макаренка Першим об'єктом вих

ЕЛЕМЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Гуманістична спрямованість — найголовніша характеристика май­стерності. Що становить спрямованість особистості? Ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації. Гуманістична спрямованість — спрямовані

Педагога-майстра педагога-початкгвця
1. Вбачає педагогічні задачі у цілісно- Сприймає кожну задачу окремо, не му педагогічному процесі й обирає рі- пов'язуючи з іншими шення з орієнтацією на надзавдання 2. Розв'я

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ
Найголовнішим у діяльності педагога, підмурівком його роботи, як уже зазначалося у попередніх розділах, є спрямованість його діяль­ності і професіоналізм знань. Але чому А. Макаренко твердив, що дл

ВНУТРІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Самопочуття педагога не є особистою справою, бо настрій його відби­вається й на учнях, і на колегах, і на батьках школярів. Кожне слово вчителя не тільки несе інформацію, а й передає ставлення до н

ЗОВНІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Важлива передумова творчого процесу — гармонійна єдність внут­рішнього змісту діяльності і зовнішнього його вияву Педагогові варто навчитися адекватно й емоційно виразно відображувати свій внутрішн

МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ВЧИТЕЛЯ
Вислів «мовлення вчителя» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяль­ності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і

ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
у взаємодії з учнями Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності Голов­ними серед них є а) комунікативна —

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
Попередня розмова про особливості й функції мовлення педагога ставить майбутнього вчителя перед питанням: за яких умов його мов­лення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогіч­них

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Самоконтроль і розвиток культури мовлення, створення установ­ки на оволодіння літературною мовою в різних ситуаціях спілкуван­ня. Йдеться про виховання звички й потреби в постійному навчанні

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
У пошукові істини наукою і мистецтвом відбивається єдність пізнання і відображення світу Пізнання як відображення світу передбачає не­розривну єдність суб'єкта та об'єкта: вплив об'єкта на суб'єкт

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПЕДАГОГІКИ
Розгляньмо кілька уривків з актуальної і для нашого часу праці К Ушинського «Людина як предмет виховання Спроба педагогічної антропологи» Надрукована в 1868 р , вона залишається й нині дуже важливо

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЇ
Наприкінці 70-х років XX ст. французький психолог Ж. Піаже вка­зав на одну з особливостей психологічної науки. Вона полягала в поси­леному проникненні психології в математику, фізику, біологію, сус

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ЕСТЕТИКИ
У перекладі з давньогрецької мови слово естетика означає — спри­ймаючи, переживаю (почуваю). Дивосвіт людських почуттів, різнобарв­ний у виявах людської дії, є здебільшого її зумовлен

ПЕДАГОГІЧНА ТА АКТОРСЬКА ДІЯ
Навчально-виховний процес у школі — явище складне, багатогран­не, динамічне Його специфіка визначається передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент-Екзюпері, розкіш­шю у

ПЕДАГОГІЧНА СУМІСНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНЕ СПРИЙМАННЯ
Сумісність у процесі спілкування педагога з учнями ґрунтується на принципах взаємної доброзичливості, принциповості й відповідальності. У спілкуванні педагог мусить обов'язково збагачувати учнів ін

УРОК — ТЕАТР ОДНОГО АКТОРА
Згадаймо слова відомого донецького вчителя В. Шаталова, навколо якого кипіли пристрасті захоплення, зневаги, заздрощів, розчарування в 70 —90-х роках XX ст.: «Думка, образ, слово можуть приходити д

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ
Одним із цікавих досліджень, у ході якого було виявлено роль педа­гогічного спілкування, став експеримент, що увійшов у історію педагогі­ки як «ефект Пігмаліона» Американські психологи Розенталь і

ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ДІАЛОГ
Залежно від орієнтації (особистісна чи рольова), взаємозвернення (відкрите чи закрите), активності учасників педагогічне спілкування може розвиватися за двома основними типами: як діалогічне або мо

КОНТАКТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ДІАЛОЗІ
Як будується діалог? Через контактну взаємодію Контакт у спілку­ванні — це знакообмін між особистостями, який визначає їхню поведін­ку2 Причому знакообмін характеризується взаємною спрям

СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
Для того щоб навчитися професіонального спілкування, треба чітко уявляти структуру цього процесу, знати, які вміння забезпечують його здійснення, яким чином можна удосконалювати виховний вплив на д

КОНФЛІКТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Ми розглянули теоретичні засади, що дали змогу зрозуміти сутність, структуру і технологію побудови професійного педагогічного спілку­вання Водночас трапляється, що стосунки між учителем і учнем уск

ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Володимир Леві подає замальовку майстра спілкування, називаю­чи його Генієм, Моцартом спілкування1. У цьому портреті особливо яскраві деякі штрихи. У нього величезна допитливість, колоса

УВАГА Й УЯВА ВЧИТЕЛЯ
Спілкування педагога починається зі сприймання учнів, батьків, ко­лег, де велику роль відіграють розвинена уява та увага педагога Мис­тецтво спілкування називають мистецтвом бути іншою людиною Педа

СПОСОБИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ПЕРЕКОНУВАННЯ І НАВІЮВАННЯ
Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм настроєм) У педагогічній діяльності найважливішими є переконуван­ня й н

ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
У конкретній ситуації, особливо коли вона набуває конфліктного характеру, кожний учитель керується певною, обраною ним, стратегією, тобто домінантними тенденціями в його поведінці (до чого в

ІНДИВІДУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА БЕСІДА ЯК МОДЕЛЬ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Перед нами сповідь підлітка: «Мені потрібний той, хто зміг би спо­кійно, без усякої критики вислухати мене і допомогти розібратися в самому собі. Коли я потерпаю від невдач, втрачаю друга чи просто

СТРУКТУРА БЕСІДИ. ЕТАП МОДЕЛЮВАННЯ
Побудова бесіди на засадах діалогічної взаємодії передбачає враху­вання структурних елементів (етапів), кожен з яких має специфічні завдання й потребує володіння певними техніками. Розгляньмо докла

НА ПОЧАТКУ БЕСІДИ. РОЛЬ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
Психологічного контакту людини з іншою людиною як спільності психічного стану важливо досягти вже на першому етапі бесіди, бо інакше використання будь-яких ефектних прийомів впливу під час са­мої б

МЕТОДИКА КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТАКТУ
Недисципліновані учні, до яких раніше застосовувалися стереотипні засоби педагогічного впливу, моралізування, нерідко досить добре уяв­ляють процес бесіди з учителем, передбачають звинувачення, що

ТЕХНІКИ ВЗАЄМОДІЇ У ПРОЦЕСІ АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ ТА ПОШУКУ ЇЇ ВИРІШЕННЯ
Якщо нам вдалося встановити контакт із співрозмовником і його вербальні й невербальні реакції підтверджують це, ми можемо перехо­дити до наступних етапів бесіди, де головне завдання — аналіз пробле

УРОК ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ УЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ
Якщо ви запитаєте в учнів, яких уроків вони чекають, на які йдуть охоче, то у відповідь почуєте: тих, на яких цікаво, на яких вони разом із учителем відкривають щось нове, відчувають себе шукачами,

ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ УРОКУ-ДІАЛОГУ
Розмову про те, на яких засадах будується урок-діалог, почнімо з ознайомлення з досвідом роботи відомого педагога-майстра, вченого, літератора — вчительки середньої школи № 53 м. Львова Ю. Львової.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ «КРІПЛЕННЯ» УРОКУ-ДІАЛОГУ
Ідея побудови уроку на основі діалогу має на меті передусім успіш­не розв'язання завдань: а) утвердження учня як суб'єкта навчання, рівноправного з педагогом учасника уроку, його співавтора; б) роз

ПРОФЕСІЙНІ СЕКРЕТИ ВЧИТЕЛІВ-МАЙСТРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІАЛОГУ З УЧНЯМИ НА УРОЦІ
Вивчення досвіду найкращих учителів, педагогів-дослідників дає змогу глибше зрозуміти особливості конструювання діалогічної взаємодії з учнями на уроці. Ми назвали ці особливості професійними секре

Диференційно-діагностичний опитувальник
Припустімо, що після відповідного навчання ви зможете виконува-ти будь-яку роботу Проте якщо б вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, якій з них ви віддали б перевагу? 1а Догляда

Тест на схильність до педагогічної професії
Інструкція: Нижче пропонується перелік якостей. «Приміряйте» їх на себе і оцініть ступінь їх виразності, виходячи з такої системи оцінок: 5 — так; 4 — переважн

Опитувальний листок Форверга на контактність
Інструкція: пропонується оцінити себе за дев'ятибальною шка­лою і визначити, якою мірою ви наділені кожною з шести якостей у взаєминах з людьми. 5 балів означає, що людина має

Обговорення головних теоретичних положень
Це практичне заняття є першим. Отже, тут закладаються установки студента щодо способу оволодіння навчальною інформацією, взаємодії з викладачем, іншими студентами групи. Важливо, щоб не склалася те

Виконання вправ на професійну ідентифікацію
На цьому етапі роботи слід виконати дві вправи. Вправа 1.Оцінювання педагогічної позиції. Викладач ставить на дошці крапку, біля якої пише: «Я». Від крапки відводит

Виконання вправ на формування адекватних уявлень про педагогічну професію
За змістом цей етап тісно пов'язаний із попереднім. Однак предме­том обговорення тут є не результати виконання окремих завдань без­посередньо на занятті, а підсумки самостійної роботи студентів з п

Моделювання педагогічної ситуації
Студентові пропонують виступити перед аудиторією з повідомлен­ням на тему «Я і моя професія» (основою для виступу є завдання, вико­нане на попередньому етапі). За змістом і характером пров

Діагностування сформованості елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання
Проведення «Поетичної хвилинки» має на меті психологічне налаш­тування на діяльність, а також ситуативне діагностування елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання студен­т

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому етапі заняття важливо продовжити об'єктивацію теоре­тичних знань на підставі особистого досвіду студентів. Доцільно здійсни­ти перевірку засвоєння теоретичного матеріалу як мікровикладання

ОК 2. Структура особистості вчителя-майстра
Характеристика основних елементів педагогічної майстерності вчителя (схему див. на форзаці): I. Гуманістична спрямованість Домінанта вчителя може бути: — на собі

Аналіз педагогічних ситуацій
Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми. Вправа 1.Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності».

Обговорення головних теоретичних положень
Професійна саморегуляція вчителя — це його здатність керувати собою і своєю діяльністю як засобом організації діяльності учнів на підставі сприймання і усвідомлення актів поведінки та відповідності

Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді
Вправа 3.Порівняйте два уривки на тему «Останні роки життя Т Г Шевченка» Визначте, зміст якого уривка доцільніше використати для розповіді учням I. Навесні 1859 року Тарас

Запитання для аналізу текстів
1 Який уривок дає підставу твердити, що це — живий і образний виклад матеріалу"? Доведіть свою думку 2 Якими засобами досягнуто образності викладу? Які факти й події наведено

Педагогічної розповіді
У цій частині заняття доцільно вислухати обґрунтування теми і надзавдання розповіді. Колективне обговорення зразків дасть змогу скоригувати надзавдання, обрати оптимальний варіант структури.

Список рекомендованої літератури
1 Макаренко А С Методика організації виховного процесу // Твори В 7 т — Т 5 - С 76-80 2 Макаренко А С Проблеми шк

Діагностування рівня емоційної стабільності і здатності до керування психологічним самопочуттям
Для виявлення рівня емоційної стабільності студентів рекомендує­мо використовувати тест Айзенка на визначення емоційної стійкості 1 Чи часто ви відчуваєте потребу мати друзів, які вас розу

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на питання, слід урахувати такі моменти Здатність володіти собою є показником діяльності вчителя-майстра Саме ця здатність дає йому можливість бути витриманим і наполегли

Психофізичної саморегуляції, налаштовування на наступну діяльність
Вправа 1.Контроль та регуляція дихання. Дихання й емоційний стан взаємопов'язані. В стані збудження, хвилювання, тривоги помітно змінюється частота й глибина дихання. Контро

Налаштовування на педагогічну
розповідь в аудиторії) Під час підготовки до цього етапу навчальної взаємодії слід розро­бити варіант власної програми психологічного налаштовування на на­ступну педагогіч

Публічного педагогічного спілкування
Студентам пропонують виступити з розповіддю на одну й ту саму тему (наприклад, «Різдвяні свята») Завдання донести до слухачів невербальними засобами головну ідею розповіді, збудити у них певні думк

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому занятті важливо, щоб майбутні вчителі дійшли думки, що культура зовнішнього вигляду педагога — не просто їх особиста справа, це обов'язкова професійна вимога, яка ставиться перед учителем

Виконання вправ на удосконалення мімічної й пантомімічної виразності
Вправа 1. Ознайомитися з вимогами до зовнішнього вигляду учителя за книжкою Б. Буяльського «Поезія усного слова» (К.: Рад. шк., 1969. — С. 7 — 16). Розробити на підставі цих вимог

Моделювання педагогічної ситуації: самопрезентація вчителя під час першої зустрічі з класом
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — пошук шляхів ефективного використання невербальних засобів для гідної самопрезентації вчите

Гнучкості голосу
Для діагностування доцільно використати дві вправи: на вияв інди­відуальних особливостей мовленнєвого видиху (вправа «33 Орисі») і на визначення гнучкості голосу (вправа «Іди-но сюди!»).

Обговорення головних теоретичних положень
Техніка мовлення — комплекс навичок у мовленнєвому диханні, голосотворенні й дикції, що дає вчителеві можливість донести до учня все багатство змісту свого слова. Техніка мо

Виконання вправ на розвиток фонаційного дихання
Для розвитку діафрагмально-реберного дихання слід виконувати спеціальні вправи. Вправа 1.Розслабте м'язи плечового поясу і помалу, рівним струме­нем втягуйте в себе повітр

Виконання вправ на розвиток голосу
Вправа 7.«Колискова». Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Діагностування рівня сформованості вміння створювати словесні картини під час розповіді
Вправа 1.Викладач називає предмет (наприклад, олівець, зошит, щоденник) і пропонує завдання а) уявити цей предмет, пригадати си­туації, епізоди зі свого життя, пов'язані з ним, виз

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на це питання, важливо зосередити увагу на пев­них моментах Мовлення вчителя може по-різному впливати на учнів Значною мірою це залежить від його комунікативних якостей,

Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу
Вправа 1.Розвиток уміння аналізувати зразки виразної розповіді вчителя, визначати засоби виразності, прогнозувати педагогічний ефект виразного мовлення. Проаналізуйте: 1) як

Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя
Виступи студентів в аудиторії зі своїми розповідями, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — аналіз ефективності використання виражальних засобів мовлення для активізації уяви, образної та ас

Психологічне налаштування на заняття. Діагностування дикції
На початку заняття студенти виголошують дібрані крилаті вислови (без коментарів мовця), дотримуючись надзавдання — привернути увагу аудитори до цікавої думки Після виступів слід з'ясувати вплив вис

Обговорення головних теоретичних положень
Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної май­стерності (ПМ), виокремити дві групи педагогічної техніки (ПТ), п

Повторення вправ на розвиток фонаційного дихання й голосу
Важливо, щоб роботі над дикцією передувало повторення вправ із занять для підготовки дихання й мовленнєвого апарату до активної діяльності. Це можуть бути вправи «33 Орисі», «Магазин «Квіти», «Прок

Робота над голосними й приголосними звуками
Вправа8. Користуючись описовими моделями (5, с. 109—117), пе­ревірте, чи правильно ви володієте артикуляційним апаратом. Вико­нується перед дзеркалом. Вивче

Проведення заключної частини педагогічної розповіді з метою досягнення її емоційної завершеності
Цю частину заняття присвячено роботі над заключною частиною роз­повіді, де реалізуються вимоги не лише до її побудови, а й до виголо­шення, зокрема й дикції. Кільком студентам проп

ЕЛЕМЕНТИ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета:спираючись на загальні уявлення про специфіку творення та впливу через сприймання різних видів мистецтва, враховуючи роль у цьому процесі ху­дожнього образу та його впливові н

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня сформованості вмінь
Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібностей педагогічного впливу в умовах шкіль

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до осмислення першого питання, слід чітко усвідомити важливий життєвий постулат: людська творчість існує тільки для інших, ЇЇ ціннісні ознаки окреслюються тільки іншими, ЇЇ ціннісний поте

Виконання вправ на розвиток умінь
Виконання цих вправ доцільно розпочати з формування елементар­них навичок колективної творчої праці. Вправа 1.<<Привітання вчителя». Педагог заходить в аудито

Виконання вправ на засвоєння прийомів самовиховання
Вправа 1.Розповісти про самовиховання видатних людей (Л. Толстого, К. Ушинського, А. Макаренка). Проаналізувати програми самовиховання за таким планом: 1. Мета са

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОПЧНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА
Мета: усвідомлення специфіки педагогічного спілкування як діалогічної взаємо­дії; формування установки на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудито­рією; розвиток уміння аналізувати педагог

Список рекомендованої літератури
1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. — К., 1997. — С. 199-208, 215-220. 2. Леонтьев А. А.

Тест «Чи готовий учитель до діалогу з учнями?» Перший етап: обираємо позицію
Із двох висловлювань («а» і «б») у межах кожного пункту виберіть ті, які ви поділяєте. Моє педагогічне кредо 1. а) Дитина — така сама людина, як і я. Я поважаю її права і з

Бланк для обробки результатів
Припустімо, ви поставили найбільшу кількість хрестиків і набрали найбільше число балів у графі «тенденція до рівноправного спів­робітництва». Про що це говорить? Про те, що ви, без сумніву, зд

Обговорення головних теоретичних положень
З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань (9), як дискусія із залучен­ням студентів до виконання ролей керівника дискусією тощо. При буд

Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
Як було зазначено, цей етап роботи може бути об'єднаний з попе­реднім. У такому разі обговорення теоретичних положень курсу бу­дується як створення умов для перевірки не лише засвоєння теорії, а й

Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
Студенти представляють обрані ситуації зі шкільного життя, які потребують індивідуальної бесіди з учнем. Визначають, на яку позицію доцільно налаштуватися у взаємодії, який стиль спілкування вибрат

Діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною
Виберіть один із трьох варіантів відповіді на поставлені запитання. 1 Хто з учнів, на ваш погляд, потребує довірчої бесіди? а) невстигаючий, б) недисциплінований,

Обговорення головних теоретичних положень
Індивідуальна педагогічна бесіда — це взаємодія з учнем (батьками, колегами), спрямована на пошук шляхів співробітництва для стимулю­вання розвитку учнів, її завдання: ознайомитися з індивід

Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду
Вправа 1.Аналіз педагогічної позиції у бесіді. Прочитайте уривок з «Педагогічної поеми» А. Макаренка (гл. «Ходіння Семена по муках»). Проаналізуйте майстерність Макаренка у

Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
Вправа 1.Уточнення інформації. Під час бесіди той, хто розповідає, має передати потрібну інформацію. Натомість слухач прагне з'ясу­вати всі деталі, перевірити факти, виявити

Розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему
Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: «Учитель неспо­дівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той з

Обговорення головних теоретичних положень
Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначити її функцію щодо програмування та пр

Як професійно значущої здібності педагога
Визначити загальний рівень комунікативності допоможе тест В. Ф. Ря-ховського. Для цього слід відповісти на запропоновані нижче запитання. Варі­анти відповідей: «так», «ні», «іноді».

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до відповіді на перші запитання, слід зосередити увагу на такому. Через живе та безпосереднє спілкування педагога з дитиною здійснюється найголовніше в педагогічній діяльності —

Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності
Вправа 1.Ознайомтеся з книгою В. Леві «Мистецтво бути іншим» (розділ «Геній спілкування»). Опишіть особливості вашої особистості за допомогою запропонованих автором психологічних х

Для встановлення емоційного контакту зі співрозмовником
Готуючись до цього етапу, студенти мають ознайомитися з працями А Добровича, В Леві, Д Карнегі, в яких розкрито секрети чарівності й привабливості у спілкуванні У встановленні емоційного к

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на питання слід пам'ятати, що в курсі психології студенти докладно розглянули значення уваги та спосте­режливості в діяльності людини, зміст та функції цих психічних пр

Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості
Вправа 1Для тренування концентрації і розподілу уваги, и пере­ключення пропонується ознайомитися з працею К Станіславського «Ро­бота актора над собою» (5), де описано особливості п

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ УЧИТЕЛЯ-МАЙСТРА НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕСІДИ
Мета:осмислення сутності педагогічного такту, його функцій, особливостей поведінки тактовної людини, розвиток професійних умінь застосування ефектив­них засобів виховного впливу на

Список рекомендованої літератури
1 Азаров Ю П Такт педагогический//Педагогическая энциклопедия В 4т - М , 1960 - Т 4 - С 206-208 2 Корнелиус X , Фейр

Зі школярами, колегами
Учитель-майстер зазвичай — тактовний педагог 3 педагогічним так­том не народжуються, ним оволодівають у педагогічному навчальному закладі та під час професійної діяльності Усвідомити рівень власної

Обговорення основних теоретичних положень
Термін такт — широковживане поняття. Він має кілька значень. Це і «метрична музична одиниця», й почуття міри, що підказує най-делікатнішу лінію поведінки, виявляючи повагу до іншого, і почут

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування схильності до вибору стратегії взаємодії
Ситуація Майже на кожному уроці восьмикласник Вадим ста­вить запитання «світового масштабу», які мало стосуються теми Сьо­годні тільки-но почався урок, як він підняв руку й заявив — Віро С

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо привернути увагу студентів до такого аспекту проблеми. В сучасній педагогічній літера­турі велику увагу приділяють педагогіці співробітництва. Це призво­

Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій
Вправа 1. Загальний розгляд ситуації Студентам пропонують дібра­ти педагогічну ситуацію, розглянути різні стратегії поведінки партне­рів у взаємодії, використовуючи наведену

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Психологічне налаштовування на роботу
Цей етап заняття охоплює два види діяльності а) актуалізацію опор­них знань із проблеми професійно-педагогічного спілкування, б) прове­дення вправ на створення робочого самопочуття на занятті Перши

Виконання вправ на підготовлену комунікацію
До конкурсу кожний студент вибирає ситуацію зі шкільного життя, яка, на думку вчителя, потребує індивідуальної розмови, і розробляє орієнтовний зміст бесіди, що спонукала б учнів до самостійного пр

Проведення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії
У четвертому турі можуть брати участь усі студенти або тільки переможці попередніх турів Учасники дістають завдання при мінімальній підготовці, як того потребує ситуація, провести індивіду­альну бе

Навчання, ролі особистості вчителя у забезпеченні успішного навчання учнів
На початку заняття можна запропонувати студентам висловитися щодо класичного питання шкільної освіти — як наблизити уроки до інтересів учнів, зробити їх цікавими й корисними, допом

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо зосередити увагу на тому, що в усі часи існування школи вчителі (або люди, які виконува­ли функції вчителів, навчаючи дітей) використовували різні методи

В організації навчання учнів
Вправа 1.Як відомо, навчальна діяльність не є для учнів (особливо молодшого і середнього віку) вільною, творчою самодіяльністю (як, на­приклад, гра, де учень грає не тому, що змушу

Визначення рівня сформованості уявлень про урок як творчу діяльність учителя
Заняття можна розпочати з аналізу дискусійних питань, розв'язан­ня яких дасть студентам можливість визначити свою позицію щодо співвідношення стандартного і творчого підходів у діяльності вчителя,

Обговорення головних теоретичних положень
У ході вивчення дидактики, галузевих методик у студентів сформу­валося уявлення про техніку і методику розробки уроку. Пропонуємо, спираючись на набуте, поміркувати над тим, чи можна ще на етапі ро

Навчального матеріалу
Вправа 1.Проаналізуйте кілька варіантів задуму уроку на одну тему (варіант уроків дає викладач, орієнтуючись на фах студентів). Визначте найдоцільніший варіант, який сприятиме ство

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства Метод указаний к практическим заня- тиям для студентов IV курса —Полтава 1984 — С 24 — 26

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на перше запитання важливо зосереди­ти увагу на таких моментах Успіх уроку значною мірою залежить від його початку Адже так важливо, як саме вчитель організує

На подальшу діяльність
Вправа 1. Розвиток уміння визначати мету, педагогічну доцільність діяльності вчителя на початку уроку, аналізувати техніку створен­ня ситуацій діалогу. 1. Ознайомте

Налаштовування учнів на урок і саморегуляції педагогічної діяльності на початковому етапі спілкування з учнями
Елементи педагогічної технології, які слід відпрацювати: а) встанов­лення особистісного контакту з учнями на початку спілкування; б) зосе­редження їхньої уваги на темі і завданнях уроку; в) формува

Діагностування рівня теоретичної підготовленості: усвідомлення сутності монологу і діалогу на уроці
Обговоренню головних теоретичних положень може передувати те­стова перевірка підготовленості студентів до роботи на занятті Наведі­мо один із варіантів Завдання 1.

Обговорення головних теоретичних положень
Розуміння студентами сутності уроку-діалогу та уроку-монологу як форм організації взаємодії вчителя й учнів у навчальному процесі дає змогу з'ясувати місце та особливість використання монологу як р

Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу
Студентам пропонують кілька вправ за вибором викладача залежно від умов роботи: аналіз спостережень у школі, відеозаписів уроків, тек­стових матеріалів (для формування вміння бачити, усвідомлювати

Монологічного викладу матеріалу з метою активізації взаємодії з учнями на уроці
До виконання цієї вправи слід підготуватися вдома, а на занятті виконати роботу в малих групах для глибокого усвідомлення техно­логії діалогізації монологу. Вправа 5.Вибер

ДІАЛОГ У ПРОЦЕСІ БЕСІДИ
Мета:формування установки на діалогічне спілкування з учнями у процесі вивчення нового матеріалу оволодіння технологією ведення бесіди на уроці, забез­печення пізнавальної активнос

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня комунікативності
Успішність організації бесіди на уроці великою мірою залежить від рівня комунікативності вчителя Визначити цей рівень можна за допо­могою поданого нижче тесту Доберіть 10 із наведених учит

Обговорення основних теоретичних положень
Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами, найефективніший з яких — бесіда Коли вчитель ви

Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
Вправа 1.Аналіз рівня пізнавальної активності учнів на уроці. Вивчення нового матеріалу в 5 класі вчитель провів у такий спосіб. ...Запишіть тему нашого уроку: «Пря

З метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу
Вправа 4.Порівняння двох фрагментів уроків з однієї теми. Тема уроку «Інерція» Урок 1 Перший етап уроку — актуалізація пон

Список рекомендованої літератури
1 Григорьев С А , Раевский А М Групповая форма работы на уроке // Сов педагогика - 1989 - №8 - С 38-42 2 ДьяченкоВ К

Діагностування готовності до заняття
Цей етап заняття можна провести як підготовку до роботи над тео­ретичними питаннями теми, водночас досліджуючи підготовленість! студентів до співробітництва в малих групах. Така форма організації

Обговорення головних теоретичних положень
Навчання в малих групах розглядають як найуспішнішу альтерна­тиву традиційним методам роботи на уроці. Воно дає можливість реалі­зувати такі педагогічні цілі: індивідуалізувати самостійну роботу шк

Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
Прийом 1.Урок німецької мови в 9 класі розпочинається з пере­вірки домашнього завдання. Потім учитель пропонує приготуватися до групової роботи. Діти зсувають по два столи і сідают

Виконання завдань і вправ на моделювання фрагментів уроку
Завдання 1.Завершіть речення, що характеризують переваги вико­ристання технологи навчання у співробітництві, розташуйте їх за зна­ченням 1 Не всі учні готові ставити запит

Обговорення головних теоретичних положень
При підготовці відповіді на перше питання слід звернути увагу студентів на такі положення. Організація взаємодії з учнями у процесі вивчення нового матеріа­лу є важливою передумовою ефекти

Обговорення основних теоретичних положень
Завершення взаємодії як вихід із контакту і налаштовування на подальше спілкування доцільно розглядати в контексті проблеми ко­мунікативного забезпечення уроку в цілому Комунікативне за

Різні прийоми завершення уроку
Вправа 1.Ш. О. Амонашвілі у книзі «Добрий день, діти!» описав, як він організував закінчення першого уроку в житті першокласників: — Давайте підсумуємо нашу роботу. Що ми

На подальшу діяльність
На цьому етапі студенти демонструють заздалегідь підготовлені фрагменти завершальних етапів уроків. В аналізі кожного фрагмента беруться до уваги такі запитання (можуть бути зазначені на картках):

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства / Под ред Й А Зязюна — К, 1987 — С 82-96 2 Основи педагогического мастерства

Самоналаштовування на творче публічне спілкування
Заняття варто розпочати з виконання вправи, яка дасть можливість студентам виявити залежність між емоційним станом учителя, його зовнішнім виглядом і рівнем досягнення бажаної навчальної мети. Акту

Обговорення головних теоретичних положень
Опрацювання рекомендованої літератури дає змогу усвідомити твор­че самопочуття вчителя на уроці як особливий внутрішній стан, який визначає творчий характер його діяльності (4, 6). Важливість таког

Виконання вправ на розвиток умінь
Вправа 1.Перегляньте відеозаписи уроків учителів — переможців обласного професійного конкурсу «Учитель року». Спробуйте дати відповіді на запитання: Яке загальне враження залишає у

Саморегуляція в умовах публічної творчості вчителя на уроці
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками — розробками фрагментів уроків: а) початковий етап уроку: створення в учнів позитивної перспективи роботи, мобілізація уваги, мотивація ви

Список рекомендованої літератури
1 Амонашвили Ш А Хвала уроку // Единство цели — М , 1987 — С 42-96 2 Амонашвили Ш А Как живете, дети? — М , 1986

Обговорення головних теоретичних положень
Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами. Про них говорять як про людей, що опанували мистецтвом викладання й виховання, високою культурою праці. Іноді п

Поданого у фрагментах фільмів
«Час учнівства», «Найдовший екзамен», відеофільму «Педагог-новатор В. Шаталов» Завдання 1. Подивіться фрагменти науково-популярн

Робота над карткою передового педагогічного досвіду вчителя-майстра
Ознайомтеся з карткою передового педагогічного досвіду вчителя. За поданим зразком складіть під час педагогічної практики картку пере­дового досвіду для картотеки на кафедрі педагогічної майстернос

Конкурс: моделювання ситуацій уроку
Роботу студентів оцінюють за критеріями: 1) цілеспрямованість діяльності; 2) її орієнтація на діалогічну взаємодію зі слухачами; 3) до­цільність засобів встановлення контакту, розвитку пізнавальної

БАКАЛАВРСЬКИХ) РОБІТ З КУРСУ
«ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ» 1 Феномен педагогічної майстерності у сучасній психолого-педагогічній науці 2 Динаміка функцій учителя в сучасному навчально-виховному

ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
Розділ 1 Сутність педагогічної діяльності вчителя 10 Суспільна значущість професії вчителя, його функції 10 Поняття педагогічної діяльності, її структура 1

В педагогічному спілкуванні 129
Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії 129 Характеристика перцептивної сторони педагогічного спілкування Увага й уява вчителя 132 Способи комун

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги