Таблиця 2 - Розподіл частоти обертання колінчастого вала і потужності дизеля за позиціями контролера за тепловозною характеристикою

* Припустиме відхилення ±10 хв^-1.

Устаткування і прибори стенда.

Об'єктом випробувань є дизель - генераторна установка 17ПДГ (з двигуном 8ЧН26/26), обладнана повітряним реостатом і приборами контролю типового реостатного стенда.

Для виміру питомої ефективної витрати палива передбачено паливомір, що дозволяє робити виміри ваговим способом.

Порядок виконання роботи.

Для побудови навантажувальних характеристик необхідно змінювати режими роботи дизеля в межах полю регулювання на різних позиціях контролера. На тепловозі з електричною передачею дизель навантажується генератором, і тому для зміни потужності дизеля на обраній позиції контролера в ланцюгу збудження генератора дизеля 8ЧН26/26 установлені реостати. За допомогою реостатів регулюються сила струму збудження а отже, і потужність дизеля. Таким чином, змінюючи збудження головного генератора, можна забезпечити роботу дизеля по навантажувальній характеристиці.

При виконанні лабораторної роботи рекомендується наступний порядок.

1 Перед пуском дизеля необхідно виконати роботи, передбачені інструкцією "Підготовка дизеля до пуску" у залежності від часу зупинки, протягом якого дизель не працював. Запуск провадиться при температурі масла в дизелі не нижче +15°С, води - не нижче +8°С. У випадку більш низьких температур воду, масло і паливо перед пуском необхідно підігріти.

Мінімальне число обертів дизеля, необхідне для пуску при зазначених температурах - не нижче 100 хв^-1.

Категорично забороняється запускати дизель із виключеним аварійним захистом і не підключеними приборами захисту.

При запуску холодного дизеля прогрів його до температури масла і води не нижче 45°С здійснюється при роботі дизеля під навантаженням не вище другої позиції рукоятки контролера. При досягненні температури води та масла 45°С оберти дизеля і навантаження можуть бути збільшені до шостої позиції рукоятки контролера і при досягненні нормальної температури води (75- 90°С) і масла (70-80°С) - до восьмої позиції.

2 Після прогріву дизеля рукоятку контролера встановлюють на першу позицію і після стабілізації показників роблять вимір температур води і масла , повітря в ресивері, газів перед турбіною і у циліндрі штатними приборами.

За допомогою штатних манометрів заміряють тиск газів перед турбіною, у ресивері, максимальний тиск згоряння. Заміряють також частоту обертання колінчастого вала дизеля, ротора турбокомпресора, витрату палива і потужність.

Змінюючи, за допомогою реостатів у ланцюзі збудження генератора, навантаження, визначають необхідні для побудови навантажувальних характеристик параметри дизеля. Контроль роботи дизеля по навантажувальній характеристиці роблять за тахометром, установленому на торці двигуна.

3 Наступні досліди роблять на інших ПК. Випробування закінчують після проведення дослідів на останній ПК і досягнення на ній параметрів номінального режиму. Параметри роботи двигуна заносять у журнал лабораторних робіт.

Методика обробки результатів іспитів.

Знаючи режимні параметри генератора, визначити N_e дизеля.

У загальному виді

, кВт,

де - витрати потужності на допоміжне обладнання.

З огляду на специфіку роботи дизель - генераторної установки в тепловозній лабораторії (відсутність привода вентилятора, компресора і т.д.), можна рахувати

.

Характеристики приборів необхідних для вимірів приведені в таблиці 3.