Оформлення формул

 

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, вставляються в середині рядків тексту.

У формулах, як символи слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів та числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися з абзацного відступу словом «де» без двокрапки після нього.

Приклад:

(5.1)

де L – прогнозуємий коефіцієнт; х – своєрідні компоненти.

 

Загальний прибуток=Щоденна сума+Витрати (5.2)

 

Підставляти чисельні значення в початковий аналітичний вираз категорично забороняється.

Формули, наступні одна за одною та не розділені текстом, розділяють комою. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак «х».

Формули повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного розділу або додатку, які записують на рівні формули справа в круглих дужках. Номер формули складається з номера розділу або додатку та порядкового номера формули, розділені крапкою, наприклад (3.1). Одну формулу позначають – (3.1). Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в дужках, наприклад «... у формулі (3.1)».

 

5.6. Оформлення додатків

 

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на окремих сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, ґ, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б й т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків на окремому аркуші по середині друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Ілюстрації, таблиціц, які розміщені в додатках, не нумерують, а лише дають назву цьому додатку.

Додатки повинні мати спільну з пояснювальною запискою наскрізну нумерацію сторінок.

 

6. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ЗАХИСТУ ТА ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Захист та попередній захист магістерської роботи є формою перевірки знань випускника та фактичної підготовленості його до роботи за фахом відповідно до вимог державного стандарту (освітньо-кваліфікаційної характеристики), ДЕК перед початком захисту магістерських проектів деканатом факультету подаються такі документи:

– наказ ректора про затвердження складу ДЕК;

– наказ ректора про затвердження тем магістерських робіт;

– списки студентів, допущених до захисту магістерських робіт;

– зведена відомість про виконання студентами навчального плану та про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів, практик, з державних екзаменів;

– відгук керівника про магістерську роботу (додаток К);

– рецензія на магістерську роботу спеціаліста відповідної кваліфікації (додаток Л).

Студентом-магістром на захист та попередній захист подаються:

– пояснювальна записка роботи;

– ілюстративний матеріал (плакати, фотографії, первинні матеріали експериментів тощо), який може виглядати як презентація, або наочний матеріал кожному члену ДЕК;

– фактичний матеріал (макети, моделі, натурні зразки).

Захист магістерської роботи проводиться на відкритому засіданні ДЕК.

На захист магістерської роботи студент готує доповідь, вона може мати довільну форму, а за часом не повинна перевищувати 7 – 8 хв. Після доповіді студенту задають питання члени ДЕК.

Хід попереднього захисту в протоколі кафедри, а сам захист – у протоколі ДЕК.

Результати захисту визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно» і рішенням ДЕК про оцінку знань студента, виявлених при захисті магістерської роботи та видання йому диплому державного зразка про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів голос голови є вирішальним.

У випадках, коли захист магістерської роботи визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему.

 

Додаток А

Зразок заяви на затвердження теми магістерської роботи

 

 

Завідувачу кафедри

Міжнародного туризму

Проф.. В.М. Зайцевій

Студента групи МТУ - ____

Прізвище, ім’я та по-батькові

 

Заява

 

 

Прошу затвердити тему магістерської роботи з наступним формулюванням ____________________________________________

___________________________________________________________

та призначити керівника.

 

 

Дата Підпис студента

 

 

УЗГОДЖЕНО:

Керівник роботи __________ Прізвище І.Б.

(підпис)

 

 

Додаток Б

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384