рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Ареометр

Ареометр - раздел Химия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Техніка лабораторних хіміко-бактеріологічних робіт» Арео́метр ( Грец. αραιος ...

Арео́метр ( грец. αραιος — рідкий і μετρον — міра) — прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об'єму, які можна застосовувати для вимірювання густин рідин (див. денсиметрія) та твердих тіл (за об'ємом витісненої рідини і масою тіла).

Середня густина є фізичною величиною, яка визначається відношенням маси тіла або речовини до всього зайнятого ним (нею) об’єму , включаючи пори та пустоти: Середня густина найчастіше вимірюється в кілограмах на кубічний метр (кг/м3), проте можна також використовувати одиниці г/см3 та т/м3. У разі потреби середню густину встановлюють для матеріалів, що перебувають у будь-якому стані: зволоженому, повітряно-сухому або сухому (тобто висушеному до сталої маси).

Визначаючи середню густину, масу поруватих або насипних матеріалів встановлюють звичайним зважуванням, а об’єм різними методами, такими, як в об’ємомірі за об’ємом витісненої інертної рідини або за допомогою газового об’ємоміра. Насипна густина є відношенням маси сипкого матеріалу до його об’єму, включаючи простір між частинками. ЇЇ визначають для зернистих і порошкоподібних матеріалів. У ряді випадків використовують поняття відносної густини , тобто відношення густини матеріалу до густини стандартної речовини (наприклад, води, для якої = 1000 кг/м3 при 20 оС); є безрозмірною величиною.

Середня густина залежить від хімічного та мінералогічного складів матеріалу, але більшою мірою – від величини та кількості пор і пустот. Чим їх більше, тим легшим є матеріал. З підвищенням вологості показник збільшується. Середня густина має велике практичне значення для виконання різних розрахунків (обсягів транспортування, складування матеріалів тощо). Вона є тісно пов’язаною з іншими властивостями будівельних матеріалів, такими як пористість, міцність, теплопровідність, водонепроникність та інші, що дає змогу за показником орієнтуватися, де можна використовувати матеріал у будівництві або промисловості.

Визначення густини засновано на законі Архімеда, за яким на об’єкт занурений в рідину діє виштовхуюча сила, яка дорівнює масі витісненої їм рідини. Густина рідинних харчових продуктів складається з густини його складових частин і відбиває їх кількісне співвідношення.

3.2. Метод визначення густини насипних та пористих матеріалів

за допомогою газового об’ємоміра

Об’ємомір‎

Принцип дії газового об’ємоміра заснований на законі Бойля – Маріотта. Газовий об’ємомір складається з металевого робочого балона А, приєднаної до нього знизу скляної колби В, довгої манометричної трубки М та допоміжного резервуара Р, заповненого водою. Балон А герметично закривається кришкою з краном К. Всередині цього балона встановлюється відерко, в яке поміщують досліджувану речовину. Скляна колба В має дві мітки – одну знизу, другу – вгорі, тоді об’єм поміж мітками вказаний на стінці колби. Переміщуючи резервуар у вертикальному напрямі, можна змінювати рівень води в резервуарі та манометрі.

Для визначення об’єму речовини , яка поміщена у балон А, треба знайти об’єм повітря в цьому балоні спочатку без досліджуваної речовини , а потім разом з нею . Об’єм речовини дорівнює, очевидно, різниці виміряних об’ємів. За законом Бойля – Маріотта маємо:

де об’єм скляної колби В між мітками;

об’єм балона А

атмосферний тиск;

різниця рівнів в манометрі М;

питома вага води.

тоді

Аналогічно можна записати для балона з досліджуваною речовиною:

Тоді об’єм досліджуваної речовини:

А густина досліджуваної речовини знаходиться як відношення маси, виміряної за будь-яким із методів вимірювання маси, до знайденого об’єму.

Об’ємомір‎

 

 

3.3. Визначення густини пікнометричним методом.

Пікнометр являє собою скляну посудину з міткою об’ємами від1 до 100 мл.

Піктометр для газів Пікнометр (від др.-греч. Πυκνός - «щільний» і μετρέω - «вимірюю») -

физикохімічний прилад, скляна посудина спеціальної форми і певної місткості, що застосовується для вимірювання щільності речовин, в газоподібному, рідкому і твердому станах. Пікнометр був винайдений Дмитром Івановичем Менделєєвим в 1859 році.

Піктометр для твердих і сипучих матеріалів

Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують в ексикаторі і зважують до 0,0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. Для цього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20˚С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фільтрувального паперу, закривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0,005 г. Знаходять об’єм пікнометра:

V = g2 – g1/0.99823

g1 – маса пустого пікнометра;

g2 – маса пікнометра з водою;

0.99823 – маса 1 см води при температурі 20˚С.

Воду виливають, сполоскують спиртом, висушують у сушильній шафі при температурі 100˚С, охолоджують, наливають аналізуючи рідину вище мітки, поміщають в термостат при температурі 20˚С, витримують 15-20 хв за допомогою полосок фільтрувального паперу доводимо до мітки, зважуємо і знаходимо густину при температурі 20˚С:

= g2 – g1/V

V - об’єм пікнометра.

Для темних продуктів рівень рідини в пікнометрі встановлюють по верхньому меніску, а для світлих по нижньому.

Недоліком пікнометрів є неминуча нещільність шліфа термометра і ковпачка бічної трубки, особливо небажана в тому випадку, якщо температура при зважуванні вище температури пікнометра при його заповненні.

піктометр для газів

3.4. Визначення густини на вагах Вестфаля-Мора.

Ваги мають коромисло, скляний поплавок, який поміщають в циліндр з аналізуючою речовиною, на одному плечі коромисла є противага і стрілка, яка в момент рівноваги встановлюється вертикально, чи на нуль. На другому кінці нанесено 10 поділок на, які навішуються різноважки. Поміщають аналізуючий розчин і добиваються за допомогою різноважок нуля, знімають покази густини.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Техніка лабораторних хіміко-бактеріологічних робіт»

КОЛЕДЖ ПЕРЕРОБНОЇ ТА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ... Харківського національного технічного університету сільського господарства...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Ареометр

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Специальные реактивы применяются только для определенных работ.
По чистоте реактивы делятся на химически чистые (х. ч.), чистые для анализа (ч. д. а.),чистве (ч.). Кроме того имеются реактивы кондиций: технический (техн.) очищенный (оч.), особой чистоты (ос. ч.

Поняття про титрування.
8. Фіксанали. 9. Неводні розчини.   1.1.ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО РОЗЧИНИ На практиці частіше доводиться

РОЗЧИНИ СОЛЕЙ
Приблизні розчини солей готують, як вказано вище. Концентрацію приготовленого розчину слід перевіряти. Звичайно визначають густину розчину ареометром і порівнюють отримане значення

АВТОМАТИЧНЕ ТИТРУВАННЯ
Автоматизація процесів титрування має ряд переваг-усувається індивідуальна помилка працюючого, прискорюється процес титрування, можна проводити автоматичний запис кривих титрування. В даний час апа

Ваги Мора
Визначення густини з точністю до третього десяткового знака. Визначення вологи Наявність вологи в органічних сполуках проводять за допомогою проби на потріскування. Органічну сполуку нагрівають, як

Густина
Густина речовини є однією з головних величин, що характеризують її властивості. Густина являє собою кількість маси речовини в об'ємі. Відповідно питома вага — це відношення ваги ре

Вакуум- перегонка.
4. Поняття про екстракцію та сублімацію.   1. ДИСТИЛЯЦІЯ Тиск насиченої пари рідини є постійною величиною при даній температ

ДЕТЕКТОРИ
Специфічні та неспецифічні. Чутливість детектора Межа детектування Межею детектування називається мінімальний вміст речовини в рухомій фазі, доступне виявлення хроматогра

Розчинники.
Елюотропний ряд Трапп: Вода, метанол, етанол, пропіловий спирт, ацетон, етилацетат, діетиловий ефір, хлороформ, хлористий метилен, ТГФ, бензол, толуол, гексан Со

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги