Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду
Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду - раздел История, Історія держави і права зарубіжних країн У 1918 Році В Німеччині Створюються Умови, Що Неминуче Вели До Революційного ...
У 1918 році в Німеччині створюються умови, що неминуче вели до революційного вибуху. Боротьба монополій за надприбутки, зростання експлуатації, авантюристична зовнішня політика – все вступало у відверті суперечності з інтересами німецького народу. Перша світова війна ще більше загострювала революційну кризу.
У січні 1918 року робітничий клас у Берліні, Мюнхені та інших містах провів демонстрації, страйки, під час яких уперше в Німеччині з’явилася Ради робітничих депутатів і революційні старости.
Навесні 1918 року наступ німецьких військ на Західному фронті провалився. Головнокомандувач Гінденбург офіційно заявив про необхідність перемир’я і створення уряду, “з яким буде рахуватися Антанта”. 3 жовтня 1918 року був сформований коаліційний уряд на чолі з принцом М. Баденським.
Ще у квітні 1917 року остаточно оформилася незалежна соціал-демократична партія, яка знаходила більш гнучкі форми і методи роботи. Керівниками цієї партії були К. Каутський, Є. Бернштейн, Р. Гільфердінг, що визначало її помірковану політику. Революційні елементи всередині партії об’єдналися в групу “Спартак”, куди увійшли К. Лібкнехт, Р. Люксембург, В. Пік та ін. Усі ці обставини і визначили характер і особливості революції в Німеччині.
На початку жовтня 1918 року “Спартак” провів свою конференцію, яка закликала до боротьби проти уряду. Спартаківці організують демонстрації, значну роботу проводять серед військових моряків. У цей час німецький військовий флот отримує наказ – вийти у відкрите море і дати бій англійській ескадрі, яка значно переважала німецькі морські сили.
Військові моряки зрозуміли намір командування, і 3 листопада 1918 року на військово-морській базі у місті Кіль вибухнуло повстання. Тут знаходилося 40 тис. моряків і морських піхотинців. Робітники Кіля підтримали повстання, була створена Рада робітничих і матроських депутатів. Переможні повстання, слідом за Кілем, відбуваються в інших містах. Всюди виникають Ради робітничих і солдатських депутатів, які беруть владу до своїх рук.
9 листопада повстання перемагає в Берліні. На мітингу озброєних робітників і солдатів К. Лібкнехт проголошує “вільну Німецьку Соціалістичну республіку”. Кайзер Вільгельм тікає до Голландії. Німецька імперія перестала існувати.
За таких умов імперський канцлер М. Баденський передає владу соціал-демократичному урядові на чолі з Фрідріхом Ебертом.
16-21 грудня 1918 року відбувся перший Загальнонімецький з’їзд Рад, більшість делегатів якого була представлена соціал-демократами і незалежними соціал-демократами. З’їзд прийняв рішення про скликання Установчих зборів та про передачу всієї законодавчої і виконавчої влади Раді народних уповноважених.
Уряд Еберта відкрито переходить у наступ проти революційних сил. Берлінський пролетаріат було розгромлено, але революція на цьому не закінчилася. Свій внесок у революційну боротьбу зробили робітники Баварії.
13 квітня 1919 року в Мюнхені була проголошена Баварська радянська республіка. Був обраний Комітет дії у складі 15-ти чоловік на чолі з комуністом Євгеном Левіне.
Існувала Баварська радянська республіка недовго. Замість Баварського з’їзду Рад було проведено Баварський з’їзд фабзавкомів. Більшість на цьому з’їзді отримали соціал-демократи і незалежні соціал-демократи, які виключили комуністів зі складу уряду і звернулися до Носке за допомогою. 1 травня 1919 року загони Носке увірвалися у Мюнхен.
Відповідно до рішення Загальнонімецького з’їзду Рад 19 січня 1919 року відбулися вибори до Установчих зборів.
Установчі збори відкрилися 6 лютого 1919 року у Веймарі (Тюрінгія) і 11 серпня 1919 року затвердили Конституцію Німецької імперії, яка і отримала назву Веймарської.
Основою Веймарської республіки став Версальський мирний договір 1919 року, який відверто пограбував Німеччину. За цим договором Німеччина втратила Ельзас і Лотарингію, позбулася заморських колоній, була зобов’язана виплачувати величезні репарації, скоротити збройні сили до 100 тисяч чоловік тощо. Наслідком були безробіття, голод, злиденність.
У 1919 році в Мюнхені виникла Німецька робітнича партія, до якої наприкінці 1919 року був направлений політичним департаментом штабу Мюнхенського військового округу як інформатор Гітлер. Йому вдалося після серйозної боротьби з суперниками очолити цю партію і перетворити її на націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини.
8 листопада 1923 року розпочався “пивний путч” – пряма спроба нацистів захопити державну владу. 9 листопада Гітлер у Мюнхені на чолі трьох тисяч штурмовиків намагався розпочати похід на Берлін. Але нацисти були зупинені і розігнані, а Гітлер був ув’язнений до фортеці на 5 років, але через півроку був звільнений.
Була ще одна можливість прийти до влади – вибори президента Німеччини. У 1925 році переміг фельдмаршал фон Гінденбург, він і став президентом на наступні 7 років. Чергові вибори відбулися в березні 1932 року. Перемогу знову здобув Гінденбург. Він розпускає щойно обраний рейхстаг і призначає нові вибори на листопад 1932 року.
30 січня 1933 року на підставі статті 48 Веймарської конституції Гінденбург призначив Адольфа Гітлера рейхсканцлером. Нацисти прийшли до влади.
2 серпня 1934 року вмирає рейхспрезидент Гінденбург. У законі про верховного главу Німецької імперії від 1 серпня 1934 року було сказано: “Посада президента імперії об’єднується з посадою рейхсканцлера”. В силу цього правомочності президента переходять “до вождя і рейхсканцлера Адольфа Гітлера”. Система вищих органів влади Веймарської республіки була остаточно зруйнована, її змінив механізм нацистської диктатури.
З метою концентрації військової влади Гітлер ліквідував у 1938 році військове міністерство і створив свій особистий Штаб верховного командування збройних сил. Верховому головнокомандувачу були підпорядковані головнокомандувачі сухопутних, військово-повітряних і військово-морських сил зі своїми штабами.
У 1938 році до Німеччини була приєднана Австрія, а потім значна частина Чехословаччини. У вересні 1939 року гітлерівці захопили Польщу, у 1940 році капітулювала Франція. У 1941 році гітлерівські війська вторгаються на територію Радянського Союзу. У 1945 році СРСР та його союзники, передусім Сполучені Штати і Великобританія, завершили військовий розгром нацистської Німеччини.
Наприкінці війни союзники СРСР, США і Англія – повинні були виробити узгоджену політику щодо Німеччини. Першою спробою стала Кримська (Ялтинська) конференція глав урядів трьох держав у лютому 1945 року, де було вирішено питання про тимчасову окупацію Німеччини. Більш докладно і конкретно ця проблема вирішувалася на Потсдамській конференції (17 липня – 2 серпня 1945 року) глав урядів СРСР (Й. В. Сталін), США (Г. Трумен) і Великобританії (У. Черчіль, з 27 липня – К. Еттлі).
У липні 1948 року відбулася конференція представників США, Англія, Франції, Бельгії, Голландії, Люксембургу. На ній були розроблені рекомендації про створення західнонімецької держави. Слідом за цим конференція прем’єр-міністрів західнонімецьких земель створила Комітет експертів, який повинен був розробити проект конституції нової держави.
У травні 1949 року проект конституції ФРН був готовий. Його прийняла Парламентська рада, яка складалася з представників земель і схвалили 3 військових губернатори. Після цього нова конституція, яка отримала назву Боннської (від назви столиці ФРН м. Бонн), була прийнята ландтагами західнонімецьких земель. Проти проекту нової конституції виступив лише ландтаг Баварії.
21 вересня 1949 року було проголошено утворення сепаратної західнонімецької держави – Федеративної Республіки Німеччини. У 1951 році Окупаційний статут був переглянутий, а 1955 року скасований у зв’язку з прийняттям ФРН до НАТО і Західноєвропейського союзу. Федеративна Республіка Німеччина офіційно отримала статус суверенної держави.
Майже одночасно з утворенням ФРН (21 вересня 1949 року) відбулося проголошення Німецької Демократичної Республіки (7 жовтня 1949 року).
За ініціативою соціалістичної єдиної партії Німеччини, яка утворилася на сході шляхом злиття комуністичних та соціал-демократичних партійних організацій, було проведено декілька Німецьких народних конгресів. Перший такий конгрес відбувався в грудні 1947 року, другий – у березні 1948 року. Останній обрав Німецьку народну раду і доручив їй розробити проект Конституції. У травні 1949 року зібрався третій Німецький народний конгрес, який затвердив Конституцію НДР.
Криза соціалістичної моделі призвела в 1983 році до важливих революційних подій, що викликали глибокі суспільно-економічні і політичні зміни. Перемога на виборах християнських демократів підштовхнула навесні 1990 року масовий громадянський рух до об’єднання країни.
Пропонувалися різні шляхи об’єднання Німеччини: від поступового зростання ФРН і НДР у нову німецьку державу з новою конституцією до простого входження НДР до складу ФРН відповідно до статті 23 Конституції ФРН. Перемогу здобув другий варіант.
18 травня 1990 року був укладений перший державний договір між ФРН і НДР про валютний, економічний і соціальний союз. 31 серпня 1990 року був підписаний другий державний договір про механізм входження НДР до ФРН. Він набирав сили з жовтня 1990 року, коли припинився суверенітет НДР і вона увійшла до складу ФРН. З цього часу основні політичні, правові, соціально-економічні інститути НДР або припиняли своє існування, або докорінно змінювалися відповідно до принципів ФРН. Так цілком мирним шляхом відбулося утворення єдиної німецької держави.
12 вересня 1990 року в Москві міністри закордонних справ СРСР, США, Великобританії, Франції, ФРН і НДР підписали договір про остаточне урегулювання проблеми Німеччини.
Судові та правоохоронні органи Німеччини. Стаття 92 Конституції ФРН закріплює положення, за яким судова влада доручається суддям, вона здійснюється Федеральним конституційним судом, федеральними судами, вказаними в Основному Законі, і судами земель.
У Німеччині існує п'ять основних сфер юстиції – загальна, адміністративна, трудова, соціальна і фінансова і функціонують відповідно п'ять систем судів, кожну з яких очолює власний вищий судовий орган.
Прокуратура Німеччини була створена в 1818 р. і проголошена таким органом, який повинен неупереджено здійснювати правоохоронні функції. Діяльність прокуратури регулюється федеральним Законом про судоустрій, Кримінально-процесуальним кодексом, положенням про організаційну структуру прокуратури і правилами внутрішнього розпорядку прокуратури.
У системі поділу влади прокуратура є адміністративним відомством у системі виконавчої влади. При цьому організаційно органи прокуратури належать до судової системи: в кожному суді загальної підсудності є відповідна прокуратура. Основне завдання прокуратури в Німеччині – здійснення кримінального переслідування.
Кримінальні злочини розслідує поліція, що підпорядкована федеральній владі або міністру внутрішніх справ відповідної землі.
Захист обвинувачених за кримінальними справами, а також інтересів сторін за іншими категоріями справ здійснюють адвокати. Адвокатура у Німеччині є незалежною організацією в системі правосуддя, а адвокати – практично вільними підприємцями. Основний нормативний акт, який закріплює правовий статус адвокатури у Німеччині, – Федеральне положення про адвокатуру 1959 p., що діє з незначними змінами й сьогодні. Професія адвоката в Німеччині невіддільна від професії судді, прокурора, нотаріуса, вона є елементом єдиної системи правосуддя.
Особливості національної податкової системи ФРН. Для ФРН властива множинна податкова система, що налічує близько 40 окремих податків. Залежно від закріплення за окремими ланками бюджетної системи податки поділяються на п’ять груп: 1) загальні (надходять у бюджети різних рівнів); 2) федеральні; 3) земельні; 4) общинні (місцеві); 5) церковні.
Спеціального податкового відомства Німеччині не існує. Функції податкової служби виконують федеральне і земельні відомства по фінансах, відповідно підпорядковані федеральному й земельному міністерствам фінансів.
ПЕРЕДМОВА
Історія держави і права зарубіжних країн, дотримуючись принципу хронології вивчає структуру, компетенцію, функції органів держави, а також розвиток головних галузей права. Ця дисцип
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
1. Предмет: загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку держави і права окремих країн в конкретних
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“Історія держави і права зарубіжних країн”
за напрямом підготовки 0601 “Право”
спеціальності 6.060100 “Правознавство”
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
Давній Єгипет – перша цивілізація Стародавнього Сходу. Виникнення держави у Стародавньому Єгипті. Періоди становлення історії Стародавнього Єгипту.
Єгипетське суспільство та його характери
Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії
Соціально-економічний та політичний розвиток Межиріччя наприкінці III тис. до н.е. Вплив суспільно-культурних чинників на розвиток держави. Розвиток землеробства, іригаційна система. Майнове розшар
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
Періодизація розвитку держави і права на території Китаю. Період Шан (Інь) (XVІІІ – XIІ ст. до н.е.) у Китаї. Правління Чен Тана. Період Чжоу (XIІ ст. до н.е. – 221р. до н.е.).Особливості державног
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
Характеристика поняття античності. Історичні, соціальні, культурі передумови виникнення античних держав. Полісна система політичного устрою. Ранньокласові додержавні утворення (VIII-V ст. до н.е.)
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
Закономірності формування держави у Стародавньому Римі. Періодизація розвитку держави і права в Римі. Царський період історичного розвитку Стародавнього Риму. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи
Тема 10. Держава і право феодальної Франції
Розпад імперії Карла Великого та формування держави і права у Франції. Періодизація середньовічної держави і права у Франції. Суспільний лад Франції. Формування правових засад станового ладу.
Тема 11. Держава і право феодальної Англії
Формування ранньофеодальних англосаксонських держав. Становлення та періодизація феодальної держави і права в Англії. Суспільний та державний лад Англії англосаксонського періоду. Організація влади
Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
Особливості утворення і розвитку феодальної держави і права у германців та основні тенденції їх розвитку. Періодизація розвитку Священної Римської імперії германської нації. Вплив феодальної терито
Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
Передумови, головні етапи англійської буржуазної революції середини ХVІІ ст. та формування парламентської монархії в Англії. Основні державно-правові зміни періоду революції. Протекторат Олівера Кр
Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в США
Утворення колоній у Північній Америці. Види колоній та особливості їхнього управління. Причини війни за незалежність англійських колоній та її наслідки. “Декларація незалежності” 1776 р., “Статті к
Тема 18. Держава і право США новітнього періоду
Особливості соціально-економічного розвитку США новітнього періоду. Причини «Великої депресії». «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта. Взаємовідносини трьох гілок державної влади у другій половині ХХ ст. Змі
Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду
Причини буржуазно-демократичної революції 1918 р. у Німеччині. Утворення Веймарської республіки. Веймарська конституція 1919 р. Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері наприкінці 20-
ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
Оцінювання знань студентів з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю та іспиту.
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
Історію Стародавнього Єгипту прийнято поділяти на чотири великих періоди: Раннє (XXX-XXVШ ст. до н. е.), Давнє (XXVIII-XXIII ст. до н. е.), Середнє (XXII-XVIII ст. до н. е.) і Нове (1580-1085 рр. д
Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
Першими жителями Стародавньої Індії були дравиди. Пізніше дравидів замінили багаточисельні племена, що відрізнялись одне від одного способом життя, мовою, віруваннями, культурою. Ці
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
Історія Стародавнього Китаю поділяється на чотири періоди, кожен з яких пов’язаний з правлінням певної династії.
Перший період – Шан (Інь) – продовжувався з XVІІІ до XІІ ст
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди:
1. Гомерівський період (XІ – ІX ст. до н.е.) – характеризується пануванням родоплемінних відносин, які
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
Заснування Риму, за підрахунками давньоримських істориків, відбулося 21 квітня 753 р. до н. е. Звичайно, ця дата умовна. Перший період римської історії, т.зв. царський, тривав по 51
Тема 8. Податкова система країн Стародавнього Світу
Податки відомі уже давно, ще на початку людської цивілізації. Їх поява зв’язується з самими першими суспільними потребами.
Стародавні держави жили за рахунок війн з сусідам
Тема 10. Держава і право феодальної Франції
Після розпаду імперії Карла Великого до складу Західно-франкської держави увійшли Аквітанія, Нейстрія, Бретань, Гасконь, Септиманія, Іспанська марка. Династичні суперечки відбувались з приводу Лота
Тема 11. Держава і право феодальної Англії
На початку нашої ери Британські острови були заселені кельтськими племенами, за якими в науці закріпилась умовна назва "бритти". У середині І ст. вони опинилися під владою Р
Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
Розпад імперії Карла Великого у середині ІX століття поклав початок самостійному існуванню Східно-Франкського королівства. Через сто років воно стало називатись Тевтонською державою, а пізніше – Ні
Тема 13. Арабський Халіфат
Оскільки в Європі середньовіччя є синонімом феодалізму, той й досить умовними треба вважати і застосування поняття середньовіччя до східних суспільств у силу крайніх труднощів визначення його нижні
Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
Найбільш прикметною рисою суспільної структури Англії передреволюційного періоду є розкол дворянського стану на два громадських класу, багато в чому антагоністичних – старе і нове (буржуазне) дворянст
Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в США
Східне узбережжя Північної Америки європейці почали освоювати в кінці XV ст. В 1496 році король Генріх VII видав привілею венеціанцю Йогану Кабо на плавання і освоєння земель від північних островів
Тема 18. Держава і право США новітнього періоду
Розвиток державно-правових інститутів США в ХХ ст. відбувався разом з основними тенденціями політичної еволюції провідних держав світу. Загальні принципи конституції, що стосуються Конгресу і діяль
Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
З Першоїсвітової війни Франція вийшла переможницею. За умовами Версальського договору їй повернули Ельзас і Лотарингію, передали частину німецьких колоній, надали право експлуатації Саарського вугі
Тема 21. Держава і право Великобританії новітнього періоду
Перша світова війна принесла правлячим класам Великобританії політичний тріумф, нове розширення і без того величезної імперії. Англія належала до числа держав-переможниць, але її фінансово-економіч
Зарубіжних країн
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Предмет і завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн.
2. Значення історії держави і
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення та розвиток держави.
2. Суспільний устрій в Стародавньому Єгипті.
3. Державни
Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення держави та її розвиток.
2. Особливості суспільного ладу.
3. Державний устрій.
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь).
2. Держава Чжоу.
3. Держава Цінь.
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Зародження держави в Афінах. Реформи Тезея.
2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Демократизація д
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення Риму. Реформи Сервія Тулія.
2. Суспільний і державний лад Римської республіки.
Тема 9. Держава і право франків
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення держави і права у германців, загальна характеристика.
2. Особливості утворення держави
Тема 10. Держава і право феодальної Франції
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості.
2. Станово-представницька монархі
Тема 11. Держава і право феодальної Англії
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Суспільний і державний лад англосаксів.
2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоюв
Тема 13. Арабський Халіфат
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Утворення Арабського Халіфату.
2. Суспільний лад Халіфату.
3. Державний лад Халіфату.
4. Джерел
Консульство й імперія.
Завданням семінару є вивчити причини, рушійні сили, етапи і наслідки французької буржуазної революції 1789р., становлення і форми державності у Франції в період 1789-1870 рр. Особли
Тема 18. Держава і право США Новітнього часу
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
2. Зміни в Конституції.
Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
Структура органів влади.
6. Основні джерела та риси права.
7. Правоохоронні орган Англії.
8. Податкова система Великої Британії.
Аналізуючи державно-правовий розвиток Великобритан
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.
Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з ме
Ассирія.
13. Особливості суспільного ладу Стародавньої Індії.
14. Державний устрій Стародавньої Індії.
15. Суд і збройні сили Стародавньої Індії.
16. Джерела та характерні риси пр
Варіант 1
1. Предмет і значення курсу ІДПЗК.
2.Реформи Солона та Клісфена у Стародавній Греції.
3. Тести
1) ІДПЗК як наука досліджує державу і право:
а) сучасної України;
Варіант 2
1. Джерела та періодизація ІДПЗК.
2. Криза республіки. Реформи Гракхів у Римі.
3. Тести
1) Предметом ІДПЗК є:
а) усвідомлення місця та ролі науки в системі юриди
Варіант 3
1. Державний лад у Стародавньому Єгипті.
2. Держава Чжоу.
3. Тести
1)Методи дослідження ІДПЗК:
а) системно-структурні;
б) загальнонаукові;
в) к
Варіант 4
1. Суспільний лад Стародавнього Вавилону.
2. Реформи Тесея та основні риси Афінського права.
3. Тести
1) Функції ІДПЗК – це:
а) напрями дослідження процесу виник
Варіант 5
1. Джерела та характерні риси права в Стародавній Індії.
2. Види податків країн Стародавнього Сходу.
3. Тести
1) ІДПЗК вивчає розвиток країн у:
а) 5 періодах;
Варіант 6
1. Перший тріумвірат та диктатура Цезаря.
2. Закони Ману.
3. Тести
1) Первісна історія не включає такі етапи розвитку общини:
а) праобщину;
б) племінну;
Варіант 7
1. Завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн.
2. Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті.
3. Тести
1) Стародавньовавилонське царство було:
Варіант 8
1. Методи дослідження ІДПЗК.
2. Право Стародавнього Єгипту.
3. Тести
1) Верховним суддею Стародавнього Вавилону був:
а) цар;
б) старійш
Варіант 9
1. Функції ІДПЗК.
2. Ассирія.
3. Тести
1) Юридичне закріплення податку в Індії отримали:
а) в законах Ману;
б) в законах 12 таблиць;
в) в закон
Варіант 10
1. Місце ІДПЗК в системі юридичних дисциплін.
2. Державний лад Спарти.
3. Тести
1) Soli – це:
а) подушний податок;
б) воєнний податок;
в) майно
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.
Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з ме
Контрольні питання до ЗМ 2
1. Особливості утворення держави у франків.
2. Суспільний лад держави франків.
3. Державний устрій держави франків.
4. Джерела та характерні риси права франкської держави
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.
Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з ме
Контрольні питання до ЗМ 3
1. Заснування та соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній.
2. Війна колоній за незалежність і утворення США. Декларація незалежності США 1776 р.
3. Конституція
Варіант 1
1. «Славна революція».
2. Заснування північноамериканських колоній.
3. Тести
1) З якою подією пов’язано становлення буржуазної держави у Франції:
а) смерть корол
Варіант 2
1. Білль про права 1689 року.
2. Правова система США.
3. Тести
1) Як у Франції називали політичне угрупування ліберального дворянства і буржуазії, яке виступало за встано
Варіант 3
1. Основні принципи буржуазної конституційної монархії в Англії.
2. Конституція США 1787 року.
3. Тести
1) Яка подія вважається початком Великої французької революції і з
Варіант 4
1. Державний устрій буржуазної Англії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
2. Декларація незалежності США.
3. Тести
1) Коли Францію вперше проголошено республікою:
а)
Варіант 5
1. Особливості англійського буржуазного права.
2. Створення конфедерації.
3. Тести
1) За наданою характеристикою визначте орган влади якобінської диктатури: «вищий законо
Варіант 6
1. Джерела англійського буржуазного права.
2. Адміністративно-територіальний поділ і органи управління США.
3. Тести
1) Хто з названих діячів Франції був лідером якобінці
Варіант 7
1. Протекторат Кромвеля.
2. Розвиток США у XIX ст.
3. Тести
1) Результатом так званого «термідоріанського перевороту» було:
а) повалення монархії;
б) по
Варіант 8
1. Короткий та довгий парламент.
2. Білль про права (1791 р.).
3. Тести
1) За характеристикою визначте вищий орган влади Франції періоду з 1795 по 1799 р.: «виконавчий ор
Варіант 9
1. Петиція про право.
2. Війна колоній за незалежність і утворення США.
3. Тести
1) Результатом подій «18 брюмера VIII року революції» було:
а) повалення монархі
Варіант 10
1. Передумови та особливості англійської буржуазної революції.
2. Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній
3. Тести
1) Визначте дату початку Великої ф
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ
1. Який з названих фактів і явищ не відносять до змісту ІДПЗК:
а) структура органів влади;
б) джерела права;
в) правовий статус соціальних груп;
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ
1. Предмет, завдання та значення курсу історії держави і права зарубіжних країн.
2. Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті.
3. Суспільний устрій Стародавнього Єгипту
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. «Закони царя Хаммурапі» – перше зведення законів Стародавнього Вавилону.
2. «Закони Ману» як визначальна пам’ятка індійської правової думки.
3. Право Стародавнього Китаю.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна:
1. Бостан Л.М. Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-ге вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 20
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов