рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Поняття про титрування.

Поняття про титрування. - раздел Химия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Техніка лабораторних хіміко-бактеріологічних робіт» 8. Фіксанали. 9. Неводні Розчини....

8. Фіксанали.

9. Неводні розчини.

 

1.1.ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО РОЗЧИНИ

На практиці частіше доводиться мати справу з розчинами твердих речовин у воді. Кількість твердої речовини, яку можна розчинити в даному об'ємі води, має межу, яка залежить від властивостей речовин і від умов, при яких відбувається розчинення. Коли межа досягнута, то утворюється насичений розчин. Концентрація насиченого розчину називається розчинністю.

При нагріванні розчинність багатьох твердих речовин збільшується. Проте деякі солі не підлягають цьому правилу: їх розчинність або зменшується з підвищенням температури, або підвищується до певної межі. Наприклад, максимальна розчинність вуглекислого натрію Ма2СО3 у воді спостерігається при 35,2 °С і становить 51г солі на 100г води. Розчинність вуглекислого літію при 100°С в 2 рази вища, ніж при 20°С. Згідно з принципом Ле-Шателье, якщо розчинна речовина при розчиненні поглинає тепло, розчинність збільшується з підвищенням температури. Якщо ж розчинення супроводжується виділенням тепла, то розчинність при нагріванні зменшується.

Розчин називається пересиченим, коли в ньому міститься значно більше розчинної речовини, ніж її потрібно для насичення при даній температурі. Такий розчин може утворитися при повільному охолодженні насиченого розчину речовини, розчинність якої знижується з температурою. Пересичені розчини нестійкі, здатні до існування лише при відсутності системи у розчині твердих часток розчинної речовини. У спокійному стані вони можуть роками залишатися без змін.

Густина розчину відрізняється від густини розчинника. Розчин кипить при більш високій температурі, а температура замерзання його нижча, ніж розчинника.

Швидкість розчинення твердої речовини залежить від розміру часток--великі шматки твердої речовини слід подрібнювати в ступці. Проте гігроскопічні речовини не подрібнюють перед розчиненням. Якщо порошок при висипанні у воду спливає і не змочується, то його спочатку слід змочити етиловим спиртом, а потім доливати воду. Смолисті речовини перед розчиненням слід розрізати на невеликі шматочки і вводити до розчинника поступово.

1.2.РОЗЧИННІСТЬ РІДИН

На практиці спостерігаються три типи розчинення рідини у рідині:

1. Рідини практично не розчиняються одна в другій, наприклад вода і масло. При змішуванні вони завжди відокремлюються одна від другої.

2. Рідини розчиняються одна в другій в певних об'ємах. Наприклад, вода і ефір, вода і бензол. При змішуванні води і ефіру утворюються два шари. Верхній -- це розчин води в ефірі, нижній -- розчин ефіру у воді.

3. Рідини розчиняються одна в другій в необмежених об'ємах. Наприклад вода і спирт, багато кислот і вода.

Високомолекулярні речовини при розчиненні спочатку набухають.

 

2. КЛАСИФІКАЦІЯ І КОНЦЕНТРАЦІЯ РОЗЧИНІВ

Розрізняють водні та неводні розчини. До останніх належать розчини в органічних розчинниках. Розчини солей, кислот і лугів в основному водні.

За точністю вираження концентрації розчини поділяють на приблизні, точні та емпіричні.

 

Концентрацією розчину називається масовий (об'ємний) вміст розчиненої, речовини в певній кількості або в певному об'ємі розчину.

Концентрації розчинів звичайно виражають у масових та об'ємних (для рідин) процентах, у молях, які містяться в одиниці об'єму розчину, а також титром і моляльністю.

Розчини з високою концентрацією розчиненої речовини називаються концентрованими, з низькою - розбавленими.

Концентрації приблизних розчинів звичайно виражають у масових процентах, точних - в молях, які містяться в 1 кг розчину, або титром.

При вираженні концентрації в масових процентах вказують вміст розчиненої речовини по підношенню до всього об'єму розчину. Наприклад, 20%-ний розчин повареної солі NаС1 - це такий, в 100г якого міститься 20г NаСІ і 80г води.

Концентрація розчину, виражена числом молей розчиненої речовини, які містяться в 1 дм3 розчину, називається молярністю. Молем (грам-молекулою) якої-небудь речовини називають її молекулярну масу, виражену в грамах. Молярні розчини позначаються буквою М, попереду якої ставиться коефіцієнт -- число молів, що містяться в 1 дм3 розчину. Наприклад, 2М розчин містить в 1 дм3 розчину два молі розчиненої речовини, 0,5М розчин містить в одному дм3 розчину п'ять десятих моля і т. д.

Інколи концентрацію розчину виражають числом молів розчиненої речовини, які містяться в 1000г розчинника.

Такі розчини називають моляльними.

Концентрацію розчинів часто виражають числом грамів розчиненої речовини, яка міститься в 1 см3 .розчину. Виражена таким чином концентрація називається титром.

3.1.ТЕХНІКА ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ

Для приготування розчинів застосовують тільки чисті розчинники. Посуд повинен бути також чистим. Слід підготувати дві посудини: одну - для розчинення, другу - для зберігання. Необхідно запобігти потраплянню в приготовлені розчини пилу чи газів, з якими можуть реагувати деякі розчини. Пляшки або інший посуд повинні бути закриті добре підігнаними пробками. Розчини лугів захищають від двоокису вуглецю, обладнавши пляшки хлоркальцієвою трубкою, яка заповнюється натронним лугом. Лужні розчини не можна залишати надовго у фарфоровому і особливо в скляному посуді.

3.2 РОЗРАХУНКИ ПРИ ПРИГОТУВАННІ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ

Приблизні розчини. При приготуванні приблизних розчинів кількість речовин, які повинні бути взяті для цього, обчислюють з приблизною точністю. Атомні маси елементів можна брати округленими до цілих одиниць. Речовини зважують на технічних терезах. Кількість приготовленого розчину виражають або в одиницях маси (г, кг), або в одиницях об'єму (см3, дм3). У зв'язку з цим і розрахунок кількості розчиненої речовини проводять по-різному.

Приклад: потрібно приготувати 0,5кг 24%-ного розчину NаСІ. Заздалегідь обчислимо кількість солі за пропорцією:

100г - 24г

500г - х

х=24х500/100=120г

тобто якщо в 100г розчину міститься 24г солі (24 %), то скільки її потрібно для 500г розчину?

Згідно з розрахунком потрібно зважити 120г солі, тоді води необхідно взяти 500--120 ==380 г.

Якщо потрібно приготувати 0,5 дм3 24%-ного розчину солі, то в цьому випадку з довідника беруть його густину, останню множать на об'єм розчину і знаходять його масу. Далі розрахунок аналогічний вищенаведеному. Так, густина 24%-ного розчину NаСІ при 20 °С дорівнює 1,180 г/см3. Отже, маса 500 см3 становить:

500х1,180=590 г, тобто

100--24

590-- х

х =24х509/100=141,6г

Для приготування 0,5 дм3 розчину потрібно зважити більшу кількість солі, ніж для 0,5кг розчину.

 

На практиці часто необхідно розбавити приготовлений раніше розчин або змішати два розчини для приготування розчину іншої концентрації. Для цього можна користуватися простим і ефективним способом розрахунку (правило хреста).

Розбавлення розчину до необхідної концентрації додаванням розчинника. Концентрацію розчину записують у місці перетину двох ліній, ліворуч внизу--нуль, зліва зверху--вихідну концентрацію. На кожній лінії віднімають одне число, яке стоїть на ній, від іншого і різницю записують біля вільного кінця тієї ж лінії. Отримані числа (розташовані праворуч) показують, скільки вагових частин розчину і скільки розчинника слід взяти.

Приклад: щоб розбавити 40%-ний водний розчин до 25%-ного, на 25 вагових частин розчину необхідно 15 частин води:

40 25

0 15

Отримання розчину необхідної концентрації змішуванням двох даних розчинів. Роблять так само, тільки концентрації розчинів пишуть біля кінців обох ліній ліворуч. Отримані числа праворуч свідчать, скільки вагових частин кожного розчину слід взяти, щоб отримати розчин необхідної концентрації.

Приклад:для тримання 40%-ного розчину з 90%-ного . ,та 20%-ного слід взяти на 20 вагових частин 90%-ного розчину 50 вагових частин 20%-ного

90 20

20 50

Ця схема дає наближені результати і нею користуються для приготування приблизних розчинів.

Точні розчини

Точні розчини. При приготуванні точних розчинів обчислення кількостей потрібних речовин проводять з достатнім ступенем точності. Атомні маси елементів беруть з таблиці з точними їх значеннями. Речовини зважують тільки на аналітичних терезах на годинниковому склі або бюксі. Зважену речовину висипають у чисту суху лійку невеликими порціями. Із промивалки кілька разів промивають над .лійкою годинникове скло або бюкс. Лійку промивають водою також кілька разів. Розчинник повинен займати не більше половини місткості колби. Закривши колбу пробкою, струшують її до повного розчинення речовини. Після цього доводять об'єм водою до мітки нижнього меніска і старанно перемішують. Подібним чином готують молярні розчини. Якщо необхідно приготувати менше 1 дм3 розчину, то розчиняють меншу кількість солі у відповідному об'ємі води.

Після приготування розчину його концентрацію обов'язково перевіряють титруванням відповідним розчином іншої речовини з відомою молярністю. Якщо приготовлений розчин не відповідає заданій молярності, то вводять поправку.

Стандартними називають розчини з точно визначеними концентраціями, їх використовують у колориметрії, в хроматографії для кількісного визначення речовин.

Спочатку готують вихідний розчин з найбільшою концентрацією, інші розчини готують розбавленням приготовленого вихідного розчину. Об'єм стандартних розчинів не перевищує 100--200 см3.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Техніка лабораторних хіміко-бактеріологічних робіт»

КОЛЕДЖ ПЕРЕРОБНОЇ ТА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ... Харківського національного технічного університету сільського господарства...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття про титрування.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Специальные реактивы применяются только для определенных работ.
По чистоте реактивы делятся на химически чистые (х. ч.), чистые для анализа (ч. д. а.),чистве (ч.). Кроме того имеются реактивы кондиций: технический (техн.) очищенный (оч.), особой чистоты (ос. ч.

РОЗЧИНИ СОЛЕЙ
Приблизні розчини солей готують, як вказано вище. Концентрацію приготовленого розчину слід перевіряти. Звичайно визначають густину розчину ареометром і порівнюють отримане значення

АВТОМАТИЧНЕ ТИТРУВАННЯ
Автоматизація процесів титрування має ряд переваг-усувається індивідуальна помилка працюючого, прискорюється процес титрування, можна проводити автоматичний запис кривих титрування. В даний час апа

Ареометр
Арео́метр ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за

Ваги Мора
Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, як

Густина
Густина речовини є однією з головних величин, що характеризують її властивості. Густина являє собою кількість маси речовини в об'ємі. Відповідно питома вага — це відношення ваги ре

Вакуум- перегонка.
4. Поняття про екстракцію та сублімацію.   1. ДИСТИЛЯЦІЯ Тиск насиченої пари рідини є постійною величиною при даній температ

ДЕТЕКТОРИ
Специфічні та неспецифічні. Чутливість детектора Межа детектування Межею детектування називається мінімальний вміст речовини в рухомій фазі, доступне виявлення хроматогра

Розчинники.
Елюотропний ряд Трапп: Вода, метанол, етанол, пропіловий спирт, ацетон, етилацетат, діетиловий ефір, хлороформ, хлористий метилен, ТГФ, бензол, толуол, гексан Со

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги