Особливості філософського пізнання та його методологія

Пізнання - вища форма відображення об'єктивної дійсності, процес вироблення дійсних знань. Спочатку пізнання було однією із сторін практичної діяльності людей, поступово в ході історичного розвитку людства пізнання стало особливою діяльністю. У пізнанні виділяють два рівні: чуттєве пізнання і раціональне пізнання. Розрізняють також буденне, художнє і наукове пізнання.Загальне вчення про пізнання дає філософська теорія пізнання (гносеологія)

Пізнання досліджується з часів грецької філософії. Це дослідження пізнання складає предмет вчення про пізнання, яке тільки з Канта визначилося як особлива область філософії, одержавши назву «Теорія пізнання», і яке в 19 ст., а також на початку 20 ст. іноді домінувало майже над всіма іншими напрямами філософії.

Усередині пізнання проводять відмінність між (несправжнім) формальним або абстрактним, пізнанням і (справжнім) змістовним або конкретним пізнанням.

Питання пізнання займають центральне місце у філософії Канта.

Філософія виробляє свої методи пізнання, свої способи бачення загального, які відкривають нові смислові горизонти загальних по-нять, дають їм особливу інтерпретацію.

Діалектика (від давньогрецького dialektike — мистецтво вести бе-сіду, полеміку, діалог) — це один з методів філософії, згідно з яким будь-яке явище перебуває у процесі зміни, розвитку, в основі якого — взаємодія (боротьба) протилежностей. Цей метод є найпоширенішим серед інших філософських методів

Феноменологічний метод. Головним своїм завданням вбачає фор-мування понять, якими оперує філософія. Феноменологічний метод най більш плідно спрацьовує в філософії культури, філософській ант-ропології, психології — там, де загальні поняття, типи, види не виво-дяться логічно одне з одного і не мають чіткої, як у науці, залежності від фактів.

Трансцендентальний метод, запропонований І. Кантом. Сутність його полягає в тому, що визначення сущого дається через розкриття суб’єктивних умов (засад) його конституювання (формоутворення).

Герменевтика передбачає проникнення в смисл деяких феноменів на основі з’ясування їхнього місця та функції в культурі, тобто в контек-сті культури

.