Етапи контролю та методика їхнього здійснення.

1. Перевірка тотожності залишків у виписках банків з поточного рахунку в національній валюті з даними обліку за рахунками 31 «Поточні рахунки в національній валюті», застосовуючи метод порівняння даних із журналом № 1, Книгою головних рахунків станом на 1 число місяця.

2. Контроль наявності всіх виписок банку та первинних докумен­тів до них за кожним поточним рахунком у національній валюті
в банку, їхньої достовірності як банківських документів (рис. 10.2).

Це найбільш трудомісткий процес контролю, бо здійснюється суцільно з усіх операцій. Тут застосовуються такі методичні прийоми:

· візуальна перевірка наявності документів;

· нормативна перевірка на відповідність правилам оформлення банківських документів;

· зустрічна перевірка в банках у разі виникнення підозр про їхню недостовірність, а також виявлення відсутності окремих виписок банків чи відповідних первинних документів до них;

· арифметична перевірка правильності визначення залишків, загальних оборотів у кожній виписці банку.

3. Перевірка своєчасності здійснення операцій, пов’язаних із зарахуванням банком грошових коштів на поточний рахунок у національній валюті та з перерахуванням за призначенням.

Для цього треба порівняти дати надходження документів до банку з датами здійснення операцій за виписками банків з поточ­них рахунків у національній валюті. Ураховуючи, що майже вся банківська система перейшла на комп’ютерну форму обліку, усі документи, які надійшли за операційний день, мають бути проведені в цей самий день, а після операційного дня — наступного дня. Особливу увагу варто звернути на своєчасність здійснення операцій за розрахунками з бюджетом та прирівняними до них платежів.

Рис. 10.2. Схема контролю операцій із грошовими коштами
на поточних рахунках у національній та іноземній валюті

4. Перевірка обґрунтованості використання грошових коштів з поточного рахунку в національній валюті. До основних прийомів контролю слід віднести: аналіз боргових зобов’язань за видами і терміном виникнення; аналіз використання грошових коштів на попередню оплату, аванси постачальникам; різного виду фінансові вкладення з огляду на безпосередній зв’язок з виробничою діяльністю підприємства та його фінансовими можливостями.

Так, деякі підприємства за наявності заборгованостей з виплати заробітної плати за минулий рік, 5—6 місяців поточного року, за платежами до Пенсійного фонду та прирівнених спеціальних фондів, за комунальні послуги та енергопостачання спрямовують наявні грошові кошти на авансові платежі за відсутності контрак­тів, на оплату боргових зобов’язань за інших юридичних осіб, на різні капітальні вкладення (навіть невиробничого призначення) за відсутності невикористаного прибутку чи в разі фактичної беззбитковості підприємства.

5. Перевірка обґрунтованості списання грошових коштів безпосередньо на витрати виробництва чи обігу, фінансові результати, видатки майбутніх періодів.

Джерелами інформації для контролю є бухгалтерські записи в журналі № 1 із дебету рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинні документи, що відображають такі операції, які потрібно контролювати методом перевірки правильності кореспонденції рахунків, виходячи із суті конкретних господарських операцій та напрямів використання коштів. Одночасно має застосовуватися прийом нормативно-правової перевірки стосовно методики відображення таких видів витрат в обліку.

6. Перевірка операцій при розрахунках акредитивами, чеками з лімітованих чекових книжок.

За наявності таких видів розрахунків треба перевіряти відповідність залишків та оборотів за виписками банків реєстрам бухгалтерського обліку, повноту та своєчасність використання акредитива, повернення невикористаних залишків, повноту оприбут­кування матеріальних цінностей від постачальників, звернувши увагу, чи немає подвійної оплати (з поточного рахунку та за акредитивом, чеком з лімітованої книжки й готівкою з каси через розрахунки з підзвітними особами за авансовими звітами).

7. Перевірка операцій на поточних рахунках в іноземній валюті. Методика перевірки така сама, як і поточних рахунків
у національній валюті, але з урахуванням особливостей облікового процесу подібних операцій і валютних розрахунків:

а) в облікових реєстрах операції відображаються в обсягах за видами іноземних валют та з перерахунком відповідно до їхнього курсу на дату здійснення операцій у національній валюті України. Тобто додатково потрібно перевірити правильність перерахунків у національну валюту України та відображення курсових різниць;

б) перевірка своєчасності надходжень виручки від реалізації продукції при експорті (нормативний термін — до 90 днів із дня перетину кордону відповідно до штампа митниці на вантажній товарній накладній про експорт товарів іноземним покупцям);

в) перевірка правомірності здійснення операцій з витрачання іноземної валюти на придбання по імпорту товарно-матеріальних цінностей, устаткування. При цьому як додаткові джерела інформації треба аналізувати дані контрактів з іноземними постачальниками про склад імпорту: чи належить він до критичного імпорту, чи не завищені ціни проти міжнародних, чи дотримано встановлених обсягів закупівлі, термінів розрахунків.

У разі виявлення фактів порушень у розрахунках інвалютою як додатки до акта складаються розрахунки за видами та обсягами операцій за ревізований період. У вигляді штрафних санкцій у дохід бюджету перераховуються 0,3 % від загального обсягу операції за кожен день перевищення нормативного терміну розрахунків по експорту, виходячи з надходжень валютної виручки та авансових платежів для закупівлі по імпорту.

Джерелами інформації для ревізії грошових документів і цінних паперів є дані синтетичного та аналітичного обліку за рахунками 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 33 «Поточні фінансові інвестиції», 35 «Інші грошові кошти».