рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Види діяльності

Види діяльності - раздел Психология, Механізми психіки людини. Методи психології. Моделювання психічних процесів та функцій Людська Діяльність Різноманітна Й Багатогранна. Залежно Від Ме­ти, Змісту Та ...

Людська діяльність різноманітна й багатогранна. Залежно від ме­ти, змісту та форм розрізняють три головних різновиди діяльності: гру, учіння та працю. Людині, незалежно від віку, властиві всі три різновиди діяльності, а в різні періоди життя вони виявляються по-різному за своєю метою, змістом, формою та значенням.

У дошкільному віці провідним різновидом діяльності є гра, в шкільному — навчання, а в зрілому віці головною діяльністю люди­ни виступає праця.

Гра та учіння властиві і людям, і тваринам. Але у тварин ці різ­новиди діяльності грунтуються на інстинктах, а в людини вони зу­мовлені соціальними умовами життя, якісно відмінні, набагато складніші та багатші за своїм змістом і формою.

Праця за своєю природою та змістом — суспільно-історична ка­тегорія. У процесі праці виникла й розвинулася людина як свідома соціальна істота. Характерною особливістю всіх різновидів людської діяльності є те, що вони найчастіше пов'язані з мовленнєвою діяль-


ністю. Мовленнєва діяльність сприяє розвитку змісту та форм усіх різновидів діяльності, їх цілеспрямованості та мотивації.

Ігрова діяльність.Будучи головною формою вияву активності ди­тини дошкільного віку, вона є водночас головним засобом пізнання зовнішнього світу, відображення його в формі відчуттів, сприйман­ня, уявлень та ін. Але вона відрізняється від навчання та праці.

Гра — нібито не продуктивна діяльність. У грі дитина захоплю­ється здебільшого процесом гри, який поглинає повністю, викли­кає задоволення. Як тільки інтерес до гри зникає, дитина припи­няє грати.

В іграх маленьких дітей цілі не бувають стійкими. Це виявляєть­ся в тому, що маленькі діти втрачають мету гри й легко переключа­ються з однієї гри на другу. Але у процесі розвитку та виховання ці­леспрямованість ігрової діяльності дітей зростає, цілі ігор набувають стійкішого характеру.

Гра — школа думки, почуттів і волі. В іграх не тільки виявляють­ся, а й формуються всі психічні процеси та властивості дітей, їх спостережливість, уважність, вдумливість, наполегливість, сміли­вість, рішучість, уміння, навички, здібності.

В ігровій діяльності відбувається не лише психічний, а й фізич­ний розвиток дітей, розвиваються фізична сила, спритність, швид­кість і точність рухів. В іграх формуються всі якості особистості ди­тини, зокрема такі моральні якості, як колективізм, дружба, товари­шування, правдивість, чесність тощо. Тому ігри дошкільнят — важ­лива умова їх підготовки до школи, дошкільного навчання.

У шкільному віці гра має складніший і цілеспрямованіший харак­тер. У школярів переважають дидактичні ігри, в яких яскраво по­стає їх мета: успішно провести гру, перемогти свого партнера, роз­винути в собі відповідні фізичні та розумові якості.

У підлітковому та юнацькому віці можуть виникнути шкідливі звички, наприклад, до азартних ігор. Залучення дітей до занять спортом, до цікавих справ стане важливим засобом попередження захоплення шкідливими іграми.

Навчальна діяльність.Навчання — це головний різновид діяльнос­ті дітей шкільного віку. Воно являє собою активну, свідому й ціле­спрямовану діяльність, яка полягає в опановуванні знань, яких на­було людство, з метою підготовки дітей до майбутньої самостійної трудової діяльності.

Навчання не обмежується шкільним віком. Людина навчається все життя. До цього її спонукають розвиток науки і техніки, суспіль­ного життя. Науково-технічний і соціальний прогрес потребує знач­ного поповнення та перебудови систем загальноосвітніх і спеціаль­них професійних знань, здобутих у середній школі та професійно-технічних навчальних закладах.


У процесі навчання його цілі поступово ускладнюються, але ра­зом з цим вони й диференціюються.

Поряд із загальноосвітніми завданнями з'являються практич­ні — підготовка дітей до життя, опанування практичних знань, умінь і навичок. На ґрунті загальноосвітніх знань здійснюються політехнічне навчання та професійна освіта. Загальна освіта (знання мови, математики, фізики, хімії, біології, історії) дедалі стає більш потрібною для професійної освіти, для підготовки творчих спеціалістів.

Успіх навчання дітей у школі значною мірою залежить від усві­домлення мети навчання і тих мотивів, якими вони керуються. У навчанні помітно виявляється соціальна та пізнавальна мотивація.

Соціальна мотивація виявляється в усвідомленні значення та не­обхідності знань для життя та праці, пізнавальна мотивація — у став­ленні до змісту знань, в інтересі до них. Мотиви навчання тісно пов'язані з працею.

Трудова діяльність. Праця потребує знань, вона формує загальні та спеціальні здібності людини. Суспільна мотивація навчання най­більше сприяє глибокому опануванню знань.

Важливою умовою успішного опанування знань є готовність і рі­вень підготованості людини до навчання. Готовність учня до нав­чання полягає в його психологічній готовності до навчання, в ба­жанні та вмінні навчатися, в наявності у нього необхідного для цьо­го розвитку.

Уміння навчатися виявляється в тому, що учень розуміє пояснен­ня вчителя й керується ними, виконуючи завдання, самостійно ви­конує їх, контролює себе відповідно до вказівок учителя та правил, а не орієнтується на те, як виконав завдання товариш.

Учні, які виявляють самостійність у навчанні, краще опановують знання й успішніше розвиваються.

Підготованість учня до навчання виявляється в конкретних знан­нях, уміннях і навичках, потрібних для опанування навчального ма­теріалу. Тому важливо готувати дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі не тільки психологічно, а й з конкретних різнови­дів знань: лічби, мови, уявлень про природу та суспільство.

Навчання в школі вимагає від учня організованості і дисципліни, щоденної систематичної роботи. Цим навчальна діяльність школя­ра відрізняється від ігрової діяльності дошкільняти й наближається до трудової діяльності.

Опанування знань залежить від активності учня в навчанні. Нав­чання взаємопов'язане з розвитком особистості.

Навчаючись, людина розвивається, а розвиваючись — здобуває нові можливості навчання — розуміти та засвоювати складніші знан­ня. Успішніше розвивається дитина тоді, коли у процесі навчання


активізується навчальна самостійність дитини, коли вона стає суб'єктом, а не лише об'єктом навчання, тобто вміє усвідомлювати і самостійно формулювати навчальні завдання і намагається успіш­но виконувати їх.

У розвитку особистості особливо важливу роль відіграє активіза­ція діяльності мислення, а не тільки уваги, сприймання, пам'яті, уя­ви. Як показали дослідження проблем навчання, евристична та програмована побудова процесу навчання, коментування змісту нав­чальних завдань, розв'язування навчальних завдань з кожного пред­мета, докази сприяють подоланню конкретності розумової діяльнос­ті та успішному розумовому розвитку.

Праця — свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ. Вона є необхідною умовою існування та розвитку людини.

Людина, приводячи в рух наявні в неї природні органи і сили, виготовляє знаряддя праці і за їх допомогою перетворює матеріал природи, надає йому форму, придатну для її власного життя, для за­доволення її різноманітних потреб.

Від покоління до покоління праця ставала дедалі різноманітні­шою, досконалішою, різнобічнішою. До полювання та скотарства додалося землеробство, потім прядіння, ткацтво, обробка металів, гончарство, судноплавство.

Праця — це єдність фізичного та психічного. У процесі праці ак­тивізуються й виявляються різноманітні фізичні та психічні власти­вості людини. Залежно від змісту праці психічні її компоненти на­бувають своїх особливостей. Діяльність слюсаря, тракториста, вчи­теля або композитора потребує своїх специфічних психічних якос­тей. Але є психічні якості особистості, спільні для всіх різновидів трудової діяльності, хоча вони й виявляються в кожному її різнови­ді по-різному.

Перша й необхідна умова будь-якої праці — наявність мети ство­рити певний продукт. Характерною рисою праці є те, що людина передбачає її результати, уявляє собі необхідний для цього матеріал, окреслює способи та послідовність своїх дій. Цим її трудові дії від­різняються від інстинктноподібних дій тварин. Перш ніж щось бу­дувати, вона подумки уявля« те, що робитиме. Наприкінці процесу праці отримуємо результат, який ще до його початку існував в уяв­ленні людини. Чим складніше трудове завдання, тим вищі вимоги ставляться до його виконання, до психіки людини.

Праця вимагає відповідної підготовки. Знання, вміння та навич­ки працювати набуваються протягом навчання та попередньої пра­ці. Складніші різновиди праці потребують тривалого навчання. Щоб опанувати спеціальності лікаря, педагога, інженера, потрібно після закінчення середньої школи навчатись у вищій школі. Багато часу


потрібно також для опанування виробничих спеціальностей високої кваліфікації.

Праця людини виявляє її уважність, спостережливість, уяву та мислення. Особливо важливі ці якості тоді, коли людина стикаєть­ся з новим для неї завданням, коли вона шукає нових, досконалі­ших способів його виконання.

Праця потребує напруження фізичних і розумових сил, подолан­ня труднощів, самовладання та інших вольових якостей. Цілеспря­мована воля потрібна як у фізичній, так і в розумовій праці в про­цесі усього часу її виконання. Особливо вона потрібна тоді, коли праця не захоплює своїм змістом або способами, якими вона здій­снюється.

Праця є джерелом різноманітних емоцій людини. У процесі пра­ці людина переживає свої успіхи та невдачі. За умови позитивного ставлення до праці ці переживання спонукають її до ще більшого напруження.

Успіх праці людини залежить від чіткості мети, яку людина має, від зрілості мотивів, що спонукають її працювати, та пов'язаного з ними ставлення людини до своїх трудових обов'язків, від відповід­ності її здібностей, загальної та спеціальної підготовки вимогам пра­ці. Дуже важливу роль у праці мають такі індивідуально-психологіч­ні якості людини, як її акуратність і дисциплінованість.

У процесі суспільно-історичного розвитку людського суспільства виникла величезна кількість різних видів праці.

Усю різноманітність видів людської праці поділяють на працю фізичну і працю розумову.

До фізичної праці належать різні види виробничої, технічної ді­яльності. Предметом її є матеріал, який дає природа і який оброб­ляють за допомогою різноманітних знарядь. Фізична праця потре­бує певного докладання фізичних сил людини, напруження її м'язо­вої системи. Результат її — матеріальні продукти, потрібні для задо­волення потреб людини. Результат розумової праці - образи, дум­ки, ідеї, проекти, знання, втілені в матеріальні форми (літературні та музичні твори, малюнки, різьблення та ін.).

Поділ праці на фізичну та розумову виник у процесі історичного розвитку суспільного життя людей. Фізична і розумова праця вклю­чає багато різноманітних професій та спеціальностей. Кількість їх постійно збільшується в ході розвитку економічного та культурного життя суспільства.

Психологічний опис і аналіз професій (професіографія) та умов праці дає можливість виявити вимоги деяких професій і спеціаль­ностей до особистості працівника, розкрити особливості та струк­туру професійних здібностей і психологічні передумови раціоналі­зації праці.


Вивчення професій та умов праці має важливе значення для про­фесійної орієнтації молоді, навчання й виховання кадрів спеціаліс­тів, для раціональної організації праці, завданням якої є підвищення працездатності, продуктивності праці, зменшення втоми працівни­ків, усунення причин виробничого травматизму та браку продукції.

Важливе місце серед різних видів розумової діяльності посідає праця викладача. Вона складна й багатогранна. Специфічні її особ­ливості зумовлені передусім її завданням та об'єктом. Завдання пра­ці вчителя полягає в тому, щоб озброїти людину міцними та глибо­кими знаннями основ наук, всебічно розвинути її здібності.

Звідси випливають і ті вимоги, що ставить педагогічна діяльність до її виконавця. Учителю потрібно передусім самому грунтовно опа­нувати ті знання та вміння, які він має передати своїм учням, пос­тійно збагачуючи і поповнюючи свої знання. Він повинен знати сво­їх учнів, вікові та індивідуальні особливості їх розвитку, повинен уміти передавати учням наявні в нього знання, відповідно організо­вувати їх пізнавальну і трудову діяльність.

Особливо велике значення мають такі якості особистості вчите­ля, як впливовість і контактність, освіченість, культура мовлення, переконаність, принциповість та інші позитивні риси його характе­ру, любов до свого фаху, любов до дітей, вимогливість і чуйне став­лення до них, педагогічний такт. Вони грунтуються на правильному психологічному розумінні конкретної ситуації, в якій йому дово­диться діяти, ініціативі в опрацюванні нових прийомів навчально-виховної роботи, невпинному прагненні до вдосконалення своєї пе­дагогічної майстерності.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Механізми психіки людини. Методи психології. Моделювання психічних процесів та функцій

При створенні підручника автори додержувалися принципу прос тоти про найскладніше в психології писати так щоб навчальні знання забезпечували... Створюючи підручник автори намагалися по новому скомпону вати структурні... Важливим доповненням до процедури самостійної роботи над опануванням змісту навчального матеріалу є запропоновані...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Види діяльності

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1. Предмет психології
Ключові поняття теми:психологія, психіка, механізми психіки, ді­яльність, психічне відображення, рефлекс, свідомість, несвідоме Психологія — наука і система знань про з

Відображення — проектування — опредметнення.
Психічне відображення.Психічне відображення містить у собі систему функцій, які регулюють діяльність людини. По-перше, психічне відображення має активний характер,

Психіка і свідомість
У процесі еволюції живих істот психіка як відображення об'єк­тивної дійсності розвивалася залежно від умов життя того або іншо­го виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найвищий рівень

Єдність і розбіжності психічних процесів, властивостей і станів
Психічні процеси— різні форми єдиного, цілісного відображення людиною довкілля і себе в ньому. Психічні процеси іноді називають психічними функціями. З давніх часів психічні процес

Головні галузі психологічних знань
З розвитком психології як науки, з використанням психологіч­них знань у найрізноманітніших сферах людської діяльності посту­пово виокремилися і набули самостійності деякі галузі психологіч­них знан

Головні напрями сучасної психології Персоналістичні напрями
Персоналістична психологія зосередила свої зусилля на вивчен­ні особистості та її внутрішньої будови. Так, для В. Штерна (1871 — 1938) «психологія є наукою про особистість (person), що зазнає пе­ре

Генетична психологія
Поряд із багатьма психічними процесами, явищами і психічними механізмами співіснують процеси виникнення, створення і функціону­вання психічних явищ. Поняття «генетичний» має охоплювати ці ев

Біхевіоризм
Філософія прагматизму спричинила появу в американській пси­хології біхевіоризму, або науки про поведінку (Уотсон). Якщо пред­метом свого дослідження інтроспективна психологія мала свідомість, то по

Гештальт-психологія
Німецькі психологи (Вертгеймер, Келлер, Коффка, КЛевін) на підставі спеціальних досліджень висунули програму вивчення пси­хіки з точки зору цілісних структур — гештальтів (образів, форм). Образ і ф

Структурна психологія
Структурна психологія головним принципом вважає вивчення структури свідомості. Поняття структури свідомості передбачає на­явність у ній елементів і зв'язку між ними, тому зусилля психологів були сп

Психоаналіз
Дослідження в галузі психопатології та психіатрії зумовили по­требу вивчення ролі і дій неусвідомлюваних чинників, що визнача­ють потреби й потяги особистості, її поведінку. Так утворився пси­хоана

Психологія установки
Психологічна установка — теорія, розроблена грузинським пси­хологом Д.М.Узнадзе. Вона розкриває закономірності неусвідом­люваної регуляції психічних станів, що забезпечують людині го­товність діяти

Запитання для самостійної роботи
1. Що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ во­ на вивчає? 2. Які головні завдання розв'язує сучасна психологія? 3. Якими є головні принципи наукового вивче

Вимоги до методів психології
Психологія як наука має свої предмет і методи вивчення законо­мірностей, механізмів і психічних фактів. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати особливості психічного розвитку людини — шлях

Метод самоспостереження
Самоспостереження, особливо інтроспективна його форма, не може бути визнане єдиним і вірогідним способом вивчення особли­востей психічних процесів, станів і властивостей особистості. Самос

Спостереження
Спостереження як метод об'єктивного дослідження широко зас­тосовується в психології, в педагогічній практиці, у соціологічних дослідженнях. Спостереження — метод дослідження предметів та я

Психологічний експеримент Поняття про експеримент
Здійснення експериментів у психології було започатковане ще в XVIII столітті. Як науковий напрям психології експериментальна психологія сформувалася в другій половині XIX століття. Вона грун­тувала

Природний психологічний експеримент
Природний експеримент здійснюється так, щоб у досліджуваних не виникла підозра, що їх психологічно вивчають, тобто за звичних умов (ігри дітей, навчання в школі, діяльність працівника на робо­чому

Експериментально-генетичний метод
Логіка даного методу передбачає активне моделювання і відтво­рення в особливих умовах закономірностей виникнення і становлен­ня в онтогенезі психологічних функцій. Теоретичний рівень вивче

Принцип аналізу за одиницями
Застосування експериментально-генетичного методу психологіч­ного дослідження передбачає розкриття, з'ясування причинних зв'язків і відношень, що лежать в основі складних психічних проце­сів. Способ

Принцип історизму
Принцип історизму передбачає розуміння того, що філогенетич­ний та онтогенетичний розвиток людини не тотожні. Завдання дослідника полягає в генетичному вивченні структур­них компонентів пс

Принцип системності
Для отримання об'єктивних даних про рушійні сили та механіз­ми психічного розвитку визначальним є вибір системи знань, згід­но з якою він (розвиток) розглядається. Розгляд відповідно до пе

Принцип проектування і моделювання
Принцип проектування у теорії експериментально-генетичного методу виявляє свою якісну відмінність від інших психологічних ме- тодів і спрямований на штучне створення психічних проц

Тести здібностей
Цей тип випробувань застосовують для визначення міри вияву певних здібностей або здатності людини, на відміну від тестів успіш­ності, призначення яких — оцінювати вже наявні знання або уміння.

Тести інтелекту
Це випробування — вимірювання і оцінювання, до якого вдаєть­ся дослідник, визначаючи рівень інтелектуальних здібностей і швид­кості їх розвитку в дитини. У тестах, призначених для визначення міри в

Тести таланту
Більшість психологічних тестів створено на функціональній основі. Інтуїтивно вважалось, що кожне психічне явище є функцією, бо має певний зовнішній вияв, впливає на щось або на когось, залишаючи пе

Анкетування
Анкетування — один із способів психологічного опитування. За допомогою анкети досліджуються літературні, мистецькі, спортив­ні, професійні інтереси та вподобання, мотиви, ставлення до вибо­ру дій,

Соціометрія
Соціометрія — дослідження або метод вибору, що застосовуєть­ся для з'ясування взаємин у колективі, виявлення ставлення колег одних до одних, того, як вони оцінюють певні якості своїх співпра­цівник

Психологічна експертиза
Експертиза (від лат.- досвідчений) у психології може використо­вуватись як методЦеІслідження. Сутність експертизи полягає в тому, що вивчення і оцінювання явищ здійснюються знавцем, спеціаліс­том,

Виникнення психіки
Виникнення і розвиток психіки - одне з найскладніших питань. Наукове обгрунтування це питання дістало на основі досягнень бі­ології та історії. На певному етапі розвитку природи завдяки взає­модії

Розвиток механізмів психіки
Матеріальним субстратом психіки є нервова система та її пери­ферійні органи — рецептори. Ці механізми психіки є результатом тривалого процесу взаємодії живих організмів із їх середовищем.

Виникнення і розвиток людської свідомості Передумови виникнення свідомості
З розвитком науки, особливо історії та біології, поступово фор­мувалися погляди про походження людини та її свідомості. Головною передумовою виникнення людської свідомості було утруднення

Історичний розвиток людської свідомості
Свідомість людини не відразу стала такою, якою вона є тепер, а здолала тривалий шлях свого суспільно-історичного розвитку. Перші люди, що виділилися з тваринного світу, мало ще відріз­няли

Завдання та проблемні ситуації
1. Чому елементарну чутливість вважають початковою формою власне психіки, а подразливість — лише актом відображення? 2. Чому павук, посаджений у банку разом з мухою, не «впізнає» її, н

Поняття про особистість і її структуру
Особистість - це конкретний людський індивід із притаманними йому своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізични­ми якостями, які в кожного виявляються по-різному. Особистість виникла й р

Активність особистості і її джерела
Активність живих істот — один із головних і необхідних виявів життя, внутрішня спонукальна сила, спрямована на задоволення потреб організму. Але активність людини докорінно відрізняється від активн

Установка - це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до ді­яльності, за допомогою якої може бути задоволена та або та потреба.
Установка може виявлятися в стандартизованих судженнях, нек­ритично засвоєних людиною під час спілкування з іншими людьми, в упередженості, у виокремленні з оточення того, що має для неї важливе, ж

Розвиток і виховання особистості
Проблема розвитку та виховання особистості — один із найбільш актуальних соціальних аспектів суспільного життя, завжди вимагає глибокого наукового обгрунтування психологічної сутності чинни­ків цьо

Теорія особистості К. Г. Юнга
Головне, що відрізняє аналітичну психологію Юнга (1875—1961) від фрейдівського психоаналізу, — різне бачення природи лібідо. Як­що Фрейд характеризує лібідо, вдаючись переважно до термінів сфе­ри с

Колективне несвідоме
Юнг розрізняв два рівні несвідомого: особисте несвідоме і колек­тивне несвідоме. Особисте несвідоме — сфери несвідомого, що містять у собі ут­ворення, які раніше перебували у

Архетипи
Архетипи — природжені тенденції всередині колективного несві­домого. Вони є внутрішніми детермінантами психічного життя лю­дини, оскільки спрямовують дії людини в певне русло, чимось схо­же на те,

Психологічні типи
Згідно з юнгівською теорією, всі особистісні відмінності виявля­ють себе в чотирьох основних функціях: мисленні, почуттях, відчут­тях і інтуїції, за допомогою яких ми можемо, власне, орієнтуватися

Словесно-асоціативний тест
Ідея словесно-асоціативного тесту спала на думку Юнгу після то­го, як один із його колег розповів йому про асоціативні експеримен­ти В. Вундта. У Юнга цей тест здійснюється так: аналітик зачитує од

Життєвий шлях людини
Послідовність фаз життєвого шляху становить його часову струк­туру. Кожна фаза — якісно новий рівень розвитку особистості. Вона ускладнюється багатовимірністю життєвого шляху, переплетенням у ньому

Життєвий шлях - самоздійснення людини
Шарлотта Бюлер встановила закономірності («регулярності») у зміні фаз життя, у зміні домінуючих тенденцій (мотивацій), у зміні обсягу життєвої активності залежно від віку, її дослідження стоять ост

Мотиваційні регулятори життєвого шляху людини
Цю концепцію, як зміст структури спрямування особистості, роз­робив С. Л. Рубінштейн (1946, 1973). Основна ідея концепції поля­гає в тому, що, на відміну від живих істот, людина має свою історію, а

Сенситивні періоди життя і їхні коди — числа Фібоначчі
У психології визначені граничні моменти, кризи, докорінні змі­ни життєвого шляху людини, що свідчать про перетворення струк­тури і функцій її душі. Якщо людина успішно впоралась із такими кризами,

Мовлення — це акт вживання людиною мови для спілкування.
Залежно від віку, характеру діяльності, середовища існування лю­дини її мовлення набуває певних особливостей, незважаючи на те, що люди говорять однією мовою. Так, у однієї людини мовлення

Фізіологічні механізми мовної діяльності
Фізіологічним підґрунтям мовлення є умовно-рефлекторна діяль­ність кори великих півкуль головного мозку. Подразниками для ньо­го є слова, «сигнали сигналів» (І.П.Павлов), що замінюють безпосе­редні

Монологічне мовлення - це таке мовлення, коли говорить одна осо­ба, а решта слухає, сприймає її промову.
Приклад монологічного мовлення — доповідь, лекція, виступ на зборах, пояснення вчителем нового матеріалу тощо. Це відносно розгорнутий різновид мовлення. У ньому порівняно мало використову

Запитання для самостійної роботи
1. Що таке мова та які її головні елементи? 2. Які є головні функції мови? 3. У чому полягає особливість мовлення як процесу та які його РІЗНОВИДИ? 4. Що

Поняття про спілкування
Спілкування - важлива духовна потреба людини як суспільної іс­тоти. Потреба людини в спілкуванні зумовлена суспільним спосо­бом її буття та необхідністю взаємодії в процесі діяльності. Будь-яка спі

Засоби спілкування
Вербальна комунікація. Передавання інформації під час^спілку-вання забезпечується за допомогою мови — головного, специфічно людського знаряддя спілкування, а також немовними засобами. Мова

Спілкування - це багатоплановий процес, в якому можна виокреми­ти такі головні функції: комунікативну, інтерактивну, перцептивну.
Комунікативна функція — це різні форми та засоби обміну і пере­давання інформації, завдяки яким стає можливим збагачення досві­ду, нагромадження знань, опанування діяльності, узгодження дій

Різновиди спілкування
Спілкування як соціальне явище охоплює всі сфери суспільно­го буття та діяльності людей і може бути схарактеризоване за різ­ними параметрами, а саме: залежно від контингенту учасників, тривалості с

Завдання та проблемні ситуації
1. За яких умов обмін інформацією набуває характеру спілкування? Які причини можуть стати перешкодою в цьому ? 2. Спілкуючись між собою, співрозмовники іноді не можуть дійти спільн

Завдання та проблемні ситуації
1. За яких умов обмін інформацією набуває характеру спілкування? Які причини можуть стати перешкодою в цьому ? 2. Спілкуючись між собою, співрозмовники іноді не можуть дійти спільн

Колектив
Вищою формою організації групи є колектив. Колектив — це група людей, залучених до спільної діяльності і об'єднаних єдиною метою, яка підпорядковується суспільній меті.

Відносини між особистостями в групі
Важливий аспект у життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є відносини між людьми в групі. Ці відносини неминуче виникають м

Спілкування в групі
один із основних видів людського спіл- Спільна діяльність кування. Вона неможлива без наявності контактів між підлеглими, без об­міну ін

Взаємовідносини керівника і підлеглого
Оптимізація взаємовідносин керівника і підлеглого — один із найважливіших шляхів виховного впливу дорослих на підростаюче покоління. Цей вид спілкування і взаємодії здебільшого не обме­жується вирі

Здібності керівника
Здібності керівника - це певні психологічні особливості особис­тості, що є умовою для досягнення керівником високих результатів у співпраці з підлеглими. Комунікативні здібності зай

Психологічні основи такту
Такт- категорія етики, що за змістом відбиває правила пристой­ності, почуття міри у взаємовідносинах підлеглого і керівника, їх взаємної ввічливості. Такт керівника багато

Самоосвіта керівника
Самоосвіта керівника — процес активної боротьби з власною ін­телектуальною бідністю. Як справедливо підкреслював К.Д. Ушинсь-кий, «вчитель живе доти, доки навчається, як тільки він перестав навчати

Психічні стани керівника
Своїм психічним станом керівник помітно впливає на підлеглих. Це має свій вияв у таких засобах психічного впливу, як «захоплен­ня», навіювання, переконання і наслідування. Ме

Психічні стани керівника
Своїм психічним станом керівник помітно впливає на підлеглих. Це має свій вияв у таких засобах психічного впливу, як «захоплен­ня», навіювання, переконання і наслідування. Ме

Конфлікт
Цей психічний стан обумовлений суперечностями розв'язання проблем, що виникають між людьми у зв'язку з вирішенням тих або тих питань соціального чи особистого життя. Стан конфлікту характеризується

Вища форма пізнання людиною дійсності — це абстрактне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви.
У розвиненому вигляді ці пізнавальні процеси атастиві тільки люди­ні, яка має свідомість і виявляє свою психічну активність у діяльності. Істотною особливістю мислення та уяви є опосередкований

Аналізатори - це органи людського тіла, які аналізують навколишню дійсність і виокремлюють у ній ті або ті різновиди енергії та інформації.
Зоровий аналізатор виокремлює світлову енергію, або коливання електромагнітних хвиль; слуховий — звуки, тобто коливання повіт­ря; смаковий, нюховий - хімічні властивості речовин; шкірні ана­лізатор

Класифікація відчуттів
Існують різні класифікації органів відчуттів і чутливості організ­му до подразників, що надходять в аналізатори із зовнішнього світу або зсередини організму. Залежно від міри контакту органів чутті

Тактильна, температурна і больова чутливість - функція органів, розташованих у шкірі.
Тактильні відчуття дають знання про міру рівності та рельєфнос­ті поверхні предметів, яка відчувається при їх обмацуванні. Найбіль­ше органів тактильного відчуття розміщено на пучках, кінчику язи­к

Закономірності відчуттів
Кожний різновид відчуттів виникає і функціонує за своїми специ­фічними, властивими лише йому закономірностями. Але є й загаль­не у відчуттях, властиве кожному з описаних різновидів відчуттів.

Різновиди сприймання
У чуттєвому пізнанні відчуття і сприймання виявляються в їх єд­ності. Сприймань поза відчуттями не буває. Розрізняють сприймання за їхніми сенсорними особливостями (зо­рові, слухові

Сприймання руху — це відображення зміни положення предметів у просторі.
Сприймання руху залежить від того, як сприймається рухомий предмет відносно іншого нерухомого або рухомого предмета. У пер- шому випадку рух предмета сприймається більш адекватно,

Закони сприймання
Важливою умовою успішного сприймання об'єктів дійсності є його вибірковість. Вибірковість предмета сприймання зумовлюєть­ся потребами та інтересами людини, необхідністю в знаннях, про­фесійною спря

Yen; багатше випадках людина » яредметах $awm> т«, «te «ща хоче в них побачити, залежно вія установки особиететі да
Сприймаикя визначається -умовами.

Спостереження і спостережливість
Найбільш важливі умови адекватного сприймання — це спосте­реження та спостережливість. Вони яскраво виявляються при до­вільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільш точ

Завдання та проблемні ситуації
1. Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання - це результат складної аналі- тико-синтетичної діяльності? 2. Поясніть, як

Поняття про мислення
Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприй­мання. Відображаючи дійсність на чуттєвому рівні, людина одержує різ­номанітну інформацію про зовнішні властивості та ознак

Розумові дії І мислительні операції
Щоб зрозуміти певний предмет, треба бути обізнаним з фактами, які його характеризують. Перехід від фактів існування предметів до розкриття їхньої суті, узагальнюючих висновків відбувається за до­по

Розумові дії І мислительні операції
Щоб зрозуміти певний предмет, треба бути обізнаним з фактами, які його характеризують. Перехід від фактів існування предметів до розкриття їхньої суті, узагальнюючих висновків відбувається за до­по

Розумові дії І мислительні операції
Щоб зрозуміти певний предмет, треба бути обізнаним з фактами, які його характеризують. Перехід від фактів існування предметів до розкриття їхньої суті, узагальнюючих висновків відбувається за до­по

Розумові дії І мислительні операції
Щоб зрозуміти певний предмет, треба бути обізнаним з фактами, які його характеризують. Перехід від фактів існування предметів до розкриття їхньої суті, узагальнюючих висновків відбувається за до­по

Різновиди мислення
Предметом мислення людини є пізнавальні завдання, які мають різне змістове підґрунтя і зумовлюють різне співвідношення пред­метно-дійових, перцептивно-образних та поняттєвих компонентів в їх розв'я

Індивідуальні особливості мислення
Мислення різних людей підлягає загальним психологічним зако­номірностям і водночас характеризується індивідуальними особли­востями. Відмінності в мисленні виявляються в різноманітних його якостях.

Індивідуальні особливості мислення
Мислення різних людей підлягає загальним психологічним зако­номірностям і водночас характеризується індивідуальними особли­востями. Відмінності в мисленні виявляються в різноманітних його якостях.

Індивідуальні особливості мислення
Мислення різних людей підлягає загальним психологічним зако­номірностям і водночас характеризується індивідуальними особли­востями. Відмінності в мисленні виявляються в різноманітних його якостях.

Індивідуальні особливості мислення
Мислення різних людей підлягає загальним психологічним зако­номірностям і водночас характеризується індивідуальними особли­востями. Відмінності в мисленні виявляються в різноманітних його якостях.

Індивідуальні особливості мислення
Мислення різних людей підлягає загальним психологічним зако­номірностям і водночас характеризується індивідуальними особли­востями. Відмінності в мисленні виявляються в різноманітних його якостях.

Відтворення та його різновиди
Відтворення— один із головних процесів пам'яті. Воно є показни­ком міцності запам'ятовування і водночас наслідком цього процесу. Засадовою для відтворення є активізація ра

Завдання та проблемні ситуації
1. З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше за- пам'ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна дати цьому явищу? 2. Багато людей для кращого запам'ятовування вдають

Отже, увага виражає специфічну особливість процесів, спрямова­ність яких регулюється діяльністю, в яку вони включені.
Оскільки увага виявляє ставлення особистості до предмета, на який спрямована свідомість, то вагомість предметів, явищ для лю­дини відіграє велику роль при зосередженні на них уваги. Саме ц

Фізіологічні основи уваги
Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношен­ням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, що впливають на чуття організму, і внутрішніми ус­тановками

Різновиди і форми уваги
У психології розрізняють мимовільну, довільну та післядовільну увагу. Усі різновиди уваги тісно пов'язані між собою і за певних умов переходять одні в одних. М

Різновиди і форми уваги
У психології розрізняють мимовільну, довільну та післядовільну увагу. Усі різновиди уваги тісно пов'язані між собою і за певних умов переходять одні в одних. М

Завдання та проблемні ситуації
1. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть позитивно впливати на виявлення уваги особистості? 2. Які об'єктивні, предметні та суб'єктивні чинники можуть негатив­ но впливати н

Фізіологічні основи емоцій і почуттів
Емоції і почуття являють собою складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи, Емоції і почуття, як і всі інші психічні процеси, мають рефлекторне походження.

Вияв емоцій і почуттів
Переживання емоційних станів — радості, любові, дружби, сим­патії, прихильності або болю, суму, страху, ненависті, презирства, огиди тощо — завжди мають певний зовнішній або внутрішній вияв.

Форми переживання емоцій і почуттів
Емоційні стани та форми їх виявлення детермінуються здебіль­шого соціальними чинниками, але, з'ясовуючи природу їх виник­нення, не можна ігнорувати й деякі природжені особливості люди­ни. Багатство

Праксичні.
Рівень духовного розвитку людини оцінюють за тим, якою мірою їй властиві ці почуття. У вищих почуттях яскраво виявляються їх ін­телектуальні, емоційні та вольові компоненти. Вищі почуття є

Поняття про уяву
Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї впливало раніше. Жит­ія вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких во­н

Поняття про уяву
Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї впливало раніше. Жит­ія вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких во­н

Поняття про уяву
Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї впливало раніше. Жит­ія вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких во­н

Уява і органічні процеси
Як і всі інші психічні процеси, уява — це функція кори великих півкуль головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворен­ня нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше в проце

Різновиди уяви
Діяльність уяви може бути охарактеризована щодо участі в цьо­му процесі спеціальної вольової регуляції, залежно від характеру ді­яльності людини та від змісту створюваних нею образів. Залежно від у

Уява, яка супроводжує творчу діяльність і допомагає людині ство­рювати нові оригінальні образи, називається творчою.
Уява, яка супроводжує процес засвоєння вже створеного та опи­саного іншими людьми, називається відтворювальною,або репро­дуктивною. Так, у конструктора-ви

Поняття про волю
Воля — психічний процес свідомої і цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення бажа­ної мети. У вольових діях людина здійснює свою свідому мету. Свід

Воля - діяльний бік розуму і морального почуття.
І.П. Павлов зазначав, що весь механізм вольового руху - це умовний, асоціативний процес, який підпорядковується всім описа­ним законам вищої нервової діяльності. Він дійшов висновку, що довільні ді

Головні якості волі
Цілеспрямованість — одна з найважливіших вольових якостей особистості. Вона визначається принциповістю та переконанням людини і виявляється в глибокому усвідомленні нею своїх завдань і необхідності

Поняття про темперамент
На фоні загальнолюдських фізичних і психічних особливостей у кожної людини помітно вирізняються притаманні лише їй індиві­дуальні особливості, які впливають на її життя, поведінку, діяль­ність.

Типи темпераментів
У сучасній психології користуються гіппократівською класифі­кацією типів темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик і мелан­холік. Кожному з цих типів властиві своєрідні психологічні особ­ливості.

Головні властивості темпераменту
Темперамент як динамічна характеристика психічної діяльності особистості має свої властивості, які позитивно або негативно впли­вають на його поведінку. Розрізняють такі головні властивості тем­пер

Фізіологічні основи темпераменту
Вчення І.П. Павлова про типи нервової системи та вищої нерво­вої діяльності спричинило істотні зміни наукового тлумачення тем­пераменту. Поєднання різної міри вияву сили, врівноваженості та рухливо

Вплив темпераменту на діяльність людини
Діяльність (трудова, навчальна, ігрова) вимагає не лише певного рівня знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку лю­дини, а й наявності певних типологічних особливостей нервової систем

Структура здібностей
Здібності виявляються у всіх сферах діяльності людини. Вони поділяються за змістом і характером діяльності. Так, виріз­няються здібності до навчання, малювання, музики, спорту, науки, орга

Відмінності в здібностях та їхня природа
Спостереження за діяльністю людей доводять, що в їхніх здібнос­тях є певні відмінності. Здібності - це загальнолюдські властивості, їх мають усі люди. Лю­дина може те, чого не зможе найбіл

На ґрунті одних і тих самих задатків можуть розвинутися різні здібності.
Не всі вроджені задатки людини обов'язково перетворюються на здібності. Задатки, коли бракує відповідних умов для переростання їх у здібності, так і залишаються нерозвиненими. Від задатків не за­ле

Індивідуальні здібності в одній або кількох галузях діяльності нази­вають талантом, а таких людей — талановитими.
У талановитих людей здібності виявляються в творчій діяльнос­ті, у творчому розв'язанні складних практичних, теоретичних і ху­дожніх завдань. Найвищий рівень розвитку здібностей, шо виявля

Поняття про характер
Термін «характер» — грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток». Введений він для визначення властивостей лю­дини колегою Арістотеля Теофрастом. У «Характеристиках» він опи­сав з

Структура характеру
Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням, що характеризує людське «Я» як єдність. Розуміння характеру як єдності його рис не виключає виокремленн

Характер — це єдність типологічного та набутого життєвого досвіду.
Особливості умов життя, навчання та виховання формують різне за змістом індивідуальне ставлення до явищ навколишньої дійснос­ті, але форма вияву цього ставлення, динаміка реакцій особистості визнач

Головні риси типового характеру
Людина - носій характеру. Риси її характеру впливають на діяль­ність, стосунки, способи дій у найширшому їх розумінні — в роди­ні, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою.

Природа характеру
Психічні властивості людини - цс специфічний вияв вищої нер­вової діяльності, підґрунтям якої є природжені особливості нервової системи, своєрідні сполучення яких (сила, врівноваженість, рухли­віст

Формування характеру
Формування характеру — це тривале становлення постійних пси­хологічних утворень під впливом об'єктивних і спеціально створе- них для цього умов, коли дії та вчинки внаслідок їх баг

Поняття про діяльність
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму з середовищем. Джерелом активнос­ті живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, д

Способи діяльності, процес їх опанування
Поняття про вміння.Успіх будь-якої діяльності залежить від умін­ня її виконувати. Це стосується кожної виробничої роботи, письма, читання, гри на музичному інструменті, педагогічно

Отже, вміння - це готовність людини, що ґрунтується на знаннях і навичках, успішно виконувати певну діяльність.
Діяльність людини часто складається з цілої низки різних дій. То­му вміння її виконувати також складається з низки часткових умінь. Так, уміння водити автомашину включає такі складові, як уміння за

Творчість
Будь-яка праця, фізична і розумова, може за певних суспільних умов ставати творчою діяльністю. У різних видах праці творчість має свої особливості, зумовлені змістом і характером діяльност

Запитання для самостійної роботи
1. Чим зумовлена активність біологічних індивідів? 2. Що характеризує поведінку тварин як специфічну форму активності? 3. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської а

Завдання та проблемні ситуації
1. У наведених нижче прикладах визначте, що належить до руху, а що — до дії: а) щоб зупинити машину, водій збавляє газ, відключає зчеплення і на­ тискає на гальма; б) щоб

Поняття про психомоторику
Виникає запитання: який людський орган обслуговує механізми емоцій, почуттів, думок, образів, рухів, пам'яті? їх обслуговує пси­хомоторика. Психомоторика — механізм, система, функція, зливаю­чись у

Єдність думки і руху
Враження, що психомоторика = думка+рух, помилкове. Бо все починається з рухів. Тому що живий рух — головний регулятор на­шої енергетики.Позбавити людину рухової активності — значит

Універсальність психомоторики
Психомоторика працює поза тілом. З природою і ноосферою. У неї три основні функції: 1) інструмента для «зовнішніх робіт», завдяки якому а) людина- виконавець ліпить раковину (як

Будова психомоторики
Психомоторика — жива система. До її складу входять такі віднос­но самостійні, але спеціалізовані складові: 1) ідеомоторика; 2) сенсомоторні процеси; 3) довільні моторні п

Ідеомоторика
Згадайте ваші почування, якщо ви стояли на краю прірви або на балконі десятого чи двадцять шостого поверху. Хіба не правда, що якась сила, до того цілком реальна сила, тягла вас униз? Реальність ці

Сенсомоторна культура
Рухи людини, її дії несуть свідомості сенсорне відображення са­мих себе. Але не всі рухи в процесі їх засвоєння відповідають кри­теріям гармонії, оптимальні за будовою і функціями. Будувати по­тріб

Сенсомоторна культура
Рухи людини, її дії несуть свідомості сенсорне відображення са­мих себе. Але не всі рухи в процесі їх засвоєння відповідають кри­теріям гармонії, оптимальні за будовою і функціями. Будувати по­тріб

Спритність - опанування рухами в екстремальних ситуаціях.
Цей вид спритності полягає в тому, що людині треба миттєво по­долати перешкоду, яка заважає успішному вирішенню рухової зада­чі. Це вже інший спосіб регуляції рухів: використанням навички це зробит

Спритність - опанування рухами в екстремальних ситуаціях.
Цей вид спритності полягає в тому, що людині треба миттєво по­долати перешкоду, яка заважає успішному вирішенню рухової зада­чі. Це вже інший спосіб регуляції рухів: використанням навички це зробит

Дія людини — генетичне вихідна одиниця аналізу психічного, пси­хічної реальності.
Про важливість поняття цілісності говорив І.М. Сеченов: «Пред­метом психології є цілісні акти, які обов'язково включають у свою структуру поряд зі «свідомими компонентами» зовнішнє подразнен­ня (си

Механізми регуляції дії
Психічна регуляція активності. Діяльність - механізм життя, а ак­тивність людини - здатність до дії, до діяльності. Активність психомоторики — важлива умова діяльності

Порівняння і оцінки — діалогічні відносини в дії
Людина в дії «роздвоюється»: одна її частина здійснює регуляцію рухів, а друга — спостерігає за правильністю дії і забезпечує виперед- жаючі рухи відображення ходу дії; цю активніс

Під час відпочинку між діями розгортається найактивніша робота механізму інтуїції.
Витрачена в процесі виконання дії енергія не лише відновлюєть­ся (регенерується) до вихідного рівня, а й зростає в певних кількос­тях.Значить, енергетичні ресурси людини збільшують

Отже, людина, яка прагне активно діяти і витрачати багато енер­гії, сама стає каталізатором механізмів індукції надлишкового ана­болізму.
Щоб керувати індукцією надмірного анаболізму речовин у собі, слід додержувати законів: 1 ) закону мінімальної дії:щоб отримати позитивну — надмірну — зміну (щонайменшу) в

Знаряддя і засоби дії є продовженням наших органів рухів, їх видов­женням і доповненням.
Коли дитина працює, користуючись знаряддями та інструмента­ми, то вона не просто включає додатковий засіб у власний засіб -живий рух, а створює систему - «живий рух - інструмент — пред­мет». Систем

Функції психомоторики Психомоторика - орган рухів
Традиційно існувала думка, що живий рух мислячого тіла люди­ни - суто механічне явище: просто фізична робота. І більше нічого. Що мускули? Звичайні двигуни — органи людини, які витрачають енергію,

Психомоторика — орган пізнання
Вислів «виміряти не означає пізнати» справедливий скрізь -тільки не в психомоторній активності. Виміряний рух створює ці­лісний образ - вузлик на пам'ять. Це зліпок, модель рухів, їхній суб'єктивни

Ось чому психомоторна система - універсальний вимірювальний прилад людини.
Технічні засоби вимірювання спеціалізовані в основному на од­ному показникувластивостей предметів, явищ або процесів. Психо­моторна система, живий рух, що розгортається в координат

Психомоторика — корсет тіла
Що надає людській фігурі стрункості? Гармонійно розвинена мускулатура, яка висвічує енергію життя, красу і багатство душі, створюючи джерело зовнішньої привабливос­ті. А що це значить для

Психомоторика — живий акумулятор енергії
Сучасна психологія розглядає мускул (і психомоторику в цілому) як шостий орган чуттів.Винятковість і універсальність його поляга­ють у тому, що мускул оперує в діях усією тріадою:

Психомоторика — орган дійового мислення
Отже, за психомоторикою ми бачимо всю людину, її здатності активно впливати на довкілля, підкоряти його собі. Психомоторика компактна і не виходить за межі тіла (її радіус — це від

Прийняття рішення — це розрізняльна здатність морального почуття.
До речі, проектування — найбільш людська із всіх наших здат­ностей. Аби підсилити здатність до відображення - можливості наших органів відчуттів, — людство створило багато приладів з дивов

Регулятори і продукти психомоторики
Механізм роботи мислення і живого руху надзвичайно складний. Чому? Тому що орган руху і орган пізнання зосереджені в одній і тій самій конструкції мислячого тіла. Коли ви, наприклад, біжит

Механізми регуляції психомоторної дії Регуляція рухів почуваннями
Щоб навчитися плавати, треба лізти у воду. Чому? Навчитися плавати, лише спостерігаючи рухи плавця, не можна. Учитися за підручником — нічого не досягнеш. Учитися плавати на суші, опановую

Регуляція рухів предметом
Розглянемо особливості цієї регуляції рухів на прикладах. Уявіть собі, ви — новачок — стаєте в футбольні ворота, по яких починають бити м'ячем. А якщо ви там стояли, то уявіть свої дії. Як

Регуляція рухів образом
Порівняно недавно стало зрозумілим, що проблема виникнення чутливості, відчуттів, образу, душі — світової загадки — може бути розв'язана шляхом вивчення живого руху людини. Таким шляхом можна розв'

Зворотний вплив предмета на діяча — процес неусвідомлений. Це
неминуче і закономірне. Втілення своїх здатностейу формі або властивостях предмета — перший процес; другий, зворотний — відкриття властивостей і сут­ності створюва

Символ — модель, що породжує поведінку
Символ заряджений майже нескінченною енергією і інформацією. Символ не лише відображає (це добре робиться і словом, і по­няттям та іншими знаковими системами) предмети і явища, а й не­се в

Формалізована структура теми
Механізми психомоторики:перетворення енергії і інформації в психіч­ні факти, регулятори активності, дій, вчинків людини.

Активність і розвиток
Активність — загальна характеристика людини, динаміка діяль­ності і джерело перетворення і підтримання життєво значущих зв'яз­ків із світом людей і ноосфери. Активність — самостійна сила дій, розви

Створення уявлення про структуру праці
Арістотель, мабуть, був першим з мислителів, хто намітив основ­ні контури структури праці. Він виділив чотири причини: а) матері­альну, б) формальну, в) діючу і г) цільову. Діалектичне пер

Створення уявлення про структуру праці
Арістотель, мабуть, був першим з мислителів, хто намітив основ­ні контури структури праці. Він виділив чотири причини: а) матері­альну, б) формальну, в) діючу і г) цільову. Діалектичне пер

Мета праці - прогнози і проекти
Діяльність обов'язково передбачає формування мети в формі суб'єктивного образу бажаного продукту. Причому цілі і засоби праці зумовлюють, заперечують одні одних і міняються місцями:

Засоби розвитку механізму творчості
Засоби і цілі.Система засобів розвитку включає в себе все те, що своєю силою викликає в людині рух механізму творчості, перехід від одного стану до іншого, а перетворення його на і

Продукти праці - здобутки ноосфери
Поняття духовності.Ми з вами причетні одночасно до трьох ос­новних сфер буття: 1) природи і суспільства; 2) світу духовної і матеріальної культури - ноосфери;

Дії уміння і саморозвиток людини
Поняття про уміння.Наші дослідження праці довели, що і ді­ти і деякі дорослі інтуїтивно в своїй роботі одночасно користу­ються трьома основними видами діяльності — грою, учінням і

Будова дій учіння
Без перебільшення можна сказати: учіння, з-поміж інших ви­дів діяльності, ближче за сутністю до процесу праці, але не тотож­не їй. Як учіння, так і праця створюють певні продукти: учіння -

Наслідування
Наслідування — процес і продукт дій.Наслідування — універ­сальний спосіб засвоєння чужого досвіду, здатність мимовільно відтворювати рухи і дії, поведінку, манери діяльності. Але ц

Учіння і стани людини
Криза навчальної праці породжує три типи психічних станів лю­дини: 1) виконавців, 2) ерудитів і 3) творчих людей. Ці типи людей виявляються не лише в навчанні, айв інших ви­дах діяльності.

Синтез засобів творчості
З'єднання функцій декількох засобів — дії-гри, дії-учіння, дії-праці в одну неподільну цілісність у людини не є самоціллю. Про­дукти синтезу поповнюють (а в тих, хто був пригноблений монотон­ною аб

Формалізована структура теми
Засоби розвитку психіки— сукупність ідей, предметів, знарядь і засобів дії - умови досягнення мети. Механ

Творчий потенціал праці та інноваційні технології освіти
Ключові поняття теми: творчість, потенціал праці, критерії новиз­ни, суперечності освіти, технологія, функції діяльності, сфери пси­хіки і свідомості, свобода дії і її закони Праця традиці

Поняття інновації
У роботі А. І. Ракітова в найбільш чіткій формі висловлені такі припущення щодо визначення і формулювання поняття новизни, що можуть бути використані для її тлумачення. Зокрема, щодо ви­находу, від

Поняття технології
Майстерність — сукупність засобів, необхідних для виконання дії, яку розвиває людина; уміння використати прийоми і засоби управ­ління своїми вчинками і діями в процесі діяльності, один із на

Діяльність як предмет вивчення
Поняття предмет вивчення має філософсько-методологічний зміст. Воно відображає універсальну основу (або, в більш обережно­му формулюванні, універсальну характеристику) людського світу. Ді­яльність

Діяльність як предмет управління
Функція діяльності як предмета управління визначає те, що під­лягає організації в систему функціонування і розвитку на основі ви­значених психологічних і педагогічних принципів. Предмет управ­ління

Діяльність як предмет проектування
Процес проектування діяльності — процес насичення її інновація­ми, створення в її технології того, чого ще не існувало. Ці процеси можна здійснювати трьома шляхами: впливами, що трансформують смисл

Діяльність як цінність
Що проектує функція діяльності? Створює передусім ціннісну орі­єнтацію людини, яка діє. Ця орієнтація— вибіркове ставлення до су­купності мети і ідеалів, засобів досягнення цілей і якості продукту,

Сенсорна сфера
Відчуття себе, власних рухів і дій — сенсорика, яка завжди більш-менш тісно зв'язана з моторикою. Сенсорика — результат свідомої активності людини, пов'язаної з розподілом, або розчленуванням, відо

Перцептивна сфера
Активність сприймання людини виявляється тут у тому, що вона будь-який зв'язок (з предметом сприймання і його властивостями) завжди спрямовує в площину «для себе». Відтак активність виходить назовн

Сфера почуттів
Як структурний рівень ставлення до світу, сфера почуттів за природою відображення протилежна мисленню: почуття і мислен­ня перебувають на різних полюсах дії, заперечують одно одне і в той же час пе

Сфера менталітету
Поняття «менталітет». Менталітет- духовна основа людини, він включає в себе її суспільну самосвідомість і є засобом практично-духовного засвоєння світу. Він містить у собі не тільк

Свідомість та інновації
Серед безлічі функцій свідомості основними є функції пізнання, освоєння предметного світу, розкриття його сутності. Разом з тим свідомість може бути спрямована на усвідомлення людиною самої себе, н

Несвідоме і потенції психічного відображення
Несвідоме — психічне відображення, не відтворене в свідомості, і людина з ним не має до певного часу відношень. Та хоч воно не виступає як предмет або явище, яке усвідомиться, але для свідомос­ті і

Надсвідоме - потенціали духовності
Свідоме і несвідоме належить до минулого, а надсвідоме — до майбутнього. Воно існує, але ще не було в особистому досвіді лю­дини, відноситься до того, чого ще немає. Надсвідомі змісти духов­ності,

Свобода дії та інноваційні технології Свобода дії в здійсненні мети
Свобода — ємне поняття, що означає особливий рівень активнос­ті людини, в нього входять цілепокладання, здійснення цілей, ко­ротко кажучи — всі особистісні аспекти творчої діяльності, що мо­жуть бу

Свобода дії та її можливості
Поняття «свобода» описує два відношення людини до предмета своєї дії — це і руйнування рухів і їхня повна свобода. Вільне те, що дозволене природою людському тілу і його рухам, які так або інак-

Свобода новоутворень.
Саме в дії можливості і тенденції виникнення новоутворень — за­програмованих творчих процесів — переходять в дійсність, матеріалі­зуються. Адже можливості мислячого тіла людини — це те, що в ни­ніш

Свобода дії і доцільність
Використання законів у цілісності веде діяльність у світ до­цільності. Поза тим названі властивості діяльності — лише осно­ва краси: вони перетворюються на продуктивну силу тоді, коли засвоюються в

Альтернативно-тестові завдання
1. Яким чином діяльність як предмет вивчення може впливати на ство­ рення нового знання? 2. Доведіть, що діяльність — це не лише предмет управління, а й пред­ мет саморегуляції.

Поняття про творчість
Психологія, переживаючи піднесення, інтегруючи знання, збе­рігаючи свою цілісність, знаходячи все у всьому, прагне поясни­ти внутрішній світ людини творчої. Пояснити людину, яка вико­нує (аб

Основні теорії творчості
Ось декілька поглядів на процеси творчості. Інтуїтивізм — знання в людини виникає без усвідомлення шля­хів і умов його появи, і тому творчість розглядається як «осяяння», «бачення і

Душа і творчі здібності
З чого починається душа? З дій людського тіла. У тілі є все для процесу творчості. Це «все» має безліч різнома­нітних механізмів. Але оскільки йдеться про механізми творчості, нам важливо

Природне покликання рослинної душі — бути живій істоті.
Природа через рослинну душу здійснює досі не пізнане — пере­творення неживого на живий матеріал. Тому буття рослинної душі — це: —сприймання енергії з навколишнього енергетич

Властивості гармонії
Зазвичай, коли йдеться про відкриття, винаходи або художні обра­зи великої сили, то мається на увазі, що вони — речі гармонійні і явля­ють собою щось правильне за формою, відповідне меті, урівноваж

Людина дисгармонійна, стикаючись із досконалою гармонією, вже за хвилину-другу почне захлинатися цією енергією і інформацією — пе­реживає дискомфорт.
І чим менш досконала гармонія, тим людині простіше впорати­ся з її енергією і інформацією. Вона має можливість керувати цим процесом. А якщо вона ще й зафіксує недоліки творів мист

Чутливість - зародок механізму творчості
Новонароджений малюк здатен отримувати, відбирати і нагро­маджувати в собі енергію та інформацію і зберігати її в засіках пам'яті. Від чутливості людини до виконання її призначення - ста­ти творцем

Чутливість — здібність — здатність — механізм.
На цих перетвореннях ми і зупинимося. Людина народжується безпорадною. Безвладним над собою на відміну від дитинчат усіх інших живих істот. Тварини народжують­ся із наперед заданими і гото

Енергопотенціал — величина нашої здатності до дії (прагматичної, пізнавальної, розумової, моральної, естетичної, тобто творчої).
Але поняття «енергія» і «енергопотенціал» поки що залишаються за межами психології і тим більше її практики. Ще Арістотель у трактаті «Про душу» ввів його в науковий вжиток. Його точка зору не втра

Катарсис - відновлення гармонії людини Катарсис позитивних почуттів
Що відбувається з енергією, коли ви дивитесь комедію і тра­гедію? Згадайте: ви в театрі — дивитесь комедію. Спочатку вас розбирає сміх. З розгортанням подій на сцені сила вашого сміху зрос

Катарсис негативних почуттів
Ви дивитесь трагедію. Вас охоплює страх. Страх збільшується че­рез напруження, від непокоєння за життя людини. Страждає герой — страждаєте і ви. Страх збільшується — і вас охоплює жах. Ви

Процеси порівнянь і оцінки предметів
Процеси оцінки предметів, явищ і прийняття рішень починають­ся дуже рано — вже в немовляти на другому півріччі його життя. Однорічна дитина вже озброєна двома складовими механізму творчост

Психомоторика — орган творчості
У рік у дитини починає працювати механізм психомоторики (у тварин сенсомоторика) — це відбувається, коли дитина починає са­мостійно стояти і ходити. До цього часу малюк був прикутий до се­редовища

Механізм відображення невідчутного
З віком дії малюка, крім інших, набувають креативних властивос­тей; вони стають дієвим засобом поєднання минулого з сьогоденням і засобом створення майбутнього. Малюк здатен здійснювати не ли-

Мислення — психомоторика — почуття — енергопотенціал.
Що ж свідчить про початок роботи мислення? Цей момент у житті дитини почувають (але не знають) усі: ма­люк починає ставити запитання, десятки, сотні запитань...Він стає «чомучкою».

Мислення — інструмент людини для пізнання властивостей пред­метів та явищ дійсності, які неможливо відчути, відобразити органа­ми чуттів.
Міра всіх речей — Людина. Цю міру якості речей уже знали ста­родавні греки, а Протагор звів її до формули розуміння сутності лю­дини і її творчого начала. Правильне мислення — творіння доб

Думка - інструмент мислення
Думка — це вже розв'язана задача; відображення напрямів мис­лення в просторі невідомого; схема минулих дій з образом, почуття­ми і з предметом. Отже, думка це: 1) інформаційна структура ді

Відображення неіснуючого
У п'ятирічної дитини вмикається і механізм уяви — здатності по­етичної душі до творчості. Свідченням того, що механізм уяви почав працювати, є те, що ди­тина може вільно (зрозуміло, поки щ

Уява - трансформатор нових образів
Уява і її процеси тісно пов'язані із сприйняттям, емоціями, пам'яттю, мисленням, мовою. К. Д. Ушинський зауважував: розви­нена уява є приналежністю великого розуму. Уява — це не здатність

Уява - продукт синтезу багатьох образів в один.
За змістом продукт уяви може бути в широкому діапазоні дійснос­ті: від фантастичних мрій до творчих образів. Але так або так вони як почуття, думки і поняття стають безпосередніми регуляторами:

Уява, сенсорна сфера та інтуїція
Ми вивчали особливості процесу становлення образу залежно від активності сфер психіки — свідомості і процесів, що здійснюються під порогом свідомості. Вивчалися свідомі і сенсорні дії — якісно відм

Уява і вундеркінд
У восьмирічному віці з'являється вундеркінд, який випереджає ровесників у розвитку почуттів та уяви. Вундеркіндом стає дитина, яка: а) вперше відчуває межу між відомим і невідомим;

Синтез механізмів відображення
Механізм творчості, механізм перетворення дискомфорту на ком­форт, механізм втілення і вдосконалення гармоній існує в кожному з нас. Але для того, щоб він почав працювати, ми повинні гармоній­но ро

Натхнення — творчий стан Натхнення — потяг до духовності
Духовність — це інструмент людини для перетворення диском­форту заради комфорту і гармонії. Отже, духовність — як людська властивість і як її інструмент — виявляється тільки в творчої люди

Натхнення — опанування властивостей природи і ноосфери.
Натхнення — це незабутні (хоча і не завжди усвідомлювані) мит­тєвості нашого життя. І хоча щоразу вони виняткові — в них є прави­ла: здатність пережити натхнення характеризує енергетику людини.

Спокій - це стан душі, коли вона створює свою гармонію.
Натхнення, свобода і спокій- це не три окремих процеси, це три складові одного процесу, що народжені процесом розв'язання задачі або проблеми. Процес формується у свободу і завершу

Натхнення - акумуляція енергії та інформації.
В яких ємностях акумулюється надлишкова енергія, зароблена під час натхнення? Це дуже важливе питання. Адже якщо не акуму­лювати енергію натхнення, вона перегорить — і залишиться лише ін­формаційни

Ноосфера - вже пізнаний, освоєний, культивований логос.
Культурна розумна оболонка Землі. Сутність ноосфери — ін­формаційно-енергетична. Це енергія і інформація, доступні будь-якій людині, але зрозумілі їй залежно від її розвитку. Отже, ця енергія і інф

Запитання для самостійної роботи
1. Чим відрізняються активність, діяльність і творчість? 2. Чим відрізняються одна від одної основні теорії творчості?

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги