Приклади розрахунків

 

Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов.

На хімічно небезпечному об'єкті, який розташований на відстані
9 км від населеного пункту, міститься 2 ємкості по 50 і 100 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.

Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту становить 18. км², у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови - інверсія, швидкість вітру - 1 м/с, температура повітря +20° С (див. абзац 3.2.1). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360°.

Рішення: Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 100 т хлору дорівнює 82,2 км (табл. 8).

З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

 

Г = 82,2 / 2,4=34,25 км

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить

 

Шпзхз=0,3 · 34,250,6 = 2,5 км

 

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить:

 

2,5 · 4 км =10 кв. км

 

Площа населеного пункту складає 18 км². Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить:

 

10 · 100 / 18=55,6 %

 

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює:

 

12000 · 55,6/100=6672 особи

 

Утрати населення розподіляються:

- легкі - до (6672 ·25/100)=1668 осіб,

- середньої тяжкості - до (6672 · 40/100)=2669 осіб,

- зі смертельними наслідками - до (6672 · 35/100)=2335 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (табл. 2) становить 9/5=1,8 год.

Для оперативного планування приймається ф=360°.

Площа ЗМХЗ розраховується за формулою (1):

 

Sзмхз=8,72 · 34,252 · 360 / 1000=3682,48 км2

 

Площа ПЗХЗ розраховується за формулою (2):

 

Sпзхз=0,081 · 34,252 · 6,850,2=139,67 км2

- Примітки:
якщо об'єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;

- за наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту.

- у разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах;

- після закінченні розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об'єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).

Приклад 2. На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

- на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км;

- на відстані 6 км від осередку ураження розташований населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб.

Площа населеного пункту становить 18 км².

Метеоумови: температура повітря + 25° С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок - північно-східний.

Виконати розрахунки для аварійного планування.

Рішення: З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:

- 2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди;

- коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження з урахування
лісового масиву становить 1,7 (табл.3);

- глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км
лісу становить Г= 3 км · 1,7 = 5,1 км;

- глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в
населеному пункті глибиною 4 км, становить Г= 4 км · 3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становитиме:

 

Г= 82,2-5,1-12=65,1 км

 

Приклад 3. Унаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +20° С. Напрямок вітру 130° (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

 

Рішення: З урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с

ф=90° (табл. 5), а глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює
11,3 км (табл. 8).

1.

Sзмхз = 8,72 · 11,3² · 90 / 10³ = 100,21 км²

2. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:

Sпзхз. = 0,081 · 11,3² · (11,3 / 10)^0,2 = 10,59 км²
3. Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 год. (табл. 21).

4. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення

Шпзхз = 0,3 · 11,3^0,6 = 1,29 км.

 

Приклад 4. На північний захід від міста Лозова, на залізничному переїзді між зупинками Гражданський та Мирна о 04 год. 10 хв. сталася аварія потяга, за наслідками якої роз герметизувалася та перекинулася цистерна з 20т. фтористого водню. Погодні умови на місці аварії: ясно, температура 20° С, вітер південно-західний (азимут 260°) силою 2м/с.

Визначити можливі наслідки аварії для населення зони забруднення.

 

1. За таблицею 7 при швидкості вітру 2 м/с вночі за ясної погоди СВСП – інверсія.

2. Для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого фтористим воднем повітря скористуємося таблицею 8 для хлору з урахуванням лінійної інтерполяції (формула 5):

 

Г=22+(30-22) / (50-30)·(45-30)=28 км

 

3. Для фтористого водню глибина буде 0,31 від глибини розповсюдження хмари хлору (табл.20):

 

Г=28 · 0,31=8,68 км

 

4. Ширина зони забруднення (формула 4):

 

Ш = 0,3 Г Р= 0,3 · 8,680,6 = 1,1 км

 

5. Площа ЗМХЗ за формулою (1) дорівнює:

 

Sзмхз = 8,72 · 8,68² · 90 / 10³ = 59,13 км²

 

6. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:

 

Sпзхз. = 0,081 · 8,68² · (8,68 / 10)^0,2 = 5,93 км²