Закономірності розміщення продуктивних сил. - раздел Педагогика, ТЕМА 1 Предмет, метод і завдання дисципліни Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки Методологія регіональної економіки Життєдіяльність Людей Триває У Просторі, Що Називається Географічним Середови...
Життєдіяльність людей триває у просторі, що називається географічним середовищем. Географічне середовище — це та частина географічної оболонки, що найбільш загосподарена людиною і залучена до суспільного виробництва. Тут здійснюються всі види діяльності людей. Стосовно розташування продуктивних сил у науці замість поняття «географічне середовище» часто вдаються до поняття «економіко–географічний простір».
Поняття простору не тотожне поняттю території. Територія – це частина поверхні суходолу, що характеризується двовимірністю, а поняття простору нерозривно пов’язане з поняттям часу. Отож, термін «простір» характеризує відношення об'єктів у їхньому розвитку. Простір–час — загальна форма існування матерії. Простір має такі властивості: протяжність, єдність перервності й безперервності.
Економіко–географічний простір формується господарськими об'єктами та їхніми зв'язками на певній території. Об'єкт (підприємство) впливає на навколишню територію у трьох напрямах: виробництво, населення, природа. Формується три ареали впливу: виробничий, соціальний, економічний. Три ареали разом утворюють економіко–географічне поле підприємства.
Економічний простір не так жорстко пов'язаний з територією, як економіко–географічний, бо відношення управління можуть формуватися між дуже віддаленими об'єктами. Крім того, якщо в економіко–географічному просторі зв'язок між виробництвом, соціумом і природою здійснюється безпосередньо, то в економічному — опосередковано. Тому економічний простір не завжди суміщується з економіко-географічним, але чим більше вони суміщаються, тим більше можливостей для оптимальних розв'язань.
Таким чином, розміщення продуктивних сил здійснюється у просторі, що характеризується багатомірністю, має власні специфічні закони й закономірності розвитку, їх треба враховувати у наукових дослідженнях та у практиці розміщення виробництва.
Розміщення продуктивних сил — це наслідок впливу як об'єктивних законів і закономірностей, так і суб'єктивної волі людини. Закон — це необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами у природі й суспільстві. Закономірність — це об'єктивно дійсний, повторюваний, істотний зв'язок явищ природи з громадським життям.
Між законами й закономірностями нема виразної межі, а тому в науковій літературі одні й ті самі відношення розглядаються то як закони, то як закономірності (як–от закони–закономірності територіального поділу праці, територіальної комплексності продуктивних сил, територіальної концентрації виробництва тощо).
Пояснюється це тим, що закони поділяються на загальні, притаманні великим групам явищ, і часткові, специфічні. Саме другу групу законів деякі вчені трактують як закономірності. Є ще й такий підхід: законами називаються ті закономірності з певної їхньої множини, що відбивають найістотніші відношення. Зрештою, є ще одне міркування: загальні закони у конкретному, специфічному середовищі перетворюються на закономірності. Так, закон суспільного поділу праці у просторовому аспекті постає як закономірність територіального поділу праці; закон концентрації виробництва — як закономірність територіальної концентрації виробництва тощо. Ці трактування не слід протиставляти: кожне з них відбиває специфічний аспект досліджуваної проблеми.
Сутність відмінності між законом і закономірністю тут не просто у додаванні слова «територіальний», а саме — у проекції закону на територію. Наприклад, суспільний поділ праці як такий може здійснюватись на досить обмеженій території, — наприклад, на заводі і навіть у родині; натомість територіальний поділ праці передбачає економічну диференціацію простору.
Все темы данного раздела:
Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки
Основними характеристиками будь-якої науки є об´єкт дослідження, предмет дослідження та об´єкт пізнання. Об´єкт дослідження -це фрагмент дійсності, на який спрямов
Сторія розвитку регіональної економіки
Першим напрямом розвитку регіональної економіки була “камеральна статистика”, яку розвивали в своїх працях Г.Ахенваль (1749) і А.-Ф.Бюшинг (1754). Основним методом цієї науки було н
Методологія регіональної економіки
Методологія наукового пізнання - це сукупність засобів дослідження, що застосовують в науці, й ваодночас - учення про методи і засоби пізнання та перетворення дійсності. Основними з
Основні завдання регіональної економіки як науки
Головним завданням регіональної економіки є обгрунтування оптимального розміщення продуктивних сил на території регіону. При цьому необхідно враховувати велику кількість факторів і,
Проблеми функціонування регіональної економіки в Україні
У сучасний період, незважаючи на високий природно-ресурсний потенціал, наявність значних виробничих потужностей, висококваліфікованих кадрів у всіх галузях народного господарства, У
Закономірність ефективного розміщення продуктивних сил. За
цією закономірністю відношення між економікою та територією такі, що найбільший можливий ефект забезпечується найменшими можливими витратами на розміщення об'єкта.
Закономірність т
Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил
полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва. Перевага таких місць може зум
Принципи розміщення продуктивних сил.
До принципів розміщення продуктивних сил, як вже згадувалося, належить свідома економічна політика, направлена на здійснення пізнаних закономірностей. Зупинімось на найважливіших пр
Фактори і критерії розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
Закономірності і принципи втілюються в практику розміщення продуктивних сил через врахування конкретних факторів, що впливають як на розміщення окремих об’єктів, так і на формування територіально–в
Поняття та форми територіальної організації продуктивних сил.
Проблема територіальної організації продуктивних сил для будь-якої країни є визначальною, бо вона лежить в основі господарського управління територією. Кожна держава, перш ніж розробити концепцію р
Територіальний поділ праці та його вплив на структуру господарства.
Територіальний поділ праці (ТПП) – процес виробничої спеціалізації території, зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами. Це просторовий вияв
Концепція енерговиробничих циклів.
Перше наукове визначення енерговиробничого циклу (ЕВЦ) належить М. Колосовському. Аналізуючи зв’язки виробництва усередині ТВК «за вертикаллю» й «за горизонталлю», він виснував, що для господарюван
Поняття і форми територіально-виробничих комплексів.
З удосконаленням територіальної організації продуктивних сил, збільшенням масштабів виробництва і концентрації його на території зростає кількість великих міжгалузевих і міжрегіональних проблем, ро
Форми територіальної організації продуктивних сил
Форми розміщення продуктивних сил – це стійкі територіально-економічні утворення, що характеризуються своєю різноманітністю, конфігурацією, складністю й взаємо розміщенням структурних елементів. Ці
Основні районоутворюючі фактори
На формування економічних районів впливають різні фактори: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.
Головним районоутворюючим фактором у кожній країні є
Поняття економічного району, регіону та регіональної економіки
Великі економічні райони – це територіальні спеціалізовані частини народного господарства країни, взаємопов'язані між собою постійним обміном виробленої в них продукції та іншими економічними відно
Рархія економічних районів, їх основні типи
Наукова і практична необхідність диференційованого підходу до вивчення територіально-господарських відмінностей у межах країни обумовлює також потребу систематизації різних економічних районів.
Мережа економічних районів України
Економічне районування України на державній організаційній основі, по суті, розпочалося з 1921 р. комісією Держплану Росії під керівництвом І. Г. Олександрова.
Перша спроба виділення еконо
Зміст та завдання державної регіональної політики.
Регіональна політика — це сфера управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни у просторовому, регіональному аспекті. Регіональна політика характеризується такими напрямами:
Методи проведення держаної регіональної соціально-економічної політики
Адміністративні методи охоплюють регулюючі засоби, пов'язані із забезпеченням правового поля економічної діяльності. Їх завдання – створення оптимальних і обґрунтованих правових рамкових умов. Функ
Нструменти і форми регіональної державної економічної політики
Інструменти державної регіональної соціально-економічної політики можуть бути такими:
- заборони, дозволи, квоти, ліцензії, стандарти, гарантії (адміністративні методи);
- трансфе
Програми соціально-економічного розвитку регіону
Розглянемо конкретніше поняття такого інструменту державного регулювання розвитку регіональної економіки, як регіональна програма.
В умовах транзитивної економіки окремі регіони розробляют
Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія.
Під категорією розуміють таку форму мислення, котра відображає певну частину закономірної цілісності світу, укладає комплекс емпіричних знань в систему, стаючи, таким чином, законом логічного синте
Основні напрями аналізу природно-ресурсного потенціалу.
Застосування діалектичного підходу до вивчення природно-ресурсного потенціалу дає змогу виявити найбільш істотні закономірності процесу його розвитку, пов’язавши їх з конкретними етапами історії і
Природні умови, їх вплив на формування територіальної структури суспільного виробництва.
Поняття природних умов необхідно розглядати у взаємозв’язку із тим чи іншим видом людської діяльності.. Природні умови - це тіла і сили природи, які на даному етапі розвитку продуктивних сил істотн
Природні ресурси як частина продуктивних сил.
Природні ресурси - тіла та сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб у формі безпосередньої участі в матеріальній діяль
Типологія природно-ресурсного потенціалу та природно-ресурсні комплекси.
У філософії типологізацію розглядають як метод наукового пізнання в основі якого лежить вирізнення систем об’єктів та їх групування за допомогою узагальненої ідеалізованої моделі чи типу, і , як ре
Функції і показники економічної оцінки природних ресурсів та умов
Під економічною оцінкою природно–ресурсного потенціалу слід розуміти кількісну і якісну характеристику природних ресурсів та умов, як чинників економіки регіону, що відображають суспільну цінність
Економічна оцінка природних умов та ресурсів.
Однією із найбільш розвинутих теорій оцінки природно-ресурсного потенціалу стала витратна теорія, засновником якої є академік С.Г. Струмілін. Грошову оцінку природних ресурсі
Трудоресурсний потенціал як економічна категорія.
Населення - це сукупність людей, що живуть на певній території. Якість населення характеризують три взаємопов’язані та взаємозумовлені аспекти:
- відтворювальний потенціал населення, який
Природний рух населення та регіональна різниця в розміщенні та динаміці трудових ресурсів.
Найважливішою ознакою, властивою населенню взагалі, вважають його постійне відновлення через безперервну зміну поколінь, яку називають природним рухом населення.
Характер та напрями цього
Ринок праці: структура і динаміка.
Ринок праці – це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів; особливий, властивий розвиненим товарно-грошовим відносинам спосіб залучення робочої сили до економічної системи. Він характеризу
Взаємозв’язок розміщення трудових ресурсів та розміщення виробництва. Розселення населення.
Під розселенням розуміють розміщення населення на території й форми його територіальної організації у вигляді системи населених місць із їхніми взаємовідносинами. Розселення виражає як процес розпо
Методи регіональної економіки.
Методи, застосовувані до обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук. До найбільш часто вживаних методів у сфері регіональної економіки нале
Теорії просторової економіки
Засновники теорії просторової економіки (у США її називають «регіональною наукою») розглядали економічний простір як ідеально рійну поверхню з рівномірно розташованими об’єктами народного господарс
Картографічне моделювання природно-ресурсного потенціалу
Картографічне моделювання є дуже зручним у дослідженнях природно-ресурсного потенціалу. Застосування даного методу дає змогу:
- дати загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу;
Територіальні схеми розміщення окремих галузей народного господарства.
Територіальний аналіз робиться на рівні усієї країни або на рівні окремих регіонів за галузевим чи, власне, територіальним принципом. Відповідно до цього спеціальні урядові органи, науково-дослідні
Показники, що узагальнюють розвиток і розміщення виробництва.
Для характеристики рівня розвитку економіки регіонів та його ефективності використовуються узагальнюючі показники розміщення продуктивних сил, що мають синтетичний характер. Вони визначають ступінь
Територіальний баланс: зміст та види.
Одним із найбільш важливих методів управління та регулювання територіального розвитку є балансовий метод. Даний метод дає змогу визначити рівень розвитку галузі суспільного виробництва, наслідки її
Функціональна і галузева структура суспільного виробництва.
Функціональну структуру суспільного виробництва обумовлює співвідношення галузей відповідно до їх системоутворюючої спроможності. Вирізняють галузі спеціалізації і обслуговуючі галузі.
Гал
Система оптимізацій них моделей.
При прогнозуванні та корекції розвитку території, як правило, користуються двома способами розгляду проблем її господарства. З одного боку, територію регіону розглядають як частину господарчого ком
Призначення та застосування районно-галузевих моделей.
Одне із найважливіших завдань обґрунтування територіальної спеціалізації вирішується за допомогою використання районно-галузевих рядів. Цей метод базується на використанні системи приведених витрат
Новости и инфо для студентов