ГОСПОДАРСЬКА ДЯЛЬНСТЬ

ГОСПОДАРСЬКА ДЯЛЬНСТЬ. У найдавнших джерелах Кивсько Рус варяги вперше згадуються саме як вдчайдушн й розбишакуват купц. У VIII Х ст. вд свох поселень на Балтйському узбережж вони по волзькому шляху рухалися на схд аж до Каспйського моря, де вступали в контакти з купцями мусульманського свту. На Х ст коли центр торгвл перемстився на пвдень, до Константинополя, головною торговою артерю для Кива став славнозвсний шлях з варягв у греки. Вдтак заморська торгвля стала складати основу економчно системи Кивсько Рус. Тому не випадково, що першою формальною угодою, укладеною кивськими правителями, став договр князя Олега з Взантю 911 р згдно з яким руським купцям у Константинопол створювалися надзвичайно сприятлив умови.

Коли у XII XIII ст. у результат пограбування Константинополя хрестоносцями та частих нападв кочовикв на торгов шляхи по Днпру став занепадати обмн з Взантю, дедал бльшого значення для Кива набували торговельн зносини з Захдною вропою, що головним чином йшли через Кракв Прагу Регенсбург.

На противагу середньовчному Заходу, де земельна аристократя ухилялася вд торговельно дяльност, в Кивськй Рус торгвлею активно займалися не лише бояри, а й сам князь. Бльшу частину року перш правител витрачали на збр данини у близьких далеких землях свох володнь, на перевезення до Кива та на спорядження велико флотил, що Днпром везла до Константинополя невльникв, хутра, льон, мед, вск та нший товар, який обмнювався на предмети розкошв.

Навть коли княз й бояри ставали бльш ослими й прибирали у власнсть велик земельн володння, значна частина продукц хнх господарств призначалася для чужоземних ринкв. Для заняття торгвлею снували рзномантн можливост, оскльки в руських мстах сформувався численний прошарок купцв, а його найбльш впливов й заможн представники вели заморську торгвлю й користувалися однаковими з боярами полтичними та юридичними правами.

Але у величезнй бльшост його складали просто дрбн крамар, як торгували на внутршньому ринку й часто визискувалися та закабалялися заможншими купцями. За оцнками сучасних учених, 13 15 населення Рус мешкало у мських осередках. Як засвдчують лтописи, у кран налчувалося близько 240 мст селищ.

Проте цлком моврно, що десь 150 з них фактично являли собою укрплен поселення напвземлеробського люду. Серед майже 90 великих селищ мст найбльшим був, поза всяким сумнвом, Кив. До монголо-татарсько навали чисельнсть його мешканцв становила близько 35 40 тис. Лондон досяг таких цифр лише через 100 рокв. Для порвняння, так важлив центри, як Чернгв та Переяслав, Володимир-Волинський, Львв Галич, налчували не бльше 4 5 тис. жителв кожен.

Населення цих мст переважно складалося з дрбних торговцв та ремсникв, оскльки великого поширення набули ремесла. Так, у Кив було представлено вд 40 до 60 рзних ремесел, найважлившими серед них були теслярство, ковальство, гончарство та кожумяцтво. Деяк сторики пдкреслюють комерцйну спрямовансть економки Кивсько Рус. нш, на противагу м, доводять, що основу становило землеробство. Ц ж думки тримаються видатн укранськ дослдники Михайло Грушевський, Дмитро Багалй та Ярослав Пастернак, а також провдн радянськ фахвц з цього питання.

Вони вважають, що оскльки словяни традицйно були людом землеробським, то малоймоврно, що у Кивську добу вони раптом змнили спосб життя. Додатковим пдтвердженням ц гпотези част згадки про землеробську дяльнсть на Рус у лтописах, аграрна орнтовансть календаря та мфолог давнх словян, що найпереконливше, археологчн знахдки. Недавн розкопки виявили, що у Х ст. на Укран користувалися залзним лемешем що тут, як в Захднй вроп, дстала поширення вдносно прогресивна дво трипльна система свозмни за якою одна друга чи одна третя орно земл лишалася пд паром.

Культивувалися переважно пшениця, овес, жито та ячмнь. Значного поширення серед селян на Рус набула вигодвля худоби. Це забезпечувало х не лише мясом та молоком, але й шкрою для одягу взуття. Те ж саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей голубв. Використання волв уможливлювало землеробство у ширших масштабах. Хоч селяни часто мали власний реманент, необхдний для обробки земл, вони, як правило, обднувалися в колективи, або общини до них входили кревн родич клькох поколнь на чол з старйшиною, допомагаючи один одному.

Пзнше община виникала на основ спльност територ, обднуючи сусдв, не повязаних кревно. Якщо економка Рус й була насамперед сльськогосподарською, то як же прихильники цього пдходу пояснюють виникнення великих мських торговельних центрв Вдомий радянський учений Михайло Тихомиров, погляди якого подляють багато його радянських колег, стверджу, що появу численних ремесел зумовив розвиток все вдчутнший прогрес у сльському господарств вдтак у районах великого зосередження ремесел виникали мста. Вн визна, що з появою мст важливу роль в хньому пднесенн стала вдгравати торгвля, проте не заморська, а перш за все мж мстом та аграрною провнцю.

Зважаючи на переконлив аргументи прибчникв як торговельно, так сльськогосподарсько нтерпретацй економчно стор Кивсько Рус, сучасн сторики й тут схильн йти на компромс. Погоджуючись, що князь, його дружина та найбагатш купц були зантересован передусм у жвавй та прибутковй заморськй торгвл, яка особливо процвтала до XII ст вони також визнають, що у переважнй свой бльшост населення Кивсько Рус займалося сльським господарством. 7.