рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

УРОК — ТЕАТР ОДНОГО АКТОРА

УРОК — ТЕАТР ОДНОГО АКТОРА - раздел Образование, Педагогічна майстерність: Підручник Згадаймо Слова Відомого Донецького Вчителя В. Шаталова, Навколо Якого Кипіли ...

Згадаймо слова відомого донецького вчителя В. Шаталова, навколо якого кипіли пристрасті захоплення, зневаги, заздрощів, розчарування в 70 —90-х роках XX ст.: «Думка, образ, слово можуть приходити до нас несподіваними комбінаціями. При цьому одні з них можуть переважати, інші відігравати допоміжні ролі, але, будучи взаємопов'язаними, відосо­битись вони вже не можуть ніколи. Це природні властивості нашої пам'яті, які знаходяться у витоках і наукового, і літературного (мис­тецького. — Авт.), і будь-якого іншого сприймання довколишнього світу»!. Хто коли-небудь слухав Шаталова, відвідав його уроки з фізи­ки, історії, географії, не міг не сповнитися поваги до нього за його різнобічні дидактичні пошуки, великий талант об'єднувати аудиторію, добирати собі помічників у відбуванні педагогічного дійства. Тим-то і викликав пристрасті Шаталов, що не вписувався в стереотип байдужого до позитивних почуттів учнів педагога. Зазнали зневаги в Україні, пе­редусім в отупілих керівників освітою, за подібні шаталівським пошу­ки М. Щетинін на Кіровоградщині, М. Гузик на Одещині. Доречно наго­лосити, що М. Гузик переніс ідею театру в клас і на школу, очоливши її як директор. Щоправда, вперше цю ідею реалізував на Черкащині в ці самі роки О. Захаренко.

Звичайно, вибудувати педагогічну дію за принципом театральної на уроці — справа зовсім не проста. Ще важчою вона є в межах школи.

Колективна дія акторського ансамблю на сцені зовсім інша, ніж пе­дагогічна дія в класі, де педагог-актор має відразу стати педагогом-режисером, передавши свої акторські функції учням. Постає питання, як зробити учнів діяльними, не байдужими до вчителя, до теми уроку. Більше того, як зробити їх щасливими від перебування на уроці, у школі, від спілкування з учителем на уроці і учителями в школі.

Для вчителя важливо, починаючи зі студентських років, опановувати курс практичного педагогічного мистецтва. З чого слід починати? З ос­мислення педагогічної дії. Це характерно і для театральної школи.

К. Станіславський пропонував різні варіанти початку роботи з уч­нями, наприклад організацію самодіяльного спектаклю, в якому діти за власним вибором виконували б ролі чи імпровізації, відвідували і об­говорювали театральні спектаклі, брали участь у дискусіях тощо. Але в усіх цих випадках він спрямовував учнів до певної мети, допомагаючи усвідомити сутність того мистецтва, якого вони прийшли навчатися.

Мистецтво актора — це мистецтво сценічної дії. У театрі лише те набуває сили і переконливості, що виражається через дію. Дія є голов­ним засобом сценічної виразності. Через активну цілеспрямовану органіч­ну дію втілюється внутрішнє життя образу і розкривається ідейний

1 Шаталов В. Ф. Учить всех, учить каждого // Педагогический поиск. — М., 1987. - С. 150


задум твору Цьому завданню мають підпорядковуватись артистична техніка і творчий метод, якщо під дією розуміємо живий органічний процес, спрямований на здійснення визначеної мети

Педагогічну дію поєднує з театральною їхня органічність, що спря­мовує процес творчості за законами самої природи Це означає, що і актор, і педагог, як і в житті, мусять набути досвіду по-справжньому бачити, слухати, мислити, переживати, а не уявлятися такими, що мис­лять, переживають, діють Проте в органічності прихована і відмінність між актором та педагогом, а отже, й між відповідними діями Якщо актор має навчитися правильно сприймати, оцінювати, знаходити рішення і впливати на суб'єктів, які його оточують, в умовах художнього уза­гальнення, то педагог, концентруючи в собі акторсько-режисерські мож­ливості, — доводити результати свого впливу до художнього узагаль­нення Якщо акторові доводиться на сцені по-новому вчитися всього, що йому вже знайоме в житті, то педагогові слід навчатися бути природ­ним, самим собою, тобто вчителем з поглибленим баченням життя через призму своєї професії Та йому не завадить і систематично тренувати органічність дії для умов публічності Досконалість і акторської, і педа­гогічної професії слід відкривати в їх труднощах Доказом цього є сло­ва Станіславського «Пам'ятайте, моє завдання — навчити вас важкої пращ »' У нього є дивовижні за своєю мудрістю і точністю фрази про почуття «Збуджуйте ваші почуття, але не торкайтеся їх», «У найкра­щих акторів [почуття] з'являються інтуїтивно»2

Молодий педагог уперше переступає поріг класу «Скільки труд­нощів його очікує1 У нього немає досвіду, і йому ні з чим порівнювати кожну нову педагогічну ситуацію Він навчається бути і врівноваже­ним, і суворим, і поступливим, і вимогливим, і незворушним, і життєра­дісним Якщо всі ці якості йому допомогли виробити його педагоги-наставники ще у вузі, то тоді йому потрібно бути самим собою Але це трапляється, на жаль, нечасто А діти не чекають У них свої критерії і судження »3 Ці слова належать В Шаталову Всі його пошуки мали за мету звільнити учня від обов'язку навчатись і перетворити його на інтерес, на мотивоване, естетично значуще самонавчання У його книжках «Куди і як зникли трійки» (1979), «Педагогічна проза» (1980), «Точка опори» (1987) окреслено основоположні принципи перетворення важкої пращ пізнання на радість співпраці з учителем Пізнати істину в радо­сті — найважливіше з надзавдань у концепції Шаталова, що ґрунтуєть­ся передусім на засвоєнні теорії як засобі прогресування кожного учня.

Виклад матеріалу, наприклад з фізики, на думку Шаталова, значно продуктивніший у педагогічному відношенні, коли він подається ве-

1 Станиславский К С Статьи Речи Беседы Письма — С 504

2 Там само - С 519

3 Шаталов В Ф Учить всех, учить каждого // Педагогический поиск —
С 142


ликими блоками (тема, розділ). Це дає учням змогу краще його осмис­лити, усвідомити логічні взаємозв'язки там, де раніше були лише ок­ремі правила, параграфи, закони. Учневі надається можливість побачи­ти весь шлях, а не його частину. Ось як відбувається робота над новим матеріалом за методикою Шаталова.

Перший етап — розгорнуте, образно-почуттєве пояснення вчи­телем дібраних для уроку параграфів.

Другий етап — стислий виклад навчального матеріалу за опор­ним плакатом (збільшена копія листка з опорними сигналами), озву­чення, дешифрування закодованого за допомогою різних символів ос­новних понять і логічних взаємозв'язків між ними.

Третій етап — вивчення опорних сигналів, які отримує кожен учень і вклеює їх у свої альбоми.

Четвертий етап — робота з підручником і листком опорних сигналів у домашніх умовах.

П'ятий етап — письмове відтворення опорних сигналів на на­ступному уроці.

Шостий етап — відповіді на опорні сигнали (письмові й усні: тихі, магнітофонні, за листками взаємоконтролю тощо).

Сьомий етап — постійне повторення і поглиблене вивчення раніше вивченого матеріалу (організація взаємодопомоги — «педагогіч­ний десант» — не лише між однокласниками, а й з учнями старших і молодших класів).

Отже, сім етапів роботи над теоретичним матеріалом. Глибоке розумін­ня теоретичних питань породжує бажання випробувати власні сили в діяльності. Педагогічна дія вчителя викликає відповідно дію учня. 71 % загальної кількості етапів проходять самі учні. Через образно-почуттєве мислення вчителя за допомогою постійного тренінгу розвивається об­разно-почуттєве мислення учня. Позитивні естетичні почуття стають спонукою (мотивом і мотивацією) педагогічної дії самих учнів (частко­во шостий і сьомий етапи). Причому, як і передбачав Станіславський, почуття з'являються несвідомо, інтуїтивно, як результат тренінгу, психо­фізичної дії.

Завдяки педагогічному надзавданню, яке визначається змістом опор­них сигналів, «виробляється надзвичайно важливе вміння — віднахо­дити незвичайне у явищах і предметах буденних, надокучливих, а це вже відмітна риса таланту. Складові таланту цілеспрямованість, напо­легливість у пошуку, вміння узагальнювати розрізнені факти, спостере­ження й думки. Талант (і про це слід завжди пам'ятати) розвивається з почуття любові до справи. Можливо навіть, що талант, по суті, і є лише любов'ю до справи, до процесу праці... Але кому ж, як не вчителеві, прищеплювати дітям любов до справи, цю постійну націленість на по­шук, цю внутрішню потребу відкривати прекрасне незалежно від його знаходження: чи то в математичних формулах, літературних компози-


діях, чи у філософських суперечностях?!»1. Для вчителя його дія запо­чатковується увагою учнів.

Проблема уваги в педагогічно-театральній дії видається на перший погляд спрощеною. Навряд чи хтось заперечуватиме необхідність для вчителя досконало володіти своєю увагою. Специфічні умови його праці ставлять такі вимоги, виконання яких без здатності керувати увагою неможливе: вчитель має підпорядковувати свою поведінку гуманістичній цілеспрямованості навчально-виховного процесу, узгоджувати її з пра­вилами педагогічної етики та з власними творчими завданнями. Він мусить враховувати реакції класу, чітко усвідомлюючи вікову психо­логію; він повинен з дотриманням міри сприймання розраховувати кожен порух, жест і міміку, кожен звук свого голосу, домагаючись в усьому граничної виразності з максимальною економією виразних за­собів тощо. На думку психологів, структура педагогічної праці містить понад 200 компонентів. Чи може вчитель виконувати всі ці численні вимоги, якщо не мобілізовано апарат його уваги, якщо очі і вуха не підготовлені до найзагостренішого сприймання всього, що його оточує не лише в класі і в школі, а й поза школою? Щоправда, й тут є свої невирішені питання. Хоч би яким зосередженим був учитель, хоч би як майстерно він володів перенесенням уваги з одного об'єкта на інший, цим не вичерпується сутність питання. Лише порушенням цього питан­ня ми викликаємо цілу низку нових питань і непорозумінь.

Учитель не може водночас з однаковим рівнем уваги, з однаковою внутрішньою активністю стежити за виразністю власної поведінки на уроці і за поведінкою всіх учнів. На що передусім слід звертати увагу? Що саме має бути об'єктом уваги в цю мить його творчого життя?

Так постає питання про правильний вибір об'єкта уваги.

Хто обізнаний з особливостями педагогічної професії, розуміє, що вчи­тель уособлює в собі і творця уроку, і виконавця, і режисера виконання творчого задуму для отримання найвагомішого результату — глибокого знання учнями опрацьовуваної на уроці теми. Однак це станеться лише тоді, коли своєю творчою активністю він змоделює естетично впливовий образ для об'єднання всіх учнів позитивним естетичним почуттям, викли­кавши таке почуття в кожного учня зокрема. Створений учителем образ живе своїм життям і за логікою цього життя в кожний період його існу­вання має певний визначений об'єкт уваги. Це змушує нас ретельно про­аналізувати суб'єкт уваги, тобто вирішити питання про те, як увага педа­гога поєднує в собі виконавця-актора і створений ним образ.

Психологи поділяють увагу на мимовільну й довільну залежно від співвідношень зовнішніх і внутрішніх чинників2. Мимовільною є така увага, яка складається в ході взаємовідносин людини із середовищем

1 Шаталов В. Ф. Учить всех, учить каждого // Педагогический поиск. —
С. 158.

2 Див.: Психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К., 1968. — С. 372.


незалежно від ЇЇ свідомого наміру. Довільна увага свідомо спрямовуєть­ся і регулюється особистістю. Будучи вольовою, вона характеризує таке ставлення особистості до зовнішнього світу, в якому людина виходить за межі безпосередньої ситуації, ставить перед собою більш чи менш віддалені цілі і за допомогою спеціальних засобів (образу і викликаних ним почуттів) скеровує і підтримує увагу до об'єктів, пов'язаних з таки­ми цілями.

Залежно від характеру дій людини увага її буває зовнішньою і внут­рішньою. Зовнішня пов'язана з об'єктами поза людиною, внутрішня — з відчуттями образів, створюваних уявою, фантазією. Види й форми уваги завжди взаємозумовлені, взаємоперехідні, взаємозалежні і важ­ливі для педагога, на думку К. Ушинського, з трьох причин:

— як барометр, за яким він може судити про розвиток вихованця;

— як ворота, через які тільки він має доступ до душі вихованця;

— як матеріал для опрацювання1.

Тепер поставимо перед собою питання: до чого довільно, неусвідом-лено тяжіє увага вчителя-початківця, якщо він не знає законів свого мистецтва, не володіє внутрішньою технікою?

До об'єктів, які незалежно від волі вчителя чи навіть всупереч їй оволодівають його увагою, належить передусім учень. У руках учнів — доля вчителя. Фізично вчитель від учнів віддалений, думками й почут­тями він переноситься в їхню особистісну сутність. Здебільшого вчи-тель-початківець, особливо в старших класах, переконаний, що його учні вже добре обізнані з багатьох питань і здатні критично осмислювати його підготовленість до уроку та фахову компетентність. Хоч це й не так, але страх заповзає в душу, земля вислизає з-під ніг. Неначе й був якийсь творчий задум, але швидко розмився. Витрачено третину часу на пояснення теми уроку, а він не пам'ятає, що робив і що говорив. Тепер він намагається стежити за собою, підпорядковувати свою педагогічну поведінку контролю свідомості, і тоді об'єктом уваги стає він сам — його поведінка, його переживання.

Доки увага була прикута до учнів, вона була зовнішньою. Тепер, пе­реключившись на власну свідомість, вона стає внутрішньою. Зовнішній світ неначе перестав існувати. Щось там роблять учні, посміхаються, кашляють — учителеві немає до них діла: він нічого не бачить і не чує.

Увага педагога тяжіє до трьох об'єктів: учня, самого вчителя, мате­ріалу теми уроку. Запитаймо себе, чи бажані, чи необхідні ці об'єкти з погляду педагогічного мистецтва. Звичайно, ні. Однак вони завжди й неминуче намагаються оволодіти увагою вчителя-початківця, нездатно­го цьому щось протиставити.

Не лише початківець, а й досвідчений учитель, що добре володіє за­конами свого мистецтва, часто-густо піддається загрозі підпасти під

1 Див.: Ушинский К. Д. Людина як предмет виховання // Вибр. твори. — Т. 1. - С. 248-249.


владу цих шкідливих для творчості об'єктів. Особливо це стосується тих випадків, коли вчитель змушений тримати відповідальний для себе творчий іспит.

Описані стани вчителя, своєрідні у кожного за формою вияву та ідентичні за об'єктом зумовлення, нерідко виявляються як психофізіо­логічна домінанта, тобто така реакція людського організму, яка погли­нає всі його сили, духовну і фізичну енергію.

Такі переживання властиві вчителю у класі, акторові на сцені, кожній людині в різних життєвих ситуаціях. Згадаймо червоні спітнілі обличчя школярів і студентів за екзаменаційним столом чи болісні страждання недосвідченого оратора перед великою аудиторією, або спілкування з видатною людиною. Напружені м'язи, ніяковість, незграбність, збенте­ження, навіть страх. Сильне серцебиття, втрата здатності послідовно мис­лити і володіти власною увагою, не кажучи вже про увагу аудиторії, є атрибутами цієї неприємної, негативної психофізіологічної домінанти.

Як боротися вчителеві з цією згубною для його творчості домінан­тою? Яким чином її подолати? Очевидно, для цього слід виробити своє­рідну протиотруту, яка змогла б з успіхом їй протистояти, конкурувати з нею і, нарешті, витіснити, знищити ЇЇ. Але перемогти негативну домі­нанту можна дише за допомогою більш сильної позитивної. Для цього слід створити у своїй психіці, свідомості осередок збудження, достатньо потужний, щоб відвернути на себе енергію негативних переживань відпо­відної домінанти. Таким збудженням, новою, сприятливою для творчості, позитивною домінантою є активна зосередженість.

Зосередженість особливо характерна для вищої стадії уваги — ЇЇ довільності, тобто коли увага, пов'язана з великим інтересом до об'єкта, переходить у захоплення ним. Завдання педагога й полягає в тому, щоб навчитися створювати в собі цю домінанту активного зосередження. Лише таке зосередження на вищому ступені розвитку (захоплення до­вільно обраним об'єктом) здатне перемогти заперечну домінанту і забез­печити потрібні для творчості умови. Безумовно, ця домінанта активно­го зосередження і є психофізіологічною неусвідомленою установкою.

За допомогою психофізіологічної установки вчитель спроможний тримати безперервну лінію уваги, зосереджує увагу учнів і об'єднує їх позитивними естетичними почуттями. Це дає йому змогу переносити увагу з одного об'єкта на інший, не створюючи розривів у цьому безпе­рервно плинному процесі. Вчителеві достатньо розірвати безперервну лінію уваги, і в утворену щілину ввіллється один із шкідливих об'єктів — першопричина знищення творчого самоутвердження вчителя, а через нього — і самоутвердження учня.

Тримати безперервну лінію уваги надзвичайно важко, якщо вчитель не підготувався до виконання педагогічної дії, не розробив партитури >року, не встановив чітко визначеної послідовності в чергуванні об'єктів і не збагнув тих причин, з яких увага образу переноситься з одного об'єкта на інший.


На перший погляд здається, що коли увага вчителя цілком захопле­на власним «Я» і рівнем своєї фахової підготовки, то учнівський клас перестає для нього існувати. Насправді це не так. Клас, наповнений уч­нями, — це те середовище, яке безперервно підтримує, розвиває своїми реакціями позитивну домінанту педагогічної уваги вчителя. Клас не­обхідний для педагогічної творчості, як повітря для життя людини. Спро­буйте змусити вчителя проводити урок без учнів, і він одразу задих­неться від творчої безпорадності; його педагогічна увага, позбувшись спонукальних впливів реакцій учнів, почне різко згасати. Жодна реакція в класі, навіть незначна, не залишається поза увагою вчителя, вона неод­мінно впливає на його творчу увагу, вона допомагає чи заважає. У тому разі, коли допомагає, вчитель може відволіктися від класу, не усвідом­лювати його, але це якраз і свідчить про наявність домінанти педаго­гічної зосередженості, тієї психофізіологічної установки, що зумовлює творчість і характеризує її як неусвідомлену.

Стає зрозумілим винятково велике значення у творчості і вихованні вчителя безперервної уваги і її зосередженості. Важливо виховати вчи­теля зі здатністю швидко і легко створювати в себе стійку домінанту педагогічної зосередженості, іншими словами, здатність швидко й легко захоплювати свою увагу об'єктами педагогічного життя.

У повсякденному житті будь-якої людини, зокрема і вчителя, об'єкти захоплюють увагу і приковують її до себе. У поодиноких випадках ува­га до об'єкта цілеспрямовується силоміць. Здебільшого це відбувається, коли необхідно прочитати важку для сприймання книжку, підготува­ти нецікавий урок, уважно прослухати непопулярну лекцію, тобто коли ми зайняті важкою і складною роботою, яка ще не стала предметом нашого захоплення.

Інакше буває на уроці. Об'єкт педагогічної уваги сам по собі не становить для вчителя інтересу, особливо коли він його відбуває деся­тий, п'ятнадцятий, сотий раз. У цьому разі всі об'єкти уваги і педагогіч­не середовище вчителеві знайомі, вивчені, не обіцяють жодних несподі­ванок. Але ж на уроці все має бути цікавим і захоплюючим. Ось чому вчитель зобов'язаний поставити перед собою вимогу навчитися зосе­реджувати свою увагу, робити її стійкою і безперервною. Лише за таких умов увага, на думку К. Станіславського, стає «провідником почуття».


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Педагогічна майстерність: Підручник

УДК Гриф надано Міністерством освіти ББК я г науки України лист від лютого...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: УРОК — ТЕАТР ОДНОГО АКТОРА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ВІД РЕДАКТОРА
Підручник підготовлено з урахуванням тенденцій сучас­ного розвитку педагогічної теорії і практики. У цьому ви­данні автори зберегли основні концептуальні положення, ви­кладені в їхніх виданих раніш

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ СТРУКТУРА
Педагогічна діяльність — об'єкт дослідження різних галузей педа­гогічної науки. Дидактика вивчає загальні закономірності навчання як складової педагогічної діяльності. Методика розробляє ефективні

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ ЯК МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Педагогічна взаємодія є сукупністю педагогічних ситуацій, тобто окре­мих і водночас взаємопов'язаних фрагментів педагогічної діяльності, кожен з яких містить у собі всі її ознаки: є певні суперечно

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Що стоїть за поняттям педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра? Пригадаймо зародження колонії їм Горького у «Педагогічній по­емі» Макаренка Першим об'єктом вих

ЕЛЕМЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Гуманістична спрямованість — найголовніша характеристика май­стерності. Що становить спрямованість особистості? Ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації. Гуманістична спрямованість — спрямовані

Педагога-майстра педагога-початкгвця
1. Вбачає педагогічні задачі у цілісно- Сприймає кожну задачу окремо, не му педагогічному процесі й обирає рі- пов'язуючи з іншими шення з орієнтацією на надзавдання 2. Розв'я

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ
Найголовнішим у діяльності педагога, підмурівком його роботи, як уже зазначалося у попередніх розділах, є спрямованість його діяль­ності і професіоналізм знань. Але чому А. Макаренко твердив, що дл

ВНУТРІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Самопочуття педагога не є особистою справою, бо настрій його відби­вається й на учнях, і на колегах, і на батьках школярів. Кожне слово вчителя не тільки несе інформацію, а й передає ставлення до н

ЗОВНІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Важлива передумова творчого процесу — гармонійна єдність внут­рішнього змісту діяльності і зовнішнього його вияву Педагогові варто навчитися адекватно й емоційно виразно відображувати свій внутрішн

МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ВЧИТЕЛЯ
Вислів «мовлення вчителя» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяль­ності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і

ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
у взаємодії з учнями Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності Голов­ними серед них є а) комунікативна —

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
Попередня розмова про особливості й функції мовлення педагога ставить майбутнього вчителя перед питанням: за яких умов його мов­лення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогіч­них

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Самоконтроль і розвиток культури мовлення, створення установ­ки на оволодіння літературною мовою в різних ситуаціях спілкуван­ня. Йдеться про виховання звички й потреби в постійному навчанні

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
У пошукові істини наукою і мистецтвом відбивається єдність пізнання і відображення світу Пізнання як відображення світу передбачає не­розривну єдність суб'єкта та об'єкта: вплив об'єкта на суб'єкт

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПЕДАГОГІКИ
Розгляньмо кілька уривків з актуальної і для нашого часу праці К Ушинського «Людина як предмет виховання Спроба педагогічної антропологи» Надрукована в 1868 р , вона залишається й нині дуже важливо

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЇ
Наприкінці 70-х років XX ст. французький психолог Ж. Піаже вка­зав на одну з особливостей психологічної науки. Вона полягала в поси­леному проникненні психології в математику, фізику, біологію, сус

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ЕСТЕТИКИ
У перекладі з давньогрецької мови слово естетика означає — спри­ймаючи, переживаю (почуваю). Дивосвіт людських почуттів, різнобарв­ний у виявах людської дії, є здебільшого її зумовлен

ПЕДАГОГІЧНА ТА АКТОРСЬКА ДІЯ
Навчально-виховний процес у школі — явище складне, багатогран­не, динамічне Його специфіка визначається передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент-Екзюпері, розкіш­шю у

ПЕДАГОГІЧНА СУМІСНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНЕ СПРИЙМАННЯ
Сумісність у процесі спілкування педагога з учнями ґрунтується на принципах взаємної доброзичливості, принциповості й відповідальності. У спілкуванні педагог мусить обов'язково збагачувати учнів ін

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ
Одним із цікавих досліджень, у ході якого було виявлено роль педа­гогічного спілкування, став експеримент, що увійшов у історію педагогі­ки як «ефект Пігмаліона» Американські психологи Розенталь і

ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ДІАЛОГ
Залежно від орієнтації (особистісна чи рольова), взаємозвернення (відкрите чи закрите), активності учасників педагогічне спілкування може розвиватися за двома основними типами: як діалогічне або мо

КОНТАКТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ДІАЛОЗІ
Як будується діалог? Через контактну взаємодію Контакт у спілку­ванні — це знакообмін між особистостями, який визначає їхню поведін­ку2 Причому знакообмін характеризується взаємною спрям

СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
Для того щоб навчитися професіонального спілкування, треба чітко уявляти структуру цього процесу, знати, які вміння забезпечують його здійснення, яким чином можна удосконалювати виховний вплив на д

КОНФЛІКТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Ми розглянули теоретичні засади, що дали змогу зрозуміти сутність, структуру і технологію побудови професійного педагогічного спілку­вання Водночас трапляється, що стосунки між учителем і учнем уск

ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Володимир Леві подає замальовку майстра спілкування, називаю­чи його Генієм, Моцартом спілкування1. У цьому портреті особливо яскраві деякі штрихи. У нього величезна допитливість, колоса

УВАГА Й УЯВА ВЧИТЕЛЯ
Спілкування педагога починається зі сприймання учнів, батьків, ко­лег, де велику роль відіграють розвинена уява та увага педагога Мис­тецтво спілкування називають мистецтвом бути іншою людиною Педа

СПОСОБИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ПЕРЕКОНУВАННЯ І НАВІЮВАННЯ
Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм настроєм) У педагогічній діяльності найважливішими є переконуван­ня й н

ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
У конкретній ситуації, особливо коли вона набуває конфліктного характеру, кожний учитель керується певною, обраною ним, стратегією, тобто домінантними тенденціями в його поведінці (до чого в

ІНДИВІДУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА БЕСІДА ЯК МОДЕЛЬ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Перед нами сповідь підлітка: «Мені потрібний той, хто зміг би спо­кійно, без усякої критики вислухати мене і допомогти розібратися в самому собі. Коли я потерпаю від невдач, втрачаю друга чи просто

СТРУКТУРА БЕСІДИ. ЕТАП МОДЕЛЮВАННЯ
Побудова бесіди на засадах діалогічної взаємодії передбачає враху­вання структурних елементів (етапів), кожен з яких має специфічні завдання й потребує володіння певними техніками. Розгляньмо докла

НА ПОЧАТКУ БЕСІДИ. РОЛЬ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
Психологічного контакту людини з іншою людиною як спільності психічного стану важливо досягти вже на першому етапі бесіди, бо інакше використання будь-яких ефектних прийомів впливу під час са­мої б

МЕТОДИКА КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТАКТУ
Недисципліновані учні, до яких раніше застосовувалися стереотипні засоби педагогічного впливу, моралізування, нерідко досить добре уяв­ляють процес бесіди з учителем, передбачають звинувачення, що

ТЕХНІКИ ВЗАЄМОДІЇ У ПРОЦЕСІ АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ ТА ПОШУКУ ЇЇ ВИРІШЕННЯ
Якщо нам вдалося встановити контакт із співрозмовником і його вербальні й невербальні реакції підтверджують це, ми можемо перехо­дити до наступних етапів бесіди, де головне завдання — аналіз пробле

УРОК ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ УЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ
Якщо ви запитаєте в учнів, яких уроків вони чекають, на які йдуть охоче, то у відповідь почуєте: тих, на яких цікаво, на яких вони разом із учителем відкривають щось нове, відчувають себе шукачами,

ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ УРОКУ-ДІАЛОГУ
Розмову про те, на яких засадах будується урок-діалог, почнімо з ознайомлення з досвідом роботи відомого педагога-майстра, вченого, літератора — вчительки середньої школи № 53 м. Львова Ю. Львової.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ «КРІПЛЕННЯ» УРОКУ-ДІАЛОГУ
Ідея побудови уроку на основі діалогу має на меті передусім успіш­не розв'язання завдань: а) утвердження учня як суб'єкта навчання, рівноправного з педагогом учасника уроку, його співавтора; б) роз

ПРОФЕСІЙНІ СЕКРЕТИ ВЧИТЕЛІВ-МАЙСТРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІАЛОГУ З УЧНЯМИ НА УРОЦІ
Вивчення досвіду найкращих учителів, педагогів-дослідників дає змогу глибше зрозуміти особливості конструювання діалогічної взаємодії з учнями на уроці. Ми назвали ці особливості професійними секре

Диференційно-діагностичний опитувальник
Припустімо, що після відповідного навчання ви зможете виконува-ти будь-яку роботу Проте якщо б вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, якій з них ви віддали б перевагу? 1а Догляда

Тест на схильність до педагогічної професії
Інструкція: Нижче пропонується перелік якостей. «Приміряйте» їх на себе і оцініть ступінь їх виразності, виходячи з такої системи оцінок: 5 — так; 4 — переважн

Опитувальний листок Форверга на контактність
Інструкція: пропонується оцінити себе за дев'ятибальною шка­лою і визначити, якою мірою ви наділені кожною з шести якостей у взаєминах з людьми. 5 балів означає, що людина має

Обговорення головних теоретичних положень
Це практичне заняття є першим. Отже, тут закладаються установки студента щодо способу оволодіння навчальною інформацією, взаємодії з викладачем, іншими студентами групи. Важливо, щоб не склалася те

Виконання вправ на професійну ідентифікацію
На цьому етапі роботи слід виконати дві вправи. Вправа 1.Оцінювання педагогічної позиції. Викладач ставить на дошці крапку, біля якої пише: «Я». Від крапки відводит

Виконання вправ на формування адекватних уявлень про педагогічну професію
За змістом цей етап тісно пов'язаний із попереднім. Однак предме­том обговорення тут є не результати виконання окремих завдань без­посередньо на занятті, а підсумки самостійної роботи студентів з п

Моделювання педагогічної ситуації
Студентові пропонують виступити перед аудиторією з повідомлен­ням на тему «Я і моя професія» (основою для виступу є завдання, вико­нане на попередньому етапі). За змістом і характером пров

Діагностування сформованості елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання
Проведення «Поетичної хвилинки» має на меті психологічне налаш­тування на діяльність, а також ситуативне діагностування елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання студен­т

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому етапі заняття важливо продовжити об'єктивацію теоре­тичних знань на підставі особистого досвіду студентів. Доцільно здійсни­ти перевірку засвоєння теоретичного матеріалу як мікровикладання

ОК 2. Структура особистості вчителя-майстра
Характеристика основних елементів педагогічної майстерності вчителя (схему див. на форзаці): I. Гуманістична спрямованість Домінанта вчителя може бути: — на собі

Аналіз педагогічних ситуацій
Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми. Вправа 1.Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності».

Обговорення головних теоретичних положень
Професійна саморегуляція вчителя — це його здатність керувати собою і своєю діяльністю як засобом організації діяльності учнів на підставі сприймання і усвідомлення актів поведінки та відповідності

Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді
Вправа 3.Порівняйте два уривки на тему «Останні роки життя Т Г Шевченка» Визначте, зміст якого уривка доцільніше використати для розповіді учням I. Навесні 1859 року Тарас

Запитання для аналізу текстів
1 Який уривок дає підставу твердити, що це — живий і образний виклад матеріалу"? Доведіть свою думку 2 Якими засобами досягнуто образності викладу? Які факти й події наведено

Педагогічної розповіді
У цій частині заняття доцільно вислухати обґрунтування теми і надзавдання розповіді. Колективне обговорення зразків дасть змогу скоригувати надзавдання, обрати оптимальний варіант структури.

Список рекомендованої літератури
1 Макаренко А С Методика організації виховного процесу // Твори В 7 т — Т 5 - С 76-80 2 Макаренко А С Проблеми шк

Діагностування рівня емоційної стабільності і здатності до керування психологічним самопочуттям
Для виявлення рівня емоційної стабільності студентів рекомендує­мо використовувати тест Айзенка на визначення емоційної стійкості 1 Чи часто ви відчуваєте потребу мати друзів, які вас розу

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на питання, слід урахувати такі моменти Здатність володіти собою є показником діяльності вчителя-майстра Саме ця здатність дає йому можливість бути витриманим і наполегли

Психофізичної саморегуляції, налаштовування на наступну діяльність
Вправа 1.Контроль та регуляція дихання. Дихання й емоційний стан взаємопов'язані. В стані збудження, хвилювання, тривоги помітно змінюється частота й глибина дихання. Контро

Налаштовування на педагогічну
розповідь в аудиторії) Під час підготовки до цього етапу навчальної взаємодії слід розро­бити варіант власної програми психологічного налаштовування на на­ступну педагогіч

Публічного педагогічного спілкування
Студентам пропонують виступити з розповіддю на одну й ту саму тему (наприклад, «Різдвяні свята») Завдання донести до слухачів невербальними засобами головну ідею розповіді, збудити у них певні думк

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому занятті важливо, щоб майбутні вчителі дійшли думки, що культура зовнішнього вигляду педагога — не просто їх особиста справа, це обов'язкова професійна вимога, яка ставиться перед учителем

Виконання вправ на удосконалення мімічної й пантомімічної виразності
Вправа 1. Ознайомитися з вимогами до зовнішнього вигляду учителя за книжкою Б. Буяльського «Поезія усного слова» (К.: Рад. шк., 1969. — С. 7 — 16). Розробити на підставі цих вимог

Моделювання педагогічної ситуації: самопрезентація вчителя під час першої зустрічі з класом
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — пошук шляхів ефективного використання невербальних засобів для гідної самопрезентації вчите

Гнучкості голосу
Для діагностування доцільно використати дві вправи: на вияв інди­відуальних особливостей мовленнєвого видиху (вправа «33 Орисі») і на визначення гнучкості голосу (вправа «Іди-но сюди!»).

Обговорення головних теоретичних положень
Техніка мовлення — комплекс навичок у мовленнєвому диханні, голосотворенні й дикції, що дає вчителеві можливість донести до учня все багатство змісту свого слова. Техніка мо

Виконання вправ на розвиток фонаційного дихання
Для розвитку діафрагмально-реберного дихання слід виконувати спеціальні вправи. Вправа 1.Розслабте м'язи плечового поясу і помалу, рівним струме­нем втягуйте в себе повітр

Виконання вправ на розвиток голосу
Вправа 7.«Колискова». Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Діагностування рівня сформованості вміння створювати словесні картини під час розповіді
Вправа 1.Викладач називає предмет (наприклад, олівець, зошит, щоденник) і пропонує завдання а) уявити цей предмет, пригадати си­туації, епізоди зі свого життя, пов'язані з ним, виз

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на це питання, важливо зосередити увагу на пев­них моментах Мовлення вчителя може по-різному впливати на учнів Значною мірою це залежить від його комунікативних якостей,

Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу
Вправа 1.Розвиток уміння аналізувати зразки виразної розповіді вчителя, визначати засоби виразності, прогнозувати педагогічний ефект виразного мовлення. Проаналізуйте: 1) як

Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя
Виступи студентів в аудиторії зі своїми розповідями, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — аналіз ефективності використання виражальних засобів мовлення для активізації уяви, образної та ас

Психологічне налаштування на заняття. Діагностування дикції
На початку заняття студенти виголошують дібрані крилаті вислови (без коментарів мовця), дотримуючись надзавдання — привернути увагу аудитори до цікавої думки Після виступів слід з'ясувати вплив вис

Обговорення головних теоретичних положень
Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної май­стерності (ПМ), виокремити дві групи педагогічної техніки (ПТ), п

Повторення вправ на розвиток фонаційного дихання й голосу
Важливо, щоб роботі над дикцією передувало повторення вправ із занять для підготовки дихання й мовленнєвого апарату до активної діяльності. Це можуть бути вправи «33 Орисі», «Магазин «Квіти», «Прок

Робота над голосними й приголосними звуками
Вправа8. Користуючись описовими моделями (5, с. 109—117), пе­ревірте, чи правильно ви володієте артикуляційним апаратом. Вико­нується перед дзеркалом. Вивче

Проведення заключної частини педагогічної розповіді з метою досягнення її емоційної завершеності
Цю частину заняття присвячено роботі над заключною частиною роз­повіді, де реалізуються вимоги не лише до її побудови, а й до виголо­шення, зокрема й дикції. Кільком студентам проп

ЕЛЕМЕНТИ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета:спираючись на загальні уявлення про специфіку творення та впливу через сприймання різних видів мистецтва, враховуючи роль у цьому процесі ху­дожнього образу та його впливові н

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня сформованості вмінь
Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібностей педагогічного впливу в умовах шкіль

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до осмислення першого питання, слід чітко усвідомити важливий життєвий постулат: людська творчість існує тільки для інших, ЇЇ ціннісні ознаки окреслюються тільки іншими, ЇЇ ціннісний поте

Виконання вправ на розвиток умінь
Виконання цих вправ доцільно розпочати з формування елементар­них навичок колективної творчої праці. Вправа 1.<<Привітання вчителя». Педагог заходить в аудито

Виконання вправ на засвоєння прийомів самовиховання
Вправа 1.Розповісти про самовиховання видатних людей (Л. Толстого, К. Ушинського, А. Макаренка). Проаналізувати програми самовиховання за таким планом: 1. Мета са

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОПЧНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА
Мета: усвідомлення специфіки педагогічного спілкування як діалогічної взаємо­дії; формування установки на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудито­рією; розвиток уміння аналізувати педагог

Список рекомендованої літератури
1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. — К., 1997. — С. 199-208, 215-220. 2. Леонтьев А. А.

Тест «Чи готовий учитель до діалогу з учнями?» Перший етап: обираємо позицію
Із двох висловлювань («а» і «б») у межах кожного пункту виберіть ті, які ви поділяєте. Моє педагогічне кредо 1. а) Дитина — така сама людина, як і я. Я поважаю її права і з

Бланк для обробки результатів
Припустімо, ви поставили найбільшу кількість хрестиків і набрали найбільше число балів у графі «тенденція до рівноправного спів­робітництва». Про що це говорить? Про те, що ви, без сумніву, зд

Обговорення головних теоретичних положень
З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань (9), як дискусія із залучен­ням студентів до виконання ролей керівника дискусією тощо. При буд

Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
Як було зазначено, цей етап роботи може бути об'єднаний з попе­реднім. У такому разі обговорення теоретичних положень курсу бу­дується як створення умов для перевірки не лише засвоєння теорії, а й

Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
Студенти представляють обрані ситуації зі шкільного життя, які потребують індивідуальної бесіди з учнем. Визначають, на яку позицію доцільно налаштуватися у взаємодії, який стиль спілкування вибрат

Діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною
Виберіть один із трьох варіантів відповіді на поставлені запитання. 1 Хто з учнів, на ваш погляд, потребує довірчої бесіди? а) невстигаючий, б) недисциплінований,

Обговорення головних теоретичних положень
Індивідуальна педагогічна бесіда — це взаємодія з учнем (батьками, колегами), спрямована на пошук шляхів співробітництва для стимулю­вання розвитку учнів, її завдання: ознайомитися з індивід

Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду
Вправа 1.Аналіз педагогічної позиції у бесіді. Прочитайте уривок з «Педагогічної поеми» А. Макаренка (гл. «Ходіння Семена по муках»). Проаналізуйте майстерність Макаренка у

Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
Вправа 1.Уточнення інформації. Під час бесіди той, хто розповідає, має передати потрібну інформацію. Натомість слухач прагне з'ясу­вати всі деталі, перевірити факти, виявити

Розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему
Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: «Учитель неспо­дівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той з

Обговорення головних теоретичних положень
Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначити її функцію щодо програмування та пр

Як професійно значущої здібності педагога
Визначити загальний рівень комунікативності допоможе тест В. Ф. Ря-ховського. Для цього слід відповісти на запропоновані нижче запитання. Варі­анти відповідей: «так», «ні», «іноді».

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до відповіді на перші запитання, слід зосередити увагу на такому. Через живе та безпосереднє спілкування педагога з дитиною здійснюється найголовніше в педагогічній діяльності —

Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності
Вправа 1.Ознайомтеся з книгою В. Леві «Мистецтво бути іншим» (розділ «Геній спілкування»). Опишіть особливості вашої особистості за допомогою запропонованих автором психологічних х

Для встановлення емоційного контакту зі співрозмовником
Готуючись до цього етапу, студенти мають ознайомитися з працями А Добровича, В Леві, Д Карнегі, в яких розкрито секрети чарівності й привабливості у спілкуванні У встановленні емоційного к

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на питання слід пам'ятати, що в курсі психології студенти докладно розглянули значення уваги та спосте­режливості в діяльності людини, зміст та функції цих психічних пр

Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості
Вправа 1Для тренування концентрації і розподілу уваги, и пере­ключення пропонується ознайомитися з працею К Станіславського «Ро­бота актора над собою» (5), де описано особливості п

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ УЧИТЕЛЯ-МАЙСТРА НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕСІДИ
Мета:осмислення сутності педагогічного такту, його функцій, особливостей поведінки тактовної людини, розвиток професійних умінь застосування ефектив­них засобів виховного впливу на

Список рекомендованої літератури
1 Азаров Ю П Такт педагогический//Педагогическая энциклопедия В 4т - М , 1960 - Т 4 - С 206-208 2 Корнелиус X , Фейр

Зі школярами, колегами
Учитель-майстер зазвичай — тактовний педагог 3 педагогічним так­том не народжуються, ним оволодівають у педагогічному навчальному закладі та під час професійної діяльності Усвідомити рівень власної

Обговорення основних теоретичних положень
Термін такт — широковживане поняття. Він має кілька значень. Це і «метрична музична одиниця», й почуття міри, що підказує най-делікатнішу лінію поведінки, виявляючи повагу до іншого, і почут

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування схильності до вибору стратегії взаємодії
Ситуація Майже на кожному уроці восьмикласник Вадим ста­вить запитання «світового масштабу», які мало стосуються теми Сьо­годні тільки-но почався урок, як він підняв руку й заявив — Віро С

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо привернути увагу студентів до такого аспекту проблеми. В сучасній педагогічній літера­турі велику увагу приділяють педагогіці співробітництва. Це призво­

Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій
Вправа 1. Загальний розгляд ситуації Студентам пропонують дібра­ти педагогічну ситуацію, розглянути різні стратегії поведінки партне­рів у взаємодії, використовуючи наведену

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Психологічне налаштовування на роботу
Цей етап заняття охоплює два види діяльності а) актуалізацію опор­них знань із проблеми професійно-педагогічного спілкування, б) прове­дення вправ на створення робочого самопочуття на занятті Перши

Виконання вправ на підготовлену комунікацію
До конкурсу кожний студент вибирає ситуацію зі шкільного життя, яка, на думку вчителя, потребує індивідуальної розмови, і розробляє орієнтовний зміст бесіди, що спонукала б учнів до самостійного пр

Проведення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії
У четвертому турі можуть брати участь усі студенти або тільки переможці попередніх турів Учасники дістають завдання при мінімальній підготовці, як того потребує ситуація, провести індивіду­альну бе

Навчання, ролі особистості вчителя у забезпеченні успішного навчання учнів
На початку заняття можна запропонувати студентам висловитися щодо класичного питання шкільної освіти — як наблизити уроки до інтересів учнів, зробити їх цікавими й корисними, допом

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо зосередити увагу на тому, що в усі часи існування школи вчителі (або люди, які виконува­ли функції вчителів, навчаючи дітей) використовували різні методи

В організації навчання учнів
Вправа 1.Як відомо, навчальна діяльність не є для учнів (особливо молодшого і середнього віку) вільною, творчою самодіяльністю (як, на­приклад, гра, де учень грає не тому, що змушу

Визначення рівня сформованості уявлень про урок як творчу діяльність учителя
Заняття можна розпочати з аналізу дискусійних питань, розв'язан­ня яких дасть студентам можливість визначити свою позицію щодо співвідношення стандартного і творчого підходів у діяльності вчителя,

Обговорення головних теоретичних положень
У ході вивчення дидактики, галузевих методик у студентів сформу­валося уявлення про техніку і методику розробки уроку. Пропонуємо, спираючись на набуте, поміркувати над тим, чи можна ще на етапі ро

Навчального матеріалу
Вправа 1.Проаналізуйте кілька варіантів задуму уроку на одну тему (варіант уроків дає викладач, орієнтуючись на фах студентів). Визначте найдоцільніший варіант, який сприятиме ство

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства Метод указаний к практическим заня- тиям для студентов IV курса —Полтава 1984 — С 24 — 26

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на перше запитання важливо зосереди­ти увагу на таких моментах Успіх уроку значною мірою залежить від його початку Адже так важливо, як саме вчитель організує

На подальшу діяльність
Вправа 1. Розвиток уміння визначати мету, педагогічну доцільність діяльності вчителя на початку уроку, аналізувати техніку створен­ня ситуацій діалогу. 1. Ознайомте

Налаштовування учнів на урок і саморегуляції педагогічної діяльності на початковому етапі спілкування з учнями
Елементи педагогічної технології, які слід відпрацювати: а) встанов­лення особистісного контакту з учнями на початку спілкування; б) зосе­редження їхньої уваги на темі і завданнях уроку; в) формува

Діагностування рівня теоретичної підготовленості: усвідомлення сутності монологу і діалогу на уроці
Обговоренню головних теоретичних положень може передувати те­стова перевірка підготовленості студентів до роботи на занятті Наведі­мо один із варіантів Завдання 1.

Обговорення головних теоретичних положень
Розуміння студентами сутності уроку-діалогу та уроку-монологу як форм організації взаємодії вчителя й учнів у навчальному процесі дає змогу з'ясувати місце та особливість використання монологу як р

Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу
Студентам пропонують кілька вправ за вибором викладача залежно від умов роботи: аналіз спостережень у школі, відеозаписів уроків, тек­стових матеріалів (для формування вміння бачити, усвідомлювати

Монологічного викладу матеріалу з метою активізації взаємодії з учнями на уроці
До виконання цієї вправи слід підготуватися вдома, а на занятті виконати роботу в малих групах для глибокого усвідомлення техно­логії діалогізації монологу. Вправа 5.Вибер

ДІАЛОГ У ПРОЦЕСІ БЕСІДИ
Мета:формування установки на діалогічне спілкування з учнями у процесі вивчення нового матеріалу оволодіння технологією ведення бесіди на уроці, забез­печення пізнавальної активнос

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня комунікативності
Успішність організації бесіди на уроці великою мірою залежить від рівня комунікативності вчителя Визначити цей рівень можна за допо­могою поданого нижче тесту Доберіть 10 із наведених учит

Обговорення основних теоретичних положень
Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами, найефективніший з яких — бесіда Коли вчитель ви

Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
Вправа 1.Аналіз рівня пізнавальної активності учнів на уроці. Вивчення нового матеріалу в 5 класі вчитель провів у такий спосіб. ...Запишіть тему нашого уроку: «Пря

З метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу
Вправа 4.Порівняння двох фрагментів уроків з однієї теми. Тема уроку «Інерція» Урок 1 Перший етап уроку — актуалізація пон

Список рекомендованої літератури
1 Григорьев С А , Раевский А М Групповая форма работы на уроке // Сов педагогика - 1989 - №8 - С 38-42 2 ДьяченкоВ К

Діагностування готовності до заняття
Цей етап заняття можна провести як підготовку до роботи над тео­ретичними питаннями теми, водночас досліджуючи підготовленість! студентів до співробітництва в малих групах. Така форма організації

Обговорення головних теоретичних положень
Навчання в малих групах розглядають як найуспішнішу альтерна­тиву традиційним методам роботи на уроці. Воно дає можливість реалі­зувати такі педагогічні цілі: індивідуалізувати самостійну роботу шк

Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
Прийом 1.Урок німецької мови в 9 класі розпочинається з пере­вірки домашнього завдання. Потім учитель пропонує приготуватися до групової роботи. Діти зсувають по два столи і сідают

Виконання завдань і вправ на моделювання фрагментів уроку
Завдання 1.Завершіть речення, що характеризують переваги вико­ристання технологи навчання у співробітництві, розташуйте їх за зна­ченням 1 Не всі учні готові ставити запит

Обговорення головних теоретичних положень
При підготовці відповіді на перше питання слід звернути увагу студентів на такі положення. Організація взаємодії з учнями у процесі вивчення нового матеріа­лу є важливою передумовою ефекти

Обговорення основних теоретичних положень
Завершення взаємодії як вихід із контакту і налаштовування на подальше спілкування доцільно розглядати в контексті проблеми ко­мунікативного забезпечення уроку в цілому Комунікативне за

Різні прийоми завершення уроку
Вправа 1.Ш. О. Амонашвілі у книзі «Добрий день, діти!» описав, як він організував закінчення першого уроку в житті першокласників: — Давайте підсумуємо нашу роботу. Що ми

На подальшу діяльність
На цьому етапі студенти демонструють заздалегідь підготовлені фрагменти завершальних етапів уроків. В аналізі кожного фрагмента беруться до уваги такі запитання (можуть бути зазначені на картках):

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства / Под ред Й А Зязюна — К, 1987 — С 82-96 2 Основи педагогического мастерства

Самоналаштовування на творче публічне спілкування
Заняття варто розпочати з виконання вправи, яка дасть можливість студентам виявити залежність між емоційним станом учителя, його зовнішнім виглядом і рівнем досягнення бажаної навчальної мети. Акту

Обговорення головних теоретичних положень
Опрацювання рекомендованої літератури дає змогу усвідомити твор­че самопочуття вчителя на уроці як особливий внутрішній стан, який визначає творчий характер його діяльності (4, 6). Важливість таког

Виконання вправ на розвиток умінь
Вправа 1.Перегляньте відеозаписи уроків учителів — переможців обласного професійного конкурсу «Учитель року». Спробуйте дати відповіді на запитання: Яке загальне враження залишає у

Саморегуляція в умовах публічної творчості вчителя на уроці
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками — розробками фрагментів уроків: а) початковий етап уроку: створення в учнів позитивної перспективи роботи, мобілізація уваги, мотивація ви

Список рекомендованої літератури
1 Амонашвили Ш А Хвала уроку // Единство цели — М , 1987 — С 42-96 2 Амонашвили Ш А Как живете, дети? — М , 1986

Обговорення головних теоретичних положень
Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами. Про них говорять як про людей, що опанували мистецтвом викладання й виховання, високою культурою праці. Іноді п

Поданого у фрагментах фільмів
«Час учнівства», «Найдовший екзамен», відеофільму «Педагог-новатор В. Шаталов» Завдання 1. Подивіться фрагменти науково-популярн

Робота над карткою передового педагогічного досвіду вчителя-майстра
Ознайомтеся з карткою передового педагогічного досвіду вчителя. За поданим зразком складіть під час педагогічної практики картку пере­дового досвіду для картотеки на кафедрі педагогічної майстернос

Конкурс: моделювання ситуацій уроку
Роботу студентів оцінюють за критеріями: 1) цілеспрямованість діяльності; 2) її орієнтація на діалогічну взаємодію зі слухачами; 3) до­цільність засобів встановлення контакту, розвитку пізнавальної

БАКАЛАВРСЬКИХ) РОБІТ З КУРСУ
«ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ» 1 Феномен педагогічної майстерності у сучасній психолого-педагогічній науці 2 Динаміка функцій учителя в сучасному навчально-виховному

ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
Розділ 1 Сутність педагогічної діяльності вчителя 10 Суспільна значущість професії вчителя, його функції 10 Поняття педагогічної діяльності, її структура 1

В педагогічному спілкуванні 129
Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії 129 Характеристика перцептивної сторони педагогічного спілкування Увага й уява вчителя 132 Способи комун

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги