рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Природні ресурси як частина продуктивних сил.

Природні ресурси як частина продуктивних сил. - раздел Педагогика, ТЕМА 1 Предмет, метод і завдання дисципліни Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки Методологія регіональної економіки Природні Ресурси - Тіла Та Сили Природи, Які На Даному Рівні Розвитку Продукт...

Природні ресурси - тіла та сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Природні ресурси - це та природна база, спираючись на яку розвивається національне господарство країни. До основних критеріїв, згідно яких

Класифікація природних ресурсів має велике значення в практичній діяльності.

Наука про ресурсокористування припускає багато варіантів класифікацій, в залежності від того, з якої точки зору розглядаються ресурси, з якою метою здійснюється їхня систематизація. Більшість схем можна об'єднати у три групи:

- за принципом вичерпаності та відновлюваності ресурсу;

- за генетичною ознакою ресурсу;

- за економічним призначенням ресурсу.

За принципом вичерпаності та відновлюваності ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні, які в свою чергу, поділяються на відновні та невідновні.

До невичерпних ресурсів належать сонячна радіація, енергія морських припливів та відпливів, внутрішнє тепло Землі, енергія вітру, атмосферне повітря, вода. В останньому випадку йдеться про всю водну оболонку Землі – гідросферу. В окремих випадках вода може бути вичерпана, озеро може висохнути, річка обміліти, яке–небудь водоймище можна забруднити до такого стану, що вода в ньому перестане бути ресурсом.

Вичерпні ресурси характеризуються кінцевістю запасів або можливістю їхнього повного знищення. Ці ресурси, в залежності від генетичного походження, можуть відновлюватися або бути повністю вичерпаними в процесі природокористування.

Відновні ресурси – це майже всі біологічні ресурси природного середовища, за винятком видового складу. Якщо вид тварини або рослини зникає з лиця Землі, він вже не відновлюється ніколи. Слід мати на увазі, що до відновних природних ресурсів належить рослинний та тваринний світ в їхньому природному стані. Традиційно ґрунт також вважається відновним ресурсом, хоча деякі вчені це заперечують. Справа в тому, що порушений ґрунтовий шар самовідновлюється повільно (іноді до 5 тисяч років), і це не сумісно з темпами розвитку економіки й життя людського покоління.

Невідновні ресурси – мінеральні ресурси (крім самосадної солі озер і заток), енергія річок (ріка може обміліти й зникнути), простір життя (внаслідок екологічної катастрофи регіон може вже не повернути свій первісний вигляд).

Іноді в цьому варіанті класифікації виділяють ще замінні й незамінні ресурси. Замінні ресурси мають альтернативу. Наприклад, органічне паливо може бути замінене енергією Сонця, падаючої води, вітру, ядерним паливом. Незамінні ресурси альтернативи не мають (вид тварини або рослини).

Класифікація за генетичною ознакою ресурсу базується на поділі ресурсів за місцем їхнього розташування, джерелом формування. Найзручніше розташувати ресурси по сферах географічної оболонки (включаючи найближчий космос).

Космічні ресурси - це сонячне випромінювання й сила тяжіння Місяця, що викликає припливну хвилю. Сонячне випромінювання в якості ресурсу (а не умови) використовується поки що обмежено. Енергія приливів та відпливів також поки що має обмежене використання.

Ресурсами атмосфери є компоненти, що найчастіше використовуються в народному господарстві: повітря в цілому (для технологічних цілей), кисень та азот. Зокрема, з азоту повітря за однією з технологій одержують азотну кислоту.

Ресурси гідросфери - води Світового океану, річок, озер, льодовиків, боліт, підземних джерел. За об'ємом більша частіша вод припадає на Світовий океан – 96%, підземні води складають 2%, льодовики – також близько 2%; на поверхневі води материків (річки, озера, болота) припадає лише 0,02%.

Вода є ресурсом, якщо вона використовується в технологічних цілях. Наприклад, для одержання кисню й водню, виділення мінеральних солей, виробництва електроенергії. Водні ресурси складаються з поверхневих вод (річки, озера), підземних вод, капілярних вод та атмосферної вологи. Вода як природний ресурс має подвійний характер. З одного боку, вона є невичерпним ресурсом, з іншого - окремі її джерела можуть бути вичерпані або виведені з користування. Зростання споживання води призвело до її локального дефіциту практично у всіх розвинутих регіонах. Основними напрямами використання водних ресурсів є водопостачання, гідроенергетика, штучне зрошення. Окремим важливим комплексом ресурсів є ресурси Світового океану.

Ресурси літосфери – це мінеральні ресурси, земельні ресурси, тепло Землі (що передається через літосферу). Це найбільш різноманітні мінеральні ресурси, тому на їхній детальній класифікації слід зупинитися докладніше. Мінеральні ресурси поділяються на такі класи:

- паливно–енергетичні: нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди;

- руди чорних металів – залізна, марганцева, титанова руди; руди кольорових металів – мідна руда, боксити, свинцево–цинкові руди та ін.; руди благородних металів – золото, срібло, платина тощо.

- гірничо-хімічна сировина: фосфорити, апатити, кухонна та калійна солі, сірка, мірабіліт, самосадна сода.

- природні будівельні матеріали: вапняк, мармур, пісок, гіпс, граніт;

- дорогоцінне й папівдорогоцінне каміння: алмаз, гранат, смарагд та ін.;

- гідромінеральні ресурси: мінералізовані й термальні води. За іншими класифікаціями цей вид ресурсів відносять до гідроресурсів.

Земельні ресурси трактуються двояко: як вся територія земної сущі, придатна до будь–якої господарської діяльності і як сільськогосподарські угіддя. У другому випадку кажуть ще про земельно-ґрунтові ресурси.

Весь земельний фонд (без Антарктиди) становить 13 млрд. га. Непродуктивні землі (льодовики, яруги, пустелі) становлять 15% фонду. З решти земельного фонду 34% припадає на сільськогосподарські угіддя, у тому числі рілля – 11%, луки та пасовиська – 23%. Земельний фонд України складає 60 млн. га, з них у сільськогосподарському обігу знаходиться 79% земель, що означає високе господарське освоєння території. Сільськогосподарські ресурси включають в себе складний комплекс елементів природного ландшафту, грунтів, рельєфу, клімату, рослинності, що використовуються чи можуть бути використані для землеробства та тваринництва. Даний вид ресурсів є відновлюваним, може бути використовуваний (за відповідних умов) безперервно. основною властивістю або характеристикою сільськогосподарських ресурсів є їх біологічна продуктивність або родючість. Особливе значення мають ґрунтові сільськогосподарські ресурси, які поділяють на ріллю, сіножаті та пасовиська.

Ресурси біосфери представлені природною рослинністю, дикими (промисловими) тваринами, рибами, молюсками та ін. Крім них жива речовина біосфери складається також із сільськогосподарських рослин, худоби, птиці. Людина й деякі істоти, що не використовуються у господарстві (більша частина видів комах тощо), не належать до природних ресурсів. Рослинні та тваринні ресурси у своїй різноманітності складають комплекс ресурсів, що визначають не лише сучасну, а й майбутню біологічну продуктивність території. Даний вид ресурсів є відновлюваним, що дає змогу не тільки регулювати їх використання, а й відтворювати їх. Рослинні та тваринні ресурси мають багатоцільове економічне призначення.

Класифікація за економічним призначенням ресурсу базується на використанні ресурсу у сферах народного господарства.

До енергетичних ресурсів належать органічне паливо, ядерне паливо, гідроенергія, сонячна, вітрова енергія та ін.

Ресурси для виробництва конструкційних матеріалів – руди чорних та кольорових металів, будівельні матеріали, деревина, технологічна вода.

Ресурси хімічної промисловості відрізняються великим різноманіттям. Це фосфорити й апатити, калійні й кухонні солі, самосадна сода, сірка, багато інших матеріалів, азот та кисень повітря. В хімічній промисловості використовуються також вугілля, нафта й газ. Традиційно входять до першої групи ресурсів деревина, яка входить до другої групи, а також технологічна вода.

Ресурси сільського, лісового, рибного господарства. Це земельні ресурси, вода для зрошування, природна рослинність та тваринний світ лісів, а також інших угідь (саван, нерозораних степів та ін.). В цю групу включаються й біологічні ресурси Світового океану, річок, озер, що використовуються в народному господарстві.

Рекреаційні ресурси в широкому розумінні цього поняття включають в себе також і умови: сонячне випромінювання, кліматичний режим, повітря, ландшафти. До власних ресурсів належать мінеральні й термальні води, лікувальні грязі, води морів, річок та озер, території пляжів, курортів, туристичних баз, спортивно–мисливські угіддя.

Територіальні ресурси включають землі несільськогосподарського призначення, які можуть бути використані для будівництва доріг, під забудову житлових та виробничих об'єктів. Сюди ж належить і водна поверхня, що використовується як транспортний засіб (акваторія). Хоча економіка природокористування розглядає їх як природні умови.

Неважко помітити, що схема класифікації ресурсів за економічним призначенням носить дещо умовний характер. Так, водні, земельні та деякі інші ресурси використовуються в різних галузях народного господарства, їх не можна віднести до якої-небудь однієї групи. Проте така класифікація необхідна з точки зору господарського використання.

Так, наприклад, земельні ресурси, що використовуються у сільському господарстві, характеризуються одними параметрами, а міська територія – іншими. Ці параметри можуть бути непорівнянними. Лісові ресурси розрізняються у залежності від характеру їхнього використання: джерела деревини, мисливські угіддя, рекреаційні об'єкти. До якості води, що йде на питні потреби, висуваються одні вимоги; до тої, що йде на зрошення – інші, а до тої, що використовується в технологічних цілях –треті. Тому кожна з трьох систем класифікації має бути врахована при економічній оцінці ресурсу.

Існує друга система класифікації природних ресурсів за економічним призначенням, відповідно до якої всі ресурси поділяють на ресурси матеріального виробництва (ресурси промисловості та ресурси сільського господарства) і ресурси невиробничої сфери (ресурси прямого споживання та ресурси непрямого використання).

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕМА 1 Предмет, метод і завдання дисципліни Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки Методологія регіональної економіки

Об єкт та предмет дослідження регіональної економіки... Сторія розвитку регіональної економіки... Методологія регіональної економіки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Природні ресурси як частина продуктивних сил.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки
  Основними характеристиками будь-якої науки є об´єкт дослідження, предмет дослідження та об´єкт пізнання. Об´єкт дослідження -це фрагмент дійсності, на який спрямов

Сторія розвитку регіональної економіки
  Першим напрямом розвитку регіональної економіки була “камеральна статистика”, яку розвивали в своїх працях Г.Ахенваль (1749) і А.-Ф.Бюшинг (1754). Основним методом цієї науки було н

Методологія регіональної економіки
  Методологія наукового пізнання - це сукупність засобів дослідження, що застосовують в науці, й ваодночас - учення про методи і засоби пізнання та перетворення дійсності. Основними з

Основні завдання регіональної економіки як науки
  Головним завданням регіональної економіки є обгрунтування оптимального розміщення продуктивних сил на території регіону. При цьому необхідно враховувати велику кількість факторів і,

Проблеми функціонування регіональної економіки в Україні
  У сучасний період, незважаючи на високий природно-ресурсний потенціал, наявність значних виробничих потужностей, висококваліфікованих кадрів у всіх галузях народного господарства, У

Закономірності розміщення продуктивних сил.
Життєдіяльність людей триває у просторі, що називається географічним середовищем. Географічне середовище — це та частина географічної оболонки, що найбільш загосподарена людиною і залучена до суспі

Закономірність ефективного розміщення продуктивних сил. За
цією закономірністю відношення між економікою та територією такі, що найбільший можливий ефект забезпечується найменшими можливими витратами на розміщення об'єкта. Закономірність т

Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил
полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва. Перевага таких місць може зум

Принципи розміщення продуктивних сил.
  До принципів розміщення продуктивних сил, як вже згадувалося, належить свідома економічна політика, направлена на здійснення пізнаних закономірностей. Зупинімось на найважливіших пр

Фактори і критерії розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
Закономірності і принципи втілюються в практику розміщення продуктивних сил через врахування конкретних факторів, що впливають як на розміщення окремих об’єктів, так і на формування територіально–в

Поняття та форми територіальної організації продуктивних сил.
Проблема територіальної організації продуктивних сил для будь-якої країни є визначальною, бо вона лежить в основі господарського управління територією. Кожна держава, перш ніж розробити концепцію р

Територіальний поділ праці та його вплив на структуру господарства.
Територіальний поділ праці (ТПП) – процес виробничої спеціалізації території, зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами. Це просторовий вияв

Концепція енерговиробничих циклів.
Перше наукове визначення енерговиробничого циклу (ЕВЦ) належить М. Колосовському. Аналізуючи зв’язки виробництва усередині ТВК «за вертикаллю» й «за горизонталлю», він виснував, що для господарюван

Поняття і форми територіально-виробничих комплексів.
З удосконаленням територіальної організації продуктивних сил, збільшенням масштабів виробництва і концентрації його на території зростає кількість великих міжгалузевих і міжрегіональних проблем, ро

Форми територіальної організації продуктивних сил
Форми розміщення продуктивних сил – це стійкі територіально-економічні утворення, що характеризуються своєю різноманітністю, конфігурацією, складністю й взаємо розміщенням структурних елементів. Ці

Основні районоутворюючі фактори
На формування економічних районів впливають різні фактори: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні. Головним районоутворюючим фактором у кожній країні є

Поняття економічного району, регіону та регіональної економіки
Великі економічні райони – це територіальні спеціалізовані частини народного господарства країни, взаємопов'язані між собою постійним обміном виробленої в них продукції та іншими економічними відно

Рархія економічних районів, їх основні типи
Наукова і практична необхідність диференційованого підходу до вивчення територіально-господарських відмінностей у межах країни обумовлює також потребу систематизації різних економічних районів.

Мережа економічних районів України
Економічне районування України на державній організаційній основі, по суті, розпочалося з 1921 р. комісією Держплану Росії під керівництвом І. Г. Олександрова. Перша спроба виділення еконо

Зміст та завдання державної регіональної політики.
Регіональна політика — це сфера управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни у просторовому, регіональному аспекті. Регіональна політика характеризується такими напрямами:

Методи проведення держаної регіональної соціально-економічної політики
Адміністративні методи охоплюють регулюючі засоби, пов'язані із забезпеченням правового поля економічної діяльності. Їх завдання – створення оптимальних і обґрунтованих правових рамкових умов. Функ

Нструменти і форми регіональної державної економічної політики
Інструменти державної регіональної соціально-економічної політики можуть бути такими: - заборони, дозволи, квоти, ліцензії, стандарти, гарантії (адміністративні методи); - трансфе

Програми соціально-економічного розвитку регіону
Розглянемо конкретніше поняття такого інструменту державного регулювання розвитку регіональної економіки, як регіональна програма. В умовах транзитивної економіки окремі регіони розробляют

Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія.
Під категорією розуміють таку форму мислення, котра відображає певну частину закономірної цілісності світу, укладає комплекс емпіричних знань в систему, стаючи, таким чином, законом логічного синте

Основні напрями аналізу природно-ресурсного потенціалу.
Застосування діалектичного підходу до вивчення природно-ресурсного потенціалу дає змогу виявити найбільш істотні закономірності процесу його розвитку, пов’язавши їх з конкретними етапами історії і

Природні умови, їх вплив на формування територіальної структури суспільного виробництва.
Поняття природних умов необхідно розглядати у взаємозв’язку із тим чи іншим видом людської діяльності.. Природні умови - це тіла і сили природи, які на даному етапі розвитку продуктивних сил істотн

Типологія природно-ресурсного потенціалу та природно-ресурсні комплекси.
У філософії типологізацію розглядають як метод наукового пізнання в основі якого лежить вирізнення систем об’єктів та їх групування за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі чи типу, і , як ре

Функції і показники економічної оцінки природних ресурсів та умов
Під економічною оцінкою природно–ресурсного потенціалу слід розуміти кількісну і якісну характеристику природних ресурсів та умов, як чинників економіки регіону, що відображають суспільну цінність

Економічна оцінка природних умов та ресурсів.
  Однією із найбільш розвинутих теорій оцінки природно-ресурсного потенціалу стала витратна теорія, засновником якої є академік С.Г. Струмілін. Грошову оцінку природних ресурсі

Трудоресурсний потенціал як економічна категорія.
Населення - це сукупність людей, що живуть на певній території. Якість населення характеризують три взаємопов’язані та взаємозумовлені аспекти: - відтворювальний потенціал населення, який

Природний рух населення та регіональна різниця в розміщенні та динаміці трудових ресурсів.
Найважливішою ознакою, властивою населенню взагалі, вважають його постійне відновлення через безперервну зміну поколінь, яку називають природним рухом населення. Характер та напрями цього

Ринок праці: структура і динаміка.
Ринок праці – це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів; особливий, властивий розвиненим товарно-грошовим відносинам спосіб залучення робочої сили до економічної системи. Він характеризу

Взаємозв’язок розміщення трудових ресурсів та розміщення виробництва. Розселення населення.
Під розселенням розуміють розміщення населення на території й форми його територіальної організації у вигляді системи населених місць із їхніми взаємовідносинами. Розселення виражає як процес розпо

Методи регіональної економіки.
Методи, застосовувані до обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук. До найбільш часто вживаних методів у сфері регіональної економіки нале

Теорії просторової економіки
Засновники теорії просторової економіки (у США її називають «регіональною наукою») розглядали економічний простір як ідеально рійну поверхню з рівномірно розташованими об’єктами народного господарс

Картографічне моделювання природно-ресурсного потенціалу
Картографічне моделювання є дуже зручним у дослідженнях природно-ресурсного потенціалу. Застосування даного методу дає змогу: - дати загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу;

Територіальні схеми розміщення окремих галузей народного господарства.
Територіальний аналіз робиться на рівні усієї країни або на рівні окремих регіонів за галузевим чи, власне, територіальним принципом. Відповідно до цього спеціальні урядові органи, науково-дослідні

Показники, що узагальнюють розвиток і розміщення виробництва.
Для характеристики рівня розвитку економіки регіонів та його ефективності використовуються узагальнюючі показники розміщення продуктивних сил, що мають синтетичний характер. Вони визначають ступінь

Територіальний баланс: зміст та види.
Одним із найбільш важливих методів управління та регулювання територіального розвитку є балансовий метод. Даний метод дає змогу визначити рівень розвитку галузі суспільного виробництва, наслідки її

Функціональна і галузева структура суспільного виробництва.
Функціональну структуру суспільного виробництва обумовлює співвідношення галузей відповідно до їх системоутворюючої спроможності. Вирізняють галузі спеціалізації і обслуговуючі галузі. Гал

Система оптимізацій них моделей.
При прогнозуванні та корекції розвитку території, як правило, користуються двома способами розгляду проблем її господарства. З одного боку, територію регіону розглядають як частину господарчого ком

Призначення та застосування районно-галузевих моделей.
Одне із найважливіших завдань обґрунтування територіальної спеціалізації вирішується за допомогою використання районно-галузевих рядів. Цей метод базується на використанні системи приведених витрат

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги