рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ПЕДАГОГІЧНА СУМІСНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНЕ СПРИЙМАННЯ

ПЕДАГОГІЧНА СУМІСНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНЕ СПРИЙМАННЯ - раздел Образование, Педагогічна майстерність: Підручник Сумісність У Процесі Спілкування Педагога З Учнями Ґрунтується На Принципах В...

Сумісність у процесі спілкування педагога з учнями ґрунтується на принципах взаємної доброзичливості, принциповості й відповідальності. У спілкуванні педагог мусить обов'язково збагачувати учнів інтелекту­ально, морально, естетично, діяльнісно. Звісно, педагог цього не виконає або виконає неякісне, якщо не володітиме системою умінь, навичок, не­обхідних для правильного пізнання й оцінки інших людей. Спілкуван­ня обов'язково передбачає формування у педагога та учнів образів одне одного і понять про особистісні властивості кожного учасника спілку­вання; воно несе в собі естетичну характеристику — зовнішню і внут­рішню подібність учасників спілкування, зумовлює певне ставлення до себе; у спілкуванні виявляється і поведінковий компонент — слова і справи, адресовані педагогом учням і навпаки. Ці три компоненти — пізнавальний, естетичний і поведінковий — нерозривно пов'язані між собою.

Аналіз педагогічних навчально-виховних дій талановитих учителів показує, що однією з важливих передумов педагогічної сумісності є сила естетичних почуттів, сила переживань педагога на рівні фахової і сугес­тивної дії. Що яскравішим, різнобічнішим є переживання педагога на уроці, лекції, семінарському чи практичному занятті, то більше він са-

1 Немирович-Данченко В. Й. Статьи. Речи. Беседы. Письма. — С. 200.
4 «46 97


моутверджується в свідомості учня, студента Робота педагога — завжди творчість Поза естетичним почуттям вона немислима Тому розвиток почуттєвої сфери педагога, формування його естетичного досвіду — найважливіший із складників його педагогічної майстерності

Дослідження свідчать, що під час педагогічного спілкування відбу­вається комунікативне взаємозараження педагога й учнів, що істотно впливає на їхнє творче самопочуття, а особливо на змістовний бік педа­гогічного спілкування, рівень пізнавальної діяльності учнів Виникає педагогічне співпереживання Педагог виступає як активатор співпере­живання і заражає учнів проблемою, спільним пошуком Співпережи­вання, викликане в учнів педагогом, впливає й на самого педагога Це, до речі, одна з найважливіших ознак, якщо не закономірностей, роботи актора на сцені

У педагогічній діяльності стосунки з аудиторією залежать від само­почуття педагога Подібне спостерігається і в мистецтві театру К Стані-славський, наприклад, вбачав підґрунтя своєї системи не в таланті і темпераменті актора — він розумів, що цього навчити неможливо, — а в проблемі відповідного сценічного самопочуття Його виникнення як у актора, так і в педагога ускладнюється тим, що і тому, й тому майже постійно доводиться працювати з відомим матеріалом, а захопитись уже знайомим і звичним дуже важко Постають питання як зберегти себе у творчому піднесенні і подати матеріал, неначе вперше'' Як зробити постійно повторюваний процес по-новому творчим? Адже кожний вис­туп актора, кожний урок учителя, кожна лекція професора — творчість, а творчість механічно не дублюється

Творче самопочуття в педагогічній чи акторській дії з відомим, повто­рюваним матеріалом завжди непокоїло і практиків, і теоретиків Не випад­ково про це писав К Ушинський «Повторюючи двадцятий раз одне й те саме, вчитель, звичайно, не може говорити з тим натхненням, яке збуджує симпатію та увагу слухачів, а тим часом він не має жодної методики, яка дала б йому можливість відчувати і підгримувати цю увагу»1 Ще до цього часу в педагогіці бракує таких методик, за винятком, щоправда, театральної педагогіки « Потрібна певна духовна підготовка перед по­чатком творчості, щоразу, за кожного й (творчої дії — Авт ) повторення Необхідний не лише тілесний, а й, головне, духовний туалет»2, — писав Станіславський у роздумах про високу творчу активність актора

Творчому самопочуттю І актора, І педагога, особливо в перші роки їхньої діяльності, заважає м'язове напруження Своєрідні судоми м'язів найбільше руйнують органіку творчої природи, погіршують здатність мислення, заважають вияву естетичних почуттів Тому таким важливим для актора І педагога є розслаблення, або релаксація Тут може заради­ти лише спеціальний тренінг

1УшинскийК Д Избр пед соч - М , 1968 - С 303

2 Станиславскии К С Собр соч В 8 т - К , 1953 - Т 1 - С 297


Якщо спостерігати за роботою талановитого вчителя, впадає в око його природність, привабливість, граційність, вміння з першого погляду на аудиторію визначити міру спілкування з нею і багато іншого Відби­раючи кандидатів на вчительську професію, слід враховувати ці особ­ливості, а формуючи майстерність, систему різних педагогічних умінь і навичок, берегти органічність майбутнього педагога, щирість і безпосе редність, як коштовні скарби У творчості педагога неоціненними є при­родні людські якості, основою яких є темперамент, воля, сенситивність, реактивність, інтуїція, здорові інстинкти, своєрідність мови і мовлення тощо Це матеріал, з якого під началом живого розуму створюється і педагог, і вчений, і актор, і вихователь

Нерідко можна почути «Це розумний педагог!», але ще частіше ми переконуємося, що ця характеристика стосовно педагога не завжди визна чає його чесноти Блискучий розум, кмітливість без тренованих педаго гічних умінь, інтуїтивного педагогічного бачення і передбачення, запов зятливості у творчому вирішенні навчально-виховних завдань нічого не варті Обмежений і глибоко нещасливий той педагог, хто розумом пригнічує свої почуття або не вміє ними оперувати Педагогічну дію слід не лише розуміти, а й переживати, надихати почуттям

У талановитих педагогів щаслива врівноваженість розуму і почуттів, їхнє внутрішнє життя яскраве, витончене, інтенсивне Вони без особли вих зусиль координують слово і діло у дії, інформацію і почуття, рівень уваги до аудиторії і рівень уваги аудиторії Органічна природа педаго­га виявляється в єдності набутих усвідомлюваних і неусвідомлюваних начал Підсвідомість і пов'язана з нею інтуїція — це Божий дар творчо­го педагогічного пошуку в поєднанні зі здібностями, особливо розумо­вими та естетичними

Талант завжди творить вільно, інтуїтивно Якщо уважно проаналізу­вати особистість, наділену педагогічним талантом, її дії, обов'язково помітимо, що сприйнятливість у неї не менш активна, ніж віддача Спра­цьовує закон рівноваги інтенсивність віддачі зумовлюється інтенсивністю сприймання Нерідко віддачу ми бачимо, аналізуємо, робимо висновки Сприйнятливість майже завжди залишається поза увагою дослідника (за винятком, можливо, власного досвіду) А нерідко трапляється так, що через брак науково аргументованої системи формування сприймання вчителя, ми спостерігаємо, як воно перетворюється на штамп, трафарет Це негативно відбивається на педагогічній дії, мові, логічності та інтуї­тивності мовлення, ритмі життя і розпорядку дня Виникає небезпека втрати живого зв'язку з оточенням, колегами, учнями

Нагадаймо про один із чинників, що зумовлюють тонкощі і нюансу­вання сприймання, — музикальність Вона сприяє встановленню суміс­ності педагога з аудиторією, відчуттю внутрішньої гармонії у процесах спілкування та педагогічної дії

Педагог і актор мусять знати і відчувати аудиторію, з якою працюють, розуміти, на кого орієнтуватися і кому допомагати Слід знати особли-


вості людської реакції залежно від віку, статі, професійної спрямова­ності тощо. Чому клас підпорядковується педагогові? Чи можна підго­тувати себе до цього? Як народжуються ці педагогічні миттєвості? Можна ставити ще багато запитань, але відповідь на них буде суто особистісною, неповторною, інтуїтивною. Це тому, що творчість — цари­на неусвідомленого. Однак теоретики і практики сцени, користуючись методом фізичних дій, дають деякі поради для досягнення успіху.

У К. Станіславського є цікаві міркування про стадії органічного про­цесу спілкування. Вони придатні й для педагогічної діяльності.

Перша стадія. Виходить актор на сцену... Розглядання всіх присутніх. Орієнтування і вибір об'єкта.

Друга стадія. Підхід до об'єкта, привертання до себе його уваги.

Третя стадія. Зондування душі об'єкта щупальцями очей.

Четверта стадія. Передача своїх видінь об'єктові.

П'ята стадія. Відгук об'єкта й обопільне опромінення і проме-несприймання душевних струменів1.

Педагог має володіти арсеналом засобів для донесення учням свого досвіду. Ці засоби завжди індивідуальні, неповторні. Крім слів, голосу, інтонації, в розпорядженні педагога є ще жест, рух, ритміка і т. ін. Але найперше і найвагоміше — очі! Передусім вони допомагають учителеві привернути до себе увагу.

Є кілька методів завоювання уваги аудиторії, крайні з них — пасив­ний і агресивний.

Пасивний метод полягає в тому, що вчитель фокусує увагу ауди­торії на своїй особистості. Послідовним, логічно струнким роздумом, поміркованою почуттєвістю збирається увага аудиторії в єдину педаго­гічну дію.

Агресивний метод протилежний пасивному. Цим шляхом ідуть сильні, розумні, експресивні педагоги, їхні почуття і воля звільняються через інтелект могутнім плином і миттєво привертають до себе увагу ауди­торії. З тренованою переконаністю такий педагог неначе гіпнотизує слу­хачів. Хоч у цілому гіпнотизування й короткочасне, однак різними засобами його можна підтримувати стільки, скільки потрібно для розв'я­зання педагогічної задачі. Нерідко для цього використовуються темпо-ритми і своєрідна педагогічна монотонність, за допомогою яких педагог ніби «врубується» у свідомість слухачів, присипляючи, а потім напру­жуючи її, доводячи себе і слухачів до кульмінації почуттєвих пережи­вань. Саме ця кульмінація сприяє формуванню установок і переконань особистості, їх вияви зумовлюються тренованістю педагога, рівнем його психотехніки. Зрозуміло, що кожний педагог виробляє свої індивіду­альні засоби, користуючись якими він гранично наближається до одухо­твореності й досягає найвищого ступеня.

1 Див.: Станиславский К. С. Работа актера над собой // Собр. соч.: В 8 т. — Т. 2. - С. 388-389.


Педагогічний процес потребує своєрідної магії педагогічного впливу. Щоб її створити, слід досконало оволодіти технікою міжособистісного спілкування на рівні певної педагогічної платформи і педагогічного надзавдання. У школі, як і в театрі, «всі повинні посміхатися, бо тут робиться улюблена справа... Атмосфера передається глядачам. Вона поза свідомістю тягне їх до себе, очищає, викликає потребу дихати художнім (творчим. — Авт.) повітрям театру. Коли б ви знали, як глядач відчу­ває все, що робиться за лаштунками!»1.

Отже, хто хоче проникнути в таємниці володіння людьми, має про­никнути в таємниці володіння самим собою. Доти, доки аудиторія за­лишається таємницею, педагог не здобуде влади над нею. Проте допоки він не виробить майстерності підпорядковувати себе педагогічній меті, не осмислить своїх можливостей впливати на аудиторію, доти й вона не сприйме вповні його інформацію. А. Макаренко висунув і розробив кілька важливих принципів педагогічного впливу, близьких за змістом і вико­нанням до сценічного мистецтва. До них належать передусім «закон поступу колективу», «система перспективних ліній», «принцип пара­лельної дії».

Педагогічна дія у навчально-виховному процесі вигідно відрізняється від такої дії в театрі наявністю постійного колективу. Тому педагогові, справляючи вплив на особистість, важливо використовувати психоло­гічну силу колективу, пам'ятати про постійний рух його, «закон посту­пу», безперервний розвиток.

Послуговуючись цим, Макаренко формує наступний принцип — «си­стему перспективних ліній». Істинним стимулом людського життя, пише він, є завтрашня радість. Спочатку слід організувати саму радість, по­кликати її до життя і встановити як реальність. Потрібно також напо­легливо перетворювати прості види радості у складніші і по-людськи значущі. Тут проходить цікава лінія — від примітивного задоволення будь-яким коржиком до глибинного відчуття обов'язку.

Найважливіше, що ми звикли цінувати в людині, — це сила і краса. і те й те визначаються в ній винятково за типом її ставлення до перспек­тиви. Виховати людину означає виховати у неї перспективні шляхи.

Сутність принципу «системи перспективних ліній» полягає в тому, щоб через естетичні почуття позитивного цілеспрямування (прекрасне, піднесене, частково — комічне) домогтися життєвої радості в сьогоден­ні і її проекції на майбутнє у праці, професійному зростанні, сімейних взаєминах, міжлюдських стосунках, культурному розвитку. «Завтрашні радощі» завжди мобілізують, спонукають до подолання труднощів і перешкод, будучи водночас педагогічним надзавданням. Мистецтво вчи­теля в цьому разі полягає в поступовому ускладненні завдання, нав­чанні практично бачити не лише близькі, а й віддалені перспективи як колективу в цілому, так і кожної особи зокрема.

1 Станиславский К. С. Собр. соч.: В 8т. — Т. 3. — С. 256.


Наступний принцип організації і виховання в колективі — «прин­цип паралельної педагогічної дії». «Виховуючи окрему особистість, ми повинні дбати про виховання всього колективу. Практично ці два зав­дання вирішуватимуться лише спільно і лише в одному загальному цілепокладанні»].

В. Сухомлинський також вважав колектив визначальною силою у вихованні особистості, наголошуючи, що це не якась безлика маса; він існує як множина індивідуальностей. І якщо вихователь сподівається, що виховна сила колективу полягає в організаційних взаємозалежно-стях, у підпорядкуванні та організаційних перевагах, його сподівання не виправдаються. Виховна сила колективу ґрунтується на духовних багатствах кожної окремої людини. Однак, щоб колектив став виховною силою, потрібна спільна діяльність, одухотворена високими ідеалами, благородними моральними цілями.

Керуючи колективом, цілеспрямовуючи його діяльність, педагог має володіти певними якостями, що сприяли б його сумісності з колекти­вом та окремими учнями. Передусім це вміння володіти собою, керува­ти своєю поведінкою. Безумовно, педагога слід спеціально готувати до цього.

Дослідник проблем поведінкової активності педагог В. Кан-Калик пропонує дотримуватися певних загальних правил для оптимізації спілкування з дітьми:

— до класу заходити бадьорим, упевненим, енергійним;

— загальне самопочуття в початковий період спілкування бадьоре,
продуктивне, впевнене;

— наявний комунікативний настрій — яскраво виражена готовність
до спілкування;

— енергійно виявляти комунікативну ініціативу, емоційну налаш-
тованість на діяльність, прагнення передати цей стан дітям;

— в аудиторії створювати потрібний емоційний настрій;

— здійснювати органічне керування власним самопочуттям у про­
веденні уроку і спілкуванні з дітьми (рівний емоційний настрій, здатність
до керування самопочуттям, незважаючи на несприятливі обставини,
тощо);

— домагатися продуктивності спілкування;

— здійснювати керування спілкуванням (оперативність, гнучкість,
відчуття власного стилю спілкування, вміння поєднувати спілкування з
методом впливу);

— мова (яскрава, образна, педагогічно доцільна, висококультурна);

— міміка (енергійна, виразна, педагогічно доцільна);

— пантоміміка (виразна, адекватна жестикуляції, пластична, наси­
чені емоційно жести)2.

1 МакаренкоА. С. Цель воспитания // Пед. соч.: В 8 т. — Т. 4. — С. 47.

2 Див.: Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — С. 136—137.


До переліченого В. Кан-Каликом слід додати бодай дві пропозиції:

— ґрунтовне знання матеріалу;

— чітке дотримання міри.

У багатьох країнах світу постійно вдосконалюється процес підго­товки вчителя у відповідних навчальних закладах. Однією з важливих передумов цього вдосконалення є організація такого навчання, яке по­легшує перехід від соціальної ролі навчання студента до соціальної ролі вчителя. Цього, як слушно вважають чеські вчені, неможливо домог­тися ні простим наслідуванням еталона, ні спостереженням, ні методом спроб і помилок, не кажучи вже про суто теоретичне навчання. Єдиний шлях до успіху — систематичне навчання педагогічної діяльності, тоб­то шлях насамперед практичний, вибудуваний на науковій основі.

Особливу увагу в чеській системі підготовки вчителя відводять тому, що, услід за В. Мейєрхольдом, відомим театральним режисером, можна назвати «біомеханікою» — формуванню координації моторної поведінки, вмінню володіти своїм тілом. Кінцеве завдання — цілковито підпоряд­кувати свою моторну поведінку вираженню певного змісту педагогічного впливу, зробити його автоматичним, перетворити досконалу техніку спілкування на внутрішню потребу. Перший крок на цьому шляху — вправи на імітацію, але не просто повторення послідовних рухів іншого, а осмислене проникнення в його переживання, цілі, мотиви, потім вико­нання вправ на контакт у комплексі міміки, жестів, мови і голосових модуляцій. Нарешті, вводять спеціальні вправи на ритм, відчуття прос­тору, опрацювання динаміки поведінки тощо. Все це робиться для того, щоб учитель міг вільно керувати аудиторією, передаючи свої досвід, почування, переконання.

Широко вживаним нині є слово «аура», що дослівно перекладається як подих, повів. У переносному значенні воно вживається в театральній педагогіці. Його можна застосувати для характеристики навчально-ви­ховного процесу. К. Станіславський зауважував: «Чи не відчували ви в житті або на сцені, взаємно спілкуючись, вольового струму, що випро­мінює з вас і неначе струмує через очі, через кінчики пальців, через пори тіла?». Він називає це променевипусканням. І далі: «У спокої так звані променевипускання і променесприймання ледь відчутні. Однак під час сильних переживань, екстазу, підвищеної почуттєвості ці випро-мінення стають більш визначеними і відчутнішими як для того, хто їх випромінює, так і для того, хто їх сприймає»1. Це випромінення значно підвищує інтенсивність спілкування, що, в свою чергу, посилює педа­гогічний вплив, відповідну реакцію на сприймання педагогічної дії учнями.

Ми говоримо про вчителя, його активність, силу, професійну май­стерність і відводимо пасивну роль учням. Однак так буває лише в

1 Станиславский К. С. Работа актера над собой // Собр. соч.: В 8 т. — Т. 2. — С. 267.


початковій фазі спілкування. Якщо педагог зумів «взяти клас у руки», він з пасивного перетворюється на активне начало. Між учнями і вчи­телем, особливо під час перших зустрічей, починається своєрідна духов­на психологічна боротьба. Педагог намагається підпорядкувати собі учнів, а вони — навпаки. Клас очікує від свого вчителя принципового розуму, смаку, уміння, сили, знання, тобто таланту. Він чинить опір фальшу, не­смакові, безсиллю і бездарності і прагне домогтися свого. Якщо цього не відбувається, стає тривожним, неспокійним. Педагог, який веде клас за собою, стає для учнів «визначальною провідною, виховною силою» (В. Су-хомлинський).

Помилковим є твердження, що педагоги від природи бувають пога­ними, посередніми чи гарними. Добре, коли посередній — це поганий педагог, який вдосконалює, розвиває себе. Гірше, коли посередній — це «застоялий» гарний. Шкода, що педагог не може життєво виміряти ре­зультати своєї праці, адже мірилом його діяльності може бути тільки суб'єктивна оцінка учнів: учитель переконав, захопив, збудив думку, есте­тичне почуття, передав часточку свого досвіду.

Здається, що справжній майстер робить усе просто, легко й природ­но. Проте досягають цього професійного вміння лише систематичною працею. Талант — це насамперед постійна й напружена робота над со­бою, самовдосконалення. А. Макаренко і В. Сухомлинський закликали педагогів працювати 14 — 16 годин на добу. Буває й так, що педагог опи­няється у мертвій зоні, відмовляється від самовдосконалення через слабкість волі. Це виявляється у втомі, у пересиченості враженнями, нерозумінні і забутті педагогічних ідеалів, а закінчується педагогічною неспроможністю.

Кожний талановитий педагог як митець — неповторний, а всі посе­редні схожі один на одного невмінням захопити учнів, повести їх за собою, передати їм багатство людського досвіду, культури, почуттів. Са­ме посередній учитель, якщо він не докладає зусиль до збагачення сво­го досвіду, вдосконалення стилю роботи, приречений на моральне ста­ріння. Приреченість учителя загрожує приреченістю учням. На цьому тлі швидко розвиваються віруси міщанства, самозаспокоєння, нероб­ства. Вони пускають корені в душі педагога і учнів безболісно, поступо­во, надовго.

Природжений чи сформований утриманець очікує, що з нього зроб­лять педагога. Доречно нагадати парадоксальну істину: педагогічного мистецтва можна якось навчитись, однак це не означає, що з мистецтвом народжується і педагог. Той, хто на все життя обирає професію вчителя, має володіти бодай трьома особливостями: умінням шанувати і люби­ти людей більше за себе; умінням усе життя поповнювати знання і збагачувати свій досвід, теоретичний, практичний, естетичний; умінням передавати цей досвід учням.


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Педагогічна майстерність: Підручник

УДК Гриф надано Міністерством освіти ББК я г науки України лист від лютого...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПЕДАГОГІЧНА СУМІСНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНЕ СПРИЙМАННЯ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ВІД РЕДАКТОРА
Підручник підготовлено з урахуванням тенденцій сучас­ного розвитку педагогічної теорії і практики. У цьому ви­данні автори зберегли основні концептуальні положення, ви­кладені в їхніх виданих раніш

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ СТРУКТУРА
Педагогічна діяльність — об'єкт дослідження різних галузей педа­гогічної науки. Дидактика вивчає загальні закономірності навчання як складової педагогічної діяльності. Методика розробляє ефективні

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ ЯК МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Педагогічна взаємодія є сукупністю педагогічних ситуацій, тобто окре­мих і водночас взаємопов'язаних фрагментів педагогічної діяльності, кожен з яких містить у собі всі її ознаки: є певні суперечно

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Що стоїть за поняттям педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра? Пригадаймо зародження колонії їм Горького у «Педагогічній по­емі» Макаренка Першим об'єктом вих

ЕЛЕМЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Гуманістична спрямованість — найголовніша характеристика май­стерності. Що становить спрямованість особистості? Ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації. Гуманістична спрямованість — спрямовані

Педагога-майстра педагога-початкгвця
1. Вбачає педагогічні задачі у цілісно- Сприймає кожну задачу окремо, не му педагогічному процесі й обирає рі- пов'язуючи з іншими шення з орієнтацією на надзавдання 2. Розв'я

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ
Найголовнішим у діяльності педагога, підмурівком його роботи, як уже зазначалося у попередніх розділах, є спрямованість його діяль­ності і професіоналізм знань. Але чому А. Макаренко твердив, що дл

ВНУТРІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Самопочуття педагога не є особистою справою, бо настрій його відби­вається й на учнях, і на колегах, і на батьках школярів. Кожне слово вчителя не тільки несе інформацію, а й передає ставлення до н

ЗОВНІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
Важлива передумова творчого процесу — гармонійна єдність внут­рішнього змісту діяльності і зовнішнього його вияву Педагогові варто навчитися адекватно й емоційно виразно відображувати свій внутрішн

МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ВЧИТЕЛЯ
Вислів «мовлення вчителя» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяль­ності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і

ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
у взаємодії з учнями Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності Голов­ними серед них є а) комунікативна —

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ
Попередня розмова про особливості й функції мовлення педагога ставить майбутнього вчителя перед питанням: за яких умов його мов­лення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагогіч­них

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Самоконтроль і розвиток культури мовлення, створення установ­ки на оволодіння літературною мовою в різних ситуаціях спілкуван­ня. Йдеться про виховання звички й потреби в постійному навчанні

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
У пошукові істини наукою і мистецтвом відбивається єдність пізнання і відображення світу Пізнання як відображення світу передбачає не­розривну єдність суб'єкта та об'єкта: вплив об'єкта на суб'єкт

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПЕДАГОГІКИ
Розгляньмо кілька уривків з актуальної і для нашого часу праці К Ушинського «Людина як предмет виховання Спроба педагогічної антропологи» Надрукована в 1868 р , вона залишається й нині дуже важливо

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЇ
Наприкінці 70-х років XX ст. французький психолог Ж. Піаже вка­зав на одну з особливостей психологічної науки. Вона полягала в поси­леному проникненні психології в математику, фізику, біологію, сус

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИМІРАХ ЕСТЕТИКИ
У перекладі з давньогрецької мови слово естетика означає — спри­ймаючи, переживаю (почуваю). Дивосвіт людських почуттів, різнобарв­ний у виявах людської дії, є здебільшого її зумовлен

ПЕДАГОГІЧНА ТА АКТОРСЬКА ДІЯ
Навчально-виховний процес у школі — явище складне, багатогран­не, динамічне Його специфіка визначається передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент-Екзюпері, розкіш­шю у

УРОК — ТЕАТР ОДНОГО АКТОРА
Згадаймо слова відомого донецького вчителя В. Шаталова, навколо якого кипіли пристрасті захоплення, зневаги, заздрощів, розчарування в 70 —90-х роках XX ст.: «Думка, образ, слово можуть приходити д

ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ
Одним із цікавих досліджень, у ході якого було виявлено роль педа­гогічного спілкування, став експеримент, що увійшов у історію педагогі­ки як «ефект Пігмаліона» Американські психологи Розенталь і

ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ДІАЛОГ
Залежно від орієнтації (особистісна чи рольова), взаємозвернення (відкрите чи закрите), активності учасників педагогічне спілкування може розвиватися за двома основними типами: як діалогічне або мо

КОНТАКТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ДІАЛОЗІ
Як будується діалог? Через контактну взаємодію Контакт у спілку­ванні — це знакообмін між особистостями, який визначає їхню поведін­ку2 Причому знакообмін характеризується взаємною спрям

СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ
Для того щоб навчитися професіонального спілкування, треба чітко уявляти структуру цього процесу, знати, які вміння забезпечують його здійснення, яким чином можна удосконалювати виховний вплив на д

КОНФЛІКТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Ми розглянули теоретичні засади, що дали змогу зрозуміти сутність, структуру і технологію побудови професійного педагогічного спілку­вання Водночас трапляється, що стосунки між учителем і учнем уск

ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Володимир Леві подає замальовку майстра спілкування, називаю­чи його Генієм, Моцартом спілкування1. У цьому портреті особливо яскраві деякі штрихи. У нього величезна допитливість, колоса

УВАГА Й УЯВА ВЧИТЕЛЯ
Спілкування педагога починається зі сприймання учнів, батьків, ко­лег, де велику роль відіграють розвинена уява та увага педагога Мис­тецтво спілкування називають мистецтвом бути іншою людиною Педа

СПОСОБИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ПЕРЕКОНУВАННЯ І НАВІЮВАННЯ
Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм настроєм) У педагогічній діяльності найважливішими є переконуван­ня й н

ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
У конкретній ситуації, особливо коли вона набуває конфліктного характеру, кожний учитель керується певною, обраною ним, стратегією, тобто домінантними тенденціями в його поведінці (до чого в

ІНДИВІДУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА БЕСІДА ЯК МОДЕЛЬ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Перед нами сповідь підлітка: «Мені потрібний той, хто зміг би спо­кійно, без усякої критики вислухати мене і допомогти розібратися в самому собі. Коли я потерпаю від невдач, втрачаю друга чи просто

СТРУКТУРА БЕСІДИ. ЕТАП МОДЕЛЮВАННЯ
Побудова бесіди на засадах діалогічної взаємодії передбачає враху­вання структурних елементів (етапів), кожен з яких має специфічні завдання й потребує володіння певними техніками. Розгляньмо докла

НА ПОЧАТКУ БЕСІДИ. РОЛЬ НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
Психологічного контакту людини з іншою людиною як спільності психічного стану важливо досягти вже на першому етапі бесіди, бо інакше використання будь-яких ефектних прийомів впливу під час са­мої б

МЕТОДИКА КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТАКТУ
Недисципліновані учні, до яких раніше застосовувалися стереотипні засоби педагогічного впливу, моралізування, нерідко досить добре уяв­ляють процес бесіди з учителем, передбачають звинувачення, що

ТЕХНІКИ ВЗАЄМОДІЇ У ПРОЦЕСІ АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ ТА ПОШУКУ ЇЇ ВИРІШЕННЯ
Якщо нам вдалося встановити контакт із співрозмовником і його вербальні й невербальні реакції підтверджують це, ми можемо перехо­дити до наступних етапів бесіди, де головне завдання — аналіз пробле

УРОК ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ УЧИТЕЛЯ З УЧНЯМИ
Якщо ви запитаєте в учнів, яких уроків вони чекають, на які йдуть охоче, то у відповідь почуєте: тих, на яких цікаво, на яких вони разом із учителем відкривають щось нове, відчувають себе шукачами,

ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ УРОКУ-ДІАЛОГУ
Розмову про те, на яких засадах будується урок-діалог, почнімо з ознайомлення з досвідом роботи відомого педагога-майстра, вченого, літератора — вчительки середньої школи № 53 м. Львова Ю. Львової.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ «КРІПЛЕННЯ» УРОКУ-ДІАЛОГУ
Ідея побудови уроку на основі діалогу має на меті передусім успіш­не розв'язання завдань: а) утвердження учня як суб'єкта навчання, рівноправного з педагогом учасника уроку, його співавтора; б) роз

ПРОФЕСІЙНІ СЕКРЕТИ ВЧИТЕЛІВ-МАЙСТРІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІАЛОГУ З УЧНЯМИ НА УРОЦІ
Вивчення досвіду найкращих учителів, педагогів-дослідників дає змогу глибше зрозуміти особливості конструювання діалогічної взаємодії з учнями на уроці. Ми назвали ці особливості професійними секре

Диференційно-діагностичний опитувальник
Припустімо, що після відповідного навчання ви зможете виконува-ти будь-яку роботу Проте якщо б вам довелося вибирати тільки з двох можливостей, якій з них ви віддали б перевагу? 1а Догляда

Тест на схильність до педагогічної професії
Інструкція: Нижче пропонується перелік якостей. «Приміряйте» їх на себе і оцініть ступінь їх виразності, виходячи з такої системи оцінок: 5 — так; 4 — переважн

Опитувальний листок Форверга на контактність
Інструкція: пропонується оцінити себе за дев'ятибальною шка­лою і визначити, якою мірою ви наділені кожною з шести якостей у взаєминах з людьми. 5 балів означає, що людина має

Обговорення головних теоретичних положень
Це практичне заняття є першим. Отже, тут закладаються установки студента щодо способу оволодіння навчальною інформацією, взаємодії з викладачем, іншими студентами групи. Важливо, щоб не склалася те

Виконання вправ на професійну ідентифікацію
На цьому етапі роботи слід виконати дві вправи. Вправа 1.Оцінювання педагогічної позиції. Викладач ставить на дошці крапку, біля якої пише: «Я». Від крапки відводит

Виконання вправ на формування адекватних уявлень про педагогічну професію
За змістом цей етап тісно пов'язаний із попереднім. Однак предме­том обговорення тут є не результати виконання окремих завдань без­посередньо на занятті, а підсумки самостійної роботи студентів з п

Моделювання педагогічної ситуації
Студентові пропонують виступити перед аудиторією з повідомлен­ням на тему «Я і моя професія» (основою для виступу є завдання, вико­нане на попередньому етапі). За змістом і характером пров

Діагностування сформованості елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання
Проведення «Поетичної хвилинки» має на меті психологічне налаш­тування на діяльність, а також ситуативне діагностування елементів педагогічної майстерності на початку професійного навчання студен­т

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому етапі заняття важливо продовжити об'єктивацію теоре­тичних знань на підставі особистого досвіду студентів. Доцільно здійсни­ти перевірку засвоєння теоретичного матеріалу як мікровикладання

ОК 2. Структура особистості вчителя-майстра
Характеристика основних елементів педагогічної майстерності вчителя (схему див. на форзаці): I. Гуманістична спрямованість Домінанта вчителя може бути: — на собі

Аналіз педагогічних ситуацій
Перед аналізом ситуацій доцільно виконати кілька вправ, що сприя­тиме осмисленню ключових положень теми. Вправа 1.Об'єктивація поняття «мета педагогічної діяльності».

Обговорення головних теоретичних положень
Професійна саморегуляція вчителя — це його здатність керувати собою і своєю діяльністю як засобом організації діяльності учнів на підставі сприймання і усвідомлення актів поведінки та відповідності

Виконання вправ на аналіз технології побудови зразків педагогічної розповіді
Вправа 3.Порівняйте два уривки на тему «Останні роки життя Т Г Шевченка» Визначте, зміст якого уривка доцільніше використати для розповіді учням I. Навесні 1859 року Тарас

Запитання для аналізу текстів
1 Який уривок дає підставу твердити, що це — живий і образний виклад матеріалу"? Доведіть свою думку 2 Якими засобами досягнуто образності викладу? Які факти й події наведено

Педагогічної розповіді
У цій частині заняття доцільно вислухати обґрунтування теми і надзавдання розповіді. Колективне обговорення зразків дасть змогу скоригувати надзавдання, обрати оптимальний варіант структури.

Список рекомендованої літератури
1 Макаренко А С Методика організації виховного процесу // Твори В 7 т — Т 5 - С 76-80 2 Макаренко А С Проблеми шк

Діагностування рівня емоційної стабільності і здатності до керування психологічним самопочуттям
Для виявлення рівня емоційної стабільності студентів рекомендує­мо використовувати тест Айзенка на визначення емоційної стійкості 1 Чи часто ви відчуваєте потребу мати друзів, які вас розу

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на питання, слід урахувати такі моменти Здатність володіти собою є показником діяльності вчителя-майстра Саме ця здатність дає йому можливість бути витриманим і наполегли

Психофізичної саморегуляції, налаштовування на наступну діяльність
Вправа 1.Контроль та регуляція дихання. Дихання й емоційний стан взаємопов'язані. В стані збудження, хвилювання, тривоги помітно змінюється частота й глибина дихання. Контро

Налаштовування на педагогічну
розповідь в аудиторії) Під час підготовки до цього етапу навчальної взаємодії слід розро­бити варіант власної програми психологічного налаштовування на на­ступну педагогіч

Публічного педагогічного спілкування
Студентам пропонують виступити з розповіддю на одну й ту саму тему (наприклад, «Різдвяні свята») Завдання донести до слухачів невербальними засобами головну ідею розповіді, збудити у них певні думк

Обговорення головних теоретичних положень
На цьому занятті важливо, щоб майбутні вчителі дійшли думки, що культура зовнішнього вигляду педагога — не просто їх особиста справа, це обов'язкова професійна вимога, яка ставиться перед учителем

Виконання вправ на удосконалення мімічної й пантомімічної виразності
Вправа 1. Ознайомитися з вимогами до зовнішнього вигляду учителя за книжкою Б. Буяльського «Поезія усного слова» (К.: Рад. шк., 1969. — С. 7 — 16). Розробити на підставі цих вимог

Моделювання педагогічної ситуації: самопрезентація вчителя під час першої зустрічі з класом
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — пошук шляхів ефективного використання невербальних засобів для гідної самопрезентації вчите

Гнучкості голосу
Для діагностування доцільно використати дві вправи: на вияв інди­відуальних особливостей мовленнєвого видиху (вправа «33 Орисі») і на визначення гнучкості голосу (вправа «Іди-но сюди!»).

Обговорення головних теоретичних положень
Техніка мовлення — комплекс навичок у мовленнєвому диханні, голосотворенні й дикції, що дає вчителеві можливість донести до учня все багатство змісту свого слова. Техніка мо

Виконання вправ на розвиток фонаційного дихання
Для розвитку діафрагмально-реберного дихання слід виконувати спеціальні вправи. Вправа 1.Розслабте м'язи плечового поясу і помалу, рівним струме­нем втягуйте в себе повітр

Виконання вправ на розвиток голосу
Вправа 7.«Колискова». Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

Діагностування рівня сформованості вміння створювати словесні картини під час розповіді
Вправа 1.Викладач називає предмет (наприклад, олівець, зошит, щоденник) і пропонує завдання а) уявити цей предмет, пригадати си­туації, епізоди зі свого життя, пов'язані з ним, виз

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючи відповідь на це питання, важливо зосередити увагу на пев­них моментах Мовлення вчителя може по-різному впливати на учнів Значною мірою це залежить від його комунікативних якостей,

Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу
Вправа 1.Розвиток уміння аналізувати зразки виразної розповіді вчителя, визначати засоби виразності, прогнозувати педагогічний ефект виразного мовлення. Проаналізуйте: 1) як

Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя
Виступи студентів в аудиторії зі своїми розповідями, запис їх на відеоплівку Головна мета роботи — аналіз ефективності використання виражальних засобів мовлення для активізації уяви, образної та ас

Психологічне налаштування на заняття. Діагностування дикції
На початку заняття студенти виголошують дібрані крилаті вислови (без коментарів мовця), дотримуючись надзавдання — привернути увагу аудитори до цікавої думки Після виступів слід з'ясувати вплив вис

Обговорення головних теоретичних положень
Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної май­стерності (ПМ), виокремити дві групи педагогічної техніки (ПТ), п

Повторення вправ на розвиток фонаційного дихання й голосу
Важливо, щоб роботі над дикцією передувало повторення вправ із занять для підготовки дихання й мовленнєвого апарату до активної діяльності. Це можуть бути вправи «33 Орисі», «Магазин «Квіти», «Прок

Робота над голосними й приголосними звуками
Вправа8. Користуючись описовими моделями (5, с. 109—117), пе­ревірте, чи правильно ви володієте артикуляційним апаратом. Вико­нується перед дзеркалом. Вивче

Проведення заключної частини педагогічної розповіді з метою досягнення її емоційної завершеності
Цю частину заняття присвячено роботі над заключною частиною роз­повіді, де реалізуються вимоги не лише до її побудови, а й до виголо­шення, зокрема й дикції. Кільком студентам проп

ЕЛЕМЕНТИ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета:спираючись на загальні уявлення про специфіку творення та впливу через сприймання різних видів мистецтва, враховуючи роль у цьому процесі ху­дожнього образу та його впливові н

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня сформованості вмінь
Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібностей педагогічного впливу в умовах шкіль

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до осмислення першого питання, слід чітко усвідомити важливий життєвий постулат: людська творчість існує тільки для інших, ЇЇ ціннісні ознаки окреслюються тільки іншими, ЇЇ ціннісний поте

Виконання вправ на розвиток умінь
Виконання цих вправ доцільно розпочати з формування елементар­них навичок колективної творчої праці. Вправа 1.<<Привітання вчителя». Педагог заходить в аудито

Виконання вправ на засвоєння прийомів самовиховання
Вправа 1.Розповісти про самовиховання видатних людей (Л. Толстого, К. Ушинського, А. Макаренка). Проаналізувати програми самовиховання за таким планом: 1. Мета са

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОПЧНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА
Мета: усвідомлення специфіки педагогічного спілкування як діалогічної взаємо­дії; формування установки на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудито­рією; розвиток уміння аналізувати педагог

Список рекомендованої літератури
1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. — К., 1997. — С. 199-208, 215-220. 2. Леонтьев А. А.

Тест «Чи готовий учитель до діалогу з учнями?» Перший етап: обираємо позицію
Із двох висловлювань («а» і «б») у межах кожного пункту виберіть ті, які ви поділяєте. Моє педагогічне кредо 1. а) Дитина — така сама людина, як і я. Я поважаю її права і з

Бланк для обробки результатів
Припустімо, ви поставили найбільшу кількість хрестиків і набрали найбільше число балів у графі «тенденція до рівноправного спів­робітництва». Про що це говорить? Про те, що ви, без сумніву, зд

Обговорення головних теоретичних положень
З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань (9), як дискусія із залучен­ням студентів до виконання ролей керівника дискусією тощо. При буд

Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування
Як було зазначено, цей етап роботи може бути об'єднаний з попе­реднім. У такому разі обговорення теоретичних положень курсу бу­дується як створення умов для перевірки не лише засвоєння теорії, а й

Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем
Студенти представляють обрані ситуації зі шкільного життя, які потребують індивідуальної бесіди з учнем. Визначають, на яку позицію доцільно налаштуватися у взаємодії, який стиль спілкування вибрат

Діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною
Виберіть один із трьох варіантів відповіді на поставлені запитання. 1 Хто з учнів, на ваш погляд, потребує довірчої бесіди? а) невстигаючий, б) недисциплінований,

Обговорення головних теоретичних положень
Індивідуальна педагогічна бесіда — це взаємодія з учнем (батьками, колегами), спрямована на пошук шляхів співробітництва для стимулю­вання розвитку учнів, її завдання: ознайомитися з індивід

Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду
Вправа 1.Аналіз педагогічної позиції у бесіді. Прочитайте уривок з «Педагогічної поеми» А. Макаренка (гл. «Ходіння Семена по муках»). Проаналізуйте майстерність Макаренка у

Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
Вправа 1.Уточнення інформації. Під час бесіди той, хто розповідає, має передати потрібну інформацію. Натомість слухач прагне з'ясу­вати всі деталі, перевірити факти, виявити

Розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему
Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: «Учитель неспо­дівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той з

Обговорення головних теоретичних положень
Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначити її функцію щодо програмування та пр

Як професійно значущої здібності педагога
Визначити загальний рівень комунікативності допоможе тест В. Ф. Ря-ховського. Для цього слід відповісти на запропоновані нижче запитання. Варі­анти відповідей: «так», «ні», «іноді».

Обговорення головних теоретичних положень
Готуючись до відповіді на перші запитання, слід зосередити увагу на такому. Через живе та безпосереднє спілкування педагога з дитиною здійснюється найголовніше в педагогічній діяльності —

Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності
Вправа 1.Ознайомтеся з книгою В. Леві «Мистецтво бути іншим» (розділ «Геній спілкування»). Опишіть особливості вашої особистості за допомогою запропонованих автором психологічних х

Для встановлення емоційного контакту зі співрозмовником
Готуючись до цього етапу, студенти мають ознайомитися з працями А Добровича, В Леві, Д Карнегі, в яких розкрито секрети чарівності й привабливості у спілкуванні У встановленні емоційного к

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на питання слід пам'ятати, що в курсі психології студенти докладно розглянули значення уваги та спосте­режливості в діяльності людини, зміст та функції цих психічних пр

Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уваги і спостережливості
Вправа 1Для тренування концентрації і розподілу уваги, и пере­ключення пропонується ознайомитися з працею К Станіславського «Ро­бота актора над собою» (5), де описано особливості п

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ УЧИТЕЛЯ-МАЙСТРА НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕСІДИ
Мета:осмислення сутності педагогічного такту, його функцій, особливостей поведінки тактовної людини, розвиток професійних умінь застосування ефектив­них засобів виховного впливу на

Список рекомендованої літератури
1 Азаров Ю П Такт педагогический//Педагогическая энциклопедия В 4т - М , 1960 - Т 4 - С 206-208 2 Корнелиус X , Фейр

Зі школярами, колегами
Учитель-майстер зазвичай — тактовний педагог 3 педагогічним так­том не народжуються, ним оволодівають у педагогічному навчальному закладі та під час професійної діяльності Усвідомити рівень власної

Обговорення основних теоретичних положень
Термін такт — широковживане поняття. Він має кілька значень. Це і «метрична музична одиниця», й почуття міри, що підказує най-делікатнішу лінію поведінки, виявляючи повагу до іншого, і почут

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди
Вправа 1.Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинсь-кого (8) і дайте відповіді на запитання: — Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етич­

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування схильності до вибору стратегії взаємодії
Ситуація Майже на кожному уроці восьмикласник Вадим ста­вить запитання «світового масштабу», які мало стосуються теми Сьо­годні тільки-но почався урок, як він підняв руку й заявив — Віро С

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо привернути увагу студентів до такого аспекту проблеми. В сучасній педагогічній літера­турі велику увагу приділяють педагогіці співробітництва. Це призво­

Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій
Вправа 1. Загальний розгляд ситуації Студентам пропонують дібра­ти педагогічну ситуацію, розглянути різні стратегії поведінки партне­рів у взаємодії, використовуючи наведену

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Психологічне налаштовування на роботу
Цей етап заняття охоплює два види діяльності а) актуалізацію опор­них знань із проблеми професійно-педагогічного спілкування, б) прове­дення вправ на створення робочого самопочуття на занятті Перши

Виконання вправ на підготовлену комунікацію
До конкурсу кожний студент вибирає ситуацію зі шкільного життя, яка, на думку вчителя, потребує індивідуальної розмови, і розробляє орієнтовний зміст бесіди, що спонукала б учнів до самостійного пр

Проведення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії
У четвертому турі можуть брати участь усі студенти або тільки переможці попередніх турів Учасники дістають завдання при мінімальній підготовці, як того потребує ситуація, провести індивіду­альну бе

Навчання, ролі особистості вчителя у забезпеченні успішного навчання учнів
На початку заняття можна запропонувати студентам висловитися щодо класичного питання шкільної освіти — як наблизити уроки до інтересів учнів, зробити їх цікавими й корисними, допом

Обговорення головних теоретичних положень
Під час обговорення першого питання важливо зосередити увагу на тому, що в усі часи існування школи вчителі (або люди, які виконува­ли функції вчителів, навчаючи дітей) використовували різні методи

В організації навчання учнів
Вправа 1.Як відомо, навчальна діяльність не є для учнів (особливо молодшого і середнього віку) вільною, творчою самодіяльністю (як, на­приклад, гра, де учень грає не тому, що змушу

Визначення рівня сформованості уявлень про урок як творчу діяльність учителя
Заняття можна розпочати з аналізу дискусійних питань, розв'язан­ня яких дасть студентам можливість визначити свою позицію щодо співвідношення стандартного і творчого підходів у діяльності вчителя,

Обговорення головних теоретичних положень
У ході вивчення дидактики, галузевих методик у студентів сформу­валося уявлення про техніку і методику розробки уроку. Пропонуємо, спираючись на набуте, поміркувати над тим, чи можна ще на етапі ро

Навчального матеріалу
Вправа 1.Проаналізуйте кілька варіантів задуму уроку на одну тему (варіант уроків дає викладач, орієнтуючись на фах студентів). Визначте найдоцільніший варіант, який сприятиме ство

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства Метод указаний к практическим заня- тиям для студентов IV курса —Полтава 1984 — С 24 — 26

Обговорення головних теоретичних положень
Під час підготовки відповіді на перше запитання важливо зосереди­ти увагу на таких моментах Успіх уроку значною мірою залежить від його початку Адже так важливо, як саме вчитель організує

На подальшу діяльність
Вправа 1. Розвиток уміння визначати мету, педагогічну доцільність діяльності вчителя на початку уроку, аналізувати техніку створен­ня ситуацій діалогу. 1. Ознайомте

Налаштовування учнів на урок і саморегуляції педагогічної діяльності на початковому етапі спілкування з учнями
Елементи педагогічної технології, які слід відпрацювати: а) встанов­лення особистісного контакту з учнями на початку спілкування; б) зосе­редження їхньої уваги на темі і завданнях уроку; в) формува

Діагностування рівня теоретичної підготовленості: усвідомлення сутності монологу і діалогу на уроці
Обговоренню головних теоретичних положень може передувати те­стова перевірка підготовленості студентів до роботи на занятті Наведі­мо один із варіантів Завдання 1.

Обговорення головних теоретичних положень
Розуміння студентами сутності уроку-діалогу та уроку-монологу як форм організації взаємодії вчителя й учнів у навчальному процесі дає змогу з'ясувати місце та особливість використання монологу як р

Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу
Студентам пропонують кілька вправ за вибором викладача залежно від умов роботи: аналіз спостережень у школі, відеозаписів уроків, тек­стових матеріалів (для формування вміння бачити, усвідомлювати

Монологічного викладу матеріалу з метою активізації взаємодії з учнями на уроці
До виконання цієї вправи слід підготуватися вдома, а на занятті виконати роботу в малих групах для глибокого усвідомлення техно­логії діалогізації монологу. Вправа 5.Вибер

ДІАЛОГ У ПРОЦЕСІ БЕСІДИ
Мета:формування установки на діалогічне спілкування з учнями у процесі вивчення нового матеріалу оволодіння технологією ведення бесіди на уроці, забез­печення пізнавальної активнос

ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня комунікативності
Успішність організації бесіди на уроці великою мірою залежить від рівня комунікативності вчителя Визначити цей рівень можна за допо­могою поданого нижче тесту Доберіть 10 із наведених учит

Обговорення основних теоретичних положень
Діалогічне навчання — це пізнання сутності предмета чи явища у процесі обміну смислами різних суб'єктів розуміння Воно здійснюєть­ся різними шляхами, найефективніший з яких — бесіда Коли вчитель ви

Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
Вправа 1.Аналіз рівня пізнавальної активності учнів на уроці. Вивчення нового матеріалу в 5 класі вчитель провів у такий спосіб. ...Запишіть тему нашого уроку: «Пря

З метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу
Вправа 4.Порівняння двох фрагментів уроків з однієї теми. Тема уроку «Інерція» Урок 1 Перший етап уроку — актуалізація пон

Список рекомендованої літератури
1 Григорьев С А , Раевский А М Групповая форма работы на уроке // Сов педагогика - 1989 - №8 - С 38-42 2 ДьяченкоВ К

Діагностування готовності до заняття
Цей етап заняття можна провести як підготовку до роботи над тео­ретичними питаннями теми, водночас досліджуючи підготовленість! студентів до співробітництва в малих групах. Така форма організації

Обговорення головних теоретичних положень
Навчання в малих групах розглядають як найуспішнішу альтерна­тиву традиційним методам роботи на уроці. Воно дає можливість реалі­зувати такі педагогічні цілі: індивідуалізувати самостійну роботу шк

Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
Прийом 1.Урок німецької мови в 9 класі розпочинається з пере­вірки домашнього завдання. Потім учитель пропонує приготуватися до групової роботи. Діти зсувають по два столи і сідают

Виконання завдань і вправ на моделювання фрагментів уроку
Завдання 1.Завершіть речення, що характеризують переваги вико­ристання технологи навчання у співробітництві, розташуйте їх за зна­ченням 1 Не всі учні готові ставити запит

Обговорення головних теоретичних положень
При підготовці відповіді на перше питання слід звернути увагу студентів на такі положення. Організація взаємодії з учнями у процесі вивчення нового матеріа­лу є важливою передумовою ефекти

Обговорення основних теоретичних положень
Завершення взаємодії як вихід із контакту і налаштовування на подальше спілкування доцільно розглядати в контексті проблеми ко­мунікативного забезпечення уроку в цілому Комунікативне за

Різні прийоми завершення уроку
Вправа 1.Ш. О. Амонашвілі у книзі «Добрий день, діти!» описав, як він організував закінчення першого уроку в житті першокласників: — Давайте підсумуємо нашу роботу. Що ми

На подальшу діяльність
На цьому етапі студенти демонструють заздалегідь підготовлені фрагменти завершальних етапів уроків. В аналізі кожного фрагмента беруться до уваги такі запитання (можуть бути зазначені на картках):

Список рекомендованої літератури
1 Основи педагогического мастерства / Под ред Й А Зязюна — К, 1987 — С 82-96 2 Основи педагогического мастерства

Самоналаштовування на творче публічне спілкування
Заняття варто розпочати з виконання вправи, яка дасть можливість студентам виявити залежність між емоційним станом учителя, його зовнішнім виглядом і рівнем досягнення бажаної навчальної мети. Акту

Обговорення головних теоретичних положень
Опрацювання рекомендованої літератури дає змогу усвідомити твор­че самопочуття вчителя на уроці як особливий внутрішній стан, який визначає творчий характер його діяльності (4, 6). Важливість таког

Виконання вправ на розвиток умінь
Вправа 1.Перегляньте відеозаписи уроків учителів — переможців обласного професійного конкурсу «Учитель року». Спробуйте дати відповіді на запитання: Яке загальне враження залишає у

Саморегуляція в умовах публічної творчості вчителя на уроці
Виступи студентів в аудиторії зі своїми творчими доробками — розробками фрагментів уроків: а) початковий етап уроку: створення в учнів позитивної перспективи роботи, мобілізація уваги, мотивація ви

Список рекомендованої літератури
1 Амонашвили Ш А Хвала уроку // Единство цели — М , 1987 — С 42-96 2 Амонашвили Ш А Как живете, дети? — М , 1986

Обговорення головних теоретичних положень
Передових учителів, тобто тих, хто досягає високих результатів, на­зивають майстрами. Про них говорять як про людей, що опанували мистецтвом викладання й виховання, високою культурою праці. Іноді п

Поданого у фрагментах фільмів
«Час учнівства», «Найдовший екзамен», відеофільму «Педагог-новатор В. Шаталов» Завдання 1. Подивіться фрагменти науково-популярн

Робота над карткою передового педагогічного досвіду вчителя-майстра
Ознайомтеся з карткою передового педагогічного досвіду вчителя. За поданим зразком складіть під час педагогічної практики картку пере­дового досвіду для картотеки на кафедрі педагогічної майстернос

Конкурс: моделювання ситуацій уроку
Роботу студентів оцінюють за критеріями: 1) цілеспрямованість діяльності; 2) її орієнтація на діалогічну взаємодію зі слухачами; 3) до­цільність засобів встановлення контакту, розвитку пізнавальної

БАКАЛАВРСЬКИХ) РОБІТ З КУРСУ
«ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ» 1 Феномен педагогічної майстерності у сучасній психолого-педагогічній науці 2 Динаміка функцій учителя в сучасному навчально-виховному

ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
Розділ 1 Сутність педагогічної діяльності вчителя 10 Суспільна значущість професії вчителя, його функції 10 Поняття педагогічної діяльності, її структура 1

В педагогічному спілкуванні 129
Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії 129 Характеристика перцептивної сторони педагогічного спілкування Увага й уява вчителя 132 Способи комун

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги