Типи памят

Типи памят. Людина з дитинства запамятову, зберга, а в потрбний час згаду використову засвон знання.

З якою ж вдповдальнстю повинн ми вдноситись до вдбору то нформац, як по сут, так по клькост, яку з урока в урок на протяз 10 рокв дамо школярам Спробуйте розбратися в памят школярв Важко знайти такого, у якого вона однозначно погана або однозначно добра.

Як правило, вона рзна у чомусь гарна, у чомусь погана. Память окремо людини ндивдуальна залежить вд багатьох факторв фзичних та психологчних. Тому кажуть, що памятей стльки ж, скльки доброчинностей. Та все ж рзнобарвнсть видв нашо памят можна класифкувати, що, звичайно, спрощу, але в той же час впорядкову це явище.

Класифкаця да перспективну можливсть вивчати феномен памят. В основу класифкац памят покладен три ознаки, згдно з якими розподляють 1 по переважанню форм психчно активност моторнй, емоцональнй, образнй або нтелектуальнй 2 по способу запамятовування довльному або мимовльному 3 по тривалост, строку збергання нформац. Обкти дяльност рух, почуття, образ або слово дали назви таким видам памят, як моторна, емоцональна, образна та словесно-логчна.

Моторна память запамятовування, збергання та вдтворення рухв память тла, память-звичка. Вона виражаться у формуванн звичок, лежить в основ усх практичних та трудових дй, часто непомтних, не фксумих людиною. Походка, манера розмовляти, смятися, почерк повязан з моторними навичками. Кажуть Стиль це людина, але багато що може бути змнено та покращено при самоконтрол та коректуванн системи власних рухв. Тому-то фзолог. С. Бериташвл називав моторну память памятттю вправляння. Моторну память закрплюють та вдосконалюють природнй дар та постйн тренування.

Моторна память нод виявляться домнуючою, вчитель на перших етапах навчання не повинен беззастережно перешкоджати тому, що деяк учн, заучуючи слова або запамятовуючи текст, ворушать губами. Повол х треба вчити дяти накше промовляти про себе або записувати. Якщо ви здатн поблднти або почервонти при однй згадц про пережите, якщо ви ботеся думати про давно пережите нещастя у вас память на почуття, писав К. С. Станславський про емоцональну память. 19, с. 217 Гнв радсть, вдчай надя, ненависть та любов почуття полярн.

Вже в пдсвдомост оцнються життво важливе для нас потрбно негайно вдчувати, що нам пропону ситуаця. В цьому й поляга перша пдготовча мета емоцй, чим вони яскравш, тим певнше д людина, роблячи вибр мж позитивними та негативними впливами, мж добром та злом. Радянський педагог психолог П. П. Блонський на одному з зайнять з студентами запропонував м згадати та записати под, як вони пережили в поточному роц, а потм в свому житт до нституту.

Чотири пятих спогадв в першому випадку стосувалися подй, що викликали сильн емоц. В другому випадку майже вс спогади вдносились до емоцонально пережитого. Емоцональна память адапту нас до того, що вдбуваться, вдвертаючи увагу вд поганого скеровуючи до доброго для здобуття настрою, що допомага робот, творчост. Сила емоцонально памят у людей неоднакова. Емоцонально бдн не можуть вдтворити пережит почуття, бльшсть людей вдтворюють х у певному ступен, артистичн ж натури про них-то й писав Станславський не тльки сприймають гостро сво почуття та почуття нших, але й яскраво запамятовують пережите. Не вигадан розповд про Флобера, який разом з свою Еммою Бовар вдчував у рот отруту, про Тургенва, який голосив через смерть Базарова.

Ще один вид памят образна, або наглядна, вона оперу уявленнями образами предметв, сформованими в нашому досвд. У вдповдност з модальнстю набуттям уявлень з рзних сенсорних сфер образна память подляться на зорову, слухову, осязальну, обоняльну, вкусову. Найбльш розповсюдженою у бльшост людей зорова та слухова память.

Осязальна, обоняльна та вкусова память пдтверджуючи нашу феноменальну пластичнсть та вправнсть нтенсивно розвиваться у звязку з особливими умовами дяльност у дегустаторв або при компенсац недостаючо зорово, слухово памят у слпих або слпо-глухих. Вражаючого розвитку памят на основ неспецифчних для нас видв психчно дяльност досягла О. С. Скороходова, радянський вчений в галуз дефектолог, педагог, лтератор, кандидат педагогчних наук з психолог, яка у пятирчному вц втратила зр та слух. Подбно О. С. Скороходовй, псля спецального навчання, живуть та працюють нш слпо-глух, при рацональному переключенн х на збережен у них структури образно памят осязальну, вкусову, моторну.

Чудова образна память особливий дар художникв, музикантв, письменникв. Чуйне, уважне ставлення вимагаться вд вчителя до особливо сприймаючих дтей. За зовншньою неуважнстю, заглибленстю всередину себе, часто приховуться вразлива, тонко вдчуваюча натура.

Тому неприпустимим такий спосб впливу на трохи вдрзняючогося вд багатьох учня, як натиск, крик. Таке часто призводить до важких колзй навть до конфлктв. Вчителю необхдно мати доброзичливсть такт для включення дитини в активну учбову дяльнсть. Моторна, емоцональна та образна память в свох особливих формах притаманна тваринам. Специфчно людська память словесно-логчна, змстом яко наш думки та мова. Словесно-логчна память це не просто запамятовування, а переробка словесно нформац, видлення з не найбльш суттвого, вдхилення вд другорядного, несуттвого, збереження в памят не безпосередньо сприймамих слв, а тих думок, як ними виражен.

В основ словесно-логчно памят завжди лежить складний процес перекодування повдомлямого матералу, повязаний з вдстороненням вд несуттвих деталей узагальненням центральних моментв нформац. Ось чому людина, запамятовуючи змст велико клькост матералу, одержумого з усних повдомлень та прочитаних книг, одночасно неспроможною утримати в памят його буквальне словесне вираження.

А. Р. Луря, даючи визначення характеризуючи словесно-логчну память, розкрива технологю, принцип д, в якому здйснються можливий для нас вдрив вже не тльки вд реальност, але й вд того, що дано у вигляд образних уявлень. У аборигенв Австрал були виявлен знаменит жезли всникв палички з зарубками у вигляд кружечкв, клинишкв. Рятуючи вд провалв у памят, вони виконували роль свордного конспекту або плану повдомлення, тезисв.

Подумки рухаючись вд зарубки до зарубки, всник згадував все повдомлення в потрбний момент вдтворював його повнстю, без пропускв. В Пвнчнй Америц дяли ншим чином нданц одного племен носили на пояс пакунок з пахучою речовиною. При запамятовуванн чогось особливо важливого вони вдкривали пакунок та вдихали запах. А потм, вдкриваючи цей пакунок, могли довльно, за свом бажанням викликати з памят под, думки або переживання, повязан з цим запахом.

Так вже на раннх етапах розвитку суспльства утворювались опори памят, що органзовували мнемчну дяльнсть, людина виходила за меж безпосередньо мимовльно памят, при здйсненн яко вдсутн спецальн намри що-небудь запамятати або пригадати, здобувала довльну память, засновану на спецальних мнемчних дях. 21, с. 11-15 Те, що ми сприймамо, може зберегтися в нашй памят в тому випадку, коли перед нами не стоть завдання запамятати це. Така форма запамятовування ма назву мимовльного запамятовування. Для нього характерна не тльки вдсутнсть намру запамятати даний матерал, але також те, що ми не вдамося при цьому до якихось засобв та прийомв, сприяючих його запамятовуванню.

Сприйняте нами збергаться наче саме по соб. Коли ми здйснюмо ту чи ншу дяльнсть, у нашй памят закрплються певний матерал, хоч ми й не докладамо особливих зусиль та не вдамося до спецальних прийомв, щоб запамятати його. Припустимо, що ми намагамося якомога краще розбратися у змст статт, що нас цкавить. Ми слдкумо за думкою автора, зясовумо основн думки статт, зставлямо з тим, що нам вже вдомо в цй галуз т.н. Ця напружена розумова робота над матералом сприя його запамятовуванню змст статт може досить добре закрпитися в нашй памят не дивлячись на те, що ми не ставили перед собою завдання запамятати його. Результатом несвдомого запамятовування, зокрема, наш спогади про минуле.

Ми можемо згадати багато з пережитого нами, хоча в той момент, коли ц под вдбувалися, ми зовсм не збиралися запамятовувати х. Разом з тим, далеко не все, що ми сприймамо, закрплються в нашй памят.

Сприйняти ще не означа запамятати. Спецальне опитування значно клькост людей продемонструвало, що звичайн обкти, як ц люди бачили сотн й тисяч разв, не збереглися в хнй памят. Шпалери кмнати, в якй жили опитуван, фасад будинку та н. вони не змогли змалювати по памят скльки-небудь точно, а на питання вдповдали невпевнено, хоча ц обкти постйно були в них перед очима. Нердко для закрплення матерала в памят необхдно, щоб перед людиною стояло пряме завдання запамятати даний матерал.

Це завдання визначаться соцальними вимогами, що ставляться перед людиною. Так, завдання, що стоть перед учнями запамятати певн вдомост з учбово програми, виплива з вимоги, щоб школяр оволодв знаннями. При постановц завдання у людини виника намр запамятати матерал. Намр поляга в загальнй готовност людини дяти певним чином, в даному випадку якомога краще запамятати те, що вимагаться. Виникнення намру лише початковим моментом процесу свдомого запамятовування.

Головний чинник здйснення намру. Так, наприклад, коли перед нами ставиться завдання запамятати текст якомога точнше, намр реалзуться шляхом використання цло сер засобв та прийомв, що сприяють точному запамятовуванню. Ми не задовольнямося лише тим, що вдмчамо, на як роздли подляться стаття та яка головна думка. Ми видлямо логчний центр в кожному реченн, для того, щоб у подальшому, спираючись на нього, можна було б вдтворити цле речення. нколи ми намагамося вдмтити початков слова фраз, поднувальн частки, яскрав вирази.

Вони свордними опорними пунктами, що сприяють точному запамятовуванню текста. Запамятовування, для якого характерна наявнсть завдання запамятати та використання рзних методв прийомв, направлених на якомога успшнше закрплення матералу в памят, називають довльним запамятовуванням. Видляють особливу форму довльного свдомого запамятовування заучування. Воно здйснються в процес багаторазових повторень. При заучуванн особливу роль ма завдання, а також способи та прийоми, що слугують якомога кращому закрпленню матерала в памят.

Заучування необхдно тод, коли потрбно запамятати матерал з великим ступенем точност та зберегти його в памят на довгий час. В процес учбово роботи велике мсце займа свдоме запамятовування. Коли вчитель повдомля та поясню учням новий матерал, вони зосереджують на ньому увагу, намагаються зберегти в памят повдомлен м вдомост. Коли учень готу уроки вдома, вн ставить перед собою завдання якомога краще запамятати матерал, що йому задано.

В тому чи ншому випадку вн вдаться до таких прийомв та засобв, як сприяють точному закрпленню в памят вивчамого матералу. Зрозумвши змст статт, школяр розбива на окрем частини, видля основн думки, вдмча звязок мж ними та н. Вн контролю себе, перевря, чи все добре запамятав, тод зосереджу зусилля на тих мсцях, як являють собою найбльш труднощ для запамятовування. Коли потрбно вивчити врш, формулювання закону чи правило, школяр свдомо намагаться досягти точного, дослвного запамятовування. 11, с. 17-19 Незалежно вд модальност, або вд ступеню звязку з волею та мисленням, память класифкують як процес, проткаючий в час та маючий дв стад короткочасну та довгочасну.

Виходячи з того, що пд памяттю ми розуммо запис, збергання та вдтворення слдв колишнього досвду, який да змогу людин накопичити нформацю та мати справу з слдами колишнього досвду псля того, як явища, що х викликали, зникли, А. Р. Луря визнача короткочасну память як стадю, коли слди виникли, але не стали мцними, довгочасну память як стадю, коли слди не тльки виникли, але й настльки змцнли, що могли снувати довгий час чинити опр побчним впливам. 13, с.52 Порвняно недавно почали говорити ще про оперативну память, повязану з процесом швидко переробки великого обсягу нформац. Короткочасну память нод називають верхвкою памят, псевдопамяттю, тому що без змцнення, консолдац слдв минулого воно, як скороминуче сьогодення, не ста нашим набутком. 21, с. 16 Ведучи розмову про короткочасну та довгочасну память, спецально торкнемося ситуац, яку можна визначити прислвям не в коня корм, коли нчого не збергаться передусм у короткочаснй памят.

Тому вже з моменту сприйняття знань школярами вчитель повинен спрямовувати сво зусилля на те, щоб необхдн вдомост були зафксован спочатку в короткочаснй, а потм в довгочаснй памят школярами мцно, в оптимальному розмр точност.

Говорячи про органзацю процесу засвоння знань, гармончний розвиток короткочасно довгочасно памят школярв, не можна обйти увагою прислвя Повторення мати вчення.

Не примушуючи до тупого, механчного повторення, необхдне постйне оживлення в памят рзними шляхами органзованого вивчамого матералу повернення до нього у вдповдност з особливостями природи памят, зокрема з роздленням на короткочасну довгочасну. Л. В. Занков, працюючи над створенням сво методично системи початково освти, серед типових педагогчних якостей, особливо видлив таку, як процесуальнсть, повязану з механзмами памят.

Згдно процесуального характеру нашо методично системи, кожний вдрзок учбового курсу входить в якост залежного елементу в органчний звязок з ншими елементами. Як це показано експериментально, справжн пзнання кожного елементу весь час прогресу по мр оволодння ншими, наступними елементами предмета усвдомлення вдповдного цлого, аж до всього учбового курсу його продовження в наступних класах. 14, с. 404 Закнчуючи розгляд явищ памят, вдмтимо ще й те, що й притаманн також розбжност в швидкост запамятовування, його мцност, розмр та точност.

При всй складнй рзномантност показникв, поднання яких доходить до ункальност й неповторност памят кожного, дине й визначальне поляга в тому, що у не домнуюч характеристики. Вони обумовлен особливостями дяльност, що здйснються й направлена на досягнення поставлено мети. З двох людей з рвними природнми даними й однаковим життвим досвдом краще память у того, хто постйно вдосконалю в свой безпосереднй дяльност. Тому-то й кажуть Секрет гарно памят в наших руках . 21, с. 18-19 1.3. Процеси памят Окрем уроки присвячен переврц знань учнв та закрпленню в х памят пройденого матералу. Ставлячи перед учнями певн питання, вчитель досяга того, що вдповдний роздл програми буде повторений.

Якщо розглянути дяльнсть учнв на уроц з точки зору психолог памят, можна ясно побачити сворднсть окремих процесв памят та звязок мж ними. Кожне питання вчителя виклика вдтворення учнем певних знань з пройденого матералу. Деяк частини вдповд учня вдтворюються достатньо повно та точно, нш з помилками.

В деяких випадках вдтворення вдбуваться без вагань, в нших вдчуваться невпевненсть. В цих явищах ми знаходимо риси, що визначають вдтворення як один з основних процесв памят. Вн не зводиться до того, що у свдомост сплива в незмнному вигляд матерал, що був записаний до памят школяра. При вдтворенн матерала можлив вдхилення вд сприйнятого оригналу. Учень не вичку, поки потрбний матерал спаде йому на думку вн д, вн шука те, що потрбно вдтворити в даному випадку те, що вдповда питанню вчителя.

В учня вдповдне ставлення до вдтворення м матералу впевненсть в правильност вдтворення або ж вагання, невпевненсть. Необхдною умовою правильного вдтворення школярем засвоних знань х збергання в памят. Але далеко не все, що запамятовував школяр, збергаться в його памят. Частину матералу вн забува. Забування виявляться в тому, що учень не може пригадати засвоного матералу або його окремих частин, а також у тому, що цей матерал викривляться. Збергання засвоних знань в памят школяра неможливо уявляти соб як звичайне перебування х у такй соб комор до того часу, поки вони не будуть добут звдти.

Псля того, як школяр запамятав даний матерал, вн проходить подальш роздли учбового курсу, накопичу знання з нших предметв. Подальш надбан знання приводяться до звязку з тим, що було засвоно ранше, матерал, що збергаться в памят, тепер вже набува ншого змсту. Визначального значення для збергання матералу в памят та його правильного вдтворення ма яксть запамятовування.

Отже, ми бачимо, що основн процеси памят - запамятовування, збергання та вдтворення при всй свордност кожного з них, нерозривно повязан один з одним. В будь-якй дяльност людини можна побачити в тому чи ншому вигляд процеси памят. Оволодння основами наук було б неможливим, якби учн не були б здатн запамятовувати знання. Ми можемо користуватися засвоними знаннями завдяки тому, що вони збергаються в нашй памят та можуть бути поновлен в свдомост тод, коли це буде потрбно.

Неможливо мати гарну освту та добре володти матералом з рзних галузей людсько культури, не маючи розвинуто памят. Память необхдною умовою накопичення досвду, а також формування свдомост людини. Якби в нашй памят не збергалось те, що було пережито, кожний з нас кожну хвилину починав би життя спочатку, все було б для нас постйно новим, незнайомим. 11, с.6-7 2.