Цкав приклади

Цкав приклади. Нижче наведено деклька ншомовних слв, до яких ми вже так звикли.

Але кожне з них ма свою власну тамничу сторю Червона китайка Що це за тканина червона китайка Виявляться, що це шовк червоного кольору.

Вд китайки китайсько тканини до слова шовк стелиться довга далека дорога, хоч виходять обидва слова з одного поняття китайський. У латинськй мов тканина звалася серкус китайська тканина, бо Китай по-латин Серес. Потрапивши в середн вки до Сканднав, слово перетворилося на сельк, а прийшовши у нашу землю, стало звучати, як шлк росйське, шовк укранське.

Тому застарле укранське китайка спочатку означало шовк кажуть, що завозився переважно цупкий синй шовк, а пзнше китайкою звалася бавовняна тканина, яка вироблялася в Рос. Атлас Схожа на шовк блискуча гладенька тканина атлас ма назву тюркського походження атлас гладенький, рвний. В укранську росйську мови це слово могло прийти через польську або нмецьку мову звернть увагу на наголос, тканина атлас, збрник географчних карт атлас. Димка У художнх творах XIX ст. та в сучасних сторичних романах можна зустрти назву тканини, нам незнайомо, димка.

У давнину цю тканину у нас не виробляли, завозили з Сходу. Назва походить вд турецького дим сорт тонко, легко, напвпрозоро тканини. У свою чергу, це слово у турецькй мов запозичення з грецько, в якй було слово дмтос двонитяний, зтканий у дв нитки. Пзнше димкою звали товсту смугасту бавовняну тканину. Серпанок ще одна назва може нам зустрчатися в тих же романах повстях серпанок. Слово це теж позначало легку прозору тканину, з яко робили головн убори для замжньо жнки. Походить слово серпанок вд перського сарапак жночий головний убр. Тканини давно нема, а от слово серпанок залишилося воно познача легкий прозорий туман, який по-росйськи називають дымка.

Так живуть обидва слова в переносному значенн. Оксамит Якщо димку ткали у дв нитки, то оксамит у шсть ниток букв. значення цього грецького слова. У росйськй мов слово оксамит не збереглося його замнив бархат, в укранськй воно живе й дос, вживаючись у прямому й переносному значенн оксамитова сукня, оксамитов брови, голос, руки, шкра. Ситець Такою ж давньою назва тканини, популярно в наш час, ситець.

Оскльки це тканина, яка виробляться з бавовни, то цлком очевидно що вона у нас була привзною, заморською. Назва прийшла до нас з голландсько мови, в якй до невпзнання було перероблене слово вивезене з нд разом з тканиною, штс. Слово це у бенгальськй мов означало строкатий, пстрявий. Мабуть, ця тканина вдзначалася саме яскравими рзномантними барвами. Синтетичн тканини нейлон, лавсан Дос мова йшла про тканини з натурально сировини шовку, бавовни.

Та ось зявляються синтетичн тканини, вони стають модними, вдсуваючи на певний час на другий план тканини натуральн. Звдки беруться назви для цих тканин Ось як, наприклад, зявилося слово нейлон. Одна англйська фрма почала випускати нове синтетичне волокно, яке мало вже формулу й технологю виробництва, але ще не мало назви. Фрма оголосила конкурс на кращу назву волокна. Було прислано на конкурс 350 слв. Серед них вибрали слово nylon найлен у нас нейлон.

Вдтод 30 pp. XX ст. слово разом з новим синтетичним матералом швидко розйшлося по свту. Пзнше у рзних кранах тканини з цього волокна дставали неоднакову назву капрон СРСР, силон чехи, стилон поляки, дедерон нмц, релон румуни, ллон талйц, грилон японц. Ну, а слово лавсан виникло як скорочення повно назви мсця, де лавсан було виготовлено це Лаборатория высокомолекулярных соединений Академии наук СССР. Крепдешин Та ось знову повернувся в моду крепдешин.

А це що Запозичене з французько мови слово, яке означа тканина з Китаю. Так ми починали з китайки закнчумо нею, а все тому, що батьквщиною шовквництва багатьох тканин Китай, там шовк виробляють уже пять тисяч рокв. Укранська мова сучаснсть, новий погляд на збагачення нашой лексики нтеграця Украни в мжнародний культурний та нформацйний простр зумовила швидкий процес оновлення лексики укрансько мови, особливо за рахунок запозичень та новотворв вд запозичень. Вдкритсть укранського суспльства, можливсть його громадян вльно подорожувати та значна кльксть туриств з-за кордону, участь укранських представникв у мжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, спортивних турнрах, посилення зацкавленост до вивчення ноземних мов, функцонування мжнародно комп ютерно мереж Iнтернету визначають активне запозичання ново лексики в сучасних нновацйних процесах, яке, вдповдно, стимулю дискус щодо доцльност ншомовно лексики.

Ця проблема вддавна була одню з найактуальнших. У ХХ ст. можливсть та й доречнсть збагачення лексичного складу укрансько мови внаслдок запозичень з нших мов визнавав. Франко.

Hе варто усувати з укрансько мови слова тльки тому, що вони в росйськй, в польськй, в чеськй чи в нших слов янських мовах, зауважував вн, бо це значило би добровльно обскубувати свою мову, а се ж не жадне крадене добро, а здобутки дйово прац, котр чомусь же народились повинн вийти на пожиток цлост 1. Михайло Драгоманов висловлювався про утворення нових слв-термнв вд коренв деяких слв укрансько народно мови як про один з шляхв формування науково термнолог, а також пропонував не боятися залишати ншомовн термни, коли вони вже вжились скрзь, прийняли народну фонетику дали од себе похдн 2. Сво теоретичн мркування вн використовував у письменницькй та науковй дяльност, особливо на сторнках журналу Громада 1878-1881 рр який редагував разом з М.Павликом, С.Подолинським.

У публкацях журналу на суспльно-полтичну тематику широко використовували запозичену лексику, особливо з нмецько та французько мов. Однак була разом з тим певна особливсть у використанн ншомовних слв нтернацональну термнологю супроводжували укранськими вдповдниками, причому на першому мсц могло бути як укранське слово, так запозичене. Така практика мала на мет удосконалити укранську лтературну мову, збагатити лексикою на позначення абстрактних понять.

У Нормах укрансько лтературно мови 1931 р. Олекса Синявський, у роздл, присвяченому запозиченням з нших мов, говорить, що з давнх-давен до словника укрансько мови заходили слова з нших мов, найбльше, звичайно, вд тих народв, що були в якихось стосунках з укранським Переймаючи вд них певн вироби, звича, умлсть, укранський народ разом переймав слова, таких слв у нас, запозичених вд рзних народв в рзн часи, багато, тльки вони вже так унатурилися в мов, що х нхто й не вдчу як чуж 3. Безперечно, серед найновших запозичень завжди багато тимчасових, недовговчних, бо невдатних новотворв, як лтературна мова звичайно уника, однак чимало й таких, що вже цлком унатурилися навть переходять в народню мову 4. Тому лексичне запозичання цлком природним закономрним, але в межах лтературно норми.

Hе треба лякатися чужих слв, якщо вони дають змогу точнше й повнше передати думку справа тльки в тому, щоб не вживати х непотрбно 5. У процес мовно практики вдпаде все штучне зайве, а удатн новотвори та доцльн запозичення вживлюються й знацоналзовуються у мов, сприяючи розвитку.

Словотворення в укранськй мов на меж ХХ та ХХ ст. вдобража не лише потреби в найменуванн нових реалй життя, а необхднсть освоння засобами укрансько мови численних запозичень. з неологзмв сучасност близько 22 найновшими запозиченнями, не враховуючи при тому дериватв, що утворен вд ншомовних основ, а також тих, що вийшли за меж вузькоспецальних термносистем.

Значна частка неологзмв-входжень з нших мов зумовлена тим, що у життя пересчного мовця входить багато предметв понять, як новими лише для нього та й для укранського суспльства в цлому.

Велика кльксть нового в предметному у широкому розумнн слова свт часто приводить до того, що певна реаля приходить до нас уже з готовим найменуванням, яке закрпилось за нею у мовах тих кран, де вона виникла або була створена. Укранська мова не встига запропонувати таку назву для нового предмета, яка б базувалася на нацональнй основ й уводила номнацю в лексичну систему. Таким чином, система укрансько мови, не маючи змоги освоти саму предметну реалю, намагаться освоти, натуралзувати ншомовну назву.

У процес освоння формуються граматичн значення роду числа в словах вдео, пейджер, сканер, клон, шоу, плер, хакер, лоб тощо, утворюються деривати за допомогою власне укранських чи спльнослов янських словотворчих афксв пейджерний, сканувати, клонований, лобювати тощо, зрештою, вичленовуються нов словотворч елементи з запозичень вдео -инг, веб -нет, шоу- тощо, ншомовн основи поднуються з питомими словами чи натуралзованими запозиченнями у складних словах нтернет-кафе, вдеоряд, вроремонт, веб-сторнка тощо. Цей процес об ктивним закономрним, бо проритет у створенн ново реал зумовлю проритет у номнац, що веде до експортування назви.