Положення

Пряма в просторі безмежна. Обмежена частина прямої називається відрізком.

При ортогональному проектуванні на площину пряма, не перпендикулярна до площини проекцій, проектується в пряму.

Оскільки положення прямої у просторі повністю визначається двома точками, то для визначення проекцій прямої досить визначити проекції будь-яких двох точок, які належать цій прямій.

Провівши через точки А і В (рис. 2.1) перпендикуляри до площин

проекцій П₁ і П₂, знайдемо проекції точок А і В: А(A₁, А₂), B(B₁, B₂).

Відрізок А₁В₁ - горизонтальна проекція відрізка АВ, а відрізок А₂В₂ - його фронтальна проекція.

 

 

Рис. 2.1 Рис. 2.2

 

Третю площину проекцій розглядають тільки як додаткову площину, тому що положення точки у просторі однозначно визначається двома її проекціями. Таким чином, дві проекції прямої повністю визначають її положення у просторі.

Для перетворення просторового макета у плоске комплексне креслення площину проекцій П₁ необхідно повернути навколо осі Х₁₂ на кут 90⁰ за годинниковою стрілкою і провести перпендикуляри до осі Х₁₂ з проекцій точок А і В - А₁А₂; B₁B₂ (вертикальні лінії зв'язку) (рис. 2.2).

Відрізок АВ займає довільне (загальне) положення по відношенню до площин проекцій П₁, П₂, П₃ (тобто кути нахилу відрізка АВ до П₁, П₂, П₃ довільні, але відмінні від 0 і 90⁰) (рис. 2.3). Така пряма називається прямою загального положення. На комплексному кресленні проекції прямої загального положення складають з осями проекцій також довільні кути. Координати будь-якої точки прямої загального положення - мінливі величини: немає таких двох точок, для яких хоча б одна координата була однаковою.

Пряму на комплексному кресленні можна задати не тільки проекціями її відрізка, але і проекціями деякої довільної частини прямої, не позначаючи кінцевих точок цієї частини (рис. 2.4).