Функціональна і галузева структура суспільного виробництва.
Функціональна і галузева структура суспільного виробництва. - раздел Педагогика, ТЕМА 1 Предмет, метод і завдання дисципліни Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки Методологія регіональної економіки Функціональну Структуру Суспільного Виробництва Обумовлює Співвідношення Галу...
Функціональну структуру суспільного виробництва обумовлює співвідношення галузей відповідно до їх системоутворюючої спроможності. Вирізняють галузі спеціалізації і обслуговуючі галузі.
Галузі спеціалізації визначають характерний напрям виробничого розвитку та місце регіону в територіальному поділі праці. спеціалізація обумовлена природними особливостями території. В першу чергу на вибір спеціалізації впливає існування спроможності виробництва на території регіону ефективного виробництва масової продукції. Здешевлення виробництва масової продукції в регіонах відповідної спеціалізації відбувається за рахунок використання найбільш сприятливих природних умов, сприятливого економіко-географічного середовища, значних виробничих потужностей, кваліфікованих трудових ресурсів, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури.
Функцією обслуговуючих галузей є забезпечення потреб основних галузей виробництва та потреб населення регіону. До них належать перш за все такі галузі суспільного виробництва як будівництво, транспорт, торгівля, зв’язок, житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я, т.п. Крім зазначених інфраструктурних галузей національного господарства вирізняють локальні галузі, що використовують специфічні особливості окремих регіонів.
У функціональній структурі галузі національного господарства також класифікують згідно з особливостями їх територіальної взаємодії, внаслідок якої утворюється територіальна структура виробництва. Вирізняють:
- суміжні галузі, які супроводжують одне одну при розміщенні, що пов’язані тісними виробничими зв’язками. Значення цієї групи галузей збільшуються з розвитком техніки і збільшенням масштабів концентрації, комбінування та кооперації виробництва. Суміжні галузі завжди належать до одного енерговиробничого циклу;
- паралельні галузі, що розвиваються відносно ізольовано на базі різних економічних і природних умов. Вони найчастіше не мають між собою безпосередніх виробничих зв’язків, їх поєднує лише спільне використання ресурсів регіону. Це також означає, що розміщення обслуговуючих галузей у регіоні може бути взаємно обмежене.
Під галузевою структурою регіональної економіки розуміють співвідношення найважливіших техніко-економічних показників, що характеризують обсяги виробництва у різних галузях національного господарства на території регіону. Найчастіше такими характеристиками виступають обсяги споживання сировини і матеріалів, обсяги споживання енергоресурсів і водних ресурсів, обсяги виробництва товарної продукції, співвідношення виробництва і споживання товарної продукції.
Для розміщення видобувної промисловості має значення врахування геолого-географічних умов, якість природних ресурсів, транспортно-географічне розташування районів видобутку. Видобувні галузі, що виробляють масову багатотоннажну продукцію, розміщують таким чином, щоб забезпечити мінімальність витрат на її виробництво та транспортування. Для підприємств, що видобувають цінну та рідкісну сировину, стратегічні корисні копалини, вирішальне значення має стан балансу щодо видобутку та споживання такої сировини.
Стосовно обробної промисловості вирізняють чотири групи видів промислової діяльності у відповідності до вартості найбільш дорогого елементу собівартості продукції:
- матеріалоємні виробництва, до яких зараховують види промислової діяльності з високою питомою вагою витрат на сировину і матеріали. Витрати на сировину і матеріали у таких виробництвах перевищують 30% від загального обсягу витрат. Обсяг капіталовкладень у обладнання і устаткування перевищує обсяг капіталовкладень у забезпечення енергією. До таких галузей належать чорна металургія, важке машинобудування;
- енергоємні виробництва, до яких зараховують види промислової діяльності з високою питомою вагою витрат у забезпечення енергією та високим обсягом капіталовкладень у машини і устаткування, що забезпечують енергопостачання. До таких видів промислової діяльності належать кольорова металургія, хімічна промисловість;
- трудоємні виробництва, які переважно розташовують у місцях концентрації трудових ресурсів. До таких виробництв належать виробництва з відносно високою питомою вагою витрат на заробітну плату, яка наближається до питомої ваги витрат на заробітну плату і і перевищує питому вагу витрат на енергоносії. До таких виробництв належать приборобудування, наукоємні і високотехнологічні виробництва. Частина легкої і харчової промисловості;
- галузі з високою питомою вагою витрат на транспортування продукції, які доцільно розміщувати у районах її споживання. Також до цієї групи галузей зараховують виробництва, які доцільно розміщувати безпосередньо у місцях споживання продукції.
Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки
Основними характеристиками будь-якої науки є об´єкт дослідження, предмет дослідження та об´єкт пізнання. Об´єкт дослідження -це фрагмент дійсності, на який спрямов
Сторія розвитку регіональної економіки
Першим напрямом розвитку регіональної економіки була “камеральна статистика”, яку розвивали в своїх працях Г.Ахенваль (1749) і А.-Ф.Бюшинг (1754). Основним методом цієї науки було н
Методологія регіональної економіки
Методологія наукового пізнання - це сукупність засобів дослідження, що застосовують в науці, й ваодночас - учення про методи і засоби пізнання та перетворення дійсності. Основними з
Основні завдання регіональної економіки як науки
Головним завданням регіональної економіки є обгрунтування оптимального розміщення продуктивних сил на території регіону. При цьому необхідно враховувати велику кількість факторів і,
Проблеми функціонування регіональної економіки в Україні
У сучасний період, незважаючи на високий природно-ресурсний потенціал, наявність значних виробничих потужностей, висококваліфікованих кадрів у всіх галузях народного господарства, У
Закономірності розміщення продуктивних сил.
Життєдіяльність людей триває у просторі, що називається географічним середовищем. Географічне середовище — це та частина географічної оболонки, що найбільш загосподарена людиною і залучена до суспі
Закономірність ефективного розміщення продуктивних сил. За
цією закономірністю відношення між економікою та територією такі, що найбільший можливий ефект забезпечується найменшими можливими витратами на розміщення об'єкта.
Закономірність т
Закономірність територіальної концентрації продуктивних сил
полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва. Перевага таких місць може зум
Принципи розміщення продуктивних сил.
До принципів розміщення продуктивних сил, як вже згадувалося, належить свідома економічна політика, направлена на здійснення пізнаних закономірностей. Зупинімось на найважливіших пр
Поняття та форми територіальної організації продуктивних сил.
Проблема територіальної організації продуктивних сил для будь-якої країни є визначальною, бо вона лежить в основі господарського управління територією. Кожна держава, перш ніж розробити концепцію р
Концепція енерговиробничих циклів.
Перше наукове визначення енерговиробничого циклу (ЕВЦ) належить М. Колосовському. Аналізуючи зв’язки виробництва усередині ТВК «за вертикаллю» й «за горизонталлю», він виснував, що для господарюван
Поняття і форми територіально-виробничих комплексів.
З удосконаленням територіальної організації продуктивних сил, збільшенням масштабів виробництва і концентрації його на території зростає кількість великих міжгалузевих і міжрегіональних проблем, ро
Форми територіальної організації продуктивних сил
Форми розміщення продуктивних сил – це стійкі територіально-економічні утворення, що характеризуються своєю різноманітністю, конфігурацією, складністю й взаємо розміщенням структурних елементів. Ці
Основні районоутворюючі фактори
На формування економічних районів впливають різні фактори: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.
Головним районоутворюючим фактором у кожній країні є
Поняття економічного району, регіону та регіональної економіки
Великі економічні райони – це територіальні спеціалізовані частини народного господарства країни, взаємопов'язані між собою постійним обміном виробленої в них продукції та іншими економічними відно
Рархія економічних районів, їх основні типи
Наукова і практична необхідність диференційованого підходу до вивчення територіально-господарських відмінностей у межах країни обумовлює також потребу систематизації різних економічних районів.
Мережа економічних районів України
Економічне районування України на державній організаційній основі, по суті, розпочалося з 1921 р. комісією Держплану Росії під керівництвом І. Г. Олександрова.
Перша спроба виділення еконо
Зміст та завдання державної регіональної політики.
Регіональна політика — це сфера управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни у просторовому, регіональному аспекті. Регіональна політика характеризується такими напрямами:
Програми соціально-економічного розвитку регіону
Розглянемо конкретніше поняття такого інструменту державного регулювання розвитку регіональної економіки, як регіональна програма.
В умовах транзитивної економіки окремі регіони розробляют
Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія.
Під категорією розуміють таку форму мислення, котра відображає певну частину закономірної цілісності світу, укладає комплекс емпіричних знань в систему, стаючи, таким чином, законом логічного синте
Основні напрями аналізу природно-ресурсного потенціалу.
Застосування діалектичного підходу до вивчення природно-ресурсного потенціалу дає змогу виявити найбільш істотні закономірності процесу його розвитку, пов’язавши їх з конкретними етапами історії і
Природні ресурси як частина продуктивних сил.
Природні ресурси - тіла та сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб у формі безпосередньої участі в матеріальній діяль
Функції і показники економічної оцінки природних ресурсів та умов
Під економічною оцінкою природно–ресурсного потенціалу слід розуміти кількісну і якісну характеристику природних ресурсів та умов, як чинників економіки регіону, що відображають суспільну цінність
Економічна оцінка природних умов та ресурсів.
Однією із найбільш розвинутих теорій оцінки природно-ресурсного потенціалу стала витратна теорія, засновником якої є академік С.Г. Струмілін. Грошову оцінку природних ресурсі
Трудоресурсний потенціал як економічна категорія.
Населення - це сукупність людей, що живуть на певній території. Якість населення характеризують три взаємопов’язані та взаємозумовлені аспекти:
- відтворювальний потенціал населення, який
Ринок праці: структура і динаміка.
Ринок праці – це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів; особливий, властивий розвиненим товарно-грошовим відносинам спосіб залучення робочої сили до економічної системи. Він характеризу
Методи регіональної економіки.
Методи, застосовувані до обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук. До найбільш часто вживаних методів у сфері регіональної економіки нале
Теорії просторової економіки
Засновники теорії просторової економіки (у США її називають «регіональною наукою») розглядали економічний простір як ідеально рійну поверхню з рівномірно розташованими об’єктами народного господарс
Картографічне моделювання природно-ресурсного потенціалу
Картографічне моделювання є дуже зручним у дослідженнях природно-ресурсного потенціалу. Застосування даного методу дає змогу:
- дати загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу;
Показники, що узагальнюють розвиток і розміщення виробництва.
Для характеристики рівня розвитку економіки регіонів та його ефективності використовуються узагальнюючі показники розміщення продуктивних сил, що мають синтетичний характер. Вони визначають ступінь
Територіальний баланс: зміст та види.
Одним із найбільш важливих методів управління та регулювання територіального розвитку є балансовий метод. Даний метод дає змогу визначити рівень розвитку галузі суспільного виробництва, наслідки її
Система оптимізацій них моделей.
При прогнозуванні та корекції розвитку території, як правило, користуються двома способами розгляду проблем її господарства. З одного боку, територію регіону розглядають як частину господарчого ком
Призначення та застосування районно-галузевих моделей.
Одне із найважливіших завдань обґрунтування територіальної спеціалізації вирішується за допомогою використання районно-галузевих рядів. Цей метод базується на використанні системи приведених витрат
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов