Послідовність розрахунку параметрів приводу

1.3.1. Розрахунок частот обертання валів приводу.

Оскільки відома частота обертання валу двигуна, частоти обертання інших валів приводу визначаться:

, (1.9)

де n_i – частота обертання попереднього (і-го) валу, об/хв.;

u_i – передаточне число передачі від попереднього до наступного валів;

n_i+1 – частота обертання наступного (i+1 ) валу, об/хв.

Для упорядкування дій проектувальника при автоматизованого розрахунку приводу рекомендуються при розробці кінематичної схеми приводу приймати за перший вал приводу вал електродвигуна, тобто:

n_І =n_{Д ;} ω_І =ω_Д (1.10)

Р_І=Р_ДР; Т_І =Т_Д (1.11)

1.3.2. Розрахунок кутових швидкостей валів приводу.

Кутова швидкість валу електродвигуна визначається:

(1.12)

тоді, відповідно, кутові швидкості кожного наступного валу визначаться по залежностям:

, (1.13)

де ω_і+1 – кутова швидкість на кожному наступному валу, с^-1;

ω_i – кутова швидкість попереднього валу, с^-1.

1.3.3. Визначення потужностей на валах приводу.

Визначення потужностей на валах приводу повинно виконуватися з умов того, що потужність на кожному наступному валу Р_і+1 менша за потужність на попередньому Р_і валу на величину витрат на тертя при її передачі між вказаними валами. Виходячи з цього, потужності на валах приводу визначаються по залежностях:

Р_і+1=Р_і η_і, (1.14)

де Р_і+1 – потужність на кожному наступному валу, кВт;

Р_і – потужність на попередньому валу, кВт;

η_і – ККД передачі від попереднього до наступного валів.

1.3.4. Розрахунок обертальних моментів на валах.

При відомих потужностях на кожному валу приводу, розрахованих на попередньому етапи, обертальні моменти на валах визначаємо за залежністю:

(1.15)

Якщо вирахувати спочатку обертальний момент на валу двигуна (валу І приводу) по залежності (1.15), то обертальні моменти на кожному наступному валу можна вирахувати також через обертальні моменти на попередніх валах:

, (1.16)

де Т_і – обертальний момент на наступному валу, Н·м;

Т_і+1 – обертальний момент на попередньому валу, Н·м;

η_і – ККД, який враховує втрати потужності при передачі її від попереднього до наступного валу.

1.3.5. Перевірка правильності розрахунку параметрів приводу.

Перевірка повільності розрахунку може виконуватись на кожному окремому його етапі і в кінці розрахунку.

Поетапна перевірка правильності виконаних розрахунків полягає у порівняння отриманих параметрів вихідного валу з їх заданими вихідними значеннями. Наприклад, якщо вихідними даними для схем на рис. 1.1 і 1.2 є частота n_РО обертання і потужність Р_РО на валу робочого органу і n_ВИХ =n_III та Р_ВИХ=Р_ІІІ, після виконання пунктів 1.3.1 і 1.3.2 контроль правильності розрахунку можна здійснити у відповідності з нерівностями:

(1.17)

(1.18)

У випадку, коли заданою є кутова швидкість валу робочого органу, проміжна перевірка може виконуватись за залежністю :

(1.19)

Остаточну перевірку правильності розрахунків можна виконати з допомогою перевірного обертального моменту на вихідному валу приводу, який вираховується через загальне передаточне число u_ЗАГ і загальний ККД приводу η_ЗАГ, тобто:

Т_{ВИХперев}=Т_І·u_ЗАГ·η_ЗАГ, (1.20)

де Т_І – обертальний момент на вхідному валу приводу.

Після розрахунку моменту Т_{ВИХперев} перевіряється виконання нерівності:

, (1.21)

де Т_ВИХ – обертальний момент на вихідному валу приводу, порахований за залежністю (1.16).

1.3.6. Висновок і результати розрахунку приводу.

По закінченні кінематичного розрахунку необхідно зробити висновок про коректність його результатів, які рекомендується звести в таблицю, прикладом якої може служити приведена нижче таблиця 1.3.

 

Таблиця 1.3 – Результати кінематичного розрахунку приводу

№№ валів	Частота обертання ni, об/хв	Кутова швидкість, ωi, с-1	Потужність, Pi, кВт	Обертальний момент, Ti, Н·м
Вал І
Вал ІІ
…