Розрахунок прожекторного освітлення - раздел Образование, ЕЛЕКТРООСВІТЛЕННЯ
...
Специфіка розрахунку прожекторного освітлення визначається основними його особливостями: похилою установкою прожекторів і характером їх світлорозподілу, у більшості випадків некруглосиметричного й настільки концентрованого, що похибка у визначенні напрямків на 2 – 3°, цілком допустима при використанні світильників, тут істотно спотворює результат. Наслідком цих особливостей є й те, що якщо при розрахунках освітлювальної установки зі світильниками елементи вибираються до розрахунку й лише коригуються за його результатами, то розрахунок прожекторного освітлення є комплексною операцією, у процесі якої можуть бути обрані число й розміщення прожекторів.
Основними характеристиками прожекторів, як і інших освітлювальних приладів, є криві сили світла, але в цьому випадку вони будуються не в полярних, а прямокутних координатах, що дозволяють вибрати для кутів зручний масштаб. Світлорозподіл задається, як правило, у двох взаємно перпендикулярних площинах, кожна з яких містить вісь прожектора: вертикальну й горизонтальну, причому для вертикальної площини він може бути різним для її верхньої й нижньої половин. На відміну від розрахунку світлового потоку світильників при розрахунках прожекторного освітлення значення сили світла даються не для умовної лампи 1000 лм, а для номінального потоку лампи, з якої використовується прожектор.
У каталогах на прожектори зазначаються також значення осьової сили світла прожектора, кут розсіювання й коефіцієнти корисної дії у межах цього кута й повний ККД.
Під кутом розсіювання розуміється кут між двома напрямками площини, що лежать по різні боки від осі, у яких сила світла становить 0,1 її максимального (осьового) значення. Ця величина наочно характеризує ступінь концентрації прожектором світлового потоку лампи.
Робочими характеристиками прожекторів при розрахунку освітлення є ізолюкси на умовній площині, перпендикулярній до осі прожектора й віддаленій від нього на 1 м (рис. 4.23), що відрізняються від умовних ізолюкс для світильників в основному тим, що вони будуються хоча й за тією самою методикою, але для номінального світлового потоку лампи. Вісь відповідає вертикальній, вісь – горизонтальній площині. Якщо світлорозподіл в обох площинах однаковий, то ізолюкси проводяться як дуги кіл, якщо мало розрізняється – як дуги еліпсів, при сильній же розбіжності вони будуються по точках, що відповідають даним для основних і проміжних площин. У тих випадках коли у верхній і нижній частинах вертикальної площини світлорозподіл різний, ізолюкси будуються для двох квадрантів, в інших випадках – для одного квадранта.
Першочерговою задачею розрахунку є визначення освітленості в точці при заданому розміщенні прожектора й координатах точки. Перше задається в цьому випадку висотою установки h і кутом нахилу осі , другі – значеннями х і в (рис. 4.24). При цьому вісь х є проекцією осі , а осі y і – паралельні.
Рисунок 4.23 – Відносні ізолюкси на умовній площині (у кілолюксах) для прожектора ЖО07В-400-01 з лампою 400 Вт, 220 В
Рисунок 4.24 – Освітленість від прожектора
Потрібно знайти освітленість точки М горизонтальної площини, якій відповідає точка m, що лежить на тому самому промені умовної площини, з координатами , і освітленістю .
Не наводячи виведення формул, зазначимо лише їх результативні значення, необхідні для проведення розрахунків:
або , (4.16)
, (4.17)
, (4.18)
, (4.19)
де – освітленість у розрахунковій точці;
– відносна освітленість;
– допоміжний коефіцієнт, що визначається за табл. 4.9.
Освітленість у точці горизонтальної площини визначається в такому порядку.
Знаючи висоту установки прожектора h і кут його нахилу й вимірявши за планом координати х і в точки, у якій розраховується освітленість, знаходимо відношення й виписуємо з табл. 4.9 значення , і . За формулою (4.17) визначаємо . Знаючи й , за графіком відносних ізолюкс знаходимо значення й за формулою (4.16) визначаємо освітленість у розрахунковій точці.
Розрахунок прожекторного освітлення найчастіше здійснюється шляхом компонування ізолюкс. На основі отриманих співвідношень можна розрахувати координати геометричного місця точок, що мають однакову горизонтальну освітленість, – ізолюкси. Освітленість, на яку будується ізолюкса, прийнято позначати літерою е.
Таблиця 4.9 – Значення x, r і r3 для розрахунку прожекторного освітлення
Для побудови ізолюкси освітленості е вибираються зростаючі значення . Для того щоб точка М належала ізолюксі е, відповідна їй точка m повинна мати . Оскільки завдання дозволяє знайти за таблицею, за графіком ізолюкс на умовній площині знаходиться як абсциса точки, що має ординату й освітленість , після чого знаходиться y, що визначає пару точок ізолюкси, симетричних відносно осі х.
При розрахунку можуть траплятися такі випадки:
· при малих значення менше найменшого значення на графіку. Ізолюкса при даному існує, але визначити координати її точок не можна;
· у тому ж випадку значення більше найбільшого значення на графіку. При даному точок ізолюкси не існує, але вони можуть з'явитися при збільшенні ;
· при більших значення більше найбільшого значення на графіку. Ізолюкса скінчилася і далі її точок не буде.
Загальний принцип розрахунку освітлення шляхом компонування ізолюкс полягає в тому, що план освітлюваної площини заповнюється суцільним шаром ізолюкс освітленості , де Е – нормована освітленість; k – коефіцієнт запасу, причому ізолюкси й план повинні бути накреслені в однаковому масштабі. Тоді в точках дотику або перетину ізолюкс створюється освітленість , а на іншій частині площі, охопленій ізолюксою, як правило, більша освітленість.
Найпростіший приклад компонування ізолюкс показаний на рис. 4.25.
Варто мати на увазі, що нормована освітленість забезпечується тільки в межах площі, заштрихованої на рисунку, поблизу ж куполів ізолюкс освітленість менша. Тому при компонуванні ізолюкс необхідно мати також ізолюкси освітленості Ek і стежити, щоб межі території перекривалися цими ізолюксами.
При освітленні невеликих площ задача часто може бути розв’язана таким розміщенням і нахилом прожектора, щоб вся освітлювана площа була охоплена ізолюксою , якщо ж цього недостатньо, тут допускається компонування двох таких самих ізолюкс впритул одна до одної.
Рисунок 4.25 – Компонування ізолюкс
Певні переваги має «зустрічне» освітлення площі із двох щогл, коли краще просвічуються тіні. У цьому випадку зберігається одношарове компонування ізолюкс, причому куполами ізолюкс однієї щогли бажано заповнювати проміжки між куполами іншої щогли.
При багатьох типах прожекторів і при малих кутах поблизу щогли утвориться «мертвий простір» у межах відстані від щогли , де – захисний кут прожектора. Якщо не можна віддалити щоглу на деяку відстань від освітлюваної площі, то для освітлення мертвого простору додатково встановлюються сильно нахилені прожектори або ж світильники.
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... М В Петровський...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Розрахунок прожекторного освітлення
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Приймачі променистої енергії і їхні характеристики
Тіла в природі, у яких відбувається поглинання і перетворення оптичного випромінювання, називають приймачами оптичного випромінювання. Вони можуть бути «живою» природою – біо
Світловий потік
У світлотехніку, де еталонним приймачем випромінювання є око людини, для оцінки ефективної дії потоку випромінювання вводиться поняття світлового потоку.
Світловий потік
Сила світла
Розподіл випромінювання реального джерела в навколишньому просторі нерівномірний. Тому світловий потік не буде вичерпною характеристикою джерела, якщо одночасно не визначається розподіл випромінюва
Яскравість
Яскравість, випромінювана поверхнею dS під кутом до нормалі цієї поверхні, дорівнює відношенню сили світла, випромінюваного в
Світлові властивості тіл
Вплив ОВ на приймачі залежить від їхніх оптичних властивостей. Основні оптичні властивості приймачів характеризуються: відбиттям, поглинанням і пропущенням.
Відбит
Колір у техніці освітлення
У теорії світлотехніки поняття «кольору» розглядається у двох аспектах: з погляду кількості – яскравість і якості – кольоровість.
Повною характеристикою випромінювання джер
ДЖЕРЕЛА ОПТИЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Джерелом світла (ДС) називають пристрій, призначений для перетворення енергії в оптичне випромінювання з довжиною хвилі від 1 до 106 нм.
Найпоширеніші в цей час штучні дж
Розрядні лампи
Джерела, що перетворять енергію електричного розряду в газах, парах металу або їхніх сумішах в оптичне випромінювання, називають газорозрядними джерелами.
Як газ
Ртутні лампи високого тиску ДРЛ
Основними недоліками люмінесцентних ртутних ламп низького тиску є відносно мала потужність, більші габаритні розміри та залежність їхніх характеристик від температури навколишнього
Металогалогенні лампи ДРІ
Металогалогенні лампи (МГЛ), що з'явилися на початку 60-х років ХХ ст., відкрили нову сторінку в розвитку газорозрядних ламп. Перспективи їхнього використання визначаються винятково
Основні вимоги до електричного освітлення виробничих приміщень
Освітлювальні установки промислових підприємств у нашій країні споживають понад 40% електроенергії, що витрачається на штучне освітлення.
Умови штучного освітлення на промислових підприємс
Системи освітлення
Відповідно до ДБН В. 2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» для освітлення виробничих приміщень застосовуються дві системи освітлення: систему загального освітлення та си
Види освітлення
Видами освітлення називаються різні за функціональним призначенням частини освітлювальної установки. Можна виділити чотири види освітлення – робоче, аварійне, охоронне, черг
Принципи нормування освітлення
Нормування штучного і природного освітлення – це встановлення норм і правил виконання освітлювальних установок (ОУ), що забезпечують необхідні в процесі експлуатації рівні кількісни
Основні положення з вибору джерел світла
1. Рекомендації з вибору джерел світла складені з урахуванням вимог загальнодержавних і галузевих норм штучного освітлення підприємств електротехнічної промисловості колишнього СРСР
Розміщення світильників
Вибір розміщення світильників загального освітлення є одним з основних питань, що вирішуються при побудові освітлювальних установок, що впливають на їх економічність, якість освітле
Конструктивне виконання освітлювальних приладів
Конструктивні особливості ОП разом із відзначеними вище світлотехнічними характеристиками впливають на можливі й доцільні області їхнього застосування.
Конструкція світильн
РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕНОСТІ
Під світлотехнічним розрахунком у широкому розумінні слова, передбачається сукупність математичних операцій, що пов'язують параметри освітлювальної установки (число, потужність і ро
Метод коефіцієнта використання
Нехай у приміщенні встановлено N світильників, потік ламп у кожному з яких Ф, всього в приміщення внесений пот
Точковий метод
Основним інструментарієм точкового методу є графіки або таблиці, що
Розрахунок освітленості на горизонтальній площині
Нехай у межах горизонтальної поверхні треба при обраному типі й розташуванні світильників забезпечити найменшу освітленість E при коефіцієнті запасу k.
Виміря
Розрахунок освітленості від світної лінії
Під лініями, що світять, розуміють випромінювачі довжиною більше 0,5 висоти їхньої установки (при меншій довжині похибка від прийняття випромінювачів за точкові джерела невелика). Р
Джерела живлення
Живлення електричного освітлення, як правило, проводиться від загальних для освітлювальних і силових навантажень трансформаторів з нижньою напругою 400/230 В (напруга мережі 380/220
Загальні положення
Мережі внутрішнього освітлення поділяються на живильні, розподільні й групові. До живильних мереж належать лінії від ТП або інших точок живлення до розподільних пунктів або ВРУ, до розподільної мер
Схеми живлення виробничих будівель
Живлення від вбудованих ТП. Живлення робочого і аварійного освітлення повинне виконуватися від роздільних трансформаторів, приєднаних до незалежних джерел. Евакуаційне освітл
Схеми живлення громадських будівель
Великі громадські будівлі є складними і енергоємними інженерними спорудами. Окрім пристроїв освітлення, в громадських будівлях діють багато інженерних систем, що забезпечують нормал
Схеми групових ліній
При трифазній системі з нульовим проводом і при живленні освітлювальних приладів фазною напругою групові лінії можуть бути: двопроводними (однофазними); трипроводними (двофазними);
Загальні вказівки й рекомендації
Системи і способи управління освітленням. Для управління внутрішнім і зовнішнім освітленням можуть використовуватися апарати управління, встановлені в розподільних пристроях підстан
Дистанційне, автоматичне і телемеханічне керування
Дистанційне керування внутрішнім освітленням виробничих приміщень здійснюється залежно від характеру і особливостей виробничого корпусу з одного або декількох місць (диспетчерський пункт, контора ц
Загальні положення
Усі освітлювальні мережі повинні мати захист від струмів короткого замикання (КЗ), а в деяких випадках також від перевантаження.
Захист від перевантаження повинні мати:
Вибір струмів апаратів захисту
Захист електричних мереж від струмів КЗ повинен забезпечувати відключення аварійної ділянки з найменшим часом і по можливості вимоги селективності.
Для забезпечення селекти
Місця установки апаратів захисту
Апарати захисту повинні встановлюватися в таких пунктах освітлювальної мережі:
· у місцях приєднання мережі до джерел живлення (розподільні щити ТП, розподільні пункти, маг
Заземлення і занулення в освітлювальних установках
Основним заходом захисту від ураження електричним струмом в освітлювальних установках є заземлення або занулення металевих частин електроустаткування і мереж, що не знаходяться під
Розрахункові освітлювальні навантаження
Розрахункові освітлювальні навантаження виробничих, громадських і допоміжних будівель визначаються виходячи із встановленої потужності освітлювальних приладів, одержаної в резу
Вибір перерізу провідників за струмом навантаження
Струм навантаження, проходячи по провіднику, нагріває його. ПУЕ встановлені найбільші допустимі температури нагріву жил провідників і, виходячи з цього, визначені допустимі струмові
Допустимі втрати напруги в електричних мережах
Важливим завданням при улаштуванні освітлювальних мереж є забезпечення у джерел світла необхідного рівня напруги, встановленого нормативними документами. Величина напруги в ламп зал
Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
Зобразимо двопровідну лінію, що відходить від джерела і живить світильники, приєднані в точках 1, 2, 3, і 4 (рис. 6.1а). Оскільки зображення прямого і зворотного проводів абсолютно
Розрахунок за втратою напруги мереж трифазного струму
Трифазні лінії можуть бути три- і чотирипровідними. Чотирипровідними в освітлювальних мережах є, як правило, живильні і розподільні лінії. При рівномірному навантаженні фаз у трифаз
Вибір перерізу нульових проводів
Правилами улаштування електроустановок встановлюється, що провідність нульового робочого провідника від нейтралі генератора або трансформатора повинна бути не менше 50 % провідності
Компенсація реактивної потужності.
Розрядні лампи вмикаються в електричну мережу за допомогою пуск-регулювальної апаратури (ПРА), що викликає струм вищих гармонік у нульових робочих проводах трифазної лінії і знижує
Розподільні і групові освітлювальні щитки
Розподільні і групові шафи, пристрої, пункти і щитки призначені для розподілу електричної енергії, захисту електричних установок при перевантаженнях і коротких замиканнях, а також д
Апарати захисту
Захист освітлювальних мереж при аномальних режимах роботи здійснюють апаратами захисту: автоматичними вимикачами (автоматами) і плавкими запобіжниками. Перевагами автоматів перед за
Основні відомості про проводи, шнури й кабелі
Проводом називається провідник електроенергії, призначений для її передачі. Провід може бути голим, голим захищеним, ізольованим незахищеним і ізольованим захищеним.
Голий
Види проводок і сфери їх застосування
Електропроводкою називають сукупність проводів і кабелів із кріпленнями, підтримуючими і захисними конструкціями, що до них належать.
Залежно від місця прокладки і умов екс
Монтаж електропроводок і світильників
При монтажі освітлювальних установок використовують як комплектні низьковольтні пристрої (трансформаторні підстанції, розподільні і групові щитки, ящики із знижувальними трансформат
Експлуатація освітлювальних установок
Основним завданням експлуатації освітлювальних установок є забезпечення умов зорової роботи і комфортності світлового середовища, закладеного при її проектуванні. Наприклад, при шту
Економія електроенергії в освітлювальних установках
1. Скорочення областей застосування ЛР (відповідно до рекомендацій з вибору ДС) і розширення застосування РЛ, переважно тих із них, які мають найбільшу світлову віддачу. Повна відмо
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Внутреннее электрическое освещение. Рабочие чертежи. ГОСТ 21.608-84. – 16 с.
2. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. – Київ: Мінбуд України, 2006. – 76 с.
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Специфіка розрахунку прожекторного освітлення визначається основними його особливостями: похилою установкою прожекторів і характером їх світлорозподілу, у більшості випадків некруглосиметричного й настільки концентрованого, що похибка у визначенні напрямків на 2 – 3°, цілком допустима при використанні світильників, тут істотно спотворює результат. Наслідком цих особливостей є й те, що якщо при розрахунках освітлювальної установки зі світильниками елементи вибираються до розрахунку й лише коригуються за його результатами, то розрахунок прожекторного освітлення є комплексною операцією, у процесі якої можуть бути обрані число й розміщення прожекторів.
розуміється кут між двома напрямками площини, що лежать по різні боки від осі, у яких сила світла становить 0,1 її максимального (осьового) значення. Ця величина наочно характеризує ступінь концентрації прожектором світлового потоку лампи.
відповідає вертикальній, вісь 
– горизонтальній площині. Якщо світлорозподіл в обох площинах однаковий, то ізолюкси проводяться як дуги кіл, якщо мало розрізняється – як дуги еліпсів, при сильній же розбіжності вони будуються по точках, що відповідають даним для основних і проміжних площин. У тих випадках коли у верхній і нижній частинах вертикальної площини світлорозподіл різний, ізолюкси будуються для двох квадрантів, в інших випадках – для одного квадранта.
, другі – значеннями х і в (рис. 4.24). При цьому вісь х є проекцією осі 
.
або 
, (4.16)
, (4.17)
, (4.18)
, (4.19)
– освітленість у розрахунковій точці;
– допоміжний коефіцієнт, що визначається за табл. 4.9.
й виписуємо з табл. 4.9 значення 
. За формулою (4.17) визначаємо 
горизонтальну освітленість, – ізолюкси. Освітленість, на яку будується ізолюкса, прийнято позначати літерою е.
. Для того щоб точка М належала ізолюксі е, відповідна їй точка m повинна мати 
. Оскільки завдання 
Загальний принцип розрахунку освітлення шляхом компонування ізолюкс полягає в тому, що план освітлюваної площини заповнюється суцільним шаром ізолюкс освітленості 
, де Е – нормована освітленість; k – коефіцієнт запасу, причому ізолюкси й план повинні бути накреслені в однаковому масштабі. Тоді в точках дотику або перетину ізолюкс створюється освітленість 
, а на іншій частині площі, охопленій ізолюксою, як правило, більша освітленість.
, якщо ж цього недостатньо, тут допускається компонування двох таких самих ізолюкс впритул одна до одної.
, де 
– захисний кут прожектора. Якщо не можна віддалити щоглу на деяку відстань від освітлюваної площі, то для освітлення мертвого простору додатково встановлюються сильно нахилені прожектори або ж світильники.
Новости и инфо для студентов