Принципи нормування освітлення - раздел Образование, ЕЛЕКТРООСВІТЛЕННЯ
Нормування Штучного І Природного Освітлення – Це Встановлення...
Нормування штучного і природного освітлення – це встановлення норм і правил виконання освітлювальних установок (ОУ), що забезпечують необхідні в процесі експлуатації рівні кількісних і якісних параметрів цих установок. Правила та норми освітлення регламентуються відповідними нормативними документами, в основу яких звичайно покладені результати наукових досліджень в областях фізіології зору, гігієни праці, техніки й економіки освітлення, інших суміжних наук. При цьому враховуються матеріальні й енергетичні ресурси країни.
Важливість нормування освітленості визначається, з одного боку, тими витратами, яких вимагає будова і експлуатація освітлення, з іншого – гігієнічним, виробничим і економічним ефектом, що досягається гарним освітленням.
У світовій практиці при розробленні нормативних документів як регламентовані характеристики беруться кількісні та якісні параметри освітлення. Як кількісні характеристики освітлення використовуються яскравість, освітленість, циліндрична освітленість, коефіцієнт природної освітленості. Якість освітлення характеризується засліпленістю й дискомфортом, нерівномірністю розподілу яскравості або освітленості, глибиною пульсації світлового потоку, спектральним складом випромінювання ДС.
Для промисловості існує два види нормативних документів щодо освітлення – загальнодержавні й галузеві норми.
Загальнодержавні норми висувають загальні вимоги до освітлення залежно від точності й складності зорової роботи, а галузеві містять вимоги до освітлення конкретних операцій і установлені на основі загальнодержавних норм.
У нашій країні освітленість нормують залежно від точності роботи, а вплив її складності враховують побічно шляхом збільшення або зменшення основної норми.
Складність зорової роботи при однаковій точності визначається її тривалістю, ступенем складності зорового завдання (виявлення або розрізнення), кількістю об'єктів розрізнення в полі зору, необхідністю їхнього пошуку, обмеженням часу виявлення, а також віком працюючих.
При будь-якому критерії нормування кількісною характеристикою освітлення є освітленість робочої поверхні, тобто поверхні, на якій безпосередньо розташовані об'єкти розрізнення (подряпини, тріщини, нитки, риски і т.ін.). Освітленість робочої поверхні нормується залежно від її відбиваючих властивостей, точності й складності зорової роботи. Вибір освітленості, а не яскравості, на яку безпосередньо реагує орган зору, як нормований параметр ОУ, пояснюється наявністю великої кількості досліджень, що встановлюють зв'язок між показниками ефективності ОУ, продуктивністю праці, зоровою працездатністю, видимістю і яскравістю. Яскравість може бути визначена, якщо відомі відбиваючі властивості освітлюваної поверхні. Це дозволяє за обраними критеріями нормування встановлювати рівні освітленості для різних зорових завдань. Енергетичні показники ОУ можуть бути також визначені за рівнем освітленості.
Загальнодержавні норми містять нормовані рівні освітленості для плоских об'єктів розрізнення. Об'ємні об'єкти характеризуються еквівалентними розмірами й контрастами, що залежать від умов освітлення, від контрастності й напрямку світлового потоку. Нормовані рівні освітленості для робіт з об'ємними об'єктами встановлюються в галузевих нормах разом із рекомендаціями щодо освітлення цих операцій.
При побудові норм, виходячи з енергетичних можливостей країни, був прийнятий рівень відносної видимості, що дорівнює 
при ймовірності виявлення 
.
Загальнодержавні норми освітлення є самостійним розділом Державних будівельних норм (ДБН). Вони поширюються на проектування споруджуваних і реконструйованих будинків і споруджень.
За точністю зорової роботи виробничі операції поділяються на 8 розрядів (табл. 3.1), з яких перші 6 характеризуються розмірами об'єктів розрізнення, їхнім контрастом із фоном і відбиваючими властивостями фону; розряд VII належить до робіт із світними матеріалами й виробами; розряд VIII – до робіт, пов'язаних із загальним спостереженням за ходом виробничого процесу. Як видно з табл. 3.1, об'єкти спостереження характеризуються лінійними розмірами в частинках міліметра, хоча умови зорової роботи визначаються кутовими розмірами об'єктів. У більшості випадків у виробничих умовах відстань від ока спостерігача до об'єкта, що розглядається, становить 0,35 – 0,5 м. Можна вважати, з достатньою для практики точністю, що за цих умов 0,1 мм лінійного розміру об'єкта розрізнення відповідає 1' його кутового розміру. При збільшенні відстані спостереження розряд робіт визначається стосовно розміру об'єкта до відстані його спостереження.
Кожний розряд норм із I до V розділений на підрозряди
а), б), в) і г), які характеризуються певним поєднанням контрасту об'єкта із фоном і коефіцієнта відбиття фону. Рівень освітленості й коефіцієнт відбиття фону визначають яскравість фону, тобто величину, що визначає умови роботи органа зору, рівень його чутливості. Точність роботи визначається розміром об'єкта розрізнення і його контрастом із фоном, причому здебільшого розміром, тому розряд роботи залежить від розміру.
Таблиця 3.1 – Значення нормованих показників
| Характеристика зорової роботи
| Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм
| Розряд зорової роботи
| Підрозряд зорової роботи
| Контраст об'єкта з фоном
| Характеристика фону
| Штучне освітлення
|
| Освітленість, лк
| сукупність нормованих величин показника осліпленості і коефіцієнта пульсації
|
| при системі комбінованого освітлення
| при системі загального освітлення
|
| всього
| у т.ч. від загального
| Р
| Кп, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Найвищої точності
| Менше 0,15
| І
| а
| Малий
| Темний
|
|
| —
|
|
|
| б
| Малий Середній
| Середній Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| г
| Середній
Великий
Великий
| Світлий Світлий Середній
|
|
|
|
|
|
| Дуже високої
точності
| Від 0,15 до 0,3 включно
| II
| а
| Малий
| Темний
|
|
| —
|
|
|
| б
| Малий Середній
| Середній Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| г
| Середній
Великий
Великий
| Світлий Світлий Середній
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 3.1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Високої точності
| Від 0,3 до 0,5 включно
| III
| а
| Малий
| Темний
|
|
|
|
|
|
| б
| Малий
Середній
| Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| в
| Малий
Середній
Великий
| Світлий
Середній
Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| г
| Середній
Великий Великий
| Світлий
Світлий Середній
|
|
|
|
|
|
| Середньої
точності
| Більше 0,5 до 1,0
| IV
| а
| Малий
| Темний
|
|
|
|
|
|
| б
| Малий Середній
| Середній Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| в
| Малий
Середній Великий
| Світлий
Середній Темний
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| г
| Середній
Великий Великий
| Світлий
Світлий Середній
| —
| —
|
|
|
|
| Малої
точності
| Більше 1,0 до 5
| V
| а
| Малий
| Темний
|
|
|
|
|
|
| б
| Малий Середній
| Середній Темний
| —
| —
|
|
|
|
|
|
|
| в
| Малий
Середній Великий
| Світлий
Середній Темний
| —
| —
|
|
|
|
|
|
|
| г
| Середній
Великий Великий
| Світлий
Світлий Середній
| —
| —
|
|
|
|
| Груба
(дуже малої точності)
| Більше 5
| VI
|
| Незалежно від
характеристик фону і контрасту об'єкта з фоном
| —
| —
|
|
|
|
Продовження таблиці 3.1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Робота з матеріалами, які світяться, і виробами в гарячих цехах
| Більше 5
| VII
|
| Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єкта з фоном
| —
| —
|
|
|
|
| Загальне спостереження за ходом виробничого процесу:
- постійне
- періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні
- періодичне при періодичному перебуванні людей у приміщенні
- загальне
спостереження за інженерними комунікаціями
|
| VIII
| а
| Те саме
| —
| —
|
|
|
|
|
|
| б
| — « —
| —
| —
|
| —
| —
|
|
|
| в
| — « —
| —
| —
|
| —
| —
|
|
|
| г
| — « —
| —
| —
|
| —
| —
|
Підрозряд а) відповідає найбільш важким умовам
зорової роботи – об'єкти з малим контрастом на темному фоні,
г) – найбільш легким – великий контраст на світлому
або середньому фоні або середній контраст на світлому фоні.
До табл. 3.1 нормованих показників для виробничих
приміщень є ряд приміток, основна з яких вимагає зниження нормованого рівня освітленості при використанні ЛН на один або два ступеня за шкалою освітленості залежно від точності зорової роботи, що викликано економічними міркуваннями. З тих самих причин для системи загального освітлення, що має більшу енергоємність порівняно із системою комбінованого освітлення при тій самій точності роботи, нормуються більш низькі рівні освітленості.
Все темы данного раздела:
Виникнення оптичного випромінювання, його хвильова і квантова природа
Усі тіла в природі, температура яких вища за абсолютний нуль, випромінюють у навколишнє середовище енергію.
Випромінювання – одна з форм матерії, яка має масу споко
Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок
Спектр електромагнітних випромінювань поширюється від космічного випромінювання із мінімальною довжиною хвилі ( м)
Система енергетичних величин оптичного випромінювання та одиниці їх вимірювання
Для кількісної оцінки дії оптичного випромінювання ОВ користуються системою енергетичних величин.
Мірою випромінювання є енергія
Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
Тіла в природі, у яких відбувається поглинання і перетворення оптичного випромінювання, називають приймачами оптичного випромінювання. Вони можуть бути «живою» природою – біо
Взаємодія оптичного випромінювання із приймачами, поняття ефективного потоку
Позитивну (а при сильному опроміненні може бути й негативною) дію викликає не вся енергія випромінювання, що надійшла до приймача, а лише якась її частина, яку ми назвемо ефективною
Світловий потік
У світлотехніку, де еталонним приймачем випромінювання є око людини, для оцінки ефективної дії потоку випромінювання вводиться поняття світлового потоку.
Світловий потік
Сила світла
Розподіл випромінювання реального джерела в навколишньому просторі нерівномірний. Тому світловий потік не буде вичерпною характеристикою джерела, якщо одночасно не визначається розподіл випромінюва
Відношення між силою світла (I) й освітленістю (Е). Закон зворотних квадратів
Освітленість у певній точці на поверхні, що перпендикулярна до напрямку поширення світла, визначається як відношення сили світла до квадрата відстані від цієї точки до джерела світла. Якщо дану від
Яскравість
Яскравість, випромінювана поверхнею dS під кутом до нормалі цієї поверхні, дорівнює відношенню сили світла, випромінюваного в
Світлові властивості тіл
Вплив ОВ на приймачі залежить від їхніх оптичних властивостей. Основні оптичні властивості приймачів характеризуються: відбиттям, поглинанням і пропущенням.
Відбит
Колір у техніці освітлення
У теорії світлотехніки поняття «кольору» розглядається у двох аспектах: з погляду кількості – яскравість і якості – кольоровість.
Повною характеристикою випромінювання джер
ДЖЕРЕЛА ОПТИЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Джерелом світла (ДС) називають пристрій, призначений для перетворення енергії в оптичне випромінювання з довжиною хвилі від 1 до 106 нм.
Найпоширеніші в цей час штучні дж
Розрядні лампи
Джерела, що перетворять енергію електричного розряду в газах, парах металу або їхніх сумішах в оптичне випромінювання, називають газорозрядними джерелами.
Як газ
Ртутні лампи високого тиску ДРЛ
Основними недоліками люмінесцентних ртутних ламп низького тиску є відносно мала потужність, більші габаритні розміри та залежність їхніх характеристик від температури навколишнього
Металогалогенні лампи ДРІ
Металогалогенні лампи (МГЛ), що з'явилися на початку 60-х років ХХ ст., відкрили нову сторінку в розвитку газорозрядних ламп. Перспективи їхнього використання визначаються винятково
Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
Освітлювальні установки промислових підприємств у нашій країні споживають понад 40% електроенергії, що витрачається на штучне освітлення.
Умови штучного освітлення на промислових підприємс
Системи освітлення
Відповідно до ДБН В. 2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» для освітлення виробничих приміщень застосовуються дві системи освітлення: систему загального освітлення та си
Види освітлення
Видами освітлення називаються різні за функціональним призначенням частини освітлювальної установки. Можна виділити чотири види освітлення – робоче, аварійне, охоронне, черг
Основні положення з вибору джерел світла
1. Рекомендації з вибору джерел світла складені з урахуванням вимог загальнодержавних і галузевих норм штучного освітлення підприємств електротехнічної промисловості колишнього СРСР
Розміщення світильників
Вибір розміщення світильників загального освітлення є одним з основних питань, що вирішуються при побудові освітлювальних установок, що впливають на їх економічність, якість освітле
Конструктивне виконання освітлювальних приладів
Конструктивні особливості ОП разом із відзначеними вище світлотехнічними характеристиками впливають на можливі й доцільні області їхнього застосування.
Конструкція світильн
РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕНОСТІ
Під світлотехнічним розрахунком у широкому розумінні слова, передбачається сукупність математичних операцій, що пов'язують параметри освітлювальної установки (число, потужність і ро
Метод коефіцієнта використання
Нехай у приміщенні встановлено N світильників, потік ламп у кожному з яких Ф, всього в приміщення внесений пот
Точковий метод
Основним інструментарієм точкового методу є графіки або таблиці, що
Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
Нехай у межах горизонтальної поверхні треба при обраному типі й розташуванні світильників забезпечити найменшу освітленість E при коефіцієнті запасу k.
Виміря
Розрахунок освітленості на похилій площині
Оскільки основні графіки складаються для горизонтальних поверхонь, прийнято визначати значення величин E, е або
Розрахунок освітленості від світної лінії
Під лініями, що світять, розуміють випромінювачі довжиною більше 0,5 висоти їхньої установки (при меншій довжині похибка від прийняття випромінювачів за точкові джерела невелика). Р
Розрахунок освітленості від дифузійно випромінюючої поверхні
Поверхні, яскравість яких у відбитому або пропущеному світлі однакова в усіх напрямках, називаються дифузійними.
Визначення освітленості від поверхні ґрунтується на
Розрахунок прожекторного освітлення
Джерела живлення
Живлення електричного освітлення, як правило, проводиться від загальних для освітлювальних і силових навантажень трансформаторів з нижньою напругою 400/230 В (напруга мережі 380/220
Загальні положення
Мережі внутрішнього освітлення поділяються на живильні, розподільні й групові. До живильних мереж належать лінії від ТП або інших точок живлення до розподільних пунктів або ВРУ, до розподільної мер
Схеми живлення виробничих будівель
Живлення від вбудованих ТП. Живлення робочого і аварійного освітлення повинне виконуватися від роздільних трансформаторів, приєднаних до незалежних джерел. Евакуаційне освітл
Схеми живлення громадських будівель
Великі громадські будівлі є складними і енергоємними інженерними спорудами. Окрім пристроїв освітлення, в громадських будівлях діють багато інженерних систем, що забезпечують нормал
Схеми групових ліній
При трифазній системі з нульовим проводом і при живленні освітлювальних приладів фазною напругою групові лінії можуть бути: двопроводними (однофазними); трипроводними (двофазними);
Загальні вказівки й рекомендації
Системи і способи управління освітленням. Для управління внутрішнім і зовнішнім освітленням можуть використовуватися апарати управління, встановлені в розподільних пристроях підстан
Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
Дистанційне керування внутрішнім освітленням виробничих приміщень здійснюється залежно від характеру і особливостей виробничого корпусу з одного або декількох місць (диспетчерський пункт, контора ц
Загальні положення
Усі освітлювальні мережі повинні мати захист від струмів короткого замикання (КЗ), а в деяких випадках також від перевантаження.
Захист від перевантаження повинні мати:
Вибір струмів апаратів захисту
Захист електричних мереж від струмів КЗ повинен забезпечувати відключення аварійної ділянки з найменшим часом і по можливості вимоги селективності.
Для забезпечення селекти
Місця установки апаратів захисту
Апарати захисту повинні встановлюватися в таких пунктах освітлювальної мережі:
· у місцях приєднання мережі до джерел живлення (розподільні щити ТП, розподільні пункти, маг
Заземлення і занулення в освітлювальних установках
Основним заходом захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних установках є заземлення або занулення металевих частин електроустаткування і мереж, що не знаходяться під
Розрахункові освітлювальні навантаження
Розрахункові освітлювальні навантаження виробничих, громадських і допоміжних будівель визначаються виходячи із встановленої потужності освітлювальних приладів, одержаної в резу
Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
Струм навантаження, проходячи по провіднику, нагріває його. ПУЕ встановлені найбільші допустимі температури нагріву жил провідників і, виходячи з цього, визначені допустимі струмові
Допустимі втрати напруги в електричних мережах
Важливим завданням при улаштуванні освітлювальних мереж є забезпечення у джерел світла необхідного рівня напруги, встановленого нормативними документами. Величина напруги в ламп зал
Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
Зобразимо двопровідну лінію, що відходить від джерела і живить світильники, приєднані в точках 1, 2, 3, і 4 (рис. 6.1а). Оскільки зображення прямого і зворотного проводів абсолютно
Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
Трифазні лінії можуть бути три- і чотирипровідними. Чотирипровідними в освітлювальних мережах є, як правило, живильні і розподільні лінії. При рівномірному навантаженні фаз у трифаз
Розрахунок за втратою напруги мереж з нульовим проводом при нерівномірному навантаженні фаз
В освітлювальних мережах не завжди вдається забезпечити рівномірне навантаження фаз, хоча, як правило при розподілі навантаження на групові лінії і фазуванні ліній, що відходять від
Розрахунок мережі на найменшу витрату провідникового матеріалу
Одним з важливих завдань розрахунку мережі на втрату напруги є встановлення раціонального і найекономічнішого розподілу втрати напруги, що розміщується між окремими ділянками розгал
Вибір перерізу нульових проводів
Правилами улаштування електроустановок встановлюється, що провідність нульового робочого провідника від нейтралі генератора або трансформатора повинна бути не менше 50 % провідності
Компенсація реактивної потужності.
Розрядні лампи вмикаються в електричну мережу за допомогою пуск-регулювальної апаратури (ПРА), що викликає струм вищих гармонік у нульових робочих проводах трифазної лінії і знижує
Розподільні і групові освітлювальні щитки
Розподільні і групові шафи, пристрої, пункти і щитки призначені для розподілу електричної енергії, захисту електричних установок при перевантаженнях і коротких замиканнях, а також д
Структура умовного позначення
ЩРО
ХХ
ХХ
Х
УХЛЗ.1
Умовне по
Апарати захисту
Захист освітлювальних мереж при аномальних режимах роботи здійснюють апаратами захисту: автоматичними вимикачами (автоматами) і плавкими запобіжниками. Перевагами автоматів перед за
Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
Проводом називається провідник електроенергії, призначений для її передачі. Провід може бути голим, голим захищеним, ізольованим незахищеним і ізольованим захищеним.
Голий
Види проводок і сфери їх застосування
Електропроводкою називають сукупність проводів і кабелів із кріпленнями, підтримуючими і захисними конструкціями, що до них належать.
Залежно від місця прокладки і умов екс
Монтаж електропроводок і світильників
При монтажі освітлювальних установок використовують як комплектні низьковольтні пристрої (трансформаторні підстанції, розподільні і групові щитки, ящики із знижувальними трансформат
Експлуатація освітлювальних установок
Основним завданням експлуатації освітлювальних установок є забезпечення умов зорової роботи і комфортності світлового середовища, закладеного при її проектуванні. Наприклад, при шту
Економія електроенергії в освітлювальних установках
1. Скорочення областей застосування ЛР (відповідно до рекомендацій з вибору ДС) і розширення застосування РЛ, переважно тих із них, які мають найбільшу світлову віддачу. Повна відмо
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Внутреннее электрическое освещение. Рабочие чертежи. ГОСТ 21.608-84. – 16 с.
2. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. – Київ: Мінбуд України, 2006. – 76 с.
Новости и инфо для студентов