Методичні вказівки до виконання роботи

Продовжуючи розглядати принципи побудови конструкції об'ємних тіл, необхідно ознайомитися із зображенням геометричних форм граних предметів (тригранна й шестигранна призми).

Тригранна призма характеризується шістьома крапками просторових кутів підстав і трьома лініями ребер. Вісь призми визначається лініями, проведеними від просторових кутів підстав перпендикулярно до її протилежних сторін. Із крапок їхнього перетинання проводять вертикальну лінію, що і буде віссю призми. При побудові тригранної призми необхідно правильно вибрати точку зору. Предмет повинен бути зображений таким чином, щоб він виглядав тривимірним, із двома видимими площинами й переднім ребром, трохи зміщеним убік. Тригранна призма при такому повороті буде найбільш виразна, об'ємна й доцільна за умови, що предмет розташований в оптимальному перспективному ракурсі.

Більші труднощі випробовують студенти при визначенні величин відрізків граней у перспективному ракурсі на основі призми. Щоб уникнути помилок, рекомендується використати додаткову окружність (у плані, вид зверху), на якій, відповідно до видимого положення предмета, точно визначаються просторові кути підстави призми. Таким чином, для правильного зображення призматичних форм необхідно побудувати циліндричну схему з наступною побудовою в ній гранних форм.

Побудова тригранної призми варто починати із проведення горизонтальної лінії (вона повинна бути проведена строго горизонтально). Це дає можливість правильно визначити положення поверхні підстав призми стосовно осі тіла. Після чого варто провести вертикальну осьову лінію. Відзначаючи радіус підстави, намалювати окружність (еліпс) у перспективному ракурсі (мал.2.1). Для правильного визначення просторових крапок кутів підстави на еліпсі необхідно над ним, відповідно до радіуса еліпса, по одній осі намалювати коло. Малюючи його, перевірити, наскільки правильно він намальований, тому що на перекрученому колі неможливо буде точно визначити просторові точки й величини відрізків граней. Від того, як вірно вони визначені на колі, багато в чому буде залежати правильність зображення поверхні підстави призми й усього предмета в цілому.

Точно визначивши на колі видиме положення крапок просторових кутів підстави призми, перенесіть їх на еліпс. Для визначення її верхньої підстави варто повторити малюнок еліпса, після чого, з'єднуючи вертикальними лініями ребер просторові точки підстав, одержують побудову зображення тригранної призми. На перспективному зображенні призми окружність (еліпс) нижньої підстави повинна бути трохи ширше верхньої.

Якщо виконувати побудову предмета на площині, слід строго дотримуватися пропорцій і перспективи. Для більшої виразності її об'ємно-просторової характеристики варто виділити ближні краї форми більше контрастними лініями, послабляючи й зм'якшуючи їх у міру видалення. Під час тривалого, багатогодинного заняття малюнком можна поступово позбутися від всіх допоміжних ліній. Малюнок у процесі побудови варто виконувати легким натиском олівця на папір, для того, щоб у міру уточнення зображення можна було коректувати й видаляти непотрібне.

Мал.2.2

Шестигранна призма характеризується дванадцятьма крапками просторових кутів підстави й шістьома лініями ребер. Її вісь визначається лініями, проведеними від протилежних просторових кутів підстави, де крапка їхнього перетинання буде центром, через який проходить вісь призми. Для правильного визначення її просторових кутів, так само, як і при побудові тригранної призми, необхідно починати роботу з побудови еліпса й окружності під ним. Відповідно до видимого положення предмета при даній точці зору варто правильно визначити на окружності точки просторових кутів правильного шестигранника. Необхідно звернути увагу на поворот призми, не слід малювати шестигранну призму при симетричному розташуванні її площин. Тому при виборі місця малювання потрібно сісти так, щоб предмет виглядав найбільше виразно, об'ємно, як, наприклад, показане на мал.2.2.

Мал.2.1

Перспективна побудова шестигранної призми роблять тим же способом, як і при зображенні тригранної призми. Складність складається в правильному визначенні з видимого положення перспективно скорочених граней, їхніх пропорційних відносин. У цьому випадку також варто користуватися допоміжним колом в плані нижньої основи призми. Побудувавши коло основи призми, потрібно визначити шість просторових кутів по колу. При цьому важливо правильно відкласти рівні відрізки з урахуванням повороту призми, тобто з видимого положення. З'єднуючи точки легкими лініями, необхідно простежити за паралельністю протилежних сторін.

Одержавши точки просторових кутів основи, так само, як і в першому випадку, варто перенести їх на нижню основу еліпса. Необхідно відзначити, що при переносі просторових кутів на основу еліпса враховують перспективне скорочення його далекої половини, хоча ці зміни й несуттєві. Головне, не допустити зворотної перспективи.

З'єднавши лініями всі точки на основах, приступають до перевірки виконаних робіт. Замічені помилки, не відкладаючи, виправляють. З метою досягнення найбільшої виразності зображення просторової форми потрібно ближні вертикальні й горизонтальні лінії ребер підсилити, а далекі - послабити. При необхідності продовження роботи над малюнком варто позбутися від допоміжних ліній побудови за допомогою ластику.