рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Обговорення головних теоретичних положень

Обговорення головних теоретичних положень - раздел Образование, Педагогічна майстерність: Підручник При Підготовці Відповіді На Перше Питання Слід Звернути Увагу Студентів На Та...

При підготовці відповіді на перше питання слід звернути увагу студентів на такі положення.

Організація взаємодії з учнями у процесі вивчення нового матеріа­лу є важливою передумовою ефективності навчання. З таким тверджен­ням важко не погодитися. Проте найяскравіше вираження педагогічна культура вчителя дістає на етапі перевірки знань учнів. Це пояснюєть­ся передусім особливою позицією або роллю учня на цьому етапі педаго­гічної взаємодії. Якщо під час викладу нового матеріалу вчитель є ініціа­тором взаємодії з учнями, його лідером і керівником, носієм професій-


них знань і вмінь, то на етапі перевірки знань головною дійовою особою є учень.

Учень викладає свої думки, демонструє навички красномовності й поведінки в публічній обстановці протягом певного часу, розв'язуючи при цьому як пізнавальні, так і комунікативні завдання. Проте, викону­ючи всі ці функції, учень відчуває труднощі. Вони спричинені, по-пер­ше, браком достатньої підготовки в організації взаємодії з учителем та іншими учнями, а по-друге — наявністю індивідуально-психологічних особливостей, що впливають на суб'єктивне відчуття школяра на цьому етапі уроку. Так, кожний учень має психодинамічні особливості, своєрід­не ставлення до навчальної діяльності, певний рівень сформованості особистісних якостей, що визначають його поведінку на етапі перевірки знань. Діяльний, допитливий, схильний до спілкування школяр значно краще виконуватиме завдання під час перевірки знань. І навпаки, замкне­ний, повільний, ригідний відчуватиме дискомфорт на цьому етапі педа­гогічної взаємодії.

Слід звернути увагу студентів на те, що завданням учителя на етапі перевірки знань є не лише закріплення та систематизація знань учнів, організація педагогічного контролю за навчальною діяльністю, а й фор­мування потреби в регулярних домашніх заняттях, виховання в учнів культури мислення та мовлення. Важливо також, щоб учитель дбав про психологічну підтримку учня, виявляв головні причини помилок під час відповіді і тим самим створював умови для самоактуалізації його особистості в навчальному процесі. Перефразовуючи висловлювання відомого психолога К. Роджерса, фундатора гуманістичної психології, можна сказати, що в педагогічному спілкуванні намагання вчителя гли­боко зрозуміти і поділити почуття учня, не виявляючи бажання його осудити або покарати, створює найсприятливіші умови для самовира­ження й утвердження школяра як особистості.

У розв'язанні цих завдань особливе місце посідає вміння вчителя слухати учня під час його відповіді. Як саме слід слухати відповідь учня? Якими є особливості процесу слухання? Що таке активне слухан­ня? Відповіді на ці та інші запитання можна знайти у працях І. Атва-тера (3), Б. Міцича (5).

І. Атватер розглядає слухання як активний вольовий процес, що по­требує певних навичок і вмінь. Слухання є важливим елементом психо­логічного контакту і виконує функцію зворотного зв'язку. Під зворот­ним зв'язком ми розуміємо інформацію про те, як сприймаємо співроз­мовника під час спілкування з ним. Уміння слухати треба вчитися. Кожна людина може слухати ефективніше. Для оволодіння мистецтвом слу­хання майбутньому педагогові слід формувати навички й прийоми техніки слухання. До таких навичок і прийомів відносять насамперед: підтримку уваги (спрямованість і стійкість уваги, візуальний контакт); використання елементів невербального спілкування (погляд, пози, жести, мова міжособистісного простору, зміна висоти голосу та інтонації) як


немовної підтримки учня; репліки й запитання для заохочення до по­дальшого викладу. Проте неправомірно говорити лише про суто технічні прийоми слухання.

Процес слухання потребує наявності розвинених особистісних утво­рень, пов'язаних із виявом розуміння й симпатії, схвалення учня.

Слухання відповіді учня може відбуватися як у рефлексивній, так і в нерефлексивній формах.

І. Атватер зазначає, що нерефлексивне слухання полягає в умінні уважно мовчати, не втручаючись у мовлення співрозмовника своїми зауваженнями, проте це мовчання активне, тому що потребує великого зосередження на предметі розмови, вияву розуміння, схвалення й підтрим­ки щодо того, хто говорить.

Педагог може використовувати нерефлексивне слухання насампе­ред стосовно сором'язливих і не впевнених у собі учнів. Нерефлексив­не слухання, що супроводжується прийомами невербального спілку­вання (наприклад, доторканням руки, зміною дистанції спілкування), виражає розуміння і співчуття учневі значно краще, ніж вербальне. Нерефлексивне слухання доцільно використовувати в ситуаціях, коли учень бажає висловити свою думку або своє ставлення, пережитий ним емоційний стан з приводу питання, що обговорюється на уроці. Нереф­лексивне слухання застосовується також у ситуаціях, коли учень відчу­ває труднощі у висловлюванні своїх наболілих проблем. У цьому разі використання нерефлексивного слухання дає змогу максимально обме­жити втручання в розмову, що полегшує самовираження того, хто гово­рить.

Прийоми відповідей в умовах нерефлексивного слухання можуть бути найрізноманітнішими, важливо лише, щоб вони були короткими й нейтральними і поставали природно. Найуживанішими відповідями можуть бути такі:

— Продовжуйте, продовжуйте.

— Це цікаво.

— Розумію.

— Приємно чути.

— Чи можна докладніше?

— Над цим треба поміркувати.

Слід звернути увагу студентів на те, що неправильна побудова реп­ліки під час нерефлексивного слухання може призвести до порушення контакту з учнем.

Не рекомендується вживати такі фрази: «Ну, давай», «Не може бути, щоб так уже й погано», «Так, це тобі не під силу» тощо.

Рефлексивне слухання використовується для контролю за точністю сприйняття почутого. Нерідко рефлексивне слухання називають актив­ним, тому що той, хто слухає, активніше, ніж при нерефлексивному слуханні, використовує словесну форму для підтвердження розуміння повідомлення (3, с. 42).


Уміння рефлексивного слухання необхідне вчителю на етапі пере­вірки знань, адже воно дає змогу розкрити зміст повідомлень учня, з'ясувати їхнє реальне значення, виявити причини помилок і утруд­нень під час засвоєння конкретної навчальної теми. Виокремлюють чо­тири види рефлексивних відповідей: з'ясування, перефразування, відоб­раження почуттів та резюмування. Коротко охарактеризуймо їх.

З'ясування — це звернення до того, хто говорить, за уточненням. З'ясування дає можливість зробити повідомлення зрозумілішим і сприяє точнішому його сприйманню тим, хто слухає. Для цього можна вико­ристовувати фрази: «Будь ласка, уточніть це»; «Чи не повторите ще раз?»; «Чи не поясните свою думку?» та ін. Майбутньому педагогові слід пам'ятати, що звернення під час з'ясування має бути висловлене з приводу повідомлення учня, а не з приводу його особистості. Перефра­зування — це формулювання висловленого повідомлення по-іншому. Під час опитування перефразування полягає в передаванні учневі його ж висловлювань, але словами вчителя. Мета перефразування — пере­вірка точності сприйнятої інформації. Перефразування можна почати словами: «Як я зрозумів тебе...»; «На вашу думку...»; «Вигадаєте...»; «Іншими словами, ви вважаєте...». При перефразуванні слід вибирати лише головні, істотні моменти повідомлення. Цей вид рефлексивної відповіді стосується лише змісту ідеї того, хто говорить, а не його по­чуттів і ставлення до цієї ідеї.

Навпаки, під час відображення почуттів наголошують на сприй­нятті того, хто говорить, його установок та емоційного стану. Відобража­ючи почуття учня, вчитель демонструє йому розуміння, забезпечує пси­хологічну підтримку його особистості, чим зміцнює контакт із ним.

Для вираження почуттів можна вживати певні вступні фрази, на­приклад: «Мені здається, що...»; «Ви відчуваєте...»; «Напевне, ви відчу­ваєте...»; «Я розумію ваш стан...» тощо.

Узагальнюючи відповідь, висловлюють головні думки та почуття того, хто говорить. Типовими вступними фразами можуть бути такі: «Якщо тепер підсумувати сказане вами, то...»; «Вашими головними ідеями, як я зрозумів(ла), є...» тощо.

Важливим елементом техніки слухання є вміння ставити запитан­ня. Чіткі і вчасні, вони дають змогу підтримати співрозмовника, надати йому допомогу у викладі його міркувань. Уміння ставити запитання важливе для педагога ще й тому, що за їх допомогою він може керувати діалогом з учнем, реалізуючи свій педагогічний задум. Відомі п'ять го­ловних груп запитань. Закриті запитання — це ті, на які очікують відповіді «так» або «ні». Ці запитання рекомендують використовувати для отримання згоди чи заперечення якогось факту. Під час органі­зації контакту за допомогою цих запитань учень перебуває в пасивній позиції, ініціатива спілкування цілковито належить учителеві. Запитан­ня закритого типу вчитель може використовувати під час фронтально­го опитування, коли потрібно отримати загальне уявлення про рівень


підготовки класу до уроку. Проте інформація, здобута від учнів за до­помогою закритих запитань є мінімальною, вони не спонукають учнів до активності у педагогічній взаємодії. Розв'язанню цих проблем спри­ятимуть відкриті запитання.

Відкриті запитання — це такі, на які не можна відповісти «так» чи «ні», вони потребують розгорнутого пояснення. Це питання: «хто», «що», «скільки», «чому», «де», «з якою метою» (8, с. 137). Відкриті запи­тання дають учням змогу висловити своє ставлення до навчальної інфор­мації, свою думку стосовно добре відомих фактів. Недоліками розвитку діалогу з використанням таких прийомів можуть бути: втрата вчителем ініціативи у спілкуванні, відхилення від конкретної теми бесіди, пору­шення логіки розмови.

Запитання на обдумування використовуються для того, щоб спону­кати учня до усвідомлення помилки, якої він припустився, до пошуку правильного варіанта відповіді на етапі перевірки знань. Такі запитан­ня доречні також для уточнення позиції учня, зняття невизначеності в його висловлюваннях. Формулюючи запитання для обдумування, вчи­тель підсумовує сказане учнем раніше, намагається звернути увагу на слабкі місця в його відповіді та дає можливість виправити їх. Запитан­ня на обдумування можуть мати приблизно таку редакцію: «Чи пра­вильно я зрозумів вашу думку, вона полягає в тому, що...» або «Чи випливає з ваших слів, що...» і т. ін.

Переломні запитання дають учителеві змогу утримувати діалог з учнем у чіткому руслі, їх ставлять у ситуаціях, коли треба перебрати на себе ініціативу, спрямувавши розмову в потрібному для педагога напрямі.

Під час закріплення та перевірки здобутої інформації доцільно ви­користати риторичні запитання. Вони забезпечують емоційну підтрим­ку того, хто говорить, загострюють увагу співрозмовника на тезі, що обговорюється.

Правильно обрана учителем на етапі перевірки знань тактика фор­мулювання запитань сприяє створенню сприятливої психологічної атмо­сфери взаємодії з учнем, розкриттю його творчих можливостей з достатньою повнотою, виявленню рівня засвоєння навчальної інфор­мації.

Слід звернути увагу ще на один психологічний аспект перевірки знань учнів. Цей елемент навчального процесу повинен активізувати мислення, зміцнювати пам'ять, формувати соціальне значущі власти­вості особистості школярів. Ефективність перевірки знань залежить від особливостей відтворюєальної діяльності під час відповіді, від ступе­ня іг самостійності. Так, П. Підкасістий називає три рівня активності учнів за ступенем їхньої самостійності. Репродуктивна активність пе­редбачає безпосереднє відтворення учнем матеріалу підручника або розповіді вчителя та спирається на пам'ять школяра. Пошукова актив­ність — це перетворювальне відтворення, що стимулює власну пізна-


вальну активність учня, потребує відозміни матеріалу, виділення голов­ного, наведення власних прикладів тощо.

Творча активність передбачає виявлення нових сторін у матеріалі, що вивчається, висловлення власних суджень, самостійне проектування дослідницької роботи, пошук нових способів розв'язання пізнавальних завдань. Під час перевірки знань діяльність учнів може бути організова­на на будь-якому з цих рівнів. Учитель має знайти оптимальне їх по­єднання. У зв'язку з цим при підготовці до перевірки знань навчальний матеріал, що перевірятиметься, потібно поділити на основний і додатковий, визначити питання, які учень має розкрити на рівні запам'ятовування (репродуктивний рівень) і на рівні розуміння (пошуковий рівень). Важ­ливою психологічною вимогою до перевірки знань є створення ситуації успіху, позитивного психологічного клімату, зацікавленості та доброзич­ливого ставлення вчителя до учнів. Потрібно створити умови, які дали б кожному школяреві можливість виявити свої знання. Цього можна домог­тися, використовуючи різні прийоми активізації пізнавальної діяльності.

Ці прийоми поділяються на три основні групи.

До першої групи належать прийоми, спрямовані на формування мотивів діяльності та стійких пізнавальних інтересів:

використання наочності, технічних засобів навчання;

організація пізнавальних ігор, інсценізацій;

демонстрація важливості матеріалу, що вивчається, для практичної діяльності;

використання цікавих фактів (розповідь, історичний факт, парадокс).

Прийоми активізації, що належать до другої групи, сприяють фор­муванню системи знань, інтелектуальних умінь школярів:

знаходження головного в матеріалі, що вивчається;

узагальнення, пошук аналогій, встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

завдання на формування критичного й самостійного мислення (доповнен­ня матеріалу елементами, яких бракує, вилучення зайвого, пошук помилок).

До третьої групи прийомів активізації можна віднести прийоми, спрямовані на залучення кожного учня до навчальної діяльності з ура­хуванням його психологічних і пізнавальних можливостей:

спонукання учнів до самостійної постановки запитань, доповнення відповідей інших учнів;

індивідуальні завдання для пошуку різних розв'язань однієї задачі;

поєднання індивідуальних, групових і колективних форм перевірки знань та вмінь, формування навичок самоконтролю й взаємоконтролю.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Педагогічна майстерність: Підручник

УДК Гриф надано Міністерством освіти ББК я г науки України лист від лютого...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Обговорення головних теоретичних положень

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ВІД РЕДАКТОРА
Підручник підготовлено з урахуванням тенденцій сучас­ного розвитку педагогічної теорії і практики. У цьому ви­данні автори зберегли основні концептуальні положення, ви­кладені в їхніх виданих раніш

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ СТРУКТУРА
Педагогічна діяльність — об'єкт дослідження різних галузей педа­гогічної науки. Дидактика вивчає загальні закономірності навчання як складової педагогічної діяльності. Методика розробляє ефективні

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ ЯК МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Педагогічна взаємодія є сукупністю педагогічних ситуацій, тобто окре­мих і водночас взаємопов'язаних фрагментів педагогічної діяльності, кожен з яких містить у собі всі її ознаки: є певні суперечно

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Що стоїть за поняттям педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра? Пригадаймо зародження колонії їм Горького у «Педагогічній по­емі» Макаренка Першим об'єктом вих

ЕЛЕМЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Гуманістична спрямованість — найголовніша характеристика май­стерності. Що становить спрямованість особистості? Ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації. Гуманістична спрямованість — спрямовані

Педагога-майстра педагога-початкгвця
1. Вбачає педагогічні задачі у цілісно- Сприймає кожну задачу окремо, не му педагогічному процесі й обирає рі- пов'язуючи з іншими шення з орієнтацією на надзавдання 2. Розв'я

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ
Найголовнішим у діяльності педагога, підмурівком його роботи, як уже зазначалося у попередніх розділах, є спрямованість його діяль­ності і професіоналізм знань. Але чому А. Макаренко твердив, що дл

ВНУТРІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Самопочуття педагога не є особистою справою, бо настрій його відби­вається й на учнях, і на колегах, і на батьках школярів. Кожне слово вчителя не тільки несе інформацію, а й передає ставлення до н

ЗОВНІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Важлива передумова творчого процесу — гармонійна єдність внут­рішнього змісту діяльності і зовнішнього його вияву Педагогові варто навчитися адекватно й емоційно виразно відображувати свій внутрішн

МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ВЧИТЕЛЯ
Вислів «мовлення вчителя» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяль­ності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і

ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
у взаємодії з учнями Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності Голов­ними серед них є а) комунікативна —

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
Попередня розмова про особливості й функції мовлення педагога ставить майбутнього вчителя перед питанням: за яких умов його мов­лення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогіч­них

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Самоконтроль і розвиток культури мовлення, створення установ­ки на оволодіння літературною мовою в різних ситуаціях спілкуван­ня. Йдеться про виховання звички й потреби в постійному навчанні

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
У пошукові істини наукою і мистецтвом відбивається єдність пізнання і відображення світу Пізнання як відображення світу передбачає не­розривну єдність суб'єкта та об'єкта: вплив об'єкта на суб'єкт

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПЕДАГОГІКИ
Розгляньмо кілька уривків з актуальної і для нашого часу праці К Ушинського «Людина як предмет виховання Спроба педагогічної антропологи» Надрукована в 1868 р , вона залишається й нині дуже важливо

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЇ
Наприкінці 70-х років XX ст. французький психолог Ж. Піаже вка­зав на одну з особливостей психологічної науки. Вона полягала в поси­леному проникненні психології в математику, фізику, біологію, сус

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ЕСТЕТИКИ
У перекладі з давньогрецької мови слово естетика означає — спри­ймаючи, переживаю (почуваю). Дивосвіт людських почуттів, різнобарв­ний у виявах людської дії, є здебільшого її зумовлен

ПЕДАГОГІЧНА ТА АКТОРСЬКА ДІЯ
Навчально-виховний процес у школі — явище складне, багатогран­не, динамічне Його специфіка визначається передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент-Екзюпері, розкіш­шю у

ПЕДАГОГІЧНА СУМІСНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНЕ СПРИЙМАННЯ
Сумісність у процесі спілкування педагога з учнями ґрунтується на принципах взаємної доброзичливості, принциповості й відповідальності. У спілкуванні педагог мусить обов'язково збагачувати учнів ін

УРОК — ТЕАТР ОДНОГО АКТОРА
Згадаймо слова відомого донецького вчителя В. Шаталова, навколо якого кипіли пристрасті захоплення, зневаги, заздрощів, розчарування в 70 —90-х роках XX ст.: «Думка, образ, слово можуть приходити д

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ
Одним із цікавих досліджень, у ході якого було виявлено роль педа­гогічного спілкування, став експеримент, що увійшов у історію педагогі­ки як «ефект Пігмаліона» Американські психологи Розенталь і

ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ДІАЛОГ
Залежно від орієнтації (особистісна чи рольова), взаємозвернення (відкрите чи закрите), активності учасників педагогічне спілкування може розвиватися за двома основними типами: як діалогічне або мо

КОНТАКТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ДІАЛОЗІ
Як будується діалог? Через контактну взаємодію Контакт у спілку­ванні — це знакообмін між особистостями, який визначає їхню поведін­ку2 Причому знакообмін характеризується взаємною спрям

СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
Для того щоб навчитися професіонального спілкування, треба чітко уявляти структуру цього процесу, знати, які вміння забезпечують його здійснення, яким чином можна удосконалювати виховний вплив на д

КОНФЛІКТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Ми розглянули теоретичні засади, що дали змогу зрозуміти сутність, структуру і технологію побудови професійного педагогічного спілку­вання Водночас трапляється, що стосунки між учителем і учнем уск

ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Володимир Леві подає замальовку майстра спілкування, називаю­чи його Генієм, Моцартом спілкування1. У цьому портреті особливо яскраві деякі штрихи. У нього величезна допитливість, колоса

УВАГА Й УЯВА ВЧИТЕЛЯ
Спілкування педагога починається зі сприймання учнів, батьків, ко­лег, де велику роль відіграють розвинена уява та увага педагога Мис­тецтво спілкування називають мистецтвом бути іншою людиною Педа

СПОСОБИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ПЕРЕКОНУВАННЯ І НАВІЮВАННЯ
Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм настроєм) У педагогічній діяльності найважливішими є переконуван­ня й н

ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
У конкретній ситуації, особливо коли вона набуває конфліктного характеру, кожний учитель керується певною, обраною ним, стратегією, тобто домінантними тенденціями в його поведінці (до чого в

ІНДИВІДУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА БЕСІДА ЯК МОДЕЛЬ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Перед нами сповідь підлітка: «Мені потрібний той, хто зміг би спо­кійно, без усякої критики вислухати мене і допомогти розібратися в самому собі. Коли я потерпаю від невдач, втрачаю друга чи просто

СТРУКТУРА БЕСІДИ. ЕТАП МОДЕЛЮВАННЯ
Побудова бесіди на засадах діалогічної взаємодії передбачає враху­вання структурних елементів (етапів), кожен з яких має специфічні завдання й потребує володіння певними техніками. Розгляньмо докла

НА ПОЧАТКУ БЕСІДИ. РОЛЬ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
Психологічного контакту людини з іншою людиною як спільності психічного стану важливо досягти вже на першому етапі бесіди, бо інакше використання будь-яких ефектних прийомів впливу під час са­мої б

МЕТОДИКА КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТАКТУ
Недисципліновані учні, до яких раніше застосовувалися стереотипні засоби педагогічного впливу, моралізування, нерідко досить добре уяв­ляють процес бесіди з учителем, передбачають звинувачення, що

ТЕХНІКИ ВЗАЄМОДІЇ У ПРОЦЕСІ АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ ТА ПОШУКУ ЇЇ ВИРІШЕННЯ
Якщо нам вдалося встановити контакт із співрозмовником і його вербальні й невербальні реакції підтверджують це, ми можемо перехо­дити до наступних етапів бесіди, де головне завдання — аналіз пробле

УРОК ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ УЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ
Якщо ви запитаєте в учнів, яких уроків вони чекають, на які йдуть охоче, то у відповідь почуєте: тих, на яких цікаво, на яких вони разом із учителем відкривають щось нове, відчувають себе шукачами,

ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ УРОКУ-ДІАЛОГУ
Розмову про те, на яких засадах будується урок-діалог, почнімо з ознайомлення з досвідом роботи відомого педагога-майстра, вченого, літератора — вчительки середньої школи № 53 м. Львова Ю. Львової.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ «КРІПЛЕННЯ» УРОКУ-ДІАЛОГУ
Ідея побудови уроку на основі діалогу має на меті передусім успіш­не розв'язання завдань: а) утвердження учня як суб'єкта навчання, рівноправного з педагогом учасника уроку, його співавтора; б) роз

ПРОФЕСІЙНІ СЕКРЕТИ ВЧИТЕЛІВ-МАЙСТРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІАЛОГУ З УЧНЯМИ НА УРОЦІ
Вивчення досвіду найкращих учителів, педагогів-дослідників дає змогу глибше зрозуміти особливості конструювання діалогічної взаємодії з учнями на уроці. Ми назвали ці особливості професійними секре

Диференційно-діагностичний опитувальник
Припустімо, що після відповідного навчання ви зможете виконува-ти будь-яку роботу Проте якщо б вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, якій з них ви віддали б перевагу? 1а Догляда

Тест на схильність до педагогічної професії
Інструкція: Нижче пропонується перелік якостей. «Приміряйте» їх на себе і оцініть ступінь їх виразності, виходячи з такої системи оцінок: 5 — так; 4 — переважн

Опитувальний листок Форверга на контактність
Інструкція: пропонується оцінити себе за дев'ятибальною шка­лою і визначити, якою мірою ви наділені кожною з шести якостей у взаєминах з людьми. 5 балів означає, що людина має

Обговорення головних теоретичних положень
Це практичне заняття є першим. Отже, тут закладаються установки студента щодо способу оволодіння навчальною інформацією, взаємодії з викладачем, іншими студентами групи. Важливо, щоб не склалася те

Виконання вправ на професійну ідентифікацію
На цьому етапі роботи слід виконати дві вправи. Вправа 1.Оцінювання педагогічної позиції. Викладач ставить на дошці крапку, біля якої пише: «Я». Від крапки відводит

Виконання вправ на формування адекватних уявлень про педагогічну професію
За змістом цей етап тісно пов'язаний із попереднім. Однак предме­том обговорення тут є не результати виконання окремих завдань без­посередньо на занятті, а підсумки самостійної роботи студентів з п

Моделювання педагогічної ситуації
Студентові пропонують виступити перед аудиторією з повідомлен­ням на тему «Я і моя професія» (основою для виступу є завдання, вико­нане на попередньому етапі). За змістом і характером пров

Діагностування сформованості елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання
Проведення «Поетичної хвилинки» має на меті психологічне налаш­тування на діяльність, а також ситуативне діагностування елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання студен­т

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому етапі заняття важливо продовжити об'єктивацію теоре­тичних знань на підставі особистого досвіду студентів. Доцільно здійсни­ти перевірку засвоєння теоретичного матеріалу як мікровикладання

ОК 2. Структура особистості вчителя-майстра
Характеристика основних елементів педагогічної майстерності вчителя (схему див. на форзаці): I. Гуманістична спрямованість Домінанта вчителя може бути: — на собі

Аналіз педагогічних ситуацій
Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми. Вправа 1.Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності».

Обговорення головних теоретичних положень
Професійна саморегуляція вчителя — це його здатність керувати собою і своєю діяльністю як засобом організації діяльності учнів на підставі сприймання і усвідомлення актів поведінки та відповідності

Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді
Вправа 3.Порівняйте два уривки на тему «Останні роки життя Т Г Шевченка» Визначте, зміст якого уривка доцільніше використати для розповіді учням I. Навесні 1859 року Тарас

Запитання для аналізу текстів
1 Який уривок дає підставу твердити, що це — живий і образний виклад матеріалу"? Доведіть свою думку 2 Якими засобами досягнуто образності викладу? Які факти й події наведено

Педагогічної розповіді
У цій частині заняття доцільно вислухати обґрунтування теми і надзавдання розповіді. Колективне обговорення зразків дасть змогу скоригувати надзавдання, обрати оптимальний варіант структури.

Список рекомендованої літератури
1 Макаренко А С Методика організації виховного процесу // Твори В 7 т — Т 5 - С 76-80 2 Макаренко А С Проблеми шк

Діагностування рівня емоційної стабільності і здатності до керування психологічним самопочуттям
Для виявлення рівня емоційної стабільності студентів рекомендує­мо використовувати тест Айзенка на визначення емоційної стійкості 1 Чи часто ви відчуваєте потребу мати друзів, які вас розу

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на питання, слід урахувати такі моменти Здатність володіти собою є показником діяльності вчителя-майстра Саме ця здатність дає йому можливість бути витриманим і наполегли

Психофізичної саморегуляції, налаштовування на наступну діяльність
Вправа 1.Контроль та регуляція дихання. Дихання й емоційний стан взаємопов'язані. В стані збудження, хвилювання, тривоги помітно змінюється частота й глибина дихання. Контро

Налаштовування на педагогічну
розповідь в аудиторії) Під час підготовки до цього етапу навчальної взаємодії слід розро­бити варіант власної програми психологічного налаштовування на на­ступну педагогіч

Публічного педагогічного спілкування
Студентам пропонують виступити з розповіддю на одну й ту саму тему (наприклад, «Різдвяні свята») Завдання донести до слухачів невербальними засобами головну ідею розповіді, збудити у них певні думк

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому занятті важливо, щоб майбутні вчителі дійшли думки, що культура зовнішнього вигляду педагога — не просто їх особиста справа, це обов'язкова професійна вимога, яка ставиться перед учителем

Виконання вправ на удосконалення мімічної й пантомімічної виразності
Вправа 1. Ознайомитися з вимогами до зовнішнього вигляду учителя за книжкою Б. Буяльського «Поезія усного слова» (К.: Рад. шк., 1969. — С. 7 — 16). Розробити на підставі цих вимог

Моделювання педагогічної ситуації: самопрезентація вчителя під час першої зустрічі з класом
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — пошук шляхів ефективного використання невербальних засобів для гідної самопрезентації вчите

Гнучкості голосу
Для діагностування доцільно використати дві вправи: на вияв інди­відуальних особливостей мовленнєвого видиху (вправа «33 Орисі») і на визначення гнучкості голосу (вправа «Іди-но сюди!»).

Обговорення головних теоретичних положень
Техніка мовлення — комплекс навичок у мовленнєвому диханні, голосотворенні й дикції, що дає вчителеві можливість донести до учня все багатство змісту свого слова. Техніка мо

Виконання вправ на розвиток фонаційного дихання
Для розвитку діафрагмально-реберного дихання слід виконувати спеціальні вправи. Вправа 1.Розслабте м'язи плечового поясу і помалу, рівним струме­нем втягуйте в себе повітр

Виконання вправ на розвиток голосу
Вправа 7.«Колискова». Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Діагностування рівня сформованості вміння створювати словесні картини під час розповіді
Вправа 1.Викладач називає предмет (наприклад, олівець, зошит, щоденник) і пропонує завдання а) уявити цей предмет, пригадати си­туації, епізоди зі свого життя, пов'язані з ним, виз

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на це питання, важливо зосередити увагу на пев­них моментах Мовлення вчителя може по-різному впливати на учнів Значною мірою це залежить від його комунікативних якостей,

Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу
Вправа 1.Розвиток уміння аналізувати зразки виразної розповіді вчителя, визначати засоби виразності, прогнозувати педагогічний ефект виразного мовлення. Проаналізуйте: 1) як

Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя
Виступи студентів в аудиторії зі своїми розповідями, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — аналіз ефективності використання виражальних засобів мовлення для активізації уяви, образної та ас

Психологічне налаштування на заняття. Діагностування дикції
На початку заняття студенти виголошують дібрані крилаті вислови (без коментарів мовця), дотримуючись надзавдання — привернути увагу аудитори до цікавої думки Після виступів слід з'ясувати вплив вис

Обговорення головних теоретичних положень
Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної май­стерності (ПМ), виокремити дві групи педагогічної техніки (ПТ), п

Повторення вправ на розвиток фонаційного дихання й голосу
Важливо, щоб роботі над дикцією передувало повторення вправ із занять для підготовки дихання й мовленнєвого апарату до активної діяльності. Це можуть бути вправи «33 Орисі», «Магазин «Квіти», «Прок

Робота над голосними й приголосними звуками
Вправа8. Користуючись описовими моделями (5, с. 109—117), пе­ревірте, чи правильно ви володієте артикуляційним апаратом. Вико­нується перед дзеркалом. Вивче

Проведення заключної частини педагогічної розповіді з метою досягнення її емоційної завершеності
Цю частину заняття присвячено роботі над заключною частиною роз­повіді, де реалізуються вимоги не лише до її побудови, а й до виголо­шення, зокрема й дикції. Кільком студентам проп

ЕЛЕМЕНТИ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета:спираючись на загальні уявлення про специфіку творення та впливу через сприймання різних видів мистецтва, враховуючи роль у цьому процесі ху­дожнього образу та його впливові н

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня сформованості вмінь
Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібностей педагогічного впливу в умовах шкіль

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до осмислення першого питання, слід чітко усвідомити важливий життєвий постулат: людська творчість існує тільки для інших, ЇЇ ціннісні ознаки окреслюються тільки іншими, ЇЇ ціннісний поте

Виконання вправ на розвиток умінь
Виконання цих вправ доцільно розпочати з формування елементар­них навичок колективної творчої праці. Вправа 1.<<Привітання вчителя». Педагог заходить в аудито

Виконання вправ на засвоєння прийомів самовиховання
Вправа 1.Розповісти про самовиховання видатних людей (Л. Толстого, К. Ушинського, А. Макаренка). Проаналізувати програми самовиховання за таким планом: 1. Мета са

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОПЧНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА
Мета: усвідомлення специфіки педагогічного спілкування як діалогічної взаємо­дії; формування установки на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудито­рією; розвиток уміння аналізувати педагог

Список рекомендованої літератури
1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. — К., 1997. — С. 199-208, 215-220. 2. Леонтьев А. А.

Тест «Чи готовий учитель до діалогу з учнями?» Перший етап: обираємо позицію
Із двох висловлювань («а» і «б») у межах кожного пункту виберіть ті, які ви поділяєте. Моє педагогічне кредо 1. а) Дитина — така сама людина, як і я. Я поважаю її права і з

Бланк для обробки результатів
Припустімо, ви поставили найбільшу кількість хрестиків і набрали найбільше число балів у графі «тенденція до рівноправного спів­робітництва». Про що це говорить? Про те, що ви, без сумніву, зд

Обговорення головних теоретичних положень
З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань (9), як дискусія із залучен­ням студентів до виконання ролей керівника дискусією тощо. При буд

Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
Як було зазначено, цей етап роботи може бути об'єднаний з попе­реднім. У такому разі обговорення теоретичних положень курсу бу­дується як створення умов для перевірки не лише засвоєння теорії, а й

Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
Студенти представляють обрані ситуації зі шкільного життя, які потребують індивідуальної бесіди з учнем. Визначають, на яку позицію доцільно налаштуватися у взаємодії, який стиль спілкування вибрат

Діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною
Виберіть один із трьох варіантів відповіді на поставлені запитання. 1 Хто з учнів, на ваш погляд, потребує довірчої бесіди? а) невстигаючий, б) недисциплінований,

Обговорення головних теоретичних положень
Індивідуальна педагогічна бесіда — це взаємодія з учнем (батьками, колегами), спрямована на пошук шляхів співробітництва для стимулю­вання розвитку учнів, її завдання: ознайомитися з індивід

Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду
Вправа 1.Аналіз педагогічної позиції у бесіді. Прочитайте уривок з «Педагогічної поеми» А. Макаренка (гл. «Ходіння Семена по муках»). Проаналізуйте майстерність Макаренка у

Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
Вправа 1.Уточнення інформації. Під час бесіди той, хто розповідає, має передати потрібну інформацію. Натомість слухач прагне з'ясу­вати всі деталі, перевірити факти, виявити

Розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему
Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: «Учитель неспо­дівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той з

Обговорення головних теоретичних положень
Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначити її функцію щодо програмування та пр

Як професійно значущої здібності педагога
Визначити загальний рівень комунікативності допоможе тест В. Ф. Ря-ховського. Для цього слід відповісти на запропоновані нижче запитання. Варі­анти відповідей: «так», «ні», «іноді».

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до відповіді на перші запитання, слід зосередити увагу на такому. Через живе та безпосереднє спілкування педагога з дитиною здійснюється найголовніше в педагогічній діяльності —

Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності
Вправа 1.Ознайомтеся з книгою В. Леві «Мистецтво бути іншим» (розділ «Геній спілкування»). Опишіть особливості вашої особистості за допомогою запропонованих автором психологічних х

Для встановлення емоційного контакту зі співрозмовником
Готуючись до цього етапу, студенти мають ознайомитися з працями А Добровича, В Леві, Д Карнегі, в яких розкрито секрети чарівності й привабливості у спілкуванні У встановленні емоційного к

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на питання слід пам'ятати, що в курсі психології студенти докладно розглянули значення уваги та спосте­режливості в діяльності людини, зміст та функції цих психічних пр

Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості
Вправа 1Для тренування концентрації і розподілу уваги, и пере­ключення пропонується ознайомитися з працею К Станіславського «Ро­бота актора над собою» (5), де описано особливості п

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ УЧИТЕЛЯ-МАЙСТРА НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕСІДИ
Мета:осмислення сутності педагогічного такту, його функцій, особливостей поведінки тактовної людини, розвиток професійних умінь застосування ефектив­них засобів виховного впливу на

Список рекомендованої літератури
1 Азаров Ю П Такт педагогический//Педагогическая энциклопедия В 4т - М , 1960 - Т 4 - С 206-208 2 Корнелиус X , Фейр

Зі школярами, колегами
Учитель-майстер зазвичай — тактовний педагог 3 педагогічним так­том не народжуються, ним оволодівають у педагогічному навчальному закладі та під час професійної діяльності Усвідомити рівень власної

Обговорення основних теоретичних положень
Термін такт — широковживане поняття. Він має кілька значень. Це і «метрична музична одиниця», й почуття міри, що підказує най-делікатнішу лінію поведінки, виявляючи повагу до іншого, і почут

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування схильності до вибору стратегії взаємодії
Ситуація Майже на кожному уроці восьмикласник Вадим ста­вить запитання «світового масштабу», які мало стосуються теми Сьо­годні тільки-но почався урок, як він підняв руку й заявив — Віро С

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо привернути увагу студентів до такого аспекту проблеми. В сучасній педагогічній літера­турі велику увагу приділяють педагогіці співробітництва. Це призво­

Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій
Вправа 1. Загальний розгляд ситуації Студентам пропонують дібра­ти педагогічну ситуацію, розглянути різні стратегії поведінки партне­рів у взаємодії, використовуючи наведену

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Психологічне налаштовування на роботу
Цей етап заняття охоплює два види діяльності а) актуалізацію опор­них знань із проблеми професійно-педагогічного спілкування, б) прове­дення вправ на створення робочого самопочуття на занятті Перши

Виконання вправ на підготовлену комунікацію
До конкурсу кожний студент вибирає ситуацію зі шкільного життя, яка, на думку вчителя, потребує індивідуальної розмови, і розробляє орієнтовний зміст бесіди, що спонукала б учнів до самостійного пр

Проведення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії
У четвертому турі можуть брати участь усі студенти або тільки переможці попередніх турів Учасники дістають завдання при мінімальній підготовці, як того потребує ситуація, провести індивіду­альну бе

Навчання, ролі особистості вчителя у забезпеченні успішного навчання учнів
На початку заняття можна запропонувати студентам висловитися щодо класичного питання шкільної освіти — як наблизити уроки до інтересів учнів, зробити їх цікавими й корисними, допом

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо зосередити увагу на тому, що в усі часи існування школи вчителі (або люди, які виконува­ли функції вчителів, навчаючи дітей) використовували різні методи

В організації навчання учнів
Вправа 1.Як відомо, навчальна діяльність не є для учнів (особливо молодшого і середнього віку) вільною, творчою самодіяльністю (як, на­приклад, гра, де учень грає не тому, що змушу

Визначення рівня сформованості уявлень про урок як творчу діяльність учителя
Заняття можна розпочати з аналізу дискусійних питань, розв'язан­ня яких дасть студентам можливість визначити свою позицію щодо співвідношення стандартного і творчого підходів у діяльності вчителя,

Обговорення головних теоретичних положень
У ході вивчення дидактики, галузевих методик у студентів сформу­валося уявлення про техніку і методику розробки уроку. Пропонуємо, спираючись на набуте, поміркувати над тим, чи можна ще на етапі ро

Навчального матеріалу
Вправа 1.Проаналізуйте кілька варіантів задуму уроку на одну тему (варіант уроків дає викладач, орієнтуючись на фах студентів). Визначте найдоцільніший варіант, який сприятиме ство

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства Метод указаний к практическим заня- тиям для студентов IV курса —Полтава 1984 — С 24 — 26

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на перше запитання важливо зосереди­ти увагу на таких моментах Успіх уроку значною мірою залежить від його початку Адже так важливо, як саме вчитель організує

На подальшу діяльність
Вправа 1. Розвиток уміння визначати мету, педагогічну доцільність діяльності вчителя на початку уроку, аналізувати техніку створен­ня ситуацій діалогу. 1. Ознайомте

Налаштовування учнів на урок і саморегуляції педагогічної діяльності на початковому етапі спілкування з учнями
Елементи педагогічної технології, які слід відпрацювати: а) встанов­лення особистісного контакту з учнями на початку спілкування; б) зосе­редження їхньої уваги на темі і завданнях уроку; в) формува

Діагностування рівня теоретичної підготовленості: усвідомлення сутності монологу і діалогу на уроці
Обговоренню головних теоретичних положень може передувати те­стова перевірка підготовленості студентів до роботи на занятті Наведі­мо один із варіантів Завдання 1.

Обговорення головних теоретичних положень
Розуміння студентами сутності уроку-діалогу та уроку-монологу як форм організації взаємодії вчителя й учнів у навчальному процесі дає змогу з'ясувати місце та особливість використання монологу як р

Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу
Студентам пропонують кілька вправ за вибором викладача залежно від умов роботи: аналіз спостережень у школі, відеозаписів уроків, тек­стових матеріалів (для формування вміння бачити, усвідомлювати

Монологічного викладу матеріалу з метою активізації взаємодії з учнями на уроці
До виконання цієї вправи слід підготуватися вдома, а на занятті виконати роботу в малих групах для глибокого усвідомлення техно­логії діалогізації монологу. Вправа 5.Вибер

ДІАЛОГ У ПРОЦЕСІ БЕСІДИ
Мета:формування установки на діалогічне спілкування з учнями у процесі вивчення нового матеріалу оволодіння технологією ведення бесіди на уроці, забез­печення пізнавальної активнос

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня комунікативності
Успішність організації бесіди на уроці великою мірою залежить від рівня комунікативності вчителя Визначити цей рівень можна за допо­могою поданого нижче тесту Доберіть 10 із наведених учит

Обговорення основних теоретичних положень
Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами, найефективніший з яких — бесіда Коли вчитель ви

Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
Вправа 1.Аналіз рівня пізнавальної активності учнів на уроці. Вивчення нового матеріалу в 5 класі вчитель провів у такий спосіб. ...Запишіть тему нашого уроку: «Пря

З метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу
Вправа 4.Порівняння двох фрагментів уроків з однієї теми. Тема уроку «Інерція» Урок 1 Перший етап уроку — актуалізація пон

Список рекомендованої літератури
1 Григорьев С А , Раевский А М Групповая форма работы на уроке // Сов педагогика - 1989 - №8 - С 38-42 2 ДьяченкоВ К

Діагностування готовності до заняття
Цей етап заняття можна провести як підготовку до роботи над тео­ретичними питаннями теми, водночас досліджуючи підготовленість! студентів до співробітництва в малих групах. Така форма організації

Обговорення головних теоретичних положень
Навчання в малих групах розглядають як найуспішнішу альтерна­тиву традиційним методам роботи на уроці. Воно дає можливість реалі­зувати такі педагогічні цілі: індивідуалізувати самостійну роботу шк

Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
Прийом 1.Урок німецької мови в 9 класі розпочинається з пере­вірки домашнього завдання. Потім учитель пропонує приготуватися до групової роботи. Діти зсувають по два столи і сідают

Виконання завдань і вправ на моделювання фрагментів уроку
Завдання 1.Завершіть речення, що характеризують переваги вико­ристання технологи навчання у співробітництві, розташуйте їх за зна­ченням 1 Не всі учні готові ставити запит

Обговорення основних теоретичних положень
Завершення взаємодії як вихід із контакту і налаштовування на подальше спілкування доцільно розглядати в контексті проблеми ко­мунікативного забезпечення уроку в цілому Комунікативне за

Різні прийоми завершення уроку
Вправа 1.Ш. О. Амонашвілі у книзі «Добрий день, діти!» описав, як він організував закінчення першого уроку в житті першокласників: — Давайте підсумуємо нашу роботу. Що ми

На подальшу діяльність
На цьому етапі студенти демонструють заздалегідь підготовлені фрагменти завершальних етапів уроків. В аналізі кожного фрагмента беруться до уваги такі запитання (можуть бути зазначені на картках):

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства / Под ред Й А Зязюна — К, 1987 — С 82-96 2 Основи педагогического мастерства

Самоналаштовування на творче публічне спілкування
Заняття варто розпочати з виконання вправи, яка дасть можливість студентам виявити залежність між емоційним станом учителя, його зовнішнім виглядом і рівнем досягнення бажаної навчальної мети. Акту

Обговорення головних теоретичних положень
Опрацювання рекомендованої літератури дає змогу усвідомити твор­че самопочуття вчителя на уроці як особливий внутрішній стан, який визначає творчий характер його діяльності (4, 6). Важливість таког

Виконання вправ на розвиток умінь
Вправа 1.Перегляньте відеозаписи уроків учителів — переможців обласного професійного конкурсу «Учитель року». Спробуйте дати відповіді на запитання: Яке загальне враження залишає у

Саморегуляція в умовах публічної творчості вчителя на уроці
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками — розробками фрагментів уроків: а) початковий етап уроку: створення в учнів позитивної перспективи роботи, мобілізація уваги, мотивація ви

Список рекомендованої літератури
1 Амонашвили Ш А Хвала уроку // Единство цели — М , 1987 — С 42-96 2 Амонашвили Ш А Как живете, дети? — М , 1986

Обговорення головних теоретичних положень
Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами. Про них говорять як про людей, що опанували мистецтвом викладання й виховання, високою культурою праці. Іноді п

Поданого у фрагментах фільмів
«Час учнівства», «Найдовший екзамен», відеофільму «Педагог-новатор В. Шаталов» Завдання 1. Подивіться фрагменти науково-популярн

Робота над карткою передового педагогічного досвіду вчителя-майстра
Ознайомтеся з карткою передового педагогічного досвіду вчителя. За поданим зразком складіть під час педагогічної практики картку пере­дового досвіду для картотеки на кафедрі педагогічної майстернос

Конкурс: моделювання ситуацій уроку
Роботу студентів оцінюють за критеріями: 1) цілеспрямованість діяльності; 2) її орієнтація на діалогічну взаємодію зі слухачами; 3) до­цільність засобів встановлення контакту, розвитку пізнавальної

БАКАЛАВРСЬКИХ) РОБІТ З КУРСУ
«ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ» 1 Феномен педагогічної майстерності у сучасній психолого-педагогічній науці 2 Динаміка функцій учителя в сучасному навчально-виховному

ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
Розділ 1 Сутність педагогічної діяльності вчителя 10 Суспільна значущість професії вчителя, його функції 10 Поняття педагогічної діяльності, її структура 1

В педагогічному спілкуванні 129
Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії 129 Характеристика перцептивної сторони педагогічного спілкування Увага й уява вчителя 132 Способи комун

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги